ЗМІСТ

Вступ

І. Теоретична частина

1. Організація роботи касового апарату банку

1.1. Поняття касових операцій банку

1.2. Касовий апарат банку

1.3. Організація роботи касового апарату

2. Порядок здійснення касових операцій банку із СГД

2.1. Загальні вимоги до оформлення касових документів

2.2. Приймання банком готівки

2.3. Порядок видачі готівки з каси банку

2.4. Здійснення касових операцій із застосуванням платіжних

карток

2.5. Порядок вилучення з обігу та передавання для

дослідження сумнівних банкнот (монет)

3. Облік касових операцій

3.1. Вимоги МСБО щодо відображенняч готівки у фінансовій

звітності

3.2. Структура рахунків для обліку готівкових коштів

3.3. Організація та облік операцій з інкасування грошового

виторгу

ІІ. Практична частина

4. Досвід банку з ведення касових операції СГД

4.1. Документальне оформлення та облік касових операцій СГД

(практичний приклад)

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

У недавньому минулому комерційні банки займали особливе положення в
економіці західних країн. Державні органи завжди підтримували банки у
разі кризи ліквідності або при загрозі банкрутства, щоб гарантувати
стабільність фінансової системи. При цьому фінансове законодавство
обмежувало сферу діяльності комерційних банків, точно визначаючи що і як
вони можуть робити, і одночасно оберігало банки від появи конкурентів.
Банки при цьому грали традиційну роль посередника між вкладниками і
позичальниками і забезпечували функціонування платіжної системи,
відносно мало думаючи про застосування нових методів і технологій.

Щоденно мільйони людей у світі мають справу з грошима. Грошові суми,
якщо вони записані у вигляді цифрових даних, відображають дебіторську
заборгованість, кредиторські вимоги або боргові зобов’язання. Гроші —
один із чинників, що регулює економіку. Коли їх недостатньо —
господарський механізм дає збої. Але й надто великий обсяг грошей в
обігу не сприяє економічному розвитку. Отже, держава повинна слідкувати
за тим, щоб функціонування грошей у країні здійснювалось у прямій
залежності від економічного зростання.

Касові операції виконуються відповідно до інструкції Про касові операції
в банках України від 14.08.2003 року, затвердженої постановою Правління
Національного банку України від 14.08.2003 року за № 337.

Національному банку України як головному банку держави належить
монопольне право на емісію грошей, випуск в обіг національних грошових
знаків (банкнот та монет). Як центральний банк держави він здійснює
грошово-кредитну політику і розпоряджається резервними фондами грошових
білетів і монет. Резервні фонди перебувають у виключному віданні
Національного банку України і можуть витрачатися лише на підставі його
письмових вказівок про випуск грошей в обіг або про видачу їх для потреб
Автономної Республіки Крим, територіальних управлінь, інших установ НБУ.
Зрозуміло, що такі операції належать до виключної компетенції
Національного банку.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – поняття касових
операцій банку, касового апарату банку, організації роботи касового
апарату, загальних вимог до оформлення касових документів, приймання
банком готівки, порядку видачі готівки з каси банку, здійснення касових
операцій із застосуванням платіжних карток, порядку вилучення з обігу та
передавання для дослідження сумнівних банкнот (монет), вимог МСБО щодо
відображенняч готівки у фінансовій звітності, структури рахунків для
обліку готівкових коштів, організації та обліку операцій з інкасування
грошового виторгу, документального оформлення та обліку касових операцій
СГД.

При написанні даної курсової роботи були використані наступні основні
нормативно-правові акти: Закони України «Про банки і банківську
діяльність», «Про Національний банк України», Інструкція Про касові
операції в банках України, а також наукова література: Коцовської Р.,
Ричаківської В., Табачук Г., Грудзевич Я., Вознюк М. “Операції
комерційних банків”, Кіндрацької Л.М. „Бухгалтерський облік у банках
України”, Васюренко О.В. “Банківські операції”; його ж “Механизм
осуществления банковских операций с иностранной валютой”, Ющенко В.А.,
Міщенко В.І. “Валютне регулювання”, Савлука М.І. “Вступ до банківської
справи”.

Курсова робота складається з наступних розділів: розділів 1 “Організація
роботи касового апарату банку”, розділу 2 “Порядок здійснення касових
операцій банку із СГД”, розділу 3 “Облік касових операцій”, розділу 4
“Досвід банку з ведення касових операції СГД”.

І. Теоретична частина

1. Організація роботи касового апарату банку

1.1. Поняття касових операцій банку

Касові операції банку становлять досить великий обсяг роботи і
характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль
стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську
систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації
в Україні.

Усі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, громадські
та інші підприємства, організації, установи незалежно від форми
власності та видів діяльності, а також особи, що є суб’єктами
підприємницької діяльності і мають поточний рахунок у банку, зобов’язані
зберігати свої грошові кошти в установах банків. За потреби вони можуть
одержати готівку з установ банку для розрахунків з оплати праці,
грошових виплат та заохочень, купівлі цінних паперів, виплати
дивідендів, гонорарів, стипендій, пенсій, витрат на службові
відрядження, господарські потреби тощо.

Постановою Правління Національного банку України від 18.01.99 за № 14
передбачено, що за касове обслуговування банк бере з клієнта плату в
розмірі, передбаченому договором на касове обслуговування, але не більше
1,0 % від виданої суми готівки.

Плату за касове обслуговування бюджетних організацій, військових частин
рекомендується встановлювати в менших розмірах з урахуванням того, що
доходи, одержані від комплексного обслуговування державного бюджету,
покривають у цілому відповідні витрати банку.

Видача готівки підприємствам зв’язку на виплату пенсій здійснюється
безкоштовно на підставі того, що Національний банк підкріплює каси
банків на ці операції безкоштовно.

Як бачимо, установи банків активно впливають на організацію
готівково-грошового обігу: Національний банк України, як єдиний
емісійний і касовий центр держави, організує і регулює обсягі структуру
готівкової маси відповідно до основних напрямів грошово-кредитної
політики; інші банки здійснюють аналіз і прогнозування готівкового
обігу, виконують оперативні функції з реалізації єдиної
грошово-кредитної політики на території регіону та ін.

З огляду на сказане основними завданнями банків щодо готівкового обігу
є:

безумовне виконання актів Верховної Ради України, Законів України,
Указів Президента України, нормативних актів Національного банку України
з питань регулювання обсягу і структури готівкової маси в обігу;

аналіз сукупних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат
населення;

прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою з
урахуванням основних напрямів грошової політики і показників
економічного та соціального розвитку;

раціональна організація готівкового обігу та якнайбільше залучення
готівки до кас банків;

обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання
обігу готівки;

своєчасна видача готівки суб’єктам господарювання на оплату праці,
пенсій, допомог та для інших цілей;

додержання встановленого порядку ведення касової і емісійної роботи.

Досить значна маса готівки проходить через поточні рахунки контрагентів,
що їх відкрито в установах банків і які використовуються для обліку руху
коштів. Для проведення касових операцій у банку створюється структурний
підрозділ — касовий апарат. Керівництво банку самостійно вирішує питання
про структуру касового апарату. Але за будь-яких організаційних форм
його побудови касовий апарат проводить приймання та видачу готівки, а
також здійснює весь обсяг супутніх операцій: перерахунок інкасованої
виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення і видачу
грошових чекових книжок.

1.2. Касовий апарат банку

Операційна каса — це структурний підрозділ банків, який проводить
операції з касового обслуговування клієнтів. Залишок грошей в
операційній касі обмежено певним лімітом, що визначається за узгодженням
з відповідною установою Національного банку залежно від обсягу
готівкового обороту конкретного банку та умов його роботи.

