робота потребує невеликої вичитки

Дипломна робота

на тему:

Бухгалтерський облiк активних операцiй комерцiйних банкiв

ЗМІСТ

І ВСТУП
6

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

2 .Активні операції комерційних банків та новий

підхід до ведення бухгалтерського обліку
…………………………………………………………..8
2.1.Кредитування, як вид активних операцій
банку………………………8

2.1.1.Суть кредиту, його види та
функції……………………………………..8

2.1.2.Принципи та етапи
кредитування………………………………………II

2.1.3.Управління кредитним портфелем
банку……………………………15

2.2.Інвестиційна діяльність
банку………………………………………………16

2.2.1.Суть і мета банківських
інвестицій…………………………………….16

2.2.2.Схожість,відмінність і зв’язок інвестиційних та позичкових
операцій ……………….. 19

2.2.3.Ризик інвестиційних
операцій……………………………………………20

2.3.Бухгалтерський облік на базі
нарахування……………………………21

2.3.1.Регулюючі проводки та їх
характеристика………………………….21

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

3.Аналіз активних операцій та їх облік у Першій Львівській філії
АППБ»АВАЛЬ»……………24

3.1.Діяльність АППБ’АВАЛЬ» на ринку України у 1999 році
……………24

3.2. Економічне обгрунтування, порядок та методика надання кредитів в
Cтрийському відділенні АППБ АВАЛЬ» ………..40 .

3.3.Облік кредитних
операцій……………………………………………………40

3.4.Операції з цінними паперами та їх облік в Cтрийському відділенні
АППБ» АВАЛЬ» ..51

3.4.1.Надання вексельного поручительства (авалю) по векселях …51

3.4.2 .Операції врахування векселів
…………………………………………….52

3.4.3. Операції доміциляції векселів
……………………………………………55

3.4.4.Купівля-погашення ОВДП для банку та клієнтів на первинному
ринку…………….56

3.5.Аналіз кредитно-інвестиційної діяльності у Cтрийському відділенні
АППБ»АВАЛЬ»
………………………………………………………………
59

РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА

4.Вдосконалення бухгалтерського обліку активних операцій Cтрийському
відділенні АППБ
«АВАЛЬ»………………………………………………………65

4.1. Принципи бухгалтерського обліку кредитів. Облік нарахованих та
отриманих доходів .65

4.2. Принципи бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій..
…………….80

4.3. Кредити та кредитні зобов»язання суб»єктам господарської
діяльності…..85

4.4.Особливі
випадки………………………………………………………..
……..91

4.5.Облік
застави………………………………………………………..
………….104

4.6.Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні
ризики ……………………. 105

5. Розрахунок економічних показників

СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

6. Охорона праці у Стрийському відділенні

5.ВИСНОВКИ……………………………………………………..
………………………..114

СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..
………..116

І .ВСТУП

Активні операції банків — це фінансові операції з розміщення
вільних коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій банку
належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів,
вкладення коштів у комерційні проекти, факторингові операції, операції з
векселями, надання банківської гарантії та інші банківські операції.

Позичкові та інвестиційні операції комерційних банків є найбільш
важливими серед активних операцій, оскільки вони являють собою
банківську діяльність за допомогою якої кредитні установи запускають в
оборот свої ресурси з метою отримання прибутку.

Інвестиційні та позичкові операції є найбільш прибутковими в банківській
діяльності, а отже, вони займають найбільш питому вагу в складі активів
комерційного банку.

В залежності від виду активних операцій, як самі активні операції, так і
результати проведення активних операцій відображаються в балансі або на
позабалансі. В основу балансу покладена фінансова діяльність банку і
достовірне відображення його активів та зобов’язань. Згідно з принципом
нарахування, активи та зобов»язання, а також доходи і видатки
оцінюються і відображаються в обліку за принципом обережності, тобто
повинні бути правильно визначені (оцінені) в кожному ‘ звітному періоді.

В даному дипломному проекті розглядається питання
вдосконалення бухгалтерського обліку активних операцій, але
враховуючи те, що найбільш вагому частку серед активних операцій як в
АППБ»АВАЛЬ», так і у Стрийському відділенні АППБ»АВАЛЬ» займають
кредитні операції та операції з цінними паперами, тому ми розглянемо ‘
питання вдосконалення бухгалтерського обліку кредитних операцій та
операцій з цінними паперами.

В теоретичній частині дипломного проекту висвітлено кредитні та
інвестиційні операції комерційних банків та новий підхід до ведення
бухгалерського обліку на базі нарахування, а саме:

• суть кредиту, його види;

• принципи та етапи кредитування;

• управління кредитним портфелем банку з метою дотримання
збалансованості між обережністю і ризикованістю в кредитній політиці;

• суть та мета банківських інвестицій, ліквідність цінних паперів ;

• схожість відмінність і зв’язок інвестиційних та позичкових операцій;

• види ризику інвестиційних операцій та їх характеристика ;

• бухгалтерський облік на базі нарахування, а саме — регулюючі проводки
та їх характеристика, які здійснюються з метою зміни сальдо певних
рахунків в кінці облікового (звітного) періоду для

реального відображення в обліку доходів та видатків, а також активів та
зобов’язань.

В аналітичній частині дипломного проекту розглянуто діяльність
АППБ»АВАЛЬ» на ринку України у 1999 році та кредитно-інвестиційну
діяльність Стрийськомго відділення АППБ^АВАЛЬ», а саме :

• економічне обгрунтування, порядок та методику надання кредитів у
Стрийському відділенні АППБ»АВАЛЬ», яка складається з п»яти етапів:
1-ий етап — попередній (попередня бесіда з потенційним «Позичальником»),
2-ий етап — підготовчий (підготовка документів для розгляду питання про
надання кредиту на Кредитний Комітет банку), 3-ій етап — оформлення та
видача кредиту, 4-ий етап- супроводження кредиту, 5-ий етап -погашення
кредиту;

• облік кредитних операцій на поточну та інвестиційну діяльність, які
обліковуються на рахунках другого класу ;

• операції з цінними паперами та їх облік у Стрийському відділенні АПП
Б» АВАЛЬ», порядок надання вексельного поручительства (авалю) по
векселях, порядок та облік врахування векселів, проведення та облік
операції доміциляції векселів, проведення та облік купівлі-погашення
ОВДП для банку та клієнтів на первинному ринку;

• -аналіз кредитно-інвестиційної діяльності у Стрийському відділенні
АППБ» АВАЛЬ.

У проектній частині дипломного проекту викладено:

• принципи бухгалтерського обліку кредитів та нарахованих і отриманих
процентів, а саме: облік номіналу кредиту, зміна основної суми боргу,
облік нарахованих та отриманих процентів, слідкування за фактично
отриманими процентами, комісійний дохід;

• принципи бухгалтерського обліку позабалансових операцій : зобов’язання
з фінансування та гарантії, комісійні доходи за позабалансовими
кредитними операціями, списання з позабалансу;

• кредити та кредитні зобов’язання суб’єктам господарської діяльності, а
саме: загальні принципи обліку кредитів за Планом рахунків, облік
операцій зворотного репо та субординованих кредитів, та винагороди за
даними операціями ;

• особливі випадки, а саме : облік кредитів з пільговою процентною
ставкою, позички з поступовим погашенням номіналу та отримання
процентів, консорціумний кредит, документарний акредитив;

• облік застави, наданої та отриманої ;

• облік резервів під кредитні ризики (особливості формування загального
резерву, облік формування загального резерву, облік формування
спеціального резерву) та облік сумнівних до повернення кредитів.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

2.АКТИВН1 ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ТА НОВИЙ ПІДХІД ДО ВЕДЕННЯ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

2.1.Кредитування, як вид активних операцій банку

2.1.1.Суть кредиту,його види та функції

Основними специфічними рисами сучасної системи кредитування є:

• Система кредитування базується на ресурсах банку. Здається, що така
схема природна, але на відміну від цієї, схема яка діяла раніше лише
створювала враження того, що вона носить комерційний характер. Але вона
працювала на кредитних ресурсах наданих зверху. В дійсності всі ці
ресурси акумульовані низовими банками, централізовано направлялися в
Правління Держбанку СРСР, звідки спускалися на місця у вигляді ліміту
кредитування. В рамках цього ліміту впроваджувалось кредитування
клієнтури того чи іншого району. Відділення банків не були зацікавлені в
зборі коштів, тому що їх активи не залежали від пасивів. Сучасна система
кредитування побудована на відмінній основі: об^єм кредитів, що
видаються повністю залежать від залучених коштів. Це впливає на розміри
виданих кредитів, а звідси — на розмір прибутку. На вільні кредитні
кошти впливає також формування обов’язкових резервів у розмірі 17 % від
суми залучених коштів не залежно від джерел та строків залучення вкладів
та депозитів.

•Кредитний механізм, який склався все більше носить комерційний
характер.

Важливе не тільки кредитування для задоволення тимчасової потреби
юридичної особи, в додакових грошових ресурсах, це мало місце в старій
системі, але також пріорітети в ньому, які дають основу для підвищення
рентабельності кредитної установи. Саме тут проявляється той принцип
комерції, який називається «подешевіле купити-подорожче продати».

•Особливістю сучасної системи кредитування є залежність не тільки від
власних ресурсів, а і від економічних нормативів НБУ.

Ще декілька років тому єдиним економічним нормативом, який визначав межі
кредитування банком його клієнтури був вищезгаданий ліміт

кредитування. Сучасні економічні нормативи НБУ роблять кредитний
механізм залежним від ліквідності балансу КБ.

•Важливою ознакою сучасної системи кредитування є її договірна ознака.

Всі питання, які виникають з приводу кредитування, вирішуються між
банком та позичальником. Згідно договору кожна із сторін приймає на себе
обов’язки, набуває прав по контролю за дотриманням умов. Кредитні
договори складались і раніше, але їх економічне значення проявлялось
слабо. Тільки тоді, коли з’явились комерційні стимули, коли банк і
підприємства пізнали наслідки розторгнення угоди між ними, кредитний
договір стає тою силою, яка закріплює відповідальність як кредитора, так
і позичальника.

•Сучасна система кредитування базується на традиційних принципах, в тому
числі: строковість, забезпеченість, поверненість зі сплатою відсотків.
враховується також платіжний характер клієнта, та цільове використання.

Разом з цим зміст цих принципів суттєво змінився. Зміни власне такого
загального принципу, як диференційований режим. Відомо, що декілька
років тому існувала категорія підприємств добре та погано працюючих, до
яких застосовувалася диференційованість кредитування, в основі оцінки
підприємства лежала сукупність виконуваних ним своїх планових
показників. В наш час система яка склалась, як зазначалось,
враховує кредитоспроможність, яка знижує ризик несвоєчасного повернення
кредиту. -При оголошені позичальника неплатоспроможним, банк вправі
поставити питання про передачу його оперативного управління, яке
призначається за участю банка кредитора, а також про його реорганізацію
або ліквідацію.

•Ознакою сучасної банківської системи кредитування є перехід власне до
таких форм, які в більшій степені гарантують повернення банківського
кредиту.

Щодо забезпеченості повернення кредиту більш надійним, з точки зору
світової практики є: заклад (іпотека, застава), поручительства та
гарантії, в цілому система страхування. Кредитний механізм, який
органічно поєднує дані форми, дає можливість банку укріпити свою
незалежність та цим знизити кредитний ризик.

Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Спершу, як
явище випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між
товаровиробниками — коли продавцю потрібно було продати товар, а в
покупця не було грошей, щоб його купити. Виникла потреба передачі
продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, тобто — у кредит.
Кредит-це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і
державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як
правило, з виплатою відсотків. У кредитних відносинах беруть участь дві
сторони: позичальник і кредитор. Ці сторони називаються суб’єктами
кредитної угоди, а ті гроші чи матеріальні цінності на основі яких
укладається кредитна угода, є об’єктами кредиту.

За суб’єктами кредитної угоди та її комбінацією можна
виділити ряд основних типів кредитних відносин :

• перший тип — це кредитні відносини між банками — з одного боку, та
підприємствами, організаціями — з другого;

• другий тип — це кредитні відносини між банками та державою. НБУ, як і
центральні банки інших країн, надає кредити уряду на покриття дефіциту
державного бюджету, банки купують облігації державних позик, інші цінні
папери;

• третій тип — це кредитні відносини між підприємствами, організаціями
та товариствами. Він набуває розповсюдження, особливо у зв’язку з
введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків;

• четвертий тип — це кредитні відносини між банками та населенням. У
даному випадку банки частіше виступають як позичальники, а не як
кредитори;

• п’ятий тип — кредитні відносини між фізичними особами і банками
-споживчий кредит.

Зовнішньоекономічні кредитні відносини виникають тоді, коли суб’єктами
кредитної угоди виступають держави, банки та окремі фірми. Регулюються
вони як правовими нормами держав, що в них вступають так і нормами
міжнародного права.

В умовах ринкової економіки об’єктом кредитних відносин переважно є
гроші, як загальний ресурс, з допомогою якого можна придбати всі інші
ресурси: матеріальні, технічні, правові та інші. Матеріальні блага
об’єктом кредиту виступають рідко. Розрізняють три основні форми
кредиту:

• товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці
одержують товари з відстрочкою платежу;

• грошовий, що найбільш характерний у банківській практиці;

• зобов’язання банку гарантувати платіж клієнту у випадку, коли він не
зможе оплатити свої рахунки-авальний кредит.

Залежно від суб’єктів кредитних відносин кредит поділяється на такі
види: національний, міжнародний, банківський, державний, комерційний,
споживчий, лізинговий, консорціумний.

Кредити поділяються за: методами надання та строками погашення, за
характером сплати процентів, за ступенем ризику, за кількістю
кредиторів, за строками користування, за забезпеченням, за сферами
спрямування.

Слід відзначити певну особливість державного кредиту. Кредиторами в
цьому випадку найчастіше є фізичні та юридичні особи, позичальниками
-міністерство фінансів, державні та місцеві органи влади. Державний
кредит виступає у вигляді зовнішніх і внутрішніх облігаційних позик, або
безоблігаційної позики — випуск зобов’язань державної скарбниці.

При визначенні функції кредиту треба мати на увазі, що при зміні
економічної суті кредиту в процесі історичного розвитку змінюються і
його

функції. За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на
засадах повернення, отже — кредит виконує перерозподільчу функцію.
Наступною функцією кредиту є створення грошей для грошового обігу —
емісійна функція. Кредиту властива контрольна функція. Вступивши в
кредитні відносини, позичальник і кредитор повинні здійснювати контроль
за своєю діяльністю.

Таблиця 2.1. Класифікація коедитів

За строками користування1) короткострокові- до 1 року ( на уникнення
тимчасових фінансових труднощів у зв»язку із витратами виробництва та
обігу 2) середньострокові від 1-3 років( на оплату обладнання, поточні
витрати, на-фінансування капітальних вкладень); 3) довгострокові- більше
3 років ( для формування основних фондів, на приватизацію, нове
будівництво, тв інші цілі).За забезпеченням1) забезпечені заставою (
майном або майновими правами, цінними паперами); 2) гарантовані (
банками, фінансами чи майном третьої особи); 3) з іншим забезпеченням
(поручительство, страховий поліс); * 4) незабезпечені ( бланкові) .За
строками погашення1) водночас; 2) на виплат; 3) після закінчення
обумовленого періоду; 4) достроково; 5) з реєстрацією платежів.За
методами надання1) у разовому порядку; 2) відповідно до відкритої
кредитної лінії ( згода банку надати кредит у майбутньому у розмірах,
які не перевищують обумовленої суми на певний відрізок часу без
додаткових переговорів); 3) гарантовані ( банк надає зобов»язання про
надання кредиту в обумовлений термін).За ступенем ризику1) стандартні;
2) з підвищеним ризиком.За кількістю кредиторів1) надані одним банком;
2) консорціумні кредити; 3 ) паралельні (один клієнт бере кілька
кредитів у декількох банках) .За сферою спрямування1) спрямований в
сферу обігу; 2) спрямований у сферу виробництва.2.1.2.Принципи та етапи
кредитування

Принципи кредитування — це головні правила, яких необхідно дотримуватись
при наданні кредиту.

Якщо звернутись в англомовну літературу, то принципи раціонального
кредитування позначаються абревіатурою САМРАRІ, яка утворюється з
початкових букв наступних слів:

С — характеристика (основні якості) клієнта; А — здатність повернути
позику; М — маржа (дохідність); А — розмір позики; Р — ціль, на яку
будуть витрачені гроші; К — умови погашення позики; І — страхування
позики від неповернення. Скласти уяву про клієнта можна двома шляхами:
а)вивчення його минулого;

б)особиста зустріч під час якої кредитний працівник повинен звернути
увагу на наступні моменти: (чи достатньо відвертий клієнт при викладенні
особистих планів; чи створює він враження людини, яка здатна зібрано і
цілеспрямовано вести свою справу; чи має він діловий досвід та навики
для того, щоб успішно вести справи в своєму бізнесі).

Здатність повернути позику обумовлена суттю кредиту. Це значить, що
грошові кошти, надані у вигляді позики є лише строковим джерелом
поновлення оборотних коштів і по закінчені певного часу повинні бути
повернені банку. Саме тому дотримуючись другого принципу необхідно
проаналізувати знання та досвід директора підприємства у галузі
фінансів, маркетингу, управління підприємством.

Слід пам’ятати, що гроші роблять гроші, тому дуже важливо обдумати
величину процентної ставки, під яку банк надає кредит, розмір
комісійних, які будуть нараховуватись по прострочці. В світовій
банківській практиці розрізняють:

• фіксовані ставки (кредитна політика багатьох банків обумовлює
конкретний розмір процентної ставки для конкретного клієнта, наприклад,
для клієнта-фізичної особи ставка по незабезпеченому овердрафт на 3%
більша базової);

• плаваючі ставки (в багатьох випадках банкір сам встановлює величину
доходу, який він хоче отримати за цей кредит. Так позика для
підприємства з високим степенем ризику, наприклад, для нового бізнесу,
надається під більш високий процент; забезпечена позика для особи із
стійким матеріальним положенням може бути надана під менший процент).

Один з банкірів висловив таку думку:» Горе тому банкірові, що порушив
правило: ніколи не позичай грошей тому, хто немає потреби в них». Тому
ще один з принципів кредитування по абревіатурі САМРАКІ це -аналіз мети
на яку береться кредит, наприклад, досить ризикованими є ті кредити, які
видані банком для:

• розвитку венчурного бізнесу;

• погашення вже існуючих в позичальника боргів;

• спекулятивної мети (проведення певних операцій на біржі).

Крім цього, банк повинен бути впевнений, що сума позики не буде
використана для незаконних операцій (виробництво продукції, яка
забруднює навколишнє середовище, операції із зброєю, контрабанда
наркотиків), а також проаналізувати потреби в кредиті відносно до
здійснення і впровадження такого міроприємства, яке входить в рамки поля
діяльності підприємства позичальника. Останній аспект можна
проаналізувати, ознайомившись із спектром діяльності підприємства на
основі статуту.

Кредитна заява точно обумовлює розмір позики, яку просить клієнт. Для
аналізу потреби тієї чи іншої суми позики, банкір повинен розглянути
чотири важливих аспекти цього питання: а)не варто самому прогнозувати
розмір позики;

б)треба переконатись в тому, що клієнт не просить надто багато, даний
чинник дуже важливий, якщо мова йде про кредит по овердрафту (в тому
випадку необхідно врахувати фінансовий стан клієнта та можливість
повернути борг);

в)треба переконатись в тому, що клієнт не просить менше ніж йому
потрібно. В іншому випадку, внаслідок цього, банку можливо’ прийдеться
виділяти додаткові кошти;

г)доля власних коштів клієнта повинна переважно бути досить значною в
порівнянні з банківською позикою.

Основною умовою надання позики є висока ймовірність її погашення разом з
відповідними відсотками. Щоб перевірити здатність клієнта розрахуватись
з банком, банкір повинен:

а)підрахувати розмір платежів з врахуванням відсотків по позиці;
б)отримати підтвердження того, що джерела для погашення позики є
достатніми. Ці джерела повинні бути проаналізовані до надання кредиту
(це . може бути прибуток компанії, дохід від продажу активів і т.д.);

в) проаналізувати доходи і витрати клієнта.

Забезпечення є ще одним важливим аспектом для обговорення при розгляді
заявки клієнта на кредит. Банкір повинен передбачити ситуацію, в якій
опиниться банк, якщо клієнт не зможе повернути борг. Банкір не повинен
надавати кредит, якщо в нього є передчуття того, що прийдеться
реалізовувати забезпечення, яке є для банку страховкою на той випадок
якщо справи підуть погано і він не зможе повернути борг.

При проведені кредитної політики комерційні банки виходять із
необхідності забезпечення^ поєднання інтересів банку, його акціонерів,
вкладників та з врахуванням загальнодержавних інтересів. Комерційні
банки самостійно визначають порядок залучення та використання кредитного
потенціалу, встановлення рівня відсоткових ставок та комісійних
винагород. Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від їх
розмірів, приймається колегіальне більшістю голосів і оформляється
протоколом. При наданні позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10%
власного капіталу, комерційний банк повідомляє про кожен такий випадок
НБУ. Кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним
законодавством

України і з Положенням НБУ. Основну частину прибутку банки одержують від
кредитних операцій, цим і визначається роль і значення кредитного
банківського персоналу. Основна особа в процесі кредитування — це
економіст кредитного відділу. Він бере участь у підготовці і оформленні
кредитної угоди, починаючи з першого контакту з майбутнім позичальником,
і до моменту кінцевого погашення кредиту. На основі особистих бесід з
клієнтом, вивчення всіх необхідних матеріалів про його фінансовий стан
економіст дає початкове заключення про можливість видачі позики, а потім
слідкує за наданим кредитом протягом усіх етапів кредитування.

Кожний етап кредитування вносить свій вклад в якісні характеристики
кредиту, визначає ступінь його надійності і прибутковості для
комерційного банку.

Початковий етап — це особисте знайомство економіста кредитного відділу,
а також керівника банку із клієнтом і розгляд його заяви, в якій було
обумовлено необхідну суму кредиту, ціль і його вид. Банк вимагає, щоб до
заяви були додані документи та фінансові звіти, які пояснюють причину
необхідності кредиту. Це можуть бути бізнес — плани, декларації і
обов’язково розрахунок техніко — економічного обгрунтування кредиту.
Економіст кредитного відділу, провівши з клієнтом попередню розмову,
може з’ясувати не тільки важливі деталі кредитної угоди, а й викреслити
психологічний і професійний портрет позичальника і застрахувати кредит
від ризику вже на початок угоди.

Другий етап — це визначення кредитоспроможності клієнта за його балансом
іншими звітними даними і оцінка ризику кредиту. Основними критеріями
оцінки кредитоспроможності позичальника можуть бути:

• забезпеченість внесеними коштами не менше як 50% всіх його видатків;

• репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника);

• оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її
реалізацію;

• економічна кон’юнктура.

У закордонних банках, створені окремі інформаційні відділи, які
використовують для аналізу різноманітну інформацію про клієнта, одержану
із промислових довідників — бюлетнів, засобів масової інформації.

Третій етап — підготовка до укладення кредитної угоди. На цьому етапі,
який ще називають структуруванням кредиту, банк визначає вид кредиту,
способи видачі і погашення, вид забезпечення, відсоткову ставку за
користування кредитом. Вид і термін кредиту залежать від того, куди
будуть вкладатись позичені кошти — в сферу обігу чи у сферу виробництва.
Сума кредиту також відіграє значну роль, оскільки недостатня сума не
дасть змоги завершити захід, що кредитується, надмірна сума може бути
непогашена позичальником. Способи погашення допоможуть позичальникові
правильно розпоряджатись коштами зі свого розрахункового рахунку. Розмір
відсоткової

ставки та порядок її сплати встановлюється банком в залежності від
кредитного ризику, облікової ставки НБУ, строку користування кредитом.
Після закінчення цього етапу приймається рішення про можливість надання
кредиту.

Четвертий етап — ведуться переговори з клієнтом про умови кредитної
угоди. Пропозиції кредитного інспектора банку можуть зовсім не
співпадати з умовами кредиту, що містились у заявці клієнта, тому
необхідно вишукувати компромісне рішення. На Кредитній раді кредитний
інспектор аргументує корисність і прибутковість угоди. Рішення на видачу
конкретного кредиту оформляється протоколом Кредитної Ради.

Кредитний договір є основним розгорнутим юридичним документом, що
підтверджує права та обов’язки як банку так і клієнта. Крім цього дуже
важливим документом є строкове зобов’язання, за яким банк може вимагати
погашення боргу і відсотків за ним, тому що в ньому позичальник вказує
конкретну дату погашення. В кредитній справі повинні зберігатись ще
гарантійний лист або договір застави майна, що гарантує забезпечення
кредиту, та фінансове — економічна інформація (баланси, звіти).

Завершальні етапи кредитування характерні тим, що банк здійснює
контролюючі функції, перевіряє цільове використання позики, вирішує всі
питання при несвоєчасному поверненні кредиту тощо.

2.1.3.Управління кредитним портфелем банку

Кожний комерційний банк повинен дотримуватись збалансованості між
обережністю і ризикованістю в кредитній політиці, враховуючи прямо
пропорційну залежність між доходами і ризиками банківських операцій.

