Тема: “Облік дебіторської заборгованості”

ЗМІСТ

TOC \o «1-2» \h \z HYPERLINK \l «_Toc512819393» Вступ PAGEREF
_Toc512819393 \h 3

HYPERLINK \l «_Toc512819394» 1. Облік довгострокової дебіторської
заборгованості PAGEREF _Toc512819394 \h 5

HYPERLINK \l «_Toc512819395» 1.1. Відображення довгострокової
дебіторської заборгованості в Плані рахунків PAGEREF _Toc512819395 \h
6

HYPERLINK \l «_Toc512819396» 1.2. Облік дебіторської заборгованості
за майно, що передано у фінансову оренду PAGEREF _Toc512819396 \h 7

HYPERLINK \l «_Toc512819397» 1.3. Облік довгострокових векселів
одержаних PAGEREF _Toc512819397 \h 8

HYPERLINK \l «_Toc512819398» 1.4. Облік іншої дебіторської
заборгованості PAGEREF _Toc512819398 \h 12

HYPERLINK \l «_Toc512819399» 2. Облік короткострокової (поточної)
дебіторської заборгованості PAGEREF _Toc512819399 \h 14

HYPERLINK \l «_Toc512819400» 2.1. Облік розрахунків з покупцями і
замовниками (товарна дебіторська заборгованість) PAGEREF _Toc512819400
\h 15

HYPERLINK \l «_Toc512819401» 2.2. Облік нетоварної дебіторської
заборгованості PAGEREF _Toc512819401 \h 20

HYPERLINK \l «_Toc512819402» 2.3. Облік резервів сумнівних боргів
PAGEREF _Toc512819402 \h 24

HYPERLINK \l «_Toc512819403» Висновки PAGEREF _Toc512819403 \h 31

HYPERLINK \l «_Toc512819404» Список використаної літератури PAGEREF
_Toc512819404 \h 34

Вступ

Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів
дебіторської заборгованості.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про
дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності
визначає П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість”.

Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій
заборгували підприємству пенні суми грошових коштів, їх еквівалентів або
інших активів.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству
на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської
заборгованості, яка не виникає й ході нормального операційного циклу та
буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості,
яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена
протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію,
товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення
боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням
резерву сумнівних боргів

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність
отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може достовірно
бути визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги
визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації
продукції, токарів, робіт і послуг та оцінюється за первинною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги
включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для
визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється
величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з
платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації
дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи,
послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками
її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної
групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з
фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію,
товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт
сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення
дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів
визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за
продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта
сумнівності відповідної групи.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період
відображається у звіті про фінансові результати у складі інших
операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів
здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з реалізацією
продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з
балансу з відображенням в ґрат у складі інших операційних витрат.

Важливим в обліку дебіторської заборгованості є її розмежування на
короткострокову (поточну) і довгострокову.

Отже, розглянемо суть, види та облік відповідно поточної та
довгострокової заборгованості.

1. Облік довгострокової дебіторської заборгованості

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської
заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході
нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців
з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні
заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не
загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк
до погашення, який залишився з дати балансу.

До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:

заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в
балансі орендодавця;

надання позик іншим підприємствам;

надання позик фізичним особам;

заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях – пожежі, повені,
крадіжках тощо.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо
існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод, і
її сума може бути достовірно визначена (майбутня економічна вигода – це
потенціал, який може сприяти надходженню, прямо або непрямо, грошових
коштів та їх еквівалентів на підприємство).

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою
вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї
заборгованості.

Заборгованість за фінансовою орендою відображається в балансі
орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду.

Заборгованість (борг) – це боргові зобов’язання, що виникають внаслідок
видачі векселів, випуску облігацій тощо.

Реєстр дебіторів – регістр аналітичного обліку розрахунків з дебіторами.

1.1. Відображення довгострокової дебіторської заборгованості в Плані
рахунків

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості передбачено
рахунок 16. Рахунок 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» –
активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів,
довгострокової дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб.

По дебету рахунку 16 відображається виникнення (збільшення)
довгострокової дебіторської заборгованості, по кредиту – її погашення
(списання) або переведення до складу поточної. Рахунок має такі
субрахунки: 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову
оренду», 162 «Довгострокові векселі одержані», 163 «Інша дебіторська
заборгованість».

На субрахунку 161 відображаються чисті інвестиції орендодавця у :
фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 14 «Оренда».

Субрахунок 162 призначений для обліку веселів, одержаних у забезпечення
довгострокової дебіторської заборгованості.

Призначення субрахунку 163 – облік довгострокової дебіторської
заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 16
«Довгострокова дебіторська заборгованість», зокрема розрахунки з
працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види
розрахунків.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за
кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й
погашення.

Обліковим регістром по рахунку 16 «Довгострокова дебіторська
заборгованість» є журнал-ордер № 8, який ведеться в розрізі субрахунків
(див. додаток 1).

Сальдо (залишок) по рахунку 16 відображається в розділі 2 активу балансу
(рядок 050).

1.2. Облік дебіторської заборгованості за майно, що передано у фінансову
оренду

На підставі договору оренди орендодавець може передати власні основні
засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи у фінансову
оренду іншому підприємству.

Порядок передачі майна в оренду та його облік визначений Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда».

Чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду відображаються на
субрахунку 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову
оренду».

Аналітичний облік орендних зобов’язань до надходження ведеться
відокремлено по кожному договору фінансової оренди.

В таблиці 1 наведені бухгалтерські проводки орендодавця щодо
відображення заборгованості за майно, що передано у фінансову оренду.

Таблиця 1.