Операційна каса може включати окремі види кас, а саме: прибуткову,
видаткову, вечірню, перерахункову грошової виручки. Як правило, основний
обсяг готівки в системі банків проходить через прибутково-видаткові
каси.

Банки виконують касові операції з обслуговування клієнтів на основі
єдиних правил, установлених Національним банком України. Ці правила
визначають порядок прийняття та видачі грошей, їх перерахування,
упакування, зберігання та обліку.

Для прийому, зберігання і видачі грошей та цінностей кожна установа
банку має касовий відділ (операційну касу) (рис. 1.).

Рис. 1. Організаційна структура касового відділу банку

За охорону грошей та матеріальних цінностей відповідальними особами є
керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси. З кожним
працівником каси укладається угода про повну матеріальну
відповідальність.

Нормальна робота касира неможлива без знання ним загальних правил
касової роботи. Ці правила передбачають:

• касові приміщення в установах банку мають бути ізольовані й обладнані
таким чином, щоб можливість спостереження і вивчення сторонніми особами
розміщення грошових сховищ була виключена;

• протягом робочого дня двері в касові приміщення повинні зачинятися з
внутрішнього боку;

• особи, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, повинні
мати можливість візуально контролювати роботу касирів;

• кабіни операційних кас мають бути обладнані відповідним чином;

• у столах касирів ящики повинні мати замки з індивідуальними секретами,
а столи в касах перерахунку повинні бути зі спеціальними перегородками
між робочими місцями касирів;

• для зберігання грошових коштів і цінностей касири повинні
використовувати сейфи або металеві шафи;

• перерахунок грошових білетів і монет повинен проводитись із
використанням грошово-лічильних машин;

• касирам заборонено, при тимчасовій відсутності на робочому місці,
залишати у відкритому вигляді, не закритими у сейфи готівку, цінності,
печатки, штампи, ключі від грошових сховищ тощо. Також забороняється
залишати ключі в замках дверей грошових сховищ і сейфів;

• верхній одяг, їжа та власні гроші касирів повинні зберігатися в
спеціально відведеній кімнаті поза приміщенням каси;

• касир повинен мати в наявності зразки підписів працівників, які
уповноважені підписувати при-хідні та видаткові касові документи, а
бухгалтерські працівники — зразки підписів касирів;

• мають бути вивішені правила перевірки платіжності грошових знаків.

Вхід у касу, крім працівників каси, дозволяється: керівникові банку,
головному бухгалтеру та їх заступникам. Інші особи допускаються в касу
за разовими перепустками, які видають з дозволу керівника банку.

1.3. Організація роботи касового апарату

При обслуговуванні рахунків юридичних та фізичних осіб банки здійснюють:

• видаткові касові операції;

• прихідні касові операції.

Видача грошей із кас банку здійснюється видатковими касами й
оформляється грошовими чеками, заявою на видачу готівки та ордерами. При
проведенні видаткових касових операцій завідувач каси видає в підзвіт
касирам необхідну суму розмінних монет і банкнот під розписку касира в
спеціальній книзі прийнятих і виданих грошей.

Представники підприємств для одержання готівки пред’являють операційним
працівникам грошові чеки. Видача готівки фізичним особам проводиться за
заявою на видачу готівки. Операційний працівник перевіряє правильність
оформлення видаткових касових документів і наявність коштів на рахунку
клієнта. Чеки на одержання готівки юридичними особами додатково
перевіряються контролером, який дає дозвіл на їх оплату. Операційний
працівник після перевірки документів видає особі, яка отримує готівку,
для пред’явлення в касу контрольну марку від грошового чека.

Одержавши видатковий документ, касир зобов’язаний:

• перевірити наявність підписів посадових осіб банку та їх
відповідність зразкам;

• порівняти суму, яка проставлена цифрами і суму, вказану літерами;

• перевірити наявність на документі розписки щодо одержання грошей і
даних паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;

• викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і
запитати у нього суму грошей, яку він одержує;

• звірити номер контрольної марки або талона з номером на видатковому
документі і приклеїти контрольну марку до чека;

• підготувати суму готівки і видати їх одержувачеві;

• підписати видатковий документ.

У кінці операційного дня касир підраховує підсумок і з метою контролю за
схоронністю грошових коштів:

• звіряє суму прийнятих під звіт коштів і суму видаткових документів із
запасом готівки;

• складає звітну довідку відповідної форми і підписує її;

• наведені в довідці касові обороти звіряє із записами в касових
журналах операційних працівників. Касир підписується в касовому журналі,
а операційні працівники — у довідці. Залишок грошей і видаткові касові
документи разом зі звітною довідкою касир здає під розписку в
спеціальній книзі завідувачеві каси, який перевіряє довідку і направляє
її в документи дня (рис. 2).

Прийом готівки здійснюється прихідними касами.

Прихідні касові документи виписують в одному або у двох примірниках (під
копірку). Записи сум у документах ведуться з великої літери обов’язково
з початку рядка, чітко, без скорочень, вільне місце прокреслюється.

Прийом готівки здійснюється прихідними касами. Готівка приймається за
такими документами: заява на переказ готівки, прибуткові касові ордери,
прибутково-видаткові касові ордери.

На підставі заяви на переказ готівки приймаються гроші від суб’єктів
господарської діяльності для зарахування внесених сум на їхній поточний
рахунок, а також від громадян для оформлення вкладів, на сплату платежів
від фізичних осіб на користь юридичних осіб.

Внутрішньобанковські операції оформляються прибутковими касовими
ордерами.

Найбільша сума готівки проходить через касу банку за заявами на переказ
готівки. По суті, цей прибутковий документ складається з двох окремих
документів: заяви на переказ готівки та квитанції.

Відповідальні працівники (операціоністи) перевіряють наявність
реквізитів (назва установи, що здає гроші, сума цифрами і словами, номер
поточного рахунка), після чого заява на переказ готівки до каси. Далі
касир виконує свої контрольні функції, перевіряючи наявність і
тотожність підписів операційних працівників, звіряючи їх зі зразками, що
є в нього. Викликаючи особу, яка вносить гроші, з поаркушним
перелічуванням приймає їх.

Якщо в клієнта, що здає готівку, встановлено розбіжності між сумою
готівки і сумою, вказаною в документі, а також при виявленні неплатіжних
і фальшивих грошей, йому пропонується переписати документ. Первинний
документ касир перекреслює і на звороті квитанції до цього документа
проставляє фактично прийняту суму грошей і підписує квитанцію. Заяву на
видачу готівки передаються операційному працівнику, який викреслює
попередньо вказану суму і записує нову суму внеску, оформляє знов
одержані документи і надсилає їх до каси.

З різних причин фактична сума готівки, пред’явлена до підрахунку і здачі
в установу банку, може не відповідати сумі, зазначеній в заяві на
переказ готівки. За виявлення розбіжностей касир пропонує здавачеві
переписати даний прибутковий документ, указавши у ньому суму, що
фактично виявлена під час поаркушного перелічування. У такому разі
первісний документ касир перекреслює і на звороті квитанції записує
фактично виявлену суму. Повний документ (заява на переказ готівки та
квитанція) передають назад операційному працівникові, який викреслює в
касовому журналі попередню суму і записує нову за умови, що здавач
переписав документ, котрий знову надсилається до каси.

Протягом дня касири згідно з прибутковими грошовими документами ведуть
облік прийнятих і зданих грошових сум в окремій книзі обліку прийнятих і
виданих грошей (цінностей), а наприкінці операційного дня складають
довідку касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей та кількість
прибуткових документів, що надійшли до каси, звіряючи загальну суму за
довідкою з фактичною сумою наявних грошей. Елементом внутрішнього
банківського контролю за проведенням касових операцій є те, що довідка
не тільки підписується касиром, а й обороти звіряються із записами в
касових журналах операційних працівників. Важливість контролю додатково
підкреслює те, що звірка оформляється підписами касира в касових
журналах і, відповідно, операційних працівників на довідці касира.

