ПЛАН
Вступ
Облік податкових зобов’язань
Облік розрахунків за податками і платежами
Облік утримань із заробітної плати
Висновки
ЗМІСТ
TOC \o “1-2” \h \z HYPERLINK \l “_Toc64008680” Вступ PAGEREF
_Toc64008680 \h 4
HYPERLINK \l “_Toc64008681” 1. Облік податкових зобов’язань PAGEREF
_Toc64008681 \h 5
HYPERLINK \l “_Toc64008683” 2. Облік розрахунків за податками і
платежами PAGEREF _Toc64008683 \h 11
HYPERLINK \l “_Toc64008685” 3. Облік утримань із заробітної плати
PAGEREF _Toc64008685 \h 16
HYPERLINK \l “_Toc64008686” Висновки PAGEREF _Toc64008686 \h 23
HYPERLINK \l “_Toc64008687” Список використаної літератури PAGEREF
_Toc64008687 \h 25
Вступ
За економічною сутністю податки є обов’язковими платежами, що
вилучаються державою з доходів юридичних чи фізичних осіб до
відповідного бюджету для фінансування витрат держави, передбачених її
конституцією та іншими законодавчими актами. Це одна Із форм
вирівнювання доходів юридичних І фізичних осіб з метою досягнення
соціальної справедливості й економічного розвитку’. Вилучаючи частину
доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефективніше
використання для задоволення потреб суспільства в цілому й досягнення на
цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають
односторонні відносини держави з підприємцями та населенням під час їх
сплати. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів.
На ділі податки дають змогу мати зворотний зв’язок із платниками завдяки
фінансуванню відповідних витрат.
Цьому процесові приділяється велика увага з боку фінансової науки, і в
ньому виявляється економічна сутність функцій держави та її реалізація.
За наявних умов недостатньо розглядати податки загалом. У кожній державі
є багато податків і зборів, що забезпечують мобілізацію коштів в її
розпорядження. Вся сукупність податків, зборів, відрахувань і платежів в
державі становить її податкову систему. Податкова система кожної держави
має свою структуру, тобто класифікацію податків залежно від різних
ознак. Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем
економічного розвитку держави, а також політичними силами, що
перебувають при владі.
1. Облік податкових зобов’язань
Порядок обліку прибутку визначається стандартом 17 “Податок на
прибуток”, який встановлює методологічні засади формування інформації
про витрати, доходи, активи і зобов’язання з податку на прибуток та її
розкриття у фінансовій звітності.
Податок на прибуток є об’єктом бухгалтерського і так званого
“податкового” обліку, між якими мало спільного.
Обліковий прибуток (збиток) визначається як сума прибутку (збитку) до
оподаткування, котра відображається в обліку й звіті про фінансові
результати за звітний період.
Отже, в обліку показується прибуток, що отриманий за звітний період в
сумі до моменту оподаткування. Після цього визначаються витрати (доход)
з податку на прибуток на підставі облікового прибутку (збитку). Сума
податку на прибуток складається з поточного податку з урахуванням
відстроченого, податкового зобов’язання і відстроченого податкового
активу.
Відстроченим податковим зобов’язанням називається сума податку на.
прибуток, який сплачується в наступних періодах із тимчасових різниць,
що підлягають оподаткуванню.
Відстроченим податковим активом називається сума податку на прибуток, що
підлягає відшкодуванню у наступних періодах внаслідок тимчасової
різниці, що підлягає вирахуванню, а також перенесенню податкового
збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у
звітному періоді.
Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, включається до прибутку
(збитку) у майбутніх періодах.
Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню, призводить до зменшення
податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.
Податковий прибуток (збиток) визначається, за податковим законодавством
об’єкта оподаткування за звітний період.
Внаслідок того, що в обліку прибуток визначається за одними правилами, а
в податкових органах – за іншими, утворюється постійна різниця між
податковим й обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає
в поточному звітному періоді та не анулюється у наступних.
Існують також тимчасові різниці, котрі є наслідком різного І підходу до
оцінки активів і зобов’язань за даними фінансової звітності й податкової
бази.
Зазначимо, що деяка незрозумілість наведеного нами викладу загальних
положень стандарту 17 “Податок на прибуток” пояснюється намаганням його
авторів поєднати одночасно вимоги до формування й оподаткування прибутку
в системі фінансового і податкового обліку. Основним завданням
бухгалтерського обліку, яке випливає прийнятого стандарту, є
забезпечення відповідності між сумою податку на прибуток й обсягом
прибутку, з. якого він справляється. Податок на прибуток розподіляється
між періодами. Податок, нарахований для сплати в бюджет в одному
періоді, може належати до іншого.
