Курсова робота

Напрямки реформування податкової політики України

Зміст

Зміст

Вступ

HYPERLINK «http://www.taxes.kiev.ua/Frames/rightprojectver3.html» \l
«1» Аналіз податкової системи України

HYPERLINK «http://www.taxes.kiev.ua/Frames/rightprojectver3.html» \l
«2» Засади та шляхи реформування системи оподаткування в Україні

HYPERLINK «http://www.taxes.kiev.ua/Frames/rightprojectver3.html» \l
«5» Передбачувані наслідки здійснення податкової реформи в Україні

Висновки

Література

Вступ

Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту
виникнення держави. Податкова система – основа фінансово-кредитного
механізму державного регулювання та один із найважливіших важелів впливу
на економіку. В Україні конституційно закріплено обов’язок сплачувати
податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, та
визначено, що система оподаткування встановлюється виключно шляхом
прийняття відповідних законів.

Податкове законодавство в Україні сформоване на основі нормативної бази,
успадкованої від командно-адміністративної системи. Основи української
національної податкової політики розроблялись під тиском обставин без
належного наукового обгрунтування та аналізу макро- і мікроекономічних
наслідків запровадження різних податків і розміру їх ставок, без
урахування світового та історичного досвіду формування й розвитку
податкових систем. Більшість рішень щодо формування податкової системи в
Україні приймалась відповідно до особистих знань, інтуїції або інтересів
керівництва держави та її організаційних структур.

Відсутність науково обгрунтованих підходів до формування національної
податкової системи та до аналізу наслідків від її впровадження робили і
роблять податкову політику не ефективним антикризовим засобом, а однією
із основних причин загострення економічної кризи.

Проблема побудови ефективної податкової системи – одна із найбільш
актуальних в процесі становлення в Україні ринкових відносин та
інтегрування української економіки в світовий ринок. Її вирішення
повинно здійснюватись шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як
існуючої в Україні законодавчої бази, так і накопиченого у світі досвіду
в сфері оподаткування.

Аналіз податкової системи України

Чинному податковому законодавству України притаманно включення його до
бюджетного права, що й виділяє у податковому регулюванні фіскальні
функції. Розповсюджена ідея про те, що податки – це лише засіб для
наповнення державного бюджету або, інакше, джерело коштів, необхідних
для функціонування держави – безпідставна та обмежена. В дійсності
податки суттєво впливають на діяльність господарюючих суб’єктів,
податкова система виконує функцію структурування економіки, створює та
посилює одні зв’язки або знищує інші. Недоцільно акцентувати увагу лише
на наповненні бюджету з податкових джерел, ігноруючи при цьому те, яким
чином процедура його наповнення впливає на економічні процеси. Мова
повинна йти про розробку такої податкової системи, яка би забезпечувала
або, хоча б, не стримувала розвиток економіки.

Існуюча податкова система не тільки не заохочує, а в ряді випадків прямо
перешкоджає зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва і підвищення
його рентабельності. Вона не відповідає цілям економічної, у тому числі
промислової, політики держави.

Податки не люблять платити всі і це характерно для будь-якої країни. Але
в Україні багато хто не сплачує податки не тільки тому, що вони великі,
несправедливі та їх сума не відповідає тій корисності, що отримується
від держави. Закони, що регламентували податкову систему в Україні, весь
час змінювались з метою їх погодження з процесами, які мали місце у
житті суспільства, за відсутності єдиної податкової політики. Закони про
нові податки, збори та обов’язкові платежі приймалися відповідно до
поточних потреб в фінансуванні доходної частини бюджету. За таких умов
суб’єкти господарювання та фізичні особи опиняються в критичному
становищі – більшість громадян в державі просто не в змозі встигнути за
змінами, вони не знають, що саме, коли і за яким механізмом вони повинні
сплачувати.

Існуюча податкова система України характеризується наступними
негативними рисами:

1.      Велика чисельність нормативних документів та невідповідність
законів та підзаконних актів, які регулюють податкові відносини.

