КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З КУРСУ ОБЛІК БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

1.Акцизний збір. 2.Єдиний податок. 3.Внески на соціалне страхування.

План

Акційний збір.

2. Єдиний податок.

3.Внески на загальнообовязкове соціальне страхування в зв’язку з
тимчасовою втратою працездатністю та витратами зумовленими народжуванням
та похованням.

1. Акцизний збір — це непрямий податок на окремі товари (продукцію),
визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів
(продукції) і оплачується покупцем. 

1.1 Ознаки АЗ: 

· це непрямий податок; 

· це податок на окремі товари, визначені законом як підакцизні; 

· сума АЗ включається до ціни підакцизних товарів. 

Цей податок встановлюється на високорентабельну продукцію. 

Особливістю АЗ є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування
попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до
неї АЗ. 

Держава акумулює кошти, одержані від сплати АЗ, і використовує їх на
фінансування соціальних та інших програм. 

АЗ подібний до ПДВ: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї
у вигляді надбавки на стадії реалізації. Вони спрямовані на споживача,
які їх і сплачують. 

Відмінності між АЗ та ПДВ

АЗ ПДВ

Обкладаються тільки товари Обкладаються не тільки товари, а роботи і
послуги як виробничого, так і невиробничого призначення

Обкладаються невелика група товарів, які називаються підакцизними
Обкладаються майже всі товари

Різні види ставок, що залежать від групи товарів Передбачає дві ставки:

·        Нульову

·        20 відсотків

Нараховується і сплачується один раз при первісній реалізації виробленої
продукції або при ввезенні підакцизних товарів на територію України
Нараховується і сплачується на кожному етапі виробництва і продажу
товару

Споживачами підакцизних товарів є більш вузькі верстви населення Має
універсальний характер і справляється майже з усіх споживачів

Платниками акцизного збору є: 

а) суб’єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення
(інші відокремлені підрозділи) — виробники підакцизних товарів на митній
території України (діють відповідно до загального податкового
законодавства України). 

б) нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (послуг)
на митній території України безпосередньо або через їх постійні
представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством
(діють відповідно до загального податкового законодавства України і
відповідно до міжнародних договорів щодо оподаткування); 

в) будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх
філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну
територію України підакцизні товари. Умовою сплати АЗ є надання митниці
копії платіжного доручення на загальну вартість обов’язкових платежів,
які повинні бути сплаченими до державного бюджету. Товар ввозиться за
акцизною вантажною митною декларацією, до якої додаються: 

· зовнішньоекономічний договір; 

· дві копії платіжного доручення; 

· примірник заявки розрахунку з оцінкою податкової інспекції про суму
фактично сплаченого акцизного збору під час купівлі марок АЗ.

г) фізичні особи — резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають)
підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді
супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні
особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані
(надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших
відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що
перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних
осіб, визначені митним законодавством; 

д) юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми
володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у
податкових агентів. 

Об’єктом оподаткування є: 

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів
(продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи,
послуги), безплатної передачі товарів — (продукції) або з частковою їх
оплатою; 

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного
споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників; 

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться,
пересилаються) на митну територію України; залежить від митної вартості
товарів. 

1.2 Акцизний збір обчислюється: 

а) за ставками у процентах до обороту з продажу: 

· товарів, що вироблені на митній території України, — виходячи з їх
вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами
на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного
збору; 

· товарів, що імпортуються на митну територію України, — виходячи з їх
вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами
на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного
збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум
ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору); 

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); 

в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих
сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). 

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. 

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів
(продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом
якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше: 

· або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський
рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що
продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти —
дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору; 

· або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції). 

Акцизний збір не справляється:

1. з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору
за межі митної території України. 

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі
митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування)
засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією. 

2. з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію України,
якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справляється
податок на додану вартість у зв’язку із звільненням, передбаченим для
окремих видів товарів. 

3.Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів
спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться
органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів
спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за
переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. 

4. При вивезенні з митної території України підакцизної продукції,
набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції. 

5. підакцизні товари, які переміщуються через митну територію транзитом 

6.з інших товарів. 

Пільги стосуються лише сплати АЗ, і не стосуються ведення обліку і
звітності. 

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками
самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів
(продукції) за встановленими ставками. 

Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари
(продукцію), в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їх
декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох
примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових
інспекцій за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності, для
справляння акцизного збору. 

Суб’єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну
територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного
збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що
настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених
(імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з
покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про
обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших
суб’єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору. 

Платники акцизного збору, а також податкові агенти несуть
відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та
сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства
України. 

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного
збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України
«Про державну податкову службу в Україні». 

Марки акцизного збору

марка акцизного збору — спеціальний знак, яким маркуються алкогольні
напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного
збору . 

