ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика рахунків обліку нематеріальних

активів

Розділ 2. Нематеріальні активи: визнання, оцінка, переоцінка

Розділ 3. Документування господарських операцій. Облік

капітальних інвестицій і придбання (створення)

нематеріальних активів

Розділ 4. Облік руху нематеріальних активів та облік негативного

гудвілу. Амортизація нематеріальних активів

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Реформування системи бухгалтерського обліку й фінансової звітності,
потрібної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою
частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин
ринкового спрямування.

Необхідність переходу підприємств у 2000-2001 рр. на Національні
стандарти бухгалтерського обліку зумовлена рамками реалізації
стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним
простором, який передбачає адаптацію законодавства України до
законодавств розвинутих країн і спрямований на розвиток ринкових
відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення
приватизацією різних галузей.

Робота будь-якого підприємства або колективу значною мірою залежить від
розвитку бухгалтерського обліку, що є інформаційною базою управління та
контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, фірм,
об’єднань. Завдання розширення меж діяльності, зміцнення режимів
економії та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на ринкові
відносини, зміна форм власності передбачають покриття витрат за рахунок
власних коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому
сприяє зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності,
за його допомогою здійснюється спостереження за правильністю
використання господарських засобів, здійснюється контроль за витратами і
доходами підприємств, визначаються фінансові результати їх
фінансово-господарської діяльності.

Актуальність обраної для написання теми роботи зумовлена тим фактом, що
нематеріальні активи відіграють важлуву роль у функціонуванні
підприємств і, відповідно, для забезпечення їх обліку необхідним є
дослідження цього питання.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – загальної
характеристики рахунків обліку нематеріальних активів, нематеріальних
активів: визнання, оцінки, переоцінки, документування господарських
операцій, обліку капітальних інвестицій і придбання (створення)
нематеріальних активів, обліку руху нематеріальних активів та обліку
негативного гудвілу, амортизації нематеріальних активів.

Для досягненя поставленої мети використовувалалася нормативно-правова
база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна
виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік
на підприємствах України”, Марочкіна А.М. “Бухгалтерський облік за
Національними стандартами”, Бутинець Ф.Ф. та ін. “Інформаційні системи
бухгалтерського обліку”, Грабової Н.М. “Теорія бухгалтерського обліку”,
Завгороднього В.П. “Бухгалтерський облік в Україні”, Кулаковської Л.П.,
Піча Ю.В. Основи аудиту. – К.: “Каравелла”; Львів: “Новий світ-2000”,
2002.

Курсова робота складається із наступних розділів: розділу 1 “Загальна
характеристика рахунків обліку нематеріальних активів”, розділу 2
“Нематеріальні активи: визнання, оцінка, переоцінка”, розділу 3
Документування господарських операцій. Облік капітальних інвестицій і
придбання (створення) нематеріальних активів”, розділу 4 “Облік руху
нематеріальних активів та облік негативного гудвілу. Амортизація
нематеріальних активів”.

Розділ 1. Загальна характеристика рахунків обліку нематеріальних активів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про
нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій
звітності визначені П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Згідно даного положення нематеріальні активи — це немонетарний актив,
який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений
від підприємства) та утримується підприємством з метою використання
більше одного року або одного операційного циклу, якщо він перевищує
один рік для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання
в оренду іншим особам.

До монетарних активів відносяться грошові кошти, а також інші активи,
які мають бути отримані у фіксованій або визначеній сумі грошей. Отже,
всі інші активи є немонетарними. До них належать запаси, устаткування,
меблі тощо, але вони не є нематеріальними активами, оскільки мають
фізичну субстанцію. Особливістю нематеріальних активів, відповідно до їх
визначення, є відсутність фізичної субстанції. Типовими прикладами таких
активів є ноу-хау, товарні знаки, патенти, комп’ютерне програмне
забезпечення, авторські права тощо1.