Різниця між податковим і бухгалтерським податком на прибуток утворюється
за рахунок постійних різниць між базами розрахунку податку з прибутку,
що відображається у фінансовій та податковій звітності. Ці різниці
призвели до збільшення витрат із податку на прибуток у звітному періоді
порівняно з їх звичайною величиною.
На відміну від постійних, тимчасові різниці виникають через те, що
прибуток оподатковується у поточному звітному періоді, тому надається
відстрочка з податку під час його нарахування для сплати до бюджету.
Може бути й так, що прибуток, визнаний прибутком звітного періоду,
оподатковується в наступному періоді, тому підприємство нараховує
витрати з податку, але з відстрочкою сплати до бюджету.
Сума нарахованого податку, за податковим законодавством, називається
податковим прибутком (збитком), а сума облікового податку – витратами з
податку на прибуток.
Податковий прибуток обліковується на субрахунку 641 “Розрахунки за
податками”, а витрати з податку на прибуток – на рахунку 98 “Податки на
прибуток”.
Якщо тимчасові різниці позитивні (податковий прибуток більший ніж
обліковий), то вони називаються відстроченими податковими активами, які
обліковуються на рахунку 17 “Відстрочені податкові активи”.
Якщо тимчасові різниці негативні (податковий прибуток менший ніж
обліковий), то вони називаються відстроченими податковими
зобов’язаннями, які обліковуються на рахунку 54 “Відстрочені податкові
зобов’язання”.
Витрати з податку на прибуток, який вноситься до бюджету, розраховується
як сума поточного податку плюс (чи мінус) відстрочені податки. Витрати з
податку на прибуток дорівнюють сумі облікового прибутку, помноженого на
ставку прибутку (30%), плюс (чи мінус) сума постійної різниці.
На основі наведених даних складаються записи:
На поточний податок на прибуток:
Д 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” – 698 917 грн.;
К 641 “Розрахунки за податками”.
На суму відстрочених податкових зобов’язань:
Д 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” – 9 790 грн.;
К 54 “Відстрочені .податкові зобов’язання”.
Загальна сума витрат на прибуток списується на фінансовий результат:
Д 793 “Результат від іншої звичайної діяльності” – 708 707 грн.;
К 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності”.
Якби в наведеному прикладі сума тимчасових різниць, що підлягає
вирахуванню, перевищила суму тимчасових різниць, яка підлягає
оподаткуванню, то остання проводка мала б такий вигляд:
Д 17 “Відстрочені податкові активи”;
К 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності”.
Важливо зазначити, що для правильного ведення бухгалтерського обліку
треба знати, за якими операціями можуть виникати постійні й тимчасові
різниці. Цьому може допомогти наведена табл. 1.
Отже, тимчасові різниці можуть відноситись у кредит рахунка 54
“Відстрочені податкові зобов’язання” або в дебет рахунка 17 “Відстрочені
податкові активи”.
Якщо відбувається зарахування відстрочених податкових зобов’язань до
поточної заборгованості перед бюджетом, то складається запис:
Д 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”;
К 641 “Розрахунки за податками”.
Таблиця 1
Постійні й тимчасові різниці, які відображаються в бухгалтерському
обліку
Постійні різниці між обліковим і податковим прибутком Тимчасові різниці
між обліковим і податковим прибутком та відображення їх в обліку
Амортизація виробничих основних засобів методом відмінним від
податкового (різні рахунки 23,91,92 та ін.).
Амортизація основних засобів невиробничого призначення (різні рахунки
94).
Паливо-мастильні матеріали для легкового транспорту, витрати на його
паркування, стоянку (Д 92,93).
Визнані пені, штрафи, неустойки, відрахування до необов’язкових фондів
(Д 948).
Втрати від участі в капіталі (Д 96).
Втрати від неопераційних курсових різниць (Д 974).
Уцінка необоротних активів (Д 975).
Списання необоротних активів (Д 796).
Інші витрати (Д 977).
Представницькі витрати понад 2% від оподатковуваного прибутку за
попередній квартал (Д 92).
Благодійна допомога понад 4 % від оподатковуваного прибутку звітного
періоду (Д 977).