плата за марки акцизного збору — плата, що вноситься замовниками
(імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових
виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та
реалізацію цих марок; 

алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння
цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із
вмістом понад 8,5 відсотка етилового спирту, які розлиті у пляшки або
іншу тару (крім тари, в якій вони транспортуються і зберігаються для
подальшого фасування) з кінцевою метою здійснення роздрібної торгівлі; 

тютюнові вироби — вироби, частково або повністю виготовлені з листя або
інших частин тютюну та/або інших рослин, що належать до роду Nicotiniana
родини пасльонових, у тому числі сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а
також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші
тютюнові вироби, які фізіологічно впливають на організм людини під час
споживання (куріння, нюхання, жування, смоктання тощо), розфасовані у
пачки (упаковки) з кінцевою метою здійснення роздрібної торгівлі без
додаткової обробки або переробки. 

Виробництво суб’єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на
території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення
марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України,
транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для
продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких
немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється. 

Алкогольні напої та тютюнові вироби, виготовлені з метою експорту, не
підлягають маркуванню українськими марками акцизного збору. 

Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) або на одиниці
іншої тари, в яку розлиті алкогольні напої, та на пачці (упаковці)
тютюнових виробів є однією з підстав для ввезення на митну територію
України, реалізації їх споживачам, перевезення територією України (крім
міжнародного транзиту) і зберігання на території України (крім
зберігання виробником до маркування виробів згідно з технологічним
процесом або зберігання для вивозу з митної території України). 

Алкогольні напої та тютюнові вироби, не позначені українськими марками
акцизного збору, які зберігаються суб’єктами підприємницької діяльності
в товарних обсягах (крім товарів, призначених для вивозу за межі митної
території України), розглядаються як такі, що призначені для реалізації
на території України. 

Марки акцизного збору виготовляються на замовлення Головної державної
податкової інспекції України, зберігаються та реалізуються державними
податковими інспекціями. 

Покупцями марок акцизного збору можуть бути суб’єкти підприємницької
діяльності, які відповідно до законодавства України є платниками
акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється таким
способом і в такому місці, щоб марка розривалася під час розкупорювання
(розкриття) пляшки (іншої тари), пачки (упаковки). 

Технічний порядок маркування алкогольних напоїв (включаючи маркування
одиниць тари великого об’єму — бутлі, бочки тощо, які використовуються
при реалізації напоїв на розлив) і тютюнових виробів визначається
Правилами виготовлення, зберігання і продажу марок акцизного збору й
маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

Покупці марок акцизного збору повністю відповідають за фінансовими
зобов’язаннями, пов’язаними з одержанням марок акцизного збору, до
моменту настання однієї з перелічених нижче подій: 

· сплати сум акцизного збору у повному обсязі; 

· повернення невикористаних марок акцизного збору продавцеві марок, в
якого вони були придбані (у разі, коли марки повернуті протягом 90 днів
з моменту їх придбання). 

Плата за придбані марки в такому разі покупцеві марок не
відшкодовується.

Начальники державних податкових інспекцій та їх заступники мають право
виносити постанову про конфіскацію алкогольних напоїв та тютюнових
виробів, що реалізуються торговельними підприємствами без наявності на
пляшці, пачці, упаковці марки акцизного збору. 

3/4

e

e

????????????дно з Порядком реалізації або знищення конфіскованих
алкогольних напоїв та тютюнових виробів. 

Конфісковані алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають реалізації
або знищенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 

2. Платники єдиного податку не мають права використовувати іншій спосіб

розрахунків за відвантаження продукції, крім готівкових та безготівкових
розрахунків коштами (бартер)

Платники єдиного податку — юридичні особи ведуть податковий облік за
тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом. Суб’єкти
малого підприємництва — фізичні особи мають право самостійно обрати
спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання
свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для
суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб установлюється місцевими
радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і
не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У
разі коли фізична особа — суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька
видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки
єдиного податку, нею прибавляється одне свідоцтво і сплачується єдиний
податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли
платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з
використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності
членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків
за кожну особу. Суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка
сплачує єдиний податок, звільняється вад обов’язку нарахування,
відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів,
пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з
ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї. Суб’єкт
підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок
щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок
відділень Державного казначейства України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого
підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою
оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на
вибір суб’єкта малого підприємництва. Форма та порядок видачі свідоцтва
про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою
адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для
переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт
малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної
податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб’єкт малого
підприємництва — юридична особа обов’язково зазначає, яку ставку єдиного
податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку
наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати
всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній
звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного
разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобов’язаний
протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право
сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову. Відмову
вад застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і
повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб’єкти малого
підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного
(податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до
органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до
закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу). Форма
книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно
до цього Указу, і порядок її ведення суб’єктами малого підприємництва,
які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності,
встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період
(квартал) суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи подають до
органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за
звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку,
акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6
відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також
платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з
позначкою банку про зарахування коштів. Суб’єкт малого підприємництва —
юридична особа зобов’язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову
книгу. У разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу Президента
України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб’єктів малого підприємництва від 28.06.1999 р. № 746/99 «Про внесення
змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727», платник єдиного
податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та
звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Суб’єкти
малого підприємництва несуть відповідальність за правильність
обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного
податку згідно із законодавством України. Суб’єкт малого підприємництва,
який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і
зборів (обов’язкових платежів):

податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала
спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

— податку на прибуток підприємств;

— податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб — суб’єктів малого
підприємництва);

— плати (податку) за землю;

— збору на спеціальне використання природних ресурсів;

