ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальні положення обліку коштів, розрахункових і

кредитних операцій

Розділ 2. Облік операцій за розрахунковим, валютним та іншими

рахунками у банку

Розділ 3. Бухгалтерські проведення з продажу та придбання

безготівкової іноземної валюти

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

У зв’язку з нестабільністю економіки та недосконалістю законодавчої бази
закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази
Національного банку України досить часто зазнають змін. Тому й
бухгалтерський облік в Україні реформується і наближається до
Міжнародних стандартів ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Від ухвалення перших рішень щодо реформування бухгалтерського обліку
(Указ Президента України «Про перехід України до загальноприйнятої в
міжнародній практиці системи обліку і статистики» № 303/92 від
23.05.1992 року), що діяв в Україні, до введення в дію нової облікової
системи минуло кілька років. З 01.01.2000 р. почалося практичне
застосування нових національних Положень (стандартів) бухгалтерського
обліку — П(С)БО. Завдяки новій обліковій системі та фінансовій звітності
наша економіка стає більш відкритою і зрозумілою для всього
цивілізованого світу і відображає зміну власності, що відбулася в
країні. Міжнародні стандарти, які прийняті за основу Національних
стандартів бухгалтерського обліку, внесли до вживання нові терміни,
поняття сутності економічних явищ, тлумачення основних категорій
економічної та облікової науки.

У процесі здійснення господарської діяльності підприємства вступають у
розрахункові взаємини одне з одним, з бюджетними, позабюджетними та
кредитними установами, окремими фізичними особами.

Основна частина розрахункових операцій виникає внаслідок придбання
необхідних підприємству товарів, матеріалів, палива та інших цінностей,
продажу готової продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того,
підприємство через поточний рахунок може одержувати позики, виплачувати
заробітну плату, робити внески, сплачувати податки, збори до бюджету,
здійснювати безліч інших операцій, які являють собою сукупність грошових
безготівкових розрахунків підприємства.

Саме по цим причинам обрана тема для написання дипломної роботи є
актуальною.

Метою дипломного дослідженя стало вивчення ряду питань – загальних
положень обліку коштів, розрахункових і кредитних операцій, обліку
операцій за розрахунковим, валютним та іншими рахунками у банку,
бухгалтерських проведень з продажу та придбання безготівкової іноземної
валюти.

Для досягнення поставленої мети, у першу чергу, використовувалася
нормативно-правова база, наукова література, а також наведено ряд
практичних прикладів по предмету роботи.

Серед досліджених нормативно-правових актів можна виділити наступні:
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні”, Інструкції “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку, активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій
підприємств і організацій”, “Про відкриття банками рахунків у
національній та іноземній валюті”, “Про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті”, “Про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств і організацій”.

Серед наукових та монографічних літературних джерел можна виділити
праці: Марочкіна А.М. “Бухгалтерський облік за Національними
стандартами”, Партина Г.О. “Бухгалтерський облік: основи теорії і
практики”, Павлюка І. “Організація переходу на нову систему
бухгалтерського обліку на підприємстві”, Сопко В.В. “Бухгалтерський
облік”, Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України” та ряд інших.

Дана наукова робота складається з трьох розділів у яких у логічно
розкривається досліджувана проблематика: розділу 1 “Загальні положення
обліку коштів, розрахункових і кредитних операцій”, розділу 2 “Облік
операцій за розрахунковим, валютним та іншими рахунками у банку”,
розділу 3 “Бухгалтерські проведення з продажу та придбання безготівкової
іноземної валюти”.

Розділ 1. Загальні положення обліку коштів, розрахункових і

кредитних операцій

Для узагальнення інформації, що стосується наявності і руху коштів (у
національній та іноземній валюті в касах, на розрахункових (поточних)
рахунках, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів,
короткострокових векселів отриманих, фінансових інвестицій, дебіторської
заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів,
призначені рахунки 3 класу «Кошти, розрахунки та інші активи».

Кошти в іноземній валюті, операції з ними і розрахунки іноземною валютою
за рахунками 3 і 4 класів «Власний капітал і забезпечення зобов’язань»,
іншими рахунками обліковуються в гривнях за курсом НБУ на дату
здійснення грошової операції, оформлення митних документів, підписання
документів про виконання робіт (послуг), підписання установчих
документів, затвердження авансового звіту про використання підзвітних
сум. Одночасно кошти, розрахунки відображаються в іноземній валюті.
Курсові різниці, що виникають під час операцій з іноземною валютою,
відносять до рахунків 71 «Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи», 85
«Інші витрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші
витрати».