2.      Нестабільність податкового законодавства, а саме численні зміни
та поправки до існуючих законів. 3.      Відсутність регулюючої функції
та зосередження на фіскальній ролі податків.

4.      Наявність законів, які належать до інших галузей права, але
зачіпають питання регулювання податкових відносин.

5.      Відсутність достатніх правових гарантій для учасників податкових
відносин

Поширеними вадами вітчизняної податкової системи вважаються
нестабільність, заплутаність та складність. Але найголовнішим недоліком
є те, що існуюча система пригнічує підприємництво. На сьогоднішній день
в Україні відповідно до закону У разі добросовісної сплати усіх податків
та зборів підприємство зобов’язано перераховувати до бюджету 40-46%
створюваної на ньому доданої вартості. Навіть розвиненим країнам із
стабільним соціально-економічним становищем такий рівень не властивий і,
як правило, призводить до низьких темпів економічного зростання.
Українським підприємствам, на відміну від західних, доводиться
пристосовуватися до змін у відносинах власності, опановувати принципи
корпоративного управління, адаптуватися до конкуренції. За умов
існування несприятливого податкового режиму це маловірогідне, що і
підтверджується вітчизняною практикою.

Крім того, велика кількість податків та численних бюджетних і
позабюджетних фондів цільового призначення істотно ускладнює сплату
податків і зборів, контроль за їх сплатою та форми звітності. Така
громіздка система створює значні незручності безпосередньо для платників
податків. Численні зміни та поправки до податкових законів не дають
можливості підприємствам нормально функціонувати, впроваджувати нові
технології та випускати конкурентноспроможну продукцію.

Намагаючись вирішити проблему податкового тиску та надмірного
адміністративного контролю, господарюючі суб’єкти переносять відносини
між споживачем та виробником, а також свої доходи у тіньовий сектор
економіки, частка якого за різними підрахунками становить від 45% до 95%
валового внутрішнього продукту. Результатом цього становиться
недоотримання державою частини податкових надходжень та намагання
компенсувати це знову ж за рахунок введення нових податків та.

Але збільшення податкового навантаження означає або банкрутство
платників податків, або значно більшою мірою, їх відхід до тіньової
економіки. Таким чином, діюча податкова система – це та сила, яка
підриває національну економіку.

Всі ці проблеми вказують на недосконалість та неефективність чинної
податкової системи, на те, що вона сприяє поглибленню економічної кризи.
Виникає необхідність проведення податкової реформи та створення єдиного
систематизованого законодавчого акту прямої дії, який охоплюватиме всі
без виключення питання податкового права та відповідатиме адекватним
засадам податкової політики держави.

Створення нової законодавчої бази в сфері оподаткування повинно
віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати
світовим тенденціям розвитку податкових систем. В Україні необхідно
формувати податкову політику, направлену на побудову стабільної та
зрозумілої системи оподаткування, зменшення податкового тягаря і
забезпечення збалансованості інтересів держави та інтересів суб’єктів
господарювання.

Засади та шляхи

реформування системи оподаткування в Україні

В процесі реформування податкової системи України чинні норми та
положення, що регулюють процес оподаткування, необхідно переробити у
відповідності до обраних пріоритетів та напрямків розвитку податкової
системи, привести їх до впорядкованої, єдиної, логічно узгодженої
системи.

Проведення податкової реформи в Україні повинно грунтуватись на таких
засадах реформування системи оподаткування:

1)      загальне спрощення правової бази оподаткування, забезпечення
зрозумілості норм основного законодавчого акту з оподаткування;

2)      уніфікація підходів і методів визначення елементів за всіма
податками (зборами) та вимог до ведення обліку нарахування податків
(зборів);

3)      зменшення кількості податків та скасування податків (зборів,
обов’язкових платежів), витрати на адміністрування яких перевищують
доходи від їх стягнення;

4)      зниження рівня податкового навантаження на суб’єктів
оподаткування та зрівняння податкового тиску на різні категорії
платників податків;

