Курсова робота

на тему:

“Аналіз результатів інвентаризації

виробничих запасів”

ПЛАН

Характеристика та склад виробничих запасів

Аналіз наявності та структури виробничих запасів

3. Аналіз надходження виробничих запасів (матеріалів, палива, запасних
частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів)

4. Аналіз використання виробничих запасів (матеріалів, палива, запасних
частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів)

5. Аналіз результатів інвентаризації виробничих запасів

Вступ

В умовах ринкової економіки економічний аналіз є особливою функцією
управління виробництвом і комерційними структурами, знаряддям контролю
за раціональним та економічним використанням ресурсів з метою досягнення
комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків перед державою.
Розвиток суспільства переконливо свідчить про переваги ринкової
економіки над централізованою. Але як саме функціонують ринкові
механізми, що дає змогу бухгалтерам та економістам знайти відповіді на
численні запитання стосовно проведення аналізу виробничих запасів на
складах та в бухгалтерії — всі ці питання потребують глибоких знань та
вмінь. Дедалі більше зростає відповідальність бухгалтерів, економістів,
перед ними постають нові проблеми. Саме тому сучасний спеціаліст в
області економіки та обліку має бути глибоко обізнаним у питаннях щодо
зміни державної форми власності на приватну чи колективну.

На це значний вплив має вміння аналізувати. На підприємствах важливою
ділянкою аналізу є наявність та рух виробничих запасів. Ця важливість в
умовах ринкової економіки полягає в тому, що без своєчасного
забезпечення підприємств, які ще, можна сказати, невпевнено «стоять на
ногах», необхідними матеріалами та ефективного використання неможливим
стає виробничий процес. Саме з таких причин зазнає краху значна частина
малих підприємств. Звичайно, є й інші, такі як політичні (зміни законів,
постанов та ін.) та економічні (кон’юнктура ринку, податкова політика та
інші чинники). Мета курсової роботи полягає у розкритті аналізу
надходження та використання виробничих запасів.

Для досягнення цієї мети треба виконати такі завдання :

• дати характеристику та описати склад виробничих запасів;

• проаналізувати наявність та структуру виробничих запасів порядок
надходження та ефективного використання їх, вплив на рух виробничих
запасів результатів інвентаризації;

• зробити узагальнення результатів аналізу шляхом виявлення
внутрішньо-господарських резервів та розробити аналітичні альтернативи
удосконалення даної ділянки діяльності підприємства.

Аналізу наявності та руху виробничих запасів у науковій літературі
завжди приділялась значна увага. Висвітлення питань аналізу виробничих
запасів займались такі вчені-економісти як: Білобжедцький І.А., Макаров
Д.К., Пархоменко В.О., Савицька Г.В., Смоленюк П.С. та інші.

Робота написана за матеріалами відкритого акціонерного товариства
Корюківської фабрики технічних паперів ( ВАТ «КФТП»). ВАТ «КФТП» — один
із великих в Європі виробників шпалер, різних видів паперу та картону з
об’ємом реалізації 85 млн. грн. в рік.

Будівництво даної фабрики було розпочато у 1947 році згідно Постанови
Радміна СРСР від 4 травня 1945 року на базі зруйнованого в період
Великої Вітчизняної війни цукрорафінадного заводу. Закінчено будівництво
в 1961 році. Фабрика спеціалізувалась на виробництві технічних паперів:
папір крейдовий та протикорозійний, клейова стрічка та інші стрічки
паперу.

Корюківська фабрика технічних паперів приватизована в червні 1994 р. і
була перейменована на ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів».

У 1982 році почалось будівництво комплексу по виробництву шпалер яке
закінчено в 1991 році.

На сьогоднішній день асортимент ВАТ «КФТП» досить великий. Так
наприклад, на фабриці випускаються зошити, блокноти, календарики,
реклами проспекти, бухгалтерські бланки, конверти, візитні картки,
шпалери, медичні книжки, фірмові бланки і ще дуже багато найменувань
різної продукції. ВАТ «КФТП» випускає до 20 тис. тон в рік
високоякісного пігментованого паперу виготовленого на обладнанні кращих
фірм Фінляндії, Японії, до 10 тис. тон і рік протикорозійного паперу,
для випуску якого використовують обладнанню японської фірми «Вако —
Коекі».

Основні техніко-економічні показники діяльності ВАТ «КФТП» подані в
таблиці 1.

Таблиця 1

Основні економічні показники діяльності ВАТ «КФТП»

за 9 місяців 2001 — 2002 рр.

Показники

9 місяців 2001 р.

9 місяців 2002 Відхилення, +/ —

Товарна продукція, тис. гри.

52 601

120264,5 67 663,5

Об’єм реалізованої продукції, тис. грн.

52 297,9

110889,3 58591,4

Чистий прибуток, тис.грн.

6 136

14845,5 8709,5

Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

21 793

53343 31 550

Рентабельність, %

28,15

27,83 -0,32

Чисельність працюючих, чол.

1302

1306 4

Фонд оплати праці, грн.

2343600

2350800 27200

Виробіток паперу, т.

33

880

847

Виробіток етикеток, тис. шт.

43128

50714 7586

Аналізуючи техніко-економічні показники діяльності ВАТ «КФТП» за 9
місяців 2001 — 2002 рр. з таблиці 1 можна зробити наступні висновки
збільшився об’єм реалізованої продукції на 112 % відбулося збільшенню
виручки від реалізації продукції на 73,18% ; прибуток від реалізації
продукції також зріс на 55,8%; негативною рисою є те, що підвищилась
собівартість продукції на 77,25%. Це вплинуло на рентабельність: вона
понизилась на 3,3 %. Для фабрики це не такий вже і збиток, бо балансовий
прибуток все ж таки б зріс на 114,78%. Середньомісячна зарплата на ВАТ
«КФТП” зросла на 73,91%.

З кожним роком фабрика набирає потужності, і за 9 місяців 2002 року вона
виробила паперу на 2566% більше, в порівнянні з аналогічним періодом
2000 року, а виготовлення етикеток збільшилося на 17,58 %.

При написанні курсової роботи були використані такі джерела інформації:
форми бухгалтерської (форма № 1, форма № 2) (дод. А, Б, В, Д) і
статистичної (форма № 5-е, форма 1 П, ф. — 1 МТП і т.д.) (дод. Ж, 3)
звітності, дані аналітичного обліку (журнал — ордер № 6, картка
складського обліку) (дод. Н, Т), нормативні та звітні калькуляції.

Раціональне використання виробничих запасів — один з важливих факторів
росту виробництва.

Таким чином, значення аналізу розрахунків по руху виробничих запасів
складається на основі того, що є необхідним засобом вивчення економічної
ситуації ВАТ «КФТП”, а також складовою частиною нових методів
планування і управління в умовах ринкових відносин.

Характеристика та склад виробничих запасів

Матеріальні цінності займають важливе місце у виробничому процесі
підприємства: без забезпечення ними для підприємства не можливий
виробничий процес.

Різні вчені-економісти по-своєму визначають виробничі запаси. Так,
наприклад, Бойко В.М. [8] під матеріально-виробничими запасами визначає
засоби виробництва, що надійшли на підприємство і ще не використовуються
у виробничому процесі. Їх обсяг створюється у таких розмірах, які б
забезпечували рівномірну, безперебійну роботу підприємства. Безруких
В.Б. та Кондраков В.Б. [6] під виробничими запасами розуміють різні
речові елементи виробництва, що використовуються у якості предметів
праці у виробничому та іншому господарському процесі. Вони повністю
споживаються у кожному циклі і повністю переносять свою вартість на
вартість виготовленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. На
думку Саблука П.Т. та Дем’яненка М.Я. [17] виробничі запаси — це запаси
засобів виробництва, які знаходяться на складах суб’єктів господарювання
та потрібні для забезпечення безперервного виробничого процесу, це лише
ті предмети праці, які ще не приймають участь у процесі виробництва і
зберігають свою натурально — речову форму.

У бухгалтерському та економічному аналізі застосовують наступне
визначення: виробничі запаси — це активи, які використовуються для
подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконанню
робіт на подання послуг, а також управління підприємством [9].

Специфічною особливістю виробничих запасів є те, що вони в процес
використовуються повністю, і тому для кожного нового процесу виробництво
їх потрібно заміняти новими.