Облік розрахункових і кредитних операцій регламентується Положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку «Дебіторська заборгованість» та
«Зобов’язання». Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо
існує ймовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод і
може бути вірогідно визначена їх сума.

Зобов’язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок
минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до
зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання поділяються на довгострокові, короткострокові,
непередбачені і забезпечення (зобов’язання з невизначеними сумою або
часом погашення на дату балансу).

До довгострокових зобов’язань належать:

• довгострокові кредити банків;

• інші довгострокові фінансові зобов’язання;

• відстрочені податкові зобов’язання;

• інші довгострокові зобов’язання.

Довгострокові зобов’язання обліковуються на рахунках класу 5
«Довгострокові зобов’язання»:

До поточних (короткострокових) зобов’язань належать борги, погашення
яких очікується протягом року або операційного циклу. Кредиторську
заборгованість, яку не планують погашати протягом року або звичайного
операційного циклу, відносять до довгострокової. Поточні зобов’язання
включають:

• короткострокові кредити банків;

• поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

• короткострокові векселі видані;

• кредиторську заборгованість за товарами, роботами, послугами;

• поточну заборгованість за розрахунками з отриманих авансів, за
розрахунками з бюджетом, за позабюджетними платежами, за страхуванням, з
оплати праці, за розрахунками з учасниками інші поточні зобов’язання.
Усі поточні зобов’язання в обліку відбиваються на рахунках 6 класу Плану
рахунків. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування майбутніх
витрат на виплату відпусток працівникам підприємства, додаткове пенсійне
забезпечення, виконання гарантійних зобов’язань і т.д. Забезпечення
обліковуються на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

На рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», який також
відображає зобов’язання підприємства, може вестися облік засобів
цільового призначення, отриманих як джерело фінансування певних заходів.

Розділ 2. Облік операцій за розрахунковим, валютним та іншими рахунками
у банку

Поточні та інші рахунки в банках відкриваються відповідно до Інструкції
про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті,
затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18
грудня 1998 р. № 527 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24
грудня 1998 р. під № 819/3259.

Відповідно до цієї Інструкції підприємству дозволено мати необмежену
кількість рахунків у різних видах валют. Підприємство має право відкрити
поточні рахунки (основний і додаткові), позикові рахунки, депозитні (для
збереження вільних коштів під узгоджений з банком відсоток на певний
строк), спеціальні. На поточному рахунку перебувають тимчасово вільні
грошові безготівкові кошти, надходять гроші від підприємств-покупців,
перераховуються підприємствам-постачальникам, до бюджету та іншим
одержувачам коштів, зазначеним у платіжному дорученні платника. Операції
надходження й витрати коштів з поточного рахунка оформляються платіжними
дорученнями, платіжними вимогами, об’явами на внесок готівки, чеками,
акредитивами, векселями. Суми недоїмки до бюджету за податками,
штрафами, нарахованими податковими службами, стягуються в безспірному
порядку інкасовими дорученнями1.

Установи банків, відповідно до Інструкції «Про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті» від 29.03.01 р. № 135 (зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 25.04.01 р. під № 368/5559), здійснюють
контроль обґрунтованості грошових операцій підприємства, правильності
оформлення документів, призначення сум. Банк перевіряє заповнення
реквізитів розрахункових документів: наявність платника, коду платника,
рахунка платника, банку платника та його коду, наявність печатки і
підписів платника. У той самий час банк не несе відповідальності за
достовірність змісту розрахункового документа, оформленого клієнтом, а
також за повноту і своєчасність сплати податків, зборів та обов’язкових
платежів, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами
Національного банку.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового
документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків
на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка
оформила цей документ і подала його до банку, що її обслуговує.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в
кількості примірників, необхідній для всіх учасників безготівкових
розрахунків (але не менш двох), за один раз або за допомогою
електронно-обчислювальних машин з використанням копіювального чи
самокопіювального паперу.

Якщо використання копіювального (самокопіювального) паперу неможливе, то
на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому
верхньому куті проставляються їх порядкові номери (наприклад, 1, 2, 3 і
т.п.).

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою
ручкою або чорнилом темного кольору).

Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його
виготовлення) повинен містити відбиток печатки (якщо наявність печатки
передбачена) та підписи відповідальних осіб.

Під час підписання розрахункового документа не дозволяється
використовувати факсиміле, а також виправляти та заповнювати
розрахунковий документ кількома прийомами.

Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного
часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, які
надійшли після операційного часу, банк виконує протягом наступного
робочого дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунка
платника, що надійшли в банк після операційного часу, банк може виконати
в день їх надходження, якщо це визначено договором про
розрахунково-касове обслуговування.

Платіжні вимоги, які надійшли в банк після операційного часу, банк
(незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх
надходження) виконує протягом наступного операційного дня. Якщо на
початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо
коштів для виконання платіжних вимог, то вони того самого дня
виконуються частково і повертаються.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, то їх
виконують додержуючись такого пріоритету: спочатку виконуються платіжні
вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім — розрахункові
документи на сплату платежів до бюджетів, після цього — платіжні вимоги,
оформлені на підставі виконавчих документів. Всі інші документи
виконуються в порядку їх послідовного надходження.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів за
цими рахунками на початок операційного дня.

Платіжні доручення платника у випадку відсутності або недостатності
коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, коли порядок приймання і
виконання таких платіжних доручень передбачений договором між банком і
платником.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом
десяти календарних днів з дати його оформлення. День оформлення
платіжного доручення не враховується.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і
нетоварними платежами:

за фактично відвантажену чи продану продукцію (виконані роботи, надані
послуги і т.п.) — у порядку попередньої оплати, якщо такий порядок
розрахунків установлений законодавством і (або) обумовлений договором;

для завершення розрахунків за актами звірення взаємної заборгованості
підприємств, які складені не пізніше терміну, встановленого чинним
законодавством;

для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам
(заробітна плата, пенсії і т.п.), на їхні рахунки, відкриті в банках;

для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та
державних цільових фондів;

і в інших випадках відповідно до укладених договорів та чинного
законодавства.

Реквізит платіжного доручення «Призначення платежу» заповнюється
платником так, щоб надавати повну інформацію щодо платежу та документів,
на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачеві.

У реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» в залежності від
конкретного випадку наводяться такі дані:

у разі розрахунків за фактично відвантажену або продану продукцію
(виконані роботи, надані послуги) — назва товарів (робіт, послуг), за
які здійснюється оплата, номер і дата документа, на підставі якого вона
здійснюється;

якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що
це попередня оплата, наводиться назва товарів (робіт, послуг), за які
здійснюється оплата, а також номер і назва документа, на підставі якого
вона здійснюється;

при перерахуванні коштів за актом звірення взаємної заборгованості —
назва товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дата і номер діючого
акта звірення та дата, за станом на яку її здійснено;

у випадку сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників і
нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до
державних цільових фондів, — дата виплати заробітної плати, форма її
видачі (натуральна форма, виплати з виручки і т.п.) і період, за який
здійснено виплату. Крім того, можуть бути наведені інші необхідні дані.

У цьому реквізиті зазначається, що податки до бюджету та збори до
державних цільових фондів, які утримані із заробітної плати і нараховані
на фонд оплати праці, перераховуються повністю, або (у разі
недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум
повністю) що вони перераховуються пропорційно до суми виплаченої
заробітної плати.

»

$

?

????

???????Відповідальність за повноту перерахування платежів, утриманих із
заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків
у бюджет і зборів до державних цільових фондів, несе платник.

Платіжні доручення на перерахування заробітної плати на особові рахунки
працівників підприємств, відкриті в установах банків, гроїиові чеки на
одержання заробітної плати платник подає до банку разом із платіжними
дорученнями на одночасне перерахування платежів, утриманих із заробітної
плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету
і зборів до державних цільових фондів, або з документальним
підтвердженням їх сплати раніше.

Після проведення операції з перерахування коштів банк зобов’язаний
надати уповноваженому представнику підприємства, що обслуговується в цій
установі банку, копію платіжного доручення з позначкою банку про
проведення перерахування і банківську виписку з поточного рахунка.
Виписка з поточного рахунка — це другий примірник особового рахунка
підприємства, відкритого йому банком. Перший примірник зберігається в
документах дня банку як підтвердження обґрунтованості проведеної банком
операції за дорученням клієнта. До виписок також додаються всі інші
документи щодо рухів, які проходили за рахунками (оголошення на внесок
готівкою, реєстр платежів, що надійшли, чек і т.д.). Виписки банків є
первинними документами для аналітичного і синтетичного обліку
підприємств. На підставі первинних документів за операціями, пов’язаними
з рухом безготівкових коштів, і виписок банків складаються Відомість №
1.2 та Журнал № 1 (Додаток № 1).