Контроль за виконанням умов кредитного договору повинен здійснюватись
протягом усього процесу кредитування і перші ознаки того, що кредит
попадає, в небезпечну зону, такі:

• зниження нормованих витрат у позичальника;

• збільшення реалізації в кредит;

• збільшення дебіторської заборгованості;

• падіння доходів;

• низький рівень грошових статей балансу;

• збільшення складських запасів;

• падіння реалізації;

• незвично висока виплата дивідентів.

Якщо не вжити заходів з боку банку щодо погашення цього кредиту,
заявляються ознаки, що вказують на дійсну небезпеку:

• порушення термінів погашення боргу і відсотків за ним, або неплатежі
взагалі;

• позичальник вимагає продовження терміну погашення кредиту;

• позичальник із запізненям подає фінансову звітність або перестає

контактувати з банком.

Примусове стягнення з позичальника боргу і відсотків за ним закладені в
кредитному договорі, договорах застави, поручительства, гарантії.

На кредитну політику банку впливають також зовнішні фактори, ринкова
кон’юнктура.

Формуючи кредитний портфель, банк використовує такі принципи управління:

• враховує зміни ринку з моменту видачі кредиту і вплив на кредитну
справу;

• виявляє вплив продукції позичальника на ринок;

• виявляє зміну ціни реалізації продукції позичальника і його
конкурентів;

• виявляє, чи позичальник, не змінив власних постачальників, чи не
змінилась команда менеджерів і головних спеціалістів у позичальника,
його стиль управління;

• порівнює обсяг реалізації продукції позичальника, рівень

рентабельності.

Банки, для здійснення відповідного аналізу, використовують матеріали
кредитного досьє позичальника, дані аудиторських перевірок, а також
відвідують підприємства на місцях з метою перевірки складських запасів,
кількості персоналу, оцінки заставного майна.

2.2.1нвестиційна діяльність банку 2.2.1.СуТь і мета банківських
інвестицій

В Україні діє закон «Про інвестиційну діяльність’, що визначає правові,
економічні і соціальні умови цього процесу, забезпечує рівний захист
прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності незалежно від
форм власності. Цей закон визначає інвестиції, як всі різновиди майнових
і

інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької і
інших видів діяльності, в результаті якої утвориться зиск (прибуток) або
досягається соціальний ефект.

В банківській практиці під інвестиціями розуміють засоби банків,
вкладені в цінні папери підприємств, організацій, установ різноманітних
форм власності на порівняно тривалий період часу.

Сукупність цінних паперів, придбаних банком в ході активних операцій,
складає його інвестиційний портфель. В цю сукупність входять
зобов’язання, що мають обіг на ринку у вигляді акцій, облігацій і
векселів. Цінні папери можуть бути об’єктом банківських інвестицій, якщо
вони:

• мають обіг на ринку цінних паперів;

• служать борговими зобов’язаннями. Основною метою банків, як
інвесторів, є забезпечення заощадження засобів, тобто небезпека
вкладень, прибутковість банківських інвестицій, їхня ліквідність і
зростання. Під безпекою розуміється незалежність вкладень від потрясінь
на фондовому ринку і стабільність отримання прибутку. Найбільш
небезпечними вважаються вкладення в облігації державних позик, що
забезпечуються всією економічною потужністю і платоспроможністю держави.

Якщо банк є більше зацікавлений в прибутковості ціних паперів, тобто
зацікавлений в прибутковості цінних паперів, тобто в отриманні
максимально можливих дивідендів по акціях і відсотків по боргових
зобов’язаннях, то йому, прийдеться пожертвувати безпекою, оскільки
вважається, що більш прибутковими є цінні папери акціонерних товариств з
низьким інвестиційним рейтингом. Однак це не означає, що менш надійні
цінні папери, мають підвищену дохідність. Прибутковість залежить і від
інших факторів. Оптимальне поєднання безпеки і прибутковості досягається
ретельною і періодичною перевіркою і підбором цінних паперів.

Ліквідність цінних паперів означає, що при певній ціні завжди знайдуться
покупці, що придбають дані цінні папери.

Особливу увагу комерційні банки приділяють якості цінних паперів при
їхній покупці, хоча надійного засобу визначення захисту вкладених коштів
на тривалий період не має, бо інколи мають місце ситуації, що не можна
передбачити.

Отже, коли визначена мета інвестування, необхідно вибрати цінні папери,
що відповідають цій меті. Для цього спочатку проводять галузевий аналіз,
відбір галузей, діяльність яких за певний період дасть найкращі
результати. За допомогою такої оцінки прогнозують перспективи розвитку
галузі, роблять висновки про взаємозв’язок обсягу продажу, прибутку,
рівня цін, і інше. Після цього виконують аналіз фінансової звітності і
порівнюють результати за ряд років в процентному і вартісному вираженні.
Основними показниками, що розглядаються при такому аналізі, є обсяг
продажу і

загальний виторг, балансовий прибуток, чистий прибуток, ставка податку,
розподіл активів, тощо.

Основними цінними паперами у відповідності із законом України «Про цінні
папери і фондову біржу» є акції і облігації, інші — похідні від неї.

Акція — це цінний папір без встановленого терміну погашення, який
свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства,
підтверджуючий членство в цьому товаристві і право її володаря на
отримання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь в
розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.Нині банкам
дозволено створювати дочірні підприємства, яким вони можуть передавати
частину своїх функцій. Так, деякі банки передають свої операції по
оренді обладнання дочірнім лізинговим компаніям.

Дуже вигідно банку бути засновником страхового акціонерного товариства,
що буде страхувати клієнтів цього банку, що забезпечило б повернення
виданих кредитів. Банк також може придбати акції товарних і фондових
бірж, якщо вони створені у формі акціонерного товариства. Це дає банкам
членство на біржі, де вони можуть проводити біржові операції від свого
імені або по дорученню своїх клієнтів.

Вкладення в облігації (свідоцтва про внесення їхнім власником грошових
коштів і підтверджуючі зобов’язання виплати йому номінальної вартості
цього цінного паперу в передбачений в ньому термін з виплатою
фіксованого відсотка) є менш ризикованими у порівнянні з вкладеннями в
акції.

Найнадійнішими і безпечними на фондовому ринку вважаються державні
боргові зобов’язання. В Україні сьогодні тяжко гарантувати ліквідність
урядових позик через економічну нестабільність і хронічний дефіцит
державного бюджету.

Активні операції комерційних банків включають також облік і дисконт
векселів. Вексель являє собою цінний папір, що свідчить про безумовне
грошове зобов’язання векселедавця оплатити після настання терміну певну
суму грошей власнику векселю (векселедержателю).

Якщо векселедержатель зацікавлений в достроковому поверненні засобів —
він може продати боргове зобов’язання комерційному банку. Вексель
передається банку за наявності повного передавального напису
-індосаменту, що означає перехід права отримання платежу по борговому
зобов’язанню до банку.

Головною умовою прийняття векселів до обліку в комерційному банку є
ліквідність векселя, що визначається надійністю платника по векселю і
терміном погашення боргового зобов’язання.

Облік векселів здійснюється по ціні нижче його номінальної вартості на
облікову ставку.

Таким чином, будь — який комерційний банк здійснює ту або іншу
інвестиційну політику. Основними чинниками, які впливають на
інвестиційну

політику, є прибутковість, ліквідність, готовність йти на великий ризик
або навпаки, жертвувати прибутковістю заради забезпечення ліквідності.

2.2.2.Схожість, відмінність і зв’язок інвестиційних та позичкових
операцій

У світовій практиці позичкові і інвестиційні операції комерційних банків
є найбільш важливими, бо вони являють собою банківську діяльність з
допомогою якої кредитні установи запускають в оборот свої ресурси з
метою отримання прибутку.

Іншою важливою особливістю, що об’єднує ці операції, можна назвати їхню
прибутковість. Інвестиційні і позичкові операції є найбільш прибутковими
в банківській діяльності, а отже, вони займають найбільш питому вагу в
складі активів комерційного банку, крім того, з іншого боку,
інвестиційні і позичкові операції мають істотні відмінності.

Позичка являє собою вкладення засобів на відносно короткий період часу з
умовою повернення її або її еквіваленту в сумі, що перевищує надану, на
позичковий відсоток. Інвестування же — це використання грошей з метою
забезпечення тривалого проміжку часу, причому, до того, як вкладені
засоби будуть повернуті в банк.

Клієнт звертається в банк за позичкою при винекненіні потреби у нього в
грошах, яку він не може покрити власними коштами. Таким чином,
ініціатором кредитної угоди звичайно виступає позичальник, тоді як при
інвестуванні банк сам приймає рішення про вкладення коштів в цінні
папери з метою отримання прибутку. Як правило, при кредитуванні, банк є
головним і єдиним або одним з небагатьох кредиторів, в той час як
інвестування припускає безліч кредиторів. З цього можна вивести ще одну
відмінність між позичковими і інвестиційними процесами, надання позичок
обумовлює особисті стосунки між боржником і кредитором, тоді як
інвестування — це відокремлена, знеособлена діяльність.

Між позичковими і інвестиційними операціями комерціййих банків існує
тісний B3acM03B^30K. Оскільки ці операції є найбільш прибутковими, то,
як правило, вони представляють для банку істотний ризик. Тому банки
зобов’язані підтримувати оптимальну структуру своїх активів і в
залежності від економічної ситуації змінювати її або на користь позичок,
або на користь інвестицій.

2.2.3.Ризик інвестиційних операцій

Оцінка ризику і прибутку — це та основа, за допомогою якої приймаються
раціональні і обгрунтовані рішення про вкладення коштів.

Ризик притаманний банківським інвестиціям можна поділити на три види:
кредитний, ринковий і процентний.

Кредитний ризик характерний для цінних паперів, по яких можливе
погіршення економічного становища емітентів цих паперів до такого
ступеня, що вони будуть не в стані відповідати по своїх фінансових
зобов’язаннях.

Ринковий ризик виникає при непердбачених і серйозних порушеннях на ринку
цінних паперів і в економіці вцілому. У зв’язку з цим ринкова ціна
деяких цінних паперів може значно знизитися, аж до рівня їхньої
номінальної ціни, а інколи і нижче її.

Процентний ризик залежить від коливань ринкових ставок боргових
зобов’язань по яких встановлений відсоток в договірному порядку з
моменту їх випуску. Чим віддаленіший термін погашення такого боргового
зобов’язання, тим вищий процентний ризик.

Здійснюючи інвестиційні операції, банки стежать за рівнем їхньої
прибутковості. Віддача від вкладених коштів — повинна пропорційно
відповідати ризикованості вкладень.

Ціни облігацій і прибутки по них взаємопов’язані. При низьких цінах
прибутки від облігацій високі, і навпаки. Банк, що купує облігації по
низьких процентних ставках, ризикує можливим зменшенням вартості
інвестиційного портфеля у випадку підвищення ставок.

При зниженні процентних ставок ринкова вартість збільшується. Основним
засобом зменшення ризику втрат є диверсифікація вкладень, коли капітал
розподіляється між безліччю цінних паперів різної якості і різноманітних
термінів погашення.

Слід відзначити, що з допомогою диверсифікації не можна повністю
уникнути ризику, але можна його зменшити. При диверсифікації
рекомендується обмежувати вкладення коштів в певний вид цінних паперів в
розмірі 10% загальної вартості портфеля. По мірі розширення вмісту
портфеля ця межа може знижуватися до 5% і менше.

Для комерційного банку найбільш важливими є питання якості і термінів
погашення цінних паперів.

По відношенні до якості цінних паперів основна мета диверсифікації
полягає в мінімізації ризику невиконання боржником зобов’язань. Це
особливо важливо тоді, коли кошти вкладені в цінні папери низької
якості.

Основна мета при диверсифікації по відношенні до термінів погашення
полягає в утриманні ризику інвестиційного портфеля, зв’язаного з
коливаннями процентних ставок, в межах, що відповідають прогнозованим
прибутковості і ліквідності.

Як було розглянуто вище, цінні папери можуть не мати жодного кредитного
ризику, але мають великий процентний ризик через коливання їхньої
ринкової вартості в результаті змін процентних ставок. Таким чином, при
їхньому продажі можуть бути або певний зиск, або збиток. По закінченні
термінів облігації кошти можна реінвестувати в нові цінні папери.

Інвестиційна діяльність припускає певну структуру термінів погашення
ціннних паперів. Найбільш розповсюджена так звана східчаста структура
термінів погашення цінних паперів. При цьому засоби вкладаються таким
чином, щоб в майбутньому кожний рік наставав термін погашення певної
частини вартості цінних паперів. Кошти, що вивільняються реінвестуються
в покупку нових цінних паперів з максимальним терміном. Це дозволяє
забезпечити простоту контролю і регулювання і, стабільність прибутку.
Однак диверсифікація не означає придбання будь-яких цінних паперів
різноманітних видів, а припускає кваліфікований підхід і точні
розрахунки. Диверсифікацію не можна розцінювати тільки як рутинний
розподіл цінних паперів по їхніх термінах і якості. Занадто велика
диверсифікація може негативно вплинути на ефективність інвестиційного
портфеля.

2.3.Бухгалтерський облік на базі нарахування

2.3.1.Регулюючі проводки та їх характеристика

Згідно з концептуальною основою бухгалтерського обліку для підготовки
звіту про прибутки та збитки і бухгалтерського балансу має вестися
бухгалтерський облік на базі нарахування. Це значить, що всі завершені
операції реєструються тоді, коли вони мали місце, незалежно від часу
отримання або сплати грошей.

Бухгалтерський облік на базі нарахування вимагає застосовувати принцип
реалізації і погодженості.

Принцип реалізації визнає, що доходи зароблені (тобто визнані) в тому
періоді, коли пов’язана з ним операція мала місце, а не тоді, коли гроші
фактично отримані.

Принцип погодженості визнає, що всі витрати, понесені у зв’язку із
заробленням цих доходів, повинні узгоджуватися з доходами даного
періоду.

Згідно з бухгалтерським обліком на базі нарахування доходи, як і
видатки, повинні бути правильно визначені (оцінені) в кожному звітному

періоді. Доходи і видатки, а також активи і зобов’язання оцінюються і
відображаються в обліку за принципом обережності.

Наприкінці кожного облікового періоду мають бути зроблені бухгалтерські
проводки для тих операцій, наслідки яких поширюються за рамки року, в
якому здійснилася початкова операція. Такі проводки називаються
регулюючими.

Регулюючі проводки робляться з метою зміни сальдо певних рахунків в
кінці облікового (звітного) періоду. Регулюючі проводки мають такі
чотири основні характеристики:

1. Сальдо рахунку (доходів або витрат) у звіті про прибутки і збитки
змінюється.

2. Сальдо рахунку (активів або зобов’язань) у бухгалтерському балансі
змінюється.

3. Вони, як правило, реєструються в кінці облікового періду.

4. Вони ніколи прямо не впливають на рахунки «Готівкові кошти’ та
«Кореспонденський рахунок’.

Існують чотири різні типи регулюючих проводок, а саме : І .Доходи,
отримані наперед, але ще не зароблені (відкладений дохід). Сума,
одержана наперед, називається незаробленим, або відкладеним доходом.
Незароблений дохід повинен бути віднесений на період, в якому
виконуються послуги або здійснюється якась банківська операція. Коли був
отриманий дохід, регулююча проводка, як правило, необхідна в кінці
періоду. Такий запис визначає:

• правильну суму доходу, заробленого протягом поточного періоду;

• решту коштів, як зобов’язання, забезпечити в майбутньому банківськими
послугами чи операціями.

2. Доходи, зароблені, але ще не отримані (нарахований дохід). Наприкінці
поточного облікового періоду (якщо були здійснені банківські операції
або надані послуги) дохід від наданих операцій -зароблений, але ще не
отриманий.

Згідно з принципами нарахування й обережності, якщо дохід був зароблений
у даному звітному періоді він повинен бути зареєстрованим і відображеним
у цьому періоді, разом з тим активом, який був створений.

Це завершується регулюючою проводкою для визначення:

• дебіторської заборгованості на зароблену, але ще не отриману суму;

• суми заробленого доходу.

3.Витрати, сплачені наперед, але ще не понесені (відкладені витрати, або
витрати майбутніх періодів).

Часто банк в одному звітному періоді сплачує грошові кошти за одержані
активи або отримані послуги, які будуть використані в одному або кількох
майбутніх періодах для зароблення доходів протягом цих майбутніх звітних
періодів.

Такі операції створюють актив через майбутні доходи. Такий актив
прийнято називати витратами майбутніх періодів (або відкладеними (не
понесеними) витратами).

У міру настання майбутніх періодів заробляють відповідні доходи і
списуються суми витрат, які сплачені наперед. 4. Витрати понесені, але
ще не сплачеш.

Більшість витрат, мають місце і сплачуються протягом одного облікового
періоду. Проте в кінці періоду трапляються витрати, які були понесені,
але ще не сплачені.

Такі несплачені витрати називаються нарахованими витратами. Вони повинні
бути зареєстрованими в поточному звітному періоді у балансі — як
зобов’язання, так і в звіті про прибутки і збитки. Такі результати
реєструються за допомогою регулюючої проводки. Усі регулюючі записи
реєструються і датуються в кінці облікового періоду. Банки можуть такі
записи робити щоденно, враховуючи при цьому принцип нарахування.

У тих випадках, коли певні економічні події не були зареєстрованими,
необхідні належні регулюючі проводки для впевненості в тому, що звіт про
прибутки, збитки і бухгалтерський баланс є правильними. Регулюючі записи
робляться для розподілення доходів та витрат серед поточних одного або
кількох майбутніх періодів, для того, щоб витрати належним чином
погоджувалися з доходами кожного облікового періоду.

Регулюючі проводки відносяться до операцій, що починаються в одному
періоді і, по суті, тривають у наступних періодах. Отже, аналіз
визначення того, чи необхідна регулююча проводка (і якщо так, то як її
треба зробити), повинен базуватися на послідовності відповідних подій
протягом порушених періодів.

У деяких випадках важко точно розмежувати регулярні та регулюючі
проводки. Також немає підстав робити таке розмежування, крім того факту,
що регулюючі проводки:

• як правило, повинні робитися в кінці облікового періду;

• коригувати певні рахунки звіту про прибутки та збитки і

бухгалтерського балансу.

Важливим моментом є те, що регулюючі проводки (як і багато інших
проводок) необхідні для належного визначення періодичних доходів і
погодження витрат з тими доходами, що були зароблені протягом періоду.

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

З.АНАЛІЗ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЇХ ОБЛІК У СТРИЙСЬКОМУ ВІДДІЛЕННІ АППБ
“АВАЛЬ”

З.І.Діяльність АППБ “АВАЛЬ» на ринку України в 2003 році

Важливими подіями 1999 року в житті АППБ ”АВАЛЬ» стали :

•Січень – АППБ “АВАЛЬ» першим серед «системних банків»
перейшов на роботу за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку,
уникнувши при цьому будь-яких затримок у проведенні клієнтських
платежів.

•Квітень — річні Збори акціонерів ухвалили провести восьму емісію акцій
банку , а також визначили стратегію розвитку банку на 2002 рік.

•Травень — у межах щорічних зборів Європейський банк Реконструкції та
Розвитку «Аваль» виступив організатором кількох заходів, спрямованих на
залучення додаткових інвестицій в Україну.

•Вересень — на Всесвітній конференції компанії «Western Union» банк
отримав спеціальну нагороду як найкращий агент компанії в Східній
Європі.

•Листопад — за підсумками індикативної перевірки найбільших банків
України, яку здійснювали фахівці Міжнародного Валютного Фонду, “АВАЛЬ»
було визнано банком, який найбільше відповідає міжнародним стандартам за
головними показниками та рівнем менеджменту.

•Грудень — НБУ за методикою «CAMEL» (капітал-активи
менеджмент-надходження-ліквідність) визначив діяльність банку оцінкою ^Т
що є найвищим показником серед найбільших банків України (найбільш
можлива оцінка за цією методикою-одиниця).

Упродовж року банк підтвердив, а також додатково отримав статус одного з
агентів Уряду та міжнародних фінансових організацій за такими
напрямками:

• обслуговування рахунків Державного бюджету;

• приймання комунальних платежів;

• виконання функцій депозитарію цінних паперів;

• обслуговування кредитних ліній іноземних фінансово-кредитних установ,
які залучаються під гарантії Уряду;

• проведення розрахунків енергетичних компаній;

• обслуговування кредитів ЄБРР, які надаються для підтримки малого та
середнього бізнесу.

Відповідно до стратегії розвитку банку у 2003 році продовжувалося
нарощування Статутного капіталу АППБ’АВАЛЬ». За рішенням річних Зборів
акціонерів, здійснено восьму емісію акцій на суму понад 10 млн.грн.

НайменуванняСума в тис.грн.Процентне піввідношення до валюти
балансуАКТИВ Готівкові кошти та їх еквівалент Кореспонденський рахунок в
НБУ Кореспонденські рахунки в інших банках Цінні папери в портфелі банку
Кошти , надані іншим банкам Кошти, надані клієнтам банку Вкладення в
інші структури Матеріальні та нематеріальні активи Дебітори Інші активи
в т.ч.: — нараховані доходи — розрахунки між філіями Сукупні активи55
366,1 ЗО 928,6 79 053,7 205 385,0 61322,3 434 679,7 4910,8 93178,1 63
697,5 396 865,1 27 036,7 369 828,4 1425 386,93,9 % 2,2 % 5,5 % 14,4 %
4,3 % 30,5 % 0,4 % 6,5 % 4,5 % 27,8 % 1.9 % 25,9 % 100 %ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Поточні кошти, отримані від інших банків Строкові кошти, отримані від
інших банків Поточні кошти, отримані від клієнтів банку Строкові кошти,
отримані від клієнтів банку Цінні папери власного боргу Кредитори Інші
пасиви в т.ч.: — нараховані витрати — розрахунки між філіями Сукупні
зобов’язання4731,7 71806,1 651185,3 145 455,8 9 305,7 40951,0 381490,2
11661,8 369 828,4 .1304925,80,3 % 5,0 % 45,7 % 10,2 % 0,7 % 2,9 % 26,8 %
0,8 % 26,0 % 91,6 %КАПІТАЛ Статутний капітал Інші фонди і резерви банку
Результати минулих років Прибуток Сукупний капітал Сукупні зобов’язання
і капітал34 673,9 17 544,7 48 429,3 19813,2 120461,1 1425 386,92,4 % 1,2
% 3,4 % 1,4 % 8,4 % 100 %

таблиця 3.1. Баланс АІІІІБ “АВАЛЬ” станом на 1 січня 2003 року

За підсумками їх продажу значно змінився розмір часток учасників у
Статутному капіталі банку. На початок 2000 року загальна кількість

акціонерів АППБ “АВАЛЬ» становить 155531 фізичних та юридичних осіб. при
цьому фізичним особам належить 63,72% Статутного капіталу банку.

Головні підсумки роботи у 2003 році свідчать про продуктивну працю

колективу АШІЬ “Аваль».

В першу чергу, слід відзначити:

• сумарні активи банку станом на 01.01.2003р. склали 1 425 млрд. грн.;

• капітал банку за рік збільшився на 28 млн.грн. і досяг 112 млн.грн.;

• річний прибуток склав 20 млн.грн.

Торік банк продовжував нарощувати обсяги активних операцій, не втрачаючи
при цьому їх якості та ліквідності. Структура активних операцій АВАЛЬ
спрямована на забезпечення найбільшої прибутковості за найменшим ризиком
вкладень.

Основна частка активних операцій АППБ’АВАЛЬ» у 2003 році припадала на
кредитно-інвестиційний портфель, балансова вартість якого станом на
01.01.2004 р. становила 701 млн.грн. або 68 % «чистих» активів Кредитна
діяльність банку залишається одним з пріорітетних напрямків. Враховуючи
накопичений досвід, зміни в економічній сфері, банк постійно удосконалює
форми і методи кредитування. Для збереження високого рівня прибутковості
були запроваджені нові правила і процедури кредитування. Балансова
вартість кредитів, наданих клієнтам банку, станом на 01.01 .2000 р.
становила 435 млн.грн. або 42 % «чистих» активів.

Таблиця 3.2. Структура «чистих» активів АППБ’АВАЛЬ»

НайменуванняПроцентне співвідношенняКошти надані клієнтам банку42%Кошти
надані іншим банкам6%Інші цінні папери3%Вкладення банку в
ОВДП17%Коррахунки в НБУ та в інших банках11%Готівкові кошти та їх
еквівалент5 %Інші активи7%Вкладення банку на власні потреби9%
Упродовж року значно збільшились інвестиції банку в цінні папери. За
2003 рік балансова вартість портфелю цінних паперів збільшилась на 80% і
станом на 01.01.2000 р. становила 205 млн. грн. або 20 % «чистих»
активів.

Значна увага, як і у минулі роки, приділялась нарощуванню ресурсної
бази. Протягом 1999 року, завдяки універсальному характеру діяльності
банку, а також чіткості та оперативності в роботі з клієнтами, обсяги
ресурсної бази, тобто поточні та строкові кошти клієнтів, зросли на 71
млн.грн. і станом на 01.01.2000р. становили 806 млн.грн. або 75 % від
«чистих» пасивів банку.

Стабільність фінансового стану АШІЬ^АВАЛЬ» характеризують економічні
нормативи діяльності.

Особливості економічної ситуації у 1999 році, в тому числі дефіцит
ресурсів та підвищення їхньої вартості, а також скорочення напрямків
здійснення рентабельних активних операцій, призвели до загострення
проблеми прибутковості банків.

