КУРСОВА РОБОТА

з фінансового обліку

на тему:

Концепції амортизації та їх вплив на облік та управління в сучасних
умовах

План

1.
Вступ………………………………………………………….
………………………………………………….3

2. Нормативне регулювання нарахування
амортизації…………………………………………4

3. Методи нарахування амортизації:

3.1 Прямолінійний
метод………………………………………………………….
………………………..7

3.2 Методи прискореного нарахування амортизації

3.2.1 Метод зменшення залишкової
вартості……………………………………………………..10

3.2.2 Метод прискореного зменшення залишкової
вартості……………………………….14

3.2.3 Кумулятивний
метод………………………………………………………….
…………………….17

3.3 Виробничий
метод………………………………………………………….
…………………………..21

3.4 Податковий
метод………………………………………………………….
……………………………23

4. Відображення амортизації на рахунках бухгалтерського
обліку…………………….29

5. Основні чинники, які впливають на визначення норм
амортизації…………………30

6. Коригування методу та норм
амортизації…………………………………………………….
..34

7. Практична
частина………………………………………………………..
……………………………..

8.
Висновки……………………………………………………….
……………………………………………..

9. Список використаної
літератури……………………………………………………..
…………….

Вступ

Метою виконання курсової роботи є розкриття теоретичного питання про
концепції амортизації та їх вплив на облік в сучасних умовах та
розвязання практичного завдання.

Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка амортизується,
необоротних активів протягом строку їх корисного використання
(експлуатації).

Право підприємств на застосування шести методів нарахування амортизації
основних засобів встановлює П(с)БО-7.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних активів)
нараховується із застосуванням таких методів:

прямолінійного

зменшення залишкової вартості

прискореного зменшення залишкової вартості

кумулятивного.

виробничого.

Кожен з перерахованих методів має свої особливості та порядок
нарахування амортизації, що, в першу чергу, залежить від обраної
облікової політики підприємства.

Незалежно від того, який метод нарахування амортизації обрало
підприємство, відображення на рахунках бухгалтерського обліку сум
нарахованої амортизації є однаковим та залежить від функціонального
призначення об’єкта основних засобів.

Згідно з п. 30 П(с)БО 7 суму нарахованої амортизації всі підприємства
відображають як збільшення суми витрат підприємства і зносу необоротних
активів, тобто сума амортизації залежно від функціонального призначення
об’єкта списується на відповідні рахунки витрат у кореспонденції з
рахунками 13.

Коли обрані методи або встановлені норми амортизації не повною мірою
відповідають очікуваним економічним вигодам від використання об’єкта
основних засобів, П(с)БО-7 дозволено здійснювати їх коригування. Згідно
з П(с)БО-6 таке коригування вважають зміною облікової оцінки.

Нормативне регулювання нарахування амортизації

Амортизація як економічна категорія давно є предметом пильної уваги
економістів усього світу. Дискусії про сутність амортизації, про
необхідність її відображення у фінансовій звітності, про оптимальні
методи тощо тривають і нині. Проте у світовій практиці бухгалтерського
обліку амортизацію давно визнано процесом розподілу витрат, пов’язаних
із придбанням основних засобів (інших необоротних активів).

Таке смислове значення терміна «амортизація» встановлено й в Україні.

Амортизація — систематичний розподіл вартості, яка амортизується,
необоротних активів протягом строку їх корисного використання
(експлуатації).

Але у визначенні терміна «амортизація» немає вказівки на те, як має бути
проведено розподіл. Вибір економічно доцільного методу нарахування
амортизації для кожного окремого об’єкта основних засобів — завдання
досить складне. Адже економічну доцільність зумовлює ціла низка
чинників, які складно рахувати момент придбання об’єкта основних
засобів. Проте можна стверджувати, що після набрання чинності ПБО-7 є
всі умови для оптимального вибору метолу нарахування амортизації.

Нагадаємо, що ПБО-7 встановлюе право підприємств на застосування шести
методів нарахування амортизації основних засобів.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних активів)
нараховується із застосуванням таких методів:

прямолінійного

зменшення залишкової вартості

прискореного зменшення залишкової вартості

кумулятивного.

виробничого.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації
основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Порядок нарахування амортизації регламентовано пунктами 22 — ЗО ПБО-7,
узагальнивши які можна сформулювати деякі правила, обов’язкові для
застосування з моменту набрання чинності ПБО-7. Поняття “амортизація” в
п.4 ПБО-7 визначено як “систематичний розподіл вартості, що
амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного
використання (експлуатації)”. Об’єктом амортизації є основні засоби.
Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів. Отже,
амортизація нараховується на кожний конкретний об’єкт основних засобів,
а нарахувати амортизацію — значить визначити (розрахувати) ту частину
вартості об’єкта, то амортизується, необоротних активів, яка повинна
бути віднесена до витрат поточного періоду.

Відповідно до пункту 22 ПБО-7 не нараховується амортизація на такий
специфічний об’єкт основних засобів, як земля (в бухгалтерському обліку
субрахунок 101 “Земельні ділянки”). І це — єдиний виняток із загального
правила.

Об’єкт основних засобів (він же — об’єкт амортизації), крім первісної,
балансової, справедливої та ін. вартості, має ще й вартість, яка
амортизується. Згідно з визначенням, яке наведено, в п.4 ПБО-7,
вартість, яка амортизується, — це “первісна або переоцінена вартість
необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості”. Якщо
ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то вартість, яка амортизується,
дорівнюватиме первісній або переоціненій. Таким чином, вартість, що
амортизується, може бути менше первісної або переоціненої, може
дорівнювати їй, але не може перевищувати цю вартість.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у
якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Амортизація нараховується щомісяця протягом всього строку корисного
використання об’єкта. Нарахування амортизації призупиняється на період
реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за
місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Термін корисного використання встановлюється підприємством з урахуванням
таких чинників:

Передбачувана інтенсивність використання об’єкта підприємством з
урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний або моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження стосовно термінів використання об’єкта тощо.

Термін корисного використання переглядається в разі зміни очікуваних
економічних вигід від використання об’єкта.

Метод нарахування амортизації обирається підприємством самостійно з
урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його
використання. Якщо очікуваний спосіб отримання економічних вигід
змінюється, обирається інший метод нарахування амортизації.

У стандарті, що розглядається, прямо не сказано, що до різних об’єктів
основних засобів можуть застосовуватися різні методи нарахування
амортизації. Однак такий висновок можна зробити виходячи із загальної
концепції розділу “Амортизація основних засобів” ПБО-7 і конкретного
формулювання другого абзацу п.28, згідно з яким “метод амортизації
об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу
отримання економічних вигід від його використання”. У процитованому
фрагменті стандарту термін “об’єкт основних засобів” використано в
однині, що передбачає можливість зміни методу нарахування амортизації
навіть стосовно одного конкретного об’єкта. Крім того, відповідно до
пп.36.2 ПБО-7 в примітках до фінансової звітності підприємство повинно
вказати методи амортизації, що ним застосовуються. У цьому випадку,
навпаки, множина вказує на можливість застосування різних методів до
різних об’єктів амортизації.

Пунктом 26 ПБО-7 встановлено такі методи нарахування амортизації для
основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

прямолінійний;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

виробничий.

Розгляньмо кожний з цих методів детальніше.