Облік передачі майна у фінансову оренду в орендодавця

№ on. Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків

Дебет Кредит

1 2 3 4

1 Списано знос основних засобів, що передаються у фінансову оренду
(довідка бухгалтерії») 131 «Знос основних засобів» 10″Основні засоби»

2 Списано залишкову вартість основних засобів, що передаються у
фінансову оренду (акт приймання-передачі основних засобів) 972
«Собівартість реалізованих необоротних активів» 10″Основні засоби»

3 Відображено дохід від передачі основних засобів у фінансову оренду
строком на 5 років (договір оренди, акт приймання-передачі основних
засобів) 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»
742 «Дохід від реалізації необоротних активів»

4 Відображено суму ПДВ (податкова накладна) 742 «Дохід від реалізації
необоротних активів» 641 «Розрахунки за податками»

5 Включено до складу поточної суму заборгованості орендаря за I-й рік
оренди (довідка бухгалтерії) 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 161
«Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»

6 Нараховано в кінці року суму фінансового доходу від 1-го року оренди
(договір, розрахунок бухгалтерії) 373 «Розрахунки за нарахованими
доходами» 732 «Відсотки одержані»

732 «Відсотки одержані» 79 «Фінансові

результати»

1 2 3 4

7 На поточний рахунок надійшли кошти від орендаря: за основні засоби;
311 «Поточні рахунки в національній валюті» 377 «Розрахунки з іншими
дебіторами»

— відсотки (виписка банку)

373 «Розрахунки за нарахованими

доходами»

8 Надійшло устаткування після завершення строку оренди (акт
приймання-передачі основних засобів) 641 «Розрахунки за податками» 10
«Основні засоби» 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

1.3. Облік довгострокових векселів одержаних

Вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків,
оскільки може безпосередньо використовуватись для погашення боргових
зобов’язань.

Вексель – це письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого
зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця
сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).

Вексель відноситься до цінних паперів, які характеризуються як документ,
що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише
при його пред’явленні.

Розрізняють прості та переказні векселі.

Простий вексель (соло) – письмовий документ, який містить просте і нічим
не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити
векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і
в обумовленому місці.

Переказний вексель (тратта) – письмовий документ, який містить простий і
нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму
грошей отримувачу у визначений строк і у визначеному місці.

Простий вексель виписується позичальником із зобов’язанням сплатити борг
кредитору. Переказний вексель – це вимога кредитора до позичальника
сплатити кошти третій особі – ремітенту.

Мал. 1. Порядок дії простого векселя [2, с.242]

Переказний вексель з трьома учасниками використовують для перерахування
боргу від однієї особи іншій. Порядок перерахування боргу при
використанні переказного векселя з трьома учасниками подано на мал. 2.

Мал. 2. Порядок перерахування боргу при застосуванні переказного векселя
[2, с.242]

Особливим видом є казначейські векселі. Казначейські векселі – це
векселі, які видаються за рахунок фінансування витрат державного бюджету
(за винятком витрат на оплату праці та інших грошових виплат населенню)
за згодою відповідного отримувача коштів з державного бюджету.

Казначейські векселі можуть використовуватись з метою: погашення
кредиторської заборгованості (за згодою відповідних кредиторів); продажу
юридичним особам-резидентам; застави з метою забезпечення зобов’язань
перед резидентами згідно із законодавством про заставу; заліку в оплату
податків до державного бюджету за бажанням власника векселя.

Векселедавцем і платником по казначейських векселях, які випущені в
рахунок фінансування витрат державного бюджету, виступає Головне
управління Державного казначейства, яке щомісячно публікує інформацію
про умови випуску і погашення казначейських векселів.

Можливі господарські операції з векселями одержаними показані в таблиці
2.

Таблиця 2.

Господарські операції з векселями одержаними

Векселі одержані

Виписані покупцями векселі після акцепту Передача постачальнику в оплату
зобов’язань

Акцепти, що надходять від покупців Передача в заставу для одержання
кредитів

Передача банку для дисконтування

Передача банку для вимоги платежу по векселю

Обмін на звільнення від сплати частини податків при настанні терміну
погашення

Власне пред’явлення покупцю

При надходженні векселя на підприємство він є підставою для відображення
операції по одержанню векселя в бухгалтерському обліку. Вексель
відноситься до категорії суворо формальних документів. В простому
векселі, що є письмовим розпорядженням-зобов’язанням позичальника,
вказують місце і дату його видачі, суму боргового зобов’язання, строк і
місце платежу, найменування кредитора, якому повинен бути проведений
платіж, підпис позичальника-векселедавця.

Окремо від суми може зазначатись зобов’язання по сплаті відсотків.

В переказному векселі обов’язково повинні міститись наступні дані: слово
«вексель»; пропозиція сплатити певну суму; найменування трасата
(платника); зазначення терміну і місця платежу; найменування ремітента
(одержувача); зазначення строку і місця платежу; дата і місце складання
векселя; підпис трасанта (особи, яка видала вексель).

Жодні виправлення у векселях не допускаються.

Переказний вексель повинен бути акцептований трасатом, інакше трасат не
має ніяких зобов’язань по векселю. Акцепт – це згода оплатити вексель.
Запис про це трасат робить на лицьовій стороні векселя: «зобов’язуюсь
оплатити» або «вексель акцептований», а також зазначає дату акцепту,
ставить підпис і печатку.

Порядок бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з вексельним обігом,
регулюється нормативними документами.

Векселі, одержані у забезпечення довгострокової дебіторської
заборгованості, обліковуються на рахунку 162 «Довгострокові векселі
одержані».

Бухгалтерський облік вексельних операцій залежить від видів векселів,
порядку заповнення показників векселя та їх змісту, порядку видачі та
прийняття (акцепту), передачі та авалю векселів.

Оцінка векселя здійснюється в розмірі вексельної суми, зазначеної на
ньому прописом та цифрами. Вексельна сума може включати відсоток як
додаткову плату за час обігу векселя.

Облік векселів ведеться паралельно з обліком дебіторської і
кредиторської заборгованості. Належна оплата векселя у встановлений
строк погашає всі вексельні зобов’язання.

Аналітичний облік по вексельних операціях ведеться за кожним одержаним
векселем (за видами векселів): векселі, строк сплати по яких ще не
настав; векселі, дисконтовані (враховані) банком; векселі, не оплачені у
встановлений термін.