Ідентифікований актив — це придбаний актив, який на дату придбання
відповідає наступним критеріям: оцінка активу може бути достовірно
визначена; в майбутньому при його використанні очікується отримання
економічних вигод. Можливість ідентифікації означає, що актив можна
відокремити від підприємства. Тобто, по відношенню до конкретного
об’єкту нематеріальних активів повинна існувати можливість вилучення
його з сукупного майна, зафіксованого на балансі підприємства,
відокремлення його від інших активів і розпорядження ним. До складу
нематеріальних активів, наприклад, не можуть бути віднесені
інтелектуальні та ділові якості людини, її квадіфікаваність та здатність
до праці, оскільки вони виступають відокремленою частиною свого носія і
не можуть бути використані без нього. Майбутня економічна вигода —
потенціал, який може сприяти надходженню на підприємство (прямо або
непрямо) грошових коштів та їх еквівалентів.

Група нематеріальних активів — це сукупність, нематеріальних активів
однотипних за призначенням та умовами використання.

У відповідності до п. 5 П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на
декілька груп.

Право користування надрами та іншими ресурсами природи середовища —
право на користування надрами, у тому числі на розробку корисних
копалин, на використання водних, біологічних та інших ресурсі яке
будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності
підприємства, населеного пункту, регіону тощо

Право користування геологічною та іншою інформацію про природна
середовище — право на користування геологічною, геоморфологічною та
іншою інформацією про стан та можливості господарського використання
елементів природного середовища.

Право користування земельною ділянкою — право покупця на подальше
господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права
відноситься також право оренди земельної ділянки.

Товарні знаки і торгові марки — це зареєстровані символи, знаки, слова,
речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне
підприємство, продукт чи послуги.

Фірмова назва. Найменування юридичної особи. Права і обов’язки
підприємств, пов’язані з використанням фірмового найменування,
визначаються чинним законодавством.

Право на корисні моделі. Об’єктом корисної моделі може бути
конструктивне виконання пристрою.

Право на промислові зразки — виключені привілеї на використання
художньо-конструкторських рішень (дизайн), що визначають зовнішній
вигляд продукції.

Право на сорт рослин — затверджує авторство на сорт та виключне право на
його використання. Список родів та видів рослин, на сорти яких видаються
патенти, визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на ноу-хау — право на нові технології, технічні та інші рішення що
приносять прибуток в процесі виробничо-господарської діяльності.

Право на програми для ЕОМ — право на опублікування, відтворення.
розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності
даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп’ютерних
пристроїв з метою отримання результату.

Право на бази даних — право на опублікування, відтворені розповсюдження
та індії дії щодо введення в господарський обіг сукупності даних
(статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки з
допомогою ЕОМ.

Право на використання економічних та інших привілеїв —
права.використання податковими, господарськими та іншими привілеями.

Визначаються на підставі документів, що засвідчують ці права. Право
користування податковими привілеями визначається на підставі інформації,
наданої податковою адміністрацією

Гудвіл відповідно до П(С)БО 19 — це перевищення вартості придбання над
часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих
активів та зобов’язань на дату придбання.

Тобто, вартість будь-якого підприємства, взятого в цілому як єдиного
майнового господарського комплексу, відрізняється від сукупноі вартості
його активів та зобов’язань. Іншими словами, між вартістю підприємства
та чистою вартістю його майна завжди існує різниця. Ця різниця і є
гудвілом, вола може бути або позитивною, або негативною Позитивний
гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну вартість його
активів та зобов’язань через наявність стабільних покупців, визнану
ділову репутацію, діяльність у сфері маркетингу та збуту, технічні
ноу-хау, ділові зв’язки, досвід управління, рівень кваліфікації
персоналу тощо Таким чаном, позитивний гудвіл — це надбавка до ціни, яку
сплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод. На противагу
негативний гудвіл — це свого роду знижка з ціни, яка засвідчує
відсутність цих факторів

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів, вийнятих
на баланс, ведеться на інвентарному балансовому рахунку 12
«Нематеріальні активи». Для відображення негативного гудвілу
користовусться окремий контрактивний рахунок 19 «Негативний гудвіл».

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку і узагальнення
інформації про наявність та рух нематеріальних активів По дебету цього
рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки
(від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а по
кредиту — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або можливості
отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його
використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є
активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів1.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного
об’єкта за відповідними групами (табл. 1).