Прийняті за операційний день гроші касир формує в пачки і разом із
прибутковими документами і довідкою касира прибуткової каси здає під
розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)
завідувачеві, який звіряє суму готівки і кількість прибуткових
документів із записами.

Гроші, що не сформовані у повні пачки (по 100 штук одного номіналу)
завідувач каси передає для комплектування одному з касирів також під
розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

Рис. 2. Схема документообігу і контролю за видатковими касовими
документами

Для організації прийому готівки після завершення операцій дня в усіх
банках працюють вечірні каси. Видаткових операцій вечірні каси не
проводять, а прийняті гроші зараховуються на рахунки власників не
пізніше наступного дня.

Операції у вечірній касі здійснюють касир і бухгалтер-контролер, який
перевіряє прихідні документи, підписує їх, а потім передає касирові.
Касир на прийнятих документах проставляє штамп «Вечірня каса». У
вечірній касі працівники заповнюють касовий журнал, і всі прихідні
документи та прийняті суми звіряються із записами в цьому журналі.
Гроші, прихідні документи, касовий журнал і печатка зберігаються у
сейфі, який здається під охорону.

Уранці наступного робочого дня працівники вечірньої каси приймають сейф
від охорони (під розписку в контрольному журналі), здають гроші і
прихідні документи завідувачеві каси під розписку в касовому журналі.
Касовий журнал після цього передається головному бухгалтеру разом із
прихідними документами для контролю і підпису. Прихідні документи
передаються в операційний відділ для зарахування коштів на рахунки.

При здійсненні у вечірніх касах операцій без бухгалтера-контролера касир
приймає гроші з використанням контрольно-касового апарата.

Працівники вечірньої каси приймають також сумки (мішки) з готівкою від
інкасаторів. В установах банків, що приймають кошти від інкасаторів,
організовуються каси перерахування. Працівники каси, перераховуючи
готівку, повинні дотримуватися спеціальних правил, що встановлені
відповідною інструкцією НБУ. Перераховані в цій касі кошти зараховуються
на рахунки клієнтів і передаються в комору.

2. Порядок здійснення касових операцій банку із СГД

2.1. Загальні вимоги до оформлення касових документів

До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями,
визначеними Інструкцією Про касові операції в банках України від
14.08.2003 року, належать: заява на переказ готівки,
прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки,
прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а
також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною
платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання
його в готівковій формі.

Валютно-обмінні операції, а також операції з банківськими металами
здійснюються на підставі касових документів, визначених іншими
нормативно-правовими актами.

Для проведення операцій з цінностями, які обліковуються на
позабалансових рахунках, використовуються видатковий позабалансовий
ордер і прибутковий позабалансовий ордер.

Вимоги Інструкції Про касові операції в банках України від 14.08.2003
року (далі – Інструкція) до оформлення касових документів не поширюються
на операції із застосуванням платіжних карток.

Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких
здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів
виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з
використанням комп’ютерної техніки з відображенням обов’язкових
реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які
виготовляються лише друкарським способом.

Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки
та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються
відповідною платіжною системою і мають містити обов’язкові реквізити:
дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані
паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума
касової операції, підписи платника або отримувача та працівників
банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов’язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для
зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених
вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку
отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені
згідно з правилами, зазначеними в Інструкції. Крім обов’язкових, касові
документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення
окремих операцій з готівкою. Додаткові реквізити можуть бути дописані в
касовому документі від руки ручкою.

Заповнює касові документи клієнт від руки ручкою чи за допомогою
технічних засобів або працівник банку за згодою клієнта із застосуванням
технічних засобів або системи автоматизації банку (далі — САБ).

Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на
видачу готівки оформляються банком за допомогою технічних засобів із
зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписуються
з використанням копіювального або самокопіювального паперу.

У разі використання САБ для оформлення касових документів та відповідно
до порядку внутрішнього контролю банк визначає кількість підписів
працівників банку, які оформляють, контролюють та виконують касову
операцію.

Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право
підписувати касові документи за касовими операціями, та визначає
систему контролю за їх здійсненням.

Виписується така кількість примірників касових документів, крім
грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків.

У разі здійснення операцій з готівкою без відкриття рахунку на
суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній
валюті, з метою ідентифікації осіб у касових документах мають
зазначатися такі реквізити:

для фізичних осіб-резидентів: прізвище, ім’я, по батькові особи, яка
здійснює операцію з готівкою, дата народження, серія та номер паспорта
(або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його
видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним
реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових
платежів;

для фізичних осіб-нерезидентів: прізвище, ім’я, по батькові (у разі
його наявності) особи, яка здійснює операцію з готівкою, дата
народження, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює),
дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або
тимчасового перебування;

для юридичних осіб-резидентів: найменування, місцезнаходження,
ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та
організацій України, реквізити банку, у якому відкрито поточний
рахунок (із зазначенням його номера), прізвище, ім’я, по батькові
особи — представника цієї юридичної особи, яка безпосередньо одержує,
вносить або переказує готівку, дата народження, серія та номер паспорта
(або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав;

для юридичних осіб-нерезидентів: найменування, місцезнаходження,
реквізити банку, у якому відкрито поточний рахунок (із зазначенням
його номера), прізвище, ім’я, по батькові (у разі його наявності)
особи, представника цієї юридичної особи, яка безпосередньо одержує,
вносить або переказує готівку, дата народження, серія та номер
паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що
його видав.

Реквізити для ідентифікації осіб обов’язково мають бути зазначені
в касових документах за допомогою технічних засобів або від руки на
підставі пред’явлених клієнтом відповідних документів.

Під час приймання від клієнтів банку касових документів за операціями
з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень
або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, банк перевіряє
належність пред’явленого паспорта або документа, що його замінює,
клієнту та відповідність даних документа тим даним, що зазначені в
касовому документі.

У разі ненадання клієнтом документів або відомостей, потрібних
для з’ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, або
умисного надання неправдивих відомостей банк відмовляє клієнту в
проведенні операції з готівкою та повертає йому касовий документ без
виконання. На зворотному боці касового документа банк робить напис
про причину його повернення (з обов’язковим посиланням на статтю
64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і зазначає
дату його повернення (із засвідченням підписами виконавця та/або
працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком печатки
(штампа) банку) .

Якщо операція з готівкою, яку здійснює клієнт, містить ознаки такої, що
підлягає фінансовому моніторингу, то банк має право відмовити
клієнту в її проведенні та повернути касовий документ без виконання.
На зворотному боці касового документа банк робить напис про причину
його повернення (з обов’язковим посиланням на частину другу статті 7
Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом» і зазначає дату його
повернення (це засвідчується підписами виконавця та відповідального
працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції
клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, і
відбитком печатки (штампа) банку).

У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається
клієнтам готівка незалежно від суми, за винятком реалізації
ювілейних, пам’ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані
паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування
документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що
його видала.

Грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів з дня їх виписки, не
враховуючи день виписки. Дата на чеку зазначається так: дата та рік
цифрами, місяць словом. Грошовий чек має містити відбиток печатки та
підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою
зразків підписів. Використання факсиміле не допускається.