Прямолінійний метод нарахування амортизації

Істотною характеристикою оптимального вибору методу нарахування
амортизації є рівномірність. Із запропонованих до застосування ПБО-7
методів амортизації єдиним методом, що передбачає дійсно рівномірне
нарахування амортизації, є прямолінійний метод. У цьому випадку щорічно
амортизується річна частина вартості основних засобів. Зазвичай
прямолінійний метод застосовують для тих об’єктів основних засобів, які
виконують відносно постійний обсяг роботи і для яких основним чинником,
що обмежує термін використання, є тривалість експлуатації, а не моральне
старіння. Як приклад можна назвати газопроводи, цистерни тощо.

Прямолінійний метод є найбільш поширеним у цілому світі. За винятком
кількох видів транспортних засобів, вартість яких амортизували з
використанням виробничого методу, до 01.07.97р. прямолінійний метод був
єдиним методом нарахування амортизації основних засобів для вітчизняних
підприємств. Він є простим у застосуванні, його нормативи легко
коригувати. Мабуть, у цьому полягає його єдина, але дуже важлива
перевага перед іншими методами амортизації.

Багато в чому вибір на користь методу прямолінійного списання визначає
саме ця його якість. Коли немаєістотних ознак зростання витрат на ремонт
основних засобів, пов’язаного із збільшенням терміну їх використання,
коли немає даних про можливість швидкого морального зносу необоротних
активів або є ускладнення із визначенням обсягу виробничої потужності за
весь строк корисного використання основних засобів, застосування цього
методу є повністю виправданим.

На цей час, як оптимальний, прямолінійний метод може бути рекомендовано
для нарахування амортизації вартості будівель і споруд, більшості видів
промислового обладнання різних галузей, інструментів, приладів,
інвентарю тощо. Безперечно, багато в чому відповідність прийнятого
методу амортизації критерію економічної доцільності залежить від його
узгодженості з іншими чинниками.

За прямолінійним методом нарахування амортизації річна сума амортизації
визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період
використання об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації
при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми
амортизації на 12.

Порядок нарахування амортизації при застосуванні прямолінійного методу
можна подати у вигляді двох простих формул:

Приклад 1

Умови прикладу:

первісна вартість об’єкта основних засобів — 5000 гри.;

ліквідаційна вартість — 500 грн.;

термін корисного використання, що передбачається, — 4 роки.

Потрібно визначити:

вартість, що амортизується;

річну суму амортизації;

щомісячну суму амортизації (цей показник необхідно розрахувати, оскільки
амортизація нараховується щомісяця).

Виконуємо відповідні розрахунки і отримуємо шукані величини:

вартість, що амортизується, — 5000 грн. — 500 грн. = 4500 грн.;

річна сума амортизації — 4500 грн. : 4 роки = 1125 грн.;

щомісячна сума амортизації — 1125 грн. : 12 місяців = 93,75 грн.

Вплив суми річної амортизації на зміну первісної вартості наочно подано
в таблиці 1

Таблиця 1. Розрахунок амортизації із застосуванням прямолінійного методу

№ з/п Рік корисної експлуатації Розрахунок річної суми амортизації Сума
зносу з початку експлуатації об’єкта, грн. Балансова вартість об’єкта
(гр. Б — гр. Д), грн.

Вартість, що амортизується, грн, Очікуваний термін корисної
експлуатації, років Річна сума амортизації (гр. Б : гр. В), грн.

  А Б В Г Д Е

1 На дату придбання 4500 — — — 4500

2 На кінець 1-го року 4500 4 1125 1125* 3875

3 на кінець 2-го року 4500 4 1125 2250* 2750

4 на кінець 3-го року 4500 4 1125 3375* 1625

5 на кінець 4-го року 4500 4 1125 4500* 500

* Показники графи Д розраховані таким чином:

показник клітинки 2Д дорівнює показнику клітинки 2 Г;

показник клітинки З Д дорівнює сумі показників клітинок 2 Г і З Г, тобто
1125грн. + 1125грн. = 2250грн.

показник кл ітинки 4 Д дорівнює сумі показників клітинок З Д і 4 Г,
тобто 2250 гри. + / 125 гри. = 3375 грн.

показник клітинки 5 Д дорівнює сумі показників клітинок 4 Д і 5 Г, тобто
3375 гри. + 1125 гри, = 4500 грн.

Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу вартість об’єкта, що
амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну
його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума
нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації
об’єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації
об’єкта;

сума зносу накопичується рівномірно;

залишкова вартість об’єкта основних засобів рівномірно зменшується до
рівня ліквідаційної вартості.

Методи прискореного нарахування амортизації

Наступну групу однотипних методів нарахування амортизації утворюють
прискорені методи:

метод зменшення залишкової вартості;

метод прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний метод.

Характерною особливістю цих методів амортизації е те, що в перші періоди
амортизуються більші суми, а в останні — менші. Тому їх ше називають
регресивни ми. Причому перші два методи є нелінійними. Тобто при
використанні методів зменшення залишкової вартості зменшення сум
амортизації, що їх нарахову ють кожного року, відбувається нерівномірно.

У країнах із розвиненими ринковими відносинами основне призначення
прискорених методів полягає у зниженні податкового навантаження у
початковий період використання основних засобів. Кошти, що їх зекономили
у цей час на сплаті податку, можуть бути спрямовані на компенсацію
витрат, пов’язаних з оновленням обладнання. Але для нас це питання не є
актуальним, оскільки «податкову» амортизацію встановлює держава у
законодавчому порядку.

Із прискорених методів більш поширеними вва жають метод прискореного
зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод. Хоча, відверто
кажучи, особливої різниці між трьома прискореними методами, дозволеними
до застосування ПБО-7, немає. Головна їх відмінність полягає в темпах
амортизації. І як це не дивно, але темп амортизації на початковому етапі
використання основних засобів буде вищим, якщо застосовувати метод
зменшення залишкової вартості. Наприклад, якщо термін корисного
використання об’єкта основних засобів 4 роки та ліквідаційна вартість у
межах 5% первісної вартості, то норма амортизації становитиме:

при використанні методу прискореного змен шення заїишкової вартості —
50% (при розрахунку норми амортизації ліквідаційну вартість не
враховують);

при використанні методу зменшення залишкової вартості — приблизно 55%.

Можливо тому, але, напевно, швидше через складність математичного
розрахунку норми амортизації, цей метод менше застосовують на практиці.

За методом зменшення залишкової вартості річна сума амортизації
визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного
року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та
річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках)
обчислюється як різниця між одиницею, та результатом кореня ступеня
кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення
ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації
при застосуванні методів зменшення залишкової вартості визначається
діленням річної суми амортизації на 12.

Подамо зміст норм стандарту у вигляді формул:

Приклад 2

Умови прикладу:

первісна вартість об’єкта основних засобів — 12500 грн.;

ліквідаційна вартість — І350 грн.,

термін корисного викорис-лння, що передбачається, — 7 років.

Потрібно визначити:

річну норму амортизації;

річну суму амортизації;

щомісячну суму амортизації.

Виконуємо відповідні розрахунки і отримуємо шукані величини:

річна норма амортизації:

річна сума амортизації різна для кожного року експлуатації об’єкта
основних засобів (результати розрахунку наведено у графі Д таблиці 2);

щомісячна сума амортизації різна для кожного року експлуатації об’єкта
основних засобів (результати розрахунку наведено у графі Е таблиці 2).