Таблиця 1. Структура рахунку 12 «Нематеріальні активи»

Субрахунки Види нематеріальних активів

121. “Права користування природними ресурсами» Права користування
надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою
інформацією про природне середовище

122 «Права користування майном» Права користування земельною ділянкою,
будівлею тощо

123 «Права на знаки для товарів і послуг» Права на товарні знаки,
торгівельні марки, фірмові назви і тощо

124 »Права на об’єкти промислової власності» Права на винаходи, корисні
моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист
від недобросовісної конкуренції тощо

125 »Авторські і суміжні з ними права» Права на літературні і музичні
твори, програми для ЕОМ. бази даних тощо

126 «Гудвіл» Перевищення вартості придбання над часткою покупця
справедливій вартості придбаних активів і зобов’язань на дату придбання

127 «Інші нематеріальні активи» Права на здійснення діяльності,
використання економічних та інших привілеїв тощо

Рахунок 19 «Негативний гудвіл» призначений для ведення обліку зменшення
вартості негативного гудвілу з моменту його виникнення По дебету цього
рахунку відображається сума негативного гудвілу, яка визнана доходом, а
по кредиту – вартість виникненя негативного гудвілу. Цей рахунок є
контрактивним, балансовим, призначений для обліку господарських
засобів.

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та
інвентарними об’єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку
нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати
додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки
діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Розділ 2. Нематеріальні активи: визнання, оцінка, переоцінка

Згідно з П(С)БО 8 придбаний нематеріальний актив визнається як актив,
тобто відображається в балансі, якщо існує ймовірність того, що
підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з
використанням такого активу; можна достовірно визначити.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі
тоді, коли його можна:

використати окремо або разом з іншими активами у виробництві уварів або
наданні послуг, призначених для реалізації;

обміняти на інші активи;

використати на погашення заборгованості,

розподілити між власниками підприємства;

використовувати у господарській діяльності підприємства, направленій
на отримання прибутку.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям, то витрати
пов’язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами того
періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких в
майбутньому нематеріальним активом.

Під дослідженнями розуміються заплановані підприємством
дослідження, які проводяться ним вперше з метою отримання і розуміння
нових наукових і технічних знань. Згідно з П(С)БО 8 витрати на
дослідження не визнаються активом, а відображаються у складі витрат того
звітного періоду у якому вони були здійсненні.

Розробка — це застосування підприємством результатів досліджень та інших
знань для планування і проектування нових або значно вдосконалення,
приладів, продуктів, систем або послуг до початку їх серійного
виробництва або використання1.

Нематеріальний актив, одержаний в результаті розробки, слід відображати
в балансі (п. 7 П(С)БО 8) за умови, що підприємство має:

наміри, технічну можливість та ресурси для доведення
нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації
або використання;

можливість одержання майбутніх економічних вигод від реалізації або
використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою
нематеріального активу.

Не визнаються активом, а відносяться до складу витрат того звітного
періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його
частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл) вартість
видань.

Гудвіл виникає лише тоді, коли підприємство-покупець в обмін на сплачені
попередньому власникові гроші зараховує на свій баланс всі активи якими
до цього часу володіло підприємство продавися — тобто коли
відбувається, так би мовити, злиття двох підприємств в єдиний баланс.

В разі, якщо підприємство має і значну клієнтуру, і зручне місце
розташування, однак не відбувається факту його продажу як цілісного
майнового комплексу, говорити про виникнення гудвілу неможливо. Отже,
гудвіл виникає лише Тоді, коли існує факт понесення витрат на його
придбання.

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на
.баланс за первісною вартістю.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат,
пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням Їх
можливостей та терміну використання, які будуть сприяти збільшенню
первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Наприклад, юридичне оформлення права власності на нематеріальний актив є
необхідним етапом для його подальшого використання й отримання майбутніх
економічних вигод. Тому витрати на юридичні послуги повинні бути
враховані (капіталізовані) у первісній вартості зазначеного об’єкту
нематеріального активу.

Ті ж затрати, які дозволяють отримати тільки первісне визначені майбутні
економічні вигоди (і не більше того), та підтримують об’єкт
нематеріальних активів у придатному для використання, експлуатації
стані; включаються до складу витрат того періоду, у якому такі затрати
були понесені.

Стосовно гудвілу, то тут існують три способи визначенню його вартості,
тобто ціни, яку покупець має заплатити понад балансову вартість чистих
активів підприємства.

Перший спосіб— це визначити ринкову вартість чистих активів.