У собівартості промислової продукції питома вага витрат матеріалі!
складає біля 50 %, а в деяких галузях промисловості (хімічній,
текстильній) сягає 80 — 85 % [ІЗ]. Тому питанням обліку виробничих
запасів має приділятись велика увага.

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах
підприємства завжди повинні бути виробничі запаси в межах норм,
передбачених потребою підприємства. У складських приміщеннях підприємств
здійснюються операції по збереженню виробничих запасів, що надходять, а
також відпусту їх у виробництво [20].

Важливою умовою правильної організації обліку виробничих запасів є їх
правильне групування. На різних підприємствах виробничі запаси можуть
мати різне призначення, залежно від тієї функції, яку вони виконують у
процесі виробництва [II]. Так, наприклад, папір та фарба на підприємстві
ВАТ “КФТП” створюють основу готової продукції, а на цукровому,
хімічному, машинобудівному підприємствах папір та фарба
використовуються для допоміжного виробництва, участі безпосередньо у
виробництві готової продукції вони не беруть. Тому важливо правильно
згрупувати виробничі запаси на підприємстві за їх призначенням та роллю
у процесі виробництва.

Виробничі запаси поділяють на такі групи:

сдровина і матеріали — це предмети праці, з яких виготовляють продукцію;
вони утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції;

допоміжні матеріали — до даної групи у зв’язку з особливістю
використання окремо виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні
частини;

паливо виділяють в окрему групу з причини його великого економічного
значення та специфіки споживання;

тара і тарні матеріали – предмети, які використовуються для пакування
транспортування, зберігання різних матеріалів і продукції;

запасні частини служать для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин
та обладнання;

незавершене виробництво виступає у вигляді незакінчених обробкою і
складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних
процесів;

напівфабрикати — це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії
обробки, але ще не є готовою продукцією;

до окремої групи виділяють малоцінні та швидкозношувані предмети, термін
використання яких не перевищує 1 року, які є, в основному, засобами
праці[9].

У деяких галузях промисловості, наприклад, на базовому підприємстві
купують у порядку виробничої кооперації напівфабрикати (фарба, пігмент,
целюлоза і т.ін.), які підлягають подальшій обробці або витрачаються
безпосередньо на збирання готової продукції. У цих випадках
напівфабрикати розглядаються як основні матеріали.

Важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є розробка
номенклатури матеріалів [14]. Це робиться для того, щоб відділи та
служби користувалися єдиними встановленими на підприємстві обліковими
цінами і номенклатурою матеріалів, розробляється номенклатура цінних, що
являє собою систематизований перелік матеріалів, їх номенклатурні номерр
та облікові ціни.

На підприємствах кожна група матеріалів може складатись із сотень і
тисяч назв, сортів, розмірів. Для раціонального обліку матеріалів, який
би сприяв оперативній роботі, планування та бухгалтерському обліку,
необхідно розробити деталізоване групування матеріалів. З цією метою на
підприємствах перелік найменувань окремих видів матеріалів
класифікується за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на групи,
наприклад, кольорові, чорні метали.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюється постійний
шифр, який має бути проставлений на всіх документах, пов’язаних з
обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку.

Перелік матеріалів, згрупованих за характерною для них ознакою і
відповідним чином зашифрованих з вказівкою одиниці виміру, називається
номенклатурою матеріалів [20] (Дод.К, Л).

На кожному документі на надходження або витрати виробничих запасів має
бути вказана не лише назва матеріалів, але і його номенклатурний номер.

Також важливою умовою правильної організації обліку матеріалів є
попередня розробка норм запасу матеріалів по кожному номенклатурному
номеру і норм витрат кожного виду матеріалів на кожний вид виробленої
продукції, що необхідно для контролю за станом залишків матеріалів на
складах підприємства в межах потреб, а також за правильним їх
використанням у виробництві.

Сировина, основі та допоміжні матеріали, паливо, покупні
напівфабрикати і комплектуючі вироби, запчастини, тара, інші матеріальні
ресурси відображаються в обліку і звітності за їх фактичною
собівартістю, давальницька сировина відображається за балансами, за
цінами, вказаними у договорі.

Поточний облік виробничих запасів здійснюють не за фактичною
собівартістю, а за раніше встановленими цінами (наприклад, за минулий
місяць). Обліковими цінами можуть бути: оптові ціни промисловості,
договірні, тощо.

Отже, виробничі запаси займають одне з головних місяць у процесі
виробництва певної продукції. Без забезпечення підприємства необхідними
цінностями не можливий виробничих процесів. Специфічною рисою виробничих
запасів є те, що вони повністю використовуються у процесі виробництва,
тому підприємство повинно постійно слідкувати за їх своєчасним
поповненням.

На підприємстві ВАТ «КФТП» виробничим запасам належить основна роль. На
основі придбаних запасів, таких як: папір, фарба, картон, і т.ін.,
виготовляються шпалери, які потім реалізуються.

Для кожного підприємства важливо щоб затрати на придбанню виробничих
запасів були як найменшими. Адже вони впливають не собівартість
продукції, яка, в свою чергу, впливає на кінцеву ціну товару і на
прибуток підприємства.

Другим важливим фактором є правильна постановка роботи по надходженню
і використанню виробничих запасів на підприємстві. Матеріали
не повинні залежуватись на складах і
навпаки, підприємство не повинно відчувати в них дефіциту. Звідси видно,
що потрібно своєчасно проводити облік наявності виробничих запасів. Саме
висвітленню цієї проблеми і присвячене наступне питання.

Аналіз наявності та структури виробничих запасів

На сучасному етапі ринкової економіки дедалі більшого значення набуває
ділянка матеріально — технічного забезпечення підприємства, адже
матеріали являють собою предмети, що є матеріально — речовою основою
випущеної продукції. Вони повністю беруть участь у виробничому процесі
(повністю споживаються у кожному циклі) і повністю переносять свою
вартість на собівартість виготовленої продукції.

Основними задачами аналізу матеріалів на промисловому підприємстві є
забезпечення щоденного дослідження їх надходження, збереження на всіх
стадіях руху, аналіз та планування норм необхідних запасів, використання
матеріалів у виробництві на базі технічно обгрунтованих норм їх
використання. За допомогою аналізу використання матеріалів можливим стає
своєчасне виявлення непотрібних матеріалів та їх залишків, які у
подальшому, підлягають реалізації у відповідності з діючим порядком, що
і розроблено на підприємствах і будівлях.

Аби вірно проводити аналіз матеріальних цінностей, необхідно вивчити їх
структуру, яка передбачає групування їх за економічним призначенням.
виходячи з функціональної і технологічної ролі та значення у виробничому
процесі і технологічними властивостями виробничі запаси поділяють на:
сировину і матеріали, паливо , тара і тарні матеріали, запасні частини
та інші.

Тобто, розрізняють економічну та технологічну структури. В основу
економічної покладено роль матеріалів у господарському процесі
виробництва Одні формують сировинну основу майбутнього продукту, інші —
необхідність для забезпечення виробничого процесу або надання виробам
відповідних властивостей, що сприяють виробничому процесу. Першу групу
називають основними матеріалами, другу — допоміжними.

Аналізуючи дані рис. 2.1. в загальному можна зробити висновок, що на
підприємстві, як за 9 місяців 2001 року, так і за аналогічний період
2002 року, більше використовувалося основних засобів. Допоміжні
матеріали також використовувалися, але в менших кількостях. При цьому за
9 місяців 2002 року на підприємстві було витрачено на 408532,97 грн.
більше основних матеріалів ніж за аналогічний період 2001 року. Щодо
допоміжних матеріалів, то їх використання збільшилося на 76583,89 грн.
Але по процентних відношеннях питома вага матеріалів у 2001 році
знизилась на 0,77%, а допоміжних зросла на 0,77% в загальному
використанні матеріалів. Тобто, змінилася структура матеріалів. Але ця
зміна не призвела до дефіциту сировини і матеріалів на ВАТ “КФТП”.

Матеріальні витрати базового підприємства включають в себе: витрати на
сировину і матеріали, на покупні матеріали та комплектуючі, на роботи тг
послуги виробничого характеру зі сторони (паливо, енергія на
технологічні цілі), нестачі ТМЦ в нормах дійсних збитків. Зміну рівня
матеріальних витрат (дод.Ж.З) за 9 місяців 2001 — 2002 рр. відображено
на рис.2.1.