Прибутково-видаткові касові ордери застосовуються для оформлення
касових операцій з видачі підкріплень готівкою власним філіям
(відділенням) та приймання від них готівки, завантаження і
розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт
касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку,
переміщення готівки з рахунку «Банкноти та монети, інкасовані до
перерахування» на рахунок «Банкноти та монети в касі банку», а також
для оформлення загальної суми проведених операцій (приймання платежів за
рахунками, операції, виконані із застосуванням платіжних карток
через касу банку та банкомат, тощо).

У прибуткових, видаткових та прибутково-видаткових касових ордерах на
видачу готівки працівникам банку, а також інкасаторам територіальних
управлінь зазначаються прізвище, ім’я, по батькові отримувача, назва
документа (посвідчення, перепустка) та його номер (крім операцій з
видачі та приймання готівки між касовими працівниками).

У заявах на переказ готівки для нарахування податків, зборів та
інших платежів до бюджету і цільових фондів у додаткових реквізитах
зазначається код бюджетної класифікації, ідентифікаційний номер (крім
тих випадків, за яких фізична особа через свої релігійні
переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера і в
паспорті якої зроблено відповідну відмітку).

Банк може приймати платежі готівкою за рахунками на сплату платежів
(квартплата та комунальні послуги, телефонний зв’язок, кабельне
телебачення, електроенергія, газ тощо), роздрукованими юридичною
особою — отримувачем платежів. Такий документ має містити всі
обов’язкові реквізити, які передбачені для виконання цих операцій.

Усі операції з приймання платежів готівкою за відповідними рахунками
мають фіксуватися в протоколі САБ або реєстрі у формі, яка не
допускає зміни його змісту і є документом, що підтверджує виконання
зазначених касових операцій.

У разі здійснення касових операцій протягом операційного часу
відповідальний працівник банку на касових документах проставляє дату
здійснення касової операції, а в післяопераційний час — поточну дату
і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня» або
«післяопераційний час».

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в
бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час —
не пізніше наступного операційного дня.

Виправлення в касових документах реквізитів, а саме: номера
рахунків, найменування клієнта, суми, прізвища, імені, по батькові
отримувача (платника) не допускаються.

Якщо прибутковий документ не заповнено або заповнено з порушенням
вимог, що встановлені цією Інструкцією, або якщо сума наявних коштів
менша, ніж сума платежу, то клієнт додає потрібну суму готівки або
операція не виконується, а документ і готівка повертаються
платнику. Порядок анулювання операції та повернення платежу
визначаються залежно від внутрішнього порядку банку.

Клієнт має право зазначити в заяві на переказ готівки дату валютування,
яка не може перевищувати 10 календарних днів після складання касового
документа (день складання не враховується). Якщо дата валютування
перевищує 10 календарних днів, то банк не приймає касовий документ до
виконання.

Виплату отримувачам сум переказів готівкою банк здійснює починаючи з
визначеної дати валютування. Якщо дата валютування припадає на
неробочий день, то банк здійснює виплату переказу починаючи з
першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою
валютування.

До настання дати валютування клієнт може відкликати кошти, у зв’язку з
чим подає відповідному банку лист (для юридичних осіб) або заяву (для
фізичних осіб) про відкликання коштів.

Якщо отримувач переказу протягом тридцяти робочих днів з дати
валютування не отримав суму переказу, то банк отримувача
зобов’язаний протягом трьох робочих днів повернути суму переказу банку
платника.

Виплата відкликаних (повернутих) коштів готівкою здійснюється фізичним
особам та фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності як
виплата переказу без відкриття рахунку, а юридичним особам — шляхом
зарахування на їх поточні рахунки.

2.2. Приймання банком готівки

Банк приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу.

За рішенням банку іноземна валюта у вигляді монет приймається в касу
банку лише в разі касового обслуговування юридичних осіб, що мають право
використовувати іноземну валюту як засіб платежу або здійснювати
розрахунки, пов’язані з відрядженнями за кордон.

Приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється
через каси банків за такими прибутковими касовими документами:

за заявою на переказ готівки — від юридичних осіб для зарахування
на власні поточні рахунки, від фізичних осіб – на поточні, вкладні
(депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб — на
рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому
банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку;

за рахунками на сплату платежів — від фізичних осіб на користь
юридичних осіб;

за прибутковим касовим ордером — від працівників банку за
внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою: від
фізичних і юридичних осіб — для відправлення переказу та виплати
його отримувачу готівкою в національній валюті.

Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими
прибутковими касовими документами:

за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів та
представництв-нерезидентів — для зарахування на власні поточні рахунки;
від уповноваженого представника нерезидента — суб’єкта підприємницької
діяльності — для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній
валюті, відкритий цим банком резиденту — суб’єкту підприємницької
діяльності; від фізичних осіб — на поточні, вкладні (депозитні)
рахунки та переказу без відкриття рахунку;

за прибутковим касовим ордером — від працівників уповноваженого банку за
внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою: від
фізичних осіб — на відправлення переказу, який приймається в
готівковій формі.

У прибуткових касових документах працівник банку перевіряє:

повноту заповнення реквізитів;

наявність і тотожність підписів відповідальних працівників банку із
зразками підписів (у разі прийняття заяви на переказ готівки через
операційних працівників).

Приймання платежів від клієнтів може здійснюватися із застосуванням
САБ.

За згодою сторін (банку отримувача та банку ініціатора) отримувачу
переказу може бути надіслане повідомлення про надходження на його ім’я
переказу в порядку, установленому банком отримувача.

Від клієнтів готівка приймається в касу так: банкноти — шляхом
суцільного поаркушного перерахування, монети — за кружками.

Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий
примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є
підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній
системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення
готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування
банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової
операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час —
час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв
готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис
працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Плата за послуги банку готівкою приймається від клієнта за окремим
касовим документом, оформленим банком.

У частині використання реєстраторів розрахункових операцій банк
застосовує їх у межах, визначених чинним законодавством України.

Після закінчення обслуговування клієнтів підраховуються суми за
документами, за якими проведені касові операції, і звіряються з
даними бухгалтерського обліку та залишком готівки.

2.3. Порядок видачі готівки з каси банку

Банки мають видавати клієнтам відсортовані придатні до обігу
банкноти (монети).

Іноземна валюта у вигляді монет видається в разі її наявності в касі
банку юридичним особам, що мають право використовувати іноземну
валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов’язані з
відрядженнями за кордон.

Z

¤

¦

I

TH

o

oe

? ae O

e

u

L

h

I

^ O o b

U

u

&

F

0

2

?

V

I

&

F

&

gdI&¶ I

^

u

&

&

L каси банку готівка національної валюти видається за такими
видатковими документами:

за грошовими чеками — юридичним особам, їх відокремленим
підрозділам, а також підприємцям;

за заявою на видачу готівки — фізичним особам з поточних, вкладних
(депозитних) рахунків та фізичним і юридичним особам переказ без
відкриття рахунку (з представленням юридичною особою довіреності на
уповноважену особу);

за документом на отримання переказу готівкою в національній валюті,
установленим відповідною платіжною системою, — фізичним і юридичним
особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену
особу);

за видатковим касовим ордером — працівникам банку за
внутрішньобанківськими операціями.

Для одержання грошової чекової книжки клієнт заповнює заяву про
видачу чекової книжки в одному примірнику, на якій після відповідної
перевірки проставляється дозвільний напис уповноваженого працівника
банку.

До видачі клієнту грошової чекової книжки на кожному чеку працівник
банку заповнює реквізити (найменування банку, код банку, номер його
поточного рахунку, найменування юридичної особи), реєструються їх номери
в картках зразків підписів клієнта.

Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими
документами:

за заявою на видачу готівки — юридичним особам, їх відокремленим
підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі,
передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних,
вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а
також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти,
прийнятих на інкасо;

за видатковим касовим ордером — працівникам банку за
внутрішньобанківськими операціями;

за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими
відповідною платіжною системою, — фізичним особам.

У видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий
касовий ордер, грошовий чек) працівник банку перевіряє:

повноту заповнення реквізитів на документі;

наявність підписів посадових осіб банку, яким надано право підпису
касових документів, і тотожність їх зразкам;

належність пред’явленого паспорта або документа, що його замінює,
отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в
касовому документі;

у разі отримання готівки за довіреністю — правильність оформлення
довіреності на отримання готівки;

наявність підпису отримувача.

Якщо клієнт отримує готівку за кількома видатковими документами з
різних рахунків, то готівка видається за кожним документом окремо.

У разі звернення до банку отримувача переказу з вимогою про виплату
суми переказу готівкою працівник банку перевіряє наявність
інформації про надходження переказу.

Виплата частини переказу не допускається.

Видача банкнот із каси банку може проводитися повними пачками та
корінцями банкнот у непошкодженій упаковці за зазначеними на
накладках і бандеролях сумами без поаркушного перерахування або
окремими банкнотами. Банкноти з розкритих або неповних корінців, а
також пачки та корінці банкнот з пошкодженою упаковкою попередньо перед
видачею перераховуються.

Монети в непошкодженій упаковці, що розфасовані в мішечки, пакети та
ролики, можуть видаватися за написами на ярликах, пакетах і роликах,
а також окремими кружками.

Операції з виплати готівки іноземної валюти з поточних, вкладних
(депозитних) рахунків або фізичним особам за переказами без відкриття
поточних рахунків здійснюються через касу банку за наявності цієї
валюти в повній сумі.

Залишок іноземної валюти, менший ніж номінальна вартість
мінімальної купюри, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи
за гривні за курсом, установленим на час здійснення операції в касі
банку.

Видану з каси банку готівку клієнт має, не відходячи від каси,
перевірити за пачками та корінцями банкнот, монети — за мішечками,
пакетами і роликами, а окремі банкноти (монети) перерахувати
поаркушно (за кружками).

Якщо отримувач готівки виявив бажання перерахувати в приміщенні
банку банкноти в повних пачках поаркушно, а монети в повних мішечках
за кружками, то в такому разі перерахування готівки здійснюється
у відведеному для цього приміщенні під контролем працівника банку.

У разі здійснення візуального контролю за перерахуванням готівки
потрібно стежити за тим, щоб верхня і нижня накладки (етикетка),
обв’язка з пломбою (кодом) (гарантійні шви з кодами працівників
банку), бандеролі з корінців банкнот, а також ярлики і обв’язка з
пломбою від мішечка з монетами зберігалися до закінчення
перерахування.

У разі виявлення клієнтом під час перерахування готівки недостач або
надлишків банкнот (монет) у пачках, окремих корінцях або мішечках з
монетами в непошкодженій упаковці банк уживає заходів щодо перевірки
готівки і в разі підтвердження розбіжностей складається відповідний
акт про розбіжності у двох примірниках, що засвідчується підписами
осіб, які були присутні під час перерахування.

Виявлена клієнтом під час перерахування готівки сума недостачі
відшкодовується отримувачу готівки (юридичній або фізичній особі)
з операційної каси банку, а її надлишок зараховується до операційної
каси відповідно до оформленого акта про розбіжності.

Якщо готівка не була перерахована клієнтом у приміщенні банку під
контролем працівника банку, то претензії щодо недостачі від клієнта не
приймаються.

Після закінчення обслуговування клієнтів працівник банку підраховує
суми за документами, за якими проведені касові операції, і
звіряє їх з даними бухгалтерського обліку та залишком готівки в касі.

2.4. Здійснення касових операцій із застосуванням платіжних карток

Операції з унесення на рахунки та отримання з рахунків готівкових
коштів за допомогою платіжних та інших карток здійснюються
згідно з правилами внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем,
а також відповідними нормативно-правовими актами через каси банку або
банкомати.

Банкомати можуть встановлюватись як на території банку, так і за його
межами.

Видача коштів із застосуванням платіжних карток виконується в межах
їх залишку на рахунку клієнта чи витратного ліміту або його частки
на відповідному картковому рахунку. За договором між клієнтом та
банком про надання кредиту видача коштів може виконуватися в межах
залишку коштів на рахунку та/або визначеного договором ліміту
кредитування.

Після завершення операцій з видачі готівки або внесення її на рахунок
клієнту видається відповідно оформлений документ на паперовому носії,
який складається за місцем проведення операції та має містити
реквізити, визначені відповідними нормативно-правовими актами. Чек
банкомата може друкуватися і надаватися держателю платіжної картки за
його вимогою.

У разі застосування банкоматів у внутрішньобанківських системах
автоматизації касових операцій чек може не видаватися. У цьому разі
обов’язково з періодичністю, визначеною в договорі між клієнтом і
банком, клієнту надається виписка за операціями, здійсненими через
банкомат.

Облік прибуткових та видаткових операцій, здійснених із застосуванням
платіжних карток через касу банку, формування облікових
документів та передавання інформації для відображення операцій на
відповідних рахунках здійснюється засобами САБ.

У разі виконання касових операцій можуть застосовуватися САБ, що
функціонують автономно. Інформація про здійснені в цих системах
операції передається каналами зв’язку або через проміжні носії
інформації.

Усі операції, що виконуються через касу банку, мають фіксуватися в
протоколі (звіті) роботи САБ у формі, що не допускає зміни його змісту.

2.5. Порядок вилучення з обігу та передавання для дослідження сумнівних
банкнот (монет)

У разі виявлення сумнівних щодо справжності банкнот (монет) під час
приймання, видачі, оброблення грошових знаків національної та банкнот
іноземної валюти банк має вилучити їх з оформленням довідки про
вилучення (прийняття) банкнот (монет) для дослідження у трьох
примірниках.

Банкам категорично забороняється повертати або тимчасово передавати
клієнтам виявлені в них сумнівні щодо справжності банкноти
(монети) національної та іноземної валюти.

У разі виявлення в одного клієнта двох або більше таких банкнот
(монет) банк має терміново по телефону та не пізніше наступного
робочого дня письмово повідомити про це правоохоронний орган за
місцезнаходженням банку. До повідомлення в обов’язковому порядку має
додаватися копія довідки про вилучення (прийняття) банкнот (монет)
для дослідження.

Банки мають також приймати для проведення досліджень сумнівні банкноти
(монети) національної та сумнівні банкноти іноземної валюти, які
пред’являються тільки з метою отримання висновку установи
Національного банку. Фізичні та юридичні особи, які пред’являють такі
банкноти (монети) до банку, заповнюють відповідну заяву. На
підставі заяви оформляється довідка про вилучення (прийняття)
банкнот (монет) для проведення досліджень у трьох примірниках.

На підставі першого примірника довідки про вилучення банкнот
(монет) для проведення досліджень або акта про розбіжності оформляється
прибутковий позабалансовий ордер для зарахування сумнівних банкнот
(монет) на позабалансовий рахунок.

Перші примірники прибуткового позабалансового ордера та довідки
про вилучення банкнот (монет) для проведення досліджень або акта про
розбіжності залишаються в касових документах дня.

Другі примірники прибуткового позабалансового ордера, засвідченого
відбитком печатки або штампа працівника банку, та довідки про
вилучення банкнот (монет) видаються клієнту, який пред’явив до банку
банкноти (монети) для проведення досліджень. Допускається вручення
довідки без прибуткового позабалансового ордера, якщо пред’явник не
бажає витрачати час на його оформлення.