5)      зменшення ставок податків (зборів) з одночасним збільшенням
податкової бази, що означає максимальне розширення кола платників
податків (зборів) та скасування безпідставних податкових пільг;

6)      збільшення розміру суми неоподатковуваного мінімуму доходів
фізичних осіб;

7)      застосування замість податкових пільг системи цільових бюджетних
дотацій, направлених на підтримку найменш захищених верств населення та
на розвиток приоритетних галузей господарства України;

8)      підтримка розвитку та поширення малого підприємництва шляхом
запровадження спеціальних режимів оподаткування суб’єктів малого
підприємництва;

9)      стимулювання здійснення реінвестицій, а також направлення коштів
на інноваційну діяльність, проведення фундаментальних і прикладних
наукових досліджень та впровадження нововведень;

10)  урахування міжнародних аспектів (оподаткування доходів нерезидентів
та іноземних доходів резидентів, дія міжнародних угод в сфері
оподаткування) та досвіду побудови податкових систем в розвинених
країнах.

Зміни податкової системи, проведення яких передбачається під час
здійснення податкової реформи в Україні, направлені на вирішення
наступних завдань реформування податкової системи України:

1.      Побудова стабільної, зрозумілої та прозорої податкової системи,
встановлення правових механізмів взаємодії всіх її елементів у рамках
єдиного податкового простору.

З метою забезпечення стабільності податкового законодавства після
закінчення проведення податкової реформи передбачається встановлення
5-річного мораторію на внесення змін до законодавчих актів з питань
оподаткування, якщо такі зміни торкаються основних складових податкової
системи (переліку податків і зборів, їх ставок (крім акцизів), принципів
нарахування, заборони безспірного стягнення коштів з рахунків платників
податку). Щодо ставок акцизного податку, то будуть визначені їх граничні
значення, в межах яких за поданням Кабінету Міністрів України будуть
встановлюватись та затверджуватись Верховною Радою України конкретні
величини ставок акцизного податку.

Після закінчення терміну мораторію нормативно-правові акти, які
регулюють податкові правовідносини, приймаються не пізніше, ніж за шість
місяців до початку нового бюджетного року, та набирають чинності не
раніше, ніж з початку нового бюджетного року.

Що стосується дії податкового законодавства у часі, то буде встановлено,
що акти податкового законодавства не можуть мати зворотної дії у часі,
крім випадків, коли такі акти скасовують податки, зменшують розміри
податкових ставок, скасовують чи пом’якшують відповідальність за
правопорушення в сфері оподаткування.

Зрозумілість норм та положень податкового законодавства України – це
необхідна передумова його життєздатності та прийняття до застосування
всіма суб’єктами відносин, що виникають в процесі оподаткування.
Положення законодавчих актів, які регулюють питання оподаткування,
повинні викладатися із використанням загальноприйнятої та широковживаної
лексики.

Спрощення податкової системи досягається зменшенням загальної кількості
податків і зборів, зокрема шляхом об’єднання тих податків і зборів
одного рівня, які мають однакову податкову базу, а також скасуванням
неефективних та безпідставних податків з незначними частками в бюджетних
доходах. Для спрощення процесу обліку та нарахування податків (зборів) і
зменшення витрат на контроль за їх сплатою, для основних податків і
зборів встановлюються однакові податкові та звітні періоди.

2.      Формування єдиної податкової правової бази.

Єдність податкової системи та законодавчої бази оподаткування
забезпечується повним охопленням всіх питань з оподаткування в одному
законодавчому акті, яким встановлюється вичерпний перелік податків та
зборів, що справляються на загальнодержавному і місцевому рівнях, та
визначаються конкретні ставки загальнодержавних та граничні ставки
місцевих податків і зборів. Таким законодавчим актом прямої дії повинен
стати Податковий кодекс України. Право на встановлення загальнодержавних
і місцевих податків і зборів необхідно закріпити за одним органом
законодавчої влади – Верховною Радою України.