З рис.2.1. видно, що рівень матеріальних витрат постійно зазнає змін. Це
пояснюється як зміною закупівельних цін, так і зміною структури
матеріалів; певний вплив має кон’юнктура ринку.

Рис.2.1. Зміна рівня матеріальних витрат ВАТ «КФТП» за
9 місяців 2001- 2002 рр.

Так, на збільшення рівня матеріальних витрат на 33,7 % у першому
кварталі 2002 року, у порівнянні з першим кварталом 2001 року, вплинула
зміна у структурі матеріалів (впровадження науково-технічних
міроприємств). Це у послідуючому кварталі викликало значне зниження
рівня матеріальних витрат на 23,63 %. А в загальному, за другий квартал
2002 року матеріальн витрати зросли на 10,07 %, ніж за аналогічний
період 2001 року. Матеріальні витрати у третьому кварталі 2001 року
зросли на 77,23 % ніж за аналогічний період 2001 року, і на 67,17 %
більше ніж у третьому кварталі 2001 року. Це відбулося в основному за
рахунок підвищення цін на сировину і матеріали, а також завдяки
нестабільній ситуації в країні і нестабільності курсів іноземних валют.
Це вплинуло на собівартість продукції і на її рентабельність. Але, не
зважаючи на різке зростання матеріальних витрат, підприємство в
кінцевому результаті отримало прибуток. І це відбулося в основному за
рахунок збільшення обсягів виробництва і швидкої реалізації продукції,
продажу матеріалів, які знаходилися на складах підприємства. Можна
сказати, що одержання прибутку в такій ситуації — це безпосередньо
заслуга персоналу підприємства та його керівника.

У залежності від ролі, яку відіграють різноманітні виробничі запаси у
процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, вони
поділяються на такі групи (рис.2.2).

Рис.2.2. Розподіл виробничих запасів за способом їх використання та
призначенням

Зробивши аналіз структури матеріалів які використовує у своїй діяльності
ВАТ “КФТП” за 9 місяців 2001 — 2002 рр. можна сказати, що за 9 місяців
2001 року ВАТ «КФТП” стало більше використовувати основних матеріалів на
98,8%. Але структура їх використання змінилася.

За 9 місяців 2002 року питома вага основних матеріалів становить більше,
ніж за аналогічний період 2001 року. Так, за 9 місяців 2002 року
знизилась питома вага використання таких матеріалів: папір етикеточний
на 038%; папір друкарський на 0,02% ; фарба пігментна на 0,61%; фарба
емалева на 0,38%; розчинник на 0,10%. Збільшилась питома вага паперу
белованого і фарби масляної відповідно на 0,69% і 0,04%. В загальному
питома вага основних матеріалів знизилась на 0,07%.

Щодо використання допоміжних матеріалів, то в загальному їх питома вага
збільшилась на 0,07% і в основному за рахунок збільшення її по
поліетилену на 0,66% та клею на 0,2%.

Питома вага інших допоміжних матеріалів знизилась : спирту технічного на
0,05%; бензину на 0,01%; гасу на 0,02%; води на 0,02%.

Не зважаючи на це на ВАТ «КФТП” виробничий процес не стоїть на місці,
збільшується виробництво і реалізація продукції. Тому можна сказати, що
на підприємстві існує оптимальне співвідношення основних і допоміжних
матеріалів.

Аналіз надходження виробничих запасів (матеріалів, палива, запасних
частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів)

Обов’язковими умовами нормального функціонування виробничого процесу є
своєчасне забезпечення підприємства матеріальними ресурсами і
раціональне, ефективне їх використання. Важливим фактором забезпеченості
підприємства матеріальними ресурсами є правильність розрахунку
необхідності в них, раціонально — технічне забезпечення і економічно
ефективне використання матеріальних ресурсів у виробництві.

Своєчасне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами і їх
раціональне використання у значній мірі залежить від
матеріально–технічного постачання. Працівники бухгалтерії ВАТ «КФТП”
передусім перевіряють обгрунтованість, реальність встановлених норм і
нормативів, які покладено в основу розрахунку потреб підприємства в
матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми та на
господарські потреби. Перевіряють відповідність плану постачання
потребам виробництва продукції і утворення необхідних запасів, виходячи
з прогресивних норм витрат матеріалів. На підприємстві ВАТ «КФТП”
проводиться активна робота щодо впровадження організаційно- технічних
міроприємств по виявленню внутрішньовиробничих резервів і конкретних
міроприємств по їх використанню (використанню відходів і вторинних
матеріалів, залучення замінників дорогих і дефіцитню матеріалів, по мірі
необхідності використовуються місцеві види ресурсів та відходів), що
також необхідно знати при аналізі. Тобто, проводиться аналіз
забезпеченості потреб у матеріальних ресурсах джерелами покриття, що є
важливою умовою безперебійної (ритмічної) роботи підприємства. Джерела
покриття поділяють на внутрішні і зовнішні (рис.3.1.).

Сума джерел покриття потреб у і-му виді матеріальних ресурсів
визначається за формулою (3.1.) [18.С.247]:

Vі = Vі1 + Vі2, (3.1)

де: Vі1 — сума внутрішніх джерел покриття потреб у кожному з видів
матеріальних ресурсів;

Vі2 — сума зовнішніх джерел покриття потреб у кожному з видів
матеріальних ресурсів.

Згідно розрахунку джерел покриття потреб (Дод.М) за 9 місяців 2002 року
потреба покриття в загальному по матеріалах на 86,7 % більша, ніж за
аналогічний період 2001 року. Тобто, за 9 місяців 2002 року підприємство
більшило випуск продукції і потреба в матеріалах зросла.

Значну долю в сумі джерел покриття потреб ВАТ «КФТП” у матеріальних
ресурсах складають зовнішні джерела. Тому наступним їтапом аналізу є
вірне встановлення сум джерел покриття потреби підприємства в виробничих
запасах.

На підприємстві спостерігається тенденція щоквартального збільшення суми
потреб по двох періодах 2001 — 2002 року.

За 9 місяців 2002 року спостерігається стрімке зростання зовнішніх
джерел покриття потреб, у порівнянні з аналогічним періодом 2001 року.

Щодо внутрішніх джерел покриття, то вони мають аналогічну тенденцію
зростання. Тобто, з кожним роком підприємство витрачає значні суми
коштів на виробничий розвиток і за рахунок цих коштів намагається
впроваджувати нові технології і техніку для виробництва матеріалів, що і
подальшому будуть використовуватися для виробництва основної продукції.

При порівнянні зовнішніх і внутрішніх джерел покриття потреб, можна
сказати, що більша частка матеріалів надходить від зовнішніх джерел,
частю зовнішніх джерел покриття потреб зовсім мала.

Реальна потреба в завезенні матеріальних ресурсів зі сторони
визначається як різниця між загальною потребою у певному виді матеріалів
та сумою власних внутрішніх джерел їх покриття.

У процесі аналізу також перевіряється забезпечення потреби у завезенні
матеріальних ресурсів договорами на їх поставку і фактичне їх виконання
.

Аналізуючи дані по ВАТ “КФТП” можна сказати, що за 9 місяців 2001 року
на підприємстві розроблялася планова потреба матеріалів. При цьому
використовуються як внутрішні, так і зовнішні джерела покриття потреб.

Таблиця 3.1

Аналіз забезпеченості потреб у матеріальних ресурсах договорами і
фактичне їх виконання на ВАТ «КФТП” за 9 місяців 2001 р.

Матеріали

Планова потреба, од.вим.

Джерела покриття

внутр. зовн.

Заклю-чено договор.

Надійшло від постачальників

Забезпеченість потреб договор., %

Виконання договору %

Папір біл. Глянц., т.м.

58,62

8,79 49,83

49,83

49,83

100,00

100,00

Папір етик. Глянц. т.м.кв.

400,65

60,10 340,55

340,55

340,55

100,00

100,00

Фарба пісмент. (синя) т.

184,00

9,20 174,80

174,80

174,80

100,00

100,00

Фарба масл. (червона) кг

1102,36

55,12 1047,24

1000,00

1000,00

95,71

100,00

Розчинник RGS 122, л.