Основні бухгалтерські проводки з обліку векселів, одержаних у
забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості, відображено в
таблиці 3.

Таблиця 3.

Облік векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської
заборгованості

Ns on. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 2 3 4

1 Одержано довгостроковий вексель від покупця в погашення заборгованості
162 «Довгострокові векселі одержані» 36 «Розрахунки з покупцями та
замовниками»

2 Одержано довгостроковий вексель від дебітора в забезпечення
заборгованості 162 «Довгострокові векселі одержані» 377′ «Розрахунки з
іншими дебіторами»

3 Відображено різницю між номінальною та реальною вартістю отриманого
довгострокового векселя 162 «Довгострокові векселі одержані» 69′» Доходи
майбутніх періодів»

4 Отримано різницю між номінальною та реальною вартістю отриманого
довгострокового векселя 162 «Довгострокові векселі одержані» 70 «Доходи
від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи»

1 2 3 4

5 Отримано основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні
активи в рахунок погашення довгострокової заборгованості за векселем,
який раніше був отриманий підприємством 10 «Основні засоби», 11 «Інші
необоротні матеріальні активи» ,12 «Нематеріальні активи» 162
«Довгострокові векселі одержані»

6 Здійснено довгострокові фінансові інвестиції за рахунок передачі
довгострокового векселя 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 162
«Довгострокові векселі одержані»

7 Погашено довгостроковий вексель покупцем 30 «Каса», 31 «Рахунки в
банках», 33 «Інші кошти» 162 «Довгострокові векселі одержані»

8 Передано довгостроковий вексель в погашення кредиторської
заборгованості 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» 162 «Довгострокові
векселі одержані»

1.4. Облік іншої дебіторської заборгованості

До іншої дебіторської заборгованості відноситься видача довгострокових
позик працівникам підприємства та інші види розрахунків. Видача позик
підприємством може проводитись, якщо вона передбачена статутом або іншим
аналогічним документом підприємства та при наявності оформлених належним
чином документів.

Видача позики повинна бути оформлена договором в письмовій формі.
Обов’язковими елементами договору повинні бути: предмет договору, розмір
та порядок видачі позики, термін, на який вона видається, порядок
погашення, відповідальність сторін та юридичні реквізити сторін.

Видача позик здійснюється як готівкою, так і шляхом безготівкових
перерахувань, згідно із заявою працівника.

Максимальний розмір позики для одного працівника законодавством не
обмежується.

Позика може видаватись на будь-який термін. Повернення позики може
визначатись числом місяців або календарним періодом. Якщо термін
повернення не встановлюється або визначається моментом вимоги, то в
цьому випадку працівник повинен повернути гроші в 7-денний термін з дня
пред’явлення вимоги.

Наступною умовою отримання позики є її безпроцентність. Форми
розрахунків по довгострокових позиках, виданих працівникам підприємства,
розглянуті на мал. 3.

Облік видачі довгострокових позик працівникам підприємства ведеться на
субрахунку 163 «Інша дебіторська заборгованість».

Мал. 3. Механізм повернення грошей по безпроцентних позиках [2, с.247]

Основні бухгалтерські проводки по іншій дебіторській заборгованості
відображені в таблиці 4.

Таблиця 4.

Облік іншої дебіторської заборгованості

№ зп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 2 3 4

1 Видано з каси довгострокову позику працівнику підприємства 163 «Інша
дебіторська заборгованість» 30 «Каса», 31″Рахунки в банках»

2 Проведено раніше перерахований аванс в рахунок довгострокової
дебіторської заборгованості 163 «Інша дебіторська заборгованість» 371
«Розрахунки за виданими авансами»

3 Реалізовано необоротні активи підприємства зі строком розрахунку
більше 1 року 163 «Інша дебіторська заборгованість» 74 «Інші доходи»

4 Погашено працівником довгострокову позику основними засобами за
домовленістю сторін 10 «Основні засоби» 163 «Інша дебіторська
заборгованість»

5 Отримано в касу кошти в погашення довгострокової позики працівнику
підприємства 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» 163 «Інша дебіторська
заборгованість»

6 Відображено суму неповернутої позики при зверненні до суду 374
«Розрахунки за претензіями» 163 «Інша дебіторська заборгованість»

7 Переведено довгострокову дебіторську заборгованість до розряду
поточної, коли до її погашення залишається менше року (довідка
бухгалтерії) 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 163 «Інша дебіторська
заборгованість»

8 Погашено неповернуту частину безпроцентної позики за рахунок прибутку
підприємства 443 «Прибуток, використаний у звітному році» 163 «Інша
дебіторська заборгованість»

9 Утримано із заробітної плати працівника неповернуту довгострокову
позику 66 «Розрахунки з оплати праці» 163 «Інша дебіторська
заборгованість»

10 Списана довгострокова дебіторська заборгованість внаслідок
надзвичайних подій 99 «Надзвичайні витрати» 163 «Інша дебіторська
заборгованість»

2. Облік короткострокової (поточної) дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших
юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості
випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості:
товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка
має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська
заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності
підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи
(та) надання послуг.

Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у
відповідності до визначення.

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи,
послуги).

Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких
виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються
роботи іншим учасником договору.

Товарна дебіторська заборгованість відноситься до короткострокової
(поточної).

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості,
яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена
протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточну дебіторську заборгованість можна класифікувати за трьома
напрямками (мал. 4).

За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на
відстрочену (строк здійснення обов’язків по якій ще не настав) і
прострочену (строк здійснення обов’язків по якій вже наступив).

Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної
дебіторської заборгованості (п. 4 П(С)БО 10).

Дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість у погані енні її
боржником 1

( Дебіторська заборгованість. за якою існує невпевненість у погашенні ЇЇ
боржником 2

( Дебіторська заборгованість, за якою немає впевненості у погашенні її
боржником або закінчився строк позовної давності

1 – перехід у другу групу пов’язаний зі створенням на балансі резерву
сумнівних боргів, оскільки сумнівним є стягнення дебіторської
заборгованості з платника;

2 – перехід у третю групу пов’язаний із списанням і балансу дебіторської
заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу.