Але, завдяки якісному управлінню активами та пасивами АППБ “АВАЛЬ” у
2003 році отримав прибуток у розмірі 20 млн.грн.

Основу доходу банку становили відсоткові доходи за коштами, наданими в
кредит іншим банкам та клієнтам-240 млн.грн. або 58Уо загального обсягу
доходів, а також відсотковий дохід, який отримано від діяльності на
ринку цінних паперів — 64 млн.грн., або 16%. Зважена політика в роботі з
клієнтами дала змогу отримати 76 млн.грн. комісійного доходу, що
дорівнює 18% загальної суми доходів установи.

Незважаючи на відсутність помітних позитивних змін в економіці держави
та в роботі більшості підприємств, кредитна діяльність упродовж 1999
року залишалася однією з основних доходних статей банку.

Для зменшення кредитних ризиків. Правління АППБ “АВАЛЬ» постійно
проводило заходи для вдосконалення кредитної роботи, оптимізації
структури та підвищення ефективності кредитного портфелю. Це дало вагомі
результати у вигляді зменшення частки пролонгованих та безнадійних
кредитів. Впроваджена така форма кредитування, як овердрафт. Особливістю
року було збільшення частки довгострокових кредитів, спрямованих на
розширення виробництва.

Всього впродовж року юридичним особам було надано кредитів на суму понад
900 млн.грн.

Торік банк продовжував співпрацю з міжнародним фінансово-кредитними
установами з питань залучення кредитних ресурсів. Пріорітет надавався
пошуку валютних ресурсів з рівнем відсоткової ставки, яка є значно
нижчою, ніж загальноринкова.

Головним у цій роботі залишалася співпраця з Європейським Банком
Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) відносно довгострокового кредитування
українських товаровиробників. У рамках програми ЄБРР “Аваль” надав
кредитів на загальну суму 19 млн.дол.США. Вони були спрямовані на
розвиток власного виробництва, його технічне переобладнання, поповнення
обігових коштів українських підприємств.

28

Таблиця 3.3. Доходи та витрати АППБ “АВАЛЬ» за 1999 рік

Найменування статей доходів та витратСума у тис.грн.%
співвідношенняДОХІД 1 .Відсоткові доходи 2. Комісійні доходи 3.
Відсоткові доходи за цінними паперами 4 .Результат від торговельних
операцій 5. Інші доходи Сукупні доходи240413,1 76179,5 64133,8 24213,0
8143,7 413 083,158% 18% 16% 6% 2% 100 %ВИТРАТИ 1 .Відсоткові витрати 2.
Інші банківські операційні витрати 3. Комісійні витрати 4. Інші
небанківські операційні витрати 5 .Відрахування в резерви 6.Податок на
прибуток Сукупні витрати179174,7 13 243,6 12813,7 138053,8 38 443,0
11541,1 393 269,946% 3% 3% 35% 10% 3% 100 %Прибуток19813,2-Значно
розширилася фінансова допомога малому бізнесу за рахунок коштів
кредитної лінії Німецько-Українського фонду. Обсяг наданих за цим
проектом кредитів становив 17 млн.німецьких марок..

Слід зазначити, що минулого року банк внесено до попереднього складу
банків-учасників для обслуговування кредитної лінії Світового банку на
структурну перебудову вугільної галузі та кредитної лінії ЄБРР для
фінансування мікро-та малого бізнесу.

Одним з пріорітетних напрямків здійснення активних операцій
1999 року були операції на міжбанківському ринку України. На основі
кількарічного досвіду банк мав змогу значно розширити загальний обсяг
цих операцій. Так, прибуток по міжбанківських кредитах становив 6,5
млн.грн.. Загальнорічні обсяги міжбанківських операцій дорівнювали 385
млн.грн., 633,6 млн. дол. США, 3 млрд. російських рублів.

Відчутно підвищилася прибутковість конверсійних операцій на фінансовому
ринку. Упродовж року було укладено 3 872 угоди, загальним обсягом понад
330 млн.дол.США, 34 млн.нім.марок та 746 млн.російських рублів. Прибуток
від конверсійних операцій становив 3,4 млн.грн.

На ринку неторгових .операцій обсяг продажу готівкових коштів становив
650 млн.дол.США, що на ЗО млн.дол. США більше порівняно з 1998 роком.

У 1999 році АППБ “АВАЛЬ” був одним з найбільших та
найактивніших операторів на ринку цінних паперів. Станом на 01.01.2000.
вкладення в державні облігації становили близько 181 млн.грн. У
структурі «чистих» активів їхня питома вага — 17%.

Внаслідок конверсії, яку було запропоновано Урядом та НБУ
короткострокові облігації, які належали АППБ “АВАЛЬ», були замінені на
довгострокові (на загальну суму понад 142млн.грн.).

Це, безумовно, негативно вплинуло на показники ліквідності банку,
особливо в довостроковій перспективі. Але, в той же час сформований
портфель облігацій дає змогу:

• одержувати прибуток за рахунок отримання відсотків і погашення
облігацій;

• працювати на міжбанківському ринку, використовуючи державні

цінні папери дк заставу.

Упродовж 1999 року банк продовжував виконувати заявки на купівлю-продаж
ОВДП від фізичних та юридичних осіб — резидентів та нерезидентів.

Упродовж 1999 року АППБ’АВАЛЬ» активно працював з одним із найбільш
розповсюджених видів цінних паперів-векселями українських емітентів.

Станом на 01.01.2000р. загальна сума інвестицій у векселі становить
25810894,62 грн. Банком надавався весь спектр операцій з використанням
векселів: кредитування клієнтів щляхом врахування векселів, надання
вексельних поручительств (авалю за векселями), операцій доміциляції,
інкасування, надання кредитів під заставу векселів, проведення операцій
за дорученням клієнтів та надання всебічних консультацій.

АППБ “АВАЛЬ» відіграє важливу роль у зменшенні заборгованості
підприємств, установ та організацій по внесках на обов’язкове державне
пенсійне страхування. Як уповноважений банк Пенсійного фонду України по
вексельному оформленню відповідної заборгованості та завдяки
розгалуженій мережі установ, АППБ’АВАЛЬ» вдалося погасити
заборгованість перед Пенсійним фондом України на суму 57,3 млн.грн.

3.2.Економічне обґрунтування, порядок та методика надання кредитів в
Стрийському відділенні АІШБ»АВАЛЬ»

Відділ активно-пасивних операцій Стрийського відділення АППБ «АВАЛЬ»
здійснюї свою діяльність у відповідності з Положенням НБУ «Про
кредитування», затвердженого Постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.95
року; Положеннями АППБ “АВАЛЬ»: «Про кредитування юридичних та фізичних
осіб», «Про кредитний комітет АППБ “АВАЛЬ», «Про порядок кредитування
фізичних осіб системи АППБ “АВАЛЬ», керуючими та інструктивними
матеріалами Національного банку України та АППБ’АВАЛЬ»,
технологічною картою операцій по кредитуванню юридичних та фізичних
осіб-резидентів України.

Розглянемо процес надання та супроводження кредиту до повного погашення
у Стрийському відділенні АППБ “АВАЛЬ», який складається з декількох
етапів (в подальшому, Стрийське відділення АППБ “АВАЛЬ” -Банк).

І-ий етап-попередній (попередня бесіда з потенційним
«Позичальником»).

В ході попередньої бесіди компетентні особи (Керуючий Банку, або
заступник Керуючого Банку, який здійснює керівництво і координацію по
відношенню до кредитування, або начальник відділу активно-пасивних
операцій Банку):

• виявляють суть проекту, який пропонується для кредитування, термін
кредиту, попередню процентну ставку і забезпечення по кредиту, що
пропонується;

• співставляють отримані вихідні дані з кредитною політикою Банку,
визначеною Кредитним Комітетом Банку;

• у випадку невідповідності вихідних даних кредитній політиці Банку,
дають відмову потенційному Позичальникові;

• у випадку відповідності вихідних даних кредитній політиці Банку,
визначають структурний підрозділ, який буде проводити подальшу роботу з
Позичальником.

2-й етап-підготовчий (підготовка економістом документів для розгляду
питання про надання кредиту на Кредитний Комітет Банку).

а) Збір повного пакету документів на кредит.

Економіст вимагає від Позичальника надання повного пакету документів на
кредит, а саме:

• письмове клопотання на видачу кредиту;

• заявку на кредит;

• копію установчих документів, засвідчених нотаріусом, копію свідоцтва
про державну реєстрацію;

• відбиток печатки і зразки підписів, теж завірені нотаріусом;

• баланс і форму №2 підприємства на початок поточного року і на останню
звітну дату;

• розшифровку основних засобів (на останню звітну дату) вказавши
балансову вартість, рік випуску, зносу, коротку технічну характеристику;

• розшифровку спеціальних фондів, якщо такі існують

• розшифровку кредиторської та дебіторської заборгованості (на останню
звітну дату) вказавши суму, дату виникнення, дату погашення, та причину
винкнення заборгованості;

• бізнес-план проекту, який кредитується, або техніко-економічне
обгрунтування ефективності проекту докладно вказавши витрати, графік
використання і повернення кредиту, а також сплати відсотків;

• копії документів (рахунок-фактуру) на купівлю і реалізацію продукції
(послуг) по угоді, яка здійснюється;

• документи, які характеризують джерела погашення кредитних коштів і
відсотків по кредиту (контракти, договори, рахунки-фактури і т.д.);

• перелік майна, яке передається під заставу, вказавши показники:
балансову вартість, рік випуску або будівництва, місце знаходження,
коротку характеристику;

• документи, які посвідчують право власності позичальника на предмет
застави (документи на придбання власності, приватизацію, технічні
паспорти автотранспортних засобів і т.п.);

• справку БТІ, а також з державної нотаріальної контори про те, що
предмет застави вільний від яких-небудь зобов’язань (якщо заставою
являється нерухомість);

• експертну оцінку майна, яке передається в заставу, проведену
незалежним експертом;

• документи про страхування предмету застави;

• рішення вищого органу підприємства про дозвіл на отримання кредиту та
передачу в заставу майна;

• договір оренди (офісів, складів);

• ліцензії, дозволи на певний вид діяльності;

• копії паспортів керівників підприємства і головного бухгалтера. б)
Отримання вичерпної інформації від «Позичальника’. В процесі
ознайомлення з наданим пакетом документів, економіст проводить бесіду з
Позичальником (його уповноваженим представником), або направляє йому
письмовий запит, метою якого є отримання відповіді на наступні
запитання: Дані про позичальника:

• основна інформація про підприємство (засновники, структура, продукція,
послуги, ринок збуту, наявність філій, дочірніх підприємств);

• інформація про кількість і місцезнаходження розрахункових і валютних
рахунків;

• інформація про кредити в інших банках (погашені, непогашені);

• власність і менеджмент (форма і структура власності, досвід і
кваліфікація керівників);

• об’єми виробництва і реалізації товарів, послуг ;

• основні споживачі товарів, послуг, канали збуту, конкуренти;

• основні постачальники товарів, послуг;

• фінансові показники (виручка, затрати, активи, пасиви, структура
дебіторської і кредиторської заборгованості, показники
платоспроможності і фінансової стійкості фірми — Позичальника);

• оперативні і стратегічні плани розвитку фірми-Позичальника.

Інформація про кредит:

• розрахунок розміру кредиту;

• прогноз потреби у фінансових ресурсах;

• графік і джерела погашення кредиту (як прямі, так і резервні);

• альтернативні варіанти забезпечення по кредиту.

Для фізичних осіб:

• лист Позичальника, в якому вказується сума кредиту, термін, мета, вид
забезпечення (для не працівників банку).

У ході підетапів а) і б) економіст попередньо оцінює сильні і слабкі
сторони проекту, що пропонується для кредитування і у випадку значної
степені ризику для Банку, має право поставити питання перед керівництвом
про доцільність продовження роботи з Позичальником.

У випадку, якщо не можливо дати однозначну відповідь про доцільність
продовження подальшої роботи з Позичальником, питання виноситься на
Кредитний Комітет Банку, де приймається рішення про відмову у видачі
кредиту, або про подальшу роботу з Позичальником.

в) Робота з юридичним управлінням Банку.

Зібравши, повний пакет документів на видачу кредиту, економіст передає
їх для отримання заключення юридичного відділу, де має бути відображено
наступні основні моменти:

• перевірка повноважень «Позичальника» у відповідності зі статутними
документами;

• необхідні ліцензії, розширення та інші документи, для здійснення
«Позичальником» діяльності, на яку береться кредит у відповідності з
діючим законодавством України;

• відповідність поданих на оплату контрактів діючому законодавству
України;

• повнота і правильність документів по забезпеченню кредитів;

• рекомендації по внесенню додаткових пунктів в кредитний договір;

• висновок про доцільність видачі кредиту. г) Робота зі службою безпеки
Банку.

Після отримання заключення від юридичного управління, економіст передає
документи службі безпеки Банку для отримання заключення, де повинні бути
відображеними наступні основні моменти:

• перевірка справжності наданих Позичальником реєстраційних документів
•(Свідоцтво про реєстрацію. Статут, Установчий договір і інші);

• інформація про засновників та керівних осіб Позичальника (чи є такі в
наявності, чи мають ще які-небудь фірми, чи проходили по яких-небудь
кримінальних справах);

• чи є у Позичальника які-небудь структурні підрозділи — дочірні
підприємства, філії;

• інформація про «ділову репутацію» Позичальника і зв’язки у діловому
світі;

• інформація по раніше отриманих Позичальником кредитах і вчасному їх
погашенні та сплаті відсотків;

• висновок..

При необхідності, перевірка юридичного відділу і служби безпеки Банку
може здійснюватися паралельно. д) Оцінка забезпечення по кредиту.

Оцінка майна, що пропонується в заставу у якості забезпечення по кредиту
здійснюється незалежним експертом.

Також при визначенні об’ємів і вартості майна, що пропонується в якості
забезпечення по кредиту слід брати до уваги рекомендації НБУ. е)
Підготовка експертного заключення на Кредитний Комітеті Банку. Після
детального вивчення документів, отримання заключення юридичного відділу,
служби безпеки Банку, економіст готує експертне заключення для винесення
питання про надання кредиту на Кредитний Комітет. Експертне заключення
має включати в себе :

• короткий опис Позичальника;

• аналіз фінансового стану:

• аналіз обороту грошових коштів по поточних та валютних рахунках;

• аналіз основних показників діяльності фірми в динаміці (виручка,
затрати, прибуток);

• розрахунок і аналіз показників платоспроможності і фінансової
стійкості (коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт абсолютної
(термінової) ліквідності, коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт
маневреності власних коштів) фірми;

• аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості (дата
винекнення, за що, дата погашення, реальність погашення);

• аналіз можливих джерел погашення кредитної заборгованості;

• аналіз ефективності проекту, що кредитується;

• аналіз забезпечення кредиту з точки зору його ліквідності і впливу
його. розміру на формування страхового резерву;

• аналіз можливості виправлення недоліків, викладених в заключеннях
юридичного відділу і служби безпеки;

• висновок про можливість або недоцільність видачі кредиту.

На основі підготовлених заключень, питання про видачу кредиту,
виноситься на розгляд Кредитного Комітету Банку. 3-ій етап-оформлення та
видача кредиту.

Рішення Кредитного Комітету про видачу (відмову) кредиту оформляється
Протоколом Кредитного Комітету. Рішення Кредитного

Комітету являється правомірним тоді, коли присутні 2/3 його
загального складу. Рішення приймається простою більшістю голосів. При
розподілі голосів порівну, вирішальним рахується голос Голови Кредитного
Комітету.

Після позитивного вирішення питання про надання кредиту Кредитним
Комітетом Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ” повний пакет документів
передається для погодження у Львівську обласну дирекцію AППБ “ABAЛ”,
якщо ж сума кредиту перевищує 200000 грн., тоді документи передаються
для погодження в Головну контору АППЕ^АВАЛЬ». а) Підготовка і підписання
кредитного договору.

Після отримання копії Протоколу Кредитного Комітету Банку, Кредитного
Комітету ЛОД АППБ “АВАЛЬ», а у разі необхідності Кредитного Комітету
АППБ’АВАЛЬ», з рішенням про надання кредиту, економіст, разом з
робітником юридичного відділу підготовляє кредитний договір у 3-х
екземплярах.

б) Підготовка і підписання договору (~іь) по забезпеченню кредиту.
Момент підписання договору (-ів) по забезпеченню повернення кредитних
коштів регулюється умовами кредитного договору. У випадку необхідності
нотаріального посвідчення договорів по забезпеченню кредиту, договір
готує нотаріус.

Оформлення договорів застави здійснюється у відповідності з Положеннями
Закону України «Про заставу». Страхування заставного майна Позичальник
має право здійснювати в будь-якій страховій компанії, з якими Банк має
договірні відносини.

в)Відкриття позичкового рахунку і рахунку відсотків. Позичкові рахунки і
рахунки нарахованих процентів відкриваються у відповідності з «Планом
рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України»,
затвердженим постановою Правління НБУ № 388 від 21.11.97 р. » в
залежності від категорії Позичальника, від мети направлення кредитних
коштів і терміну кредиту. При необхідності, Позичальнику може бути
відкрито рахунок доходів майбутніх періодів.

По кредитних договорах в іноземній валюті додатково відкривається для
кожного Позичальника індивідуальний рахунок №3800 («Позиція банку
відносно іноземної валюти і банківських металів») для відображення
валютної позиції Банку по здійсненню щомісячного нарахування процентних
доходів по кредитах в іноземній валюті. ‘ г) Списання кредитних коштів.
Списання кредитних коштів може здійснюватись наступним чином:

• з розрахункового рахунку по реквізитах договорів, контрактів,
розрахункових документів та ін.;

• на розрахунковий рахунок Позичальника в Банку;

• на розрахунковий рахунок Позичальника в іншому банку;

• на транзитні рахунки в Банку;

• з позичкового рахунку видача готівки при кредитуванні фізичних осіб.

Порядок списання кредитних коштів визначається умовами
кредитного договору. При підготовці документів на перерахування
кредитних коштів економіст зобов’язаний перевірити:

• наявність необхідних первинних документів (контрактів, рахунків,
накладних та ін.);

• відповідність суми перерахування умовам кредитного договору;

• відповідність призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні,
об’єкту кредитування по договору;

• відповідність реквізитів отримувача коштів реквізитам, які вказані в
первинному документі.

У випадку перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по
цільовому призначенню Позичальник надає платіжне доручення (за підписом
і печаткою Позичальника) на перерахування кредитних коштів з позичкового
рахунку по необхідних йому реквізитах. При цьому здійснюється проводка:

Дт 2040 — 2075 — Кт рахунку кінцевого отримувача.

У випадку перерахування кредитних коштів на розрахунковий рахунок
Позичальника в Банку, Позичальник надає лист-заявку з вказанням
необхідної суми кредитних коштів і їх цільовим призначенням. При цьому
здійснюється проводка: Дт 2040 — 2075 — Кт 2600 (р/р Позичальника).

У випадку перерахування кредитних коштів на розрахунковий рахунок
Позичальника в іншому банку. Позичальник надає лист-заявку з вказанням’
необхідної суми кредитних коштів і їх цільове призначення. При цьому
здійснюється проводка: Дт 2040-2075 — Кт 2600 (р/р Позичальника).

Перерахування кредитних коштів на транзитні рахунки Банку застосовується
в наступних випадках:

• кредитні кошти призначаються для купівлі іноземної валюти для
розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах (тільки при наявності у
Позичальника валютного, розрахункового або поточного рахунків в Банку);

• при акредитивній формі розрахунків (для блокування коштів);

• для здійснення конверсії однієї іноземної валюти в іншу.

е) Операції по позабалансових рахунках . При винекненні нового
кредитного договору економіст зобов’язаний оприходувати на позабалансові
рахунки:

9819(А) «Інші цінності і документи’:кредитний договір як 1 шт. При цьому
здійснюється проводка: Дт 9819-Кт 9910!

9031/2(П) «Прості гарантії, отримані від клієнтів, крім Уряду України’:
договори поруки у вартісному вираженні. При цьому здійснюється проводка:
Дт9900-Кт9031.

9500(П) «Застава, по якій предмет застави залишається у Заставодавця’:
договори застави у вартісному вираженні, предмет застави по якому
залишається у Заставодавця. При цьому здійснюється провдка:
Дт9900-Кт9500). 9501(П) «Застава, по якому предмет застави передається
Банку»: договори застави у вартісному вираженні, предмету застави по
якому передається Банкові. При цьому здійснюється проводка: Дт 9900-Кт
9501.

Позабалансовий облік заставного майна ведеться в розрізі кожного
клієнта. При здійсненні остаточного розрахунку по кредиту, економіст
виписує розпорядження операційному відділу про зняття з позабалансових
рахунків:

•кредитний договір Дт 9910-Кт 9819;

•договори поруки / гарантії Дт 9031-Кт 9900;

•договори застави Дт 9500-9501 — Кт 9900. 4-ий етап — супроводження
кредиту,

Економіст здійснює контроль за виконанням Позичальником умов кредитного
договору, цільовим використанням кредитних коштів, своєчасним і повним
погашенням кредиту та процентів. При цьому, економіст напротязі всього
терміну дії кредитного договору підтримує ділові контакти з
Позичальником, проводить перевірки фінансового стану Позичальника,
цільового використання кредитних коштів, збереження забезпечення.

У випадку надання Позичальникові валютного кредиту, грошові кошти по
якому перераховані за кордон, економіст зобов’язаний виконувати функції
агента валютного контролю, по дотриманню Позичальником 90-денного
терміну по розрахунках за експортно-імпортні операції. І .До настання
терміну повернення по кредитному договору. аЖонтроль за цільовим
використанням.

Економіст зобов’язаний своєчасно вимагати від Позичальника документи,
які підтверджують цільове використання кредитних коштів. Даними
документами виступають:

•державні митні декларації;

•накладні (прихідні, розхідні, податкові, залізнодорожні та інші);

•акти виконаних робіт, наданих послуг;

•інші документи.

бЖонтроль за збереженням забезпечення.