Третій примірник довідки або другий примірник акта про розбіжності
та в разі потреби заява пред’явника разом із сумнівними
банкнотами (монетами) підлягають передаванню для дослідження.

Дослідження сумнівних банкнот (монет) національної валюти здійснюється
територіальними управліннями, Центральним сховищем та Департаментом
готівково-грошового обігу.

Дослідження сумнівних банкнот іноземної валюти здійснює
Департамент готівково-грошового обігу (банки надсилають сумнівні
банкноти безпосередньо до Операційного управління Національного банку,
дозволяється, як виняток, передавати банкноти на дослідження через
територіальні управління Національного банку).

Сумнівні банкноти (монети) мають бути відправлені банками для
проведення досліджень до відповідного територіального управління або
Операційного управління не рідше одного разу в три дні.

Перед відправленням для дослідження сумнівних банкнот (монет) банк
складає їх опис у чотирьох примірниках.

Перший примірник опису залишається в касових документах дня разом з
видатковим позабалансовим ордером.

Другий та третій примірники опису, довідки про вилучення банкнот
(монет) або акти про розбіжності, а в разі потреби і заява пред’явника
разом із банкнотами (монетами) укладаються до конверта (пакета) або
мішечка, які опечатуються або пломбуються в установленому порядку.
На конверті (пакеті) або ярлику мішечка зазначається «Цінності для
дослідження».

Четвертий примірник опису разом з відповідним конвертом (пакетом)
або мішечком, де зазначено «Цінності для дослідження», передається
службі інкасації.

Доставка конвертів (пакетів) або мішечків з банкнотами для
дослідження до територіальних управлінь здійснюється через службу
інкасації, власними силами або спецзв’язком (після належного
додаткового упакування).

Дослідження сумнівних банкнот (монет) проводиться безкоштовно
протягом п’яти робочих днів з дня їх надходження до відповідної
установи Національного банку, якщо немає потреби додаткового
дослідження іншою установою Національного банку або банком-емітентом.

За результатами досліджень сумнівних банкнот (монет) установи
Національного банку оформляють акт про дослідження банкнот (монет)
.

Установи Національного банку, які провели дослідження сумнівних банкнот
(монет), мають забезпечити таке:

проінформувати правоохоронні органи про виявлені підроблені банкноти
(монети);

повернути банкам згідно з результатами досліджень другі примірники
описів банкнот (монет) та надіслати разом з цими описами
відповідні акти;

у разі визнання банкноти (монети) національної валюти
неплатіжною повернути її банку разом з відповідно оформленими
документами (банкноти повертаються із зазначенням з обох боків слова
«НЕПЛАТІЖНА»);

повернути банкам або зарахувати на їх відповідні рахунки суму платіжних
банкнот (монет) національної валюти;

повернути банкам справжні банкноти іноземної валюти незалежно від
ступеня їх зношеності (Операційне управління через відповідні
територіальні управління Національного банку повертає банкам
справжні банкноти).

Банки, які вилучили сумнівні банкноти (монети) або прийняли їх
для дослідження від фізичних та юридичних осіб за заявою,
зобов’язані на підставі результатів досліджень:

списати підроблені банкноти (монети) з відповідних
позабалансових рахунків;

проінформувати пред’явників про результати досліджень та за їх
бажанням ознайомити під розпис з відповідним актом;

повністю відшкодувати пред’явникам суму платіжних банкнот (монет)
національної валюти;

повернути пред’явникам справжні банкноти іноземної валюти або за їх
бажанням прийняти для здійснення операцій з готівкою;

повернути пред’явникам за їх вимогою неплатіжні банкноти (монети)
протягом шести місяців з дня їх прийняття для дослідження. По
закінченні цього терміну відповідна комісія проводить знищення
неплатіжних банкнот (монет) з оформленням відповідного акта.

3. Облік касових операцій

3.1. Вимоги МСБО щодо відображенняч готівки у фінансовій звітності

Коли ми говоримо про банкноти і монети, то маємо на увазі їх фізичну
наявність. Це єдиний вид активу, який не вимагає додаткових оцінок. Це
платіжний засіб, який юридичне визнаний.

Проблеми обліку грошових коштів пов’язані з моментом визнання готівкових
коштів у фінансовій звітності. Цією межею є випуск грошей в обіг. З
цього моменту гроші відображаються у фінансовій звітності.

Згідно з МСБО, у балансі банку буде показано загальну суму банкнот і
монет, незалежно від того, в якій валюті фізично вони є в його
розпорядженні на даний момент. Система обліку має бути організована
таким чином, щоб у будь-який момент можна було перевірити наявність
грошової готівки.

Проблема оцінки — ще одне важливе питання. Землі, споруди, цінні папери,
інвентар — усе існує в матеріальному виразі, а потім оцінюється. Гривня
— єдиний вид активу, який не оцінюється.

Щодо інвалюти, то проблема полягає в контролі за її схоронністю, а потім
конвертації в гривню для відображення в балансі банку. Прибутки або
збитки при зміні курсу відносяться ‘банками на рахунок переоцінки в
класі «Доходи банку». За видами валюта обліковується в аналітичному
обліку, а за місцезнаходженням — у синтетичному.

Для фінансової звітності не є важливим місцезнаходження грошей, але дуже
важливо при проведенні аналізу, визначенні ліквідності мати дані про
наявність грошових коштів окремо:

• у національній валюті;

• у вільно конвертованій валюті;

• у неконвертованій валюті.

Підходи до обліку грошової готівки можна зобразити схематично (рис. 3):

Рис. 3. Вимоги до обліку грошової готівки

3.2. Структура рахунків для обліку готівкових коштів

Грошові кошти — це найліквідніші активи, які постійно перебувають в
обігу. Правильне відображення грошових коштів у фінансовій звітності має
велике значення для осіб, які приймають рішення на підставі інформації,
що в ній наводиться.

Готівкові кошти в Плані рахунків інших банків обліковуються на рахунках
10-го розділу (Табл. 1).

Рахунки групи № 100 «Банкноти і монети» призначені для обліку готівки в
національній та іноземній валютах. Дорожні чеки обліковуються за
рахунками» групи № 101 „Дорожні чеки». Усі інші цінності, які є на
зберіганні в касі банку (акцизні марки, розрахункові чеки тощо),
обліковуються на позабалансових рахунках.

При надходженні готівкових коштів у касу банку Збільшується актив
балансу, тому всі прихідні касові операції записуються в дебет рахунків
10-го розділу «Готівкові кошти». І навпаки, при видачі готівки актив
балансу зменшується, тому видаткові касові операції записуються за
кредитом рахунків даного розділу.

Таблиця 1

Структура обліку готівкових коштів у Плані рахунків бухгалтерського
обліку інших банків

Наприклад, за дебетом рахунку № 1001 «Банкноти і монети в касі банку*
проводяться суми готівки, що вносяться в операційну касу для зарахування
на рахунки банку та його клієнтів; суми обмінених пошкоджених банкнот,
дефектних монет, отриманих від клієтів банку; суми готівки, яка отримана
з установ Національного банку України та з-підвідомчих установ банку,
суми готівки, які надходять з обмінних пунктів; залишок готівки з
банко-мата і т. п. Типове проведення на прихідні касові операції буде
таким:

За кредитом рахунку № 1001 «Банкноти і монети в касі банку» проводиться
сума готівки, що видається клієнтам банку, сума готівки, що відсилається
в установи НБУ та до підвідомчих установ банку; сума готівки, що
видається обмінному пункту, до банкомата, під звіт і т. п.

Типове проведення на видаткові касові операції буде таким:

Ці правила обліку можна використати і для відображення касових операцій
на інших рахунках 10-го розділу «Готівкові гроші».