Синтетичний рахунок 31 «Рахунки в банках» і його субрахунки

311 «Поточні рахунки в національній валюті»,

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»,

313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»,

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» призначені для обліку
операцій на поточних рахунках у бухгалтерії відповідно до Інструкції з
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999
р. № 291.

Записи в Журналі № 1 і Відомості № 1.2 виконуються після обробки
банківських виписок. Обробка документів за виписками банку з інших
рахунків підприємств у націопальній та іноземній валюті і відображення
їх в облікових регістрах здійснюються в такому порядку.

1) Перевіряється відповідність записів у доданих до виписок
розрахункових документах. У випадку одержання готівкових коштів з каси
банку до виписки додається квитанція прибуткового касового ордера, яка
оформляється при оприбуткуванні готівки до каси підприємства. Якщо в
результаті перевірки виявляться допущені банком помилки, то суми
помилкових записів слід віднести до субрахунка 374 «Розрахунки за
претензіями», сповістити про це установу банку і вжити заходів з
повернення коштів, що не належать підприємству, у п’ятиденний термін.

2) Після розшифровки і ретельної перевірки виписок проводиться розробка
сум, які пройшли за рахунком, тобто проти кожної суми за випискою й у
кожнім додатку до банківських виписок ставиться номер кореспондуючого
рахунка.

3) Суми групуються і підраховуються окремо за дебетом і за кредитом
шляхом їх підрахунку за однорідними операціями за однойменними
кореспондуючими рахунками.

4) Суми з виписок до регістрів (Журнал № 1 та Відомість № 1.2)
переносять загальними підсумками за однорідними операціями (з однаковою
кореспонденцією рахунків) незалежно від того, чи то були виписки одного
обслуговуючого банку, чи декількох.

Наприкінці місяця в Журналі № 1 та Відомості № 1.2 підраховуються
підсумки за кореспондуючими рахунками і звіряються з оборотами за цими
рахунками. Отримане сальдо має дорівнювати залишку, зазначеному в
банківській виписці на останній день місяця. Наприкінці Журналу і
Відомості проставляється дата перенесення оборотів до Головної книги.
Зазначені документи завіряються підписами виконавців і головного
бухгалтера.

Підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають
у банку рахунки в іноземній валюті. Для кожного найменування іноземної
валюти (долар США, євро й ін.) відкривається окремий рахунок. На дату
проведення операцій з іноземною валютою (зарахування або списання
валютних коштів з рахунка в банку) банки надають підприємствам окремі
виписки за рахунками.

Записи у виписці відображаються в тій грошовій одиниці, у якій фактично
здійснювалась операція, а також у гривневому еквіваленті, перерахування
якого проводиться за курсом Національного банку України на дату
здійснення операції.

Дані за валютними операціями на рахунках у банках систематизуються в
Журналі № 1/1 (за кредитом субрахунків 312 і 314) і Відомості № 1.2/1
(за дебетом зазначених субрахунків). Записи в них проводяться одночасно
в двох валютах: відповідній іноземній і національній валюті.

У разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (зростання або падіння
курсу Національного банку України) у Журналі № 1/1 і Відомості № 1.2/1
відповідно до виписки банку відображається курсова різниця, яка припадає
на залишок валютних коштів, які обліковуються в банку на відповідному
рахунку в іноземній валюті.

З метою одержання в одному регістрі зведених оборотів у розрізі
кореспондуючих рахунків підсумкові показники Журналу № 1/1 і Відомості №
1.2/1 переносяться до Журналу № 1 та Відомості № 1.2 у передбачений для
цього спеціальний рядок.

Аналітичний облік коштів ведеться за кожним видом валют і в гривневому
еквіваленті одночасно.

Розділ 3. Бухгалтерські проведення з продажу та придбання

безготівкової іноземної валюти

У процесі господарської діяльності підприємства можуть зіткнутися з
операціями, пов’язаними з продажем та купівлею іноземної валюти.
Розглянемо порядок відображення придбання та продажу валюти на прикладах
13.1 та 13.2.

ПРИКЛАД 1.