Економіст зобов’язаний контролювати термін закінчення договорів по
забезпеченню кредиту. Це стосується такого виду забезпечення, як
гарантія і договір поруки. При прийнятті рішення про продовження терміну
виконання зобов’язань, забезпеченого такими договорами економіст має
заключити нові договори, або продовжити термін дії даного договору, якщо
інше не< передбачене умовами договору. У випадках, коли предмет застави потребує постійного контролю за збереженням зі сторони Банку, економіст їде на місце зберігання закладеного майна. в)Аналіз фінансового стану Позичальника. Оцінку фінансового стану Позичальника економіст зобов'язаний проводити не рідше ніж 1 раз в квартал. Оцінка фінансового стану проводиться на основі форм бухобліку, оборотів по р/р, та іншої документації, наданої Позичальником на вимогу економіста. гЖонтроль за нарахуванням та сплатою %. Нарахування процентів за користування кредитом, на основі рішення Правління АППБ “АВАЛЬ" від 03.11.97 року, здійснюється по методу факт/факт і виконується ЗО/ЗІ числа поточного місяця. Нарахування процентів здійснюється підрозділом внутрібанківської бухгалтерії у відповідності з "Правилами бухобліку процентних і комісійних доходів і витрат банків", затверджених постановою Правління НБУ від 25.09.97 р, № 316. При цьому здійснюється проводка: Дт 2048-2218 - Кт 602-604,3800). Економіст контролює правильність сум, нарахованих процентів по відомості нарахованих процентів, підготовленої підрозділом внутрібанківської бухгалтерії. В залежності від умов договору, економіст, не пізніше 5 робочих днів до настання терміну сплати процентів, повинен повідомити Позичальника про суму процентів, яка підлягає сплаті. У випадку, якщо у Позичальника є об'єктивні причини неможливості сплати відсотків в термін, він зобов^язанний надати в Банк (за 3 дні до настання терміну) документи, що підтверджують даний факт і лист перенести термін сплати процентів, на основі якого економіст готує додаткову угоду до кредитного договору. У випадку, якщо у Позичальника немає об'єктивних причин для несплати процентів, економіст зобов'язаний напротязі трьох днів з моменту настання терміну сплати процентів: •перенести суму нарахованих процентів на рахунок прострочених процентів; •підготовити службову записку на ім'я начальника юридичного відділу з проханням виставити Позичальникові Претензію. При цьому економіст додає розрахунок суми заборгованості. При цьому здійнюється проводка: Дт(2049-2219) - Кт(2048-2218). У випадку, якщо Позичальник має заборгованість по несплачених відсотках, прострочену більше 30-ти днів, і перевірка фінансового стану показує проблематичність виконання Позичальником зобов'язань по кредитному договору (повернення основного боргу та сплати процентів), економіст готує службову записку на Кредитний Комітет з питанням про визнання Позичальника сумнівним дебітором. У випадку, якщо Кредитний Комітет признає Позичальника сумнівним дебітором, економіст готує розпорядження на сторнування нарахованих доходів Дт (6024-6043) - Кт (2048-2218) і їх винесення на позабалансовий рахунок №9601 "Не сплачені клієнтами доходи'. Подальший облік і нарахування процентів здійснюється на позабалансовому рахунку. При цьому здійснюється проводка: Дт 9601 -Кт 9910. При наявності простроченої заборгованості по процентах при поступлені коштів від Позичальника на погашення заборгованості по кредиту, в першу чергу погашається заборгованість по процентах. Якщо облік процентів по Позичальнику ведеться на позабалансі, грошові кошти перераховуються Позичальником на рахунок доходів банку, відкритого індивідуально на клієнта, при цьому економіст дає розпорядження про зняття з позабалансового рахунку суми процентів, що поступила Дт 9910-Кт 9601. 2.Після настання початкового терміну повернення по кредитному договору . а)Пролонгація кредиту. У випадку, якщо Позичальник не має можливості погасити заборгованість по кредиту в термін, він зобов'язаний за 15 днів 'до настання терміну погашення надати в Банк лист з проханням про пролонгацію кредитного договору, де повинні бути відображені наступні моменти: • об'єктивні причини, по яких Позичальник не може вернути кредит в термін; • термін, наобхідний Позичальникові для погашення кредиту; • економічне обгрунтування терміну пролонгації. При цьому. Позичальник зобов'язаний це підтвердити документально. Економіст готує службову записку, в якій викладає свою точку зору по відношенні можливості пролонгації кредитного договору по даному Позичальникові і терміну пролонгації, на основі якої питання виноситься на Кредитний Комітет. При необхідності, для прийняття рішення про пролонгацію кредиту, кредитна справа може бути передана юридичному відділу, яке дає своє заключення по подальшій роботі з Позичальником. При наявності копії Протоколу Кредитного Комітету з рішенням про пролонгацію кредитного договору економіст зобов'язаний: . •підготовити розпорядження на відкриття рахунку пролонгованих позик; •підготовити розпорядження на перенесення заборгованості по кредиту з позичкового рахунку на рахунок пролонгованих позик; •підписати з Позичальником додатковий договір про пролонгацію кредитного договору. Винесення кредиту на рахунок пролонгованих позик економіст здійснює, як правило.на наступний робочий день після закінчення терміну дії кредитного договору. При цьому здійснюється проводка: Дт(2046-2216) -Кт(2040-2214). б)Винесення кредиту на рахунк прострочених позик. У випадку, якщо Позичальник до закінчення терміну дії кредитного договору не надав в Банк лист на пролонгацію, або Кредитний Комітет прийняв рішення не лонгувати кредитний договір, на наступний день після закінчення дії кредитного договору економіст зобов'язаний: • підготовити розпорядження на відкриття рахунку прострочених позик ; • підготовити розпорядження на перенесення заборгованості по кредиту на рахунок прострочених позик: Дт (2047-2217)-Кт (2040-2214,2046-2216); • підготовити службову записку на ім"я начальника юридичного відділу з проханням розпочати проти Позичальника претензійно-пошукову роботу. При цьому економіст передає кредитну справу і додає розрахунок суми заборгованості по кредитному договору. в)Робота з простроченими кредитами. Паралельно з діями юридичного відділу, економіст проводить роботу з Позичальником з метою пошуку джерел погашення заборгованості, після закінчення якої він пише своє заключення. У випадку, якщо Позичальник є недобросовісним, робота з Позичальником доручається службі безпеки Банку. Кредитні справи по прострочених кредитах підлягають обов'язковій передачі юридичному відділу для отримання заключення юридичної служби з рекомендаціями про подальшу роботу з Позичальником. г)Робота з безнадійними кредитами. У випадку, якщо у відповідності з Положенням "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків", затвердженого постановою Правління НБУ від 27.03.98р. №122 кредит відноситься до категорії безнадійного кредиту, то при наявності заключення економіста, який свідчить про відсутність у Позичальника джерел погашення кредитної заборгованості, економіст готує документи на Кредитний Комітет з питанням про закриття заборгованості за рахунок сформованого резерву для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях. При наявності позитивного рішення Кредитного Комітету економіст готує необхідні документи для Правління АППБ'АВАЛЬ" з метою прийняття рішення про закриття кредиту за рахунок вищезгаданого резерву. При цьому здійснюється проводка: Дт 2400-Кт 2047-2217. У випадку закриття кредиту за рахунок резерву, заборгованість по кредиту виноситься на позабалансовий рахунок №9611 "Борги, які списані на збитки": Дт 9611-Кт 9910. При цьому нараховані, але не отримані проценти по таких кредитах виносяться на позабалансовий рахунок №9601 "Не сплачені клієнтами доходи": Дт 9601-Кт 9910. По закінченні терміну пошукової давності (3 роки) заборгованість по кредиту (основна і проценти) підлягають списанню. 5-ий етап-погашення кредиту. При здійсненні контролю за перерахуванням коштів, які направляються на погашеня кредиту, економіст керується інструкцією НБУ №7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої Постановою Правління НБУ від 02.08.96р. №204, а також Положенням "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків" , затверджених постановою Правління НБУ від 27.03.98 р. №122. У всіх випадках, коли погашення кредиту здійснюється не безпосередньо Позичальником, договори, пов'язані з погашенням кредиту готуються і візуються юридичним відділом. Погашення кредиту може проводитися: • безпосередньо Позичальником; • за рахунок реалізації застави; • "третіми '' особами; • за рахунок іншого майна Позичальника, не оформленого як забезпечення ; • за рахунок резерву Банку. З.З.Облік кредитних операцій. Кредитні операції обліковуються за рахунками другого класу. Кредити поділяються на кредити в поточну діяльність та кредити в інвестиційну діяльність. У Плані рахунків кредити в поточну діяльність обліковуються в такому розрізі: • рахунки за овердрафтом; • операції репо; ' • враховані векселя; • факторингові операції; • кредити за внутрішніми торговельними операціями ; • кредити за експортно-імпортними операціями, які, наприклад, включають: облік платіжних документів, виписаних експортерами; кредити постачальникам під контракти за експортом; кредити на вивчення іноземних ринків та на покриття витрат з складування експортних товарів; кредитування іноземних операцій у формі купівлі у експортера векселів, які акцептовані імпортером; кредити за документарними акредитивами, валютні кредити експортерам та імпортерам і під контракти за експортом та імпортом тощо; • інші кредити в поточну діяльність. Кредити в інвестиційну діяльність у Плані рахунків обліковуються за такими рахунками: ' • кредити на будівництво та освоєння землі; • кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі; • фінансовий лізинг. Кредити, які надані суб'єктам господарської діяльності. • Рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом. 2000 А Рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом. Призначення рахунку: відображення дебетових залишків на поточних рахунках суб'єктів господарської діяльності і відкривається при укладенні договору про режим роботи поточного рахунку. За дебетом рахунку проводяться суми дебетових залишків на поточних рахунках клієнтів. Дебетові залишки переносяться на цей рахунок автоматично при закритті операційного дня. За кредитом рахунку проводяться суми, які повертаються на поточні рахунки при відкритті операційного дня. Проводки виконуються автоматично. 2008 А Нараховані доходи за овердрафтом. Призначення рахунку: облік нарахованих процентних доходах за овердрафтом. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом проводяться суми нарахованих доходів до часу їх сплати. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх отриманні. • Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо. 2010 А Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо, Призначення рахунку: облік коштів, наданих суб'єктам господарської діяльності за операціями репо, шляхом купівлі у них цінних паперів на певний період, з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною. За дебетом рахунку проводяться суми коштів, наданих в обмін на цінні папери, які є предметом операції репо. За кредитом рахунку проводяться суми, які надійшли від клієнтів у день зворотної купівлі цінних паперів, а також суми, які перераховані на рахунки сумнівної заборгованості. 2018 А Нараховані доходи за коштами, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо. Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за коштами, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів до часу їх сплати. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх сплаті. * Рахунки суб'єктів господарської діяльності за врахованими векселями. 2020 А Рахунки суб'єктів господарської діяльності за врахованими векселями. Призначення рахунку: облік коштів, наданих за врахованими банком товарними векселями до настання їх строку платежу. За цими рахунками не обліковуються кошти, які надані у разі використання векселів як застави, а також у разі купівлі у експортера векселів, які акцептовані імпортером. За цими рахунками обліковуються також векселі в банках - кореспондентах. Векселі, куплені на вторинному ринку, обліковуються за рахунком № 3114 "Боргові цінні папери випущені нефінансовими підприємствами в портфелі банку на продаж" або № 3214 "Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами, в портфелі банку на інвестиції". За дебетом рахунку проводяться суми врахованих банком векселів до погашення, а також суми врахованих векселів, які відіслані на інкасо в банки-кореспонденти. За кредитом рахунку проводяться суми, які надійшли при настанні строку платежу за векселем; суми, які надійшли від банків-кореспондентів на оплату врахованих векселів, а також суми, які перераховані на рахунки опротестованої (простроченої) і сумнівної заборгованості. 2027 А Опротестовані векселі суб'єктів господарської діяльності. Призначення рахунку: облік заборгованості за опротестованими векселями. За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за наданими коштами за опротестованими векселями. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості за опротестованими векселями, а також суми, які перераховані на рахунок сумнівної заборгованості. 2028 А Нараховані доходи за врахованими векселями суб'єктів господарської діяльності. Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за врахованими векселями. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів до часу їх сплати. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх отриманні та суми, перераховані на рахунки прострочених платежів у разі несвоєчасного отримання. 2029 А Прострочені нараховані доходи за врахованими векселями суб'єктів господарської діяльності. Призначення рахунку: облік не отриманих у строк нарахованих доходів за врахованими векселями. За дебетом рахунку проводяться суми прострочених нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих або списаних нарахованих доходів. Подальший облік списаних доходів здійснюється за позабалансовим рахунком №9601. • Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями. 2030 А Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями. Призначення рахунку: облік договірної вартості платіжних документів клієнтів, прийнятих банком згідно з договором факторингу. За цим рахунком не обліковуються прийняті банком для обліку платіжні документи за експортно-імпортними операціями клієнтів, які обліковуються за рахунками групи №205. За дебетом рахунку проводяться суми, перераховані на рахунки постачальників. За кредитом рахунку проводяться суми, сплачені покупцями, а також суми, перераховані на рахунки простроченої і сумнівної заборгованості. 2037 А Прострочена заборгованість суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями, Призначення рахунку: облік не погашеної в строк заборгованості за факторинговими операціями. За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за оплаченими платіжними документами. За кредитом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості за факторинговими операціями, а також суми, перераховані на рахунок сумнівної заборгованості. 2038 А Нараховані доходи за факторинговими операціями із суб'єктами господарської діяльності. Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за факторинговими операціями. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів до часу їх сплати. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх отриманні та суми, які перераховуються на рахунок прострочених нарахованих доходів у разі несвоєчасного отримання. 2039 А Прострочені нараховані доходи за факторинговими операціями із суб'єктами господарської діяльності. Призначення рахунку: облік не отриманих у строк нарахованих доходів за факторинговими операціями. За дебетом' рахунку проводяться суми прострочених нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих прострочених та списаних доходів. Подальший облік списаних доходів здійснюється за позабалансовим рахунком №9601. • Кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями. 2040 А Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями. 2045 А Довгострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями. Призначення рахунку: облік короткострокових та довгострокових кредитів, наданих для фінансування руху товарів між етапами виготовлення і їх продажу кінцевому користувачу, витрат на перевантаження товарів у дорозі та зберігання на складах (посередницькі операції). За дебетом рахунків проводяться суми наданих кредитів. За кредитом рахунків проводяться суми погашення заборгованості за короткостроковими та довгостроковими кредитами, а також суми, перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої і сумнівної заборгованості. 2046 А Пролонгована заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями. Призначення рахунку: облік пролонгованих кредитів за внутрішніми -торговельними операціями суб'єктів господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми пролонгованих кредитів за внутрішніми торгівельними операціями. За кредитом рахунку проводяться суми погашення пролонгованої заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки простроченої і сумнівної заборгованості. 2047 А Прострочена заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями Призначення рахунку: облік не погашених у строк кредитів за внутрішніми торговельними операціями суб'єктів господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за кредитами за внутрішніми торгівельними операціями, За кредитом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості за кредитами, а також суми, які перераховані на рахунок сумнівної заборгованості. 2048 А Нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями. Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за кредитами за внутрішніми торговельними операціями суб'єктів господарської діяльності. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів до часу їх сплати. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх отриманні та суми, які перераховуються на рахунок прострочених нарахованих доходів у разі несвоєчасного отримання. 2049 А Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торгівельними операціями. Призначення рахунку: облік не отриманих у строк нарахованих доходів за кредитами за внутрішніми торговельними операціями суб'єктів господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми прострочених нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих або списаних доходів. Подальший облік списаних доходів здійснюється за позабалансовим рахунком №9601. • Кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. 2050 А Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. 2055 А Довгострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. Призначення рахунків: облік короткострокових та довгострокових кредитів, наданих для здійснення операцій з експорту та імпорту товарів і послуг згідно з чинним законодавством. За цими рахунками не обліковуються кошти, надані банку на оплату рахунків-фактур, які були пред'явлені закордонними складами клієнтам банку за послуги із зберігання товарів до часу їх реалізації. За дебетом рахунків проводяться суми наданих кредитів. За кредитом рахунків проводяться суми погашення заборгованості за отриманими кредитами, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2056 А Пролонгована заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. Призначення рахунку: облік пролонгованих кредитів за експортно-імпортними операціями суб'єктів господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми пролонгованих кредитів за експортно-імпортними операціями. За кредитом рахунку проводяться суми погашення пролонгованої заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки простроченої і сумнівної заборгованості. 2057 А Прострочена заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. Призначення рахунку: облік не погашених у строк кредитів за експортно-імпортними операціями суб'єктів господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за кредитами за експортно-імпортними операціями. За кредитом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості за кредитами, а також суми прострочених кредитів, які перераховані на рахунок сумнівної заборгованості. 2058 А Нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за кредитами за експортно-імпортними операціями суб'єктів господарської діяльності. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів до часу їх сплати. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх отриманні або перерахуванні на рахунок прострочених нарахованих доходів у разі несвоєчасного отримання. 2059 А Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. Призначення рахунку: облік не отриманих у строк нарахованих доходів за кредитами за експортно-імпортними операціями суб'єктів господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми прострочених нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих або списаних доходів. Подальший облік списаних доходів здійснюється за позабалансовим рахунком №9601. • Інші кредити в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. 2061 А Кредити під платіжні картки, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік коштів, які надані суб'єктам господарської діяльності для здійснення розрахунків за товари та послуги за допомогою платіжних карток. За дебетом рахунку проводяться суми, надані власнику карт-рахунку для здійснення розрахунків за товари та послуги за допомогою кредитних карток. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять на погашення кредитів. 2062 А Інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: за цим рахунком обліковуються всі інші короткострокові кредити в поточну діяльність суб'єктам господарської діяльності, які не відображені за рахунками груп №№200-205, та рахунком №2061, у тому числі і суми авансів, які не оформлені кредитною угодою (наприклад, кредити, надані за директивою органів влади). За дебетом рахунку проводяться суми наданих кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2065 А Інші довгострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік довгострокових кредитів у поточну діяльність, які не відображені за рахунками груп №№204-205. За дебетом рахунку проводяться суми наданих довгострокових кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2066 А Пролонгована заборгованість за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік пролонгованих кредитів у поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми пролонгованих інших кредитів у поточну діяльність. За кредитом рахунку проводяться суми погашення пролонгованої заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки простроченої і сумнівної заборгованості. 2067 А Прострочена заборгованість за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік інших кредитів у поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності, і непогашені у строк, що передбачений договором. За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за іншими кредитами в поточну діяльність. За кредитом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості за іншими кредитами, а також суми прострочених кредитів, які перераховані на рахунок сумнівної заборгованості. 2068 А Нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за іншими кредитами в поточну діяльність суб'єктів господарської діяльності. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів до часу їх сплати. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх отриманні або перерахуванні на рахунок прострочених нарахованих доходів у разі несвоєчасного отримання. 2069 А Прострочені нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік не отриманих у строк нарахованих доходів за іншими кредитами в поточну діяльність суб'єктів господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми прострочених нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих прострочених або списаних доходів. Подальший облік списаних доходів здійснюється за позабалансовим рахунком №9601. • Кредити в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. 2070 А Короткострокові кредити на будівництво та освоєння землі, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік короткострокових кредитів на будівництво та освоєння землі, які надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми наданих короткострокових кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості за короткостроковими кредитами на будівництво та освоєння землі, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2071 А Короткострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності, Призначення рахунку: облік короткострокових кредитів на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми наданих короткострокових кредитів на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2073 А Довгострокові кредити на будівництво та освоєння землі, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік довгострокових кредитів на будівництво та освоєння землі, які надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми наданих довгострокових кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості за довгостроковими кредитами на будівництво та освоєння землі, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2074 А Довгострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік довгострокових кредитів на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми наданих довгострокових кредитів. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості за довгостроковими кредитами на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2075 А Фінансовий лізинг, що наданий суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік непогашеної заборгованості суб'єктів господарської діяльності за основними засобами, наданими у фінансовий лізинг. За дебетом рахунку проводяться суми заборгованості за угодами фінансового лізингу на час їх укладення. За кредитом рахунку проводяться суми платежів, які надійшли на погашення заборгованості за фінансовим лізингом, а також суми, які перераховані на рахунки пролонгованої, простроченої та сумнівної заборгованості. 2076 А Пролонгована заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік пролонгованих кредитів в інвестиційну діяльність. За дебетом рахунку проводяться суми пролонгованих кредитів в інвестиційну діяльність. За кредитом рахунку проводяться суми погашення пролонгованої заборгованості, а також суми, які перераховані на рахунки простроченої і сумнівної заборгованості. 2077 А Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік не погашених у строк кредитів в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми простроченої заборгованості за кредитами в інвестиційну діяльність. За кредитом рахунку проводяться суми погашення простроченої заборгованості, а також суми прострочених кредитів, які перераховані на рахунок сумнівної заборгованості. 2078 А Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік нарахованих доходів за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Доходи обліковуються у тому періоді, до якого вони належать. За дебетом рахунку проводяться суми нарахованих доходів до часу їх отримання. За кредитом рахунку проводяться суми нарахованих доходів при їх отриманні або перерахуванні на рахунки прострочених нарахованих доходів у разі несвоєчасного отримання. 2079 А Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік не отриманих у строк нарахованих доходів за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми прострочених нарахованих доходів. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих або списаних доходів. Подальший облік списаних доходів здійснюється за позабалансовим рахунком №9601. • Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані суб'єктам господарської діяльності. 2090 А Сумнівна заборгованість за рахунками суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом. ' 2094 А Сумнівна заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями. 2095 А Сумнівна заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями. 2096 А Сумнівна заборгованість за іншими ' кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. 2097 А Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунків: за цією групою рахунків обліковуються кредити, які надані суб'єктам господарської діяльності і повернення яких викликає сумнів. За дебетом рахунків проводяться суми заборгованості, яка класифікована як сумнівна. За кредитом рахунків проводяться суми погашення сумнівної заборгованості, списання безнадійних боргів у встановленому порядку; а також, у разі покращення перспективи повернення кредитів, віднесення заборгованості в зворотному порядку на відповідні рахунки. Подальший облік списаної заборгованості здійснюється за позабалансовим рахунком №9611. 2099 А Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими суб'єктам господарської діяльності. Призначення рахунку: облік коштів, виплачених за гарантіями, які були надані суб'єктам господарської діяльності. За дебетом рахунку проводяться суми, які виплачені за гарантіями, наданими-су б 'єктам господарської діяльності у разі невиконання ними 'своїх зобов'язань перед третьою стороною. За кредитом рахунку проводиться погашення заборгованості та списання безнадійних боргів у встановленому порядку. Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам 2400 КА Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам. Призначення рахунку: облік резервів на можливі втрати за заборгованістю за наданими клієнтам кредитами, віднесеними до категорій: "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні". Відрахування до резервів здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України. За дебетом рахунку проводяться суми сформованих резервів або його збільшення. За кредитом рахунку проводиться списання безнадійної заборгованості або суми зменшення резервів. 3.4.0перащї з цінними паперами та 'їх облік в Стрийському відділенні АППБ “АВАЛЬ” 3.4.1.Надання вексельного поручительства (авалю) по векселях Платіж за векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми через аваль. Це забезпечення дається третьою особою. Аваль-вексельна порука, в силу якої особа (аваліст), яка здійснила її, переймає на себе відповідальність за виконання зобов"язання будь-якою зобов'язаною за векселем особою- акцептантом, векселедавцем, індосантом. Аваль може бути здійснений при видачі векселя або на будь-якому іншому етапі його обігу. Банк може здійснювати ввалювання векселя на підставі договору з будь-якою зобов'язаною за векселем особою. Операції здійснюються на 'підставі "Положення про переказний і простий вексель' ( затвердженого постановою ЦВК і РНК і СРСР від 07 серпня 1937 року № 104/1341), "Порядку проведення банками операцій з векселями "(листи НБУ № 2001/ 85 від 25.02.93 року: 15010/34 від 13.02.95 року; 25-016/829-4017 від 04.06.97 року) та "Інструкції з бухобліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України', затвердженої постановою Правління НБУ № 466 від ЗО грудня 1997 року. Економіст відділу вексельного обігу приймає від клієнта заяву про надання аваля по векселю, перевіряє справжність векселів, оцінює платоспроможність заявника і в залежності від висновку: повертає документи заявнику або готує договір про надання поручительства по векселю. Економіст контролює надходження комісійної винагороди на рахунок 6113, робить напис про аваль на векселі, який підписується Керуючим Банку, Головним бухгалтером і скріплюється печаткою Банку та повертає авальовані векселі заявнику на підставі довіреності, виписаної заявником, готує розпорядження для бухгалтерії про зарахування на позабалансовий рахунок 9020 "Гарантії, що надані клієнтам" у розмірі наданого вексельного поручительства. Розпорядження підписується начальником відділу і Керуючим Банку та передається в бухгалтерію на виконання. Здійснюється проводка-.Дт 9020 - Кт 9900. Згідно чинного законодавства, якщо до банку через три місяці, не був звернений позов про сплату авальованого векселя, економіст відділу вексельного обігу готує розпорядження для бухгалтерії про списання з рахунку 9020 суми вексельного поручительства. Здійснюється проводка: Дт 9900 - Кт 9020. 3.4.2.0перації врахування векселів. Врахування або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його сплачує пред'явнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі строку. Економічною суттю операції врахування є дострокова грошова реалізація векселя його держателем банку і переведення комерційного кредиту у банківський. За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачується із знижкою. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає за цим векселеи у строк платежу, називається врахуванням або дисконтом. Операції здійснюються на підставГТІоложення про переказний і простий вексель" (затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07 серпня 1937 року № 104/1341), "Порядку проведення банками операцій з векселями ''( листи НБУ 22001/85 від 25.02.93 року; 15010/34 від 13.02..95 року; 25-ОЇ 6/829-4017 від 04.06.97 року) та "Інструкції з бухобліку з операцій з цінними паперами установ комерційних банків України", затвердженої постановою Правління НБУ № 466 від ЗО грудня 1997 року. • Врахування векселів, Особа, яка бажає надати векселі до врахування подає в банк: • заяву; • оригінали векселів, що пропонуються до врахування; • дві ксерокопії кожного векселя ( обов'язково з двох сторін); • реєстр векселів; • копії установчих документів векселеутримувача; • баланс і звіт про фінансові результати за останній звітний період; • довідка про операції на р/р векселеутримувача-пред'явника; • документ, що підтверджує товарний характер векселів, (документи, що підтверджують товарний характер векселя можуть бути товарно-транспортні документи, виписані постачальником, на адресу якого оформляється вексель або договір між постачальником та векселедавцем (акцептантом) про купівлю-продаж товару з представленням складської довідки, що підтверджує наявність товару на складі). Для прийняття рішення про можливість врахування векселів економіст відділу вексельного обігу приймає вищевказані документи і надає заявнику розписку про отримання векселів, яку підписує начальник відділу вексельного обігу, перевіряє дійсність векселів. Вексель повинен бути виписаний виключно на бланку, який можна придбати в установах банківської системи України. Бланк має мікрошрифт "Національний банк України", а також аналогічний напис, який можна побачити тільки в ультрафіолетовому випромінюванні. Вексель може видаватися тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, НБУ та комерційних банків. Виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами і авалістами можуть тільки юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що визнаються такими відповідно до чинного законодавства України. Видача та індосамент векселів за межі України не допускається. Вексель має бути заповнений у відповідності з "Положенням про переказний і простий вексель". Після позитивного результату перевірки векселів, економіст аналізує платоспроможність заявника та після позитивного рішення готує договір. Економіст готує розпорядження для бухгалтерії на відкриття балансового рахунку для врахування векселів, і передає його в бухгалтерію, після чого готує акт прийому-передачі векселів у двох примірниках. Акт візується начальником відділу та. підписується Керуючим Банку, на підставі якого приймаються векселі і готуються документи на оплату векселів (платіжне доручення). Економіст відділу вексельного обігу готує документи, на підставі яких векселі здаються в сховище Банку та відображає надходження векселів у книзі обліку врахованих векселів та контролює строки платежів за векселями (по книзі обліку). Таблиця 3.4. Бухгалтерський облік операцій пов’язаних з врахування векселів Оплата векселя (платіжне доручення)Дт 3214 - "Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами, в портфелі банку на інвестиції" - на суму врахованих векселівКт - розрахунковий, рахунок векселедержателя - на суму врахованих векселівОдночасно враховуємо дисконт за векселем (меморіальний ордер)Дт 3214 - "Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами , в портфелі банку на інвестиції" - на суму дисконтуКт 3216- "Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції" - на суму дисконтуОдночасно приймаємо вексель на позабалансовий облік^819 -"Інші цінності і документик-номінал векселяКт 9910 -"Ко^ррахунок для рахунків розділів 96-98^ - на номінал векселяПред'явлення векселів до оплати. Економіст відділу вексельного обігу складає реєстр векселів, які підлягають оплаті. Економіст отримує векселі зі сховища та готує акт пред'явлення векселя до оплати у двох примірниках. Таблиця 3.5. Бухгалтерські проводки, що виконуються при погашенні векселів Отримання векселя зі сховищаДт 9910 "Контррахунок для рахунків розділів 96-98^ на номінал векселяКт 9819/3 - "Інші цінності і документи" - на номінал векселяПогашенкія векселяДт поточного рахунку векселедавця -на номінальну вартість векселяКт рахунку 3641 - на номінальну вартість векселяДт 3641 - "Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку"- на номінальну вартість векселівКт 3214 - "Боргові цінні папери, випущені нефінансовими підприємствами, в портфелі банку на інвестиції" - на номінальну вартість векселяОблік отримаідого прибуткуДт 3216 - "Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції"- на суму дисконтуКт 6053 - "Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції"- на суму дисконтуЕкономіст пред"являє вексель векселедавцю (акцептанту) та контролює надходження коштів від векселедавця (акцептанта) в операційному дні. У випадку не надходження коштів від векселедавця (акцептанта), напротязі дня оплати векселя, економіст повинен напротязі наступних 36 годин за днем пред'явлення, опротестувати вексель у нотаріуса. Економіст готує документи для відображення в бухобліку результатів проведеної операції (меморіальні ордери) та відображає погашення векселів у книзі обліку врахованих векселів. На прохання векселедавця економіст повертає йому оплачений вексель. Підставою для повернення векселів є довіреність векселедавця. 