45

Зміст

Вступ………………………………………………………………….……………3

1. Правове нормативне врегулювання обліку грошових коштів……………..4

2. Основна частина……………………………………………………………….11

2.1 Грошові кошти та їх облік..…………………………………………………11

2.2 Документальне оформлення та облік руху грошових
коштів…………………14

2.3 Аналітичний і синтетичний облік касових
операцій……………………………..21

2.4 Порядок інвентаризації грошових
коштів…………………………………………….31

3.В???и і
????ії…………………………………………………………
………………….33

4.Список використаної
літератури……………………………………………………..
………43

Вступ

Існування сучасного підприємства «Музична лавка» як суб’єкта економічних
відносин неможливе без використання внутрішніх джерел інформації про
стан його профільної діяльності, показники розвитку та ефективності його
роботи. Такі відомості можуть бути отримані за рахунок використання
системи бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік в сучасному розумінні — область знань, що має
надзвичайно важливе значення в суспільстві. Бухгалтерський облік
прийнято визначати як процес отримання, обробки і використання
економічної інформації для ухвалення обґрунтованих рішень і оцінок. Але
бухгалтерський облік часто ототожнюють з рахівництвом. Рахівництво – це
рутинна робота клерків по обліку господарської діяльності і є механічним
процесом. Але бухгалтерія – поняття ширше, ніж рахівництво. Бухгалтери
аналізують і обробляють економічну інформацію, готують фінансову
звітність, розкривають її суть, розробляють системи бухгалтерського
обліку, аналізують виробничу і фінансову діяльність, планують її,
складають прогнози і складають бюджети, вирішують питання, пов’язані з
оптимізацією оподаткування, нарешті, забезпечують контроль за
господарською діяльністю, внутрішній і зовнішній аудит.

Бухгалтерський облік – це мова бізнесу. Якщо бізнес здійснюється у
рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку
використовують для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття
управлінських рішень.

Тому неможливо переоцінити значення повної і достовірної інформації про
фінансовий стан і результати діяльності підприємства при вирішенні
поточних і перспективних господарських проблем. Для прийняття
управлінських рішень, навіть на рівні підприємства, повинні
використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і
нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувача. Зокрема, щоб
порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та звітному
періодах, необхідно використовувати показники, які визначені за єдиною
методологією з використанням однакових критеріїв і правил.

З цією метою підприємство повинно розробити свою облікову політику, що
підпорядкована потребам внутрішнього менеджменту.

Отже проблема застосування раціонально побудованої системи
бухгалтерського обліку є вельми актуальним за сучасних умов в Україні.
Серед численних питань, котрі традиційно входять до науки
бухгалтерського обліку, цікавим виявляється питання щодо організації
обліку грошових коштів на торгівельних підприємствах. Наведена робота
присвячена розкриттю широкого кола питань, пов’язаних з організацією
облікової роботи в цьому напрямку. Завданнями написання роботи є:
дослідження особливостей обліку грошових коштів в торгівлі; особливості
документального оформлення таких операцій;порядок ведення синтетичного
обліку операцій з руху грошових коштів з урахуванням вимог Національних
стандартів (положень) бухгалтерського обліку, які діють в Україні на
даний момент.

1. Правове та нормативне врегулювання обліку грошових коштів

Приватне підприємство «Музична лавка» функціонує у сфері торгівлі
музичним устаткуванням, музичними інструментами, а також запасними
частинами до них; фірмовими аксесуарами; продукцією провідних виробників
подібного роду продукції. Разом з клієнтурою Одеси і регіону має
постійних клієнтів по всій Україні (Київ, Львів, Харків,
Дніпропетровськ, Херсон, Донецьк, Сімферополь), а також в Молдові
(Кишинів).

Підприємство «Музична Лавка» почала свою діяльність в 1994 році, коли на
ринку України вже працювали десятки музичних магазинів і сотні приватних
підприємців.

Однією з цілей компанії було створення принципів роботи, що привертають
максимальну кількість клієнтів, обслуговування яких проводилося б в
комфортабельних умовах.

З 1999 року «Музична Лавка» представляє на ринку цілий ряд відомих
світових фірм-виробників і співробітничає з дистриб’юторами. Завдяки
чому компанія має в своєму розпорядженні щонайширший асортимент музичних
інструментів і аксесуарів, звукового і світлового устаткування.

На сьогоднішній день товари, що представляються «Музичною Лавкою» здатні
повністю задовольнити потреби будь-якого ступеня складності як
професіоналів так і любителів. Високоліквідна продукція швидко знаходить
свого покупця, що доводить правильність курсу компанії.

Індивідуальний підхід і гнучка система знижок дозволяють повністю
вирішити проблему клієнта незалежно від його матеріальних можливостей.
Менеджери і консультанти компанії – професійні музиканти і клієнт завжди
отримає повну кваліфіковану інформацію з будь-якого питання, що цікавить
його.

З особливою ретельністю компанія відноситься до гарантійного
обслуговування придбаної у неї продукції. З 1999 року діє власний
сервіс-центр по ремонту і обслуговуванню апаратури будь-якого ступеня
складності.

Проекти повного озвучування дискотек, барів, конференц-залів готуються
фахівцями фірми і реалізуються при їх безпосередній участі.

У сфері музичного бізнесу на Україні в таких містах як Київ,
Дніпропетровськ, Харків, Миколаїв, Донецьк успішно працюють наші
регіональні представники і ми завжди раді новим контактам.

В кінці 2004 р. відбулося розширення фірми: був виділений в окремій
підрозділ магазин-офіс, в якому було зосереджено в основному світлове
устаткування, а також організовано обслуговування клієнтів за
безготівковим розрахунком.

Другий підрозділ – магазин-склад, що знаходиться в Центральному
універмазі Одеси.

По характеру власності «Музична лавка» – мале приватне підприємство,
засноване на власності його засновника пана Журавського В.В., який є
одночасно директором фірми. МЧП «Музична лавка» ґрунтується в своїй
діяльності Законами України «Про підприємства в Україні», законодавством
про суб’єктів малого бізнесу.

По своїх розмірах фірма відноситься до розряду малих підприємств.

Організація займає одне з лідируючих місць на даному цільовому сегменті
ринку.

Політика, що проводиться фірмою, дозволяє їй задовольняти запити як
професійних музикантів, так і музикантів-аматорів, оснащувати музичним і
світловим устаткуванням як престижні концертні майданчики, так і школи,
спеціальні і вищі учбові заклади, організації, зайняті у сфері
шоу-бізнесу.

Зростання виробничих показників фірми приведене в табл. 1.1.Таблиця 1.1

Аналіз основних техніко-економічних показників ПП «Музична лавка» за
2005-2007 рр.

ПоказникиЗначення показникаАбсолютне відхилення

(+, –)Динаміка %2005200620072006–

20052007 –

20062006–

20052007 –

20061. Обсяг реалізованої продукції ,тис. грн.:

1) з ПДВ

2) без ПДВ

323,0

269,2

783,6

653

649

540,8

460,6

383,8

-134,6

-112,2

242,6

242,5

82,82

82,812. Чисельність працюючих (всіх), осіб

1) керівників

2) робітників

57

5

52

64

5

59

76

5

71

7

0

7

12

0

12

112,2

100

113,4

118,7

100

120,33. Продуктивність праці, тис. грн./ особу

1) на одного працюючого

2) на одного робітника

4,7

5,1

10,2

11,06

7,1

7,6

5,5

5,96

-3,1

-3,46

217,1

216,8

69,6

68,74. Фонд оплати праці працюючих ,
тис.грн.101,6110,3205,88,795,5108,5186,55. Середньорічна заробітна плата
працю-ючих, грн./ особу148,5143,6225,7-4,982,196,7157,16. Собівартість
реалізованої продукції, тис. грн.218494,7418,1276,7-76,6226,984,67.
Валовий прибуток , тис. грн.51,2158,3122,7107,1-35,6309,177,58.
Рентабельність підприємства ,%1,484,73,63,22-1,1317,576,69. Середня
вартість ОФ, тис.грн.34523370,83383,3-81,212,597,6100,310. Фондовіддача,
грн.0,080,190,150,11-0,04237,578,911. Фондомісткість, грн.
12,85,16,2-7,71,139,8121,512. Фондоозброєність, тис.грн./
особу60,552,644,5-7,98,186,984,6

Аналіз основних техніко-економічних показників починаємо з обсягу
реалізованої продукції з ПДВ і без ПДВ. У 2006 році цей обсяг досяг
найбільшого показника 783,6 тис. грн.; у 2005 році він був найменшим
323,0 тис. грн.; а у 2007 році 649,0 тис. грн. і був більший у 2 рази
від значення його у 2005 році. Постійного зростання не відбулося.

Динаміка абсолютного відхилення і темпу росту у 2006 році відносно 2005
року з ПДВ і без ПДВ мали зростаючу тенденцію і перевищували майже у
2,43 рази або 242,6%. Оскільки у 2007 році обсяг не зріс відносно 2006
року, а навпаки зменшився, то згадані величини з ПДВ і без ПДВ були
такими: -134,6, -112,2 та 82,82 % і 82,81 %.

По чисельності всіх працюючих осіб бачимо, що вона зростала з кожним
роком. Кількість керівників за ці роки була постійною – 5 осіб, зростала
лише кількість робітників. Тому по керівниках абсолютне відхилення
відсутнє, а динаміка темпу росту 100%.

Динаміка абсолютного відхилення чисельності робітників у 2006 році
відносно 2005 року становить 7 осіб, що дорівнює динаміці загальної
чисельності працюючих, а у 2007 році відносно 2006 року 12 осіб, що
також дорівнює динаміці загальної чисельності працюючих. Динаміка темпу
зростання за відповідні роки збільшилась на 13,4 % і 20,3 %. По
загальній чисельності персоналу збільшилась на 12,2 % і 18,7 %. Такий
стан уже пояснений вище, а збільшення чисельності проводиться для
розширення виробництва.

Ефективність використання персоналу підприємства характеризується
системою показників продуктивності праці. Продуктивність персоналу в
2006 р. зазнала значного (на 117,1%) збільшення порівняно з 2005 р. (4,7
тис. грн./особу), проте наступного 2007 р. зменшилась до 7,1 тис.
грн./особу (-30,4% до 2006 р.). Аналогічний сплеск спостерігався за
групою робітників – найактивнішої частини персоналу підприємства,
продуктивність якої зросла з 5,1 до 11,06 тис. грн./особу в 2006 р. й
зменшилась до рівня 7,6 тис. грн../особу в 2007 р.

Спостерігався дисбаланс у темпах зростання фонду оплати праці (ФОП)
персоналу порівняно з динамікою продуктивності: величина фонду оплати
праці зростала поступово, темп росту 2006 р. порівняно з попереднім
роком склав 108,5 тис. грн., в 2007 р. порівняно з 2006 р. – 186,5 тис.
грн.

Звертає на себе увагу коливання рівня середньорічної заробітної плати
працюючих з 148,5 грн/особу до 225,7 грн.

Значних коливань зазнала величина валового прибутку, який зростав
протягом 2006 р. з 51,2 до 158,3 тис. грн. (приріст +209,1%), а в 2007
р. зменшився до 122,7 тис. грн. (-22,5%). Відповідно, коливалася
величина показника рентабельності підприємства з 1,48% (2005 р.) до 4,7%
(2006 р.) і 3,6% в 2007 р.

Цікавим здається також визначення впливу використання основних
виробничих фондів підприємства. Протягом 2006-2007 рр. ефективність
використання основних фондів значно перевищила показники 2005 р.: так,
фондовіддача основних фондів в 2005 р. складала 0,08 грн., в 2006 р. –
вже 0,19 грн., а в 2007 р. – 0,15 грн.

Позитивним моментом слід визнати зменшення фондомісткості продукції
підприємства з 12,8 грн. в 2005 р. до 5,1 грн. в 2006 р. і 6,2 грн. в
2007 р.

Проте негативним моментом стало зменшення величини фондоозброєності
праці, яка мала максимальне значення в 2005 р. (60,5 тис. грн.. вартості
основних фондів на одного працюючого), а мінімуму – в 2007 р. – 44,5
тис. грн.

Фонд оплати праці постійно зростав. Незначне зростання фонду оплати
праці у 2006 р. порівняно з 2005 р. супроводжувалося високою
продуктивністю праці. Цей показник вплине і на собівартість продукції і
на рентабельність підприємства. Найбільше значення фонду оплати праці
набуло у 2007 році на фоні зниження продуктивності праці. Абсолютне
відхилення фонду оплати праці у 2006 році по відношенні до 2005 року
становило 8,7 тис. грн. у 2007 році відносно 2006 року 95,5 тис. грн.
Динаміка темпу росту фонду оплати праці за відповідні роки зросла на 8,5
% та 86,5 %.

Середньорічна заробітна плата працюючих була розрахована за три звітні
роки , за показниками фонду оплати праці та чисельності працюючих у
грн./особу . Вона розраховувалась за такою формулою:

picscalex1000100090000035d01000003001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02600420111200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
bbffffffe01000001b0400000b00000026060f000c004d617468547970650000c0000800
0000fa0200000800000000000000040000002d0100000500000014028002440705000000
13028002cb0c1c000000fb0280fe0000000000009001000000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00d89ff377e19ff3772020f5771510667b040000002d0101000800
0000320ae0027a10010000002c7908000000320ae0020a0d010000002f7908000000320a
0b04390902000000313208000000320afb01390c010000002e3208000000320abb033c04
010000002e321c000000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00d89ff377e19ff3772020f5771510667b040000002d0102000400
0000f001010008000000320abb03ca0e02000000eff008000000320ae002870d01000000
d7f008000000320afb01bc0a02000000eff009000000320a6a01480703000000d4cecf65
08000000320abb03c80401000000f0ce09000000320abb03270203000000f1e5f0650800
0000320ae0023c0002000000c7cf1c000000fb0280fe0000000000009001000000020402
001053796d626f6c0000ce0f0a88a0f11200d89ff377e19ff3772020f5771510667b0400
00002d01010004000000f001020008000000320ae0021206010000003dcf0a0000002606
0f000a00ffffffff0100000000001c000000fb021400090000000000bc02000000cc0102
022253797374656d007b1510667b00000a0021008a010000000002000000bcf312000400
00002d01020004000000f0010100030000000000 (1)

де
picscalex100010009000003d200000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c020003a0051200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
a5ffffff60050000a50200000b00000026060f000c004d617468547970650000c0001c00
0000fb0280fe0000000000009001000000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00d89ff377e19ff3772020f5771a1066aa040000002d01000008000000320a5b020705
010000002e791c000000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d657320
4e657720526f6d616e00d89ff377e19ff3772020f5771a1066aa040000002d0101000400
0000f001000008000000320a5b028b0302000000eff009000000320a8001230003000000
d4cecf650a00000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb02140009000000
0000bc02000000cc0102022253797374656d00aa1a1066aa00000a0021008a0100000000
00000000d0e31200040000002d01000004000000f0010100030000000000 – річний
фонд оплати праці працівників, грн.;

picscalex100010009000003a500000002001c0000000000050000000902000000000500
0000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b020000
0000050000000c02000320031200000026060f001a00ffffffff000010000000c0ffffff
a5ffffffe0020000a50200000b00000026060f000c004d617468547970650000c0001c00
0000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d61
6e00d89ff377e19ff3772020f5772d106684040000002d01000008000000320a5b024c01
02000000eff008000000320a8001150001000000d7f00a00000026060f000a00ffffffff
0100000000001c000000fb021400090000000000bc02000000cc0102022253797374656d
00002d10668400000a0021008a0100000000ffffffffd0e31200040000002d0101000400
0000f0010000030000000000 – середньорічна чисельність працівників, осіб.