Мал. 4. Класифікація поточної дебіторської заборгованості

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги
визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації
продукції, товарів, робіт і послуг і оцінюється за первісною вартістю
(п. 6 П(С)БО 10).

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з
утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської
заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх
еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи,
послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за
нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

2.1. Облік розрахунків з покупцями і замовниками (товарна дебіторська
заборгованість)

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На
ньому відображається узагальнення інформації про розрахунки з покупцями
та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та
надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

По дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів,
виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних
контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші
податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до
бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по
кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в
банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку
дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану
продукцію (роботи, послуги).

До рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відкриваються такі
субрахунки: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 362 «Розрахунки з
іноземними покупцями».

Субрахунок 361 призначений для обліку розрахунків з покупцями, що
знаходяться на митній території України. На ньому обліковуються
розрахунки по пред’явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до
оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари),
проведені роботи, надані послуги.

Субрахунок 362 призначений для обліку розрахунків з іноземними покупцями
і замовниками по експортних операціях. На ньому ведеться облік сум,
аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361.

Етапи та порядок загального ведення обліку розрахунків з покупцями і
замовниками представлено за допомогою мал. 5.

Мал. 5. Загальна схема бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і
замовниками

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по
товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з
покупцями і замовниками.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються
в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена підстава виникнення
зобов’язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в
ринковій економіці.

В основі обліку експортних угод без участі посередника лежить договір
поставки. За ним українська сторона може отримувати грошові кошти від
іноземного покупця до або після відвантаження експортної продукції.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають
договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов’язки
сторін по виконанню умов договору та відповідальність сторін у випадку
порушення прийнятих зобов’язань.

На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані
послуги підприємство надає розрахункові документи покупцю або замовнику
(табл. 5).

Таблиця 5.

Первинні документи по розрахунках з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями Розрахунки з іноземними покупцями

Виникнення заборгованості

накладні; рахунки-фактури; рахунки; акти прийнятих робіт, послуг;
податкові накладні товарно-транспортні накладні (ТМ-1) товарні накладні
комерційні документи (рахунки-фактури – invoice); транспортні накладні
(CMR – залізнична накладна, авіанакладна, коносамент,
товарно-транспортна накладна,пакувальні листи); платіжні документи на
перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних
установ; розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць

Погашення заборгованості

виписки банку ПКО векселі виписки банку, векселі

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) по бартерному
обміну в обов’язковому порядку складають рахунки-фактури, накладні, акти
тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану
вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та
покупця.

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних про
заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також
заборгованість не сплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за
кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати
рахунком.

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», крім того,
аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Важливим у методології бухгалтерського обліку є момент визнання доходу
(виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів), що
визначається відповідно до П(С)БО 15 «Дохід».

На суму оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані
послуги вітчизняним та іноземним покупцям і замовникам та по
нарахованому ПДВ на виручку складаються бухгалтерські проводки – Д-т
pax. 361 (362), К-т pax. 70 та Д-т pax. 70, К-т pax. 64.

При погашенніпокупцями і замовниками своєї заборгованості складаються
бухгалтерські проводки:

— в разі погашення грошовими коштами Д-т pax. 30, 31, К-т pax. 36;

— в разі погашення векселем Д-т pax. 34, 51, К-т pax. 36;

— в разі попереднього отримання авансу Д-т pax. 681, К-т pax. 36.

Операція по закриттю розрахунків по бартерній угоді відображається в
бухгалтерському обліку проводкою Д-т pax. 63, К-т pax. 36.

Обліковими регістрами по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і
замовниками» є журнал-ордер № 11 та відомість № 16, в якій дані
представлені в аналітичному розрізі. В журналі-ордері № 11
відображається лише кредитовий оборот по pax. 36. Відомість же № 16
ведеться в розрізі кожного окремого покупця і замовника. По ній
бухгалтер може взяти детальну інформацію по кожному покупцю.

В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються
в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними
статтями.

Таким чином, при складанні звітності підприємство повинно аналізувати
стан дебіторської заборгованості з метою поділу її на поточну і
довгострокову.

.

R 0

»

$

&

(

*

,

.

0

2

j

l

n

p

’ ” i i ? $

&

(

*

,

.

0

2

4

l

n

p

r

E

I

I

j;

???????

???????

??

??

??

?ся в балансі одночасно із зазначенням резерву сумнівних боргів.
Заборгованість, зменшена на величину резерву, відображає кількість
грошей, що дійсно можуть надійти на підприємство. При цьому необхідно
правильно розрахувати резерв сумнівних боргів (диві-я: -24.3).

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм
продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка
забезпечена векселем) відображається в статті балансу «Дебіторська
заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядки 160-162 активу
балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість.

Чиста реалізаційна вартість (рядок 160 активу балансу) – сума поточної
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням
резерву сумнівних боргів.

Згідно з П(С)БО 2, ця сума на балансі підприємства визначається шляхом
віднімання від загальної суми дебіторської заборгованості за товари,
роботи, послуги, продукцію (рядок 161 активу балансу) резерву сумнівних
боргів (рядок 162 активу балансу), тобто тієї суми заборгованості, за
якою існує невпевненість у погашенні її боржником.

Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у
Звіті про рух грошових коштів підприємства.

Основні бухгалтерські проводки по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і
замовниками» наведено в таблиці 6.

Таблиця 6.