Наприклад, ринкова вартість чистих активів становить 6,5 млн. грн. Тим
часом як балансова вартість цих активів — 5,0 млн. грн. Отже різниця 1,5
млн. грн. — і буде гудвілом.

Однак такий спосіб визначення вартості є досить складним, оскільки іноді
дуже важко визначити, які саме об’єкти активів відносяться до чистих
адже вартість чистих активів визначається тільки загальною, підсумковою
величиною і дорівнює сумі власного капіталу (активи мінус зобов’язання).
Щоб довідатись, з яких саме конкретних одиниць активів складається ця
підсумкова сума, необхідно провести інвентаризацію, в результаті якої
можна отримати розгорнуті дані за всіма активами, після придбання яких у
підприємства не залишилось зобов’язань. Інакше кажучи, щоб визначити
ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість
кожного об’єкта, що входить до складу цих активів.

Другий спосіб полягає у виявленні спроможності підприємства приносити
більші прибутки порівняно з іншими підприємствами, які працюють у цій
галузі. Однак для цього потрібно мати статистичні дані про інші
аналогічні підприємства або дані публічних фінансових звітів таких
підприємств, які мають приблизно однакові обсяги виробництва.

За даним способом порівнюють середньорічний прибуток підприємства, яке
продається, і такий же (за ті роки) прибуток, визначений як середній
прибуток інших підприємств, що працюють у тій же галузі. Якщо
з’ясується, що прибуток цього підприємства перевищує середньогалузевий.
то сума такого перевищення, помножена на кількість років, протягом яких
новий власник сподівається отримати бодай такі ж самі (але не нижчі)
прибутки, і буде становити вартість гудвілу.

Кількість років при цьому визначається, як правило, приблизно – з
терміну, протягом якого можна розрахувати, що набута ділова репутація
буде працювати на нового власника за інерцією. Цей відрізок часу є
терміном корисного використання гудвілу.

Власне, цією кількістю років потім, після купівлі, підприємств обумовлює
і нарахування амортизації на придбаний гудвіл, і, таким чином під кінець
терміну корисного використання відбувається знецінення гудвілу.

За третім способом вартість гудвілу визначається шляхом ділення суми
перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній
у галузі, на середню норму прибутку (норма прибутку — це зображена у
процентах частка прибутку в ціні товару). Наприклад, перевищення
прибутку підприємства над середньо галузевим показником прибутку – 30,0
тис. грн., середня норма прибутку — 5 %, тоді вартість гудвілу
становитиме 600 тис грн. (30 тис. грн. 0,05).

Кожне підприємство має право здійснення переоцінки нематеріальних
активів за справедливою вартістю, проте це відноситься тільки до тих
активів, які існують на активному ринку. При переоцінці одного
нематеріального активу слід переоцінити і всі інші нематеріальні активи
даної групи. Причому, якщо підприємством проведена переоцінка
нематеріальних активів певної групи, то в подальшому таку переоцінку
необхідно здійснювати щорічно1.

Техніка підрахунку визначається а 21 П(С)БО 8. Методика переоцінки
наступна:

переоцінена вартість визначається як добуток первісної вартості та
індексу переоцінки;

знос при переоцінці визначається як добуток суми зносу згідно балансу та
індексу переоцінки;

індекс переоцінки визначається відношенням справедливої вартості об’єкта
до залишкової вартості.

Якщо залишкова вартість об’єкту нематеріального активу дорівнює нулю, то
його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої
вартості цього об’єкту до його первісної (переоціненої) вартості без
зміни суми зносу об’єкту.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних
активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку

У разі наявності (на перевищення суми попередніх уцінок об’єкта і втрат
від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок. Кишкової
вартості цього об’єкта і відновлення його корисності суми чергової
(останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається
до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової
(останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується
на збільшення іншого додаткового капіталу

?

, i

?

¬

®

i

i

?

o

o

o

oe

o

u

ue

th

( * , i

&

&

&

едніх дооцінок об’єкта і відновлення його корисності над сумою
попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від
зменшення його корисності, сума чергової (останньої) уцінки, але не
більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого
додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки
більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду

Порядок відображення переоцінки нематеріальних активів в обліку залежить
від виду переоцінки (табл. 2).