3.4.3.0перації доміциляції векселів Доміциляцією називається призначення платником за векселем будь-якої третьої особи, а такі векселі-доміцильованими. Зовнішньою ознакою доміцильованих векселів є напис на лицевій стороні векселя "Доміцильований" або "Платник^банк)" і підпис доміциліата. Банк може за дорученням векселедавця здійснювати платежі за векселем у встановлений термін. Банк у цьому разі на противагу інкасуванню векселів не є одержувачем платежу, а стає платником. Виступаючи за доміциліат, банк не ризикує, оскільки він оплачує вексель лише в тому випадку, якщо платник вніс йому раніше вексельну суму або, якщо платник має у нього на своєму поточному рахунку достатні кошти і уповноважує банк списати з його рахунку суму, необхідну для оплати векседя. Операції здійснюються на підставі "Положення про переказний і простий вексель" ( затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07 серпня 1937 року № 104/1341) , "Порядку проведення банками операцій з векселями" ( листи НБУ 22001/85 від 25.02.93 р, 15010/34 від 13.02.95 року, 25-016/829-4017 від 04.06.97 року) та "Інструкції з бухобліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України" , затвердженої постановою Правління НБУ № 466 від ЗО грудня 1997 року. • Доміциляція векселів. Всі операції по доміциляції векселів проводяться банком згідно укладених договорів з клієнтами. Для укладення договору векселедавець надає в банк наступні документи: • заяву; • оригінали векселів, що надаються для доміциляції; • ксерокопію кожного векселя; • документ, що підтверджує товарний характер векселів. Економіст перевіряє дійсність векселів та товарний характер векселів, готує договір про доміциляцію векселів. Економіст готує розпорядження для відкриття рахунку 2909 для клієнта та контролює надходження коштів клієнта на рахунок 2909 та комісійної винагороди на рахунок 6113. Дт поточного рахунку клієнта - Кт рахунку 2909. Дт поточного рахунку клієнта - Кт рахунку 6113. Після надходження на рахунок 2909 коштів в обсязі, що дорівнює номінальній вартості векселя, економіст робить на векселі напис "Доміцильовано Стрийським відділенням АППБ “АВАЛЬ" і повертає векселедавцю вексель і довіреність. • Оплата векселя, доміцильованого банком. Векселедержатель в зазначений термін пред'являє вексель в Стрийське відділення АППБ “АВАЛЬ" до оплати. Економіст відділу перевіряє дійсність векселів, права векселедержателя на володіння векселем. Для цього необхідно перевірити безперервність індосаментного ряду, а також запросити угоду, на підставі якої вексель перейшов у власність останнього векселедержателя. Економіст готує платіжне доручення для перерахування коштів з рахунку 2909 на поточний рахунок векселедержателя. Економіст контролює проходження платежів та після проходження платежу забирає вексель у векселедержателя і на підставі письмового прохання повертає його векселедавцю, при цьому підписується акт прийому-передачі. Підставою для поверненя є довіреність векселедавця. 3.4.4.Купівля-погашення ОВДП для банку та клієнтів на первинному ринку Операції купівлі-погашення ОВДП для банку та клієнтів регламентуються наступними нормативними документами: Законом України "Про цінні папери та фондову біржу^'інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України", затвердженою постановою Правління НБУ №466 від 30.12.97 року реєстраційний №510 від 31.12.97 р., змінами та доповненнями до положення "Про порядок бухгалтерського та депозитарного обліку розміщення, обігу, сплати відсотків та погашення ОВДП в банківських установах", що затверджені постановою Правління НБУ від 26.12.96 р. № 333, порядком подання звітності торговцями цінними паперами, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.06.97 р., Положенням АПІТБ'АВАЛЬ" "Про купівлю, продаж, зберігання державних цінних паперів та операцій з ними", затвердженої постановою Правління АППБ^АВАЛЬ" від 14.07.1997р., діючими тарифами АППЕ^АВАЛЬ". При купівлі-погашенні ОВДП для банку, на підставі зведенної заявки на участь в аукціонах, відповідальний працівник відділу обліку та контролю операцій з цінними паперами Головного банку проводить попередній розрахунок-прогноз результатів аукціонів, використовуючи результати попередніх аукціонів, та на основі отриманих від НБУ даних про результати аукціонів, проводить кінцевий розрахунок сум сплати за придбані ОВДП на умовах клірингу та готує платіжні документи по розрахунку з НБУ за придбані ОВДП. Проводки: Дт 3541 -Кт- транзит, pax. Мінфіну України в НБУ. Відповідальний працівник відділу обліку та контролю операцій з цінними паперами на підставі отриманих від НБУ даних про результати аукціонів, оформляє повідомлення філії про результати участі в аукціонах та передає їх для відправки по електронній пошті. Після надходження всієї суми від філії за придбані ОВДП оформляє меморіальний ордер для закриття дебіторської заборгованості, при цьому здійснюється проводка: Дт 3641 - Кт 3541. У філії економіст оформляє розпорядження про відкриття рахунків залежно від цілей придбання ОВДП - на продаж: 1410, 1416, 6050; на інвестиції: 1420, 1426, 6051 та : •на суму придбання ОВДП оформляє меморіальний ордер: Дт 1410 -Кт 3641; •на суму дисконта по ОВДП оформляє меморіальний ордер: Дт 1410 -Кт 1416. При погашенні ОВДП відповідальний працівник відділу обліку та контролю операцій з цінними паперами здійснює наступні операції : • контроль за строками погашення ОВДП на підставі даних Депо-балансу та платіжного календаря; • контроль за надходженням коштів по погашенню ОВДП від НБУ на рахунок 3739; • оформляє платіжні документи по погашенню ОВДП. При погашені ОВДП, які були придбані для філії , відповідальний працівник Головного банку здійснює провдку : Дт 3641 Головного банку - Кт 3641 філії. І відповідно економіст сектору цінних паперів філії здійснює проводки: • Дт 3641-Кт 1410 на суму номінальної вартості ОВДП; • Дт 1416-Кт 6050 на суму недоамортизованого дисконту; • Дт 6050 - Кт 6050 на суму отриманого доходу до оподаткування. На підставі Депо-балансу готуються Депо-виписки. При купівлі - погашенні ОВДП для клієнта, на підставі заявки на участь клієнта в аукціоні, відповідальний працівник відділу цінних паперів оформляє прибутковий касовий ордер, передає його в касу: Дт 100161 - Кт 2901 особовий рахунок клієнта по операціях з ОВДП та здійснює контроль за надходженням коштів на субрахунок клієнта. Відповідальний працівник відділу здійснює контроль за надходженням від НБУ повідомлень про результати проведення аукціонів за допомогою програмного комплексу "Ліга" та на основі отриманих даних від НБУ, про результати аукціонів, проводить кінцевий розрахунок сум сплати за придбані для клієнтів ОВДП на умовах клірингу. Економіст готує платіжні документи по розрахунку за придбані для клієнтів ОВДП. Проводки: •на суму вартості придбаних ОВДП: Дт 2901 субрахунок клієнта - Кт 2901 зведений по розрахунках клієнтів за ОВДП; •на суму комісії за придбані ОВДП ( згідно тарифів АІТПБ'АВАЛЬ"): Дт2901 субрахунок клієнта -Кт 6113; •на загальну суму придбаних клієнтами ОВДП: Дт - 2901 зведений по розрахунках клієнтів за ОВДП - Кт транзитний рахунок Мінфіну України в НБУ; •на суму залишку невикористаних для придбання ОВДП коштів: Дт2901 субрахунок клієнта - Кт розрахунковий рахунок клієнта або Кт 100161 для фізичних осіб. На підставі отриманих від НБУ даних про результати аукціонів, відповідальний працівник оформляє повідомлення встановленої форми для клієнтів про результати участі в аукціонах і на підставі даних Депо-балансу оформляє Депо-виписки для клієнтів про придбання ОВДП, які підписує керуючий Банку. • Погашення ОВДП, що належать клієнтам При погашенні ОВДП, які належать клієнтам, економіст здійснює наступні операції: •контроль за термінами погашення ОВДП на підставі даних Депо-балансу; •контроль за надходженям коштів по погашенню ОВДП від НБУ на рахунок 3739; •оформляє платіжні документи по погашенню ОВДП клієнтам: Дт 3739 - Кт 2901 зведений по погашенню ОВДП клієнтів. При розрахунку за погашені ОВДП з клієнтами-юридичними особами: на суму податку на доход (при наявності податкових зобов'язань): Дт 2901 субрахунок клієнта - Кт 2500 ДПА Печорського району. . ^а касове обслуговування: Дт 2901 субрахунок клієнта -Кт 6113. •на суму погашених ОВДП за винятком податку та касового обслуговування: Дт 2901 субрахунок клієнта -Кт 100161. Оформляє довідку про утримання податку з доходу фізичної особи та відправляє поштою в податкову адміністрацію за місцем проживання клієнта. На підставі даних Депо-балансу відповідальний працівник оформляє Депо-виписку для клієнтів про погашення ОВДП. 3.5.Аналіз кредитно-інвестиційної діяльності у Стрийському відділенні АІШБ “АВАЛЬ” Структура активних операцій Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ” спрямована на забезпечення найбільшої прибутковості за найменшим ризиком вкладень. Основна частка активних операцій Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ” у 1999 році припадала на кредитно-інвестиційний портфель, питома вага якого станом на 01.01.2000р. становила -71 % усіх активів. Таблиця 3.6. Активи Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ" станом на 01.01.2000р. НайменуванняПроцентне співвідношенняГрошові кошти (каса, коррахунок в ЛОД АППБ"АВАЛЬ")20,8 %Казначейські цінні папери13,4 %Кредити під заборгованість клієнтів41,3 %Цінні папери на продаж0,1 %Міжфілійні кредити16,2 %Основні засоби та нематеріальні активи4,9 %Нараховані доходи до отримання2,2 %Інші активи1,1 %ВСЬОГО100 %Відобразимо дані таблиці у вигляді діаграми : БЗ Грошові кошти В Казначейські цінні папери П Кредити під заборгованість клієнтів D Цінні папери на продаж • Міжфлійні кредити Q Основні засоби та нематеріальні активі В Нараховані доходи до отримання D Інші активи Рис. 3.1.Активи Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ" станом на 01.01.2000р. Вищенаведені дані свідчать, що питому вагу в активах філії займає кредитування суб'єктів господарської діяльності України, яка станом на 01.01.2000р. становила - 42% усіх активів, значну частку в активах займали грошові кошти - 21 %,.ОВДП - ІЗ % та міжфілійні кредити -16%, незначна частка активів припадала на основні засоби та нематеріальні активи - 5%, нараховані доходи до отримання - 2 %, інші активи - 1%. Розглянемо структуру доходів відділення за 1999рік, отриманих від активних операцій. Таблиця 3.7 Доходи, одержані від активних операцій у Стрийському відділенні АППБ"АВАЛЬ" за 1999р. НайменуванняСума в тис.грн. % співвідношенняПроцентний дохід за кредитами2642,250%Процентний дохід за цінними паперами664,513%Процентний дохід по МФК4869%Комісійні доходи799,815%Доходи за торгівельними операціями628,912%Інші доходи50,61%ВСЬОГО5272100 % Рис.3.2.Доходи, одержані від активних операцій у Стрийському відділенні АППБ “АВАЛЬ" за 1999 рік. Отже значна частина доходів отриманих за 1999 рік припадає на процентний дохід від кредитних операцій - 2642,2 тис.грн. (50%). Решта доходів припадає на: комісійні доходи - 799,8 тис.грн. (15%), процентний дохід за цінними паперами - 664,5 тис.грн. (13%), доходи за торгівельними операціями-628,9 тис.грн. (12%), процентні доходи по МФК-486тис.грн.(9%), інші доходи -50,6 тис.грн. (1%). Побудуємо гістограми, які характеризують залишки заборгованості по кредитах та відповідно отримані доходи по них поквартальне з 01.01.9 8р. по 01.01.99р. Рис. 3.3. Залишки кредитної заборгованості в період з01.01.99р. по 01.01.2000р. Рис.3.4. Доходи по кредитах, отримані у 1999 році. Перша Львівська філія АППБ “АВАЛЬ” протягом 1999 року уклала 67 кредитних угод на надання кредитів та відкриття кредитних ліній суб'єктам господарської діяльності на загальну суму 12119,5 тис.грн. В основному це були проплати по кредитних лініях, які надавались в поточну діяльність підприємств. Розглянемо структуру кредитного портфелю відділення за формами кредиту, станом на 01.01.2000р. в тис.грн. Таблиця 3.8. Структура кредитного портфелю Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ'' за формами кредитустаном 01.01.2000р. Назва форми кредитуСума в тис.грн.% співвідно шенняОвердрафт150,02,9 %Векселі8,00,1 %Кредити за внутрішніми торгівельними операціям344,96,8 %Кредити на будівництво, освоєння землі90,81,8 %Кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання298,15,9 %Інші кредити в поточну діяльність4199,682,5 %ВСЬОГО5091,4100 %В структурі кредитного портфелю станом на 01.01.2000р. вагоме місце займають інші кредити в поточну діяльність - 82 %( 4199,6 тис.грн.). Решта припадає на: овердрафт - 3%(150 тис.грн.), кредити за внутрішніми торгівельними операціями - 7%( 344,9 тис.грн.), кредити на будівництво, освоєння землі - 2 %( 90,8 тис.грн.), кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання - 6%(298,1 тис.грн.). Кредити надавались таким чином, щоб якомога більше диверсифікувати їх за різними секторами та галузями економіки, щоб зменшити ризик неповернення. Побудуємо діаграмму. б Овердрафг Й Векселі D Кредити за внутрішньоторгівельними ' опера^ями О Кредити на будівництво,освоєння землі : в Креди-гм на купівлю будівель,споруд,обладнання Q Інші кредити в поточну діяльність Рис .3.5. Структура кредитного портфелю Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ” формами кредиту станом на 01.01.2000р. Розглянемо структуру кредитного портфелю відділення станом на 01.01.2000 .за галузями економіки. Рис. 3.6. Структура кредитного портфелю за галузями економіки станом на 01.01.2000р. Дана гістограмма свідчить про те, що при наданні кредитів Стрийське відділення АППБ “АВАЛЬ” надає перевагу наступним галузям економіки: промисловості та будівництву. На решту галузей економіки припадає - 1326,8тис.грн. Із загальної заборгованості за кредитами, наданими промисловості, машинобудуванню належить - 2382,3 тис.грн. та харчовій промисловості -448,2 тис.грн. Забезпечення високої дохідності та надійності кредитних операцій вимагало підвищеної уваги до оцінки кредитного ризику. Враховуючи кон'юнктуру ринку, банк віддавав перевагу операціям з короткими та середніми строками окупності (від З-ьох місяців до одного року), що в умовах економічної нестабільності забезпечувало найбільшу прибутковість при мінімальному кредитному ризику. У процесі опрацювання умов надання позик обов'язково враховуються інтереси конкретних позичальників, зокрема плата за кредит, строки повернення, санкції за невиконання договірних зобов'язань, тощо. Слід зауважити, що середньозважена відсоткова ставка за кредитами у Стрийському відділенні АППБ “АВАЛЬ” близька до рівня облікової ставки Національного банку України. У 1999 році Стрийське відділення АППБ “АВАЛЬ” поширило свою діяльність на ринку цінних паперів. Активізація роботи відділення на ринку цінних паперів дозволила отримати за 1999 рік доходи у сумі 664,5 тис.грн., що становить 13% отриманих доходів. Велика увага приділялась облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП). Відділення здійснювало операції з 0ВДП на первинному ринку (через аукціони по розміщенню, які проводяться Національним банком України). У третьому кварталі, під тиском світової та російської фінансової кризи , Уряд та НБУ запропонували провести конверсію державних облігацій, внаслідок цього короткострокові облігації Стрийського відділення АППБ “АВАЛЬ” на загальну суму 1652,1 були замінені на довгострокові. Таблиця 3.10. Операції з цінними паперами станом на 01.01.2000р. № п/пВид цінного паперуОпераціїСума в тис.грн. станом.- на 01.01.00р.1.Облігації внутрішньої державної позикиКупівля1652,12.Векселі інших емітентівІнкасування та облік9,0 Побудувавши діаграму, визначимо питому вагу операцій з цінними паперами станом на 01.01.2000р. Векселі іншихемПентів1% Облігації внутрішньої держав ної позики 99% Рис .3.8. Операції з цінними паперами станом на 01.01.2000р. Значний обсяг робіт був проведений по вдосконаленню вексельного обігу. Враховуючи об'єктивну необхідність розширення застосування векселів у господарському обігу для прискорення розрахунків та вирішення проблеми взаємозаборгованості, філія продовжувала розвивати операції з векселями. Проводились наступні операції з векселями: надання вексельного поручительства (авалю) по векселях, операції врахування векселів, та найбільш безпечні операції доміциляції векселів. РЕКОМЕНДАЦІЙНА ЧАСТИНА 4.ВДОСКОНАЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ АКТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ СТРИЙСЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ АППБ “АВАЛЬ” 4.1.Принципи бухгалтерського обліку кредитів. Облік нарахованих та отриманих доходів Видача кредиту звичайно оформляється кредитною угодою, яка визначає умови цієї операції. Умови звичайної кредитної угоди можуть включати: • зобов'язання з кредитування; • відсоткову ставку; • графік погашення заборгованості за основною сумою боргу та за процентами; • комісійні винагороди. Бухгалтерський облік конкретного кредиту завжди повинен бути узгоджений з умовами кредитної угоди. Також до кредитного портфелю відносяться позички, які не підкріплені кредитними угодами. Кредит визнається балансовим активом, коли кошти зараховані на користь клієнта (за рішенням клієнта або банку, в залежності від умов контракту). Сума, що залишається визнаватися за позабалансом дорівнює сумі невикористаних зобов'язань. Надані кредити і залучені депозити не можуть бути компенсовані один проти одного для цілей фінансового обліку. При відношенні кредиту на той чи інший рахунок ціль кредиту має перевагу над формою кредиту. Наприклад: • кредит на експортно-імпортні операції у формі обліку векселів обліковується на рахунках групи № 205 "Кредити за експортно-імпортними операціями"; • кредит на купівлю обладнання у формі факторингових операцій обліковується на відповідних рахунках групи № 207 "Кредити в інвестиційну діяльність". Процентні доходи та прирівняні до них комісії за кредитами повинні нараховуватися на кожну звітну дату у відповідності з "Правилами бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків", затверджених постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 1997 р. №316. Комісії непроцентного характеру визнаються в доходах на час надання послуги, що не завжди співпадає з часом фактичної їх сплати. Кредити у Плані рахунків бухгалтерського обліку відображаються в перших двох класах. На рахунку першого класу обліковуються міжбанківські кредитно-депозитні операції. При кредитних відносинах у міжбанківській сфері банк може виступати як кредитором, так і позичальником. Тому кредити і депозити, надайі іншим банком, обліковуються на активних рахунках ІЗІ16 розділів, а кредити, одержані від інших банків, на пасивних рахунках ІЗІ16 розділів. На рахунках другого класу обліковуються кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитними угодами) в розрізі контрагентів : •суб'єктів господарської діяльності; • органів загального державного управління; •фізичних осіб. Окремо обліковуються кредити на поточну та інвестиційну діяльність. Кредити на поточну діяльність - кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат. Кредити на поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі. До кредитів у поточну діяльність відносяться: • рахунки за овердрафтом; • операції Репо; • враховані векселі; • факторингові операції; • кредити за внутрішніми торгівельними операціями; • кредити за експортно-імпортними операціями; • інші кредити на поточну діяльність. Кредити на інвестиційну діяльність - кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах, при здійсненні ними інвестиційних вкладень. До них відносяться: • кредити на будівництво та освоєння землі ; • кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі; • фінансовий лізинг. Для обліку сумнівної .заборгованості виділені окремі групи рахунків. Під сумнівну заборгованість банки можуть формувати спеціальні резерви, які обліковуються на контрактивних рахунках і зменшують у балансі загальну суму кредитного портфелю. а) Облік номіналу кредиту . Облік номіналу кредиту залежить від двох факторів: • методу виплати процентів за Кредит; • місцезнаходження поточного рахунку одержувача кредиту. 1. Коли поточний рахунок одержувача кредиту знаходиться в банку-кредиторі, кошти за кредитом можуть видаватись на поточний рахунок клієнта. 2. Коли поточний рахунок одержувача кредиту знаходиться в іншому банку, кошти за кредитом перераховуються з коррахунку банка кредитора. 3. У разі виплати процентів за період, проценти виплачуються в кінці кожного періоду, що визначений кредитним договором, на суму номіналу кредиту протягом цього періоду. В цьому разі сума кредиту і сума, що перераховується на поточний рахунок клієнта співпадають. Обумовлені в кредитній угоді комісійні винагороди, списуються банком з поточного рахунку клієнта окремою операцією, хоча комісії можуть утримуватись з суми кредиту: Проводки. • При укладенні кредитного договору: Дт №9129 Інші зобов'язання з кредитування , які надані клієнтам Кт Контррахунок групи № 990 на суму, що вказана в кредитній угоді. • При перерахуванні коштів одержувача кредиту: Дт Контррахунок групи № 990 Кт №9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам Дт Кредитний рахунок клієнта Кт Поточний рахунок клієнта, або Коррахунок банку Кт Комісійні за кредитне обслуговування (без врахування ПДВ) Кт Кредиторська заборгованість за податками ( сума ПДВ) на суму, що вказана в кредитній угоді або в заяві к-пієнта про використання кредитної лінії. 4. У разі виплати процентів на період, тобто авансом, проценти нараховуються на початку кожного періоду, що визначений кредитним договором, на суму номіналу кредиту в даному періоді.В цьому разі сума, що перераховується на поточний рахунок клієнта дорівнює сумі кредиту мінус сума процентів, що сплачена за перший період, та інших комісійних, що обумовлені в кредитній угоді. Проводки. • При укладенні кредитного договору: Дт №9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам Кт Контррахунок групи № 990 на суму, що вказана в кредитній угоді. • При перерахуванні коштів одержувачу кредиту: Дт Контррахунок групи №990 Кт №9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам на суму, що вказана в кредитній угоді або в заяві кпієнта про використання кредитної лінії. Дт Кредитний рахунок клієнта Кт Поточний рахунок клієнта або Коррахунок Кт Доходи майбутніх періодів Кт Комісійні за кредитне обслуговування. Термін і умови погашення основної суми боргу визначаються кредитною угодою. • У день погашення: Дт Поточний рахунок клієнта або Коррахунок Кт Кредитний рахунок клієнта За умови неотримання платежу кредит переноситься на рахунок простроченої заборгованості на наступний день після очікуваного погашення номіналу або його частини. Кредит переноситься на рахунок пролонгованої заборгованості у разі зміни початкової дати погашення кредиту в результаті підписання угоди або іншої формальної згоди сторін. Кредит переноситься на рахунок сумнівної заборгованості, коли він відноситься до 3, 4, 5 категорій кредитного портфелю згідно з класифікацією банківського нагляду. Також на рахунок сумнівної заборгованості можуть переноситися інші кредити, якщо це відображає їх оцінку керівництвом банку. Приклад № 4.1. Банк дисконтує вексель, номінал якого 5 000 грн. Строк погашення векселя - 73 дні. Облікова ставка банку - 24% річних. Банк також стягує комісію за інкасо векселя 40 грн. Сума боргу Процентна ставка Кількість днів Сума процентів 5 000 грн. * 24 % * 73/360 - 243,33 грн. Сума процентів і комісії - 283,33 грн. Сума фактично наданих у розпорядження коштів 5 000 грн. - 283,33 грн. = 4 716,67 грн. Таблиця 4.1. Проводки по видачі коедиту Назва рахунку№ рахункуСум ДтА (в грн.) КтРахунки суб'єктів господарської діяльності за врахованими векселями20205000грн.Доходи майбутніх періодів3600243,33 грн.Комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів611140,00 грн.Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності або Коррахунок26004716,67 грн.Розраховуємо фактичну процентну ставку, яку використовують для нарахування процентних доходів. В кінці місяця або щоденно банк нараховує проценти, наприклад шляхом застосування фактичної процентної ставки: Дт № 2028 Нараховані доходи за врахованими векселями суб'єктів господарської діяльності Кт № 6022 Процентні доходи за рахунками суб'єктів господарської діяльності за врахованими векселями Дт № 3600 Доходи майбутніх періодів Кт №2028 Нараховані доходи за врахованими векселями суб'єктів господарської діяльності. Кредити в Плані рахунків поділяються на короткострокові, із початковим строком погашення менше одного року, та довгострокові із початковим строком погашення більше одного року. Для цілей фінансової звітності, від комерційних банків вимагається, щоб їх бухгалтерська система могла надавати звіт про кредитні операції в розрізі залишкового строку до погашення. При зміні основної суми боргу номінал кредиту збільшується на суму капіталізованих процентів. Протягом строку кредиту, основна сума номіналу кредиту зменшується на суми, що виплачують клієнтом в погашення основної суми заборгованості. У разі передчасного погашення суми кредиту, банк можливо стягує з клієнта штраф, який визнається як операційний дохід на дату списання і відображається за рахунком № 6397 "Штрафи, пені, що отримані за банківськими операціями", якщо доходи за цим кредитом не хеджовані. Коли кредит хеджований, штрафні комісії повинні переноситися на доходи рівними частинами протягом залишкового терміну інструменту хеджування. б) Облік процентного доходу. Процентами або прирівняними до них називається будь-яка винагорода за надання коштів. За зобов'язання їх надати, а також за прийняття кредитного ризику контрагента і яка розраховується пропорційно часу та сумі коштів, які є об'єктами кредитної операції. Процентні доходи та прирівняні до них комісійні за кредитами повинні нараховуватися на кожну звітну дату відповідно до "Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків'. Нараховані доходи обліковуються на відповідних рахунках групи. В якій обліковується номінал кредиту. А саме: • У кінці кожного місяця (або щоденно - за рішенням банку) виконуються такі проводки; Дт нараховані доходи Кт доходи. На дату здійснення платежу при отриманні коштів: Дт Рахунок клієнта або Коррахунок Кт Нараховані доходи. • У разі сплати процентів та прирівняних до них комісійних авансом при отриманні коштів складається проводка: Дт рахунок клієнта або Коррахунок Кт доходи майбутніх періодів. У кінці кожного місяця на суму, що відноситься до звітного періоду: Дт Доходи майбутніх періодів Кт Доходи. Процентні доходи, отримані авансом, обліковуються на рахунку №3600'' Доходи майбутніх періодів'. Банк може нараховувати процентні доходи, використовуючи один з двох методів; • метод простої процентної ставки ( метод рівних платежів ), згідно якого сума всіх майбутніх доходів лінійно розподіляється протягом періоду дії кредитної угоди; •метод (фактичної процентної ставки (актуарний метод), згідно якого приймається до уваги фактор часу, в результаті чого абсолютна сума доходу, що нараховується у ближчий період менша за абсолютну суму доходу, що нараховується у пізніший період. Фактична відсоткова ставка визначається таким чином: •згідно методу, який вказаний в кредитній угоді з клієнтом підраховується сума всіх (майбутніх) платежів, які банк отримає від активу; •підраховується відсоткова ставка, на яку потрібно дисконтувати отриману суму, щоб в результаті отримати балансову вартість активу на початок операції (на дату видачі кредиту). Фактична процентна ставка дає можливість порівнювати фінансові наслідки різних операцій. Вона приводить до загального знаменника всі можливі відмінності між різними кредитами (кількість днів операції, метод розрахунку та оплати процентів, та інші). У разі, якщо кредитною операцією не передбачаються проміжні погашення або додаткові виплати (тобто будуть тільки два рухи коштів -видача номіналу і погашення номіналу та процентів), можна скористатися формулою: т <- ^^Ь-І де: If - фактична процентна ставка; п - кількість періодів капіталізації (сплати) процентів; С - інвестована на початку сума; С'- отримана в кінці операції сума. Як правило, банк отримує проценти з поточного рахунку одержувача кредиту або на коррахунок. Існують деякі особливі випадки. У разі коли нарахування за методом рівних частин суттєво відрізняється від актуарного, комерційні банки можуть перейти на нарахування за принципом фактичної відсоткової ставки. Банки, які переходять на цей принцип, повинні будуть відобразити вплив цієї зміни на фінансову звітність. Також такі банки повинні визначатися із ^суттєвістю" накопиченої різниці результатів між методами рівних частин та актуарним, наприклад 5%, то вказати це в положенні про політику бухгалтерського обліку комерційних банків. Використання фактичної процентної ставки при нарахуванні процентів дає більш правдиву інформацію для аналізу рентабельності кредитів. Розрахунок нарахованих процентних доходів здійснюється за період від дати останнього отримання або нарахування процентів до звітної дати включно, за вибраним банком методом. Приклад № 4.2. Банк дисконтує вексель, номінал якого 10000 грн. Строк погашення векселя - 90 днів. Перевіривши платоспроможність клієнта, банк застосовує просту процентну ставку в - 33% річних. Банк надає клієнту тільки чисту суму, тобто номінал мінус проценти, які сплачуються авансом. Сума боргу Відсоткова ставка Кількість днів Сума процентів 10 000 грн. * 33% * 90/360 - 825 грн. Сума фактично наданих клієнту коштів 10 000 - 825 = 9 175 грн. Розраховуємо фактичну процентну ставку: ^-/1 0000 і f= ^J — - I ^ 41,12% річних, а не 33 %. Приклад № 4.3. Банк дисконтує вексель в 10 000 грн. з 01.04.1998р. до 31.05.1998р. (бОднів). Банк обліковує за відсотковою ставкою 30% річних, методом підрахунку процентів 360/365. Сума отриманих авансом процентів : Сума боргу Відсоткова ставка Кількість днів Сума процентів 10 000 грн. * 30% * 60/360 - 500 грн. Сума фактично наданих клієнту коштів 10 000 грн. - 500 грн. = 9 500 грн. Розраховуємо фактичну процентну ставку: б о /і 0000 lf=^/ - 1 ^ 36,04% РІЧНИХ. Таблиця 4.2. Пооівняння метолів оозоахунку пґюиентів по коедиту ПеріодМетод рівних частинАктуарний методЗа квітень250 грн.246,79 грн.За травень250 грн.253,21 грн.Всього500 грн.500,00 грн.1^9500 * Г^/Г.З 6 6 2 - ]= 2 4 6.,7 9 грн. 1^(9500 + 246.79)* [^/1,3662 ~ l]= 253,2 1 грн. Різниця між результатами за різними методами не є суттєвою. Банк може застосовувати метод рівних частин. Приклад № 4.4. Банк надає кредит 10 000 грн. на 6 місяців. Номінальна відсоткова ставка - 36% річних, метод розрахунку процентів 360/360. Номінал та проценти виплачуються разом в кінці періоду. Сума процентів до отримання : Сума кредиту Відсоткова ставка Кількість днів Сума процентів 10 000 грн.* 36% * 6/12 - 1800 грн. Розраховуємо фактичну процентну ставку ; Таблиця 4.3. ТТппіт^яния мртппш птпяууи^у ттппттрнтр ПеріодПроцент мето дом рівних частинПроцент актуарним методомРізниця за періодНакоплена різниця ( )1 2 3 4 5 6300 грн. 300 грн. 300 грн. 300 грн. 300 грн. 300 грн.279,69 грн. 287,52 грн. 295,56 грн. 303,82 грн. 312,33 грн. 321,08 грн.20,31 грн. 12,48 грн. 4,44 грн. -3,82 грн. -12,33 грн. -21,08 грн.20,31 грн. 32,79 грн. 37,23 грн. 33,41 грн. 21,08 грн. 0,00 грн.Всього1800 грн.1800 грн.0,00Суттєвість різниці між двома методами оцінюється розміром накопленої різниці. В цьому прикладі найбільша накоплена різниця формується в кінці третього місяця і складає (37,23 /862,77)=4,32 % від суми процентів за ці періоди (279,69 + 287,52 + 295,56), нарахованих за актуарним методом. Банк може вважати цю різницю суттєвою (залежить від політики, обраної банком) і рахувати нараховані доходи за актуарним методом. і,. І 0000 * (^/Г,3 9 2 4 - 1)= 279,69 грн. Проводки: • За кожний з перших п^яти періодів (відрізняється тільки сума): Дт 2 клас - Нараховані доходи Кт 6 клас - Процентні доходи за кредитами клієнтам 279,69 грн. • За шостий період: Донарахування процентів (якщо банк вибрав таку техніку): Дт 2 клас - Нараховані доходи Кт 6 клас - Процентні доходи за кредитами клієнтам 321,08 грн. Погашення: Дт Поточний рахунок клієнта, або Коррахунок 11 800,00 грн. Кт Кредит, який наданий клієнту 10 000,00 грн. Кт 6 клас - Процентні доходи за кредитами клієнта 1 800,00 грн. Комерційний банк може також окремо визначити в положенні про облікову політику випадки, коли він використовуватиме для нарахування відсотків метод рівних частин, на відміну від актуарного методу. Наприклад, у разі, коли в рамках однієї кредитної операції, банк одночасно обліковує пакет векселів з різними строками погашення. Використання актуарного методу призведе до різних відсоткових ставок для різних векселів. Приклад № 4.5. 01.04.1998 р. банк дисконтує 3 векселі: Вексель №1: 10 000 грн. дата погашення - 30.04.1998 р. Вексель №2: 10 000 грн. дата погашення - 31.05.1998 р. Вексель №3: 10 000 грн. дата погашення - 30.06.1998 р. Згідно угоди, банк використовує відсоткову ставку ЗО % річних, при цьому для розрахунку процентів банк додає 2 дні до фактичного строку кредиту і використовує метод 365/360 . Розрахунок процентів, суми кредиту та ФВС (фактичної відсоткової ставки) для кожного векселя: а) Проценти: її -(10000*(29+2)*30%)/360-258,33грн. Сума кредиту: Si - 10000 - 258,33 - 9741,67 грн. •)q J^ f о "t ^ ФВС: її . ^^f^ + I - I = 39,02% річних . б) Проценти : 12 = (10000*(60+2)*30%)/360-516,67 грн. Сума кредиту: 82 - 10000 - 516,67 - 9483,34 грн. ^51667— ФВС: T2= ^— +1 - I = 38,09% річних. ^ V 9483,34 ' ' в) Проценти : Із- (10000*(90+2)*30%)/360=766,67 грн. Сума кредиту: 83 - 10000 - 766,67 - 9233,33 грн. ^ 766 67— ФВС: 1з= ^^^ +1-1-38,19% річних. у ^zjj,jj Для розрахунку ФВС використовується фактичний строк кредитування, без врахування додаткових днів. Застосування актуарного методу призвело б до того, що необхідно вираховувати нараховані проценти за кожним з векселів окремо, оскільки фактичні процентні ставки різні. В результаті одна операція - облік пакету векселів - обліковувалася б як три різні. Застосування лінійного проценту (тобто 30% до суми заборгованості) допомагає обліковувати даний кредит як одну операцію. Використання лінійного методу: Нараховані проценти Квітень : її -(30000*(29+2)*30%)/360 - 775,00 грн. Травень : 12 -(20000*31 *30%)/360 - 516,67 грн. Червень : Із -(10000*30*30%)/360 - 250,00 грн._______________________>• •/______—___—____^ ‘
•_____________________________Метод ефективної процентної ставки Метод
рівних частин Різниця
між_____________________________________________________________________
_____________методами_____Дата Номінал Ефектив Нарах. Неамор Балансе
Нарах. Неамо Балансова Різниц Різниьний ний комісі т. ва Комісії ртизов
вартість я цяпроцент процент ї Комісії вартість ані аморти
баланкомісії зації сової