Відображення в обліку операцій по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і
замовниками»

№ Зміст господарської операції Дебет Кредит

1 2 Відображені суми отриманих авансів, зараховані при пред’явленні
покупцям (замовникам) рахунків за поставку готової продукції 37
«Розрахунки з різними дебіторами» 36 «Розрахунки з покупцями і
замовниками»

2 Списана дебіторська заборгованість покупців, що визнана безнадійною 38
«Резерв сумнівних боргів» 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

3 Видано вексель в забезпечення заборгованості за недопоставлену
продукцію 62 «Короткострокові векселі видані» 36 «Розрахунки з покупцями
і замовниками»

4 Повернуто страховику страхові платежі 76 «Страхові платежі» 36
«Розрахунки з покупцями і замовниками»

5 Нараховано негативну курсові різницю по дебіторській заборгованості 94
«Інші витрати операційної діяльності» 36 «Розрахунки з покупцями і
замовниками»

6 Сплачено грошову компенсацію покупцю при бартерній операції 36
«Розрахунки з покупцями і замовниками» 31″Рахунки в банках»

7 В результаті зміни фінансового стану покупця відновлюється сума його
заборгованості, що раніше визнана безнадійною 36 «Розрахунки з покупцями
і замовниками» 38 «Резерв сумнівних боргів»

8 Нараховано страховий платіж при поставці продукції покупцю 36
«Розрахунки з покупцями і замовниками» 76 «Страхові платежі»

2.2. Облік нетоварної дебіторської заборгованості

Нетоварна (або неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від
іншої діяльності підприємства (тобто операцій інших, ніж продаж товарів,
виконання робіт або надання послуг). Нетоварна дебіторська
заборгованість відображається в обліку під відповідними назвами і не
входить до складу товарної дебіторської заборгованості.

До нетоварних операцій відносяться розрахунки за виданими авансами,
розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами,
розрахунки за претензіями, розрахунки за відшкодуванням завданих
збитків, розрахунки за позиками членам кредитних спілок, розрахунки з
іншими дебіторами.

Для обліку нетоварних операцій передбачено рахунок 37. На рахунку 37
«Розрахунки з різними дебіторами» ведеться облік розрахунків за поточною
дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими,
нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих
збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями,
строк оплати яких припадає на поточний або наступний господарський рік.

По дебету рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається
виникнення дебіторської заборгованості, по кредиту – її погашення чи
списання.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» має наступні субрахунки:

Таблиця 7.

Субрахунки, що відкриваються до рахунку 37 “Розрахунки з різними
дебіторами»

№ субрахунку Назва субрахунку Характеристика

371 Розрахунки за виданими авансами? Передбачений для обліку розрахунків
за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей або під
виконання робіт, а також по оплаті продукції та робіт, прийнятих
замовником по частковій готовності

372 Розрахунки з підзвітними особами Ведеться облік розрахунків з
підзвітними особами. Цей субрахунок використовується для обліку грошових
коштів, виданих в підзвіт працівникам (зі спискового складу) на
адміністративно-господарські, операційні витрати та службові відрядження

373 Розрахунки за нарахованими доходами Ведеться облік нарахованих
дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню

374 Розрахунки за претензіями Ведеться облік розрахунків за претензіями,
які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим
організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею,
неустойками

375 Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків Ведеться облік
розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в результаті
нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових
коштів, якщо винуватця виявлено

376 Розрахунки за позиками членам кредитних спілок Ведеться облік
розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках

377 Розрахунки з іншими дебіторами Виникають з приводу розрахунків за
іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках
рах. 37, зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними із здійсненням
спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види
розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з
підзвітними особами), інші розрахунки. Для узагальнення інформації про
розрахунки з працівниками підприємства за товари, продані в кредит, по
наданих позиках, по відшкодуванню матеріального збитку, видачі в
розстрочку форменого одягу, страховому відшкодуванню страхових сум
працівникам тощо

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами
заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Аналітичний облік
при розрахунках з підзвітними особами ведеться за кожною підзвітною
особою; за позиками членам кредитних спілок – за кожним членом спілки;
по розрахунках з працівниками – за кожним. працівником.

На суму виданих авансів підприємство-покупець (замовник) робить запис по
дебету рахунку 371 у кореспонденції з рахунками 30 «Каса», 31 «Рахунки в
банках» та ін. Після оплати поставлених матеріальних цінностей та
закінчених робіт зарахована сума авансів відображається у покупця
записом по кредиту рахунку 371 в кореспонденції з рахунком 63
«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

По сумах претензій, пред’явлених постачальникам і підрядчикам, суму
авансів списують проводкою: Д-т pax. 374, К-т pax. 371.

Повернуті постачальникам невикористані суми авансів: Д-т pax. ЗО, 31,
К-т pax.371.

Раніше видані, але не повернуті аванси, відображають як сумнівні борги:
Д-т pax. 944, К-т pax. 371.

Облік розрахунків з підзвітними особами наведено в таблиці 8.

Таблиця 8.

Відображення в обліку операцій з розрахунку з підзвітними особами

№ on. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 2 3 4

1 Відображено суму авансу, виданого працівнику на відрядження або на
господарські потреби 372 «Розрахунки з підзвітними особами» 30 «Каса»

2 Списано на рахунки витрат витрати, оплачені з підзвітних сум і
затверджені керівником, в межах норм 23 «Виробництво», 91
«Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати
на збут» 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

3 Використано підзвітні суми для придбання основних засобів інших
необоротних матеріальних активів 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні
матеріальні активи» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

4 Відображені податкові розрахунки з ПДВ 64 «Розрахунки за податками й
платежами» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

1 2 3 4

5 Списана безнадійна дебіторська заборгованість підзвітної особи 94
«Інші витрати операційної діяльності» 37 «Розрахунки з різними
дебіторами»

6 Відображено перевитрачання підзвітною особою сум понад встановлені
норми (на відшкодування цієї суми є згода керівника) 977 «Інші витрати
звичайної діяльності» 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

7 Повернуті в касу залишки невикористаних сум списуються з підзвітних
осіб 30 «Каса» 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

Крім операцій, зазначених вище, необхідно звернути увагу на деякі
особливості обліку розрахунків з підзвітними особами при відрядженнях за
кордон.

Заборгованість, що відображається на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими
дебіторами», включає в себе різні за своїм економічним змістом
розрахунки з юридичними та фізичними особами (табл. 9).

Таблиця 9.