Таблиця 2. Порядок відображення переоцінки нематеріальних активів

№ Вид переоцінки Порядок відображення в обліку

1 1 Перша дооцінка залишкової вартості Сума дооцінки відображається в
складі додаткового капіталу

2 Перша уцінка залишкової вартості Сума уцінки відображається в складі
витрат звітного періоду

3 При черговій дооцінці перевищення сум попередніх уцінок над сумою
попередніх до оцінок Включається до складу доходів звітного періоду
відображенням різниш між сумою чергової останньої дооцінки залишкової
вартості і вказаним перевищенням складі іншого додаткового капіталу

4 При черговій уцінці перевищення сум попередніх дооцінок над сумою
попередніх уцінок Направляється на зменшення другого додаткового
капіталу з включенням різниш між черговою (останнього) сумою уцінки і
вказаним перевищенням у витрати звітного періоду

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Проведено дооцінку нематеріальних активів 12 «‘Нематеріальні активи'»
по субрахунках 423 «Дооцінка необоротних активів”

2 Відображено знос при дооцінці 423 «Дооцінка нематеріальних активів» 13
«Знос необоротних активів»

3 Відображено уцінку нематеріальних активів 13 «Знос необоротних
активів»‘ 12 «Нематеріальні акгави» по субрахунках

4 Відображено уцінку раніше дооцінених нематеріальних активів 975
«Уцінка необоротних активів» 12 «Нематеріальні активи» по субрахунках,

5 Відображено уцінку раніше активів 13 «Знос необоротних

активів”

423 «Дооцінка необоротних активів»; 975 «Уцінка необоротних активів» 12
«Нематеріальні активи^ по субрахунках

6 Відображено результати дооцінки раніше уцінених нематеріальних активів
12 «Нематеріальні активи» по субрахунках 746 «Інші доходи від звичайної
діяльності”, 423 «Дооцінка необоротних активів»

423 «Дооцінка необоротних активів» 13 «Знос необоротних активів»

Розділ 3. Документування господарських операцій. Облік капітальних
інвестицій і придбання (створення) нематеріальних активів

Обов’язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної
форми, по відношенню до будь-якого об’єкту що приймається на облік,
проте, повинні бути документ, що його ідентифікують тобто Стверджують
існування самого об’єкту та права підприємства на його використання в
тій чи іншій формі До таких документів відносяться насамперед, документи
що описують нематеріальний актив або порядок його використання а також
документи, що підтверджують ті чи інші синові права підприємства При
цьому право на нематеріальний актив не пов’язано з правом власності на
матеріальний об’єкт, в якому він виражений, наприклад, матеріальний
носій програм для ЕОМ.

Право користування землею приймається на облік на підставі оформленої у
відповідності з встановленим законодавством порядком документації, що
підтверджує право підприємства на земельну ділянку, право на винахід
корисні моделі, промислові зразки підтверджується відповідними патентами
та ліцензійними договорами. Що ж стосується ноу-хау, то підприємство
повинно мати повний вербальний або винахідний опис. Підтвердженням права
на товарний знак є свідоцтво або договір уступки, зареєстрований
належної чином. Геологічна та інша інформація про надра представляється
у вигляді геологічних звітів, карт та інших матеріалів.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів
використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до
яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його
використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові
права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських
прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі
договору з юридичною або фізичною особою — продавцем цих авторських
прав. Для відображення в обліку придбаних “ноу-хау» підприємство
повинно мати в розпорядженні повний вербальний (словесний) та
відображаючий його опис.

На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом
звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких
потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності.
По рахунку 12 «Нематеріальні активи» ведеться журнал-ордер №13, а по
рахунку 19 ‘»Негативний гудвіл» — журнал-ордер № 15.

Порядок облікових записів щодо надходження нематеріальних активів ї
визначається виходячи з джерела такого надходження Підприємства можуть
купувати нематеріальні активи, одержувати їх безкоштовно або створювати
власними силами.

Для обліку витрат підприємства на придбання нематеріальних активів
використовується рахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних
активів».

Процес придбання нематеріальних активів за грошові кошти і відображення
їх в обліку представлені на наступному прикладі1.