Підприємство прийняло рішення придбати 1000 доларів США. Курс НБУ на
день придбання — 5,4 грн. за 1 долар США, ринковий курс придбання — 5,5
грн. за 1 долар США, оплата послуг банку — 100 грн., 1% від суми
перерахування на покупку валюти до Пенсійного фонду становить 55 грн.

Бухгалтерські записи з придбання іноземної валюти наведені в табл. 1.

Таблиця 1

№ п/п Зміст бухгалтерського запису Дебет Кредит Сума

1 Перерахування гривні для придбання 1000 дол.США ($1000 х 5,4 = 5400;
оплата 1% до Пенсійного фонду = 55; оплата комісійних банку = 100) 334
«Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» 311

«Поточні рахунки в національній валюті» 5555 грн.

2 Зарахування суми придбаної іноземної валюти за курсом НБУ ($1000 х 5,4
= 5400) 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» 334 «Грошові кошти в
дорозі в іноземній валюті» $1000 5400 грн.

3 Нарахування 1 % до Пенсійного фонду під час придбання валюти 92
«Адміністративні витрати» 651 «За пенсійним забезпеченням» 55 грн.

4 Відображення сплаченої суми збору до Пенсійного фонду — 55 грн. 651
«За пенсійним забезпеченням» 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній
валюті» 55 грн.

5 Нарахування суми комісійної винагороди — 100 грн. 92 «Адміністративні
витрати» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» 100 грн.

6 Списання суми комісійної винагороди — 100 грн. 685 «Розрахунки з
іншими кредиторами» 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» 100
грн.

7 Списання курсової різниці між ринковим курсом покупки і курсом НБУ

(5,5 -~ 5,4) х $1000 = 100 грн. 945 «Втрати від операційної курсової
різниці» 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» 100 грн.

8 Списання курсової різниці на фінансовий результат 791 «Результат
основної діяльності» 945 «Втрати від операційної курсової різниці» 100
грн.

У наведеному прикладі балансова вартість придбаної валюти становить 5500
грн.

ПРИКЛАД 2.

Підприємство прийняло рішення продати 1000 доларів США. Валюта
обліковувалася за курсом 5,4 грн. за 1 долар США на суму 5400 грн. Курс
НБУ на продаж на дату перерахування з валютного рахунка сюїав 5,4 грн.
за 1 долар США. Отримано від продажу валюти 5550 грн. (курс продажу —
5,55 грн. за 1 долар США). Оплата послуг банку -100 грн.

Бухгалтерські записи з продажу іноземної валюти наведені в табл. 2.

Таблиця 2

№ п/п Зміст бухгалтерського запису Дебет Кредит Сума

1 Перерахування іноземної валюти для її продажу ($1000 х 5,4 = 5400) 334
«Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» 312 «Поточні рахунки в
іноземній валюті» $1000 5400 грн.

2 Зарахування суми придбаної іноземної валюти за курсом 5,5 ($1000 х 5,5
== 5500 мінус комісійна винагорода банку 100 грн. = 5400) 311 «Поточні
рахунки в національній валюті» 711 «Доходи від реалізації іноземної
валюти» 5400 грн.

3 Списання вартості реалізованої іноземної валюти 942 «Собівартість
реалізованої іноземної валюти» 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній
валюті» 5400 грн.

4 Нарахування суми комісійної винагороди — 100 грн. 942 «Собівартість
реалізованої іноземної валюти» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» 100
грн.

5 Списання суми комісійної винагороди — 100 грн. 685 «Розрахунки з
іншими кредиторами» 711 «Доходи від реалізації іноземної валюти» 100
грн.

6 Списання доходу від реалізації іноземної валюти на фінансовий
результат 711 «Доходи від реалізації іноземної валюти» 791 «Результат
основної діяльності» 5550 грн.

7 Списання собівартості реалізованої іноземної валюти на фінансовий
результат 791 «Результат основної діяльності» 942 «Собівартість
реалізованої іноземної валюти» 5500 грн.

ВИСНОВКИ

Для узагальнення інформації, що стосується наявності і руху коштів (у
національній та іноземній валюті в касах, на розрахункових (поточних)
рахунках, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів,
короткострокових векселів отриманих, фінансових інвестицій, дебіторської
заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів,
призначені рахунки 3 класу «Кошти, розрахунки та інші активи».