Економічний зміст розрахункових операцій по рахунку 377 «Розрахунки з
іншими дебіторами»

Категорії дебіторів та кредиторів Економічний зміст розрахунків

Підприємства і організації По операціях некомерційного характеру (за
роботи та послуги, виконані установами зв’язку, навчальними закладами,
науково-дослідними організаціями тощо); згідно з виконавчими документами
судових органів

Персонал підприємства Згідно виконавчих документів судових органів, по
наданих безпроцентних позиках

Квартиронаймачі По оплаті за житлово-комунальні послуги

Відображення операцій з обліку іншої дебіторської заборгованості
наведено нижче (табл. 10).

Таблиця 10.

Відображення операцій з обліку іншої дебіторської заборгованості

№ on. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки

Дебет Кредит

1 2 3 4

Зараховано на баланс покупця гудвіл придбаного підприємства 12
«Нематеріальні активи» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

2 Погашені зобов’язання по підписці на акції 14, «Довгострокові
фінансові інвестиції», 35 «Поточні фінансові інвестиції» 37 «Розрахунки
з різними дебіторами»

3 Оприбутковано право на торгівельну марку. Зараховано на баланс покупця
03 придбаного підприємства 15 «Капітальні інвестиції» 37 «Розрахунки з
різними дебіторами»

1 2 3 4

4 Переведено короткострокову дебіторську заборгованість до розряду
довгострокової 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» 37
«Розрахунки з різними дебіторами»

5 Надійшли в погашення дебіторської заборгованості виробничі запаси,
МШП, напівфабрикати, товари 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати», 28 «Товари» 37
«Розрахунки з різними дебіторами»

6 Одержано вексель в погашення поточної дебіторської заборгованості 34
«Короткострокові векселі одержані» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

7 Зараховано на баланс покупця дебіторську заборгованість покупців
придбаного підприємства 36 » Розрахунки з покупцями та

замовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

8 Нараховано дивіденди по інвестиціях в асоційоване підприємство 37
«Розрахунки з різними дебіторами» 14 «Довгострокові фінансові
інвестиції»

9 Відображено негативний гудвіл придбаного підприємства 37 «Розрахунки з
різними дебіторами» 19 «Негативний гудвіл»

10 Відображена заборгованість з фінансування компенсаційних виплат 37
«Розрахунки з різними дебіторами» 48 «Цільове фінансування і цільові
надходження»

11 Прийнята на баланс кредиторська заборгованість (постачальникам)
придбаного підприємства 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 63
«Розрахунки з постачальниками й підрядчиками»

12 Відображена реалізація товарів в обмін на програмне забезпечення 37
«Розрахунки з різними дебіторами» 702 «Доходи від реалізації»

13 Відображено дохід від реалізації МШП 37 «Розрахунки з різними
дебіторами» 71 «Інший операційний дохід»

14 Нараховані дивіденди по інвестиціях непов’язаним сторонам. Нараховані
відсотки по фінансовій оренді 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 73
«Інші фінансові доходи»

15 Відображена сума, що підлягає відшкодуванню винними особами 37
«Розрахунки з різними дебіторами» 74 «Інші доходи»

Обліковим регістром по інших субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з
різними дебіторами» є журнал-ордер № 8.

2.3. Облік резервів сумнівних боргів

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів наведені в
П(С)БО 10 «Дебітори».

Сумнівний борг – це дебіторська заборгованість, щодо якої існує
ймовірність її неповернення боржником.

Незважаючи на ретельно проведену роботу по оцінці кредитів, деякі з
клієнтів, які отримали кредит, можуть не заплатити по своїх рахунках.
Якщо рахунок не буде оплачено, підприємство несе витрати по безнадійній
заборгованості.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська
заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення
боржником або за якою минув строк позовної давності.

Діюче податкове законодавство виділяє чотири основні причини виникнення
безнадійної заборгованості: закінчення строку позовної давності,
недостатність майна боржника для погашення боргу перед кредитором, дія
форс-мажору, смерть або позбавлення волі фізичних осіб-боржників.

Аналіз термінів заборгованості забезпечує керівництво корисною
інформацією щодо можливих втрат внаслідок неоплачених рахунків, якщо
підприємства використовують її з метою визначення сум, по очікуваних
витратах на безнадійну заборгованість.

Можна використовувати два методи обліку безнадійної заборгованості:
метод поправок і метод прямого списання.

З метою оцінки можливих витрат внаслідок безнадійної заборгованості
відповідно до принципу обачності П(С)БО 10 передбачає нарахування в
кінці звітного періоду на підставі середнього рівня попередніх витрат з
поправкою на майбутнє резерву сумнівних боргів, який коригує рахунок
дебіторської заборгованості до його реалізаційної вартості, дозволяє
підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з
дебіторів.

Необхідно пам’ятати про те, що створення резерву дебіторської
заборгованості передбачається тільки для дебіторської заборгованості за
продукцію, товари, роботи, послуги і не стосується інших видів
дебіторської заборгованості, в тому числі виданих авансів.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є
ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів».
Рахунок контрактивний, балансовий, регулюючий, застосовується для
уточнення оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників, яка
обліковується на рахунках 46 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і
37 «Розрахунки з різними дебіторами».

По кредиту рахунку 38 у кореспонденції з рахунками обліку витрат
відображається створення резерву сумнівних боргів, по дебету в
кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості – списання
сумнівної заборгованості, та в кореспонденції з рахунками обліку доходів
-зменшення нарахованих резервів. Рахунок не закривається в кінці
звітного періоду, його сальдо – сума потенційної безнадійної
заборгованості.

Аналітичний облік по рахунку 38 ведеться в розрізі боржників або за
строками непогашення дебіторської заборгованості в залежності від того,
за яким методом здійснюється нарахування резерву сумнівних боргів. На
підприємстві на кожного дебітора заводять картку вільної форми, в якій
зазначається найменування покупця (замовника), зміст операції
(відвантаження продукції, надходження оплати), дата оплати за договором,
дата фактичної оплати, сума створеного резерву сумнівних боргів.
Первинним документом для нарахування резерву є розрахунок бухгалтерії.