При придбанні нематеріального активу в обмін на подібні об’єкти первісна
вартість такого активу дорівнює залишковій вартості переданого
нематеріального активу, яка визначається як різниця між первісною
вартістю переданого нематеріального активу і сумою нарахованого зносу.
Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу
вартість, то у цьому випадку первісна вартість придбаного
нематеріального активу дорівнює справедливій вартості переданого активу.
Різниця між справедливою і залишковою вартістю нематеріального активу
буде включена до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Початкова вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або
частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості
переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму
грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) при обміні.

Нематеріальні активи, отримані безоплатно, оцінюються за
первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості на дату отримання
цих активів.

При внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу первісною
вартістю таких нематеріальних активів визнається узгоджена
засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість.

Порядок оцінки внесків учасників до статутного капіталу визначається в
засновницьких документах товариства та відображається в обліку
наступними проводками:

№ Зміст господарської оперенії Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 Відображена заборгованість учасника (засновника) за внесками до
статутного капіталу 46 «Неоплачений капітал» 40 »Статутний капітал»

2 Внесений внесок до статутного кашталу у вигляді нематеріального активу
(програмне забезпечення) 12 «Нематеріальні активи» за субрахункам й 46
«Не оплачений капітал»

Розділ 4. Облік руху нематеріальних активів та облік негативного
гудвілу. Амортизація нематеріальних активів

Списання нематеріального активу з балансу здійснюється внаслідок:

реалізації нематеріальних активів (з переходом права власності на них);

реалізації права на користування або розпорядження
нематеріальними активами (без переходу права власності на самі
нематеріальні активи);

здійснення фінансових вкладень нематеріальними активами до статутного
капіталу інших підприємств.

безкоштовної передачі об’єкта нематеріальних активів;

ліквідації об’єкта нематеріальних активів за ініціативою власників;

нестача нематеріальним активів, виявлена при інвентаризації.

При цьому фінансовий результат від вибуття нематеріального актив
визначається як різниця між доходом від вибуття за мінусом непрямих
податків та витрат, пов’язаних з вибуттям і залишковою вартістю.

Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули додаються
до документів, якими оформлені факти вибуття цих об’єктів.

Вибуття нематеріальних активів супроводжується бухгалтерськими
проводками, аналогічними, як і вибуття основних засобів.

При вибутті раніше переоціненого нематеріального активу
перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок
залишкової вартості включається до складу нерозподіленого прибутку з
одночасним зменшенням додаткового капіталу: Дт рах. 423 «Дооцінка
необоротних активів» Кт рах, 441 «Нерозподілений прибуток».

В бухгалтерському обліку незамортизована вартість нематеріального активу
списується за рахунок власних коштів підприємства.

При ліквідації програмного забезпечення підприємство не одержує ніякого
доходу (як, наприклад, у разі продажу), тому в бухгалтерському обліку ця
операція відображається таким чином:

Д-т рах. 133 ‘Знос нематеріальних активів”, К т рах. 125 «Авторські та
суміжні з ним права» — на суму нарахованого зносу ;

Д-т рах. 976 «Списання необоротних активів», К-т рах. 125 – на залишкову
вартість,

Д-т рах. 793 «Результат іншої звичайної діяльності», К-т рах. 976.

Операції зі списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю
його подальшого використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Необхідно пам’ятати, що в умовах конкуренції та високої цінності
нематеріальних активів керівництво підприємства повинно прийняті
заходи для захисту, включаючи фізичну охорону, своєї промислової та
іншої інтелектуальної власності. Наприклад, стосовно промислових
таємниць або ноу-хау необхідно обов’язково назначити осіб, які б
відповідали за збереження інформації, що містить ноу-хау; обмежити коло
осіб, які мають доступ до цієї інформації; розробити посадові
інструкції для осіб, які зберігають таку інформацію, порядок доступу та
ознайомлення з ноу-хау тощо.

Одним з шляхів контролю за збереженням об’єктів нематеріальних активів є
і проведення своєчасної і правильної інвентаризації При проведенні
інвентаризації нематеріальних активів необхідно перевірити наявність
документів, що підтверджують права на їх використання; правильність і
своєчасність відображення нематеріальних активів на балансі.