Витрати на утримання об’єктів соціальної інфраструктури (Д 949).
Проценти за борговими зобов’язаннями (Д 951). Розрахунки за виданими
авансами (не враховуються у складі витрат) (Д 981, К 54).
Витрати майбутніх періодів (не враховуються у складі витрат) (Д 981, К
54).
Доходи майбутніх періодів (не враховуються у складі доходів) (Д 17, К
641).
Розрахунки за авансами одержаними (не враховуються у складі доходів) (Д
17, К 641).
Резерв сумнівних боргів (сальдо за кредитом рахунка 38) (Д 17, К 641).
Забезпечення гарантійних зобов’язань, інших майбутніх витрат і платежів
(сальдо за кредитом рахунка 47) (Д 17, К641).
Незакриті договори обміну (сальдо за кредитом рахунка 63 (без ПДВ) за
бартерними угодами) (Д 17, К 641)
Списання відстрочених податкових активів, якщо сума податку на прибуток
за даними бухгалтерського обліку більша ніж за даними податкового
обліку, оформляється:
Д 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”;
К 17 “Відстрочені податкові активи”.
При реструктуризації боргів:
Д 17 “Відстрочені податкові активи”;
К 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”.
Відстрочення поточної заборгованості перед бюджетом:
Д 641 “Розрахунки за податками”;
К 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”.
Списання відстрочених податкових активів при реструктуризації податкової
заборгованості:
Д 641 “Розрахунки за податками”;
К 17 “Відстрочені податкові активи”.
Відображення тимчасової різниці, якщо податок на прибуток за даними
бухгалтерського обліку менший від податкового:
Д 17 “Відстрочені податкові активи”;
К 641 “Розрахунки за податками”.
Синтетичний облік за кредитом рахунків 17 і 54 ведеться в журналі 3,
аналітичний – в оборотній відомості довільної форми за видами активів чи
зобов’язань і на різницю, між оцінками яких в бухгалтерському і
податковому обліку виникли розходження.
Облік розрахунків за податками і платежами
Податки – це обов’язкові платежі фізичних І юридичних осіб до
центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що
визначаються законодавчими актами держави.
Визначальним при організації бухгалтерського обліку податків і зборів
(обов’язкових платежів) є податкове законодавство.
У бухгалтерському обліку для розрахунків за податками і платежами з
бюджетом застосовують рахунок 64 “Розрахунки за податками І платежами”.
По кредиту цього рахунка відображають нараховані суми податків та
платежів до бюджету, а по дебету – їх фактичне перерахування.
Рахунок 64 “Розрахунки за податками і платежами” має такі субрахунки :
641 “Розрахунки за податками”;
642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”;
643 “Податкові зобов’язання”;
644 “Податковий кредит”.
На субрахунку 641 “Розрахунки за податками” здійснюється облік податків
(податку на додану вартість, податку на прибуток, прибуткового податку,
акцизного збору, податку з власників транспортних засобів, комунального
податку, податку з реклами, єдиного податку), які нараховуються та
сплачуються відповідно до чинного податкового законодавства.
Субрахунки 643 “Податкові зобов’язання” та 644 “Податковий кредит”
призначені для забезпечення обліку податкових зобов’язань по ПДВ, що
виникають при отриманні передплати, і податкового кредиту, право на який
з’являється при оплаті без отримання товарів.
Датою виникнення податкового кредиту вважається дата здійснення першої з
подій (п. 7.5.1 Закону “Про податок на додану вартість”):
– або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплаті товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку
(товарного чеку) – у випадку розрахунку з використанням кредитних
дебетових карток або комерційних чеків;
– або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для одержання права на податковий кредит є податкова накладна,
а у випадку ввезення (імпортування) товарів таким документом вважається
належним чином оформлена митна декларація, що підтверджує сплату ПДВ (п.
7.4.5 Закону “Про податок на додану вартість”).
Загальна сума податкового зобов’язання включає суми ПДВ, зазначені в
податкових накладних за податковий період. Суми податкових зобов’язань
відображаються в Книзі обліку продаж.
Первинними документами для нарахування податків служать розрахунки
бухгалтерії, а по розрахунках з ПДВ – податкові накладні.
Перерахування податків та обов’язкових платежів здійснюється на підставі
платіжних доручень.
Типові проводки з обліку розрахунків за податками й платежами наведеш в
таблиці 2.