Неможливо розглянути організацію і облік усіх касових операцій банку. З
ними ми будемо стикатися і в наступних розділах цієї книги. Зараз
спинимося тільки на деяких, які є найбільш типовими для банків.

3.3. Організація та облік операцій з інкасування грошового виторгу

Збирання грошового виторгу на підприємствах і в організаціях
організується апаратом інкасації Національного банку на підставі
тристоронніх угод між суб’єктом господарської діяльності, апаратом
інкасації Національного банку та установою комерційного банку. У разі
потреби установи комерційних банків можуть здійснювати інкасацію
грошового виторгу власними силами з дозволу Національного банку України
на підставі двосторонніх угод.

Список підприємств, організацій і установ, грошовий виторг яких збирають
інкасатори, ведеться у відділі інкасації. На кожне підприємство щомісяця
складається явочна картка із присвоєнням їй номера. Кожному підприємству
видається необхідна кількість інкасаторських сумок.

Начальник відділу інкасації складає схему маршрутів і графіки збирання
грошового виторгу. На кожний маршрут призначається бригада. Один із
членів бригади призначається старшим бригади, другий — збирачем.

Матеріальна відповідальність за схоронність грошового виторгу при
інкасації та перевезенні цінностей покладається на всю бригаду.

Про загальну суму грошового виторгу, зданого інкасаторами, начальник
відділу інкасації складає довідку і передає іїголовному бухгалтерові
банку.

Облік інкасованого грошового виторгу підлягає зарахуванню на поточні
рахунки клієнтів і обліковується на рахунку № 1005 „Банкноти і монети,
інкасовані до перерахування”. Рахунок використовується як транзитний
(Табл. 2).

Таблиця 2

Облік операцій з інкасування грошового виторгу

№ пор.

Назви рахунків та зміст операцій

Сума

Дт Кт

1.

На суму грошового виторгу, інкасованого до перерахування: Банкноти і
монети, інкасовані до перерахування № 1005 Поточні рахунки
суб’єктів господарської діяльності № 2600

XXX

XXX

2.

Після перерахування грошового виторгу: Банкноти і монети в касі банку
№ 1001

Банкноти і монети, інкасовані до перерахування № 1005

XXX

XXX

3.

Виявлені надлишки грошей в інкасаторських сумках після перерахування
проводяться по касі та зараховуються на поточний рахунок суб’єкта
господарської діяльності:

Банкноти і монети в касі банку №
1001

Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності № 2600

XXX

XXX

4.

Нестачі грошового виторгу, виявлені в інкасаторських сумках,
відображаються в обліку:

Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності № 2600 Банкноти і
монети, інкасовані до перерахування № 1005

XXX

XXX

ІІ. Практична частина

4. Досвід банку з ведення касових операції СГД

4.1. Документальне оформлення та облік касових операцій СГД

1) В касу банку здано виторг від ТОВ „Модуль” через касира Шпінь Я.М. в
сумі 80000.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2600 – Поточні рахунки СГД

(див. Додаток 1)

2) Прийнято грошові кошти в оплату за товар від ПП Муріна Г.О. для
зарахування на поточний рахунок СМП „Плай” в сумі 4800.00.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2902 – кредиторська заборгованість за прийняті платежі

(див. Додаток 2)

3) В касу банку від ПП Машіка А.В. прийняті власні кошти для поповнення
поточного рахунку в сумі 5000.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2600 – Поточні рахунки СГД

(див. Додаток 3)

4) Від ПП Дукорта Т.М. прийняті грошові кошти для поповненя карткового
рахунку в сумі 520.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2605 – Кошти СГД для розрахунків платіжними картками

(див. Додаток 4)

5) В касу банку прийнято внесок в статутний фонд від ТОВ „Славія” через
касира Драб В.І. на користь ТОВ „Мрія” в сумі 10000.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2600 – Поточні рахунки СГД

(див. Додаток 5)

6) Прийнято внесок в статутний фонд від фізичної особи Іваниці В.П. на
користь ТОВ „Мрія” в сумі 7000.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2600 – Поточні рахунки СГД

(див. Додаток 6)

7) Прийнято грошові кошти в сумі 3460.00 грн. Від фізичної особи Кіш
В.Г. для оплати за товар згідно рахунку 45 від 15.10.04 без ПДВ для
зарахування на поточний рахунок ТОВ „Смок” №26007245038001. Банк
отримувача Уксоцбанк м. Ужгород МФО – 312011.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2902 – кредитна заборгованість за прийняті платежі

(див. Додаток 7)

8) Прийнято комісію за проведення платежу на користь ТОВ „Смок” від
фізичної особи Кіш В.С. в сумі 7.50 грн..

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 6110 – комісійні доходи

(див. Додаток 8)

9) Прийнято комісію за відкриття поточного рахунку в національній валюті
від ПП Кушнір В.М. в сумі 29.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 6110 – комісійні доходи

(див. Додаток 9)

10) Прийнято комісію за видачу бланків карток підписів від ПП Кушнір
В.М. в сумі 4.50 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 6110 – комісійні доходи

(див. Додаток 10)

11) В касу банку здано інкасований виторг від ТОВ „Край” в сумі 25000.00

Дт 1005 – Банкноти і монети, інкасовані до перерахування

Кт 2600 – Поточні рахунки СГД

(див. Додаток 11)

12) Після перерахування інкасового грошового виторгу ТОВ „Край” кошти із
транзитного рахунку 1005 „Банкноти і монети, інкасовані до
перерахування” зараховуються на рахунок 1001 „Банкноти і монети в касі
банку”

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 1005 – Банкноти і монети, інкасовані до перерахування

(див. Додаток 12)

13) При перерахуванні грошей інкасованого виторгу ТОВ „Край” виявлено
надлишок грошей в одній із інкасаторських сумок на суму 30 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2600 – Поточні рахунки СГД

(див. Додаток 13)

14) Прийнято грошові кошти від ПП Чорній В.П. для сплати процентів по
кредиту за жовтень в сумі 103.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2068 – Нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність які
надані СГД

(див. Додаток 14)

15) Прийнято грошові кошти від ПП Чорній В.П. для сплати кредиту за
жовтень в сумі 500.00 грн.

Дт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

Кт 2062 – інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані
СГД

(див. Додаток 15)

Наприкінці операційного дня на підставі документів касир складає довідку
касира прихідної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів,
які надійшли до каси, і звіряє суму за довідкою зі сумою прийнятих ним
грошей.

Правильність даних довідки підтверджується підписами касира в касових
журналах і операційних працівників на довідці касира.

(див. Додаток 16).

Видаток

1) З каси банку по грошовому чеку ТОВ „Максим” (касир ТОВ Ясницький
В.В.) видано заробітну плату за вересень в сумі 6700.00 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку

(див. Додаток 17)

2) ПП Кілуй по грошовому чеку з киса банку видано грошові кошти в сумі
1500.00 грн, з них на відрядження – 1000 грн., на госпвитрати – 500 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку – 1000 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку – 500 грн.

(див. Додаток 18)

3) ТОВ „Оріон” (касир Мамокін І.О.) по грошовому чеку з каси банку
видано 950.00 грн, з них відпускні – 650.00 грн.; матеріальна допомога –
300.00 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку – 650 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку – 300 грн.

(див. Додаток 19)

4) ПП Русин В.О. по грошовому чеку з каси банку видано чистий дохід в
сумі 2000.00 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку – 2000 грн.

(див. Додаток 20)

5) З каси банку по грошовому чеку СМП „Ясінь” видано кошти на закупку
товару в сумі 3300.00 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку – 3300 грн.