Показники середньорічної заробітної плати не були аналогічними
показникам фонду оплати праці за перші два роки у тенденції зростання. У
2006 році вона була на 4,9 грн./особу більшою від 2005 року, а у 2007
році значно зросла пропорційно росту фонду опати праці за цей рік. Тому
динаміка абсолютного спаду у 2006 році відносно 2005 року становила
мінус 4,9, а у 2007 році відносно 2006 року була 82,1 грн./ особу.
Динаміка темпу росту за ці порівняльні роки не була постійно зростаючою.
У 2006 році спала на 3,3 % та у 2007 році відносно 2006 року зросла на
57,1 %.

Організаційна структура ПП «Музична лавка» наведена на схемі 1.1.

Схема 1.1.

Організаційна структура ПП «Музична лавка»

picscalex100010009000003f801000002008401000000008401000026060f00fe02574d
4643010000000000010054cd0000000001000000dc02000000000000dc02000001000000
6c00000000000000000000002c0000007100000000000000000000005b3c0000f7230000
20454d4600000100dc0200000d000000020000000000000000000000000000007f120000
771a0000c80000001f010000000000000000000000000000000f03005860040016000000
0c000000180000000a0000001000000000000000000000000900000010000000420e0000
7f0800005200000070010000010000009cffffff00000000000000000000000090010000
000000cc04400012540069006d006500730020004e0065007700200052006f006d006100
6e0000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000
0000000000000000cb30093000000000040000000000ae30083109300000000047169001
cc0002020603050405020304877a0020000000800800000000000000ff01000000000000
540069006d00650073002000000065007700200052006f006d0061006e00000000000000
bd2d093050bbae3000331400010000000000000004481100aab40230044811004c3eaf30
1c4811006476000800000000250000000c00000001000000120000000c00000001000000
180000000c00000000000002540000005400000000000000000000002c00000071000000
01000000e7298740a48e8740000000005a000000010000004c0000000400000000000000
00000000420e00007f08000050000000200000002d00000046000000280000001c000000
4744494302000000ffffffffffffffff430e000080080000000000004600000014000000
080000004744494303000000250000000c0000000e0000800e0000001400000000000000
10000000140000000400000003010800050000000b0200000000050000000c023a010802
040000002e0118001c000000fb02f2ff0000000000009001000000cc0440001254696d65
73204e657720526f6d616e0000000000000000000000000000000000040000002d010000
0400000002010100050000000902000000020d000000320a0d0000000100040000000000
07023a01208706001c000000fb020200010000000000bc02000000cc0102022253797374
656d0000000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010100
03000000000045

2. Основна частина

2.1 Грошові кошти та їх облік

Одним із найважливіших показників діяльності підприємства в ринковій
економіці, за яким оцінюється стабільність його фінансового стану, є
ліквідність — можливість перетворення активів підприємства на готівкові
кошти.

У затвердженому Міністерством фінансів України Положенні (стандарті)
бухгалтерського обліку 4 [Звіт про рух грошових коштів] наведено
визначення грошових коштів.

Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках, депозити до
запитання.

Отже, грошові кошти охоплюють кошти в касі й на поточних та інших
рахунках у банках, що можуть бути використані для поточних операцій.

В Україні обіг грошових коштів регулюється такими нормативними
документами:

— Положення про ведення касових операцій в національній валюті України,
затверджене ухвалою Правління НБУ від 15.12.2005 р. № 637, зареєстроване
в Міністерстві юстиції 13.01.2005 р. під № 40/10320;

— інструкція «Про організацію роботи з готівкового обігу установами
банків України», затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р.
№ 69 зі змінами і доповненнями;

— наказ Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51 [Про
затвердження типових форм первинного обліку касових операцій];

— Наказ Президента України від 12.06.1995 р. № 436 з урахуванням змін
від 11.05.1999 р. № 491/99;

— Закон України [Про оподаткування прибутку підприємств].

— інструкція [Про службові відрядження в межах України і за кордоном],
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. №
59, зі змінами і доповненнями від 10.06.1999 р. № 146.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

— своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів
і розрахунків;

— виконання операцій з грошовими коштами по розрахунках з
постачальниками і покупцями;

— контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни;

— оперативний, повсякденний контроль за збереженням наявних грошових
коштів і цінних паперів в касі підприємства;

— інвентаризація грошових коштів і відображення її результатів на
рахунках бухгалтерського обліку;

— контроль за цільовим призначенням використання грошових коштів;

— контроль за правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом,
банками, персоналом;

— контроль за дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з
покупцями і постачальниками;

— своєчасна звірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення
простроченої заборгованості;

— дотримання норм і правил П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №
87 і надання користувачам фінансової звітності повної і неупередженої
інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства і їх
еквівалентах за звітний період.

Грошові кошти обліковують на рахунках класу 3.

Вони об’єднуються у відповідні статті, які відображаються у Балансі за
встановленою П(С)БО 2 формою [табл.. 2.1.1].

На синтетичному рахунку 30 «Каса» узагальнюють інформацію про наявність
і рух коштів у касі підприємства.

На рахунку 31 «Рахунки в банках» здійснюють облік наявності та руху
коштів, що знаходяться на рахунках у банку і можуть бути використані
лише для поточних операцій.

Таблиця 2.1.1

Відповідність рахунків бухгалтерського обліку і статей Балансу при
відображенні грошових коштів .

Статті БалансуРахунки Плану рахунківII. Оборотні активиКлас 3. Грошові
кошти і кошти у розрахункахНазва статтіКод рядкаНазва рахунка і підстава
для заповненняКод рахункаХарактер рахунка щодо БалансуГрошові

кошти та їх еквіваленти

в національній валюті230Сальдо рахунків«Каса в національній
валюті»301Активний«Поточні рахунки в національній
валюті»311Активний«Інші рахунки в банку в національній
валюті»313Активний«Грошові документи в національній
валюті»331Активний«Грошові кошти в дорозі в національній
валюті»333АктивнийГрошові

кошти та їх еквіваленти

в іноземній валюті240Сальдо рахунків«Каса в іноземній
валюті»302Активний«Поточні рахунки в іноземній валюті»312Активний«Інші
рахунки в банку в іноземній валюті»314

Активний«Грошові документи в іноземній валюті»332Активний«Грошові кошти
в дорозі в іноземній валюті»334Активний

На синтетичному рахунку 33 [Інші кошти] узагальнюється інформація про
наявність та рух грошових активів (у національній та іноземній валюті),
що знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового
збору, оплачених проїзних документів, оплачених путівок до санаторіїв,
пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі, тобто
грошові суми, які внесено до кас банків, ощадних кас або поштових
відділень для наступного їх зарахування на поточний або інші рахунки
підприємства.

Еквівалентами коштів є короткострокові високоліквідні інвестиції, які
вільно конвертуються в певні суми коштів і для яких характерний ризик
зміни вартості, наприклад:

— інвестиції, якщо термін їх погашення 3 місяці або менше від дати
придбання;

— інвестиції у привілейовані акції, що купуються за короткий строк до їх
погашення.

Облік еквівалентів коштів ведуть на рахунку 351 [Еквіваленти грошових
коштів] за видами фінансових інвестицій.

Грошові кошти, які неможливо використати для операцій протягом одного
року, починаючи з дати складення балансу, або протягом операційного
циклу через обмеження (арешт та ін.) вилучають із складу оборотних
активів і відображають як необоротні активи. Для обліку таких коштів
використовують синтетичний рахунок 18 «Інші необоротні активи»; на
дебеті цього рахунка відображають активи, використання яких, як
очікується, буде неможливим протягом дванадцяти місяців від дати
балансу.

У разі банкрутства обслуговуючого банку або якщо керівництво
підприємства вважає, що повернення коштів малоймовірне, кошти на рахунку
в банку вилучають зі складу активів і списують як збитки звітного
періоду.

Усі рахунки коштів — суто активні, й на них не можуть утворюватися
кредитові сальдо.

2.2 Документальне оформлення та облік руху грошових коштів

Підприємству «Музична лавка» постійно необхідна готівка для забезпечення
ефективної діяльності. Готівка є абсолютно ліквідним активом, тому
необхідний постійний контроль і облік касових операцій.

До касових операцій відносять операції, пов’язані з отриманням і
використовуванням готівки безпосередньо з каси підприємства. Дії
підприємства по веденню касових операцій строго регламентовані.

Касові операції (надходження і видача готівки) здійснюються відповідно
до Положення № 637 [3]. Раніше гранична сума готівкового розрахунку
одного підприємства (підприємця) з іншим протягом одного дня визначалася
безпосередньо Положенням про ведення касових операцій, а натепер
встановлюватиметься окремою ухвалою Нацбанку України.

Касові операції оформляють прибутковими та видатковими касовими
ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджено наказом
Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51 «Про затвердження
типових форм первинного обліку касових операцій» [5].

Прибутковий касовий ордер (форма № КО-1) застосовується для оформлення
надходження грошей в касу при обробці інформації як з використанням
обчислювальної техніки, так і без неї. Він виписується в одному
екземплярі і реєструється під номером в журналі реєстрації прибуткових і
витратних касових документів (типова форма № КО-3) працівником
бухгалтерії, підписується головним бухгалтером або уповноваженою на це
особою і передається в касу підприємства, установи.

Квитанція до прибуткового касового ордера, завірена підписами головного
бухгалтера, касира, печаткою підприємства, видається на руки особі, що
здала гроші. Прибутковий касовий ордер, по якому отримана готівка,
залишається в касі.

Перелік касових операцій, що оформляються прибутковим касовим ордером,
наведено в табл. 2.2.1.

Видача готівки з кас підприємств здійснюється за видатковими ордерами
або за належно оформленими іншими документами (платіжними відомостями,
заявками на видачу грошей, рахунками тощо) з проставленим на них штампом
з реквізитами видаткового касового ордера.

Видатковий касовий ордер (форма № КО-2) застосовується для оформлення
видачі грошей з каси при обробці інформації як з використанням
обчислювальної техніки, так і без неї. Він виписується в одному
екземплярі працівником бухгалтерії, підписується керівником підприємства
(організації) і головним бухгалтером або уповноваженою на це особою.

Таблиця 2.2.1

Касові операції, що оформляються прибутковим касовим ордером [17, с.
132]

№ п/пГосподарська операціяПідставаКредит рахунка1.Готівкова
виручкаДовідка-заява про прийняття виручки702.Одержання з банку до
каси:Чек із чекової книжки31— на виплату зарплати;— для видачі на
господарські потреби;— витрати на відрядження;— позики
працівникам;3.Повернення невикористаних підзвітних сумАвансовий
звіт3724.Внесення коштів на погашення нестачі за результатами
інвентаризаціїАкт результатів інвентаризації та витяг із протоколу
зборів комісії3755.Повернення позики, одержаної працівником для
будівництва, придбання або упорядкування садової ділянкиДоговір із
працівником про позику3776.Внесок готівкою на погашення заборгованості
за товари, продані в

кредитКредитний договір з працівником3777.Внесок до статутного
капіталуВиписка із статуту або витяг з протоколу зборів468.Плата батьків
за утримання дітей у дитячих установахДоговір з працівником про
утримання дітей у дитячих установах3779.Внесення надлишку грошей за
результатами інвентаризації касиАкт результатів інвентаризації та витяг
з протоколу зборів комісії719

Перелік касових операцій, що оформляються видатковим касовим ордером,
наведено в табл. 2.2.2.

Таблиця 2.2.2

Касові операції, що оформляються видатковим касовим ордером [21, с. 187]

№ п/пГосподарська операціяПідставаДебет рахунка12341.Готівкова виручка
до банку:

— самостійно;

Квитанція банку 311, 312— через інкасаціюСупровідна відомість333,
3342.Під звіт на господарські потреби і відрядженняЗаява з візою
керівника або наказ3723.Виплата зарплати, грошових допомог із фонду
оплати праціРозрахунково-платіжна або платіжна відомість6614.Виплата
грошових допомог за рахунок відрахувань на державне соціальне
страхування (допомога на похорон тощо)Розрахунково-платіжна або платіжна
відомість3775.Видана працівникам позикаДвосторонній договір3776.Внесення
коштів на рахунки в банку для погашення нестач за результатами
інвентаризаціїАкт результатів інвентаризації та витяг із протоколу
зборів комісії311, 3127.

Внесення на рахунок в банку суми, що одержана працівником на
будівництво, придбання чи благоустрій садової ділянкиДоговір з
працівником про позику311

8.

Внесення на поточний рахунок внеску працівників на погашення
заборгованості за товари, продані в кредитКредитний договір з
працівниками311

9.Внесення на поточний рахунок внеску до статутного капіталуВиписка із
статуту або витяг із протоколу зборів31110.Внесення на поточний рахунок
плати батьків за утримання дітей у дитячих установахДоговір з
працівником про утримання дітей у дитячих установах31111.Внесення
надлишку грошей за результатами інвентаризації каси на поточний
рахунокАкт результатів інвентаризації та витяг із протоколу зборів
комісії311

Якщо на документах, що додаються до видаткових касових ордерів, є
дозвільний підпис керівника підприємства, підпис керівника на видаткових
касових ордерах не є обов’язковим.

Касир видає гроші лише особі, зазначеній у видатковому касовому ордері
або в документі, що його заміняє. У разі видачі грошей за дорученням,
оформленим у встановленому порядку, в тексті ордера після прізвища,
імені та по батькові одержувача грошей бухгалтерія зазначає прізвище,
ім’я та по

батькові особи, якій довірено одержати гроші. Якщо гроші видаються за
відомістю, перед розписом про одержання грошей касир робить напис «За
дорученням». Доручення залишається в касира і прикріплюється до
видаткового касового ордера або відомості.

У разі виплати грошей за платіжними відомостями на титульній сторінці
відомості робиться дозвільний напис про виплату грошей за підписом
керівника і головного бухгалтера або уповноважених ними осіб із
зазначенням термінів видачі грошей і суми прописом. Навпроти прізвищ
осіб, яким не зроблено виплати за платіжною відомістю, касир ставить
штамп або робить позначку від руки «Депоновано». В кінці відомості
робиться запис про фактично виплачену суму і про суми, що підлягають
депонуванню; їхній загальний підсумок має відповідати підсумку за
платіжною відомістю. На загальну суму виписується видатковий касовий
ордер або ставиться у відомості штамп «Видатковий касовий ордер №___».

Видача грошей із каси, не засвідчена підписом одержувача у видатковому
касовому ордері, на виправдання залишку готівки в касі не приймається.
Ця сума вважається недостачею і стягується з касира. Готівка, не
підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і
зараховується до прибутку підприємства.

Бухгалтери та інші працівники, що мають право підпису касових
документів, не можуть виконувати обов’язки касирів.

Прибутковий касовий ордер і квитанцію до нього, а також видатковий
касовий ордер бухгалтер заповнює чітко, без виправлень, навіть тих, що
застережені. В цих документах зазначається підстава для їх складання і
наводиться перелік документів, що додаються. Видача прибуткового та
видаткового касових ордерів або документів, що їх заміняють, на руки
особам, які вносять або одержують гроші, забороняється. Приймання та
видача грошей здійснюються лише у день складання касових ордерів.

По закінченню операцій касир підписує прибуткові та видаткові касові
ордери (одразу після їх одержання та видачі на їх підставі грошей), а
документи, що додаються до них, погашає штампом або написом «Оплачено»
із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Прибуткові та видаткові касові ордери або документи, що їх заміняють, до
передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналах реєстрації
прибуткових та видаткових касових ордерів (табл. 2.2.3). Журнал
реєстрації прибуткових і витратних касових документів (форма № КО-3)
застосовується для реєстрації прибуткових і витратних касових документів
і відкривається окремо на прибуткові і витратні касові документи.