комісії варто

________________________________________________________________________
______________сті_________a bed efg_____h_____і j01.01.95 0 0 0 190198
1809802 0 19019^ 1809802 О О12.31.95 140000 180980 40980 149218 1850782
47550 1426-Ц 1857352 6570 657012.31.96 140000 185078 45078 104140
1895860 47550 950^ 1904902 2472 904212.31.97 140000 189586 49586 54554
1945446 47550 4754^ 1952452 2036 700612.31.98 146000 194544 54554 0
2000000 47550 (к)(2^ ^2000002 7004 (к)(2)

Всього; = 1541,67 грн.

Два додаткові дні віднесли до квітня, місяця спільного для всіх трьох
періодів.

Приклад №4.6. Умови кредиту наступні:

Дата видачі — 01.01.1995 (погашення основного боргу у кінці строку
кредиту).

Строк кредиту — 4 роки ( погашення 31.12.1998р.). Номінал кредиту — 2
000 000 грн. Комісії, прирівняні до процентних — 190 198 грн. Виплата
процентів — раз в рік , 31.12.199Х р. Процент — 7% річних. Сума,
фактично виплачена — 1 809 802 грн.

Комісії, прирівняні до процентних, утримуються банком з початкової суми
кредиту і мають бути амортизовані на доходи протягом строку кредиту.

Таблиця 4.4. Нарахування доходів за кредитами

Розрахунки:

(a) 2 000 000* 7% = 140 000 грн. (номінальний процент)

A 190198 /+— 140000+—-— 187550

^ ^ = ^Г — 1809802.2000000 — 1904901 = ^ ‘ ^

2 2

1809802*10% -1 809 802 грн., де :

R — відсоткова ставка за період; І — номінальний процентний дохід; А —
дисконт (+) або премія (-); п — кількість періодів; F — фактично надані
кошти; N — номінал до отримання в кінці періоду; (с) 180 980 — 140 000
— 40 980 грн.

(d) 190198- 40 980-149 218 грн. (е) 1 809 802 + 40 980 — 1 850 782
грн.

A 190198

(f) Y — — ^ 47550 грн.,

де:

Y — щорічна амортизація комісії; п — кількість періодів; А — дисконт (+)
або премія (-). (g) 190 198 — 47 550 — 142 648 грн. (h) 1809198 +47550
-1857352 грн. (і) 40 980 -47550 -6750 грн. (j) 1 850 782 — 1857352-6570
грн. (k) незначна різниця виникає через округлення.

Як правило, банк отримує проценти з поточного рахунку одержувача кредиту
або на коррахунок. Існують деякі особливі випадки.

Отримання процентів за овердрафтом.

Як правило, проценти вираховуються методом процентного числа і
капіталізуються, тобто сума процентів збільшує загальну суму боргу
одержувача кредиту.

Отримання процентів за операціями обліку векселів та факторингу. Як
правило, проценти за цими операціями платяться авансом при видачі
кредиту. Вони також можуть бути списані з поточного рахунку позичальника
в будь — який день, визначений угодою з клієнтом.

Отримання процентів за кредитами з поступовим погашенням номіналу.

За такими угодами (наприклад, фінансовий лізинг) позичальник періодично
виплачує деяку суму, яка включає погашення номіналу і проценти.

Банки можуть слідкувати за фактично отриманими доходами наступним чином.
Для кожного аналітичного рахунку доходів відкривається два рахунки,
перший — для обліку отриманих доходів, другий — для обліку нарахованих
доходів. Коди, що надають рахунку відповідну ознаку, можуть •знаходитися
на вибір банку, як в номері аналітичного рахунку, так і в додаткових
параметрах. Наприклад : 02 -фактично отримані проценти;

01 — нараховані проценти.

Нараховані доходи переносяться на рахунок простроченої
заборгованості на наступний день після їх очікуваного погашення, за
умови неотримання платежу: Дт Прострочені доходи Кт Нараховані доходи.

Сумнівні нараховані доходи, а також доходи, прострочені більше як ЗО
днів, списуються з відповідного балансового рахунку і переносяться на
позабаланс. Банк на власний розсуд може вести за позабалансом подальше
нарахування неотриманих доходів:

Дт Доходи Кт Прострочені доходи.

Одночасно на суму такої заборгованості виконується запис за
позабалансових рахунках групи № 960 «Не сплачені в строк доходи»:

рахунок № 9600 А Не сплачені банками доходи рахунок № 9601 А Несплачені
клієнтами доходи.

У разі часткового або повного погашення контрагентом заборгованості за
несплаченими процентами та прирівняними до них комісійними, облік яких
здійснюється на позабалансових рахунках, дохід визнається за касовим
методом:

Дт Рахунок клієнта або Коррахунок Кт Доходи.

Одночасно на отриману суму виконується зворотний запис на позабалансових
рахунках групи № 960.

ПРИКЛАД № 4.7. Умови кредиту:

Дата видачі кредиту- 01.02.1998 р. Строк кредиту — 4,5 місяці (погашення
15.06.1998р.). Сума кредиту — 12 000 грн.

Процент — ЗО «/о річних ( приблизно 300 грн. в місяць). Виплата
процентів — раз на місяць 15 числа, у першому місяці не платяться (з І
по 15 число набігає приблизно 150 грн.). Погашення основного боргу у
кінці строку кредиту. Нарахування відбувається останнього числа кожного
місяця. Процентний дохід за 4,5 місяці — 1350 грн. У забезпечення надано
під заставу обладнання вартістю — 18 000 грн.

Таблиця 4.5. ГТппппгт^и пісття тшґтят-п кп^ттиту

Дата і зміст операції№ рахунк УСума Дтв грн. Кт123401.02. Надано кредит:
Інші кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської
діяльності Коррахунок2062 120012000Ї2000

Пісюдовження таблі4ЦІ4.5.123401.02 .Зареєстрована на позабалансових
рахунках застава: Коррахунок Застава, за якої предмет застави
залишається у заставника9900 950018000/800028.02 .Нараховані проценти за
лютий місяць: Нараховані проценти Процентні доходи нараховані2068
60260130030015.03.Проценти виплачуються вчасно. а)донараховуємо проценти
за період з 01.03 по 15.03; Нараховані проценти Процентні доходи
нараховані ^сплачуються клієнтом проценти: Коррахунок Нараховані
проценти в)визнання процентів у доходах: Процентні доходи нараховані
Процентні доходи отримані2068 602601 1200 2068 602601 602602150 450
450150 450 450ЗІ.03.Нараховані проценти за період з 15.03 по ЗІ.03:
Нараховані проценти Процентні доходи нараховані2068
60260115015015.04.Нараховані проценти за період з 01.04 по 15.04:
Нараховані проценти Процентні доходи нараховані2068
60260115015016.04.Проценти клієнтом не сплачуються. Переносимо
нараховані проценти до прострочених нарахованих процентів: Прострочені
нараховані проценти Нараховані проценти2069 206830030021.04. Клієнт
вирішив заплатити заборговані проценти виплачуються клієнтом заборговані
проценти: Коррахунок Прострочені нараховані проценти б)визнання
процентів у доходах: Процентні доходи нараховані Процентні доходи
отримані1200 2069 602601 602602300 300300 300

123430.04 і 15.05 нараховуємо проценти за період з 15.04 по 30.04 і
301.05 по 15.05: Нараховані проценти Процентні доходи нараховані2068
60260130030015.05.Клієнт платить суму процентів за поточний платіж і
авансом суму процентів, що залишилася. а) сплата нарахованих процентів
та авансом суми процентів, що залишилася: Коррахунок Нараховані проценти
Доходи майбутніх періодів б) визнання процентів у доходах: Процентні
доходи нараховані Процентні доходи отримані1200 2068 3600 602601
602602600 300300 300 300ЗІ.05.а) нараховуємо проценти за період з 15.05
по 31.05: Нараховані проценти Процентні доходи отримані б)переносимо з
доходів майбутніх періодів ту частину процентів, що відноситься до
травня місяця: Доходи майбутніх періодів Нараховані проценти2068 602602
3600 2068150 150150 15015.06.На цю дату клієнт повертає основну суму
кредиту, здійснюються всі розрахунки за кредитом і списується застава.
а) нарахування процентів за період з 01.06 по 15.06 : Нараховані
проценти Процентні доходи отримані б) перенесення процентів з доходів
майбутніх періодів: Доходи майбутніх періодів Нараховані проценти в)
погашення основної суми кредиту: Коррахунок Інші кредити в поточну
діяльність , надані суб’єктам господарської діяльності г) списання
застави: Застава, за якої предмет застави залишається у заставника
Контррахунок2068 602602 3600 2068 — 1200 2062 9500 9900150 150 12000
18000150 150 12000 18000

Облік комісійних доходів залежить від їх природи. Дата визнання доходу
та дата його отримання в будь-якому разі можуть не співпадати.

• Комісії за одноразові послуги та послуги з миттєвим результатом
визнаються в доходах як тільки вони вважаються виконаними. Наприклад:

• комісія за взяття клієнта на обслуговування;

• комісії за послуги валютного обміну;

• комісії за посередництво на фінансовому ринку;

• комісія за розрахунково-касове обслуговування.

• Комісії за послуги, що надаються протягом періоду часу. Доходи за
такими послугами обліковуються по мірі реалізації контракту в частині
поточного звітного періоду за принципом нарахування. Наприклад: •
послуги за річними або безстроковими контрактами, про надання
консультацій і т.п.

• Комісії за позабалансовими кредитними операціями, які відображають
прийняття банком кредитного ризику (різні види гарантій) або за обіцянку
такий ризик прийняти (зобов’язання з фінансування). Такі комісії є
прирівняними до процентного доходу, оскільки розраховуються пропорційно
сумі та строку операції. Такі комісії мають обліковуватися аналогічно
процентам, тобто за принципом нарахування. Наприклад:

• комісії за надання можливості користуватися овердрафтом;

• комісії за підтвердження акредитивів.

• Комісії за позабалансовими кредитними операціями, які вважаються
комісіями за послуги і визнаються в доходах як тільки послуги вважаються
виконаними.

4.2. Принципи бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій

За позабалансом обліковуються тверді (безвідкличні) зобов’язання перед
клієнтами щодо наданих гарантій та зобов’язань з кредитування.

За наданими гарантіями та зобов’язаннями з кредитування банк звичайно
отримує комісійний дохід, який еквівалентний процентному. Рівень доходу
залежить від ризикованості конкретних контрактів.

Кредитний інструмент починає існувати, як тільки банк надав зобов’язання
з кредитування контрагента. Сума зобов’язання визнається на цю дату за
позабалансом.

Зобов’язання з фінансування записується за позабалансом також у разі,
коли виникає розрив у часі між датою операції (укладення контракту) та

датою, коли кошти дійсно перераховані. Коли не існує часового розриву
між цими датами , запис за позабалансом є не обов’язковим.

Зобов’язання отримані і надані не можуть бути компенсовані один проти
одного для цілей фінансового обліку.

За активом позабалансових рахунків обліковуються майбутні активні
операції (надані безвідкличні зобов’язання виплатити або авансувати
грошові кошти), вплив яких на чисті активи банку залежить від деяких
умов, наприклад:

• надана гарантія — її вплив на активи залежить від рішення контрагента;

• відкрита кредитна лінія — її вплив на активи залежить від рішення
клієнта її використати.

Безвідкличними є всі контракти, зобов’язання за якими, при виконанні цих
певних умов, повинні бути виконаними за будь-яких обставин (виключенням
можуть бути форс-мажорні обставини).

Необхідно розрізняти:

• зобов’язання, які виникають згідно укладених контрактів і які
обов’язково повинні обліковуватися за розділами №№ 90-95 Плану рахунків;

• умовні виплати, точна сума та ймовірність здійснення яких стануть
більш визначеними у майбутньому, коли здійсняться або стануть ймовірними
певні умови або події (наприклад, виплати штрафів за судовими справами,
що не закінчені). Такі зобов’язання визнаються^ як тільки вони стають
ймовірними. До цього часу вони не носять характер кредитного ризику і
банк повинен оцінювати ризик відтоку коштів і створювати загальні
резерви на ризики та платежі;

• позабалансові зобов’язання визнаються на дату операції, наприклад,
підпису, телефонної угоди між ділерами.

1.3обов»язання з фінансування. Зобов’язання з фінансування можуть
приймати форму автоматичної купівлі або рефінансування платіжних
документів(факторинг), короткострокових боргових цінних паперів,
наприклад, фінансових векселів.

Зобов’язання з фінансування можуть бути надані як в національній, так і
в іноземній валюті.

2.Гарантії. Гарантійними називаються операції за якими банк (гарант) дає
згоду погасити зобов’язання контрагента перед третьою стороною
(бенефіціаром), у разі неплатоспроможності цього контрагента, який тоді
стає дебітором банку.

Еквівалентними до гарантій є всі операції за якими банк додає свій
кредитний рейтинг до кредитного рейтингу контрагента. Прикладами
гарантій є поручительства , операції акцепту платіжних документів,
ввалювання векселів, індосаменту боргових цінних паперів та інших
боргових зобов’язань.

Гарантії класифікуються за такими принципами.