Обліковим регістром по рахунку 64 є журнал-ордер № 8.
Податки на прибуток визнаються витратами згідно з П(С)БО 17 “Податок на
прибуток”.
Облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток
від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 98
“Податки на прибуток”.
По дебету рахунку відображається нарахована сума податку на прибуток, по
кредиту – включення до фінансовім результатів на рахунку 79.
Рахунок 98 “Податки на прибуток” має такі субрахунки:
– 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності”;
– 982 “Податки на прибуток від надзвичайних подій”.
Таблиця 2
Бухгалтерський облік розрахунків за податками й платежами
№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
1 Придбано виробничі запаси; товари
відображено ПДВ, зазначений у податковій накладній постачальника 20
“Виробничі запаси” 28 “Товари” 63 1 “Розрахунки з вітчизняними
постачальниками”
641 “Розрахунки за податками” 63 1 “Розрахунки з вітчизняними
постачальниками”
2 Відображено витрати на проектні, будівельно-монтажні роботи за
рахунками підрядчиків, проектних організацій; відображено суму ПДВ в
рахунках підрядчиків і проектних організацій 1 5 “Капітальні
інвестиції” 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”
64 1 “Розрахунки за податками” 63 “Розрахунки з постачальниками та
підрядчиками”
3 Відвантажено товар покупцю 361 “Розрахунки з вітчизняними
покупцями” 702 “Дохід від реалізації товарів”
4 Нараховано податкові зобов’язання по ПДВ 702 “Дохід від реалізації
товарів” 641 “Розрахунки за податками”
5 Нараховано збір на розвиток виноградництва, садівництва та хмелярства
54 “Відстрочені податкові зобов’язання” 642 “Розрахунки за
обов’язковими платежами”
На субрахунку 981 ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток
від звичайної діяльності, що визначається від прибутку, відображеного в
бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей
оподаткування).
Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається й
відображається на цьому субрахунку без зменшення на суму зменшення
податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від
алгебраїчної суми прибутку від звичайної діяльності та збитку від
надзвичайних подій (згорнутий результат).
На субрахунку 982 ведеться облік нарахованої суми податку на прибуток
від надзвичайних подій.
Первинними документами при відображенні нарахування сум податку на
прибуток та при списанні витрат з нарахуванням податку на прибуток на
фінансові результати є довідка (розрахунок) бухгалтерії.
Дані по рахунку 98 “Податки на прибуток” знаходять своє відображення в
журналі-ордері №8, витяг з якого наведено нижче.
ЖУРНАЛ-ОРДЕР № 8
№ запису Субрахунок Сальдо на” __ ” _____р. (кредит) 3 кредиту рахунку
98 у дебет рахунків Разом по кредиту рахунка 98 Обороти по дебету
рахунка 98 з кредиту рахунків Разом по дебету рахунку 98 Сальдо на” __ ”
______р. (кредит)
64 79
17 54 64
1 Податки на прибуток від звичайної діяльності – – 6000 6000 – 1000
5000 6000 –
2 Податки на прибуток від надзвичайних подій – – – – – – – – –
РАЗОМ – – 6000 6000 – 1000 5000 6000 –
Як правило, податок на прибуток, розрахований за даними фінансового
обліку, і податок на прибуток, визначений відповідно до податкового
законодавства, є різними. Для обліку різниці в сумі податку на прибуток
використовують рахунок 17 “Відстрочені податкові активи” та рахунок 54
“Відстрочені податкові зобов’язання”.
Синтетичний облік за кредитом рахунка 98 «Податок на прибуток» ведеться
в журналі 5 розділі І, або 5А розділі II. Аналітичний облік ведеться в
оборотній відомості довільної форми з відображенням руху податків та їх
залишків у розрізі двох субрахунків 981 та 982. В розділах І чи II дані
в дебет рахунка 98 переносяться з кредиту рахунків, відображених у
журналах 1, 2, 3, 4, 6.
На субрахунку 642 ведеться облік рахунків за зборами (обов’язковими
платежами), які утримуються відповідно до чинного законодавства й облік
яких не відображається на рахунку 65 “Рахунки за страхуванням”.
На субрахунку 643 ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку
збільшується податковий кредит. Сума кредиту визначається з отриманих
авансових платежів у порядку попередньої оплати (за готову продукцію,
товари, різні матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи і
послуги, що підлягають відвантаженню чи виконанню).