Застосування методу зменшення залишкової вартості передбачає
використання фіксованої (в процентах) норми річної амортизації. Цей
метод засновано на припущенні, що новий об’єкт основних засобів дасть
найбільшу віддачу в перший рік його експлуатації. Потім його віддача
(продуктивність, потужність) з року в рік меншає. Відповідно в перший
рік експлуатації об’єкта буде отримано більше економічних вигід, ніж у
кожному наступному.

Отже, при цьому методі економічно обгрунтовано нарахування більшої суми
амортизації в першому році використання об’єкта і поступове її зменшення
надалі.

Оскільки при застосуванні цього методу сума амортизації нараховується
нерівномірно, також нерівномірно накопичується сума зносу і зменшується
залишкова вартість. В останньому році експлуатації об’єкта залишкова
вартість наближається до ліквідаційної вартості. Це добре видно у
прикладі 2: за умовами прикладу ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює
1350 грн., ця сума брала участь у розрахунку річної норми амортизації і
практично цій же сумі (1355 грн.) дорівнює залишкова вартість об’єкта до
кінця сьомого року експлуатації (клітинка 8 З таблиці 2). Невеличка
різниця між двома показниками викликана лише тим, що при виконанні
розрахунків деякі суми округлялися.

Таблиця 2. Розрахунок амортизації із застосуванням методу зменшення
залишкової вартості

№ з/п Рік корисної експлуатації Первісна вартість на початок року, грн.
Розрахунок річної суми амортизації Щомісячна сума амортизації (гр.Д :
12), грн. Сума зносу, накопичена з початку експлуатації об’єкта, грн.
Залишкова вартість на кінець року, (гр.В — гр.Д), грн.

Залишкова вартість, грн. Норма

амортизації, % Річна сума амортизації (гр.В х гр.Г), грн.

А Б В Г Д Е Ж З

1 На дату придбання 12500 — — — — — 12500

2 Перший рік експлуатації 12500 12500 27,2 3400 283,3 3400* 9100

3 Другий рік експлуатації 12500 9100 27,2 2475 206,3 5875* 6625

4 Третій рік експлуатації 12500 6625 27,2 1802 150,2 7677* 4823

5 Четвертий рік експлуатації 12500 4823 27,2 1312 109,3 8989* 3511

6 П’ятий рік експлуатації 12500 3511 27,2 955 79,6 9944* 2556

7 Шостий рік експлуатації 12500 2556 27,2 695 57,9 10639* 1861

8 Сьомий рік експлуатації 12500 1861 27,2 506 42,7 11145* 1355

* Показники графи Ж розраховані таким чином:

показник клітинки 2 Ж дорівнює показнику клітинки 2 Д;

показник клітинки З Ж дорівнює сумі показників клітинок 2 Ж і З Д, тобто
3400 грн. + 2475 грн. = 5875 грн.;

показник клітинки 4 Ж дорівнює сумі показників клітинок З Ж і 4 Д,
тобто 5875грн. + 1802грн. = 7677 грн.;

показник клітинки 5 Ж дорівнює сумі показників клітинок 4 Ж і 5 Д, тобто
7677 грн. + 1312 грн. — 8989 грн.;

показник клітинки 6 Ж дорівнює сумі показників клітинок 5 Ж і 6 Д, тобто
8989 грн. + Р55 грн. = 9944 грн.;

показник клітинки 7 Ж дорівнює сумі показників клітинок 6 Ж і 7 Д, тобто
9944 грн. + 695 грн. = 10639 грн.;

показник клітинки 8 Ж дорівнює сумі показників клітинок 7 Ж і 8 Д, тобто
10639грн. + 506грн. = 11145 грн.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості щодо розрахунку норми
амортизації — найпростіший із прискорених методів. У цьому випадку норму
визначають як подвійну норму прямолінійного методу. Трохи лякає
нелінійний характер нарахування амортизації за цим методом. Але для
деяких об’єктів, зокрема для комп’ютерів, які зазнають швидкого
морального зносу, метод прискореного зменшення залишкової вартості є
найбільш прийнятним.

При застосуванні даного методу нарахування амортизації річна сума
амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на
початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування
амортизації і річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи з
терміну корисного використання об’єкта і подвоюється.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації
при застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості
визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Приклад 3

Умови прикладу:

первісна вартість об’єкта — 13000 грн.;

ліквідаційна вартість об’єкта — 1000 грн.;

термін корисного використання, що передбачається, — 8 років.

Необхідно визначити:

річну норму амортизації;

річну суму амортизації;

щомісячну суму амортизації.

Зробимо відповідні розрахунки і знайдемо шукані величини:

Річна сума амортизації різна для кожного року експлуатації об’єкта
основних засобів (результати розрахунку подано в графі Д таблиці 3).

Щомісячна сума амортизації також різна для кожного року експлуатації
об’єкта основних засобів (результати розрахунку подані в графі Е
таблиці 3).

Приклад нарахування амортизації із застосуванням методу прискореного
зменшення залишкової вартості наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Розрахунок амортизації із застосуванням методу прискореного
зменшення залишкової вартості

№ з/п Рік корисної експлуатації Первісна вартість, грн. Розрахунок
річної суми амортизації Щомісячна сума амортизації (гр.Д : 12), грн.
Сума зносу, накопичена з початку експлуатації об’єкта, грн. Залишкова
вартість на кінець року (гр.В — гр.Д), грн.

Залишкова вартість на початок року, грн. Подвоєна норма амортизації, %
Річна сума амортизації (гр.В х гр.Г), грн.

А Б В Г Д Е Ж З

1 На дату придбання 13000 — — — — — 13000

2 Перший рік експлуатації 13000 13000 25 3250* 270,8 3250* 9750

3 Другий рік експлуатації 13000 9750 25 2438* 203,2 5688* 7312

4 Третій рік експлуатації 13000 7312 25 1828* 152,3 7516* 5484

5 Четвертий рік експлуатації 13000 5484 25 1371* 114,3 8887* 4113

6 П’ятий рік експлуатації 13000 4113 25 1028* 85,7 9915* 3085

7 Шостий рік експлуатації 13000 3085 25 771* 64,3 10686* 2314

8 Сьомий рік експлуатації 13000 2314 25 578* 48,2 11264* 1736

9 Восьмий рік експлуатації 13000 1736 — 736** 61,3 12000* 1000

*Показники графи Е розраховані в такий спосіб:

показник клітинки 2 Ж дорівнює показнику клітинки 2 Д тобто 3250 грн.;

показник шітинки З Ж дорівнює сумі показників клітинок 2 Ж і З Д, тобто
3250 грн. + 2438 грн. = 5688 грн.;

показник шітинки 4 Ж дорівнює сумі показників клітинок З Ж і 4 Д, тобто
5688 грн. + 1828 грн. = 7516 грн.;

показник клітинки 5 Ж дорівнює сумі показників клітинок. 4 Ж і 5 Д,
тобто 7516 грн. + 1371 грн. = 8887 грн.;

показник клітинки 6 Ж дорівнює сумі показників клітинок 5 Ж і 6 Д, тобто
8887 грн. + 1028 грн. = 9915 грн.;

показник клітинки 7 Ж дорівнює сумі показників клітинок 6 Ж і 7 Д, тобто
9915 грн. + 771 грн. = 10686 грн.;

показник клітинки 8 Ж дорівнює сумі показників юітинок 7 Жі 8 Д, тобто
10686 грн. + 578 грн. = 11264 грн.; показник клітинки 9 Ж дорівнює сумі
показників клітинок 8 Ж і 9 Д, тобто 11264 грн. + 736 грн. = 12000 грн.