3.      Створення раціональної податкової системи, яка забезпечить
збалансованість загальнодержавних і приватних інтересів, буде сприяти
розвитку підприємництва та нарощуванню національного багатства України.

Проблема наповнення доходної частини бюджету не повинна прямо
відбиватися на рівні податкового навантаження. Зростання обсягів
податкових надходжень повинно забезпечуватись за рахунок прискорення
оборотності капіталу та підвищення ділової активності суб’єктів
господарювання. Сприяти цьому необхідно шляхом реалізації регулюючої
функції податків. Під час побудови податкової системи передбачається
раціональне співвідношення прямих та непрямих податків, кожний з яких
має свої вади та позитивні риси. Непрямі податки впливають на рівень
цін, підвищуючи їх, але механізм їх стягнення є відносно простим і
забезпечує стабільні надходження в бюджет. Прямі ж податки враховують
рівень доходів, впливають на обсяги споживання і таким чином виконують
регулюючу роль.

4.      Встановлення рівних умов оподаткування для всіх категорій
платників податків та скасування безпідставних пільг з оподаткування.

Положення податкового законодавства повинні однаково поширюватись на всі
категорії платників податків незалежно від їх приналежності до тієї чи
іншої галузі промисловості або сфери діяльності. Стимулювання
підприємницької діяльності шляхом застосування податкових пільг та
надання їх певним категоріям, окремим підприємствам чи фінансовим групам
поза системи загальнодержавних пріоритетів недоцільне і сприяє розвитку
тіньової економіки та створює основи для корупції. Тому одним із завдань
реформування податкової системи є скасування безпідставних та
невиправданих пільг з оподаткування. Такий підхід дасть змогу досягти
розширення бази оподаткування і підвищення ділової активності суб’єктів
господарювання, адже всі вони будуть працювати в рівних конкурентних
умовах. Наслідком скасування пільг буде значне збільшення податкових
надходжень до бюджету. Однак, вважається за доцільне залишення деяких
пільг і введення системи заохочення стабільно працюючих підприємств, а
також стимулювання приросту кількості працівників та їх офіційного
прийняття на роботу.

За умов скасування пільг з оподаткування підтримка малозабезпечених
верств населення та пріоритетних галузей українського господарства
здійснюватиметься через систему прямих дотацій. Щодо соціально
незахищених груп населення, то їх доходи не підпадатимуть під
оподаткування завдяки підвищенню розміру неоподатковуваного мінімуму
доходів фізичних осіб, зменшенню ставок податку на доходи фізичних осіб
та застосуванню максимальної ставки цього податку лише до платників
податку з високим рівнем доходів.

5.      Забезпечення гарантій соціального захисту щодо малозабезпечених
верств населення.

Доходи, які не перевищують рівня межі малозабезпеченості, не повинні
оподатковуватись, адже вони є незначними, і витрати на їх
адміністрування перевищують бюджетні надходження від їх оподаткування.
Тому необхідною передумовою запровадження дійового механізму
оподаткування доходів фізичних осіб вважається підвищення рівня
неоподатковуваного мінімуму до офіційної межі малозабезпеченості, яка
встановлюється Верховною Радою України.

Під час опрацювання положень податкового законодавства щодо
оподаткування доходів фізичних осіб потрібно передбачити пільгове
оподаткування доходів, отриманих певними соціально вразливими
категоріями громадян, зокрема пенсіонерами, інвалідами Великої
Вітчизняної війни та сім’ями воїнів (партизанів), інвалідами I та II
групи.

З метою забезпечення соціальних гарантій не повинні включатись до
об’єкту оподаткування доходи, отримані у вигляді стипендій, пенсій,
аліментів, суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій,
суми допомоги по державному соціальному страхуванню і державному
соціальному забезпеченню, компенсації за шкоду, в тому числі моральну,
заподіяну фізичній особі при виконанні нею службових обов’язків та у
зв’язку із втратою годувальника.

6.      Створення умов для здійснення підприємствами переоснащення
основних фондів та оновлення матеріально-технічної бази.