• Виділення міжбанківського ринку від небанківського. Гарантії
класифікуються у Плані рахунків в залежності від можливого дебітора
банку, тобто контрагента, на чиє прохання видалась гарантія і на користь
якого буде оформлений кредит, у разі коли цей контрагент виявиться
неплатоспроможним і банк повинен буде платити по цій гарантії, незалежно
від того, хто є формальним бенефіціаром;

• гарантійні операції з контрагентами-банками-гарантії надані банкам від
імені клієнтів записуються як гарантії клієнтам;

• гарантійні операції з контрагентами-небанками — гарантії надані
клієнтам від імені банків записуються як гарантії банкам;

• окремо виділені гарантії, що отримані від Уряду України.

• Вид операції. Гарантії класифікуються в Плані рахунків також в
залежності від того, це активна операція, або забезпечення своїх
активних операцій:

• надані гарантії;

• отримані гарантії.

• Структура операції. Наступним принципом класифікації гарантій у Плані
рахунків є виділення контр-гарантій від простих гарантій :

• контр-гарантія це отримана гарантія, для якої існує відповідна,
пов’язана, зворотна надана гарантія. Контр-гарантії підвищують
платоспроможність і ліквідність банку, оскільки вони компенсують
кредитний ризик наданих гарантій;

• для простих отриманих гарантій не існує відповідних наданих гарантій.

• Ймовірність виплати за гарантіями. У Плані рахунків також виділяються
сумнівні гарантії. Це надані гарантії, за якими існує реальна
ймовірність того, що банк буде змушений платити за виданими гарантійними
зобов’язаннями, у зв’язку з сумнівною платоспроможністю контрагенту,
якому була надана гарантія. У таких випадках банк повинен створювати
резерви на суму майбутнього сумнівного кредиту.

ПРИКЛАД №4.8.

Банк А відкриває дисконтну лінію клієнту Аі 15.11.1997р. на суму
ІОООООгрн., за умови, що отримає від банку Б гарантію, 15.11.1997р. банк
А отримує цю гарантію.

Таблиця 4.6. Пппвпттки після винячі клепиту

Дата і зміст операції№ рахун куСума Дтв грн. Кт123415.11.1997р. а)банк А
отримує гарантію банку Б (на суму дисконтної лінії та відсотки) в
забезпечення дисконтної лінії клієнта Аі: • контррахунок групи • прості
гарантії, отримані від банків б)враховуємо зобов’язання по дисконтній
лінії на позабалансі: • інші зобов’язання з кредитування, які надані СГД
• контррахунок групи990 9010 9129 990xxxx 100000xxxx 0000015.01.1998р.
клієнт подає до обліку товарний вексель на 65000 грн. до 15.03.1998 р.:
а)списуємо з позабалансу 60 000 грн.: • інші зобов’язання з
кредитування, які надані СГД • контррахунок групи б)надання кредиту: •
рахунки СГД за врахованими векселями • доходи майбутніх періодів •
поточні рахунки СГД9129 990 2020 3600 260060000 6500060000 5000
6000015.03.1998р. вексель не сплачується і банк вирішує реалізувати
отриману гарантію банку Б: а) реалізація отриманої гарантії на суму 65
000 грн.: • прості гарантії, отримані від банків • контррахунок групи •
інша дебіторська заборгованість за операціями з банками • рахунки СГД за
векселями б) визнаємо інші позабалансові зобов’язання сумнівними: • інші
зобов’язання з кредитування, які надані СГД • сумнівні зобов’язання з
кредитування, які надані СГД9010 990 1819 2020 9129 919165000 65000
4000065000 65000 40000Звичайно банк повинен створювати резерви під
майбутні сумнівні кредити в рамках кредитної лінії. Але якщо банк А,
вважає отриману

гарантію банку Б надійною, то резерви на кредитні ризики за рахунком №
3690 «Резерви за операціями за позабалансовими рахунками» не
створюються.

б)Видані гарантії. В момент виплати в банку виникає дебіторська
заборгованість гарантованого клієнта, платоспроможність якого під
сумнівом. Отже ця заборгованість за своєю суттю сумнівна, крім випадків,
коли вона забезпечена контр-гарантією надійного банку.

Банк класифікує кредити видані у погашення наданих гарантій двома
шляхами:

• дебіторська заборгованість, якщо під оплачену гарантію існує
контргарантія, по якій ймовірно отримати компенсацію, наприклад,
контргарантія від першокласного банку. В свою чергу банк, який видав
контр-гарантію визнає сумнівний кредит;

• сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями. В іншому разі
кредит визнається як сумнівний, оскільки дебітор виявився
неплатоспроможний. Проценти за такими позичками обліковуються у
загально-визнаному порядку. 3.Строкові угоди. Вони поділяються на :

• Спотові угоди — тобто укладені угоди, за якими існує технічний розрив
у часі між датами укладення угоди та перерахування коштів.

• Форвардні угоди- фінансові контракти з надання певної кількості

активу за визначеною ціною на майбутню дату.

Комісійні доходи за позабалансовими кредитними операціями еквівалентні
процентам, а отже мають обліковуватись за принципом нарахування. Банк
може визнавати комісії за надані гарантійні зобов’язання в момент їх
надання і отримання, якщо такий підхід не відрізняється суттєво .від
визнання доходу за методом нарахування. Нарахування здійснюється за
проводкою: Дт №3578 Інші нараховані доходи

Кт № 61 XX Комісійні доходи за позабалансовими операціями Рекомендується
в аналітиці розбити ці рахунки доходів згідно схеми позабалансових
синтетичних рахунків.

ПРИКЛАД № 4.9.

20.06.1997 р. банк підписує з клієнтом угоду про відкриття кредитної
лінії на 100 000 грн. 20.07.1997р. клієнт бере в кредит 40 000 грн.
Згідно договору, банк отримує 1 % комісії за невикористану частину
кредитної лінії.

Проводки:

20.06.1997р:Дт №9129 Інші зобов’язання з кредитування, які надані
клієнтам

Кт Контррахунок групи № 990 -на 100 000 грн.

30.06.1997р.: Банк нараховує комісію : 100 000 * 1% * 10/ 365-27,4 грн.
Дт № 3578 Інші нараховані доходи ( або банк може використати рахунок для
нарахованих доходів відповідної кредитної групи,

якщо відомо, за яким балансовим рахунком буде обліковуватися можливий
кредит)

Кт №6118 Комісійні доходи за позабалансовими операціями, Одночасно при
отриманні нарахованих комісійних доходів, як у всіх випадках з
нарахованими статтями, залежить від техніки нарахування, обраної банком
клієнтами на 27, 4 грн.

20.07.1997р.: Банк обліковує 40 000 грн., як звичайний кредит, на
балансі .Одночасно зменшується зобов’язання банку за відкритою кредитною
лінією.

Невикористані позабалансові зобов’язання можуть списуватися через
наступні причини:

1) Використання клієнтом наданих банком зобов’язань. Наприклад :

• клієнт отримує кредит в рамках відкритої кредитної лінії ;

• клієнт використовує можливість овердрафту;

• банк виплачує кошти в погашення виданої гарантії.

2) Закінчення строку дії наданого банком зобов’язання.

3) Зміна умов кредитної угоди:

• відміна угоди, в результаті чого банк більше не зобов’язаний перед
клієнтом;

• надання нового зобов’язання, що відміняє попереднє.

4.3. Кредити та кредитні зобов’язання суб’єктам господарської діяльності

Кредити суб’єктам господарської діяльності в Плані рахунків поділяються
на кредити в поточну діяльність та кредити в інвестиційну діяльність.

При відношенні кредиту на той чи інший рахунок ціль кредиту має перевагу
над формою кредиту. Наприклад :

• кредит на експортно-імпортні операції у формі обліку векселів
обліковується за рахунками групи № 205 «Кредити за експортне-‘
імпортними операціями’;

• кредит на купівлю обладнання у формі факторингових операцій
обліковується за відповідним рахунком групи № 207 «Кредити в
інвестиційну діяльність’.

Кредит переноситься на рахунок простроченої заборгованості на наступний
день після очікуваного погашення номіналу або його частини, за умови
неотримання платежу.

Кредит переноситься на рахунок пролонгованої заборгованості у разі зміни
початкової дати погашення кредиту в результаті підписання угоди або
іншої формальної згоди сторін.

Кредит переноситься на рахунок сумнівної заборгованості, коли він
відноситься до 3,4,5 категорії кредитного портфелю згідно класифікації
банківського нагляду.Також на рахунок сумнівної заборгованості можуть
переноситись інші кредити, якщо це відображає їх оцінку керівництвом
банку.

Нараховані доходи обліковуються за відповідними рахунками групи, в якій
обліковується номінал кредиту.

Нараховані доходи переносяться на рахунок простроченої
заборгованості на наступний день після їх очікуваного погашення, за
умови неотримання платежу.

Сумнівні нараховані доходи, а також доходи, прострочені більш як на ЗО
днів списуються з відповідного балансового рахунку і переносяться на
позабаланс. Банк на власний розсуд може вести за позабалансом подальше
нарахування неотриманих доходів.

Процентні доходи, отримані авансом, обліковуються за рахунком № 3600
«Доходи майбутніх періодів».

Операція зворотного репо — це купівля комерційним банком цінних паперів
з умовою перепродажу цінних паперів продавцю.

Економічна суть зворотного репо-це операція кредитування під заставу
цінних паперів, а не операція купівлі, і обліковується відповідно, як
наданий кредит, а не актив у вигляді цінних паперів. Ця операція є
зворотною до прямого репо.

При операціях зворотного репо фінансові ризики та вигоди від володін’ня
цінними паперами залишаються у їх продавця, і не переходять до банку, що
купляє цінні папери з умовою зворотного продажу. Наприклад, при наданні
вартості цінних паперів, збитки несе продавець, а не банк — покупець,
Також, проценти або дивіденди за цими цінними паперами отримуються
продавцем, а не банком-покупцем. Зворотне репо може розподілятися :

• за строком:

• безстрокові;

• строкові;

• за умовами отримання винагороди:

• отримання обумовленого проценту (при цьому процентна ставка може бути
плаваючою);

• зворотній продаж за вищу ніж при кіпівлі ціну (при цьому процентним
доходом вважається дисконт).

Цінні папери, які придбані за операціями зворотного репо записуються в
балансі на дату здійснення платежу у сумі фактично наданих коштів. Якщо

угода була укладена до дати розрахунку, то зобов’язання за операціями
зворотного репо обліковуються на одному з позабалансових рахунків: №9100
Актив «Зобов’язання з кредитування, які надані банкам’; №9129 Актив
«Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам’. Цінні папери,
прийняті у заставу наданого кредиту не переоцінюються для цілей
фінансового обліку, але переоцінюється для цілей внутрішнього контролю,
для мінімізації ризику втрат у разі знецінення вартості цінних паперів
нижче суми наданих коштів. Якщо останнє, то відбуваються можливі
наступні кроки:

• комерційний банк візьме додаткову кількість цінних паперів у заставу;

• комерційний банк підвищить процентну ставку за користування кредитом;

• комерційний банк зменшить суму кредиту, забравши назад різницю,
зумовлену падінням вартості цінних паперів;

• комерційний банк вимагатиме повний розрахунок за операцією

зворотного репо.

Процент за операцією зворотного репо може визначатися по-різному.
Наприклад, процент за цінними паперами не приймається до уваги напротязі
дії договору. У цьому разі процент за операцією зворотного репо є
звичайною процентною ставкою за фактично надані кошти, яка
встановлюється сторонами при укладенні угоди і може змінюватися при
зміні ринкових умов.

Інша можливість, це коли сума перепродажу встановлюється вище за
початкову суму купівлі. В цьому разі різниця між двома сумами є
процентний дохід, який повинен нараховуватися.

Процентні доходи за цінними паперами, що є об’єктом операції зворотного
репо не визнаються у доходах банку, оскільки вони належать продавцю і
якщо вони фізично отримуються банком, то відразу передаються
контрагенту.

При здійсненні операції зворотного репо можливі комісійні витрати.Такі
витрати, якщо вони суттєві (матеріальні), повинні амортизуватися
на протязі терміну угоди. У разі безстрокових операцій репо термін, на
протязі якого будуть амортизовані такі комісійні витрати визначається
прогнозним шляхом в залежності від очікуваного строку операції. Якщо
такі витрати не матеріальні, то дозволяється визнавати їх у витратах за
касовим принципом. Ці побічні витрати визнаються за рахунком №7103
«Комісійні витрати за операціями з цінними паперами’.

Рахунки для обліку операції зворотного репо ; № 1001 Актив «Банкноти та
монета в касі банку’; № 1211 Актив «Кошти, надані НБУ за операціями
репо’; № 1522 Актив «Кошти, які надані іншим банкам за операціями репо’;
№2010 Актив «Кошти, які надані СГД за операціями репо’;

№ 2018 Актив «Нараховані доходи за коштами , які надані СГД за
операціями репо»;

№ 6002 Доходи «Процентні доходи за коштами, наданими НБУ за операціями
репо»;

№ 6015 Доходи «Процентні доходи за коштами , наданими банкам за
операціями репо»;

№ 6021 Доходи «Процентні доходи за коштами, які надані СГД за операціями
репо»;

№ 7103 Витрати «Комісійні витрати за операціями з цінними паперами».
Приклади проводок:

а) Купівля. Комерційний банк купляє у енергетичної компанії до запитання
цінні папери на суму 1000 000 грн., з умовою зворотного продажу 12
серпня 1997 року. Процентна ставка, яку банк отримає від
продавця-власника цінних паперів 36%. Додатково банк виплачує 300 грн.
комісії брокеру. Дт №2010 «Кошти, які надані СГД за операціями репо» 1
000 000 грн. Дт № 7103 «Комісійні витрати за операціями з цінними
паперами» ЗООгрн

Кт №1001 «Банкноти та монета в касі банку» 1 000 300 грн. б)
Нарахування процентного доходу. ЗІ серпня 1997 року банк нараховує
процентний дохід з дня фактичного надання коштів, тобто з 12 серпня
1997року (20 днів). Підраховуємо процент:

Сума боргу Процентна ставка Кількість днів Сума відсотків 1000
000 грн.* 36% * 20/360 — 20 000 грн.

Проводка:

Дт № 2018 «Нараховані проценти за коштами, які надані СГД за
операціями репо» 20 000 грн. Кт №6021
«Процентні доходи за коштами, які надані за операціями репо»
20 000 грн. в) Зворотній продаж цінних
паперів. 12 вересня 1997 року банк продає цінні папери зворотно.
Обумовлена на початку процентна ставка не змінювалась (36%).
Підраховуємо загальний зароблений банком процент від початку операції
зворотного репо (12 серпня) до її закінчення (12 вересня). Всього ЗІ
день:

Сума боргу Процентна ставка Кількість днів Сума відсотків

1000000 * 36% * 31/360 = 31000 грн.

Проводки Дт № 1001 «Банкноти та монета в касі банку» 1 031 000
грн.

Кт №2010 «Кошти, які надані СГД за операціями репо» 1 000 000 грн. Кт №
2018 «Нараховані проценти за коштами, які надані СГД за операціями репо»
20 000 грн. Кт № 6021 «Процентні
доходи за коштами, які надані за операціями репо»
11 000 грн.

Субординований кредит — це кредит, в угоді про який передбачено, що у
разі ліквідації позичальника сплата цього кредиту буде проводитися в
останню чергу серед інших кредиторів, тобто після того, як будуть
задоволені вимоги усіх інших кредиторів, але до задоволення вимог
акціонерів.

Субординований кредит, якщо він не оформлений у вигляді боргових цінних
паперів, обліковується як звичайний довгостроковий інвестиційний кредит,
але має певні особливості.

Виплата процентів за такими кредитами може бути призупинена (якщо це
зазначено в угоді) у разі:

• введення режиму санації позичальника;

• відсутності позитивного фінансового результату у позичальника за
відповідний період;

• за ініціативою позичальника.

Такі кредити, як правило, є довгостроковими або не мають визначеного
строку (безстрокові). У разі безстрокового кредиту, в угоді
зазначається, що погашення може здійснюватися лише за ініціативою
позичальника.

Процентна ставка за субординованими кредитами може бути фіксованою, або
плаваючою (в тому числі змішана, частина якої залежить від прибутку, а
інша частина — фіксована).

Рахунки для обліку субординованих кредитів : 1200 А Кореспондентський
рахунок в НБУ 1524 А Довгострокові кредити, які надані іншим банкам 2600
П Поточні рахунки СГД

2074 А Довгострокові кредити на купівлю будівель, споруд 2078 А
Нараховані проценти за кредитами в інвестиційну діяльність 6014 П
Процентні доходи за довгостроковими депозитами та кредитами банкам 6027
П Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність

Приклади проводок:

Видача, погашення та нарахування процентів за субординованими кредитами
обліковуються аналогічно до методів обліку звичайних кредитів.

Якщо процентна ставка за кредитом складається з фіксованої та плаваючої
частини, то процентні платежі за фіксованою ставкою нараховуються — у
звичайному порядку безперервно. Частина процентних платежів за
субординованим кредитом, що залежить від результатів діяльності
позичальника нараховується лише при отриманні відповідних

підтверджуючих документів ( наприклад, річного звіту, затвердженого
зборами акціонерів).

Таблиця 4.7. Схема структури відображення кредитів у Плані рахунків

^уугяптрпг.^^пгп nFmi^v

1 клас2 класКредитно-депозитарні операції в міжбанківській сферіКредити,
надані клієнтам12 Кошти в НБУ 121 А Строковідепозііти в НБУ20 Кредити,
які надані суб»єктам господарської діяльності21 Кредити, які надані
органам загального державного управління22 Кредити, які надані фізичним
особам15 Кошти в інших банках 151 А строкові депозити, які розміщені в
інших банках 152 А Кредити, які надані іншим банкам200 А Рахунки за
овердрафтом СГД 201 А Кошти, які надані СГД 202 А Рахунки за врахованими
векселями СГД 203 А Рахунки за факторинговими операціями СГД 204 А
Кредити за внутрішніми торгівельними операціями СГД 205А Кредити за
експортно-імпортними операціями СГД 206 А Інші кредити в поточу
діяльність, які надані СГД 207А Кредити в інвестиційну діяльність, які
надані СГД210 А Кредити, які надані уряду 2 НА Кредити, які надані
місцевим органам виконавчої влади220 А Кредити, які надані фізичним
особам 221А Кредити в інвестиційну діяльність. які надані фізичним
особамІЗ Кошти НБУ 1 ЗІ П Короткострокові кредити, які отримані від НБУ
132 П Довгострокові кредити, які отримані від НБУ16 Кошти інших банків
161 П Строкові депозити інших банків 162 П Кредити, які отримані від
інших банків209 А Сумнівна забогованість за кредитами, які надані
СГД219А Сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам
загального державного управління229 А Сумнівна заборгованість за
кредитами, які надані фізичним особам158 А Сумнівна заборгованість інших
банків 159 (контрактивний) Резерв під заборгованість інших банків24
Резерви під заборгован 240 (контрактивний) Ре кредитамисть за наданими
клієнтам к зерви під заборгованістьредитами за наданими клієнтам

Видача кредиту: Дт 1524(2074) Кт 2600(1200) на суму основного боргу
Нарахування процентів: Дт 2078 Кт 6017(6027) на суму процентів
Отримання процентів: Дт 2600(1200) Кт 2078 на суму процентів

4.4.Особливі випадки

• Облік кредитів з пільговою процентною’ ставкою. Звичайно за надання
кредитів, банк отримує винагороду у вигляді коштів. Можливі угоди, за
якими банк отримує винагороду у вигляді коштів. Можливі угоди, за якими
банк отримує винагороду у формі товару, послуг, нематеріальних активів,
та інших фінансових інструментів, крім коштів. Балансова вартість таких
кредитів визначається з врахуванням справедливої вартості активів, які
отримуються банком у винагороду за кредит. Наприклад:

а)банк надає підприємству безпроцентний кредит на п^ять років. В обмін
на такий кредит, банк отримує право купувати товари, що випускаються цим
підприємством за ціною, нижчою ніж ринкова. Банк визнає в
бухгалтерському обліку, як сам кредит, так і контракт на поставку товару
за нижчою ніж ринкова ціну, за відповідними справедливими вартостями. В
сумі ці вартості дорівнюють сумі коштів, яка була надана підприємству;

‘ в)як частина пакету винагород для свого працівника, банк надає йому
кредит на купівлю квартири. Номінальна відсоткова ставка кредитної угоди
менша за ринкову, тобто за еквівалентний кредит непов^язаній особі. Банк
визнає в бухгалтерському обліку як сам кредит, так і винагороду
працівнику, за відповідними справедливими вартостями. В сумі ці вартості
дорівнюють сумі коштів, яка була надана працівнику.

ПРИКЛАД № 4.10.

Банк надає безпроцентний кредит 1 000 000 грн. підприємству на п^ять
років і отримує в обмін контрактне право купляти 1 000 тон бензину
кожний рік, протягом наступних п^яти років, із знижкою в 90 гривень за
тонну відносно ринкової ціни. На дату операції звичайна ринкова ціна
еквівалентного кредиту, який має такий самий строк, умови, ризик та
забезпечення — 9% річних.

Проводки:

Справедлива вартість кредиту на дату надання визначається дисконтуванням
суми, що буде повернена на 9% .

іоооооо S =—„= 649931 грн. (1+0,09)’ ‘

Справедлива вартість контрактного права, підрахована на основі тієї ж
дисконтної ставки -350 069 грн. На дату видачі кредиту:

Дт №2065 Кредит, який наданий підприємству 649 931 грн. Дт №3519
Контрактні права 350 069 грн. Кт Поточний рахунок
клієнта, або Коррахунок 1 000 000 грн. У кінці першого року, банк
визнає процентний дохід у сумі 9% від балансової вартості. Банк також
зменшує суму своїх прав щодо купівлі бензину:

Дт № 2065 Кредит, який наданий підприємству 58 494 грн. Кт № 6026
Процентні доходи 58 494 грн. Дт № 7420 Витрати на
утримання основних засобів 70014 грн. Кт №3519 Контрактні права
70014 грн.

ПРИКЛАД №4.11. ‘

Банк надає безпроцентний кредит 20 000 грн. своєму працівнику на три
роки. На дату операції, звичайна ринкова ціна еквівалентного кредиту-15%
річних. Проводки:

Справедлива вартість кредиту на дату надання визначається дисконтуванням
суми, що буде повернена на 15 %.

20000

S^ —.= 13150 грн (1+0,15^ ‘

Тоді справедлива вартість винагороди, що надається працівнику -6850грн.
На дату видачі кредиту:

Дт №2221 Кредити, які надані фізичним особам ІЗ 150 грн. Дт № 3500
Витрати майбутніх періодів 6 850 грн. Кт Поточний рахунок
клієнта, або Коррахунок 20000 грн. У кінці першого року, банк
визнає процентний дохід у сумі 15% від балансової вартості. Банк також
зменшує на третину суму витрат майбутніх періодів на винагороди
працівникам:

Дт №2221 Кредити, які надані фізичним особам 1973грн. Кт № 6026
Процентні доходи 1 973 грн. Дт № 7400 Інші витрати
на утримання персоналу 2 283 грн. Кт № 3500 Витрати майбутніх
періодів 2 283 грн. Позички з поступовим погашенням
номіналу. Отримання процентів за кредитами з періодичною сплатою
постійної суми. У разі кредитів з поступовим погашенням номіналу рівними
частинами сума цих періодичних платежів обліковується за формулою: де:

ПП — сума періодичного платежу ; S — номінал кредиту.

У чисельнику першого дробу стоїть коефіцієнт для обчислення майбутньої
вартості однієї суми. У знаменнику першого дробу стоїть коефіцієнт для
обчислення майбутньої вартості серії рівних платежів за період.

ПРИКЛАД №4.12.

Банк надав кредит, номіналом 10000 грн., строком на 2 роки, який
погашається 4 рази кожні 6 місяців рівними частинами, річна процентна
ставка — 36%, дата видачі — 01.07.199А.

Обчислення:

Клієнт кожні 6 місяців повинен платити:

10000*0,18* 1,18^

ПП = ___________________ -3717,39 грн.

1,18- ^

Таблиця 4.8. Графік погашення номіналу і виплати процентів при
періодичній

сплаті постійної суми

ДатаНепогашений номіналСума платежу3 неї проценти (*)3 неї номіналАВС-A*
18%Д-В-С31.12.199А 30.06.199Б ЗІ.12.199В 30.06.199В10 000,00 8082,61 5
820,09 3150,323717,39 3717,39 3717,39 3717,391800,00 1454,87 1047,62
567,071917,39 2 262,52 2 669,77 3150,32Всього10 000,00(*) —
Розраховуються згідно номінальної ставки, яка визначена контракті.

Проводки при отриманні платежу :

Відображення в обліку отриманих сум залежить від того де знаходиться
поточний рахунок клієнта, а також від того, яка технологія вибрана
банком для нарахування та отримання процентів. Наприклад, 31.12.199А
року банк робить проводки:

Дт № 2600 Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності, або
Коррахунок 3 717, 39 грн. Кт № 2065
Інші довгострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам
господарської діяльності 1 917,39 грн. Кт № 2068 Нараховані
доходи за іншими кредитами в поточну діяльність
1800,00 грн. Отримання процентів за кредитами з періодичним
погашенням номіналу.

У випадку кредитів з періодичним погашенням номіналу пільговим
називається період, протягом якого клієнт не сплачує ні номінал ні
проценти, незалежно від того капіталізуються вони чи ні.

Капіталізація процентів — це приєднання нарахованих за період процентних
доходів до номіналу кредиту та подальше нарахування процентів на ці
процентні доходи.

Приклад № 4.13.