Видаткові касові ордери, що оформлені на платіжних відомостях,
реєструються після видачі грошей.

Таблиця 2.2.3

Журнал реєстрації касових ордерів

Прибутковий документСумаПриміткаВидатковий
документСумаПриміткаДатаНомерДатаНомер12.11. 200812 000Одержано на
виплату зарплати12.11. 20081

160Іваненку Н. М. на відрядженняУсі надходження та видача готівки
підприємства обліковуються в касовій книзі (форма № КО-4), яка
застосовується для обліку руху грошей в касі.

Кожне підприємство, що має касу, веде тільки одну касову книгу, яку слід
пронумерувати, прошити й опечатати сургучем або мастиковою печаткою.
Кількість сторінок у касовій книзі засвідчується підписом керівника і
головного бухгалтера підприємства.

Якщо на підприємстві в касі зберігаються кошти в іноземній валюті, їх
облік ведеться в окремій книзі за видами валют.

Кожний лист касової книги ділиться на дві частини: перша, невідривна (з
горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший екземпляр і
залишається в книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється
з обох сторін через копіювальний папір і як звіт касира є відривною.
Обидва екземпляри нумеруються однаковими номерами. Записи касових
операцій починаються на лицьовій стороні невідривної частини листа
(після рядка «залишок на початок дня»). Спочатку лист згинають по лінії
відрізу, підкладаючи відривну частину листа під ту, яка залишається в
книзі. Для ведення записів після слова «Перенесення» відривну частину
листа накладають на лицьову сторону невідривної частини і продовжують
записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини
листа.

Підчистки та не оговорені виправлення в касовій книзі забороняються.
Зроблені виправлення засвідчуються підписами касира і головного
бухгалтера.

Записи в касовій книзі касир робить одразу після отримання чи видачі
грошей за кожним ордером. Щоденно наприкінці робочого дня він підводить
підсумки за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і
передає в бухгалтерію як звіт касира другий примірник з прибутковими та
видатковими документами під розписку в касовій книзі. Бланк звіту в
кінці операцій за день не відривається. У рядку «у тому числі на оплату
праці» показують суму на оплату праці по платіжних відомостях, не
списану на витрати каси. Наприкінці кожного робочого дня касир подає
звіт під розписку в бухгалтерію з додаванням до нього прибуткових і
витратних касових документів.

Підприємства торгівлі та сфери обслуговування населення при здійсненні
касових операцій з готівкою мають забезпечити постійну наявність у своїх
касах розмінної монети різних номіналів (не менше 5% від суми
встановленого для підприємства ліміту залишку готівки в касі) для
видання клієнтам (покупцям). Видача розмінної монети оформляється
видатковим касовим ордером під звіт касиру-операціоністу.

Невидача (або несвоєчасна видача) громадянам здачі через відсутність або
нестачу розмінної монети на цих підприємствах протягом робочого дня, а
також її наявність на підприємстві в розмірах, менших за встановлені, є
порушенням касової дисципліни, і до винних можуть бути застосовані
штрафні санкції за порушення правил ведення касових операцій: штраф від
8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів (НМД) громадян. Ті самі дії,
вчинені особою, на яку протягом року вже накладалося аналогічне
адміністративне стягнення, караються штрафом від 10 до 20 НМД.

2.3 Аналітичний і синтетичний облік касових операцій

Одержані касові звіти й документи обробляються. Кожний запис
перевіряється по суті, звіряється з первинним документом, відтак у
кожному документі та у звіті проставляється шифр синтетичного рахунка і
субрахунків, що кореспондують з рахунком ЗО «Каса». Залишок грошей на
початок дня за звітом касира бухгалтер звіряє із залишком грошей на
кінець дня, виведеним у попередньому звіті, й перевіряє правильність
виведених оборотів і залишків.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного
бухгалтера підприємства.

Дані зі звіту касира записують у бухгалтерські реєстри в грошовій
одиниці України з одночасним відображенням тих самих операцій у валюті,
в якій вони здійснювалися. Ці показники вносять в облікові реєстри у
вигляді дробу, в чисельнику якого зазначають суму в іноземній валюті, а
в знаменнику — її еквівалент у грошовій одиниці України. Для визначення
еквівалента використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти,
встановлений НБУ на дату здійснення операції.

Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей (форма М КО-5)
застосовується для обліку грошей, виданих з каси підприємства довіреній
особі (видавчу), яка виплачує заробітну платню, повернення готівки і
оплачених документів. Книгу веде касир. Видача і повернення грошей і
оплачених документів підтверджується підписами.

До первинних касових документів, які оформляються по операціях в
національній валюті, також відносяться оголошення про внесення готівки,
грошовий чек, повідомлення, заява про переказ готівки і повідомлення про
отримання переказу.

Бланки касових документів виготовляються друкарським способом або з
використанням комп’ютерної техніки з відображенням обов’язкових
реквізитів, окрім грошових чеків, які виготовляються тільки друкарським
способом.

Всі обов’язкові реквізити в касових документах слід заповнювати. Окрім
обов’язкових, деякі касові документи можуть мати додаткові реквізити,
необхідні для здійснення певних операцій з готівкою.

Касові документи, окрім грошового чека, виписуються в тій кількості, яка
необхідна для учасників розрахунків. Виправлення в касових документах не
допускаються. При записі грошових сум ставлять у касових документах між
гривнями і копійками кому («,»), копійки позначають двома знаками. Якщо
сума визначена в гривнях, то вказується «00» копійок.

Якщо суму, яка складається тільки з копійок, вказують прописом, то
обов’язковим є напис «нуль» гривень. Найменування грошової одиниці можна
вказувати як повністю, так і в скороченій формі.

Готівку до банку приймають за наявності таких документів: оголошення про
внесення готівки, повідомлень, заяв про переказ готівки.

Прибуткові документи складаються з двох частин: повідомлення і
квитанції. Вони містять обов’язкові реквізити одержувача платежу:
найменування юридичної особи, ідентифікаційний код, номер поточного
рахунка, найменування банку, в якому відкритий рахунок одержувача, код
установи банку, а також дані платника: прізвище, ім’я, по батькові і
номер лицьового рахунка платника (за його наявності), призначення
платежу, сума, у т. ч. ПДВ (за наявності), і період, за який
здійснюється платіж.

Прибуткові документи для прийому податків, зборів та інших платежів до
бюджетів і державних цільових фундацій, крім вказаних реквізитів,
містять: код виду платежу (заповнюється банком або юридичною особою),
ідентифікаційний номер (крім випадків, коли фізична особа через свої
релігійні переконання відмовилася від його привласнення, і про це в
паспорті зроблена відповідна відмітка).

Установи банку приймають від юридичних або фізичних осіб (далі — платник
(ініціатор)) готівку для переказу за допомогою внутрішньобанківських або
внутрішньодержавних платіжних систем юридичним або фізичним особам (далі
— переказу), а також видає готівку юридичним і фізичним особам по
переказу без відкриття рахунків (далі — покупцям). Платник (ініціатор) і
одержувач можуть бути різними особами або однією і тією самою особою.

На підприємствах, що здійснюють розрахунки в безготівковому порядку,
гроші до каси надходять з поточного рахунка в банку через касира (або
іншу уповноважену особу) за грошовими чеками.

Видача грошей з кас установ банку підприємствам, організаціям, установам
проводиться лише по грошових чеках встановленої форми. Вони дійсні
протягом 10 днів з дня їх виписування, без урахування дня виписування.
Дату чеку вказують у такий спосіб: дата і рік цифрами, місяць прописом.
Грошовий чек повинен містити друкований текст (якщо його наявність
передбачена) і підписи/підпис уповноваженої особи/осіб відповідно до
картки зразків підписів, використання факсиміле не допускається.

Чеки зброшуровані в чекову книжку, яку підприємство одержує у відділенні
банку і зберігає у касі разом із готівкою. Для отримання чекової книжки
клієнт заповнює заяву про видачу грошової чекової книжки в одному
екземплярі і передає його операційному працівнику. Після відповідної
перевірки заява з дозвільним підписом головного бухгалтера і керівника
установи банку або осіб, яким надано право підпису, передається в касу.
Для одержання грошей у банку заповнені чеки підписуються керівником
підприємства та головним бухгалтером і засвідчуються печаткою. На
корінці чека зазначається особа, якій доручено одержання готівки. Жодні
виправлення в чеках не допускаються.

Підприємства (організації) при здачі грошей інкасаторам виписують до
кожної сумки під копірку у трьох екземплярах супровідну відомість до
сумки з грошовим виторгом.

Гранична сума готівкового розрахунку між підприємством (підприємцем) та
іншим підприємством (підприємцем) у розмірі 10 000 грн. протягом 1 дня
по одному або декількох платіжних документах встановлена ухвалою
Нацбанку України від 09.02.2005 р. № 32 «Про встановлення граничної суми
готівкового розрахунку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції
18.04.2005 р. під № 410/10690, що набув чинності з 29.04.2005 р.

Обмеження в 10 000 грн. стосується також готівкових розрахунків
підприємств і підприємців між собою, тобто з моменту набуття чинності
Положення № 637 таке обмеження щодо розрахунків готівкою стосується не
тільки підприємств — юридичних осіб, а й підприємців — фізичних осіб.

При перевищенні граничної суми готівкових розрахунків протягом одного
дня сума перевищення додається до фактичного залишку готівки в касі і
порівнюється із затвердженим лімітом. Підставою для розрахунків готівкою
є такі документи: податкова накладна, акт виконаних робіт, товарний чек
та ін.

Усі підприємства, незалежно від форм власності й виду діяльності,
повинні зберігати свої кошти в установах банків. Зберігати в касі
готівку дозволено в межах лімітів залишку готівки, які підприємства
встановлюють самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту
залишку готівки в касі, який підписується головним бухгалтером і
керівником підприємства. Для кожного підприємства і його відособленого
підрозділу ліміт залишку готівки в касі розраховують окремо.

Підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки своєї
роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і
витрат) по всіх рахунках, встановлених термінів здачі готівки,
тривалості операційного часу банку, домовленостей підприємства з банком
на інкасацію та ін.:

— для підприємств, які здають виручку в банк щоденно в день її
надходження в касу або наступного дня з дня її надходження в касу, — в
розмірах, необхідних для забезпечення їх роботи на початок робочого дня,
але не більше розміру середньоденного надходження готівки в касу (його
обчислюють з огляду на три дні підряд будь-якого місяця з останніх
дванадцяти);

— для підприємств, розташованих в населених пунктах, де немає банків або
операторів поштового зв’язку, і які здають готівкову виручку (готівку)
не рідше одного разу на 5 робочих днів, — в розмірах, залежних від
встановлених термінів здачі готівкової виручки (готівки) і її суми, але
не більш 5-кратного розміру середньоденних надходжень готівки;

— для підприємств, ліміти каси яким встановлюються згідно з фактичними
витратами готівки (окрім виплат, пов’язаних з оплатою праці, стипендій,
пенсій, дивідендів),

— не більше розміру середньоденної видачі готівки.

Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами
(розпорядженнями) підприємства. Для відособлених підрозділів ліміт каси
встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми
наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.

Якщо ж підприємство не встановлює ліміт каси (незалежно від причин), то
він вважається нульовим. У цьому випадку вся готівка, що знаходиться в
його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством, згідно з
вимогами Положення № 637, вважатиметься понадлімітною.

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням граничних розмірів,
контролюючі органи вважають його встановленим на рівні вказаних
граничних розмірів, а суму перевищень — понадлімітною.

Не вважаються понадлімітними готівкові кошти в день їх надходження, якщо
були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі
банки не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного
часу його роботи) або використані підприємством на господарські потреби
(без попередньої здачі їх в банк і одночасного отримання з каси банку на
ці потреби) наступного дня.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження готівкові кошти, які
надійшли в каси підприємств у вихідні чи святкові дні і здані в сумі, що
перевищує встановлений ліміт каси, в обслуговуючі банки на наступний
робочий день банку (протягом операційного часу його роботи) і
підприємства або були використані підприємством (без попередньої здачі
їх в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби)
наступного робочого дня на господарські потреби.

Встановлений ліміт каси і терміни здачі наявної виручки (готівки) можуть
переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за
наявності певних об’єктивних чинників (зміни в надходженнях/витратах
наявних, внутрішньому трудовому розкладі графіків змінності та ін.).

Готівковий виторг від реалізації товарів (робіт, послуг) підприємства і
фізичні особи (суб’єкти підприємницької діяльності) можуть
використовувати в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної
та господарської діяльності (у т. ч. й на оплату праці та виплату
дивідендів чи доходу). З цією метою вони можуть використовувати і
готівку з каси банку. При цьому підприємства і фізичні особи (суб’єкти
підприємницької діяльності) повинні забезпечувати систематичну й повну
сплату податків і внесення обов’язкових платежів до державних цільових
фондів у порядку і в строки, визначені чинним законодавством.

Підприємства незалежно від форм власності, у т. ч. колективні
сільськогосподарські підприємства і селянські (фермерські) господарства,
а також фізичні особи (суб’єкти підприємницької діяльності, що мають
податкову заборгованість) усі розрахунки з іншими підприємствами та
фізичними особами (суб’єктами підприємництва) повинні здійснювати лише в
безготівковій формі.

Готівку під звіт із кас підприємств видають за умови повного звіту
підзвітної особи за раніше видані під звіт суми.

Особи, що одержали готівку під звіт (у т. ч. на відрядження), повинні
подати бухгалтерії підприємства або централізованій бухгалтерії звіт про
витрачені суми. Готівку, видану під звіт, але з певних причин не
витрачену (частково або повністю), повертають у касу підприємства
одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після
дня видачі її під звіт (на відрядження — не пізніше трьох робочих днів
після повернення з відрядження; на закупівлю сільськогосподарської
продукції — не пізніше десяти робочих днів від дня її видачі під звіт).
Якщо з каси підприємства співробітнику одночасно видано готівку на
відрядження та кошти під звіт для вирішення в цьому відрядженні
виробничих або господарських питань (у т. ч. для закупівлі
сільськогосподарської

продукції) і термін відрядження перевищує один робочий день від дня
видачі коштів під звіт, підзвітна особа протягом трьох робочих днів
після повернення з відрядження має подати бухгалтерії підприємства
одночасно звіт про суму, видану їй для вирішення виробничих питань або
господарських потреб, і авансовий звіт про кошти, витрачені
безпосередньо на відрядження.

У разі витрачання підприємством, що має податкову заборгованість,
готівки з виручки (касових надходжень), одержаної з кас банків (крім
розрахунків за податками і обов’язковими платежами), ці кошти
включаються у фактичні залишки готівки в касі до того дня, коли було
здійснено такі витрати, з наступним порівнянням одержаної суми із
затвердженим лімітом каси.

Підприємства щокварталу подають у банк касову заявку встановленого
зразка про суму надходжень і видачу готівки, а також календар виплати
заробітної плати.

Згідно з Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436 з урахуванням
змін від 11.05.1999 р. № 491/99 у разі порушення юридичними особами всіх
форм власності та фізичними особами (суб’єктами підприємницької
діяльності) норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ,
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

— за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах;

— за не оприбуткування (неповне оприбуткування) готівки в касах;

— за не встановлення ліміту залишків у касі;

— за перевищення встановлених термінів використання виданої під звіт
готівки;

— за здійснення готівкових розрахунків без оформлення відповідних
платіжних документів;

— за використання отриманої в установах банків готівки не за цільовим
призначенням .

Цим документом визначено і розміри штрафних санкцій.

Штрафи застосовують податкові інспекції за матеріалами проведених ними
перевірок і стягуються до Державного бюджету в беззаперечному порядку.