573,10

28,66 544,45

544,45

544,45

100,00

100,00

Спирт техн., л.

940,00

47,00 893,00

756,00

756,00

85,43

100,00

Гас, л.

965,40

48,27 917,13

917,13

917,13

100,00

100,00

Клей гумовий, кг

840,00

42,00 798,00

798,00

798,00

100,0

100,00

Бензин, л

2700,00

135,00 565,00

2300,00

2300,00

90,19

100,00

Поліетилен, м.кв.

102641,0

5132,05 97508,95

97508,95

97508,95

100,00

100,00

Слід зазначити, що питома вага зовнішніх джерел покриття потреб значно
вища, ніж внутрішніх. Щоб забезпечити виробництво матеріалами,
підприємство уклало договори на відповідні суми поставки різних видів
матеріалів. З табл.3.1 видно, що договори постачання матеріалів були
виконані по таким їх видам : папір белований, папір етикетний, фарба
пігментна, розчинник, гас, клей, поліетилен. При цьому на 4,29 % не було
виконано договорів поставки фарби масляної, на 14,57 % договір по спирту
технічному і на 9 81 % по бензину. Причина цих негараздів — нестабільний
стан економіки нашої країни та зарубіжних країн.

Таблиця 3.2

Аналіз забезпеченості потреб у матеріальних ресурсах договорами і
фактичне їх використання на ВАТ «КФТП” за 9 місяців 2002 року.

Матеріали

Планова потреба, од.вим.

Джерела покриття внутр. Зовн.

Заключено договор.

Надійшло від постачальників

Забезпеченість потреб договор., %

Виконання договорів %

Папір біл. Глянц., т.м.кв.

62,94

9,44 53,50

53,50

62,94

100,00

100,00

Папір етик. Глянц. т.м.кв.

493,08

72,46 410,62

410.62

483,08

100.00

100,00

Фарба пісмент. (синя) т.

206,00

10,30 195,70

195,70

206,00

100,00

100,00

Фарба масл. (червона) кг

1260,00

63,00 1197,00

1197,00

1260,00

100,00

100,00

Розчинник RGS 122,л.

607,00

30,35 576,65

576,65

607,00

100,00

100,00

Спирт техн., л.

1000,00

50,00 950,00

950,00

920,00

92,00

100,00

Гас, л.

1000,00

50,00 950,00

950,00

1000,00

100,00

100,00

Клей гумовий, кг

1000,00

50,00 950,00

950,00

1000,00

100,0

100,00

Бензин, л

3000,00

150,00 2850,00

2850,00

2860,00

95,33

100,00

Поліетилен, м.кв.

128845

6292,25 119552,75

119552,75

125845,0

100,00

100,00

Щодо забезпечення потреб матеріалами за 9 місяців 2002 року (табл.3.2.),
то можна сказати, що потреба їх зросла у цьому періоді у порівнянні з 9
місяцями 2001 року. Залишилася незмінною більша частка забезпеченості
матеріалами зовнішніми джерелами покриття.

Підприємство постійно укладає договори надходження матеріалів і за 9
місяців 2002 року значно збільшилися об’єми матеріалів, що надходять для
виробництва продукції. При цьому була досягнута оптимальність щодо
забезпеченості потреб договорами майже по всім видам матеріалів, крім
спирту і бензину, відповідно не виконано договір поставки на 8% і 4,67%.
Проблеми щодо недопоставки бензину і спирту на підприємстві виникають не
перший раз. тому ВАТ «КФТП” повинно знайти інших постачальників цих
матеріалів.

В основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах
покладено нормативи і норми їх розрахунку. Тобто, на кожному
підприємстві розраховують складський запас матеріалів, який потрібен для
виробництва основної продукції. Стану складських запасів приділяється
велика увага на будь- якому підприємстві.

На базовому підприємстві в процесі аналізу перевіряють відповідність
фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини та матеріалів
нормативному. З цією метою на основі даних про фактичну наявність
матеріалів у натурі та середньодобового їх витрачання розраховують
фактичну забезпеченість матеріалами в днях та порівнюють її з
нормативними.

Провівши аналіз можна зробити наступні висновки: забезпеченість
виробничими запасами, такими як папір белований, вода і поліетилен
становить відповідно 104,16%, 115% і 110%, тобто, існують запаси понад
норм використання їх у виробництві. Щодо інших виробничих запасів то на
ВАТ «КФТП” існує їх недостатня кількість для виробничого процесу. Так,
забезпеченість ними становить : фарба пігментна — 91,6%; розчинник —
72,5%; бензин — 94,2%; клей — 76,6%. Такий стан запасів негативно
впливає на діяльність підприємства.

Таблиця 3.3

Аналіз стану запасів матеріальних ресурсів ВАТ “КФТП”

за 9 місяців 2002 року

Виробничі запаси

Середньо добові витрати, од.вим.

Фактичний запас Норма запасу, дні макс. мін.

Відхилення від максимальної норми

к-сть Дні

дні к — сть

Папір белов., м.кв.

4,6987

58,73 11,50 12 10

0,50 2,35

Фарба пігмент., т.

0,9222

10,14 11,00 12 10

-1,00 -0,92

Розчинник,л.

13,8333

120,35 8,70 12 10

— 3,30 -45,65

Бензин А — 76 , л.

13,8333

156,32 11,30 12 10

-0,70 -9,68

Клей, кг

4,6111

42,42 9,20 12 10

-2,80 -12,91

Вода, л.кум.

143,0367

1973,91 13,80 12 10

1,80 257,47

Поліетилен, м.кв.

580,2853

7659,7 13,20 12 10

1,20 696,34

На ВАТ «КФТП” велика увага приділяється аналізу виконання плану за
строками поставки матеріалів (ритмічності). Для оцінки ритмічності
поставок використовують такі показники: середньоквадратичне відхилення,
коефіцієнт нерівномірності, коефіцієнт варіації. Аналіз нерівномірності
поставок рекомендується здійснювати за допомогою математичної
статистики.

Порушення строків поставки призводить до не виконання плану виробництва
і реалізації продукції.

Зменшення об’єму виробництва продукції у зв’язку з недопоставкою
матеріалів визначається шляхом ділення кількості недопоставок матеріалів
певного виду (різниця між фактичною та плановою потребою) на норми їх
витрачання на одиницю продукції.

Потребу в матеріальних ресурсах на створення запасів на кінець періоду
використовують на підприємстві в трьох оцінках: натуральних одиницях
виміру, що необхідно для встановлення потреби в складських приміщеннях;
по вартості для виявлення потреби в оборотних засобах; в днях
забезпеченості — для цілей планування і організації контролю.

Забезпеченість підприємства запасами в днях розраховується за формулою
(дод.П) [18.С. 248]:

Ді=МРі/РДі, (3.1)

де : Ді — запас і-го виду матеріалів у днях;

МРі — запаси і-го матеріалу в натуральних одиницях виміру;

РДі — середні витрати.

У свою чергу середні витрати кожного виду матеріальних ресурсів
розраховують діленням сумарного їх витрачання на потреби виробництва за
період, що аналізується на кінець календарних днів у періоді.

У процесі аналізу перевіряють також якість одержаних матеріалів від
постачальників, тобто, перевіряють відповідність їх стандартам,
технічним умовам і умовам договору. Як правило, на ВАТ «КФТП» немає
випадків їх порушення, тому його керівництву не доводиться пред’являти
претензії постачальникам. До останнього часу особлива увага, на
підприємстві, приділялась перевірці виконання поставок матеріалів
виділених підприємству за держзамовленнями та кооперативними поставками.

При порушенні асортименту підприємство виконує доопрацювання матеріалу,
який надійшов або робить йому заміну. Для визначення суми затрат при
заміні одного матеріалу іншим більш дорогим, потрібно помножити
кількість замінюючого матеріалу на різницю в цінах взаємозамінних
матеріалів.

Для визначення втрат у зв’язку з порушенням графіку поставок, потрібно
кількість людино-годин простою, у зв’язку з відсутністю матеріалів
помножити на планову середньогодинну виробітку продукції.

Узагальнюючи результати аналізу постачання необхідно мати на увазі, що
втрати при недопоставці сировини та через відсутність сировини в якійсь
мірі дублюють одна одну.