В податковому законодавстві закладаються положення, згідно з якими до
витрат, на які зменшується валовий дохід при визначенні об’єкту
оподаткування за податком на прибуток, будуть відноситись кошти,
направлені підприємством на проведення інноваційної діяльності, зокрема
витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки,
фундаментальні та прикладні дослідження та впровадження нововведень.
Також звільняються від оподаткування кошти, використані на
реінвестування, тобто придбання основних фондів, які є об’єктами
амортизації, коли така операція здійснюється платником податку за
рахунок частини отриманого ним прибутку. Це робиться з метою мотивувати
підприємства спрямовувати кошти на розвиток власного виробництва та
активізацію капіталовкладень в основні фонди і застосування нових
технологій.

Передумовою забезпечення конкурентоспроможності продукції національних
виробників є використання сучасного обладнання та технологій. З цією
метою встановлюються норми, за якими збільшуються ставки амортизації і,
відповідно, зменшуються її терміни.

7.      Забезпечення умов розвитку суб’єктів малого підприємництва.

З метою створення сприятливого середовища для розвитку та поширення
діяльності малих підприємств в податковому законодавстві передбачається
застосування особливих режимів оподаткування цих категорій платників
податків. При цьому як один з можливих варіантів особливого режиму
оподаткування суб’єктів малого підприємництва виступатиме застосування
податку з продаж до певних категорій платників податків. Це дасть змогу
зменшити витрати на адміністрування сплати податків суб’єктами малого
підприємництва та зменшить їх податковий тягар. Звільнення представників
малого підприємництва від обов’язку ведення докладного обліку витрат,
послаблення податкового тиску на них та реалізація політики підтримки
суб’єктів малого бізнесу на державному рівні призведе до створення
додаткових робочих місць, зростання прошарку середнього класу та
загальної стабілізації економіки країни.

8.      Розробка нового механізму податкового адміністрування та
вдосконалення системи відповідальності за податкові правопорушення.

В податкове законодавство необхідно ввести таке поняття, за яким буде
встановлена відносна величина впливу заподіяного правопорушення в сфері
оподаткування, у випадку неперевищення якої платник податку буде
звільнений від відповідальності за таке малозначне правопорушення і
повинен буде лише виконати своє податкове зобов’язання. Крім цього, у
разі виникнення різночитань в податковому законодавстві, подібні колізії
повинні тлумачитись виключно на користь платника податків.

Що стосується внутрішньої структурної побудови системи податкових
органів, то для підвищення ефективності здійснення податкового
адміністрування вважається за можливе перехід від
адміністративно-територіальної побудови структури органів державної
податкової служби на регіональному рівні до утворення податкових
округів. Побудова структури податкових органів за податковими округами
передбачає об’єднання в податковій округи декількох областей, які мають
близьке географічне положення, схожі природні умови та подібний рівень
розвитку однакових галузей господарства.

Правове регулювання податкових відносин базується на таких принципах
оподаткування:

1)      принцип економічної обгрунтованості – встановлення податків та
зборів відповідно до фінансових можливостей платників з урахуванням
необхідності досягнення збалансованості витрат та доходів бюджету;

2)      принцип стабільності – незмінності видів податків та правил їх
нарахування і стягнення протягом тривалого періоду;

3)      принцип передбачуваності – соціально-економічної обгрунтованості
змін податкового законодавства;

4)      принцип антиінфляційної спрямованості податків – запобігання
інфляції шляхом оптимальних податкових вилучень;

5)      принцип рівності – рівного обов’язку платників податків при
рівних умовах оцінки та розмірах доходів;

6)      принцип стимулювання – формування економічної та правової
зацікавленості у здійсненні певної діяльності, виходячи з умов її
оподаткування та отримання більш високих доходів;

7)      принцип економічності – співмірність витрат, пов’язаних зі
стягненням податків, з доходами, одержаними від їх збору.