Банк надав кредит, номіналом 10 000 грн., строком на 2 роки, номінал
якого погашається 4 рази — 2 500 грн. кожні 6 місяців, річна процентна
ставка-36%, дата видачі — 01.07.199А. Проценти виплачуються на кожну
визначену в угоді дату за суму непогашеного номіналу у відповідному
періоді.

Таблиця 4.9.

Графік погашення кредитної заборгованості при погашенні кредиту без
пільгового періоду

ДатаНепогашений номіналПогашення номіналуПроценти до сплатиЗагальний
платіж за періодАВC-A*18%Д-В+С31.12.199А 30.06.199Б ЗІ. 12.199В
30.06.199В10 000,00 7 500,00 5 000,00 2 500,002 500,00 2 500,00 2 500,00
2 500,001800,00 1350,00 900,00 450,004 300,00 • 3 850,00 3 400,00 2
950,00Всього10 000,00Приклади кредитів з пільговим періодом Можливі такі
варіанти пільгових періодів : • відстрочка виплати процентів з їх
капіталізацією;

відстрочка виплати процентів із застосуванням підвищеної процентної
ставки після закінчення пільгового періоду; відстрочка погашення
номіналу; відстрочка погашення номіналу та виплати процентів.

Приклад №4.14.

Банк надав кредит СГД (суб’єкту господарської діяльності) на інші
поточні потреби, номіналом 10 000 грн., строком на 2 роки, номінал якого
погашається 4 рази -2500 грн. кожні 6 місяців, річна процентна
ставка-36% річних, дата видачі — 01.07.199А р. Проценти за перший рік
кредиту відстрочені та капіталізуються. Графік погашення заборгованості
виглядає таким чином:

Таблиця 4.10. Графік погашення кредитної заборгованості при відстрочці
виплати % з їх

капіталізацією

ДатаНомінал для розрахунку процентівПогашення номіналуНараховані
проценти за періодВідстрочені процентиЗагальний платіж за
періодАВС-А*18%31.12.199Ар. 30.06.199Бр. 31.12.199Бр. 30.06.199Вр.10
000,00 9 300,00 8 474,00 6 599,322 500,00 2 500,00 2 500,00 2
500,001800,00 1674,00 1525,32 1187,881800,00 1674,00 625,322 500,00 2
500,00 3 400,00 7787,20Всього-10 000,006187,204 099,3216187,20Розглянемо
проводки по погашенні кредитної заборгованості в перший пільговий період
з 01.07.199Ар. по 31.12.199Ар., аналогічні проводки будуть здійснюватись
в другий пільговий період з 01.01.199Бр. по 30.06.199Бр.

Решта кредитної заборгованості погашається, як при звичайному кредиті.

Дата і зміст операції№ рахункуСума Дтв грн. Кта)Процєнти нараховуються
щомісячно за період з 01.07.199Ар. по 31.12.199Ар.; • нараховані доходи
за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані СГД • процентні
доходи за іншими кредитами СГД в поточну діяльність 6)31.12.199Ар.
клієнт частково гасить кредит та капіталізуємо відстрочені проценти: •
поточний рахунок клієнта • інші короткострокові кредити в поточну
діяльність, які надані СГД • інші короткострокові кредити в поточну
діяльність, які надані СГД • нараховані доходи за .іншими кредитами в
поточну діяльність, які надані СГД2068 6026 2600 2062 2062 20681800,00
2500,00 1800,001800,00 2500,00 1800,00

Таблиця 4.11.

Проводки при погашенні кредитної забогованості в пільговий період з
01.07.199Ар. по 31.12.199Ар. при відстрочці виплати % з їх
капіталізацією

ПРИКЛАД №4.15.

Банк надав кредит, номіналом ІОООООгрн., строком на 40 місяців. Протягом
пільгового періоду (2 місяці) погашається тільки номінал на 2500грн., а
процент не виплачується, річна процентна ставка — 36 %, дата видачі —
01.12.199Ар. Після двох місяців- заборгованість погашається константними
платежами кожний місяць.

Таблиця 4.12. Графік погашення кредитної заборгованості при відстрочці
виплати %

із застосуванням підвищеної процентної ставки після закінчення періоду
пільгового

ДатаНомінал для розрахунку процентівПогашення номіналуНараховані
проценти за періодВідстрочені процентиЗагальний платіж за
період’АВС-А*3%ДЕ-В+С-Д31.12.199Ар. 31.01.199Бр. 28.02.199Бр.100 000,00
100 500,00 101015,002 500,00 2 500,00 1460,613 000,00 3015,00 3 030,453
000,00 3015,002 500,00 2 500,00 4491,06і т.п.

Обчислення: Константна сума періодичного платежу розраховується
наступним

чином:

101015 *0,03 * 1,03^

ПП — _____________________ — 4491,06 грн.

1,03^ — І

Таблиця 4.13.

Проводки при погашенні кредитної забогованості при відстрочці виплати %
із застосуванням підвищеної % ставки після закінчення пільгового періоду
за

період з 01.07.199Ар. по 28.02.199Бр.

Дата і зміст операції№ рахункуСума Дтв грн. Кт31.12.199Ар.
а)нараховуються проценти за грудень 199Ар. : • нараховані доходи за
іншими кредитами в поточну діяльність, які надані СГД • процентні доходи
за іншими кредитами СГД в поточну діяльність б)частково клієнт гасить
кредит: • поточний рахунок клієнта • інші короткострокові кредити в
поточну діяльність, які надані СГД в)капіталізація відстрочених
процентів: • інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які
надані СГД • нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність,
які надані СГД2068 6026 2600 2062 2062 20683000,00 2500,00
3000,003000,00 2500,00 3000,0031.01.199Бр. аналогічні проводки, як і ЗІ.
12.199Ар., тільки сума процентів-3015,00грн.28.02.199Бр. а)нараховуються
проценти за лютий 199Бр.: • нараховані доходи за іншими кредитами в
поточну діяльність, які надані СГД • процентні доходи за іншими
‘кредитами СГД в поточну діяльність б)частково клієнт гасить кредит та
проценти: • поточний рахунок клієнта • інші короткострокові кредити в
поточну діяльність, які надані СГД • нараховані доходи за іншими
кредитами в поточну діяльність, які надані СГД2068 6026 2600 2062
20683030,45 4491,063030,45 1460,61 3030,45

Клієнт звільнений від виплати процентів за перші два місяці в обмін на
підвищену ставку протягом 38 наступних місяців.

ПРИКЛАД №4.16.

Банк нараховує та отримує проценти з дати видачі кредиту до дати його
погашення. Виплата номіналу та процентів здійснюється постійними сумами
після закінчення пільгового періоду.

ПРИКЛАД № 4.17.

Банк надав кредит СГД (суб’єктам господарської діяльності) на поточні
потреби, номіналом 100000 грн., строком на 40 місяців. Протягом
пільгового періоду (2 місяці) номінал та процент не виплачується. Річна
процентна ставка — 36%, дата видачі — 01.12.199Ар.

Таблиця 4.14.

Графік погашення кредитної заборгованості при відстрочці погашення
номіналу та процентів

ДатаНомінал для розрахунку процентівПогашення номіналуНараховані
проценти за періодВідстрочені процентиЗагальний платіж за
періодАВ-Д-СС=А*3%дЗІ. 12.199Ар 31.01.199Бр. 28.02.199Бр.100 000,00 103
000,00 106 090,001533,993 000,00 3 090,00 3182,703 000,00 3 090,00(*)4
716,69і т.д.Сума періодичного платежу: 106090 * 0,03 * 1,03^

(*) ПП — ———————————— 4716,69 грн.

103^ -1

Таблиця 4.15. Проводки по погашенні кредитної заборгованості при
відстрочці

погашення номіналу та процентів

Дата і зміст операції№ рахункуСума Дтв грн. Кт123431.12.199Ар.
а)нараховуємо проценти: • нараховані доходи за іншими кредитами в
поточну діяльність, які надані СГД • процентні доходи за іншими
кредитами СГД в поточну діяльність б)капіталізуємо відстрочені проценти:
• інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані СГД •
нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані
СГД2068 6026 2062 20683000,00 3000,003000,00 3000,0031.01.199Бр.
здійснюємо аналогічні проводки, що й ЗІ. 12.199Ар., але на суму 3090
грн.Продовження таблиці 4.15.

123428.02.199Бр. а)нараховуємо проценти: • нараховані доходи за іншими
кредитами в поточну діяльність, які надані СГД • процентні доходи за
іншими кредитами СГД в поточну діяльність б)клієнт погашає нараховані
проценти та частково кредит: • поточний рахунок клієнта • інші
короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані СГД •
нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані
СГД2068 6026 2600 2062 20683182,70 4716,693182,70 1533,99 3182,70•
Консорціумний кредит. У разі консорціумної гарантії кожний банк записує
за позабалансом свою частину кредитного ризику.

У разі надання консорціумного кредиту, кожний банк консорціуму визнає у
першому або другому класах Плану рахунків свою частину консорціумного
кредиту. Якщо сума кредитного ризику більша за суму наданої частини
кредиту, то додатня різниця обліковується за позабалансом,

як надана гарантія, від’ємна різниця обліковується за позабалансом, як
отримана гарантія від інших банків консорціуму.

ПРИКЛАД № 4.18.

Підприємство А отримує кредит в сумі 2 млн. грн. від банківського
консорціуму, який складається з чотирьох банків. Лідером консорціуму є
банк Б, квота фінансування якого — 40% і ризику — 50% від загальної суми
кредиту.

Проводки:

При відкритті кредитної лінії :

Дт № 9129 Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам Кт
Контррахунок групи № 990 — на 800 000 грн. Дт № 9020 Гарантії, які
надані клієнтам Кт Контррахунок групи № 990 — на 200 000 грн.

При видачі кредиту банк Б збирає від інших трьох банків консорціуму
кошти, і як платіжний агент консорціуму, видає кредит :

Дт № 1200 Коррахунок в НБУ

Кт №1919 Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками 1200
000 грн.

Кт Контррахунок групи № 990

Дт №9129 інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам на 800
000 грн. — сторнування

Дт № 20ХХ Кредит підприємству А 800 000 грн. Дт № 1919
Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками 1200 000 грн.
Кт № 2600 Поточний рахунок, або

№ 1200 Коррахунок в НБУ 2 000 000 грн. У разі
неповернення кредиту, банк Б несе більший ризик, ніж номінал кредиту.
Отже, при визнанні клієнта сумнівним, банк повинен перекласифікувати
видану гарантію в сумнівну і створити резерв на ризики, згідно
методології створення резерву під кредити (в тому ж процентному
відношенні, що і під номінал кредиту).

• Документарний акредитив. Операції документарного акредитиву для цілей
фінансового обліку поділяються на непокриті та покриті акредитиви.

1)Непокриті акредитиви. Непокритий акредитив це безвідкличне
зобов’язання банку перед продавцем здійснити оплату товару, при цьому
банк не блокує кошти клієнта для здійснення можливого платежу проти
отриманих документів, тобто це форма акредитиву, згідно якої банк несе
кредитний ризик.

Можна резюмувати існування зобов’язань банку за операціями акредитиву,
які обліковуються за позабалансом, в таку таблицю :

Таблиця 4.16.

Зобов’язання банку за операціями акредитиву

БАНКВідкличнийБезвідкличнийНепокритийПокритийКмітуючийНемає зобов^язанн
я (№9819)Зобов’язання сплатити перед продавцем (№ 9122
Непокр.акред.)Немає зобов’язання (блокування коштів за №
26Х2)АвізуючийНемає зобов^язанн я (№9819)Немає зобов’язання (№9819)Немає
зобов’язання (№ 9819)ПідтверджуючийЗобов’язання сплатити перед продавцем
(№ 9001 Підтв. Акред.)Немає зобов’язання ( блокування коштів на
балансі)Облік банком покупця (емітуючим банком).

• Відкриття акредитиву.

У разі відкличного акредитиву, банк фактично не несе кредитного ризику і
тому банк повинен обліковувати такий акредитив за рахунком № 9819 «Інші
цінності і документи’ або позасистемне.

У разі безвідкличного акредитиву, банк гарантує сплату зобов’язання
свого клієнту перед постачальником. Тому банк несе кредитний ризик і
повинен його обліковувати. В момент відкриття безвідкличного непокритого
акредитиву робиться проводка:

Дт №9122 Непокриті акредитиви (зобов’язання сплатити) Кт Контррахунок
групи № 990.

Зобов’язанні банку може прийняти форму акцепту платіжного документу або
векселю. Акцепт може бути наданий авізуючим банком, на прохання
емітуючого банку. Початкова проводка в такому разі не змінюється і
відображає зобов’язання емітуючого банку покрити оплату векселів на дату
їх погашення, в рамках операції акредитиву. Після того, як всі процедури
по з’ясуванню правильності документів закінчені і постачальник виконав
свої зобов’язання, а умовами договору передбачається відстрочка платежу
, яка матеріалізується акцептом платіжних документів, то банк
перекласифіковує зобов’язання за акредитивом у зобов’язання за акцептом,
яке обліковується за рахунком №9129 «Інші зобов’язання з кредитування,
які надані клієнтам’.

• Отримання доходу.

Емітуючий банк перевіряє отримані документи, після того, як авізуючий
банк поставив на них свою візу. Емітуючий банк додатково ставить свою
візу або повідомляє покупця про аномалії в них. У разі правильності
документів, операція документарного акредитиву закінчена:

Дт Контррахунок групи №990 Кт №9122 Непокриті акредитиви.

• Сплата.

Грошові кошти можуть сплачуватися з рахунку клієнта, згідно умов
акредитиву, зразу після перевірки документів, або з обумовленою
затримкою.

У разі негайної сплати:

Дт № 2600 Поточні рахунки суб»єктів господарської діяльності Кт №1500
Коррахунок в банку продавця^

Банк продавця в свою чергу повинен кредитувати рахунок свого
клієнта-постачальника.

У разі авансування покупця емітуючим банком, клієнт фактично отримує
торгівельний кредит, який обліковується за рахунком групи № 204 «Кредити
за внутрішніми торгівельними операціями» або № 205 «Кредити за
експортно-імпортними операціями», наприклад:

Дт № 2050 Короткострокові кредити суб»єктам господарської
діяльності за експортно-імпортними операціями Кт № 1500 Коррахунок в
іншому банку.

Можливі умови, коли покупець отримує відстрочку від свого постачальника,
який у такому разі вимагає емітуючий банк акцептувати платіжні
документи. Банк обліковує зобов»язання за акцептом за рахунком №9129
«Інші зобов»язання з кредитування, які надані клієнтам».

Облік банком продавця ( авізуючим банком).

• Відкриття акредитиву.

У разі, якщо акредитив без підтвердження, то це послуга банку без
прийняття кредитного ризику. Акредитив обліковується за рахунком № 9802
«Акредитиви до сплати».

У разі авансового отримання коштів від емітуючого банку, до отримання
від продавця всіх необхідних документів кошти обліковуються за рахунком
№ 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами
банку».

• Отримання документів.

Документи переглядаються, візуються і передаються емітуючому банку.
Авізуючий банк просто чекає сплати. Ніяких додаткових бухгалтерських
записів не робиться. Рахунок 9802 закривається в момент сплати продавцем
своїх зобов»язань. Облік банком, що підтверджує акредитив.

Банком, що підтверджує акредитив, може бути і авізуючий банк .

•’ Відкриття акредитиву.

При підтвердженні акредитиву банк надає зобов»язання сплатити
постачальнику кошти у разі неплатоспроможності покупця та емітуючого
банку. Тоді, фактично видається гарантія сплатити кошти продавцю, на
прохання емітуючого банку. Отже при цьому банк несе кредитний ризик
емітуючого банку:. Дт № 9001 Підтверджені акредитиви Кт Контррахунок
групи № 990

• Отримання документів та сплата.

Якщо документи проходять через банк, що підтверджує акредитив, то
порядок обліку після отримання документів такий самий, як у разі з
емітуючим банком, з тою тільки різницею, що дебітором є банк, а не
клієнт.

Грошові кошти можуть сплачуватися з рахунку банку-кореспондента. Згідно
умов акредитиву, зразу після перевірки документів, або з обумовленою
затримкою.

У всіх випадках, після перевірки правильності документів, закривається
позабалансовий рахунок: Дт Контррахунок групи № 990 Кт № 9001
Підтверджені акредитиви. У разі негайної сплати : Дт № 1600 Коррахунок
іншого банку Кт № 2600 Поточний рахунок постачальника, або

№ 1500 Коррахунок в іншому банку^

Коли покупець отримує відстрочку від свого постачальника, який в такому
разі може просити підтверджуючий банк акцептувати платіжні документи,
які обліковуватимуться за рахунком № 9002 «Акцепти, які надані банкам»:

Кт № 9002 Акцепти, які надані банкам Дт Контррахунок групи № 990.

Також можлива ситуація, коли продавець обліковує акцептований платіжний
документ (вексель) в підтверджуючому банку, який в такому разі надає
торгівельний кредит продавцю.

У разі авансування покупця підтверджуючим банком, коли строк відстрочки
закінчився, банк фактично надає кредит емітуючому банку, який
обліковується за рахунком.групи № 152 «Кредити, які надані іншим
банкам».

У разі авансування покупця підтверджуючим банком, коли строк відстрочки
закінчився, банк фактично надає кредит емітуючому банку, який
обліковується за рахунком групи № 152 «Кредити, які надані іншим
банкам».

Дт Контррахунок групи № 990 Кт № 9002 Акцепти , які надані банкам (
сторнування) Дт № 1523 Інші короткострокові кредити, які надані іншим
банкам Кт № 2600 Поточний рахунок постачальника, або

№ 1500 Коррахунок в іншому банку. 2)Покриті акредитиви.

Покритий акредитив це такий за яким банк блокує кошти клієнта на
окремому рахуунку для здійснення можливого платежу проти отриманих
документів. Отже за операціями покритого акредитиву, банк не несе
кредитного ризику. Блоковані кошти за такими операціями обліковуються за
рахунком № 26Х2 «Кошти в розрахунках».

4.5. Облік застави

Для обліку застава розподіляється на «притаманне» операції забезпечення
(цінні папери у разі операцій репо, векселі при операціях їх обліку,
платіжних документів, у разі операцій факторингу з регресом) та окреме
забезпечення (основні засоби, гарантії, гарантійні депозити).

«Притаманне^ забезпечення не обліковується за позабалансовими рахунками,
оскільки облік ведеться на балансі за окремими рахунками.

Окреме забезпечення обліковується за відповідними позабалансовими
рахунками, крім гарантійних грошових депозитів, які обліковуються на
балансі.

Цінні папери та інші активи, які є предметом застави повинні
обліковуватися за ринковою вартістю з врахуванням дисконту, який
відображає зміну ринкової вартості активу, а також можливі резерви на
втрати від примусового продажу цих цінностей. Як правило, дисконт
дорівнює від 20% до 50% від ринкової вартості активу.

Ринкова вартість застави переглядається на час оцінки розміру
необхідного специфічного резерву під основну кредитну операцію. При
визначені ринкової вартості застави, приймаються до уваги фактичний та
перспективний стан кон’юнктури ринку, довідкові дані про рівень ціц, в
т.ч.;

• отримані в письмовій формі дані про ціни на аналогічну продукцію від
підприємства-виробника;

• довідки про рівень цін торгівельних організацій та постачальників;

• довідки про рівень цін торгівельних організацій та постачальників;

• відомості про ціни, що надруковані в засобах масової інформації та
спеціальній літературі;

• експертні оцінки про ринкову вартість об’єктів основних засобів
консультаційних та інших спеціалізованих організацій.

1. Надана застава.

Власні активи, що надані банком у заставу і які залишаються його
власністю, залишаються обліковуватися за балансом, але за окремими
рахунками. Одночасно зобов’язання банку за переданими у заставу активами
обліковуються за позабалансом: Дт №9510 Надана застава — Кт Контррахунок
групи № 990 на суму X.

Сума Х дорівнює сумі основної операції, якщо вартість застави з
врахуванням дисконту вища за суму основної операції. Сума Х дорівнює
вартості застави з врахуванням дисконту, якщо вона нижча за суму
основної операції.

Якщо банк передає у заставу грошові кошти, вони обліковуються за
рахунками гарантійних депозитів, які у першому класі Плану рахунків
виділені на синтетичному рівні — рахунок № 1511 «Гарантійні депозити в
інших банках». 2 .Отримана застава.

Активи, отримані у заставу, обліковуються за позабалансом, крім грошових
депозитів.

Якщо банк отримує у заставу грошові кошти, вони обліковуються за
рахунками гарантійних депозитів, які у першому класі Плану рахунків
виділені на синтетичному рівні — рахунок № 1611 «Гарантійні депозити
інших банків».

Банк здійснює оцінку ринкової вартості отриманого забезпечення з
врахуванням дисконту, але його балансова вартість (в тому числі
отриманих гарантій) не повинна бути вища за вартість основної операції
(включаючи проценти), яку це забезпечення страхує.

ПРИКЛАД № 4.19.

Керівник ТОВ забезпечив позичку, отриману його малим підприємством
своїм власним майном (квартира та машина). Ринкова вартість заставленого
майна дорівнює 50% від суми кредиту. Банк обліковує отриману заставу в
сумі 50% від номіналу кредиту мінус оціночний дисконт. Наприклад, якщо
банк оцінює можливі втрати від швидкого продажу майна у 20%, то
балансова вартість застави буде 40% кредиту. Отримане у заставу майно
обліковується за пасивними рахунками групи №950 «Отримана застава»:

Дт Контррахунок групи № 990

Дт № 9500 Застава, за якої предмет застави передається банку на суму 40
% від номіналу кредиту.

4.6.Облік сумнівних кредитів і резервів під кредитні ризики

Створення резервів- це визнання витрат для відображення реального
результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів
або підвищення ризикованості його операцій.

Резерви

І

І

Нараховується на стандартні кредити

Т

Формується за рахунок власних коштів ‘.прибутку після опопаткування

Нараховується на не стандартні кредити: (під контролем, субстандартні,
сумнівні, безнадійні )

Формується за рахунок витрат

v

Обліковується в розділі капіталу на рахунках: № 5021 Резервні фонди

№5020 Загальні резерви

v

Обліковується на балансі Головного банку

Обліковується на контрактивних рахунках:

№ 1590 Резерви під заборгованість інших банків №2400 Резерви під
заборгованість за кредитами, наданими клієнтам

^_

Обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники
податку

Рис.4.1 .Особливості формування резервівдля відшкодування втрат за
кредитними операціями комерційних банків

Ризики, які потенційно впливають на фінансовий стан банку, не повинні
переноситися на наступні звітні періоди.

Резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями
комерційними банками формуються двох видів: загальні і спеціальні.
Комерційні банки зобов’язані створювати резерви для відшкодування
можливих втрат за основним боргом ( без процентів ікомісійних) за всіма
видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах.

• Облік формування загального резерву.

Комерційний банк формує загальний резерв за стандартними кредитами у
повному розмірі (2% від суми наданих кредитів) щокварталу за рахунок
прибутку минулого року.

Таблиця 4.16. Формування загального резерву за стандартними кредитами

Назви рахунків та зміст операціїСума ( г Дт-рн.) КтСформовано загальний
резерв Прибутки минулих років №5030 Загальні резерви №5020ххххххххЯкщо
розрахунковий розмір загального резерву зменшується порівняно з
попередньою звітною датою, комерційний банк зменшує й суму резерву, що
відображається зворотною проводкою.

У разі недостатності джерел формування загального резерву впродовж року
комерційний банк проводить зарахування на суму несформованого
розрахункового резерву при розподілі прибутку .

Таблиця 4.17. Деформування загального резерву за стандартними кредитами

Назви рахунків та зміст операціїСума ( г Дт-рн.) КтДеформування суми
загального резерву при розподілі прибутку поточного року: Прибуток
минулого року, що чекає затвердження №5040 Загальні резерви
№5020ххххххххУ фінансовій звітності сформовані спеціальні резерви банку
показують як контрактиви, тобто зменшують загальну суму активів.
Загальні .резерви залишаються в розділі капіталу.

Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»
встановлено ліміт віднесення відрахувань на створення резерву до складу
валових витрат — 40% від суми кредитного портфеля-до 31.12.1999 року. До
31.12.2000 р. цей ліміт зменшиться до 30%, а з 01.01.2001 року
становитиме тільки 20%.

Оціночна сума Кредитний портфель Оціночна сума спеціального
резерву спеціального резерву

Якщо сума Резерв сформовано оціночного резерву
тільки за рахунок більша, ніж 40%
валових витрат, то банк деформує тому
що оціночна резерв за рахунок сума резерву
менша прибутку після 40% від суми
оподаткування кредитного портфеля

Рис.4.2. Формування спеціального резерву

Незважаючи на джерела формування спеціального резерву,- його облік
залишається незмінним, оскільки всі витрати повинні знайти своє
відображення в звіті про прибутки та збитки незалежно від того,
підлягають вони оподаткуванню чи ні.

Комерційний банк формує спеціальний резерв за кредитами, віднесеними до
категорій: під контролем, субстандартні, сумнівні , безнадійні. Резерв
формується у наступному кварталі після віднесення кредиту до однієї з
цих категорій. Витрати на створення резерву обліковуються на рахунках
групи № 770 «Відрахування в резерв».

Таблиця 4.18.

(T)nn^,TЛR’ДИ^Г

Похожие записи