Якби підприємство виробляло один вид продукції, ці величини приблизно
співпадали б. Оскільки підприємство займається кількома видами
діяльності, то при відсутності одного виду сировини і наявності іншого,
воно може використовувати виробничі потужності для здійснення іншого
виду діяльності.

Аналіз використання виробничих запасів (матеріалів, палива, запасних
частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів)

Необхідність системного виявлення та мобілізації резервів зниження
матеріальних затрат і матеріаломісткості продукції передбачає
використання в аналізі системи показників, які всебічно характеризують
ефективність використання матеріальних ресурсів, дозволяють планувати,
аналізувати результати роботи підприємств, об’єднань та галузей
промисловості в області зниження матеріаломісткості продукції. Це
визначення, в загальному вигляді, характерне для будь-якого рівня
управління.

Оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів на практиці
аналітичної роботи і в економічній літературі здійснюється за допомогою
різних показників та їх систем. Найбільшого розповсюдження набули
показники, в розрахунку яких використовується сума матеріальних витрат,
а не матеріальних запасів. Це зумовлене тим, що у широкому розумінні,
вартість використаних витрачених матеріальних запасів виражається
матеріальними витратами, рівень їх витрачання у виробництві —
показниками, обчисленими виходячи з суми матеріальних витрат.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів
рекомендується застосовувати систему узагальнюючих і часткових
показників. До узагальнюючих відносяться: матеріаломісткість
продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних затрат у
собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріальних витрат.

Матеріаловіддача — це відношення вартості випущеної продукції до суми
матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів,
тобто, скільки випущено продукції з кожної гривні застосованих
матеріальних ресурсів (сировини, палива, енергії і т.ін.).
Матеріалоємкість (4.1) показує, скільки матеріальних витрат припадає
фактично на виробництво одиниці продукції, (формула 4.1) [18.С. 249]:

Мт =Е(МВ)/ВП, (4.1)

де МВ —сума матеріальних витрат;

ВП— вартість випущеної продукції.

Згідно даних (дод. Р) матеріаломісткість продукції за 9 місяців 2001
року становить 0,71 грн, а за відповідний період 2002 року вона склала
0,64 грн. Тобто, матеріаломісткість продукції у 2001 році зменшилась на
0,07грн. Це безпосередньо пов’язано із зменшенням матеріальних витрат.
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і темпів
витрат розраховується як співвідношення індексу валової продукції до
індексу матеріальних витрат. Цей показник характеризує у відносному
вираженні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває фактори її
росту.

Питома вага матеріальних затрат у собівартості — це співвідношення суми
матеріальних витрат до повної собівартості.

Динаміка цього показника характеризує зміну матеріаломісткості продукції
(формула 4.2)[18.С.249]:

Кмз=МВф/СБвп , (4.2)

де СБвп — повна собівартість випущеної продукції.

При цьому, питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції за 9
місяців 2001 року становить 0,54 грн., а питома вага матеріальних затрат
за 9 місяців 2002 року — 0,77 грн. Тобто, відбулося збільшення питомої
ваги матеріальних затрат у собівартості продукції на 0,23 грн. за 9
місяців 2002 року, ніж за аналогічний період 2001 року (дод.Р).

Це пов’язано з впровадженням нових технологій.

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише
загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріальних
ресурсів і резерви його підвищення. Більш конкретну інформацію
забезпечує аналіз часткових показників. Вони застосовуються для
характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних
ресурсів (матеріаломісткість, паливомісткість, енергомісткість та інше),
а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів
(відношення вартості всіх застосованих матеріалів на одиницю продукції
до її оптової ціни).

Питома матеріаломісткість може бути обчислена як у вартісному чи
умовно-натуральному (відношення кількості (маси) витрачених матеріальних
ресурсів на виробництво певного виду продукції до кількості випущеної
продукції цього виду). Для обчислення названих часткових показників
використовують дані планових, звітних калькуляцій окремих виробів і
розшифровок до них.

В економічній літературі рекомендується декілька методик аналізу
узагальнюючих показників, що базуються на різних типах факторних систем.
Методики, що пропонуються не завжди відповідають вимогам дотримання
причинно-наслідкових зв’язків між результативним показником і
показниками факторів, при цьому випускається з уваги, що є причиною, а
що є наслідком.

Виходячи з цього, для підрахунку загальних матеріальних витрат на кінець
періоду, ВАТ «КФТП” намагається досягти щоденного ефективного
використання матеріальних ресурсів, тобто, намагається скоротити
матеріаломісткість. У процесі аналізу фактичний рівень показників
ефективності використання матеріалів порівнюють з плановими, вивчають їх
динаміку і причини змін (рис.4.1), а також їх вплив на обсяг виробництва
продукції.

В результаті загальна матеріаломісткість залежить від структури
випущеної продукції, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, цін
на матеріальні ресурси і відпускних цін на продукцію.

При аналізі необхідно проаналізувати витрачання матеріалів на одиницю
ппояукції для цього фактичне витрачання потрібно порівняти з нормами.
Наприклад, таблиця 4.1.

Таблиця 4.1.

Аналіз витрачання матеріалів на одиницю продукції на ВАТ «КФТП” за 9
місяців 2001 — 2002 рр.

Матеріали

Норма витрат на одиницю виробів за 9 місяців. Відхилення,

+/-

2001р 2002р.

Папір белований

0,28 0,32 +0,04

Фарба пігментна

0,15 0,17 +0,02

Фарба емалева

0,13 0,13 0

Розчинник

0,01 0,03 + 0,02

Поліетилен

0,08 0,09 +0,01

Аналізуючи дані табл.4.1 можна сказати, що норма витрат на одиницю
продукції за 9 місяців 2002 року зросла по всім видам матеріалів
відносно аналогічному періоду 2001 року. Так норма витрат паперу
белованого зросла на 14,28 %, фарби пігментної на 13,3 %, розчинника на
2 %, поліетилену на 12,5 % для виготовлення одиниці продукції. Витрати
фарби емалевої не змінилися. Зростання норми витрат матеріалів було
спричинено підвищенням якості продукції.

При аналізі використання матеріальних ресурсів аналізують також як
фактори «норма витрат» і «ціна за одиницю», що впливають на матеріальні
витрати (табл.4.2).

Таблиця 4.2

Аналіз впливу факторів на рівень матеріальних витрат на

ВАТ “КФТП” за 9 місяців 2001 — 2002 рр.

Матеріали

Витрати на

Одиницю продукції

за 9 міс., гри.

Ціна одиниці

Матеріалу

за 9 міс., грн.

Матеріальні

витрати на

одиницю продук., Абсолютне

відхилення %

2001 р. 2002 р. 2000 р. 2001 р. 2000 р 2001 р

Папір белов.

0,28 0,32 28 31 7,84 9,92 9,92 +2,08

Фарба пігмен.

0,15 0,17 65 80 9,75 13,6 13,6 +3,85

Фарба емалева

0,13 0,13 45 53 5,58 6,89 6,89 + 1,04

Розчинник

0,01 0,03 9 15 0,09 0,45 0,45 +0,36

Поліетилен

0,08 0,09 1,5 2,0 0,12 0,18 0,18 +0,06

Виходячи з даних табл.4.2 можна зробити висновок, що на рівень:
матеріальних витрат безпосередньо впливає ціна матеріалу і норма витрат
на одиницю продукції. Так, порівнюючи 9 місяців 2002 року і відповідний
період 2001 року, можна простежити тенденцію зростання норми витрат і
ціни матеріалів.

Зростання норми витрат пов’язане з впровадженням у виробництво
продукції, що потребує більшої кількості матеріалів на виробництво
одиниці продукції. Зростання цін зумовлене нестабільною ситуацією в
країні. Виходячи з цього, за 9 місяців 2002 року матеріальні витрати
зросли по паперу белованому на 26,5%, фарбі пігментній на 39,5%, фарбі
емалевій на 17,8%, розчиннику на 4%, поліетилену на 0,5%, в порівнянні з
аналогічним періодом 2001 року. Зростання матеріальних витрат призводить
до зростання собівартості продукції. Згідно даних собівартість продукції
за 9 місяців 2002 року зросла на 77,25%, що призвело до зменшення
прибутку на 67,93%. Але підприємство компенсувало це зростання
собівартості збільшенням обсягу виробництва на 73,18%, через що одержано
на 485% більше прибутку за 9 місяців 2002 року (дод.С).