Резерв сумнівних боргів розраховується як добуток визначеної згідно з п.
8 П(С)БО 10 суми дебіторської заборгованості та коефіцієнту сумнівності
по кожній групі. Для визначення величини резерву передбачено два
варіанти визначення величини сумнівних боргів.

Згідно з першим способом вона визначається окремо по кожному сумнівному
боргу в залежності від фінансового стану (платоспроможності) боржника та
оцінки імовірності погашення боргу повністю чи частково. Це метод
умовного визначення резерву сумнівних боргів, оскільки платоспроможність
будь-якого дебітора можна визначити лише наближено.

Такий спосіб прийнятний, якщо з підприємства є незначна кількість
постійних покупців (замовників), про платоспроможність яких підприємство
має достовірну інформацію.

За допомогою другого способу розрахунок резерву проводиться на підставі
класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами її
несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні
періоди. Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської
заборгованості визначається за такою формулою:

Кс= (?Бзj: Дзj) : і

Бзн – фактично списана безнадійна заборгованість за продукцію, товари,
роботи, послуги відповідної групи за j-тий місяць обраного для
спостереження періоду; Дзн – дебіторська заборгованість за продукцію,
товари, роботи, послуги відповідної групи на кінець j-того місяця
обраного для спостереження переоіду; і – кількість місяців в обраному
для спостереження періоді.

Як правило, підприємство здійснює оцінку втрат на підставі середнього
рівня попередніх втрат з поправкою на майбутнє. Наприклад, керівництво

Будь-яка дебіторська заборгованість передбачає отримання грошових коштів
або товарів (у разі бартерного погашення), тому вона визнається активом.
Але у випадку, якщо підприємство має достатні підстави припускати, що
така заборгованість не буде погашена (наприклад, боржника оголошено
банкрутом), така заборгованість повинна бути списана на витрати,
оскільки вона не може бути визнана в балансі (підприємство не буде мати
економічної вигоди).

Сума резерву в момент його створення є іншими операційними витратами
підприємства і, відповідно, впливає на фінансові результати в
бухгалтерському обліку.

Створення резерву відображається бухгалтерським записом: Д-т pax. 944
«Сумнівні та безнадійні борги», К-т pax. 38 «Резерв сумнівних боргів».
Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті
«Інші операційні витрати» звіту в ф. № 3 «Звіт про фінансові результати»
в рядку 090. В результаті сума дебіторської заборгованості, що
списується з балансу, буде зменшувати не прибуток (або збільшувати
збитки), а резерв сумнівних боргів. І тільки у випадку, якщо створеного
резерву виявиться недостатньо, сума дебіторської заборгованості, що
перевищує резерв, буде безпосередньо впливати на фінансові результати.

Якщо на кінець звітного періоду строк позовної давності по сумнівному
боргу не закінчився, він не був погашений і по даному боргу був
сформований резерв, підприємство має право не списувати цей резерв і в
наступному звітному періоді до моменту закінчення строку позовної
давності по даному зобов’язанню чи його погашення.

Дебіторська заборгованість, по якій строк позовної давності закінчився,
інші борги не реальні для стягнення, списуються по кожному зобов’язанню
на підставі даних проведеної інвентаризації, письмового обґрунтування і
наказу (розпорядження) керівника організації та відносяться на рахунок
резерву сумнівних боргів, якщо такий був створений на підприємстві.

При списанні безнадійної дебіторської заборгованості, пов’язаної з
розрахунками за товари, роботи, послуги, за рахунок резерву сумнівних
боргів робиться наступна проводка:

Д-т pax. 38 «Резерв сумнівних боргів», К-т pax. 36 «Розрахунки з
покупцями та замовниками»; 37 «Розрахунки з різними дебіторами» – в
частині безнадійної дебіторської заборгованості.

Якщо списана сума безнадійної заборгованості більша, ніж сальдо
резервів, робиться додаткова регулююча проводка по дебету рахунку 949
«Інші витрати операційної діяльності» і по кредиту рахунків 36, 37 – на
решту суми безнадійної заборгованості (різниця між загальною сумою
безнадійної заборгованості та списаною).

Сума дійсно списаних неоплачених рахунків протягом звітного періоду
рідко збігається з розрахунковими сумами, які були відображені на
рахунку 38. Якщо сума дійсно списаних рахунків менша, ніж розрахункова
сума, рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» продовжується з кредитовим
сальдо. Якщо сума списується як безнадійна, а клієнт після цього все ж
таки сплачує її, здійснюється зворотня проводка, і отримання платежу
відображається звичайним способом.

При поверненні боргів, раніше визнаних підприємством сумнівними, але які
ще не були визнані безнадійними записи проводяться по дебету рахунків ЗО
«Каса», 31 «Рахунки в банках», 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні
матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 14 «Довгострокові
фінансові інвестиції», 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари» в
кореспонденції з відповідними рахунками обліку розрахунків з дебіторами,
а невикористана сума резерву за сумнівними боргами в кінці року при
інвентаризації приєднується до доходу року записом по дебету рахунку 38
«Резерв сумнівних боргів» в кореспонденції з рахунком 716 «Відшкодування
раніше списаних активів».

Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з розрахунками за
реалізовані товари, роботи, послуги, списується з балансу з
відображенням у складі витрат за статтею «Інші операційні витрати» звіту
ф. № 3 «Звіт про фінансові результати» в рядку 090.

При цьому робиться бухгалтерська проводка: Д-т pax. 944 «Сумнівні та
безнадійні борги», К-т pax. 36 «Розрахунки з покупцями та підрядниками»,
і одночасно 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Списання дебіторської заборгованості супроводжується проводкою за
балансом: Д-т pax. 071 «Списана дебіторська заборгованість». На
позабалансовому рахунку сума списаної дебіторської заборгованості
обліковується не менше Трьох років з дати списання для прослідковування
за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника.