(див. Додаток 21)

6) ТОВ „Карпати” (касир ТОВ Цупа Володимир Степанович) з каси банку
видано кошти на оренду автомобіля в сумі 600.00 грн.

Дт 2600 – Поточні рахунки СГД

Кт 1001 – Банкноти і монети в касі банку – 600 грн.

(див. Додаток 22)

В кінці операційного дня касир на підставі документів складає довідку
касира розхідної каси про суму виданих грошей і одержану суму
підзвітних. Наведені в довідці касові обороти звіряє із записами в
касових журналах операційних працівників. Касир підписується в касовому
журналі, а операційні працівники в довідці.

(див. Додаток 23)

Після звірки всіх документів та грошей, касири здають завідуючеві каси
сформовані залишки грошей з довідками та касовими документами.

Завідувач каси після отримання від касирів грошей, звітних довідок та
документів складає зведену довідку про касові обороти.

(див. Додаток 24).

ВИСНОВКИ

Здійснюючи касові операції, банки додержуються цілком конкретних правил,
а саме: 1. Документообіг за прибутковими касовими операціями
організується так, щоб видача квитанцій клієнтам та зарахування сум на
їхні поточні рахунки проводились лише після фактичного надходження
грошей до каси. 2. У разі приймання грошей від працівників банку для
занесення на рахунки внутрішньобанківського обліку прибутковий касовий
ордер виписується у двох примірниках, із яких один є квитанцією. 3.
Касові видаткові операції, виконувані відповідальними виконавцями,
контролюються централізовано контролером, який веде касовий журнал
видатків каси. Контроль видаткових операцій спрямований на запобігання:
оплаті неправильно оформлених документів, оплаті чеків з підписами і
відбитком печатки, що не відповідають зразкам, а також чеків, виписаних
з чекової книжки, що не належить даному клієнту; надходженню до каси
чеків та інших касових видаткових документів поза контролем операційних
працівників і контролера банку; внесенню необгрунтованих виправлень і
дописок у касові документи й журнали. 4. Головний бухгалтер визначає
порядок подання контролером касових видаткових документів в касу для
оплати, причому обов’язково під розписку касирів в окремій книзі або в
касовому журналі. 5. Для перевірки достовірності підписів відповідальних
виконавців банку на всіх розрахунково-платіжних документах, що
приймаються до виконання, відповідні працівники (наприклад касири)
повинні мати зразки підписів цих виконавців. 6. Контролери повинні
користуватися власними зразками підписів працівників банку, а також
зразками підписів і відбитків печаток клієнтури, їм забороняється
користуватися тими зразками, якими користуються відповідальні виконавці.
7. Будь-які виправлення реквізитів у прибутково-видаткових грошових
касових документах є недопустимими.

Інструкція Про касові операції в банках України від 14.08.2003 року за №
337, встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями
та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валютах,
регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями
Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань. Касові
операції проводяться банками лише після одержання ліцензії Національного
банку.

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать:
приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для
зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних
осіб або на відповідний рахунок банку; видача готівки національної та
іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими
документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з
їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат;
приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та
іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в
готівковій формі; вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та
надсилання їх на дослідження; обмін клієнтам непридатних до обігу
банкнот (монет) національної валюти на придатні.

Банки здійснюють касове обслуговування клієнтів на договірних засадах.
Касове обслуговування банком клієнтів та оброблення готівки має
здійснюватися в операційній касі.

До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями,
визначеними Інструкцією Про касові операції в банках України від
14.08.2003 року, належать: заява на переказ готівки,
прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки,
прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а
також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною
платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання
його в готівковій формі.

Облік руху грошової готівки завжди відображається на рахунку 1001
«Банкноти та монети в касі банку». На дебеті проводяться суми готівки в
національній і іноземній валюті, що вносяться в операційну касу банку
для зарахування на рахунки банку та його клієнтів; суми обміняних
пошкоджених банкнот і дефектної монети, що їх було отримано від клієнтів
банку; суми готівки, яку отримано з установ Національного банку та з
підвідомчих установ банку; суми готівки, яка надходить з обмінних
пунктів; залишок готівки з банкоматів. Відповідно на кредиті рахунка
1001 проводяться суми готівки, що видається клієнтам банку; суми
готівки, що надсилається в установи Національного банку України та
підвідомчі установи банку; суми готівки, яка видається обмінним пунктам,
видається під звіт, для банкоматів тощо.

Список використаної літератури

Нормативно-правова база

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. —
Ст. 141.

Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ «Про банки і банківську
діяльність» // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5-6. — Ст.
30.

Постанова Правління Національного Банку України “Про затвердження
Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків
України” від 27 червня 2001 року / Зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 11 липня 2001 р. за № 586/5777.

Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у націоналъній
та іноземній валюті, затв. постановою правління Націоналъноro банку
України від 18 грудня 1998 р. № 527 // Офіційний вісник України. — 1999.
— № 1. — С. 98.

Інструкція про касові операції в банках України від 14.08.2003 року,
затверджена постановою Правління Національного банку України від
14.08.2003 року за № 337.

Монографічна, наукова та інша література

Банківське право України / За ред А. О. Селіванова. — К.: Ін Юре, 2000.

Банковское дело: стратегическое руководство. — М.: Кожалтбанкир, 1998.

Беркар Колас. Управління фінансовою діяльністю підприємства. – М.:
Фінанси, 1997.

Васюренко О.В. Банківські операції. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002.

Васюренко О.В. Механизм осуществления банковских операций с иностранной
валютой. — Харьков: Гриф, 1997.

Васюренко О.В. Современные методи управлення банковскими ресурсами. —
Харьков: Гриф, 1997.

Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998.

Вступ до банківської справи / Під ред. М. І. Савлука. – К.: Лібра, 1998.

Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках України. – К.: КНЕУ, 2001.

Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. Ліквідність комерційного банку. — Київ:
Знання, 1996.

Колесников В.И., Проливецкая Л.П., Александрова Н.Т. Банковское дело. –
М.: Финансы и статистика, 1995.

Кучерявенко М.П. Банківське право. — Харків, 1999.

Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их
операции. – М.: Банки и биржи, ”ЮНИТИ”, 1995.

Мороз А. Основы банковского дела. – К.: УФБШ, 1994.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук,
Я. Грудзевич, М. Вознюк. — 2-ге вид., доп. — Львів: ЛБІ НБУ, 2001.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук,
Я. Грудзевич, М. Вознюк. – К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003.

Основы банковского дела / Под ред. А. Н Мороза. – К.: Либра, 1994.

Поддерьогіна А.М. Фінанси підприємства. – К.: Вища школа, 1998.

Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання. — К.: Т-во «Знання», КОО,
1999.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук,
Я. Грудзевич, М. Вознюк. – К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – С.
116-117.

Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках України. – К.: КНЕУ,
2001. – С. 116-118.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук,
Я. Грудзевич, М. Вознюк. – К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – С. 118.

Інструкція про касові операції в банках України від 14.08.2003 року,
затверджена постановою Правління Національного банку України від
14.08.2003 року за № 337.

Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках України. – К.: КНЕУ,
2001. – С. 123.

Інструкція про касові операції в банках України від 14.08.2003 року,
затверджена постановою Правління Національного банку України від
14.08.2003 року за № 337.

Інструкція про касові операції в банках України від 14.08.2003 року,
затверджена постановою Правління Національного банку України від
14.08.2003 року за № 337.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук,
Я. Грудзевич, М. Вознюк. – К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – С.
132-133.

Васюренко О.В. Банківські операції. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. –
С. 124.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук,
Я. Грудзевич, М. Вознюк. – К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. – С. 135.

PAGE

PAGE 3

Похожие записи