На основі приведених даних про матеріальні витрати та вартість товарної
продукції розраховуємо показники товаромісткості продукції, які
необхідні для розрахунку впливу факторів на зміну її рівня.

Потім необхідно вивчити матеріаломісткість окремих видів продукції
причини зміни її рівня. Вона залежить від норм витрат матеріалів, їх
вартості відпускних цін на продукцію. Можна застосувати схему фактичної
системи матеріаломісткості.

На основі даного рисунку можна визначити загальну матеріаломісткість
продукції за рахунок структури виробленої продукції і часткової
матеріаломісткості. Виявлення матеріаломісткості може підвести риску під
аналізом виробничих запасів і надати змогу зробити узагальнюючий
висновок щодо використання виробничих запасів.

Визначивши всі показники, можна сказати, що ВАТ «КФТП” має певні
труднощі щодо використання виробничих запасів. Проаналізувавши показники
матеріаломіскості, планових витрат та інші, складається враження, що на
підприємстві намагаються створювати певні умови щодо подальшого
розширення виробництва, модернізації виробничих технологій, завдяки яким
скоротились би витрати сировини і матеріалів.

Аналіз результатів інвентаризації виробничих запасів

Основою всіх господарських операцій підприємств, товариств, об’єднань.
фондів, бірж є матеріальні цінності. Серед методів і прийомів, ще
забезпечують виконання функцій бухгалтерського обліку, важливе місце
займає інвентаризація.

Інвентаризація — це перевірка і документальне підтвердження наявності і
стану матеріальних та інших цінностей, іншого майна та вкладів
підприємств. розрахунків та зобов’язань.

Проаналізувати результати інвентаризації матеріалів означає застосувати
послідовну методику: затвердження фактичної наявності матеріалів (їх
збереження, дотримання норм запасів); встановлення надлишку чи нестачі
шляхом співставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського
обліку виробничих запасів; виявлення матеріальних цінностей, що частково
втратили свою початкову якість, застаріли, чи взагалі не
використовуються; перевірка можливої зміни реальної вартості зарахованих
на баланс матеріальних цінностей.

ВАТ «КФТП» для того, щоб підтвердити правильність та достовірність даних
бухгалтерського обліку та звітності необхідно періодично проводити
перевірку наявності матеріальних цінностей методом суцільної чи
вибіркової інвентаризації.

До завершення зняття фактичних залишків на підприємстві вже закінчено
обробку і аналіз документів про рух цінностей, виведено їх залишки на
день початку інвентаризації. За внесення в описи невірних даних про
відмінні ознаки, кількість, суму і стан про інвентаризованого майна та
зобов’язань відповідальність несе інвентаризаційна комісія. Наявність та
стан об’єктів інвентаризації встановлюється шляхом безпосереднього
підрахунку, вимірювання, зважування, огляду, а при необхідності —
лабораторних замірів, аналізів. Встановлення ваги (обсягу) матеріалів
може здійснюватися на основі обмірів і технічних розрахунків, які мають
додаватися до опису.

Всі відомості про об’єкт інвентаризації комісія відображає в
інвентаризаційних описах (актах інвентаризації), в яких найменуванню
цінностей та їх кількість подається у номенклатурі та одиницях виміру
прийнятих в обліку.

Для визначення результатів інвентаризації, за даними інвентаризаційних
описів та актів, бухгалтерія спільно з інвентаризаційною комісією
складає порівняльну відомість по цінностях, за якими аналізуються
виявленні відхилення від даних обліку (по всіх випадках пересортиці,
нестач та надлишків, а також по втратах, пов’язаних зі строком позовної
давності; від осіб, що відповідають за збереження цінностей, інших
посадових осіб вимагаються письмові пояснення).

Вартість надлишків і нестач цінностей у порівняльних відомостях
приводиться у відповідності з їх оцінкою в облікових реєстрах. Висновки
і пропозиції про покриття нестач надлишками і регулювання встановлених
різниць комісія відображає у протоколі.

Інвентаризаційні різниці аналізуються у такій послідовності:
аналізується витрачання цінностей у межах встановлених норм природних
збитків (списуються на витрати виробництва і обігу). Застосування норм
збитків здійснюється лише при виявленні фактичних нестач. При
відсутності норм збитки розглядаються як понад нормові нестачі;
аналізуються понаднормові нестачі цінностей, а також витрати від їх
псування. Аналіз робиться шляхом порівняння фактичних втрат із
закріпленими нормами втрат матеріальних цінностей. Розраховуються
показники, які показують відхилення втрат за звітний період у порівнянні
з відповідним періодом минулого року. І після цього виявляються фактори,
які вплинули на зміну рівня втрат матеріалів; аналіз взаємозаліків
надлишків та втрат у результаті пересортиці, що опускається лише по
відношенню до товарно-матеріальних цінностей одного того ж найменування
та у рівній кількості (якщо надлишки та нестачі утворилися в один і той
же перевіряємий період, у однієї і тієї ж перевіряємої особи).

Проаналізувавши підтверджені результати інвентаризації і пропозиції по
регулюванню різниць відображаються у бухгалтерському обліку в місяці
закінчення інвентаризації. Синтезування відомостей про результаті
проведених у звітному році інвентаризацій підприємство зобов’язано
висвітлити у пояснюючій записці до річного звіту.

Результати контрольних перевірок інвентаризації (дод.П) відображені в
таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Аналіз результатів інвентаризації матеріалів на ВАТ «КФТП»

за 9 місяців 2002 року

Найменування цінностей, які підлягають перевірці

Відображено в опису Фактично за результатами Відхилення к-сть сума і

к-сть ціна сума к-сть ціна сума

Папір белов.,м.кв

734,18 0,28 205,57 734,18 0,28 205,57 0,00

фарба пігм., т

10,14 648,00 6570,72 10,14 648,00 6570,72

розчинник, л

120,35 15,00 1805,25 120,35 15,00 1805,25

бензин,л

156,32 1,50 234,48 156,32 1,50 234,48

клей,кг

42,42 50,00 2121,00 42,42 50,00 2121,00

вода, м.куб.

1973,91 0,37 730,35 1973,91 0,37 730,35

поліетилен, м.кв.

7659,77 0,85 6510,80 7659,77 0,85 6510,80

Аналізуючи дані табл.5.1 можна зробити висновки: при проведенні
інвентаризації за 9 місяців 2002 року на підприємстві не було виявлено
ніяких відхилень. Фактична наявність виробничих запасів на складі
відповідає даним бухгалтерського обліку.

Аналіз інвентаризації матеріальних цінностей може проводитись як
суцільно, тобто, по всім матеріалам за номенклатурними номерами і по
кожному окремо. При чому при порівнянні можуть використовуватись не
тільки узагальнені відомості по надходженню і вибуттю матеріальних
цінностей, а і первинні документи на складах.

За результатами інвентаризації визначається також і відносне відхилення,
тобто, фактична кількість матеріалів на складі порівнюється з
документальною кількістю матеріальних цінностей (зазначеною в
документах, які знаходяться на складах і в бухгалтерії). Можна
розрахувати коефіцієнт наявності матеріалів (5.1) [18.С.249]:

Кн = (Мн/Мд) * 100 %, (5.1)

де : Мн — наявна кількість матеріалів;

Мд — документальна кількість матеріалів.

Вивчаючи причини відхилень керівництво підприємства застосовує заходи
іцодо підвищення рівня контролю за надходженням і використанням
матеріальних цінностей в разі нестач, а також точно визначає причини
надлишків.

ВАТ «КФТП” значну долю уваги приділяє саме аналізу інвентаризації на
підприємстві, за рахунок якої можна виявити типові порушення по
надходженню та використанню матеріальних цінностей і руху їх у
виробництві.

Узагальнення результатів аналізу та шляхи удосконалення

аналітичної роботи

Аналіз узагальнюючих показників матеріаломісткості містить у собі
виявлення реальних результатів її зниження, виконання ліміту
матеріальних витрат і завдань по середньому зниженню норм витрачення з
метою планування заходів по зниженню витрат матеріалів, покупних
напівфабрикатів, палива та енергії, зниженню норм витрачання і економії
ресурсів.