Погашення раніше списаної безнадійної заборгованості дебітором
супроводжується отриманням грошових коштів чи інших активів, яке
відображається записом по дебету рахунків: ЗО «Каса», 31 «Рахунки в
банках», 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»,
12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», 14
«Фінансові інвестиції», і кредиту рахунку 716 «Відшкодування раніше
списаних активів».

У разі подальшого погашення списаної безнадійної заборгованості
кредитором або закінчення строку обліку робиться за балансом запис: К-т
pax. 071 «Списана дебіторська заборгованість».

В результаті зміни фінансового стану покупця його сума заборгованості
раніше визнана безнадійною, може бути відновлена. При цьому в
бухгалтерському обліку здійснюється наступний запис: Д-т pax. 36
«Розрахунки з покупцями та замовниками», К-т pax. 716 «Відшкодування
раніше списаних активів».

Висновки

Завершуючи дану курсову роботу, хочу визначити, що практично кожне
підприємство зіткнулося з проблемою дебіторської заборгованості. Це,
насамперед, зумовлено нестабільною економікою України, обтяжливою
системою оподаткування та іншими чинниками, що приводять до зниження
платоспроможності. В результаті цього виникають великі обсяги
дебіторської заборгованості.

Під дебіторською заборгованістю розуміють суму заборгованості дебіторів
підприємству на дату складання бухгалтерської звітності. Розрізняють
довгострокову і поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська заборгованість – це сума дебіторської
заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході
нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців
з дати балансу.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості передбачено
рахунок 16 з субрахунками: 161 «Заборгованість за майно, що передано у
фінансову оренду», 162 «Довгострокові векселі одержані», 163 «Інша
дебіторська заборгованість». На субрахунку 161 відображаються чисті
інвестиції орендодавця у : фінансову оренду, визначені згідно з
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда». Субрахунок
162 призначений для обліку веселів, одержаних у забезпечення
довгострокової дебіторської заборгованості.

Вексель – це письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого
зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця
сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя
(векселедержателю). Бухгалтерський облік вексельних операцій залежить
від видів векселів, порядку заповнення показників векселя та їх змісту,
порядку видачі та прийняття (акцепту), передачі та авалю векселів.
Аналітичний облік по вексельних операціях ведеться за кожним одержаним
векселем (за видами векселів): векселі, строк сплати по яких ще не
настав; векселі, дисконтовані (враховані) банком; векселі, не оплачені у
встановлений термін.

Призначення субрахунку 163 – облік довгострокової дебіторської
заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 16
«Довгострокова дебіторська заборгованість». До іншої дебіторської
заборгованості відноситься видача довгострокових позик працівникам
підприємства та інші види розрахунків. Видача позик підприємством може
проводитись, якщо вона передбачена статутом або іншим аналогічним
документом підприємства та при наявності оформлених належним чином
документів.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості,
яка виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена
протягом дванадцяти місяців з дати балансу. У більшості випадків можна
визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і
нетоварну (неопераційну). Операції називаються товарними, якщо мова йде
про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг.

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». По дебету рахунку 36
«Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість
реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому
числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану
вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що
підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені
до вартості реалізації, по кредиту – сума платежів, які надійшли на
рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види
розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість
покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за
кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати
рахунком.

В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються
в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними
статтями.

Нетоварна (або неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від
іншої діяльності підприємства (тобто операцій інших, ніж продаж товарів,
виконання робіт або надання послуг). До нетоварних операцій відносяться
розрахунки за виданими авансами, розрахунки з підзвітними особами,
розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями,
розрахунки за відшкодуванням завданих збитків, розрахунки за позиками
членам кредитних спілок, розрахунки з іншими дебіторами.

Аналітичний облік при розрахунках з підзвітними особами ведеться за
кожною підзвітною особою; за позиками членам кредитних спілок – за
кожним членом спілки; по розрахунках з працівниками – за кожним.
працівником.

Сумнівний борг – це дебіторська заборгованість, щодо якої існує
ймовірність її неповернення боржником. Безнадійна дебіторська
заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує
впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк
позовної давності. Облік резервів за сумнівною дебіторською
заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38
«Резерв сумнівних боргів». По кредиту рахунку 38 у кореспонденції з
рахунками обліку витрат відображається створення резерву сумнівних
боргів, по дебету в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської
заборгованості – списання сумнівної заборгованості, та в кореспонденції
з рахунками обліку доходів -зменшення нарахованих резервів.

Аналітичний облік по рахунку 38 ведеться в розрізі боржників або за
строками непогашення дебіторської заборгованості в залежності від того,
за яким методом здійснюється нарахування резерву сумнівних боргів.

Список використаної літератури

Альбом бухгалтерських проводок. –Харків: Фактор, 2000. –80 с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця.
–3-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ЖІТІ, 2001. –672 с.

Грабова Н.П. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських
проводках: Навч. Посібник: 3-тє вид., доповн. – К: А.С.К., 2001. – 416
с.

Енциклопедія бухгалтерських проводок // Бізнес (Додаток). –2000. –24
липня.

Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування):
навчально-методичний посібник. –Тернопіль: Карт-бланш, 2000. –288 с.

Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний
посібник. –К.: Знання, 2000. –245 с.

Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України.
–Тернопіль: Лілея, 2000. –100 с.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. –К., 2000. 578 с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
–К.: А.С.К., 2000. –784 с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
–К.: А.С.К., 2000. –784 с.

Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред.
П.Я. Хомина. –Тернопіль: Астон, 2000. –288 с.

Додаток 1

ЖУРНАЛ ОРДЕР № 8

за січень 2000р.

Рахунок 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість »

№ з/п Субрахунок Сальдо на 1 січня 3 кредиту рахунка 16 в дебет рахунків
Разом по кредиту рахунку В дебет рахунка 16 з кредиту рахунків Разом по
дебету рахунку Сальдо на 31 січня

31 35 377 ін

10 69 ін

1 161 60000

12000

12000

48000

2 162 3000 3000

3000

3 163 100 70 30

100

Разом 63100 3070 30 12000

15100

48000

PAGE

PAGE 2

Похожие записи