На субрахунку 644 ведеться облік податку на додану вартість, на яку
підприємство має право зменшити податкове зобов’язання.
3. Облік утримань із заробітної плати
Утримання із заробітної плати відрізняються від нарахувань тим, що
джерелом виплати є доходи кожного працівника.
З сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що
працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за
сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються різноманітні
утримання. Вони поділяються на обов’язкові утримання та утримання за
ініціативою підприємства, але тільки у випадках, передбачених
законодавством.
Обов’язкові утримання включають: прибутковий податок, утримання до
Пенсійного фонду, утримання збору на соціальне страхування на випадок
тимчасової непрацездатності та на випадок безробіття, утримання за
виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь
юридичних та фізичних осіб.
Утримання прибуткового податку
Прибутковий податок – це обов’язковий платіж, що встановлюється державою
для фізичних осіб, які отримують доходи. Прибутковий податок із
заробітної плати за основним місцем роботи утримується за такою шкалою:
Розмір місячного сукупного оподатковуваного доходу (у неоподатковуваних
мінімумах доходів громадин) Ставка та розміри податку:
до 1 неоподатковуваного мінімуму не оподатковується
від 1 неоподатковуваного мінімуму + 1 гри. до 5 неоподатковуваних
мінімумів 10% суми, що перевищує 1 неоподатковуваний мінімумів
від 5 неоподатковуваних мінімумів + 1 гри. до 10 неоподатковуваних
мінімумів податок з 5 неоподатковуваних мінімумів + 15% суми, що
перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів
від 10 неоподатковуваних мінімумів + 1 грн. до 60 неоподатковуваних
мінімумів податок з 10 неоподатковуваних мінімумів + 20% суми, що
перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів
від 60 неоподатковуваних мінімумів + 1 грн. до 100 неоподатковуваних
мінімумів податок з 60 неоподатковуваних мінімумів + 30% суми, що
перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів
понад 100 неоподатковуваних мінімумів податок із 100 неоподатковуваних
мінімумів + 40% суми, що перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів
Неоподатковуваний мінімум на даний час становить 17 грн.
Із працівників, які працюють за сумісництвом та виконують роботу за
договором підряду, утримується прибутковий податок за ставкою 20%.
До сукупного оподатковуваного доходу включаються отримані за місцем
основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових
обов’язків (в тому числі за сумісництвом), за виконання робіт за
договором підряду, а також інші доходи, які утворилися в результаті
надання за рахунок своїх засобів підприємством своїм працівникам
матеріальних і соціальних благ в грошовій і натуральній формі. Суми, на
які зменшується сукупний оподатковуваний дохід
1. Сукупний оподатковуваний дохід зменшується на суму неоподатковуваного
мінімуму. Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок
оподаткування.
2. Сукупний оподатковуваний дохід додатково зменшується на
неоподатковуваний мінімум одному з батьків (опікунів, піклувальників) на
кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний
дохід не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано
дохід, розмір десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановлених
чинним законодавством. Довідки про наявність дітей подаються громадянами
за місцем їх основної роботи до виплати їм заробітної плати за першу
половину січня.
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами,
установами, організаціями і фізичними особами-суб’єктами підприємницької
діяльності (за місцем основної роботи), зменшення оподатковуваного
сукупного доходу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати на
кожну дитину віком до 16 років проводиться щомісячно. В інших громадян
зменшення оподатковуваного сукупного доходу на зазначену суму
провадиться податковими органами при нарахуванні авансових і остаточних
сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано дохід.
3. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десяти
неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених
пунктами 1 та 2 у:
а) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені
до категорій 1 та 2;
б) інвалідів війни і групи.
4. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п’яти неоподатковуваних
мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 у:
а) інвалідів з дитинства, інвалідів І і II групи;
б) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені
до категорій 3 і 4;
в) батьків і одного з подружжя військовослужбовців, які загинули чи
померли або пропали безвісти при виконанні службових обов’язків,
г) одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства, і батьків, які
виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають разом з
ними і потребують постійного догляду;
д) громадян, реабілітованих відповідно до Закону України “Про
реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”.
Сукупний оподатковуваний дохід зменшується на суму п’ятнадцяти
неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, зазначених у
пунктах 1 та 2 в учасників бойових дій, учасників війни, інвалідів
війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та осіб, на
яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту”.