Завдання вищих організацій полягає в зосередженні зусиль всіх
підприємств на виконанні завдань по середньому зниженню норм витрачання
та економії матеріальних ресурсів, контролю за їх виконанням. При цьому
заплановане зниження матеріаломісткості повинно бути підтверджене
організаційно-технічними у процесі виробництва. В місцевих, обласних,
регіональних відділах статистики зосереджується звітна інформація
підприємств, яка відображає рівень матеріальних затрат, норми витрат
матеріальних ресурсів і їх зміну, що дозволяє більш глибоко
проаналізувати матеріаломісткість. Виходячи з даної інформації необхідно
виявити: ступінь виконання підприємствами встановлених норм матеріальних
витрат і завдань по середньому зниженню норм витрат найважливіших видів
матеріальних ресурсів; розмір фактично отриманої економії.

Методика аналізу звітного показника матеріаломісткості мало чим
відрізняється від методів розрахунку її на підприємствах. Разом з тим
слід пам’ятати, що на її рівень впливає чимало факторів, які слід
виділити і виключити із суми матеріальних витрат та обсягу продукції для
оцінки рівня матеріаломісткості продукції.

Щоб уявити формування рівня матеріаломісткості в цілому по підприємству,
необхідно знати долю участі кожного його підрозділу у формуванні цього
показника.

При великому відхиленню рівня матеріаломісткості слід провести аналіз
всіх статей матеріальних витрат за калькуляціями собівартості продукції.
ВАТ «КФТП» особливу увагу приділяє заходам по удосконаленню виготовлення
продукції. При великих відхиленнях рівня матеріаломісткості доцільно
провести глибокий аналіз усіх статей матеріальних витрат по калькуляціях
собівартості продукції. Особлива увага повинна приділятися перевірці
оргтехміроприємств по вдосконаленню виготовлення виробів. Зі ставлення
рівня поточних норм витрат з фактичним і тогорічним рівнем по
підприємству дозволяє не тільки визначити їх відповідність
середньогалузевому рівню, але й обрати найбільш оптимальний варіант.

Підвищення ефективності використання виробничих запасів обумовлює
скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції, зниження її
собівартості та зростання прибутку.

Особлива увага приділяється ефективності використання
матеріалів-замовників, які мають велику питому вагу у матеріалах, що
споживаються. Також потрібно проаналізувати резерви економії на
підприємстві за рахунок скорочення відходів матеріалів і виробничих
втрат. Для цього вивчають коефіцієнти використанню однакових матеріалів
в однотипних технологічних режимах їх обробки, що зводить базовому
підприємству намітити міри по вдосконаленню технологічних режимів,
конструкцій продукції і т.д.

Розмір економії (перевитрат) розраховується за формулою (6.1)
[18.С.247]:

Е (П) = %оф.зн – %вст * НВ (6.1)

де: %оф.зн — фактичний процент зниження;

%вст. — встановлений завданням процент по групам матеріалів ;

НВ — норма витрат, визначених на фактичний випуск продукції за нормами
попереднього року.

Аналіз ефективності викорисгання виробничих запасів подано в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Аналіз використання виробничих запасів на ВАТ «КФТП”

за 9 місяців 2001 — 2002 рр.

Матеріали

Нормативні витрати на випуск одиниці продукції за 9 міс., грн. 2000 р.
2001р.

Фактичні витрати на випуск одиниці продукції за 9 міс., гри. 2000р.
2001р.

Відхилення,

+/-

2000 р. 2001 р.

Папір белований

0,28 0,30

0,28 0,32

+ 0,02

фарба пігментна

0.14 0,15

0,15 0,17

+ 0,01 + 0,02

фарба емалева

0,13 0,13

0,13 0,13

Розчинник

0,01 0,02

0,01 0,03

+0,01

Поліетилен

0,07 0,01

0,08 0,09

+0,01 + 0,03

Аналізуючи дані табл. 6.1 можна сказати, що на підприємстві існують
нормативи матеріальних витрат по кожному виду виробничих запасів.

Згідно даних табл. 6.1 можна зробити наступні висновки: за 9 місяців
2001 відхилення від норм витрат було по фарбі пігментній і поліетилену.
Тобто, на ВАТ «КФТП» на 7,14 % відбулося підвищення витрат по фарбі
пігментній, ніж це передбачено за нормою, і на 14,28 % більше витрат по
поліетилену. За 9 місяців 2002 року відхилення від норм витрат більше,
ніж за аналогічний період 2001 року.

Так, на 6,6 % підвищилися матеріальні витрати по паперу белованому, на
13,3 % — по фарбі пігментній, на 0,5 % — по розчинниках і на 3 % по
поліетилену. Такі відхилення спричинені підвищенням якості продукції, що
виготовляється з виробничих запасів.

На останньому етапі аналізу ефективності використання матеріальних
ресурсів необхідно встановити можливості подальшого зниження норм витрат
матеріалів і матеріальних витрат, невикористаних у звітному році.
Вивчення конкретних умов виробничо-господарської діяльності підприємства
ВАТ «КФТП» дозволяє зробити висновки про те, що такі можливості на
підприємстві є. Також, наявні всі умови для впровадження у виробничий
процес нових промислово-технічних міроприємств по вдосконаленню
виробництва, яке б дало можливість знизити витрачання матеріалів,
палива, енергії і т.ін.

Слід також зазначити, що для спрощення аналізу на підприємстві можуть
використовуватись нові обчислювальні машини, за допомогою яких аналіз
господарської діяльності не лише скоротиться у часі, а й буде точніше
відображати всі показники, скоротить помилки, які вірогідні при ручному
обчисленні показників аналізу ефективності виробництва продукції.

Витрати, які підприємство понесе при автоматизації робочих місць,
повинні дуже швидко окупитися.

Але постає питання про наявність на підприємстві відповідних
працівників, які б могли вільно користуватися комп’ютером. Оперативність
і вигідність використання обчислювальної техніки дозволить підприємству
швидко реагувати на зміни у структурі виробництва.

Аналіз зведених показників матеріалоємкості припускає з’ясовування
реальних результатів її зниження, виконання ліміту матеріальних витрат і
завдань по середньому зниженню норм витрат з метою визначення заходів
щодо подальшого зниження витрат матеріалів, покупних напівфабрикатів,
палива й енергії. Міністерства і виробничі об’єднання встановлюють
виробничим об’єднанням і підприємствам ліміти (граничні рівні)
матеріальних витрат і завдання по середньому зниженню норм витрат і
економії матеріальних ресурсів. Задача вищестоящих організацій полягає,
насамперед, у тому, щоб мобілізувати зусилля підприємств на виконання
цих завдань і проконтролювати їх виконання. При цьому планове зниження
матеріалоємкості повинно бути підкріплено організаційно — технічними
заходами, розробленими підприємствами. Усе це потребує створення у
вищестоящих організаціях інформації про рівень матеріалоємкості
продукції, що випускається підприємствами галузі, про ефективність
використання матеріальних ресурсів у цілому і їхніх окремих видах,
відповідність фактично отриманої економії встановленої в планових
завданнях. У об’єднаннях, міністерствах зосереджується звітна
інформація підприємств, що відбиває рівень матеріальних витрат, обсяг
продукції, норми витрат матеріальних ресурсів і їхня зміна,
спеціалізовані форми про техніко-виробниче споживання матеріалів, що
дозволяє більш глибоко проаналізувати матеріалоємкість.

Виходячи з приведеної інформації необхідно визначити: ступінь виконання
підприємствами установлених норм матеріальних витрат і завдань
посередньому зниженню норм витрат найважливіших видів матеріальних
ресурсів; розмір фактично отриманої економії і її відповідність
установленій планом; причини невідповідності фактичної матеріалоємності
плановій.

Доцільний також аналіз резервів економії на підприємствах за рахунок
скорочення відходів матеріалів і виробничих втрат. Для цього вивчаються
коефіцієнти використання однакових матеріалів у однотипних технологічних
режимах розробки.

Висновки

Проаналізувавши велику кількість показників та спираючись на економічні
показники діяльності базового підприємства ВАТ «КФТП», можна впевнитися
в тому, що матеріальні цінності займають важливе місце серед об’єктів
управління підприємством.