Одним з ключових моментів проведення реформи системи оподаткування в
Україні має стати прийняття Податкового кодексу України, в якому би
врегулювалися усі відносини, пов’язані з оподаткуванням в Україні, та
визначилися правові основи, принципи побудови і функціонування
податкової системи. Податковий кодекс України повинен виконувати такі
функції:

1)      встановлення системи податків та зборів, які стягуються на всій
території України;

2)      визначення порядку встановлення, зміни та скасування податків та
зборів;

3)      встановлення прав та обов’язків платників податків та зборів,
податкових органів та інших учасників правовідносин, які регулюються
податковим законодавством;

4)      встановлення підстав виникнення, зміни, припинення та порядку
виконання обов’язків щодо сплати податків (зборів);

5)      визначення форм та методів податкового контролю;

6)      встановлення порядку та умов притягнення до відповідальності за
порушення податкового законодавства платників податків та посадових осіб
податкових органів;

7)      встановлення порядку оскарження дій (бездіяльності) податкових
органів та їх посадових осіб.

В Податковому кодексі України має бути закладено правовий фундамент
системи податкових відносин, визначено основні засади процесу
оподаткування в Україні, а також вміщено положення, які регламентують:

1)      основні засади правового регулювання податкових правовідносин;

2)      склад податкового законодавства України, його дію в часі та
співвідношення з міжнародними договорами;

3)      систему податків та зборів, їх перелік та сутність елементів
податків (зборів);

4)      компетенцію органів щодо встановлення та скасування податків та
зборів;

5)      коло суб’єктів податкових правовідносин і права та обов’язки
кожного з них;

6)      підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання
обов’язків щодо сплати податків (зборів);

7)      склад і порядок подання податкової звітності та форми і методи
проведення податкового контролю;

8)      види податкових правопорушень і відповідальності за їх вчинення
(фінансова, кримінальна, адміністративна, дисциплінарна,
цивільно-правова), давність притягнення до такої відповідальності, а
також розмір податкових санкцій;

9)      процесуальні моменти податкового провадження під час вирішення
справ про належне виконання обов’язку платником податку (збору) та про
податкові правопорушення;

10)  порядок оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх
посадових осіб.

Передбачувані наслідки

здійснення податкової реформи в Україні

Проведення реформи податкової системи України відповідає
загальносвітовому напрямку розвитку систем оподаткування, носить
економічний характер та створює умови для виховування дисципліни сплати
податків як у фізичних осіб, так і у підприємств.

Засади та шляхи реформування системи оподаткування в Україні не
передбачають революційних змін в сфері оподаткування, а базуються на
існуючій системі оподаткування із одночасним запровадженням кардинально
нових «правил гри» в сфері справляння податків.

В результаті здійснення податкової реформи в Україні створюється
податкова система з наступними базовими положеннями:

1.      Податковий кодекс України буде єдиним нормативним документом,
який регулюватиме відносини з приводу сплати податків. Він міститиме
чіткі визначення всіх елементів податків та зборів, встановлюватиме
права та обов’язки платників податків та податкових органів. Простота та
зрозумілість норм (порівняно з діючим законодавством) дозволить уникнути
подвійного тлумачення норм, протиріч та непорозумінь в застосуванні
Податкового кодексу України на практиці. Це з одного боку, полегшить
становище платників податків, а з іншого, призведе до можливості чіткого
виконання податковими органами своїх контролюючих функцій.

2.      Складовими елементами української системи оподаткування
залишаться загальновизнані в світі податок на прибуток та податок на
додану вартість (за цими податками буде встановлено найбільш оптимальний
розмір ставок: 20 і 15 відсотків відповідно). Встановлення ставки
податку на додану вартість на рівні 15 відсотків відповідатиме вимогам
гармонізації податкового законодавства, які висуваються шостою
директивою ЄС. Крім цього, такий розмір ставки сприятиме підвищенню
конкурентоспроможності українських імпортерів та експортерів.