Лишки нематеріальних активів, виявлені при інвентаризації,
оприбутковуються на баланс наступним записом:

Д-т рах. 12 «Нематеріальні активи», К-т рах. 719 «Інші доходи
Операційної діяльності» — на суму об’єкту нематеріального активу,
виявленого при інвентаризації;

Нестача нематеріальних активів відображається наступними
бухгалтерськими записами:

а) якщо винна особа не встановлена:

Д-т рах. 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей», К-т 12 рах.
»Нематеріальні активи» — на суму нестачі нематеріального актив;

Д-т рах «Невідшкодовані нестачі л втрати від псування цінностей» — на
суму нестачі нематеріального активу.

б) якщо винна особа встановлена:

Д-т рах. 133″3нос нематеріальних активів», К-т рах. 12 «Нематеріальні
активи» — на суму зносу нематеріального акіику (інвентаризаційний опис);

Д-т рах. 976 «Списання необоротних активів», К-т рах. 12
«Нематеріальні активи» — на суму залишкової вартості
нематеріального активу;

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків», К-т рах.
716 «Відшкодування раніше списаних активів» — на суму, що підлягає відш
годуванню в розмірі фактичної нестачі;

Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків», К-т рах.
719 «Інші доходи операційної діяльності» — на суму, що дорівнює різниці
між Розміром матеріальної шкоди, розрахованої згідно Порядку № 116 та
балансовою вартістю нематеріальних активів;

Д-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів», К-т рах. 642
«Розрахунки за обов’язковими платежами» — на суму, що підлягає сплаті до
бюджету.

в) якщо нестача нематеріальних активів сталася внаслідок краді^„ (якщо
винна особа не встановлена) або інших надзвичайних подій.

Д-т рах. 99 «Надзвичайні витрати», К-т рах 12 »Нематеріальні активи’1
на суму вартості нематеріальних активів, нестача яких виявлена в
результаті надзвичайних подій.

Д-т рах 977 »Інші витрати звичайної діяльності», К-т рах 12
«Нематеріальні активи» — на суму нестачі нематеріальних активів у
зв’язку з їх розкраданням, якщо винні особи не встановлені.

Як зазначалось вище, різниця між вартістю придбання і часткою покупця у
справедливій вартості ідентифікованих активів і зобов’язань
підприємства, що придбається, може бути як позитивною, так і негативною
Якщо зазначена різниця носить позитивний характер, то виникає позитивний
гудвіл, і навпаки — негативний гудвіл. Тобто гудвіл — це актив, а
негативний гудвіл — це контрактна.

Негативний гудвіл виникає у підприємства-покупця в результаті придбання
ним ідентифікованих активів і зобов’язань іншого підприємства в обмін на
передачу активів, прийняття на себе зобов’язань або випуск акцій При
цьому негативний гудвіл дорівнюватиме доданій різниці між справедливою
вартістю придбаних активів і зобов’язань (тобто тих. які відповідають
критеріям визнання статей Балансу) над вартістю придбання на дату
придбання, причому вартість придбання в обліку дорівнює сумі сплачених
грошових коштів або їх еквівалентів, або справедливій вартості (на дату
придбання) активів і зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль
за чистими активами іншого підприємства, збільшеній на суму витрат,
безпосередньо пов’язаних з придбанням.

Що стосується зменшення вартості негативного гудвілу, то відповідно до
П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств” вартість негативного гудвілу
взнається доходом залежно від того, прогнозується діяльність придбаного
підприємства в майбутньому зі збитками чи без них. При цьому вартість
негативного гудвілу на дату балансу відображається в Балансі у статті
«Інші необоротні активи» від’ємною величиною.

У випадку якщо діяльність підприємства прогнозується з
обчислюваними збитками в майбутньому, то вартість негативного гудвілу
визнається доходом рівномірно протягом періоду виникнення таких збитків

Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується в
Майбутньому без збитків, то вартість негативного гудвілу» визнається
доходом:

а) у сумі, що не перевищує справедливої вартості придбаних монетарних
активів. — рівномірно протягом періоду терміну корисного використання
(амортизації) придбаних необоротних активів, що залишився,

б) у сумі, що перевищує справедливу вартість придбаних немонетарно
активів, — у період придбання.