** Показник клітинки 9 Д дорівнює різниці показників клітинок 8 3 і 9 3,
тобто 1736 грн — 1000 грн. = 736 грн.

При цьому методі річна норма амортизації являє собою фіксовану (у
відсотках) величину і застосовується до залишкової вартості об’єктів
основних засобів. При цьому в перший рік експлуатації об’єкта основних
засобів нараховується найбільша сума амортизації, потім вона зменшується
щороку (графа Д таблиці 3).

Очікувана ліквідаційна вартість не враховується при розрахунку річної
норми амортизації. Тому в останній рік експлуатації об’єкта річну суму
амортизації слід розрахувати не за формулою, а як різницю між залишковою
вартістю об’єкта на початок року (клітинка 9 В таблиці 3) і його
ліквідаційною вартістю (клітинка 9 з таблиці 3).

Кумулятивний метод, який називають також методом суми чисел, хоча і є
прискореним (регресивним), але належить до лінійних методів. При його
використанні суми амортизації, що їх щорічно нараховують, також
зменшуються, але зменшення відбувається рівномірно. Якщо термін
корисного використання об’єкта становить 4 роки, то норма амортизації
для першого року дорівнює 4/10 вартості, шо амортизується, другого —
3/10, третього — 2/10 і четвертого — 1/10. Тобто щороку сума
амортизаційних відрахувань стає меншою на 1/10 вартості, що
амортизується. Коли строк корисного використання об’єкта 5 років, то
сума амортизаційних відрахувань кожного року зменшується на 1/15
вартості, що амортизується, і т.д.

Зазвичай прискорені методи застосовують у випадках, коли об’єкти
основних засобів зазнають швидкого морального зносу, як, наприклад,
персональні комп’ютери. Прискорені методи нарахування амортизації можна
також використовувати з метою збереження відносної рівноваги між сумою
витрат на ремонт об’єктів основних засобів і амортизацією, яку щороку
нараховують протягом усього терміну їх корисного використання. Прикладом
необоротних активів, у міру старіння яких значно зростають витрати на
ремонт, технічне обслуговування та експлуатацію, можуть слугувати
транспортні засоби.

Кумулятивний метод заснований на використанні кумулятивного коефіцієнта,
який змінюється залежно від числа років, що залишилися до кінця
передбачуваного терміну експлуатації об’єкта. Тому в наведеній нижче
формулі знаменник — показник постійний, а чисельник змінюється щороку.

Після того як визначено кумулятивний коефіцієнт, необхідно визначити
річну і щомісячну суми амортизації.

Приклад 4

Умови прикладу:

первісна вартість об’єкта — 5000 грн.;

ліквідаційна вартість об’єкта — 500 грн.;

очікуваний термін корисного використання — 4 роки.

Потрібно визначити:

кумулятивний коефіцієнт для кожного року експлуатації об’єкта;

річну суму амортизації для кожного року;

щомісячні суми амортизації.

Виконуємо розрахунок кумулятивного коефіцієнта, а потім (таблиця 4) й
інші показники:

кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації
наприкінці 1-го року експлуатації об’єкта;

кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації
наприкінці 2-го року експлуатації об’єкта;

кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації
наприкінці 3-го року експлуатації об’єкта;

кумулятивний коефіцієнт для нарахування річної суми амортизації
наприкінці 4-го року експлуатації об’єкта;

Таблиця 4. Розрахунок сум амортизації із застосуванням кумулятивного
методу

№ з/п

Вартість Кумулятивний коефіцієнт Річна сума амортизації (гр.В х гр.Г),
грн. Щомісячна сума амортизації (гр.Д: 12), грн. Сума зносу, накопичена
з початку експлуатації об’єкта, грн. Залишкова вартість на кінець року,
грн.

первісна, грн. що амортизується, грн.

А Б В Г Д Є Ж З

1 На дату придбання 5000 — — — — — 5000

2 Перший рік експлуатації 5000 4500 4/10 1800 150 1800 3200

3 Другий рік експлуатації 5000 4500 3/10 1350 112,5 3150 1350

4 Третій рік експлуатації 5000 4500 2/10 900 75 4050 950

5 Четвертий рік експлуатації 5000 4500 1/10 450 37,5 4500 500

З таблиці 4 видно, що найбільшу суму річної амортизації нараховано в
першому році експлуатації об’єкта основних засобів — 1800 грн., у
кожному наступному році сума амортизації зменшується порівняно з
попереднім роком (графа Д таблиці 4). Залишкова вартість зменшується на
суму нарахованої амортизації до досягнення ліквідаційної вартості
об’єкта.

Суму числа років корисного використання об’єкта можна розрахувати,
використовуючи формулу:

Перевіримо на розглянутому прикладі 4, як «працює» формула:

Але це простий приклад. Припустимо тепер, що очікуваний термін
експлуатації об’єкта 11 років, а його вартість, що амортизується,
дорівнює 150000 грн. (160000 грн. — 10000 грн.).

Кумулятивний коефіцієнту цьому випадку дорівнює:

За перший рік експлуатації об’єкта сума амортизації складе: 150000 грн.
х 11/66 = 25000 грн.;

за другий — 150000 грн. х 10/66 = 22727грн.;

за третій — 150000 грн. х 9/66 = 20455 грн.;

за четвертий — 150000 грн. х 8/66 = 18182 гри.;

за п’ятий — 150000 грн. х 7/66 = 15909 грн.;

за шостий — 150000 грн. х 6/66 = 13636 грн.;

за сьомий — 150000 грн. х 5/66 = 11364грн.;

за восьмий — 150000 грн. х 4/66 = 9091 гри.;

за дев’ятий — 150000 грн. х 3/66 = 6818 гри.;

за десятий — 150000 грн. х 2/66 = 4545 грн.;

за одинадцятий — 150000 грн. х 1/66 = 2273 гри.

Разом нараховано амортизації 150000 грн.

Виробничий метод нарахування амортизації грунтується на тому, що
амортизація не є наслідком тривалості експлуатації об’єкта основних
засобів, а залежить тільки від ефективності їх використання. Цей метод,
який також називається методом суми одиниць продукції, найчастіше
застосовують тоді, коли знос активу безпосередньо пов’язаний з частотою
його використання. Наприклад, виробничий метод є широковживаним для
нарахування амортизації вантажних автомобілів.

Застосування виробничого методу обмежене не тільки тим, що не завжди є
можливість визначити виробничу потужність об’єкта протягом усього
термінуйого корисного використання. Нерідко в цьому немає потреби. Але
для амортизації вартості основних (фондів, які самостійно можуть
виконувати конкретний обсяг робіт, цей метод є вкрай ефективним.

При застосуванні даного методу місячна сума амортизації визначається як
добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і
виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється
діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції
(робіт, послуг), який підприємство передбачає зробити (виконати) із
використанням об’єкта основних засобів.

Цей метод можна назвати також методом нарахування амортизації
пропорційно обсягу виконаних робіт.