Кошти в іноземній валюті, операції з ними і розрахунки іноземною валютою
за рахунками 3 і 4 класів «Власний капітал і забезпечення зобов’язань»,
іншими рахунками обліковуються в гривнях за курсом НБУ на дату
здійснення грошової операції, оформлення митних документів, підписання
документів про виконання робіт (послуг), підписання установчих
документів, затвердження авансового звіту про використання підзвітних
сум. Одночасно кошти, розрахунки відображаються в іноземній валюті.
Курсові різниці, що виникають під час операцій з іноземною валютою,
відносять до рахунків 71 «Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи», 85
«Інші витрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші
витрати».

За дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках» відображається надходження
коштів у кореспонденції з такими рахунками: 15 «Капітальні інвестиції»,
30 «Каса» (внески готівкою), 31 «Рахунки в банках», 36 «Розрахунки з
покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42
«Додатковий капітал», 46 «Неоплачений капітал», 60 «Короткострокові
позики», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 64
«Розрахунки за податками й платежами» (зарахування повернених зайво
сплачених сум до бюджету), 70 «Доходи від реалізації» і т.д. За кредитом
відбивається використання коштів у кореспонденції з дебетом рахунків 30
«Каса» (одержання готівки), 31 «Рахунки в банках», 37 «Розрахунки з
різними дебіторами», 45 «Вилучений капітал», 63 «Розрахунки з
постачальниками і підрядниками» (оплата рахунків-фактур за
товарно-матеріальні цінності, послуги, виконані роботи), 64 «Розрахунки
за податками і платежами» (облік сум, що належать до перерахування до
бюджету), 66 «Розрахунки з оплати праці», 91 «Загаль-новиробничі
витрати», 93 «Витрати на збут» та ін.

Таким чином, бухгалтерський облік — це система документального,
суцільного, безперервного і взаємозалежного спостереження і контролю за
діяльністю підприємства, спосіб узагальнення всіх господарських операцій
у вартісному вираженні. Бухгалтерський облік на підприємствах
призначений для забезпечення контролю за використанням матеріальних,
трудових і фінансових ресурсів, віддзеркалювання в облікових і звітних
документах повної і достовірної інформації про виробничо-господарську
діяльність підприємства, додержування договірної і фінансової
дисципліни.

У свою чергу, добре налагоджена й ефективно працююча система
бухгалтерського обліку дозволяє аналізувати стан справ підприємства,
контролювати надходження і витрату коштів, вчасно розраховуватися з
дебіторами і кредиторами, з бюджетом. Створення такої фінансової системи
є спільною справою керівника і бухгалтера. Відповідальність за
організацію бухгалтерського обліку несе керівник підприємства, який
призначає і звільняє бухгалтера за своїм розсудом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правова база

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” / Затверджений 01 червня 1999 року // Бухгалтерський облік і
аудит. — №6. – 1999. – С. 9.

Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку,
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій» / Затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30
листопада 1999 року за №291 // Бухгалтерський облік і аудит. — №1. –
2000. – С. 14.

Інструкція “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній
валюті” / Затверджена постановою Правління Національного банку України
від 18 грудня 1998 р. № 527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції
України 24 грудня 1998 р. під № 819/3259.

Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”
від 29 березня 2001 р. № 135, зареєстрована в Міністерстві юстиції
України 25 квітня 2001 р. під № 368/5559.

Інструкції з застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій
/ Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада
1999 р. № 291.

Монографічна, наукова та інша література

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця.
— Житомир: ЖІТІ, 2000.

Губачова О., Кочовна Ю. Господарські операції та річна фінансова
звітність за новим Планом рахунків і національними стандартами //
Бухгалтерський облік і аудит. — №10. – 2000.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами.—
Харків: Торсінг, 2002.

Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики: навчальний
посібник. – К, 2000.

Павлюк І. Організація переходу на нову систему бухгалтерського обліку на
підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит. — №2. – 2000.

Пархоменко В. Стандартизація бухгалтерського обліку і звітності //
Бухгалтерський облік і аудит. — №5. – 1999.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік. – К., 2000.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
– К.: А.С.К., 2000.

Довідник з бухгалтерського обліку / Укладач Ценклер Н.І, Шляхта Й.Д.,
Штулер Г.Г.; за ред Ценклер Н.І. – Ужгород: ІВА, 2000.

1 Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами.—
Харків: Торсінг, 2002. – С. 129-135.

PAGE

PAGE 3

Похожие записи