Окрім цього, Кабінет Міністрів України використовує своє право
запроваджувати нові пільги. Так, Постановою від 23 червня 1993 р. № 470
встановлено:
а) заробітна плата та інші доходи працівників, зайнятих на підземних
роботах у вугільній і гірничодобувній промисловості, оподатковуються
прибутковим податком за місцем основної роботи за ставкою 10 процентів;
б) для робітників, службовців і прирівняних до них за оподаткуванням
громадян, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років,
сума прибуткового податку зменшується на 50 процентів одному з батьків
(опікунів, піклувальників).
При наявності у громадянина права на пільги з кількох підстав йому
надається одна з них за його вибором.
Дата звітності з прибуткового податку передбачено застосовувати окрему
форму.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 6 січня 1999 року
№ 10 “Про затвердження форми довідки про суми виплачених доходів і
утриманих з них податків фізичних осіб (ф. № 8ДР) і Порядку заповнення
та подання юридичними особами всіх форм власності й фізичними особами –
суб’єктами підприємницької діяльності довідки ф. ЛЬ 8ДР”. Основною її
ознакою є кодифікація видів доходів та пільг, які застосовуються при
обчисленні прибуткового податку.
Після закінчення календарного року визначається сума сукупного річного
оподатковуваного доход): Прибутковий податок з річного доходу
визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням сплаченого
(утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення
податку і перерахунок проводиться підприємствами, установами,
організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької
діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки,
визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними
до податкової інспекції за місцем проживання платника.
Результати проведених перерахунків бухгалтери підприємств, установ,
організацій оформляють довідкою Ф №3 і видають громадянам на їх вимогу,
а також контролюючим органам на їх письмовий запит.
Утримання до Пенсійного фонду
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується всіма
категоріями осіб (фізичними особами), які працюють на умовах найму (у
тому числі особами, які працюють за договорами цивільно-правового
характеру, зокрема членами творчих спілок, творчими працівниками, які не
є членами творчих спілок, а також працюючими пенсіонерами).
Збір нараховується та утримується з усіх видів виплат, що відповідно до
законодавства належать до сукупного оподатковуваного доходу
У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі, тобто
продукцією їх власного виробництва, розмір доходу працівника
обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім
споживачам у поточному місяці, коли проведено нарахування доходів. Якщо
в поточному місяці така продукція не реалізовувалась, то її вартість
обчислюється за середньою відпускною ціною місяця попередньої
реалізації, але не нижчою від собівартості. Вартість натуральної
продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування збору
обчислюється за ціною її придбання.
Утримання до Пенсійного фонду здійснюються в розмірі 1 % (якщо розмір
зарплати менший або дорівнює 150 грн.) або 2% (якщо розмір зарплати
більший від 150 грн.) від загальної нарахованої суми заробітної плати.
Утримання до фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасового
втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням
На підставі Закону України № 2240 “Про загальнообов’язкове державне
соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності І
витратами, зумовленими народженням і похованням” від 18.01.2001р.
введено новий вид відрахувань – соціальне страхування на випадок
тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими народженням
та похованням. Цей збір, як і всі решту збори із заробітної плати,
обчислюється від суми оплати праці, що включає основну та додаткову
заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати,
які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. Закон
поширюється також на нерезидентів, які працюють на території України.
Сплачується збір при отриманні грошей на виплату заробітної плати.
Згідно із Законом України № 2213 “Про розмір внесків на деякі види
загальнообов’язкового державного соціального страхування” від
11.01.2001р збір сплачується у таких відсотках:
– 0,25 відсотка – для найманих працівників, які мають заробітну плату не
нижче 150 гривень;
– 0,5 відсотка – для найманих працівників, які мають заробітну плату
більше 150 гривень.
Утримання до фонду соціального страхування на випадок безробіття
Законом України № 2213 “Про розмір внесків на деякі види
загальнообов’язкового державного соціального страхування” від
11.01.2001р встановлено, що працівник сплачує збір ф розмірі 0,5% від
сукупного оподатковуваного доход}’ працівника. Цим законом були внесені
деякі зміни щодо платників цього збору серед фізичних осіб. Не є
платниками даного збору:
працюючі пенсіонери;
іноземні особи та особи без громадянства.
Окрім того, на добровільних засадах збір може сплачуватися:
приватними підприємцями, які не використовують найманої робочої сили;
фізичними особами, які виконують роботи за цивільно-правовим договором;
особами, які самостійно забезпечують себе роботою (нотаріуси, адвокати);
громадянами України, які працюють за межами України.