Виробничий метод засновано на припущенні, шо розмір амортизації (зносу)
залежить тільки від інтенсивності експлуатації об’єкта незалежно від
терміну, тобто тривалість (кількість років) експлуатації об’єкта не
впливає на суми амортизації, що нараховується.

Приклад 5

За умовами прикладу виробничий метод амортизації застосовується до
автомобілів 1, 2 і 3 (графа 1 таблиці 5). У таблиці 5 наведено й інші
вихідні дані як за кожним автомобілем, так і в цілому за групою
автомобілів:

первісна вартість об’єктів — показники графи Б;

ліквідаційна вартість об’єкта — показники графи Д;

передбачуваний обсяг діяльності (пробіг автомобіля) — показники графи Ж;

фактичний обсяг діяльності за декілька місяців — показники граф Й, К, Л.

Потрібно визначити (відповідні розрахунки також наведено в таблиці 5):

вартість, що амортизується (графа Е);

виробничу ставку амортизації (графа З);

щомісячні суми амортизації залежно від фактичного пробігу автомобіля в
кожному конкретному місяці (графи М, Н, О).

Таблиця 5. Нарахування амортизації із застосуванням виробничого методу

№ з/п Найменування об’єктів та їх інвентарні номери Первісна вартість,
грн. Ліквідаційна вартість Вартість, що амортизується (гр.Б — гр.Д).’
грн. Очікуваний обсяг діяльності до закінчення терміну корисного
використання, тис.км. Виробнича ставка амортизації (гр.Є : гр.Ж), грн.
Фактичний обсяг діяльності, тис.км. Сума амортизації, що підлягає
нарахуванню, грн. Разом (сума гр.М, Н, О), грн.

Передбачувана виручка від продажу після закінчення експлуатації, грн.
Очікувані витрати, пов’язані з продажем, грн. Разом ліквідаційна
вартість (гр.В — гр.Г). грн.

липень серпень вересень липень серпень вересень

А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П

1 Автомобіль-1 9947 5480 240 5240 4707 7000 0,672 1000 — — 672 _ — 672

2 Автомобіль-2 14250 10600 300 10300 3950 7000 0,564 1700 1700 — 959 959
— 1918

3 Автомобіль-3 10547 3480 240 3240 7307 7000 1,05 2750 2000 2000 2888
2100 2100 7088

4 Разом 34744 19560 780 18780 15964 21000 0,762 5450 3700 2000 4519 3059
2100 9678

З наведеної таблиці видно, що сума нарахованої амортизації залежить від
обсягу виконаної роботи, в цьому випадку — від обсягу наданих
транспортних послуг. Сума зносу накопичується також залежно від обсягу
послуг. Пропорційно обсягу виконаних робіт зменшується й залишкова
вартість. Цей метод нарахування амортизації можна застосовувати в тому
випадку, якщо обсяги виконаних робіт (продукції, що виготовляється,
послуг, шо надаються) може бути визначено досить точно.

Податковий метод нарахування амортизації

Закон про прибуток, на відміну від ПБО-7, жорстко регламентує порядок
нарахування амортизації і не допускає можливості якого-небудь вибору.
Тому який би метод (або методи) не вибрало підприємство для нарахування
амортизації в бухгалтерському обліку, в податковому обліку потрібно
діяти твердо дотримуючись вимог, викладених у ст.8 Закону про прибуток,
який так і називається «Амортизація». Проте якщо розглядати ст.8 Закону
про прибуток ширше, то можна стверджувати, що вона регламентує не тільки
порядок нарахування амортизації, але й податковий облік основних фондів
загалом. Разом із тим звертає на себе увагу й те, що в назві ст.8
основні фонди не згадуються, а це дозволяє зробити висновок, шо з
погляду оподаткування (знов-таки, на відміну від бухгалтерського
обліку), інтерес викликають не основні фонди як такі, а тільки їхній
вплив на об’єкт оподаткування. А цей вплив якраз і проявляється
переважно через амортизацію, адже відповідно до ст.З Закону про прибуток
об’єктом оподаткування є

Отже, амортизаційні відрахування з метою оподаткування не включаються
де, валових витрат, вони є самостійним показником, що бере участь
(нарівні з валовими витратами; у розрахунку оподатковуваного прибутку. А
ось для того, щоб цей показник визначити, потрібно дотримуватися правил
податкового обліку основних фондів, встановлених ст.8 Закону про
прибуток. До низки основних можна віднести такі правила податкового
обліку основних фондів:

амортизується не вартість (як у бухгалтерському обліку) основних фондів,
амортизуються витрати на їхнє виготовлення, придбання або поліпшення.
Тому не амортизується в податковому обліку, наприклад, вартість
безкоштовно отриманих основних фондів. З іншого боку, основні фонди
можуть бути не введені в експлуатацію, можуть повністю або частково не
використовуватися, але оскільки витрати здійснено, амортизація продовжує
нараховуватися;

об’єктом нарахування амортизації є балансова вартість групи. Ця
величина, хоча й формується внаслідок операцій із основними фондами, все
ж відносно самоспина. Рух основних фондів не завжди супроводжується
зміною балансової вартості групи. Тому може виникнути ситуація, коли
основних фондів уже немає, а балансова вартість ше залишилася. Можлива й
протилежна ситуація: балансова вартість тієї чи іншої групи дорівнює
нулю, але в складі цієї групи ше є основні фонди

для цілей податкового обліку обов’язковий по-об’єктний облік балансової
вартості тільки основних фондів групи 1. Основні фонди груп 2 і 3
враховуються не пооб’єктно, а за сукупною балансовою вартістю
відповідної групи.

Порядок нарахування амортизації викладено в пп.8.3.1 ст.8 Закону про
прибуток і може бути подано у вигляді формули:

Норми амортизації — показники задані, вони встановлені п.8.6 ст.8 Закону
про прибуток. Отже, основним для цілей податкового обліку є поняття
балансової вартості груп основних фондів, оскільки саме цей показник
платник податку розраховує самостійно відповідно до пп.8.3.2 ст.8 Закону
про прибуток. Від правильності розрахунку балансової вартості групи
залежить правильність нарахування амортизації.

Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду
розраховується за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) + В(а-1) — А(а-1)

де Б(а) — балансова вартість групи на початок звітного періоду;

Б(а-1) — балансова вартість групи на початок періоду, що передував
звітному;

П(а-1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення
капітального ремонту, реконструкцій; модернізацій та інших поліпшень
основних фондів, протягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) — сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду,
що передував звітному;

А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нара кованих у періоді, що
передував звітному.

Навівши в пп.8.3.2 ст.8 Закону про прибуток формулу розрахунку
балансової вартості груп, законодавці не встановили форму такого
розрахунку та не дали доручення якому-небудь відомству таку форму
розробити. Інакше кажучи, Закон взагалі не вимагає використовувати дня
розрахунку амортизаційних відрахувань і обліку балансової вартості груп
яку-небудь спеціальну облікову форму. Однак наявність такої форми,
безумовно, доцільна, оскільки дозволяє виконувати розрахунок за певним
алгоритмом, значно знижуючи тим самим ризик припуститися помилки. Типові
форми № 03-14, ОЗ-І5 і ОЗ-16, затверджені Наказом № 352, застосовувати
не можна, оскільки в них не передбачено реквізити, що дозволяють
виконати розрахунок відповідно до наведеної вище формули. Отже, для
такого розрахунку платники податку можуть самостійно розробити форму або
ж скористатися пропозиціями колег. На думку авторів цієї консультації,
найзручнішою формою розрахунку є відомість, яка є таблицею, що
складається з граф і рядків. Графи таблиці відповідають елементам
формули, а в рядки вписуються об’єкти податкового обліку та дані, що їм
відповідають.