3.      Окрім податку на прибуток та податку на додану вартість, в
системі податків і зборів залишаються лише ефективні обов’язкові платежі
та скасовується решта необгрунтованих стягнень, за якими витрати на їх
контроль перевищують рівень надходжень. Так, серед загальнодержавних
встановлюються 4 податки (податок на доходи фізичних осіб, податок на
прибуток, податок на додану вартість і акцизний податок) та 4 збори
(збір до Державного соціального фонду, державне мито, збір за
використання Державної символіки та ліцензійний збір). До місцевих
податків відносяться податок на нерухомість, податок з реклами, податок
на транспортні засоби, готельний податок та курортний податок. Місцевими
зборами є збір за паркування автотранспорту, збір за використання
місцевої символіки та ринковий збір.

4.      Для основних податків та зборів буде встановлено однаковий
податковий та звітний період, який дорівнює кварталу. Це дозволить
зменшити витрати на адміністрування податків та призведе до спрощення
ведення обліку.

5.      Стабільність податкової системи України зокрема
забезпечуватиметься встановленням конкретних ставок оподаткування по
всім податкам та зборам. В податковому законодавстві України будуть
відсутні положення, які давали б можливість встановлювати ставки
податків іншими нормативно-правовими актами, що не належать до
податкового права. До того ж буде введений 5-річний мораторій на
внесення змін до податкового законодавства України, які торкатимуться
основних складових податкової системи (переліку податків і зборів, їх
ставок (крім акцизів), принципів нарахування, заборони безспірного
стягнення коштів з рахунків платників податку).

6.      Податкове законодавство України встановить новий порядок
стягнення з платників податків та зборів сум податкової заборгованості.
Буде застосуватися виключно судовий порядок. При застосуванні цього
порядку, у разі виявлення податковим органом порушення щодо виконання
платником податку свого обов’язку по сплаті податку або збору, такий
податковий орган надсилатиме платнику податку податкову вимогу. У разі
незгоди платника податку з висновками податкового органу, податковий
орган зможе звернутися до суду із заявою про стягнення суми податку та
передбачених податковим законодавством України фінансових санкцій.

7.      Важливим елементом порядку адміністрування буде відсутність
права податкових органів на безспірне стягнення коштів з рахунків
платників податку. Крім впорядкування взаємовідносин між податковим
органом і платником податку, це дозволить уникнути створення банківської
картотеки.

8.      При оподаткуванні доходів фізичних осіб неоподаткований мінімум
буде прирівняний до офіційної межи малозабезпеченості, яка
встановлюється Верховною Радою України. Таким чином держава перестане
оподатковувати суму доходу громадян, яка складає життєво необхідний
рівень.

9.      За податком на доходи фізичних осіб буде встановлено три ставки:
10 відсотків – на дохід від 12 місячних неоподатковуваних мінімумів
доходів фізичних осіб (н. м.) до 180 н. м. на рік; 15 відсотків – на
дохід від 180 н. м. до 300 н. м. на рік та 20 відсотків – на дохід, що
перевищує 300 н. м. на рік. Таким чином буде реалізовано принцип
рівності платників податків і створиться ситуація, за якої, на відміну
від теперішнього стану, платити податок будуть всі. Основна частка
навантаження по сплаті цього податку буде припадати на заможні верстви
населення. Зниження ставки та встановлення неоподатковуваного мінімуму
на рівні межі малозабезпеченості стимулюватиме зростання обсягу
споживання населення та реалізує регулюючу функцію цього податку.

10.  Запровадження механізму оподаткування доходу фізичної особи,
отриманого нею від продажу рухомого та нерухомого майна, за яким цей
дохід обчислюватиметься як різниця між ціною продажу та витратами
платника податку, пов’язаними з придбанням та продажем такого майна,
забезпечить основи для створення реального ринку нерухомості в Україні.
Це також потягне за собою легалізацію вартісного майна громадян та
створення початкових умов для реалізації механізму оподаткування
нерухомості.