На дебеті рахунка 30 відображають надходження грошей у касу, на кредиті
— їх видачу (табл. 2.2.4).

Наприкінці місяця в журналі-ордері № 1 і відомості № 1.1 підсумовують
надходження і витрати готівки, в т. ч. за кореспондуючими рахунками, і
обліковують залишок грошей у касі на перше число наступного місяця, який
має бути тотожним такому ж показникові в касовій книзі. Підсумкові дані
записують у Головну книгу.

Таблиця 2.2.4

Основні бухгалтерські проводки за рахунком 30 «Каса» [15, с. 205]

№ п/п

Зміст операційКореспонденція рахунківДебетКредит12341.Готівка в
національній валюті, що надійшла в касу за реалізовану продукцію і
матеріальні цінності301701, 702, 7032.Кошти, одержані за чеком з банку
на різні цілі в національній валюті3013113.Кошти, що надійшли як
часткова оплата путівки, придбаної підприємством за національну
валюту3013774.Суми, що надійшли від покупців за придбання абонементів на
харчування (на підприємствах громадського харчування)3013615.Повернення
підзвітними особами невикористаних сум у національній
валюті3013726.Суми, що надійшли на погашення заподіяних матеріальних
збитків3013757.Суми, що надійшли на погашення дебіторської
заборгованості персоналу за отриманими раніше позиками3013778.Суми, що
надійшли на оплату акцій, реалізованих за готівку, як внесок засновників
до статутного капіталу301469.Надлишки в касі грошей у національній
валюті, виявлені під час інвентаризації30171910.Суми, що надійшли від
продажу облігацій30152111.Кошти в іноземній валюті, одержані для
закордонних відряджень30231212.Додатна курсова
різниця30271413.Повернення сум працівникам на погашення переплат і
виданих авансів у рахунок зарплатизо6614.Внесення готівки в банк для
зарахування на поточний рахунок підприємства (виручка, депонована
зарплата, невикористані кошти на відрядження і господарські потреби) в
національній валюті31130115.Внесення валютних коштів для зарахування на
поточний рахунок в іноземній валюті (невикористані кошти на закордонні
відрядження)31230216.Суми, здані для зарахування на поточний рахунок, у
національній валюті через інкасатора33330117.Виплата заробітної плати, в
тому числі депонованої6630118.Суми, видані під звіт на господарські
потреби, на відрядження, а також на відшкодування перевитрат за
затвердженими авансовими рахунками в національній валюті37230119.Видача
персоналу позик на індивідуальне житлове будівництво та на інші потреби
за рахунок коштів, одержаних від банків37730120.Суми виявлених при
інвентаризації нестач готівки в касі94730121.Від’ємна курсова різниця за
перерахунком іноземної валюти в касі за зниження курсу НБУ945302

Грошову виручку підприємства здають в установленому банком порядку:

— у денні та вечірні каси установ банку;

— інкасаторам для наступної здачі в установи банків;

— в об’єднані каси при підприємствах для наступної здачі у відповідні
установи банків;

— підприємствам зв’язку для переказу на рахунки в установах банків.

Терміни і порядок здачі виручки встановлюються установами банків кожному
підприємству за погодженням із його керівником з огляду на необхідність
прискорення обігу грошей і своєчасне надходження їх до кас банків:

— для організацій, що розташовані в місцевості, де є установи банків,
підприємства зв’язку,— щоденно в день надходження грошей в їх каси;

— у місцевості, де немає установ банків або підприємств зв’язку,— не
рідше одного разу на три дні;

— для підприємств і організацій, що мають невеликі суми виручки і значно
віддалені від установ банків або підприємств зв’язку,— не рідше одного
разу на десять днів за умови, що загальна сума прибутку за десять днів
не перевищує 10 НМД.

Здача готівки в каси установ банків оформляється виписуванням об’яви, що
складається з трьох частин: власне об’яви — документа, який є підставою
для зарахування готівки на рахунок підприємства; квитанції — документа з
відміткою каси

При одержанні пільгових путівок від органів соціального страхування
вартість цих путівок в обліку відображають проводкою:

Дт 331 «Грошові документи в національній валюті»;

Кт 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням».

Як правило, при видачі путівки працівник сплачує в касу певну частину її
вартості, що в обліку відображають проводкою:

– надано путівку працівникові

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

Кт 331 «Поточний рахунок в національній валюті»;

– внесено працівником частину вартості путівки

Дт 301

Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Решту вартості путівки списують за рахунок коштів соціального
страхування або за рахунок забезпечення витрат і платежів. У обліку це
відображають записами:

Дт 651 «Розрахунки з соціального страхування»;

2.4 Порядок інвентаризації грошових коштів

У визначені керівником підприємства строки, але не рідше одного разу на
квартал, на кожному підприємстві проводять раптову ревізію каси з
перерахунком купюр усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що
знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряють з даними обліку за
касовою книгою. Для проведення ревізії каси наказом керівника
підприємства призначається комісія, яка складає акт.

При виявленні в касі нестачі або надлишку цінностей в акті зазначають
їхню суму та обставини виникнення. Встановлені надлишки коштів у касі
оприбутковують і відображають у складі інших доходів підприємства від
операційної діяльності:

Дт 30 «Каса»;

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Виявлені нестачі коштів в касі підприємства відносять на матеріально
відповідальних осіб:

1. Відображення факту нестачі коштів і грошових документів в касі
підприємства:

Дт 947 «Нестачі і втрати на суму нестачі від псування цінностей» в касі
підприємства;

Кт 30 «Каса»;

Дт 947 «Нестачі і втрати на нестачу від псування цінностей» грошових
документів;

Кт 33 «Інші кошти».

2. Сума нестачі, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальною
особою:

Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Суми погашеної нестачі в момент її списання з матеріально відповідальної
особи відображають у складі доходів підприємства від операційної
діяльності.

3. Висновки і пропозиції

Дослідження порядку обліку операцій з грошовими коштами в ПП «Музична
лавка» дозволяє нам зробити висновок про необхідність контролю таких
операцій на базі системи внутрішнього аудиту або ревізії. При цьому
підприємство зможе отримати більш надійну систему контролю за край
важливою ділянкою облікової роботи.

Під ч? ???ї ???ій з ???ів у ??? ???р ??є?ся ??? ?????? ???: І????єю ?о
????я ???и ???ів у ?????ій ? і???ій ?лю?, ???д??ю ????ою Пр??ння
Н?і????о ??у У??? ?д 18 ??ня 1998 р. № 527; І????єю № 7 «П? ???і??і
????? в ??????? ???і У???», ?????ою ????ою П??і?я Н?і????о ??у У??? №
204 ?д 02.08.1996 р.; П???ням (?????) ???????о ??? № 4 «З?т ?о ?х ????
??ів», ?????? Мі?????м ???ів У??? ?д 31.03.1999 р. № 87.

Ві??і?о ? П?я?у ???я ???х ???ій в ????у ?????? У??? ?і ????, ??????,
?????, ???і, ?????, ?і?? ? і?і ???є??а, ?’є??ня, ?????ї ? ????, ????о ?д
??и ????і ? ?? ?я???і, ?ю? ???і ???и в ??у і ?б?’я?? ??і?? ?? ???і ??и ?
?х. Т?? ??м, ?’є?? ???лю є ??? ??ові ??и ???є??а в ?????ій ? і???ій
?лю?, ??а?ї ? ????, я? ?і?нюю?ся з ??????-????и ?????и, ??????и ??ом, і
???и ??у з ????ям ???о ???а в ??? ???? ???ю.

Р?і?я ?і?нює?ся ???н? ???ом і ??????ся з ????и ????ня ?ря?у ????я ???ів
у ??? і ??і??ня ???к ? ?? ???, ? ?для?є ???ї, ? ?????х ? ?х ??м??в
???є??-?іє?ів. Н????д ???аю? ???і?ь і ?ґ???а?і?ь ???ій і ??е???ь ????ня
??? ? ???і?і ???и. О??и? ??у ???р ???є ? ????і?ь ??????ня в ?? ???,
????х із ??а ? ???. Т?у ????о ????? ???і?і?ь ???в і ?м ?????? ??в ???ям
???, а в ?? ?я??ня ?????х ? ????? ??в з’я???, ? є ??і?а ?о ? в к?і?ях.

Не ?? ???о ????? ????ня ?????? ??в з ?????в із бю???. Р???ій ????і
??я?ю? ????и, ?в’я?? з ????ням ???р??ї і ??????ї ???????, а ??ж
з’я??є?ся ???і?ь ?х ?м, ????і?ь ?і?и ?????в з ?м, ?б ? ????? ??? ????
????. Р?і?р ???ряє ??ж ?????і?ь ??? ? ????, ???юю? ?? ????? ???тів із
??ю, ?????ою ?и ????і ???ів, і ??і?є ???и ????ь. П?яд із ?м ?ід ?????
?????і?ь ???ів, ???х ???є???.

У? ???ії, ?????і ? ??????му ???у, ???р ???н ????о ????? ? ???і??и
????и-????, ????я? і ?????и ?????ю?? ???а [36, с. 215]. П??? ? ????и, ?
???? ? ???є??о, ?ід ????и із ???? в ??? і-??? ?? ?????в з ???????и і
?????и ? ??????ня ?т?і?ів ? ??д ???є??а. Р???і?ь ?ж ??? ???к ??у і ???
???????о ??? (????, ????, ??ою) ???ряю? ? ??? ????х ????ів, ???и з
?????ю?х ???ів — ? ????ю ???ів і ??? ???у.

Р???о ???ряю?ся ??и ????і??? ?т ????я і ??????ня ???, ?????ня ?ря???
????ї ???в, н????ня ?????х ? ?х ????ів ??і??? ???м.

В??? ?є ?? ???? ???м і ???ою ??у, ????и ????? і ?????, а ?????я у ?й
???? і ???яє ???ою ???ою ???? ????р ?о ?? ????к.

Я?о ??і??і ???ії ? ????? ?????и, ?ід ????? ???у ??о, а в ??у — ????
???ії.

П? ??? ??і?? ??г ???і??? ???? ?о ? ???о-??????и ????? ?ід ?????ся в ??,
? ??? ?і??? ? ???? ??? ?о ? ?, я? ????ю? у ???.

В?????я ??ів ????о ???а ? ???у ????? ??и, ??? ???, я? ???я?ся ? ???и,
????? з ?????и ???? ????? ???ій, з бю??? ? ???и, ???и ?????о ???у,
????о-?????і ???и, ????и ?ід ???ря? ???? ????, ???? ?т ???і ??????і ???и
і ???. І?ді ??? ??рюю? ?????? ?????і?ь. З??і?ою ????ою ??а ????, ? ???в
???т ????? ?му ??и, ?іряю? ??????ня ??? у ?? ?????ї, ???юю? ???і ??в з
???х ??? з ?????? ???? о???и, оп?? ????ів ??????а ????й з їх ??????ням.

Для ?я??ня ????ів, ????х ?????? ??? і ???? з ????? ?м, ????о ?????, ? ?
??є?ся ?????? ? і?? ??і???, ?ім ???в?? ???, ? і ???а, ?і?? ?і? ?о їх
????ня з ??? ???в ?о ???і й ?????і ???і.

З??а ???ів ???к з ????? р?і??? є ??’я??ою, ???? ???і ???и ???? ????я ?о
?і???я ? ?? і ? ж ?? ???ів з ??? і ???у ???а. Р?і?р ??-

?н ???? ????? ??????ь ?п?? ??у, ????и ??у ? ????і?ь ???, ?????? ????ів,
? ?я?і?ь ?????, ???к, ????к. Щ?о ??і?? ???к ??а ???? ????у ?і?у їх з
???и ??і???и в ??у.

Р?і?р ? ???н ???? ?з ??и ??і??і ???ії, ? ????? ????а?. У ??у ???у ?н
??в’я??й з’я??? ???у ?????і ????а і в ?? ?????? ????ся в ?? ?я з’я???я
???? ????ня ???ії. П???а ???є, ? ??? ???м «???е ???» і ???? ????і ???? в
????і ???ів ????ую?ся ?я ??к??? ???ня ????? ??? ? ???у, ??і????о ????ня
??х ?м ? р??? ???, ???в, ??і?ції, ф??в, ????? ??????ї ???????.

О???о ??? ??аю? ?ґ????і?ь ??????я ??? в О???к ? ???і ???и ???х ?іб.

П? ?????ій ??і ?????в ?о з ???? ???ів ?ід ????? ???у ??х ?????в і їх
?????ь, ?ґ????і?ь ???ів ???????? ??м???.

П????і?ь ??????? ???ї ???ій з ???ів у ??у ??.

1. З?ряю? ?? ???и з ??? ????х ????ів.

2. П??іряю? ???і?і?ь ???к ??у й ???ів-???в № 2 ? ????? ????? № 2.

3. З??нюю? ????у ????? ?ж ??? ???ів-???в, ???? ??и й ???у з ???а 31
«Р??? в ???».

Операції за рухом грошових коштів підлягають суцільній перевірці.
Здійснюючи аудит касових операцій, слід керуватися Положенням про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Це Положення
поширюється на усіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв’язку)
незалежно від форми власності та виду діяльності, а також на фізичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної
особи. Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні
рахунки в банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків.
Готівка, яку вони одержують із власних поточних рахунків, має
витрачатися виключно на визначені в чеку цілі. Розрахунки готівкою
підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з
громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових
касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору
купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або
інших документів, що засвідчують факт купівлі товару» виконання роботи,
надання послуги.

Ліміти залишку готівки в касі встановлюються усім підприємствам, що
мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції готівкою.
Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюють
комерційні банки за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму роботи
підприємства, віддаленості його від установи банку, розміру касових
оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки
(надходжень) та графіка заїзду інкасаторів.

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється
Інструкцією про організацію роботи з готівкового обліку установами
банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку
України від 19.02.2001 № 69.

Всю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства
зобов’язані здавати у порядку й у строки, встановлені установою банку
для зарахування на їхні рахунки. Касові операції оформляються
документами, типові форми яких затверджено наказом Міністерства
статистики України (Мінстату) від 15.02.96 № 51.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за прибутковими
касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним
уповноваженою. Про приймання грошей видають квитанцію за підписом
головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірену
печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата.

Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими
ордерами або за належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними)
відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником
і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими.

Крім Положення про ведення касових операцій аудитор використовує
нормативні документи, затверджені відповідними міністерствами і
відомствами, первинні документи щодо приймання і видачі готівки, касові
книги і звіти касира, книги аналітичного обліку цінностей, що
зберігаються в касі, облікові регістри за рахунком 30 «Каса» і для
зустрічної перевірки за рахунки 31 «Рахунки в банках», субрахунками до
нього 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки
в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»,
314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті», 33 «Інші кошти»,
субрахунки 331 «Грошові документи в національній валюті», 332 «Грошові
документи в іноземній валюті», 333 «Грошові кошти в дорозі в
національній валюті», 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».

Аудит каси проводять у такій послідовності: інвентаризація каси,
перевірка дотримання Положення про ведення касових операцій,
документальна перевірка прибуткових і видаткових касових операцій [33,
с. 108].

Однак при аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить
до числа обов’язкових процедур, які використовує аудитор Для
підтвердження достовірності даних, що числяться за статтею

«Каса» активу балансу. Аудитор у даному випадку може скористатися
результатами внутрішнього контролю.

Слід також врахувати, що готівку в іноземній валюті записують до акта
інвентаризації із зазначенням назви і суми в перерахунку на українські
гривні за курсом Національного банку України.