У сьогоденних умовах ринкової економіки наша країна зазнає значних
зрушень у структурі виробництва. Більша частина існуючих нині
підприємств приватні. Переважають малі підприємства із нестійким
фінансовим положенням, зумовленим постійними змінами, як у економічній
так і у політичній сферах. Підприємства — виробники зазнають поразок у
зв’язку з тим, що їх керівництво не вміє правильно і своєчасно
проаналізувати та спланувати діяльність, побудовану перш за все, на
основі надходження та руху матеріалів у виробництві.

На прикладі ВАТ «КФТП» у курсовій роботі зроблено глибокий і всебічний
аналіз структури матеріалів, їх руху, результатів інвентаризації.
Підприємство, станом на 1.10.2002 року, має оптимальне співвідношення
основних та допоміжних матеріалів: 85,08 % до 19,92 %. Це свідчить, що
виробничий процес не стоїть на місці. Підприємство у достатній мірі
забезпечене сировиною і матеріалами, допоміжними матеріалами, що
зумовлює ефективну організацію виробництва. При цьому слід зазначити, що
рівень витрат на матеріали постійно зазнає змін, він змінюється в
залежності від стану економіки в країні. Через що підприємство важливо
зорієнтуватися в такій ситуації.

Ефективна діяльність ВАТ «КФТП» обумовлена також вірним аналізом
забезпеченості потреб у матеріальних ресурсах договорами на фактичне їх
виконання. Так як більша частка забезпечення потреб у виробничих запасах
досягається за рахунок зовнішніх джерел, то керівництво підприємства
приділяє велику увагу постачанню сировини та матеріалів, контролюючи
забезпечення потреб у матеріальних ресурсах, та виконанню договорів, їх
якості. Як правило постачальники працюють стабільно, що підтверджується
100 % рівнем виконання договорів за 9 місяців 2001 — 2002 року.

На ВАТ «КФТП» в процесі аналізу перевіряють відповідність фактичного
розміру запасів найважливіших видів сировини та матеріалів у порівнянні
з розрахунковими нормами їх використання. При проведенні такого аналізу
на ВАТ «КФТП» видно, що може існувати їх недостача для виробничого
процесу. Тому керівництву потрібно звернути на це особливу увагу і
прийняти відповідні міри щодо ліквідації таких негараздів.

Для характеристики ефективності виробничих запасів на ВАТ «КФТП»
розраховують показники матеріаломісткості продукції. На основі цього
показника розраховуються матеріальні витрати, які припадають на
виробництво одиниці продукції. Згідно проведеного аналізу за 9 місяців
2002 року матеріаломісткість продукції знизилася на 0,07 грн., але в той
же час питома вага матеріальних затрат за аналогічний період зросла на
0,23 грн. Це пояснюється тим, що підприємство постійно впроваджує у
виробництво нові технології, які потребують меншу кількість матеріалів,
через що матеріаломісткість знижується, а собівартість зростає.

При аналізі норми витрат матеріалів на виробництво одиниці продукції
простежилаоя тенденція зростання цих витрат. В основному це пов’язано з
тим, що підприємство постійно намагається підвищувати якість продукції,
щоб завоювати більші ринки збуту своєї продукції.

Згідно положення по інвентаризації [2] підприємство здійснює
інвентаризацію. Інвентаризація на підприємстві проводилася відповідно до
вимог щодо інвентаризації. За результатами останньої інвентаризації за 9
місяців 2002 року на підприємстві фактичні запаси на складах дорівнюють
даним бухгалтерського обліку. Така співставленість досягається завдяки
тому, що на складах не залежуються матеріали, підприємство працює майже
безперебійно і виробничі запаси зовсім не псуються.

На ВАТ «КФТП» постійно здійснюється аналіз матеріалів, впровадження
такого аналізу допомагає більш раціонально використовувати наявні
матеріальні ресурси, зокрема знаходити резерви всередині самого
підприємства для збільшення виробництва продукції за рахунок зменшення
матеріальних витрат на одиницю продукції.

На основі попередніх даних було проведено узагальнюючий аналіз
виробничих запасів при цьому, важливе місце тут займає зменшення
матеріаломісткості продукції. За 9 місяців 2002 року підприємство
досягло зменшення матеріаломісткості продукції. Ефективне використання
виробничих запасів обумовлює скорочення матеріальних витрат на
виробництво продукції, зниження її собівартості і зростання прибутку.

Щодо використання матеріалів на ВАТ «КФТП», то за 9 місяців 2002 року
відбулося відхилення від норм витрачання матеріалів на одиницю
продукції. Це було пов’язано з підвищенням якості продукції.

В загальному можна зробити висновок, що підприємство забезпечене
матеріальними ресурсами.

Аналіз повинен займати одне з провідних місць у процесі управління
виробничою діяльністю, адже обліку, без застосування аналізу, не
достатньо для прийняття раціональних і ефективних рішень по
вдосконаленню виробничого процесу. На сьогоднішній день аналіз майже
ніде не застосовується. Йому мало приділяють увагу як підприємці, так і
вчені, які розглядають різного роду економічні питання по вдосконаленню
роботи як малих підприємств, так і гігантів індустрії.

Проаналізувавши кожне питання курсової роботи можна сказати, що дана
система аналізу дасть можливість підвищити якісний рівень
виробничо-господарської діяльності підприємства.

Список використаних джерел

І.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон
України від І6 липня 1999р. № 996 — XIV // Все про бухгалтерський облік
— 2000.-№86.—С.336

2. Баланс: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 затв. Наказом
Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 88 // Все про
бухгалтерський облік — 2000. -№ 86 — С.9-13.

3. Запаси : Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 затв. Наказом
Міністерства фінансів України від 20.10.99р. № 246 // Все про
бухгалтерський облік — 2000. — № 86 — С.47-48.

4. Звіт про фінансові результати : Положення (стандарт) бухгалтеського
обліку 3 затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №
87 // Все про бухгалтерський облік — 2000.- № 86 — С. 14-17.

5. Бабич В.В., Свидерский Е.И. Бухгалтерский учет на предприятййх малого
бизнеса. — К.: 000 Либра, 1996. — 160 с.

6. Безруких В.Б., Кондраков В.Б. й др. Бухгалтерский учет. Под ред.
Безруких П.С. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.

7. Белобжедский И.А Производственьїе запасьі предприятия: учет, оценка,
контроль // Финансьі — 1992,» № 12 — С.20-25.

8. Бойко В.М. Бізнес: словник — довідник,- К.: «Україна», 1995.

9. Бутенець Ф.Ф. Практикум. Економічний аналіз.- Житомир: ЖІТІ., 2000
-205с.

10. Грачова Р.Н. Підрахунок собівартості// Галицькі контракти.- 1998.
-№40-С.84-88.

11. Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і
аудит в умовах ринку. —К.: Видавництво Бліц-Інформ, 1996 — 832 с.

12. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу : Навчальний посібник. —
К.: Знання — Прес, 2002 — 190 с.

13. Коробов М.Я. Фінансове — економічний аналіз діяльності підприємства
Навчальний посібник. — К.: ТОВ «Знання » КОО, 2000 — 245 с.

14. Мочерний С.В. Економічний словник — довідник. — К.: Феміна,
1995-129с.

15. Пархоменко В.О. Инвентаризация в системе бухгалтерского учёта в
Украине К.: КФЭИ, 1995. — 112 с.

16. Раевский В.А. Анализ финансово — хозяйственной деятельности
предприятий(объединений): Учебник, — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
Финасы и статистика, 1988. С. 193-204.

17. Саблук П.Т., Демьяненко М.Я. Словник — довідник фінансиста
АПК.—Інститут аграрної економіки, 1990.

18. Савицька Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. — МН.:
ЧП Экоперспектива, Новое знание, 1999. — С.357-375.

19. Смоленюк П.С., Смоленюк Л.Т. Анализ использования материальных
ресурсов// Бухгалтерский учёт. — 1991. — № 7. С. 43-45.

20. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними
формами власності. —К.: А.С.К. 2000 — 512 с.

21.Фёдоров А.С. Автоматизация бухгалтерского учёта. — М.: Финансы и
статистика. 1987 г. — С.216 -220.

Похожие записи