11.  Стосовно податку на прибуток буде встановлено, що до складу
податкових вирахувань відносяться суми коштів, які спрямовуються
підприємством на здійснення інноваційної діяльності, проведення
науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок. Крім цього cума
оподаткованого прибутку зменшується на суми, направлені на
реінвестування, тобто придбання основних засобів за рахунок частини
отриманого прибутку. Таким чином закладаються передумови для розвитку
інвестиційної та інноваційної діяльності, реалізується регулююча функція
податку на прибуток, завдяки якій держава впливає на ділову активність
суб’єктів підприємництва.

12.  Передбачається скасування податкових пільг, які безпідставно
надаються окремими галузям, підприємствам, категоріям платників
податків. Метою скасування пільг є зрівняння умов оподаткування для всіх
платників та розширення податкової бази, наслідком чого будуть створення
обставин для здорової конкуренції і значне збільшення податкових
надходжень до бюджету. Розвиток приоритетних галузей буде фінансуватись
шляхом надання прямих цільових дотацій підприємствам даних галузей та
сфер діяльності. Така цілеспрямована підтримка буде ефективнішою за
масове надання пільг, адже перед тим, як виділити грошові кошти на
розвиток якогось певного підприємства, буде проведений аналіз плану
використання цих коштів, а після виділення буде забезпечуватись поточний
аналіз їх використання. Застосування такого загальновизнаного в
розвинутих країнах механізму підтримки буде спонукати підприємства до
швидкого і найраціональнішого використання отриманих коштів.

Запропоновані зміни в податковому законодавстві України забезпечують
комплексний підхід до вирішення наболілих проблем оподаткування і
закладають фундамент для створення цивілізованих відносин з приводу
стягнення податків в Україні. Основні засади та шляхи здійснення
податкового реформування створюють умови, коли сплата податків
становиться більш вигідною і дешевою, ніж ухилення від неї. При цьому
прогнозується зростання обсягу надходжень в бюджет за рахунок
інтенсивного розвитку легального сектору економіки та зменшення її
тіньової частини.

За умов податкової системи, яка встановлюється в результаті проведення
реформи системи оподаткування в Україні, підприємство буде віддавати
державі у вигляді податків та зборів близько 20-35 відсотків утворюваної
на ньому доданої вартості. Таким чином, плата за ризик ухилення від
оподаткування набагато перевищить витрати платника податків на ведення
легітимної підприємницької діяльності. Цей рівень рекомендується для
встановлення як провідними вітчизняними так і іноземними експертами з
питань оподаткування.

Висновки

Для поступової адаптації та переходу до застосування і виконання
положень нового податкового законодавства України органами виконавчої
влади повинно бути забезпечене широке ознайомлення громадськості з новою
законодавчою базою та відпрацювання механізму контролю за належним
справлянням податків за запропонованими нормами.

Результатом застосування норм та положень, які запроваджуються внаслідок
податкової реформи, буде стимулювання господарюючих суб’єктів до
зниження частки збиткових виробництв, а також до підвищення
прибутковості виробництва – основного чинника, що забезпечує умови для
саморозвитку, активізації інвестиційної діяльності. Реалізація
визначених завдань реформування податкової системи та прийняття
Податкового кодексу України дозволить створити основи для стабілізації
економіко-політичної ситуації, сформувати умови для ефективної
реалізації бюджетної політики в державі, що в кінцевому результаті
спричинить зростання національного багатства України і добробуту її
громадян.

Список використаної літератури

Державне регулювання економіки: Навч. посібник. Чистов С.М. — К.: КНЕУ,
2003.

Державне регулювання економіки: Навч. Посібник\ Л.І. Дідківська,
Л.С.Головко – третє видання – К.: Знання Пресс, 2005.

Державне регулювання економіки\ за ред. Доктора економічних наук
професора, академіка АН вищої школи України І.Р.Михасюка. – Львівський
націонольний університет ім. Франка. Підручник. – К.: Атіка, 2002.

HYPERLINK «http://www.sta.gou.ua» www.sta.gou.ua

HYPERLINK «http://www.kmu.gou.ua» www.kmu.gou.ua

 

PAGE

PAGE 23

Похожие записи