Так відомість виконує відразу дві функції. Вона є одночасно:

первинним документом, що містить розрахунок суми амортизаційних
відрахувань і підтверджує правильність такого розрахунку;

регістром податкового обліку, в якому відображаються зміни (зменшення,
збільшення) балансової вартості груп основних фондів.

Варіант такої відомості наведено далі. У «шапці», таблиці при позначенні
показників, які повинні відображатися в кожній графі, використано
елементи податкової формули (їх виділено напівжирним шрифтом).

Таблиця 7.Відомість розрахунку балансової вартості груп основних фондів
і визначення суми амортизаційних відрахувань (зразок форми)

№ з/п Найменуван-ня об’єктів обліку Балансова вартість основних фондів і
груп на початок звітного кварталу Б(а-1), грн. Витрати, що збільшують
балансову вартість груп Операції з виведення з експлуатації об’єктів
основних фондів Сума амортизаційних відрахувань у звітному кварталі А(а-
1), грн. Балансова вартість основних фондів і груп на кінець звітного
кварталу (за формулою гр.Б + гр.Г — гр.Е — гр.Ж)Б(а),грн.

Наймену-вання Сума П(а — 1), грн. Наймену-вання Сума В(а — 1), грн.

А Б В Г Д Е Ж З

За найменуванням показників, які відображаються у графах Б і 3, видно,
що Відомість складається на кожний звітний квартал. Розглянемо
детальніше зміст показників, які відображаються в кожній графі.

У графу А заносяться найменування об’єктів обліку. Відповідно до
пп.8.3.4 і пп.8.3.5 ст.8 Закону про прибуток об’єктами податкового
обліку основних фондів є:

балансова вартість окремих об’єктів основних фондів групи 1;

сукупна балансова вартість об’єктів групи 1;

сукупна балансова вартість об’єктів групи 2;

сукупна балансова вартість об’єктів групи З,

Отже, записи в графі А будуть переліком усіх об’єктів групи 1 (їхні
найменування та інвентарні номери), а також позначення кожної з трьох
груп.

У графу Б переносяться показники з графи З Відомості за попередній
податковий квартал.

У графі Г відображаються суми витрат, що збільшують балансову вартість
груп основних фондів. До таких витрат відповідно до пп.8.1.2 ст.8 Закону
про прибуток належать витрати, пов’язані з:

придбанням основних фондів для власного виробничого використання;

самостійним виготовленням основних фондів для власних виробничих потреб;

проведенням усіх видів поліпшень власних і орендованих виробничих
основних фондів (на суму, що перевищує 5% сукупної балансової вартості
груп основних фондів на початок звітного року).

Стисле найменування відповідної операції відображається в графі В.

У графі Е відображається вартість основних фондів у тих випадках, коли
їх вибуття призводить до зменшення балансової вартості груп.

Податковий облік основних фондів групи 1 ве деться пооб’єктно. Тому у
разі вибуття об’єкта основних фондів групи 1 (незалежно від причини
вибуття) його балансова вартість прирівнюється до нуля. Отже, показник
графи Е повинен дорівнювати показнику графи Б, збільшеному на показник
графи Г і зменшеному на показник графи Ж.

Податковий облік основних фондів груп 2 і З пооб’єктно не ведеться.
Балансова вартість цих груп зменшується в таких випадках:

у разі продажу на суму вартості продажу без ПДВ (пп.8.4.4 ст.8 Закону
про прибуток);

у разі отримання компенсації від страхової організації, юридичної або
фізичної особи, винної в заподіяному збитку, за вимушену заміну на суму
отриманої компенсації (пп.8.4.9 ст.8 Закону про прибуток);

у разі, якщо на початок кварталу група основних фондів не містить
матеріальних цінностей на суму балансової вартості групи (пп.8.4.7 ст.8
Закону про прибуток).

У графі Д вказується, найменування операції, внаслідок якої відбувається
зменшення балансової вартості відповідної групи.

Показник, графи Ж — сума амортизаційних відрахувань — відповідно до
пп.8.3.1 ст.8 Закону про прибуток визначається шляхом застосування норм
амортизаціїдо балансової вартості груп основних фондів на початок
звітного періоду. При цьому слід враховувати, що до норм амортизації в
різних періодах застосовувалися понижуючі коефіцієнти. Зокрема,
починаючи з 1 квітня 2000 року застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.
Отже, в ІІ — IV кварталах 2000 року показник графи Ж розраховується за
формулою:

А оскільки норми амортизації різні, то щодо кожної групи ця формула
виглядатиме так:

для окремих об’єктів групи 1 і групи І загалом:

для групи 2:

для групи 3:

Показник графи 3 дорівнює показнику графи Б, збільшеному на показник
графи Г і зменшеному на показники граф Е і Ж. Крім того, балансова
вартість на кінець одного періоду (графа 3) дорівнює балансовій вартості
на початок наступного періоду (графа Б Відомості за наступний період).

Норми амортизації застосовуються до балансової вартості груп на початок
періоду. Тому витрати на придбання основних фондів, здійснені в
поточному кварталі, почнуть амортизуватися тільки з наступного кварталу.
І навпаки: основні фонди, що вибули в поточному кварталі, зменшать
балансову вартість групи тільки на початок наступного періоду. Це
необхідно враховувати при здійсненні операцій, внаслідок яких
зменшується балансова вартість груп. Балансова вартість об’єкта або
групи до моменту продажу (або до моменту здійснення іншої операції, що
зменшує балансову вартість груп) визначається як балансова вартість на
початок кварталу, зменшена на суму амортизаційних відрахувань за цей
квартал.

Окремі норми ст. 8 встановлюють, до якого моменту нараховується
амортизація.

Відображення амортизації на рахунках бухгалтерського обліку

Незалежно від того, який метод нарахування амортизації обрало
підприємство, відображення на рахунках бухгалтерського обліку сум
нарахованої амортизації є однаковим та залежить від функціонального
призначення об’єкта основних засобів.

Згідно з п. ЗО П(С)БО 7 суму нарахованої амортизації всі підприємства
відображають як збільшення суми витрат підприємства і зносу необоротних
активів, тобто сума амортизації залежно від функціонального призначення
об’єкта списується на відповідні рахунки витрат у кореспонденції з
рахунками 13.