Якщо гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу, тоді він
списується з включенням залишкової вартості у витрати. Як було зазначено
вище облік негативного гудвілу ведеться на рахунку 19, на якому
відображається зменшення вартості негативного гудвілу з момент його
виникнення в процесі діяльності придбаного підприємства, що
прогнозується обчислювальними збитками в майбутньому; корисного
використання (амортизації) придбаних необоротних активів; у разі
перевищення справедливої вартості придбаних немочетарни ктивів над
вартістю негативною гудвілу.

Норми П(С)БО 8 не поширюються на гудвіл. При обліку операції пов’язаних
із зміною вартості негативного гудвілу, слід використовувати П(С)БО 19
«Об’єднання підприємств».

Амортизація нематеріальних активів — постійне списання вартості
нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона
покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні,
і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань
відповідних активів.

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця,
наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і
закінчується з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом строку
корисного використання об’єкту нематеріальних активі амортизація його не
зупиняється, окрім випадків консервації підприємства. Нарахування
амортизаційних відрахувань не залежить від фінансового результату
діяльності підприємства.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання
нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно
обраним підприємством, виходячи з умови отримання майбутніх економічних
вигод. Проте, якщо такі умови визначити неможливо, використовують
лінійний метод.

ВИСНОВКИ

Нематеріальні активи — це немонетарний актив, який не має матеріальної
форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та
утримується підприємством з метою використання більше одного року або
одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік для виробництва,
торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Вартість будь-якого підприємства, взятого в цілому як єдиного майнового
господарського комплексу, відрізняється від сукупноі вартості його
активів та зобов’язань. Іншими словами, між вартістю підприємства та
чистою вартістю його майна завжди існує різниця. Ця різниця і є
гудвілом, вола може бути або позитивною, або негативною Позитивний
гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну вартість його
активів та зобов’язань через наявність стабільних покупців, визнану
ділову репутацію, діяльність у сфері маркетингу та збуту, технічні
ноу-хау, ділові зв’язки, досвід управління, рівень кваліфікації
персоналу тощо Таким чаном, позитивний гудвіл — це надбавка до ціни, яку
сплачує покупець в очікуванні майбутніх економічних вигод. На противагу
негативний гудвіл — це свого роду знижка з ціни, яка засвідчує
відсутність цих факторів

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку і узагальнення
інформації про наявність та рух нематеріальних активів По дебету цього
рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки
(від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а по
кредиту — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або можливості
отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його
використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є
активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

Рахунок 19 «Негативний гудвіл» призначений для ведення обліку зменшення
вартості негативного гудвілу з моменту його виникнення По дебету цього
рахунку відображається сума негативного гудвілу, яка визнана доходом, а
по кредиту – вартість виникненя негативного гудвілу. Цей рахунок є
контрактивним, балансовим, призначений для обліку господарських
засобів.

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та
інвентарними об’єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку
нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати
додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки
діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Список використаної літератури

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” / Затверджений 01 червня 1999 року // Бухгалтерський облік і
аудит. — №6. – 1999. – С. 9.

Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку,
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій» / Затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30
листопада 1999 року за №291 // Бухгалтерський облік і аудит. — №1. –
2000. – С. 14.

Інструкції з застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій
/ Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада
1999 р. № 291.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. –
Житомир: ПП “Рута”, 2002.

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку / Під ред. М. В. Кужельного.
– К.: А.С.К., 2001.

Грабова Н.М., Добровський В.М. Бухгалтерський облік на виробничих і
торговельних підприємствах. – К.: А.С.К., 2002.

Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2002.

Давидов Г.М. Аудит. — К.: Т-во «Знання», КОО. — 2001.

Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: А.С.К., 2002.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К.: Знання-Прес, 2000.

Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій. — Житомир: ЖІТІ, 2000.

Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. — К.: «Каравелла»; Львів :
«Новий світ -2000», 2002.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002.

Мельник В.М. Основи економічного аналізу. – Ірпінь, 2000.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
— К.: АСК, 2002.

1 Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002. – С. 154-155.

1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002. – С. 86.

1 Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: А.С.К., 2002. –
С. 264-267.

1 Грабова Н.М., Добровський В.М. Бухгалтерський облік на виробничих і
торговельних підприємствах. – К.: А.С.К., 2002. – С. 187-189.

1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002. – С. 203.

PAGE

PAGE 3

Похожие записи