Під час документальної перевірки касових операцій аудитор використовує
такі документи:

№ КО-1 «Прибутковий касовий ордер»;

№ КО-2 «Видатковий касовий ордер»;

№ КО-3 і КО-За «Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових
документів»;

№ КО-4 «Касова книга»;

№ КО-5 «Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей», документи
безордерного оформлення приймання і видачі грошей, облікові регістри,
Головну книгу і баланси на відповідні дати за рахунком 30 «Каса» тощо.

Особлива увага аудитора має бути зосереджена на правильності оформлення
касових документів: чи є на кожному документі розписки одержувачів
грошей, чи погашаються касові документи (прибуткові — штампом
«Одержано», видаткові — «Оплачено») із зазначенням дати, чи немає
підчисток і виправлень.

Під час перевірки звіту касира і прикладених до нього документів аудитор
зіставляє номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів,
прикладених до звіту, із записами в журналі реєстрації, щоб переконатися
у повноті обліку останніх касових операцій. Якщо буде виявлено
розбіжності у сумі або нумерації ордерів, з’ясовують причини. Щоб
перевірити, як дотримано встановлений ліміт залишку грошей у касі,
необхідно зіставити фактичні залишки грошей на окремі дати й у
середньому за місяць із лімітом залишку. При підрахунку фактичних
залишків грошей у касі вилучається готівка, призначена для виплати
заробітної плати, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю,
пенсій і премій.

Як правило, перевірка каси проводиться не рідше одного разу на квартал.
Оперативний контроль за залишком грошей у касі здійснюється на підставі
звітів касира.

Використання готівки за цільовим призначенням перевіряють зіставленням
даних про одержання в банку грошей з даними про їх витрачання
(балансовим методом, тобто залишок на початок з рахунка 30 «Каса» плюс
оборот за дебетом за цим же рахунком і мінус оборот за кредитом). Для
цього використовують дані звітів касира з доданими документами, дані
облікових регістрів з дебету і кредиту рахунка 30 «Каса» і журналу
реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Своєчасність і повноту внесення в банк невикористаних грошових сум
перевіряють шляхом зіставлення дати і суми зарахування грошей на рахунок
відповідно до виписки банку з датою закінчення масової виплати грошей,
зазначеною у дозвільному написі на платіжних відомостях, і депонування
заробітної плати та інших невиплачених сум, а також із датою і сумою
оприбуткування грошей у касу за іншими надходженнями.

Перевіряючи касові операції, необхідно встановити їх законність,
достовірність і господарську доцільність.

Особливо ретельно аналізують повноту і своєчасність оприбуткування у
касу грошей, одержаних із банку. Повноту і своєчасність оприбуткування
грошей у касу, одержаних із поточних рахунків підприємств у банку,
встановлюють шляхом зустрічної і взаємної звірки даних банківських
виписок із рахунків підприємств, корінців чекових книжок, прибуткових
касових ордерів і записів у касовій книзі.

Чекові книжки, корінці використаних чеків і невикористані чеки мають
зберігатися у головного бухгалтера в умовах, що виключають можливість їх
втрати. Зіпсовані чеки з написом «Анульовано» слід зберігати підклеєними
до корінців чеків.

Забороняється: довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема
касиру, який одержує за чеками готівку в банку, а також підписувати
незаповнені чеки; виписувати чеки на пред’явника (мають
використовуватися тільки іменні чеки).

Для того, щоб впевнитись у повноті оприбуткування грошей за реалізовані
товарно-матеріальні цінності, слід перевірити звіти про їх рух і записи
за рахунками обліку їх реалізації. При цьому кредитові записи за
рахунком реалізації (за готівку) зіставляють із дебетовими записами з
рахунка каси. У разі розбіжностей слід перевірити сутність зазначених
операцій й встановити причини відхилень.

На кожному підприємстві матеріальні цінності мають видаватися тільки за
наявності на накладній поставленого касою штампа «Оплачено». Готівка за
продані товари чи надані послуги має здаватися в касу підприємства.
Квитанція видається за підписами головного бухгалтера і касира.

Під час аудиту правильності виплати грошей за платіжними відомостями
слід вибірково встановити, чи всі записані в розрахунково-платіжні
відомості особи практично працювали на підприємстві й чи немає серед них
підставних осіб, на яких виписується заробітна плата з метою її
привласнення. Такі факти виявляють шляхом звіряння даних відомості на
виплату заробітної плати з показниками обліку особового складу і
табелів, із наказами про зарахування на роботу і звільнення, з даними
первинних документів про нарахування заробітної плати. Слід також
перевірити підсумки в платіжних відомостях, тому що нерідко допускаються
факти навмисного завищення підсумків у графі «До видачі на руки» на
передбачувану суму привласнення. Тут необхідно звернути увагу на
величину виплачених сум окремим особам із наступною перевіркою їх
реальності, на справжність підписів осіб, що одержали гроші, на дописані
суми, підчищення, необумовлені виправлення, неякісно оформлені доручення
тощо.

У всіх відомостях слід перевірити справжність (автентичність) підписів
одержувачів грошей. Для цього підписи в одних відомостях зіставляють із
підписами в інших, особливу увагу звертають на виправлення і підчищення.
В окремих випадках слід опитати одержувачів грошей, що дає змогу виявити
підроблені підписи, а деколи і підставних та вигаданих осіб.

Окремо перевіряють правильність уплати і повноти оприбуткування
квартирної плати й оплати комунальних послуг та інших надходжень, для
чого користуються способам зустрічної перевірки і взаємного звіряння
операцій, беруть письмові й усні пояснення у посадових і матеріально
відповідальних осіб.

Здійснюючи аудит касових операцій, слід перевірити правильність
підрахунку оборотів за прибутком і видатком у касових звітах, визначення
залишків на кінець звітного періоду і перенесення їх з однієї сторінки
на іншу та відповідність залишку з рахунка 30 «Каса» за звітом касира на
кінець місяця залишку за рахунком 30 «Каса» у Головній книзі.

Контролюючи касові операції, слід встановити відповідність
кореспонденції рахунків чинним положенням і правилам ведення
бухгалтерського фінансового обліку. Для цього звіти касира і прикладені
до них документи зіставляють із даними регістрів бухгалтерського обліку.

Вивчаючи факти надходження грошей на поточні рахунки в банках, слід
перевірити правильність і повноту гарантування їх за виписками банку,
бухгалтерськими регістрами і звітами касира.

Під час перевірки правильності списання коштів з рахунка у банку
особливу увагу доцільно звернути на своєчасність і повноту
оприбуткування і цільового використання готівки, одержаної в банку.

На підставі даних акта інвентаризації каси і групувальних відомостей
порушень касової дисципліни складають відповідний розділ аудиторського
звіту (висновку), де відображаються встановлені факти недоліків у
організації і веденні касових операцій з посиланням на додані до
аудиторського звіту (висновку) групувальні відомості порушень і
аналітичні таблиці.С??к ?????? ?????

1. З?? У??? «О ??а???? ??е и ????? ????? в У???» № 996-IV ? 16.07.99
г.// «Г?и?? ?????. – 1999 р. – №36.

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», затверджений
постановою Верховної Ради України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

3. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України,
затверджене ухвалою Правління НБУ від 15.12.2005 р. № 637, зареєстроване
в Міністерстві юстиції 13.01.2005 р. під № 40/10320.

4. Інструкція «Про організацію роботи з готівкового обігу установами
банків України», затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р.
№ 69 зі змінами і доповненнями.

5. Наказ Міністерства статистики України від 15.02.1996 р. № 51 «Про
затвердження типових форм первинного обліку касових операцій».

6. Інструкція «Про службові відрядження в межах України і за кордоном»,
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. №
59, зі змінами і доповненнями від 10.06.1999 р. № 146.

7. И????я ? ????ию П?? ??? ??????? ??а ???в, ????, ?я????в и ?зя????х
???? ???ия?й и ?????й № 291 ? 30.11.99 г. (???????н в М?????е ю??? У???
№ 893/4186 ? 21.05.99 г.).

8. Методические рекомендации по применению регистров бухгалтерского
учета, утвержденные приказом Минфина Украины от 29.12.2000г. №356. //
Все о бухгалтерском учете. – 2001г. — №23.

9. П?н ??? ??????? ??а ???в, ????, ?я????в и ?зя????х ???? ???ия?й и
?????й № 291 ? 30.11.99 г. .// Все о бухгалтерском учете. – 1999 г. —
№48.

10. Адамс Р. Основы аудита. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995.

11. Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облiк на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лiбра, 1996. — 160 с.

12. Бахрушина М.А. Бухгалтерський управленческий учет. – М.: ЗАО
“Финстатинформ”, 2001. – 340 с.

13. Богомолов А.М., Голощапов Н.А. Внутренний аудит: организация и
проведение. – М.: Экзамен, 1999.

14. Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів /
Т. А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ,2000. —
672 с.

15. Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малюги. —
Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с.

16. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. Посібник / Під
ред. М.В. Кужельного.-К.: А.С.К., 2006.

17. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Бухгалтерский учёт в производственных
и торговых предприятиях.– К.: А.С.К., 2005.

18. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій
в бухгалтерських проводках: Навч. Посібник.– К.: А.С.К., 2006.

19. Данилевський Ю.А., Мезенцев Т.М. Финансовый контроль в отраслях
народного хозяйства при различных формах собственности. – М.: Финансы и
статистика, 1992.

20. Дефлиз Ф.Л., Генри Р. Аудит. – М.: ЮНИТИ, 1997.

21. Завгородний В.П. Бухгалтерский учёт в Украине.: Учеб.-практ. пособ.
– К.: А.С.К., 2005.

22. ЗавгороднийВ.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса. — К.:
Вира-Р; Дакор, 2005. — 608 с.

23. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю,
аналізу та аудиту.– К.: А.С.К., 1998.

24. Контроллинг как иснструмент управления предприятием / Под ред. Н.Г.
Данилочкиной. – М.: Аудит, 1998.

25. Костюк Д. Бухгалтерский учет на малых предприятиях в соответствии с
П(С)БУ. – Харьков: Фактор, 2002. – 212 с.

26. К?????й Л.М. Р??ия и ????. – М.: Ф??? и ?????, 1998. – 299 с.

27. Макальская А.К. Внутренний аудит. – М.: ДиС, 1999.

28. Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. «Облік і
аудит» вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2006. — 592 с.

29. ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік:
Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с.

30. Скворцов Н. Н. Бухгалтерский учет: Учеб.-метод, пособ. В 2 т. —
Харьков, 2005.

31. Сотникова Л.В. Внутренний контроль и аудит. Учебник / ВЗФЭИ. – М.:
ЗАО “Финстатинформ”, 2000. – 239 с.

32. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після
дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2007. —
339 с.

33. Терехов А.А., Терехов М.А. Контроль и аудит. – М.: Финансы и
статистика, 1988.

34. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з
різними формами власності: Навч. посіб. — 6-те вид., доп. і пере роб. —
К.: А.С.К., 2006. — 784 с.

35. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський финансовый учет на предприятиях
Украины. Учебник для студентов высш. учеб. завед. экон. спец. – 7-е
изд., дополн. и перераб. – К.: А.С.К., 2001. – 864с.

36. У?ч Б.Ф. К???ь і ???я: Пі???к. – К.: З??я – П?с, 2002. – 253 с.

37. Чистов Д. В., Таранов А. В., Заремба О. А., Заремба А. В.
Хозяйственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7 для Украины: Учеб.
пособ. — Киев: Диасофт, 2002. — 528 с.

Похожие записи

Облік грошових коштів

План:

облік касових операцій

облік розрахунків з підзвітними особами

облік операцій на поточному рахунку в національній валюті

Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті

облік операцій по безготівковій валюті

облік операцій по торгівлі (обміну) готівковою валютою

Облік касових операцій

Порядок приймання, зберігання, використання та обліку грошових
коштів у касі підприємств і організацій усіх форм власності
регламентується Порядком ведення касових операцій у національній
валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку
України від 02.02.95 № 21 у редакції постанови Національного банку
України від 13.10.97 № 334 з урахуванням змін і доповнень, внесених
постановами Правління Національного банку України від 22.05.98 №206;
від 19.01.99 № 16, від 04.01.2000 № 3.

Згідно з зазначеними нормативними актами підприємства та
індивідуальні підприємці (суб’єкти підприємницької діяльності)
зобов’язані зберігати свої кошти на поточному та інших рахунках в
установах банків. Згідно з постановою Правління Національного банку
України № 473 суб’єкти підприємницької діяльності мають право
здійснювати розрахунки між собою (крім тих, що мають податкову
заборгованість), а також з фізичними особами — громадянами як в
готівковій, так і безготівковій формі, як за рахунок коштів, одержаних
в банку, так і за рахунок виручки від реалізації товарів (робіт, послуг)
та інших касових надходжень. Готівкова виручка та Інші касові
надходження можуть використовуватись суб’єктами підприємницької
діяльності (які не мають податкової заборгованості) в необхідних
розмірах для забезпечення своєї статутної і господарської діяльності, у
тому числі на оплату праці і виплату дивідендів (доходів). При

цьому ними повинна бути забезпечена систематична і повна сплата
податків і внесків обов’язкових платежів до державних цільових фондів у
порядку, встановленому чинним законодавством.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які мають податкову
заборгованість, розрахунки між собою та іншими підприємствами повинні
здійснювати тільки в безготівковому порядку.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства
встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунка з
урахуванням режиму і специфіки діяльності підприємства, його
віддаленості від установи банку, розміру касового обороту і порядку
здавання виручки (надходжень).

Колективні сільгосппідприємства (колгоспи,
сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки) самостійно
визначають розміри готівки, що постійно знаходиться в їх касах, з
відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року
обслуговуючих установ банків. Готівка понад визначені розміри має
здаватися ними в банки і вільно одержуватись в касах банків на заходи,
зазначені в чеку (ст. 17 Закону України «Про колективні
сільськогосподарські підприємства»).

В окремих випадках, пов’язаних з надходженням у касу
підприємства наприкінці робочого дня після завершення інкасації (або
закінчення роботи вечірньої каси банку) значних сум готівки від
здійснення господарської діяльності, внаслідок чого перевищується
встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного
робочого дня мають здати цю готівку (в частці, що перевищує ліміт каси)
в обслуговуючу установу банку. За таких умов зазначені кошти не
вважаються понадлімітними в день їх оприбуткування в касі підприємства
(постанова Правління Національного банку України від 22.05.98 № 206).

Понад встановлений ліміт підприємства мають право зберігати в
касі грошові кошти, одержані на виплату заробітної плати працівникам,
премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших прирівняних до
них виплат протягом трьох робочих днів (колективні
сільгосппідприємства, підприємства залізничного транспорту і морські
порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів,
виконавчі органи сільських рад — протягом п’яти робочих днів, включаючи
день одержання готівки в банку). Після закінчення цих строків суми
готівки, не використані за призначенням, повертаються в банк не пізніше
наступного робочого дня і в подальшому видаються підприємствам за їх
першою вимогою з цією самою метою.

Надходження грошей в касу і видача їх із каси, незалежно
від використання касових апаратів, оформляються прибутковими і
видатковими касовими ордерами (ф. № КО-І і ф. КО-2), які виписуються і
реєструються бухгалтером. Нумерація прибуткових і видаткових касових
ордерів ведеться по порядку, починаючи з 1 січня і до кінця року. До
передачі в касу прибуткові і видаткові касові ордери реєструються
бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових
документів. Видаткові касові ордери, виписані на підставі платіжних
відомостей на оплату праці та інших подібних до неї платежів,
реєструються після видачі грошових коштів із каси.