Кореспонденцію рахунків щодо обліку амортизації основних засобів у
загальному вигляді можна показати в такій таблиці:

Таблиця 8. Кореспонденція рахунків з обліку амортизації основних
засобів

№ п/п Зміст операції Кореспонденція

Дебет Кредит

1 Нараховано амортизацію об’єктів виробничого призначення за умови, що
амортизаційні відрахування можуть бути віднесені до конкретного виду
продукції (наприклад, якщо при виконанні будівельних робіт об’єкт
основних засобів використовувався виключно для виконання певного
замовлення) 23 131

2 Нараховано амортизацію основних засобів виробничого призначення за
умови, що амортизаційні відрахування не можуть бути віднесені до
конкретного виду продукції (наприклад, якщо промислове обладнання
використовується для виробництва декількох видів продукції за декількома
замовленнями водночас) 91 131

3 Нараховано амортизацію основних засобів загальногосподарського
призначення (наприклад, амортизація офісного обладнання, комп’ютерів,
використовуваних адміністративно-управлінським персоналом) 92 131

4 Нараховано амортизацію основних засобів, використовуваних при збуті
продукції (наприклад, якщо автомобіль здійснює достав товару на
торговельні точки; а також амортизація торговельного обладнання
підприємств торгівлі) 93 131

5 Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються в іншій
операційній діяльності (наприклад, амортизація об’єктів
житлово-комунального і соціальне культурного призначення) 94 131

Основні чинники, які впливають на визначення норм амортизації

Вибір оптимального методу нарахування амортизації для кожного
конкретного об’єкта основних засобів є головною складовою формування
амортизаційної політики підприємства. Але метод амортизації, хоча н
впливає істотно на її розмір, найімовірніше, характеризує якісний бік
процесу розподілу.

Не менш важливим в амортизаційній політиці, насамперед для бухгалтера, є
кількісний критерій амортизації. Таким критерієм можна вважати відносний
розмір амортизації, виражений нормою амортизації, яка залежить в
основному від чотирьох факторів:

вартості об’єкта основних засобів;

ліквідаційної вартості;

строку корисного використання;

методу нарахування амортизації.

Для розрахунку норм амортизації переважно використовують вартість, що
амортизується, тобто первісну або переоцінену вартість, зменшену на
ліквідаційну вартість об’єкта. Первісна вартість об’єкта основних
засобів — показник, який чітко визначається заданими бухгалтерського
обліку та не вимагає будь-яких вірогідних оцінок. Види витрат, що їх
враховують у складі первісної вартості, у зв’язку із введенням у дію
ПБО-7 практично не змінилися. До таких витрат належать витрати,
пов’язані з придбанням, доставкою (у тому числі витрати зі страхування
ризиків доставки) і введенням об’єктів основних засобів в експлуатацію.

Оцінку ліквідаційної вартості може бути доволі точно здійснено для
активів з відносно коротким терміном використання. Але здебільшого зона
є досить умовною. Найчастіше застосовують оцінку вартості основних
засобів після закінчення строку їх корисного використання виходячи з
ціни брухту, який можна реалізувати. В окремих випадках, окрім ціни
брухту, в оцінці ліквідаційної вартості може бути враховано вартість
деталей зношеного активу, які можуть бути реалізовані або використані як
запасні частини. Отже, ліквідаційна вартість залежить не тільки від
стану об’єкта, а й від ринку збуту.

Оцінка терміну корисного використання необов’язково має збігатися з
нормативним строком використання об’єкта основних засобів. Це пов’язано
з вирішенням питання мінімізації витрат. Скажімо, підприємство може
встановити термін корисного використання обладнання і проводити його
заміну кожні 5 років, хоча фізично його можна використовувати 10 років.
Такий підхід цілком відповідає вимогам ПБО-7.

При визначенні строку корисного використання відповідно до п.24 ПБО-7
слід враховувати:

фізичний та моральний знос, що передбачається;

очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності та
продуктивності;

правові або інші обмеження щодо строків його використання.

Отже, з усіх чинників, що впливають на амортизацію, абсолютно точно
можна визначили лише один — первісну вартість об’єкта основних засобів.
Решту встановвлюють з різною мірою імовірності. Амортизація як процес
розподілу побудована на припущеннях. Тому ще раз підкреслимо: у виборі
методів і в розрахунку норм амортизації необоротних активів можливі
неточності. Головне, щоб було дотримано вимог ПБО-7 та інших
національних стандартів.

З урахуванням усього викладеного вище для амортизації вартості
найпоширеніших видів основних засобів може бути запропоновано методи
нарахування і норми амортизації, наведені в таблиці 9.

Таблиця 9. Орієнтовна таблиця вибору методів нарахування амортизації
основних засобів

№ рядка Вид основних засобів Передбачуваний строк корисного
використання, років Передбачувана ліквідаційна вартість (у % до
первісної вартості) Рекомендований метод нарахування амортизації та
норма амортизації, % Можливий метод нарахування амортизації та норма
амортизації

А Б В Г Д

1 Земля не обмежено 100 Амортизації не підлягає Амортизації не підлягає

2 Будівлі виробничі та невиробничі 40 — 100 2-4 Прямолінійний, 1 — 3
Прискореного зменшення залишкової вартості, 2 — 6

3 Будівлі збірно-розбірні 10 — 20 2-4 Прямолінійний, 5 — 10 Прискореного
зменшення залишкової вартості, 10 — 20

4 Свердловини 12 — 15 5-10 Прямолінійний, 6 — 8 Кумулятивний*

Норма амортизації — змінна величина, яка залежить від строку корисного
використання

5 Морські причальні споруди 50 — 70 1-2 Прямолінійний, 1 — 2
Кумулятивний

6 Артезіанські свердловини 8 — 15 1-2 Прямолінійний, 7 — 12 Прискореного
зменшення залишкової вартості, 14 — 24

7 Пристрої електропередачі та зв’язку 20 — 40 3-5 Прямолінійний, 2 — 5
Кумулятивний

8 Теплотехнічне обладнання 10 — 20 3-5 Прямолінійний, 5 — 10
Прискореного зменшення залишкової вартості, 10 — 20

9 Електродвигуни 10 — 15 1 — 3 Прямолінійний, 5 — 7 Прискореного
зменшення залишкової вартості, 10 — 14

10 Двигуни внутрішнього згоряння 9 — 12 1 — 3 Прямолінійний, 5 — 7
Прискореного зменшення залишкової вартості, 16 — 24

11 Металорізальне обладнання 10 — 15 1 -3 Прямолінійний, 7 — 10
Прискореного зменшення залишкової вартості, 14 — 20

12 Підйомно-транспортне обладнання 5 — 10 2 — 4 Прямолінійний, 10 — 20
Прискореного зменшення залишкової вартості, 20 — 40

13 Машини та обладнання кольорової металургії 4 — 10 2 — 4
Прямолінійний, 12 — 25 Прискореного зменшення залишкової вартості, 24 —
50

14 Машини та обладнання хімічної промисловості 6 — 10 3 — 5
Прямолінійний, 10 — 15 Прискореного зменшення залишкової вартості, 20 —
30

15 Машини та обладнання нафтопереробної промисловості 6 — 8 3 — 5
Прямолінійний, 12 — 16 Прискореного зменшення залишкової вартості, 24 —
32

16 Машини та обладнання деревообробної промисловості 6 — 8 3 — 5
Прямолінійний, 12 — 16 Прискореного зменшення залишкової вартості, 24 —
32

17 Машини та обладнання залізничного транспорту 6 — 8 3 — 5
Прямолінійний, 12 — 16 Прискореного зменшення залишкової вартості, 24 —
32

18 Обладнання рибної промисловості 6 — 10 3 — 5 Прямолінійний, 10 — 15
Прискореного зменшення залишкової вартості, 20 — 30

19 Обладнання м’ясної та молочної промисловості 5 — 7 2 — 4
Прямолінійний, 14 — 20 Прискооеного зменшення залишкової’ зартості 28 —
40

20 Обладнання зв’язку 5 — 12 1 — 5 Прямолінійний, 8 — 20 Прискореного
зменшення залишкової вартості, 16 — 40