На рахунках бухгалтерського облік}’ суми утримань із заробітної плати
прибуткового податку і відрахувань у фонди відображаються так:
№ п/п Зміст господарської операції Кореспонденція
рахунків
Дебет Кредит
1 Утримано прибутковий податок 661 641
2 Утримано відрахування до Пенсійного фонд)’ 661 651
3 Утримано збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок
тимчасової непрацездатності 661 652
4 Утримано збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття 661 653
Висновки
Раціональна система оподаткування повинна стимулювати господарську і
підприємницьку ініціативу, створювати відносно рівні умови для всіх
суб’єктів господарювання. Система оподаткування має бути повністю
адаптована до чинних у державі системи управління і методів державного
регулювання розвитку економіки. Вона повинна враховувати аналіз
інтересів виробника і споживача, держави і суспільства. Навіть незначні
невідповідності між оподаткуванням і економічною моделлю держави можуть
спричинити значні негативні наслідки, що виявляються як в обмеженні
фінансових можливостей суб’єктів господарювання, так і в скороченні
доходів держави.
Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови, тобто не
може бути країн з однаковими податковими системами. Разом з цим, існують
певні положення, що визначають підхід до створення податкової системи.
Багатовікова історія формування і застосування як загальнотеоретичних,
так і конкретних практичних принципів оподаткування, що відповідають
певному рівню розвитку соціальне економічного життя конкретної країни,
дала змогу відібрати найдієвіші і найефективніші серед них. В умовах
становлення ринкової економіки в Україні постійно ведуть роботу з
удосконалення податкової системи, але, на жаль, вона й досі не
відповідає світовим стандартам.
Недоліки податкової системи в Україні наступні:
– податкова система відзначається нестабільністю. Це стосується як видів
податків, баз оподаткування, податкових ставок, так і методики
обчислення й термінів та порядку їх введення у дію. Закони про податки
часто приймають поспіхом, без належного обґрунтування і розрахунків. Це
призводить до внесення змін і доповнень у щойно прийняті закони, порушує
один із головних принципів формування податкової системи – її
стабільність.
– податкова система не стимулює суб’єкти господарювання накопичувати
фінансовий капітал та його інвестувати;
– значна частина доходів держави, сформованих за рахунок податків,
покривається непрямими податками. По-іншому оподатковується не лише
прибуток або доход, а й витрати суб’єктів господарювання;
– податкова система не створює умов для зменшення товарообмінних
(бартерних) операцій;
– наявність розбіжностей, сумнівних тлумачень окремих термінів,
положень, визначених у законах і підзаконних актах;
– високий рівень оподаткування;
– авансова сплата податків призводить до вилучення обігових коштів
підприємств, що є особливо руйнівним в умовах інфляції.
Разом з тим, світовий та вітчизняний досвід переконує, що не має і не
може бути податкової системи, котра задовольняла б одночасно усіх
платників податків і державу. А це означає, що, реформуючи систему
оподаткування, слід прагнути до оптимального поєднання інтересів
платників і держави. Найоптимальнішою і ефективною в умовах України була
б, напевно, така податкова система, яка б відповідала соціальне
орієнтованій моделі економіки. У цілому податкову систему потрібно
вдосконалювати у напрямку її уніфікації щодо джерел податків і
забезпечення зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні
ефективності виробництва.
Список використаної літератури
Бутинець Ж.Ж. Біхгалтерсьукий фінансовий облік / Житомир, ЖІТІ. – 2000
р.
Бутинець Ж.Ж. Бухгалтерський управлінський облік / Житомир, ЖІТІ. – 2000
р.
Гарасим П.м. Управлінський облік на підприємстві / Тернопіль,
Карт-бланш. – 2001.
Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку / Тернопіль,
“Лілея”. – 2000.
Пушкар М.С. Планування і організація підприємств об’єднаних комплексів /
Тернопіль, Інститут народного господарства – К., НМКВО, 1992 р.
Пушкар М.С. Управлінський облік / Тернопіль, Карт-бланш, 1995 р.
Пушкар М.С. Управлінський облік: Навчальний посібник / Тернопіль,
Карт-бланш. – 1997 р.
Пушкар М.С. Фінансовий облік / Тернопіль, Карт-бланш, 2002.
PAGE
PAGE 22
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