Одноразові виплати грошей із каси на оплату праці окремим
особам, що не перебувають в обліковому складі підприємства,
проводяться при поданні паспорта або замінюючого його документа за
видатковим касовим ордером, у якому ставляться підпис в одержанні і дані
поданого документа. Гроші, видані під звіт на службові відрядження, але
не витрачені, мають бути -повернені в касу підприємства не пізніше трьох
робочих днів від дня видачі. Ніякі підчистки або виправлення в касових
документах не допускаються.

В міру видачі або отримання грошей касир прибуткові і видаткові
касові ордери і додані до них документи погашає штампом (або надписом
від руки) «Оплачено», «Отримано» із зазначенням дати. Це запобігає
можливості повторного використання цих документів.

Облік касових операцій ведеться в Касовій книзі (ф. №
КО-4). Листки Касової книги мають бути завчасно пронумеровані,
прошнуровані й опечатані сургучною або мастичною печаткою. Кількість
листків у Касовій книзі засвідчується підписами керівника підприємства і
головного бухгалтера і скріпляється печаткою. Записи в Касовій книзі
ведуться в двох примірниках через копіювальний папір. Другий (відривний)
листок книги служить звітом касира, який наприкінці дня разом з доданими
документами надається бухгалтеру (під розписку в касовій книзі) для
перевірки правильності записів і виведених залишків грошових коштів на
кінець дня.

Касові документи після складання звіту касира і його обробки в
бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються,
переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців в
окремому сейфі або в спеціальному приміщенні.

Синтетичний облік наявності І руху грошових коштів у касі
ведеться на рахунку ЗО «Каса», записи на якому здійснюють на підставі
перевірених звітів касира загальними підсумками за день в журналі-ордері
№ 1 (по кредиту) і відомість № 1 (по дебету).

Рахунок ЗО «Каса» ведеться за субрахунками: 301 «Каса в
національній валюті», 302 «Каса в іноземній валюті».

Крім готівки в касі можуть зберігатися грошові документи і
бланки суворої звітності. До грошових документів належать, зокрема,
акції, облігації й інші цінні папери; путівки в будинки відпочинку і
санаторії; поштові марки, марки держмита, проїзні квитки тощо.
Надходження і видача здійснюються за прибутковими та видатковими
касовими ордерами і відображаються на рахунку 331 «Грошові документи в
національній валюті» або 332 «Грошові документи в іноземній валюті» (з
подальшим складанням касиром звіту про рух грошових документів).

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.
Бланки суворого обліку, які знаходяться на зберіганні і видаються під
звіт (бланки товаросупровідних документів тощо), обліковуються на
забалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Аналітичний облік
ведеться по кожному виду бланків із зазначенням даних про місце
зберігання, нумерації, кількості і вартості таких бланків.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених
і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою
наказом Мінфіну України від 16.05.96 № 99 (із змінами, внесеними
наказом від 19.02.98 № 37), облік бланків довіреностей на рахунку 08
потрібно обліковувати виходячи з ціни за один бланк 1 гри. 50 коп.

У цьому разі на вартість придбаних комплектів бланків
довіреностей у бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка
20 «Виробничі запаси», субрахунок 209 «Інші матеріали» і кредиту
рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; на суму ПДВ —
дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками» і кредит рахунка 63
«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Одночасно відображають
вартість придбаних бланків довіреностей виходячи з ціни за один бланк 1
грн дебеті рахунка 08 «Бланки суворого обліку».

Операції, пов’язані з одержанням та витрачанням готівкової
іноземної валюти, в касі підприємства на субрахунку 302 «Каса в
Іноземній валюті» рахунка ЗО «Каса» передбачають необхідність вести
облік по кожному виду

валюти, а також відображати курсові різниці на залишок валютних коштів.
Як для обліку касових операцій в національній валюті, так І валютних
коштів банк встановлює ліміт залишку готівкової валюти. Облік валютних
коштів

у касі підприємства здійснюється відповідно до затвердженого Порядку
ведення касових операцій підприємствами, установами та організаціями.
Валютна готівка використовується переважно при здійсненні працівниками
службових відряджень за кордон. Реалізація товарів та послуг за
готівкову іноземну валюту заборонена (за винятком реалізації товарів і
послуг під митним контролем та надання послуг готелями з
обслуговуванням іноземних туристів) (лист Національного банку України №
275 та роз’яснення до нього).

Відповідно до постанови Правління Національного банку
України від 22.05.98 № 207 установи банків перевіряють дотримання
касової дисципліни на підприємствах. За наявності у підприємства
поточних рахунків у кількох установах банків перевірку касової
дисципліни може здійснювати будь-який банк, у якому відкрито поточний
рахунок (незалежно від того, який банк встановив ліміт залишку готівки
в касі).

Банк перевіряє повноту оприбуткування готівки, одержаної з каси
банку; відповідність записів у касовій книзі підприємства сум, одержаних
в банку І зданих в банк, даним банку; правильність витрачання готівки
із виручки; правильність оформлення касових ордерів і ведення касової
книги; своєчасність і повноту обліку в касовій книзі надходження і
видачі готівки; залишок готівки в касі на день перевірки і відповідність
його встановленому ліміту.

Результати перевірки оформляються актом з доданням до нього
довідки (за формою додатку № 20), у якому відображається стан
надходження готівки в касу підприємства і її витрачання за період, що
перевіряється. Акт і довідка підписуються керівником, головним
бухгалтером підприємства і представником банку. У разі відмови
підписувати акт в ньому робиться напис «Відмовився» і додається
відповідне письмове пояснення.

Перевірка дотримання касової дисципліни здійснюється також
самим підприємством — комісією, призначеною наказом керівника
підприємства. Результати перевірки оформляються актом (протоколом), у
якому вказуються стан касової дисципліни, виявлення недостач або залишки
грошових коштів у касі (якщо вони мали місце), їх сума, причини
виникнення.

За результатами перевірки керівник підприємства приймає
рішення про оприбуткування виявлених лишків і стягнення недостачі
грошових коштів з матеріально відповідальної особи — касира. В
бухгалтерському обліку роблять відповідні записи: лишки грошових коштів,
оприбутковані в касу, зараховують на доходи підприємства (записом по
дебету рахунка ЗО «Каса» і кредиту рахунка 719 «Інші доходи від
операційної діяльності»); виявлена недостача грошових коштів у касі
списується з кредиту рахунка

ЗО «Каса» на дебет рахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
з подальшим віднесенням на рахунок касира записом по дебету рахунка 375
«Розрахунки по відшкодуванню завданого збитку» І кредиту рахунка 716

«Відшкодування раніше списаних активів». Відшкодована касиром
недостача грошових коштів відображається записом по дебету рахунка ЗО
«Каса» І кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданого
збитку».

Відповідно до Указу Президента України від 11.05.99 № 491 до
суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності за порушення
норм по регулюванню готівкового обігу застосовуються такі санкції:

— за порушення встановлених лімітів залишків готівки у касі — в
2-кратному розмірі суми виявленої надлімітної готівки за кожен день;

— за неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівки в касу — в
5-кратному розмірі неоприбуткованої суми;

— за невстановлення установами комерційних банків ліміту залишку
грошей в касі підприємства — в 50-кратному розмірі неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян за кожен випадок;

— за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт
готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повної
звітності щодо раніше виданих авансів — у розмірі 25% від виданих під
звіт сум;

— за використання готівки з виручки, одержаної від реалізації
продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату
заробітної плати, матеріального заохочення, допомоги всіх видів,
компенсацій за наявності податкової заборгованості — в розмірі
здійснених виплат;

— за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за
цільовим призначенням — у розмірі використаної готівки;

— за проведення готівкових розрахунків без надання одержувачам
платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до
прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би засвідчував
сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів.

Облік розрахунків з підзвітними особами

Грошові кошти можуть витрачатися через касу підприємства, а в
окремих випадках, коли оплата витрат через касу або рахунків у банках
затруднена або зовсім неможлива (службові відрядження, придбання
дрібного інвентарю, канцелярних предметів тощо), — через підзвітних
осіб.

Витрати на службові відрядження регламентуються постановою
Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на
відрядження в межах України І за кордоном» від 23.04.99 № 663 та
Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордоном,
затвердженою наказом Мінфіну України від 13.03.98 № 59 (з наступними
змінами і доповненнями). Відповідно до вказаних нормативних актів
працівники підприємства направляються у відрядження згідно з наказом
керівника (або його заступника). Строк відрядження не може перевищувати:
в межах України — ЗО календарних днів, за кордоном — 60 календарних
днів. Строк відрядження працівників, які направлаються для виконання
у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних
робіт, не

повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.

Реєстрація осіб, які вибувають у відрядження, здійснюється у
спеціальному журналі, в якому зазначається дата вибуття у відрядження І
дата повернення з відрядження. Витрати на відрядження включаються до
складу валових витрат підприємства тільки за наявності документів, які
підтверджують зв’язок даного відрядження з основною діяльністю
підприємства (заключення договорів, угод, участь в переговорах,
конференціях, симпозіумах тощо). Граничні норми добових витрат для
працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім
державних службовців, а також інших осіб, які направляють ся у
відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або
частково утримуються за рахунок коштів бюджетів) встановлені в єдиній
сумі незалежно від статусу населеного пункту: для відряджень у межах
України — 6 грн„ для відряджень за кордон — 160 грн. У разі, коли до
рахунків на оплату вартості проживання у готелях включаються витрати на
харчування, норми добових витрат встановлені: при одноразовому
харчуванні — 4 грн. 80 коп., при дворазовому — 3 грн. 60 коп., при
трьохразовому харчуванні — 2 грн. 40 коп. При відрядженнях за кордон —
відповідно 126 грн., 90 грн., 57 грн.

Для державних службовців і працівників підприємств, установ,
організацій, які повністю або частково утримуються за рахунок коштів
бюджетів, норми відшкодування витрат на відрядження за кордон (норми
добових витрат і по відшкодуванню витрат на наймання житлового
приміщення за добу) встановлені в Додатку до постанови Кабінету
Міністрів України від 23.04.99 № 663.

Державним службовцям і працівникам зазначених підприємств,
установ та організацій, які перебувають за кордоном тривалий строк і
отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам
дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у
довготривалому відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у

разі відрядження в межах країни перебування добові витрати
відшкодовуються у розмірі 80% від норм добових витрат, визначених у
Додатку до цієї постанови для даної країни.

Визначення днів відрядження для виплати добових здійснюється
з урахуванням дня вибуття і дня прибуття до місця постійної роботи, які
зараховуються як 2 дні. Фактичний час перебування у відрядженні
визначається за відмітками у посвідченні про відрядження, засвідченими
печаткою. За відсутності у посвідченні відмітки про відрядження добові
не виплачуються.

За наявності підтвердних документів підприємство відшкодовує
особам, що перебували у відрядженні, також витрати:

— на проїзд до місця відрядження і назад (крім таксі) з урахуванням
усіх видів витрат, пов’язаних з придбанням квитків, користуванням
постільними речами в поїздах, а також страхових платежів на транспорті;

— по найманню житлового приміщення у розмірі фактичних витрат, з
урахуванням побутових послуг, наданих у готелях (прання, чистка,
прасування одягу тощо), але не більш як 10% від норм добових витрат за
всі дні проживання (для державних службовців);

— на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50% від
вартості місця за добу;

на користування у готелях холодильником І телевізором;

на комісійні у разі обміну валюти (при закордонних відрядженнях).

Понад встановлені норми компенсації витрат відшкодовуються
також витрати на оплату ПДВ за придбані проїзні документи,
користування в поїздах постільними речами та наймання житлових
приміщень відповідно до підтвердних документів в оригіналі.
Відшкодовуються також витрати на службові телефонні розмови у розмірах,
погоджених з керівником підприємства.

При відрядженні на один день у таку місцевість, звідки
працівник має змогу щоденно повертатись до місця постійного проживання,
добові відшкодовуються за повну добу.

Відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу
керівника підприємства після затвердження завдання, в якому
визначаються мета поїздки, строк, умови перебування за кордоном (у разі
поїздки за запрошенням надається його копія з перекладом) і кошторис
витрат. Строк

відрядження не може перевищувати 60 календарних днів. Підприємства, які
направляють працівників у зарубіжну поїздку, забезпечують їх грошовими
коштами в національній валюті країни, в яку відряджається працівник, або
у

вільно конвертованій валюті (доларах США) у вигляді авансу на поточні
потреби у розмірах, обумовлених реальними потребами в країні перебування
у відрядженні відповідно до встановлених норм. Перерахунок норм,
встановлених у гривнях, у долари США здійснюється за прогнозним
офіційним обмінним курсом на поточний рік національної валюти
України до долара США або в національну валюту країни, до якої
направляється у відрядження працівник. Копія наказу про відрядження за
кордон, заявка на покупку готівкової валюти та розрахунок суми валюти,
потрібної для виплати авансу на відрядження, подаються уповноваженому
банку, який обслуговує підприємство. На підставі поданих документів
банк повинен продати підприємству зазначену суму валюти з оплатою по
безготівковому розрахунку. При цьому згідно з п. 7.3.7 Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств» витрати підприємства на купівлю
іноземної валюти на відрядження покриваються за рахунок прибутку, що
залишається в розпорядженні підприємства. Відповідно до п. 5.4.8 Закону
видатки в межах встановлених норм включаються до валових витрат
підприємства, а понад норми (враховуючи видатки, здійснені з дозволу
керівника) — списуються за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні підприємства. При цьому згідно з Декретом Кабінету
Міністрів України від 26.12.92 № 13-92 «Про прибутковий податок з
громадян» суми, що відшкодовуються працівникові за рахунок прибутку
підприємства, вважаються його власним доходом і мають бути приєднані до
оподатковуваного доходу, з якого утримується прибутковий податок. На ці
суми нараховуються збори на соціальне і пенсійне страхування.

У бухгалтерському обліку на суму виданого авансу підзвітній
особі на службові відрядження (або господарські потреби) роблять запис
по дебету рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в
кореспонденції з кредитом рахунка ЗО «Каса». Протягом трьох днів
післяповернення з відрядження (у разі застосування корпоративних
пластикових карток міжнародних платіжних систем — не пізніше 10, а в
окремих випадках з дозволу керівника підприємства при поважних причинах
— 20 робочих днів) працівник зобов’язаний подати в бухгалтерію авансовий
звіт про витрачені у зв’язку з відрядженням кошти. Разом з авансовим
звітом подаються

посвідчення про відрядження, оформлене у відповідному порядку, документи
про наймання житла, проїзні та інші документи в оригіналі.

Якщо аванси підзвітним особам були видані на господарські
потреби, то до авансових звітів таких осіб додаються копії товарних
чеків, матеріальні прибуткові ордери з розпискою осіб, які прийняли від
підзвітної особи придбані предмети) -та Інші виправдні документи.

Бухгалтерія перевіряє правильність оформлення авансових звітів
і доданих до них документів, встановлює законність і доцільність
здійснених витрат. Після перевірки на звіті зазначаються суми витрат, що
підлягають затвердженню керівником. Списання з підзвітних осіб
виданих сум авансів відображається по кредиту рахунка 372 «Розрахунки з
підзвітними особами», і дебету рахунків:

92 «Адміністративні витрати» (на суми, витрачені на службові
відрядження);

93 «Витрати на збут» (на суми, витрачені по операціях, пов’язаних із
збутом продукції);

20 «Виробничі запаси», 28 «Товари» (на вартість придбаних
матеріальних цінностей із підзвітних сум) та ін.