— комунального податку;

— податку на промисел;

— збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

— збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери
послуг;

— внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

— внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

— плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких
видів підприємницької діяльності»;

— збору на обов’язкове соціальне страхування.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого
підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх
реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування,
обліку та звітності, вважаються суб’єктами спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх
державну реєстрацію. Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи
— платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні
контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб’єктами малого
підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством
фінансів України. Дія Указу Президента України «Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва від
28.06.1999 р. № 746/99 «Про внесення змін до Указу Президента України
від 03.07.98 р. № 727» не поширюється на:

— суб’єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону
України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у
частині придбання спеціального патенту;

— довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні
та небанківські фінансові установи;

— суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки,
що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб’єктів,
які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

— фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються
підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють
торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними
матеріалами;

спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств».

3.Внески на загальнообовязкове соціальне страхування в зв’язку з
тимчасовою втратою працездатністю та витратами зумовленими народжуванням
та похованням

Порядок стягнення і використання збору на обовязкове соціальне
страхування (в тому числі, збору на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття) визначається Законом України “Про збір на
обов’язкове соціальне страхування” від 26. 06. 1997 р.

Згідно ст.. 1 Закону платниками збору на обов’язкове соціальне
страхування (в тому числі збору на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття) є:

суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх
обєднання, бюджетні, суспільні та інші установи, організації – юридичні
особи, а також фізичні особи, які використовують працю найнятих
робітників;

філії, відділи, інші підрозділи платників збору, які не мають статусу
юридичної особи та розташовані на іншій ніж платник збору території;

фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не
використовують працю найнятих робітників, а також адвокати, особисті
нотаріуси;

фізичні особи, які працюють на умовах контракту і фізичні особи, які
виконують робити згідно цивільно-правовим договором.

Ставки збору (ст..4):

Для платників збору, визначених пунктів 1) і 2), збір становить 2.5% від
фактичних витрат на оплату праці робітників. Для підприємств,
організацій, де працюють інваліди, збір по ставці 1% для працюючих
інвалідів та 2.5% — для інших робітників .

Для платників збору, визначених п. 3 та 4 статті 1 Закону – 3% від суми,
що підлягає оподаткуванню прибутковим податком з громадян.

Сума внеску на соціальне страхування залежить від фонду заробітної
плати, усіх видів заохочувань та премій, на який нараховуються внески.

До Фонду соціального страхування підприємство зараховує суми, що
надійшли від робітників і службовців за путівки на лікування,
відпочинок, туризм.

За рахунок цих коштів здійснюється видатки: на допомогу по тимчасовій не
працездатності, вагітності та пологах, при народжені дитини і т.п.

До Фонду соціального страхування через установи банку перераховується
лише сума, що перевищує доходи над витратами. Підприємство поквартально
складає Ф4 ФСС “Розрахункову відомість по коштах Фонду соціального
страхування” і подає вищій установі за місцем реєстрації не пізніше 8
числа, наступного за звітним періодом місяця.

Бухгалтерський облік розрахунків з органами соціального страхування
ведуть на рахунку 652 “Розрахунки по соціальному страхуванню”

Виплати за рахунок Фонду соціального страхування, крім виплат по
тимчасовій не працездатності, прибутковим податком з фізичних осіб не
обкладаються, тому ці виплати здійснюються без нарахування готівкою з
каси підприємства.

Нормативна база:

Закон України “Про збір на загальнообов’язкове соціальне страхування”
від 26.06.1997 р. № 402/96-ВР.

Порядок стягнення збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття (затверджено наказом Міністерства праці і соціальної політики
від 03.10.1997 р. №4)

Платники збору розглянуті у питанні “Збір на обов’язкове соціальне
страхування”.

Ставка збору – 2,5 % і 0,5 %

Перелік витрат на оплату праці, на які нараховується збір в розмірі 1,5%
визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою
Наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 р. До цих витрат
не відносяться витрати, передбачені п.п 2.1 – 2.4 Інструкції. Не
нараховуються 1,5 % на виплати що не враховуються при визначені
середньомісячної заробітної плати для нарахування пенсій. За ставкою 0,5
% здійснюється утримання з сукупного доходу фізичних осіб, що підлягає
обкладенню прибутковим податкам. Загальна сума з бору сплачується
щоквартально, у встановлений термін, одночасно з одержанням коштів на
оплату праці і зараховуються на балансовий рахунок 100 державного
бюджету, відкритий в органах державного казначейства.

По збору на обов’язкове соціальне страхування передбачено щоквартальне
складання звітності і подання її у відповідні органи за місцем
реєстрації не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

Органи державної служби зайнятості, ДПА здійснюються контроль за
надходженням коштів на спеціальний рахунок державного фонду України.

Сума своєчасно несплаченого збору вважається недоїмкою і стягується з
нарахуванням пенсії

Задача

На підставі даних таблиці вирахувати акцизний збір, скласти розрахунок
на бланку встановленої форми та вказати сплати в бюджет

Покупці Вид продукції Кількість реалізованої продукції, літр Дата оплати
рахунків

А Горілка (40 %) 1200 04.03

Б Лікер (25 %) 810 10.03

В Коньяк (42 %) 1400 13.03

Розв’язок

Похожие записи