21 Сільськогосподарські машини та обладнання 5 — 8 2 — 4 Прямолінійний,
12 — 20 Прискореного зменшення залишкової вартості, 24 — 40

22 Вимірювальні та регулюючі прилади 4 — 10 6 — 8 Прямолінійний, 12 — 25
Прискореного зменшення

23 Обчислювальна техніка** 4 — 8 10 — 12 Прискореного зменшення
залишкової вартості, 28 -50 Прямолінійний, 14 — 25

**Амортизації можуть підлягати окремі компоненти обчислювальних,
комплексів. Наприклад, при визначенні амортизації персональних комп
‘ютерів окремо може бути встановлено норму амортизації вартості монітора

24 Залізничний транспорт 10 — 15 2 — 4 Прямолінійний, 5 — 10
Прискореного зменшення залишкової вартості, 10 — 20

25 Морський транспорт 12 — 16 5 — 7 Прямолінійний, 6 — 8 Прискореного
зменшення залишкової вартості, 12—16

26 Легкові автомобілі 5 — 7 2 — 4 Прискореного зменшення залишкової
вартості, 30 -40 Прямолінійний, 15 — 20 або виробничий

27 Вантажні автомобілі 5 — 7 2 — 4 Виробничий Прямолінійний, 15 — 20 або
зменшення залишкове

вартості, 30 — 50

28 Автобуси 6 — 8 3 — 5 Прямолінійний, 12 — 16 Виробничий або зменшення
залишкове вартості, 25 — 35

29 Інструменти 2 — 8 0 — 1 Прямолінійний, 15 — 50 Кумулятивний

30 Інвентар 4 — 10 0 — 1 Прямолінійний, 10 — 25 Кумулятивний

Коригування методу та норм амортизації

Коли обрані методи або встановлені норми амортизації не повною мірою
відповідають очікуваним економічним вигодам від використання об’єкта
основних засобів, ПБО-7 дозволено здійснювати їх коригування. Згідно з
ПБО-6 таке коригування вважають зміною облікової оцінки.

Зміни облікової оцінки не вимагають коригування за попередні періоди.
Коригування здійснюється шляхом зміни норми амортизації, розрахованої
відповідно до прийнятого у результаті коригування методу амортизації.
Під час розрахунку ско-ригованої норми амортизації за вартість об’єкта
основних засобів беруть його залишкову вартість на момент коригування.

Приклад. 1 липня 2000 року ВАТ «Салгир» для адміністративних потреб
придбало персональний ком-п ‘ютер вартістю 5000 гри. Для нарахування
амортизації прийнято прямолінійний метод. Норму амортизації розраховано
виходячи зі строку корисного використання комп ‘ютера 5 років і його
ліквідаційної вартості 800 грн.

1 січня 2002 року ухвалено рішення про зміну методу нарахування
амортизації на метод прискореного зменшення залишкової вартості із
збільшенням терміну корисного використання до 8 років та зменшенням
ліквідаційної вартості до 600 грн.

У зв’язку зі зміною облікової оцінки слід виконати такі розрахунки:

1. Первісна вартість персонального комп’ютера (на 01.07.2000 р.) — 5000
грн.

2. Вартість, що амортизується, — 4200 грн. = 5000 грн. — 800 грн.

3. Норма амортизації — 16,8% = [(4200 грн. : 5 років) : 5000 грн.] х
100%.

4. Сума амортизації, нарахована станом на 31.12.2001 р., дорівнює
1260 грн.:

у 2000 р. — 420 грн. = [(5000 грн. х 16,8%) : 12 місяців] х 6 місяців;

у 2001 р. — 840 грн. = 5000 грн. х 16,8%.

5. Залишкова вартість персонального комп’ютера на 31.12.2001 р.:

3740 грн. = 5000 грн. — 1260 грн.

6. Вартість, що амортизується, — 3140 грн. = = 3740 грн. — 600 грн.

7. Скоригована норма амортизації:

30,8% = {[3740 грн. : (8 років — 1,5 року) : 3740 гри.] х 100} х 2.

Нагадаємо, що при розрахунку норми амортизації за методом прискореного
зменшення залишкової вартості ліквідаційну вартість не враховують.

8. У 2002 році буде нараховано амортизацію в сумі: 1152 грн. = 3740 грн.
х 30,8%,

що в бухгалтерському обліку відобразиться проводкою:

Дт 92 «Адміністративні витрати» — Кт 131 «Знос основних засобів» — 1152
грн.

9. У 2003 році буде нараховано амортизацію в сумі: 797 грн. = (3740 грн.
— 1152 грн.) х 30,8%, що в бухгалтерському обліку відобразиться
проводкою:

Дт 92 «Адміністративні витрати» — Кт 131 «Знос основних засобів» — 797
грн. тощо.

Висновок

Виконання курсового проекту з фінансового обліку проводилося на основі
опрацювання рекомендованої літератури з використанням існуючої
нормативної бази (Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні”, Плану рахунків та ін).

Мною було розкрито теоретичні питання щодо концепцій амортизації,
виходячи з точок зору різних авторів, з використанням практичних
прикладів, аналітичних таблиць, формул та схем.

Розвязання задачі здійснювалося згідно існуючих правил і норм
бухгалтерського обліку.

Виходячи з того, що в сучасних умовах спостерігається суцільна
комп’ютеризація в практиці господарюючих суб’єктів, мною у процесі
виконання курсової роботи було використано ЕОМ (поряд з ручним
способом).

Список використаної літератури

Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. –К., 2000.

Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку,
економічного контролю та аудиту. Підручник. –К.: КНЕУ, 2000.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
–К.: А.С.К., 2000.

Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред.
П.Я. Хомина. –Тернопіль: Астон, 2000.

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні”.

План рахунків бухгалтерського обліку

Періодичні видання журналу ”Бухгалтерія” №30 – 31.

П(с)БО №7.

PAGE

PAGE 37

Річна сума амортизації

Вартість, що амортизується

Термін корисного використання

Місячна сума амортизації

Річна сума амортизації

12

Річна сума амортизації

Залишкова вартість об’єкта на початок звітного періоду або первісна
вартість на дату початку нарахування амортизації

Річна норма амортизації

100%

Річна норма амортизації

Щомісячна сума амортизації

Річна сума амортизації

12

12

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації

2

Термін корисного використання

100%

Річна сума амортизації

Річна норма амортизації

Залишкова вартість об’єкта на початок звітного року або первісна
вартість на дату початку нарахування амортизації

Річна сума амортизації

2

8 років

100%

Річна сума амортизації

12,5%

2

25%

Сума числа років корисного використання об’єкта

Кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання
об’єкта

Кумулятивний коефіцієнт

Кумулятивний коефіцієнт

Вартість, що амортизується

Річна сума

амортизації

12

Річна сума амортизації

Щомісячна сума амортизації

2

Очікуваний термін корисного використання об’єкта

Сума числа років корисного використання об’єкта

Очікуваний термін корисного використання об’єкта

Виробнича ставка амортизації

Фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг)

Щомісячна сума амортизації

Загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство передбачає
зробити, використовуючи об’єкт

Вартість,що амортизується

Виробнича ставка амортизації

Прибуток (об’єкт оподаткування)

Скоригований валовий дохід

Валові витрати

Сума амортизаційних відрахувань

Сума амортизаційних відрахувань

Балансова вартість групи на початок звітного періоду

Норма амортизації відповідної групи ОЗ

Похожие записи