Постановою Правління Національного банку України від
22.05.98 № 207 «Зміни і доповнення до інструкції № 4 «Про організацію
роботи по готівковому обігу установами банків України» визначено, що
готівка, видана під звіт, але з будь-яких причин не витрачена (частково
чи в повній сумі), має бути повернена в касу підприємства одночасно з
авансовим звітом не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (по
відрядженнях — не пізніше трьох робочих днів після повернення з
відрядження). Якщо із каси підприємства його працівнику одночасно
видані готівка на відрядження і кошти під звіт для вирішення під час
цього відрядження господарських (виробничих) питань і при цьому строк
відрядження перевищує 10 робочих днів з дня видачі коштів під звіт, то
підзвітна особа протягом трьох робочих днів після повернення з
відрядження повинна подати в бухгалтерію підприємства одночасно звіт про
суму, видану їй для вирішення господарських (виробничих) питань, і
авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження.
Готівка, видана під звіт (у тому числі і на відрядження), але не
витрачена і не повернена в касу підприємства (в повній сумі, виданій під
звіт, або в сумі, яка не підтверджена авансовими звітами), на наступний
день після закінчення зазначених вище строків включається розрахунково
(без складання бухгалтерської проводки) в суму залишку готівки в касі на
кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється із
встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Своєчасно неповернені до каси підзвітні суми підлягають
утриманню із заробітної плати. Заборгованість підзвітних осіб у разі
неповернення у встановлений строк суми авансу, виданого на службові
відрядження у валютних коштах, стягується в сумі, еквівалентній
потрійній сумі вказаних валютних цінностей, перерахованій за курсом
Національного банку України на день погашення заборгованості.

Облік операцій на поточному рахунку в національній валюті

Для зберігання вільних грошових коштів і проведення
безготівкових розрахунків підприємствам, організаціям, громадянам —
суб’єктам підприємницької діяльності в банках відкривають поточні
рахунки згідно з Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у
національній і іноземній валюті», затвердженою постановою
правління Національного банку України від 04.02.98 №36. З поточного
рахунка оплачуються операції, що забезпечують виробничо-господарську,
комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні
цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані
послуги; сплата обов’язкових платежів до бюджету і державних фондів;
операції, пов’язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб,
та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З
поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги
по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та
інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові
перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на
підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту).

Періодично (у встановлені строки) банк видає підприємству
виписки з його поточного рахунка, тобто перелік здійснених за звітний
період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на
підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично
являє собою другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого
банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його
боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Звідси —
залишки коштів і надходження на поточний рахунок банк записує по
кредиту поточного рахунка, а зменшення свого боргу (списання, видачу
готівкою) — по дебету. Тому, обробляючи виписки банку, бухгалтер повинен
пам’ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по
дебету поточного рахунка) а списання — по кредиту.

Одержана із банку виписка перевіряється й обробляється:
підбираються всі виправдні документи, проставляються кореспондуючі
рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються штампом
«Погашено». Крім того, на документах також вказують порядковий номер
його запису у виписці банку. Це необхідно для контролю за рухом коштів
на поточному рахунку, а також для наступних перевірок.

Виписки банку є регістрами аналітичного обліку і підставою для
облікових запасів на поточному рахунку.

Синтетичний облік наявності І руху грошових коштів на поточному
рахунку підприємства в національній валюті ведеться на активному
рахунку ЗІ «Рахунки в банках», субрахунок 311 «Поточні рахунки в
національній валюті», по дебету якого відображають надходження
(зарахування) коштів,

а по дебету — списання використаних коштів.

На суму зарахованих на поточний рахунок підприємства коштів
дебетують рахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» в
кореспонденції з кредитом рахунків:

301 «Каса в національній валюті» (на суми, внесені готівкою із
каси);

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (на суми, одержані від
вітчизняних покупців і замовників за реалізовану продукцію, товари,
роботи, послуги);

37 «Розрахунки з різними дебіторами» (на суми, одержані від різних
дебіторів у погашення заборгованості);

60 «Короткострокові позички» (на суми одержаних банківських
кредитів) та ін.

Перераховані (видані готівкою) грошові кошти з поточного
рахунка підприємства відображаються по кредиту рахунка 311 «Поточні
рахунки в національній валюті» і дебету рахунків:

301 «Каса в національній валюті» (на суми, видані готівкою);

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (на суми,
перераховані постачальникам в оплату вартості одержаних матеріальних
цінностей, робіт, послуг);

64 «Розрахунки за податками і платежами» (на суми, сплачених податків
і обов’язкових платежів до бюджету позабюджетних фондів);

65 «Розрахунки за страхуванням» (на суми збору, сплаченого за
пенсійним і соціальним страхуванням);

67 «Розрахунки з учасниками» (на суми перерахованих дивідендів та
Інших виплат учасникам);

68 «Розрахунки за іншими операціями» (на суми оплаченої кредиторської
заборгованості по внутрігосподарських та інших розрахунках);

601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» (на суми
погашеної заборгованості банкам по одержаних кредитах) тощо.

Якщо при опрацюванні виписки банку з поточного рахунка
підприємства виявлено помилково списані або зараховані кошти, бухгалтер
повинен письмово повідомити установу банку про допущену помилку для
внесення виправлень. На суму, помилково списану банком з поточного

рахунка підприємства, в бухгалтерському обліку роблять запис по дебету
рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» і кредиту рахунка 311 «Поточні
рахунки в національній валюті». При поновленні банком на поточному
рахунку підприємства помилково списаної суми роблять зворотній запис
(тобто дебет рахунка 311 і кредит рахунка 374).

Помилково зарахована на поточний рахунок підприємства
сума відображається по дебету рахунка 311 «Поточні рахунки в
національній валюті» і кредиту рахунка 685 «Розрахунки з іншими
кредиторами». Після одержання виписки банку з виправленим помилковим
записом складається бухгалтерська проводка із зворотною кореспонденцією
рахунків (дебет рахунка 685 і кредит рахунка 311). Так забезпечується
ідентичність записів на поточному рахунку як в банку, так і на
підприємстві.

Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті

Облік операцій по безготівковій валюті

Режим здійснення операцій у іноземній валюті на території
України, загальні принципи валютного регулювання, права й обов’язки
суб’єктів валютних відносин регламентуються Декретом Кабінету Міністрів
України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від
19.02.93 № 15-93 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою
Правління НБУ від 04.08.97 № 212), Правилами використання готівкової
іноземної валюти на території України, затвердженими постановою
Правління НБУ від 26.03.98 та іншими нормативними актами.

Облік операцій у іноземній валюті регламентується Положенням
про бухгалтерський облік операцій у іноземній валюті, затвердженим
наказом Мінфіну України від 14.02.96 № 29 (із змінами, внесеними
згідно з наказом

Мінфіну України від 05.12.97 № 268).

Відповідно до зазначеного Положення і національного Плану
рахунків бухгалтерський облік наявності та руху валютних коштів
здійснюється на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» за
субрахунками (рахунками третього порядку): 312-І «Валютний рахунок в
країні», 312-2 «Валютний рахунок за кордоном», 312-3 «Транзитний
валютний рахунок».

Записи на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та
його субрахунках здійснюються на підставі виписок банку з цього рахунка
і доданих до них розрахунково-платіжних документів, за якими були
зараховані або сплачені кошти у іноземних валютах.

Аналітичний облік по рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній
валюті» ведеться так, щоб забезпечити достовірну інформацію про
наявність і рух валютних коштів по кожному з відкритих у банку рахунках
в іноземних валютах: «Валютний рахунок у доларах США», «Валютний
рахунок в англійських фунтах», «Валютний рахунок у німецьких марках»
тощо. Проте для систематизації і узагальнення інформації про
господарські операції у різних валютах у бухгалтерському обліку
здійснюється перерахунок іноземних валют у національну валюту України
(в гривні) за курсом, встановленим НБУ на дату оформлення
розрахунково-платіжних документів. Такою датою вважається дата виписки
платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному
партнеру, дата виписки

прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення
матеріальних цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях.

При опрацюванні первинних документів, вартісні показники яких
вказані в іноземних валютах, облікові працівники в знаменнику вказують
еквівалент цих показників у гривнях по курсу НБУ на дату, яка прийнята
для перерахунку операцій у іноземній валюті. У облікових регістрах
(журналах-ордерах, відомостях, книгах) господарські операції також
відображають в гривнях та іноземній валюті (з зазначенням назви валюти —
російські рублі, долари США тощо).

Бухгалтерський облік операцій у іноземних валютах ведеться в
тій самій системі рахунків, ‘що й облік операцій у гривнях. Записи по
рахунках розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і
замовниками та іншими дебіторами і кредиторами здійснюються відповідно
на рахунках 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками») 63 «Розрахунки з
постачальниками і підрядчиками», 64 «Розрахунки за податками й
платежами» та ін. При цьому можливе відокремлення розрахунків в
іноземних валютах на окремих субрахунках, що відкриваються в складі
відповідних синтетичних рахунків. У облікових регістрах обов’язково
вказують дату здійснення господарської операції, оформленої
відповідним документом.

Наявність і рух готівкової іноземної валюти в касі підприємства
відображається на рахунку ЗО «Каса», за субрахунком 302 «Каса в
іноземній валюті». Записи на субрахунку 302 здійснюються в
загальноприйнятому порядку на підставі звітів касира з доданими до них
прибутковими і

видатковими касовими ордерами.

Законом України «Про внесення змін в деякі Декрети Кабінету Міністрів
України з питань валютного регулювання» від 03.06.97 № 295 було
відмінено обов’язковий продаж на Міжбанківській валютній біржі 50% від
надходжень валюти по експортних операціях. Проте постановою Правління
Національного банку України від 04.09.98 №349 «Про введення
обов’язкового продажу надходжень у іноземній валюті на користь
резидентів — юридичних осіб» (із змінами, внесеними постановою від
14.09.98 № 365) встановлено, що на період до стабілізації ситуації на
валютному ринку України 50% від надходжень у іноземній валюті на
користь резидентів — юридичних осіб підлягає обов’язковому продажу
через уповноважені банки на Українській міжбанківській валютній біржі,
за винятком:

кредитів (позик, фінансової допомоги);

сум по гранту КFW;

сум, які повністю направляються резидентами на погашення кредитів,
позик і фінансової допомоги;

сум, придбаних на Українській міжбанківській валютній біржі і Київській
міжбанківській валютній біржі в межах строків для розрахунків з
нерезидентами;

сум, перерахованих раніше нерезидентам І повернених через невиконання
зобов’язань, якщо вони не були куплені на міжбанківському валютному
ринку України;

сум, що належать банкам і уповноваженим кредитно-фінансовим установам;

депозитів, розміщених резидентами;

виручки від експорту послуг транспортних організацій, яка спрямовується
ними на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням їх
транспортних засобів за межами України. Підставою є сертифікат
торгово-промислової палати України.

При здійсненні обов’язкового продажу валюти винагорода
уповноважених банків не може перевищувати 0,05% по кожній угоді,
включаючи операційні витрати.

Постановою Правління Національного банку України від 24.07.97
№ 248 передбачено, що валютні надходження на адресу резидента
піддягають зарахуванню на розподільчий валютний рахунок. Банк
зобов’язаний не пізніше наступного дня повідомити власника рахунка про
надходження валюти на розподільчий рахунок і, якщо резидент протягом
п’яти банківських днів не дасть йому доручення на перерахування валютних
коштів з розподільчого рахунка) банк на 6-й банківський день самостійно
перераховує ці кошти на валютний рахунок резидента.

Валютні кошти, зараховані на розподільчий рахунок, у
бухгалтерському обліку відображаються записом по дебету рахунка 312
«Поточні рахунки в іноземній валюті», субрахунок 312-3 «Транзитний
валютний рахунок» у кореспонденції з кредитом рахунка 362 «Розрахунки з
іноземними покупцями».

Перерахування банком валютних коштів транзитного валютного
рахунка на валютний рахунок підприємства резидента відображається
записом по дебету рахунка 312, субрахунок 312-І «Валютний рахунок в
країні» і кредиту рахунка 312, субрахунок 312-3 «Транзитний валютний
рахунок».

При обов’язковому продажу валюти (50Уо), а також якщо
підприємство приймає рішення про продаж частки валюти, що залишилася в
його розпорядженні на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ),
воно подає банку доручення (заявку) встановленої форми. Валютні кошти,
перераховані банком на рахунок УМВБ для продажу, в сумі, визначеній за
курсом НБУ на дату здійснення операції, відображаються записом по дебету
рахунка 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» і кредиту
субрахунка 312-3 «Транзитний валютний рахунок».

Одержана на рахунок підприємства національна валюта (гривні)
зараховується в доход від реалізації іноземної валюти (за вирахуванням
суми, утриманої банком як винагорода за надані послуги по продажу валюти
на біржовому ринку) і в бухгалтерському обліку відображається записом
по дебету рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» в
кореспонденції з кредитом рахунка 711 «Доход від реалізації іноземної
валюти».

Собівартість реалізованої на біржовому ринку іноземної валюти
за курсом НБУ, що діяв на день здійснення операції (за вирахуванням
суми винагороди, утриманої банком), списується з кредита рахунка 334
«Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» на дебет рахунка 942
«Собівартість реалізованої іноземної валюти»

У такій же кореспонденції рахунків відображається і сума
винагороди, утримана банком за надані послуги по продажу іноземної
валюти на біржовому ринку.

Наприкінці звітного періоду для визначення фінансового
результату від продажу Іноземної валюти на Міжбанківській валютній біржі
роблять записи:

1) на списання доходу від реалізації іноземної валюти:

Д-т рах. 711 «Доход від реалізації іноземної валюти»

К-т рах. 791 «Результат основної діяльності»;

2) на списання собівартості реалізованої валюти:

Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»

К-т рах. 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти»;

3) на списання фінансового результату від продажу іноземної валюти,
визначеного за даними рахунка 791 «Результат основної діяльності» (як
різниця між кредитовим і дебетовим оборотами);

4) на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 791 «Результат основної діяльності»

К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;

5) на суму збитку:

Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»

К-т рах. 791 «Результат основної діяльності».

Приклад. За дорученням підприємства з його розподільчого
(транзитного) валютного рахунка було списано 10 000 дол. США для продажу
на Міжбанківській валютній біржі (курс НБУ на цю дату становив 5 грн.
за 1 дол. США) на суму 50 000 грн. Валюта була продана на біржовому
ринку за 52 000 грн. (курс продажу — 5,2 грн. за 1 дол. США).
Комісійна винагорода банку за продажу валюти — 520 грн.

У бухгалтерському обліку для відображення операцій по продажу
іноземної валюти складають такі бухгалтерські проводки (таблиця
10.3).

Придбання і перерахування іноземної валюти здійснюється на
Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) або Київській
міжбанківській валютній біржі (КМВБ) для:

— оплати за фактично одержану продукцію або фактично надані
послуги (виконані роботи) на підставі: зовнішньоекономічного
імпортного контракту, вантажної митної декларації (акта виконаних робіт
і наданих послуг) І довідки ДПА України (яка дійсна 90 днів, але
одержувати її треба при кожній покупці валюти);

— авансової (попередньої) оплати окремих видів робіт (послуг):
капітального будівництва і пусконалагоджувальних робіт; міжнародних
перевезень; переробки давальницької сировини; страхових, туристичних,
агентських послуг; держмита і митних зборів за межами України; послуг
по стандартизації; послуг зв’язку, телекомунікацій, розрахунків
пластиковими картками і по міжнародних платіжних системах; участь в
семінарах, симпозіумах, конференціях тощо;

— розрахунків по зобов’язаннях (повернення кредитів, відсотків по
них, комісійних по кредитах, поворотної фінансової допомоги, якщо є
реєстрація і ліцензія НБУ або гарантія Кабінету Міністрів України);

— здійснення касових операцій (покриття витрат на службові
відрядження за кордоном у межах норм; перерахування за кордон пенсій,
стипендій, аліментів у порядку, передбаченому угодами по неторгових
платежах з відповідними країнами; репатріація капіталу, що належить
іноземному інвестору, інвестованого в економіку України, або прибутків
на цей капітал; інші цілі, передбачені чинним законодавством).

При цьому комісійна винагорода бірж не може перевищувати
0,1%, а винагорода банків 0,05% (включаючи операційні витрати) від суми
за кожною угодою.

Установою банку для ДПА України складається реєстр клієнтів,
які придбають іноземну валюту, де, крім усіх реквізитів клієнта,
вказують дані про керівника і головного бухгалтера, включаючи їх
ідентифікаційні коди (постанова Національного банку України від
21.09.98 № 382).

Перелік підготовки документів, необхідних для покупки іноземної
валюти на УМВБ або КМВБ, а також оплати платіжних доручень в ВКВ (1
група класифікатора іноземних валют) для виконання зобов’язань перед
нерезидентами як за рахунок власних коштів, так і куплених на біржах,
розроблений і затверджений НБУ, ДПА України і Держмитслужбою України.

Банк приймає до виконання заяву клієнта на придбання на УМВБ
іноземної валюти тільки під зареєстрований у цьому банку контракт на
імпорт товарів (робіт, послуг) і за наявності необхідної суми на
поточному рахунку клієнта на момент складання угоди про придбання
іноземної валюти. Проте за відсутності таких коштів в окремих випадках
банк має право надати короткостроковий кредит.

Валюта, придбана на біржовому ринку через уповноважений банк
для забезпечення зобов’язань перед нерезидентами, має бути перерахована
за призначенням протягом п’яти робочих днів з моменту її зарахування на
валютний рахунок резидента. У разі порушення зазначеного строку придбана

валюта продається уповноваженим банком на валютній біржі протягом п’яти
робочих днів. При цьому позитивна курсова різниця, яка виникла внаслідок
здійснення такої операції, у розмірі 100% підлягає перерахуванню до
бюджету, а негативна — відноситься на результати фінансово-господарської
діяльності резидента (постанова Правління НБУ від 04.09.98 № 348 та від
21.09.98 № 382).

Приклад. Підприємством подана уповноваженому банку заявка
на придбання 8000 дол. США для погашення заборгованості перед
нерезидентом по імпорту товарів згідно заключеному контракту. Для
придбання валюти банком списано 40 000 грн. (на момент придбання валюти
офіційний курс НБУ становив 5 грн. за 1 дол. США). Валюта в сумі 8000
дол. США на суму 40000 грн. банком була придбана і зарахована на
валютний рахунок підприємства. Протягом п’яти робочих днів
підприємством в оплату Імпорту товарів було перераховано 7000 дол. США
на суму 35000 грн. Решта валюти (1000 дол. США на суму 5000 грн.)
у встановлений строк не була використана і продана банком на валютній
біржі.

На дату продажі цієї валюти офіційний курс НБУ становив 5,3
грн. за 1 дол. США.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.98 № 1968
встановлено, що у випадку ненадходження резидентам валютних коштів у
строки, визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті», уповноважені банки протягом трьох банківських днів
повідомляють про це Національний банк, орган державної податкової служби
за місцем реєстрації резидента і відповідного резидента. Якщо резидент
протягом трьох банківських днів не надасть банку документів, які
підтверджують повернення валютних коштів або правомірність
продовження строків їх повернення, уповноважений банк припиняє
перерахування валютних коштів з рахунку резидента на користь
нерезидентів.

У діяльності підприємств мають місце також операції по
репатріації капіталу — вивезенню інвестором із України майна або
валюти, що були ним інвестовані на території України, або суми
прибутку на інвестований

капітал. У бухгалтерському обліку на суму капіталу, що підлягає
репатріації, роблять запис по кредиту рахунка 67 «Розрахунки з
учасниками» в кореспонденції з дебетом рахунків:

40 «Статутний капітал» (у випадку репатріації раніше інвестованого
капіталу);

443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» (у випадку
репатріації прибутку ла інвестований капітал).

Для придбання іноземної валюти з метою забезпечення
репатріації капіталу підприємство подає установі банку документи, що
підтверджують факт іноземної інвестиції і результати фактично одержаного
прибутку на інвестований капітал, що підлягає виплаті інвестору (після
сплати податків, передбачених законодавством).

Значне місце в бухгалтерському обліку займають операції по
виявленню і відображенню курсових (валютних різниць). Курсові різниці
по операціях з іноземною валютою визначаються як різниця між оцінкою
валютних активів та пасивів на дату реєстрації їх в бухгалтерському
обліку або на дату складання бухгалтерського звіту за попередній
звітний період та оцінкою на дату фактичного здійснення розрахунку
(надходження, сплати валютних коштів) або на дату складання
бухгалтерського звіту за звітний період

за курсом НБУ.

До найбільш поширених випадків виникнення курсових різниць
належать:

— різниця між оцінкою дебіторської заборгованості за курсом на день
її виникнення (виписки розрахункових документів, митного оформлення) і
на день одержання грошових коштів;

різниця між оцінкою кредиторської заборгованості на день її виникнення і
на день погашення при придбанні товарно-матеріальних цінностей (робіт,
послуг);

погашення банківських кредитів — різниця між сумою на день одержання
кредиту і на день його погашення;

— оплата виданих векселів — різниця між оцінкою кредиторської
заборгованості, забезпеченою векселями, за курсом на день виписки
векселя і на день погашення та ін. Згідно з національним Планом
рахунків бухгалтерського обліку курсові різниці по операціях в іноземній
валюті відображаються в складі операційної діяльності підприємства.

На суму позитивної курсової різниці роблять запис по кредиту
рахунка 714 «Доходи від операційної курсової різниці» і дебету
рахунків:

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (при надходженні
валютних коштів від іноземних покупців і замовників за реалізовану
продукцію, товари, роботи, послуги);

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» (при оплаті
придбаних по імпорту товарно-матеріальних цінностей, робіт,
послуг);

622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті»,
512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті» (при оплаті
коротко- і довгострокових векселів, що були видані в іноземній валюті);

602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»,
502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті» (при погашенні
коротко- і довгострокових кредитів, які були одержані в іноземній
валюті) та ін.

Від’ємні курсові різниці обліковуються в складі витрати
операційної діяльності підприємства і відображаються записом по дебету
рахунка 945 «Втрати від операційної курсової різниці» в кореспонденції з
кредитом рахунків:

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (при оплаті раніше
одержаних по імпорту товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг);

362 «Розрахунки з іноземними покупцями» (при надходженні валютних
коштів від іноземних покупців за відвантажені по експорту товари,
виконані роботи, надані послуги) та ін.

В аналогічному порядку обліковують різниці від переоцінки
майна при складанні бухгалтерської звітності, тобто різниці між оцінками
окремих видів майна по курсу іноземної валюти на дату реєстрації Їх у
бухгалтерському обліку і на дату складання звіту. При цьому переоцінці
підлягає не все майно підприємства, а лише так звані грошові (валютні)
статті. У загальному вигляді такі статті характеризують готівкові
грошові кошти і кошти, що підлягають до одержання або оплаті грішми. До
грошових (валютних) статей належать: залишки грошових коштів на валютних
рахунках і в касі підприємства, а також грошові кошти в дорозі;
платіжні документи в інвалютах (векселі, чеки, акредитиви тощо); грошові
документи в інвалютах (поштові марки, оплачені проїзні Документи,
авіаквитки тощо); фінансові вкладення в цінні папери в Інвалютах (акції,
облігації, сертифікати); дебіторська і кредиторська заборгованість в
інвалютах (по розрахунках з покупцями і замовниками, постачальниками і
підрядчиками тощо); заборгованість по кредитах банків та інших позиках в
інвалютах. Тобто курсові різниці визначаються по сумах і операціях, що
відображаються на рахунках: 302, 312, 314, 332, 334, 342, 362, 632, 502,
512, 602, 622, 48 та деяких інших. Необхідність переоцінки вказаних
статей викликана тим, що в бухгалтерському балансі вони мають
відображатись в сумах, що визначаються шляхом перерахунку Іноземної
валюти в національну валюту (гривню) за курсом НБУ на дату складання
звітності.

Відповідно до п.п.7.3.б ст. 7 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або
заборгованість в іноземній валюті, які знаходяться на обліку платника
податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за
офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на останній робочий
день звітного періоду. При цьому позитивна чи негативна різниця між
результатами такого перерахунку і балансовою вартістю іноземної валюти
або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових
витрат платника податку.

Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного
капіталу, здійснюється по курсу за домовленістю сторін (засновників),
але не нижче курсу, встановленого НБУ на дату складання установчих
документів. Різниця між вартістю за курсом, передбаченим установчими
документами, і вартістю за курсом НБУ на дату внеску коштів
відображається в складі додаткового капіталу. При цьому роблять запис по
дебету рахунка 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» (на суму
іноземної валюти за курсом НБУ на день зарахування) і кредиту рахунків:

44 «Статутний капітал» (на суму іноземної валюти за курсом, що був
передбачений установчими документами);

42 «Додатковий капітал» (на суму різниці між вартістю валюти,
передбаченої установчими документами, і її вартістю на дату внесення
коштів).

Майно підприємств, придбане за рахунок коштів в інвалютах, при
складанні звітності не переоцінюється (основні засоби, нематеріальні
активи та інші матеріальні цінності). Не підлягають переоцінці також
пасиви підприємств (крім кредиторської заборгованості в інвалютах і
заборгованості по кредитах банків та інших позиках, а також залишок
цільового фінансування з бюджету в іноземній валюті). Тобто курсові
різниці не визначаються по рахунках: 10 «Основні засоби», 11 «Інші
необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 20 «Виробничі
запаси», 28 «Товари», 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 42
«Додатковий капітал», 46 «Неоплачений капітал» та ін. Вони
відображаються в поточному

обліку і звітності в сумах, визначених перерахунком інвалюти в діючу на
території України національну грошову одиницю України за відповідним
курсом НБУ на дату зарахування цих активів і пасивів на баланс
підприємства. Контроль за валютними операціями, які здійснюються

резидентами і нерезидентами через уповноважені банки, забезпечують ці
банки, а ДПАУ здійснює фінансовий контроль за валютними операціями
резидентів і нерезидентів на території України.

Згідно з Законом України «Про визначення розміру збитків, нанесених
підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням
(псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних
каменів і валютних цінностей» від 06.06.95 № 218 збиток, заподіяний
працівниками, що виконують валютні операції, винними в розкраданні,
недостачі валютних цінностей, а також втраті платіжних документів та
інших цінних паперів в Іноземній валюті, визначається в сумі,
еквівалентній потрійній сумі

(вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту
України за курсом НБУ на день виявлення заподіяного збитку.
Заборгованість підзвітних осіб у разі неповернення у встановлений строк
авансу, виданого в іноземній валюті на службові відрядження, стягується
в сумі, еквівалентній потрійній сумі вказаних валютних цінностей,
перерахованій за курсом НБУ на день погашення заборгованості. Стягнуті
суми передусім спрямовуються на відшкодування збитку, заподіяного
підприємству, а решта суми підлягає перерахуванню до бюджету. При цьому
збиток, заподіяний працівниками підприємству, відшкодовується незалежно
від притягнення винних осіб до карної, адміністративної або
дисциплінарної відповідальності.

Уповноважені банки протягом робочого дня зобов’язані
забезпечувати безперебійну роботу обмінних пунктів (як власних, так і
своїх агентів на умовах, передбачених угодами), підкріплювати іноземною
та національною валютами та здійснювати оперативний контроль за роботою
обмінних пунктів. Недотримання розміру маржі, а також одностороннє
здійснення тільки купівлі або продажу іноземної валюти протягом
робочого дня розглядається Національним банком України як порушення
уповноваженим банком вимог наданої йому ліцензії на здійснення
банківських операцій з наступною забороною виконання відповідних
операцій (щодо власних обмінних пунктів) або нездійснення банком
функцій агента валютного контролю (щодо обмінних пунктів, які працюють
на підставі агентських угод з цим банком) і застосуванням фінансових
санкцій та забороною агентам займатися обмінними операціями протягом
року (лист Національного банку України від 21.08.98 №
13-108/1439-6031).

Облік операцій по торгівлі (обміну) готівковою валютою

Порядок обліку операцій по торгівлі (обміну) готівковою
іноземною валютою регламентується Положенням з бухгалтерського обліку
операцій з іноземною валютою, затвердженим наказом Мінфіну України від
14.02.96 № 29 (з наступними змінами і доповненнями). Відповідно до
зазначеного Положення пункти обміну діють за агентськими угодами з
комерційними банками, які мають ліцензію НБУ. Сума разового продажу
готівкової іноземної валюти пунктом обміну не може перевищувати суми,
передбаченої

п. 3.1.1 Порядку переміщення валюти через митний кордон України (від
14.03.93 № 19029/381 НБУ і Державної митної служби України від 17.03.93
№ 11/1-530), тобто 1000 доларів США (або еквівалента в іншій.
іноземній валюті за курсом НБУ).

Обмінні пункти наявність і рух національної та іноземної валюти
ведуть на рахунку ЗО «Каса» за субрахунками:

301 «Каса в національній валюті» та 302 «Каса в Іноземній валюті».

Придбання обмінним пунктом іноземної валюти у зв’язку з
різницею курсу купівлі (за яким придбається валюта обмінним пунктом у
громадян і який встановлюється самим підприємством) і курсом НБУ (за
яким іноземна валюта має відображатися в бухгалтерському обліку)
приводить до створення сумової різниці, яку згідно з національним
Планом рахунків передбачено обліковувати в складі доходів і витрат
операційної діяльності. Суморізниця (валютна маржа) може бути як
позитивної (обліковується в доходах операційної діяльності), так і не
гативною (обліковується у витратах операційної діяльності). Звідси
вартість купленої іноземної валюти за курсом НБУ, що діяв на дату
придбання, з оплатою із каси в національній валюті (гривнях)
відображається записом по дебету рахунка 302 «Каса в іноземній валюті» і
кредиту рахунка 301 «Каса в національній валюті». В разі перевищення
курсу НБУ над покупною вартістю придбаної іноземної валюти на суму
різниці роблять запис по дебету рахунка 302 «Каса в Іноземній валюті» і
кредиту рахунка 714 «Доход від операційної курсової різниці».

Вартість проданої (обміняної) іноземної валюти -списується
на інші витрати операційної діяльності записом по дебету рахунка 942
«Собівартість реалізованої іноземної валюти» в кореспонденції з
кредитом рахунка 302

«Каса в іноземній валюті».

Грошові кошти в національній валюті, одержані від продажу
(обміну) іноземної валюти, зараховуються до інших доходів операційної
діяльності в кореспонденції з кредитом рахунка 711 «Доход від реалізації
іноземної валюти».

Витрати, пов’язані із забезпеченням діяльності обмінних
валютних пунктів (заробітна плата, орендна плата, охорона, транспорт
тощо), протягом місяця обліковуються на дебеті рахунка 93 «Витрати на
збут» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків (66 «Розрахунки з
оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням», 685 «Розрахунки з іншими

кредиторами та ін.).

Наприкінці звітного періоду одержаний обмінним пунктом від
реалізації (обміну) іноземної валюти доход списується на фінансові
результати записом по кредиту рахунка 791 «Результат основної
діяльності» в кореспонденції з дебетом рахунків 71 ї «Доход від
реалізації іноземної валюти».

На дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності» списують
собівартість проданої валюти (з кредита рахунка 942 «Собівартість
реалізованої іноземної валюти») і витрати, пов’язані з діяльністю
обмінного пункту (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»). За даними
рахунка 791 «Результат основної діяльності» визначають фінансовий
результат (прибуток чи збиток) операційної діяльності обмінного
валютного пункту за звітний період, який списують відповідними
записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Похожие записи