Реферат на тему:
Використання ілюстративного матеріалу для створення дистанційного курсу
історії України
Історія України, дистанційний курс, структурно-логічні схеми,
блок-схеми, демонстраційні засоби (фотографії, відеокадри),
інформаційно-демонстраційні блоки, розкривні карти, відеохроніки.
Існує велика кількість програмних платформ для організації дистанційного
навчання за допомогою мережі Internet, які відрізняються між собою за
можливостями, технологіями реалізації, захищеністю, ергономічністю тощо.
У Вінницькому національному технічному університеті як така платформа
використовується платформа eLearning Server – сучасне програмне
забезпечення, що являє собою інформаційно-аналітичну систему, яка
дозволяє створити в мережах Internet та Intrаnet навчальні центри
дистанційного навчання. Центр дистанційної освіти ВНТУ координує зусилля
кафедр нашого ВНЗ по створенню дистанційних курсів та розміщенню їх в
системі eLearning Server.
Розробка дистанційного курсу з будь-якої дисципліни проходить, як
правило, кілька обов’язкових етапів:
· проектування дистанційного курсу;
· проектування технології освоєння курсу;
· створення всіх необхідних елементів курсу;
· розміщення готового курсу в системі eLearning Server.
В загальному вигляді вивчення дистанційного курсу являє собою інтенсивну
та регулярну комбіновану роботу над пропонованими текстами, виконанням
завдань та письмових робіт, а також проходження серії контрольних
заходів.
Розглянемо один з найважливіших етапів створення дистанційного курсу –
етап конструювання його основних елементів – лекцій, семінарських
занять, форумів. В якості прикладу пропонуємо розглянути лекцію з теми
10 “Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 )”.
Основні прийоми конструювання лекції:
1. Структурування навчального матеріалу.
Психологічні особливості контактів викладача і студентів при
дистанційній формі навчання диктують необхідність дещо іншого підходу до
структурування навчального матеріалу. Широко відомі і використовуються в
педагогічній практиці методи логічного структурування навчального
матеріалу, що дозволяють наочно уявити собі як всю сукупність
дидактичних одиниць, так і їх взаємозв’язок та ієрархію. Один з них –
опорно-логічні схеми, що представляють структуру матеріалу в
образно-символічно-текстовому вигляді.
Прикладом такої структурно-логічної схеми може слугувати схема
“Українське питання напередодні та на початку ІІ світової війни”.
Використання цієї блок-схеми допомагає зробити наочним процес приєднання
різних українських земель до УРСР, формує уявлення про основні етапи
цього процесу, полегшує сприйняття дат входження західноукраїнських
областей до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Це
надзвичайно важливе питання історії України. Оскільки протягом століть
українські землі входили до складу різних держав, були розчленовані між
сусідніми імперіями, соборність, тобто об’єднання всіх етнічних земель
у складі єдиної національної держави, – вікова мрія українського народу.
Процес втілення цієї мрії в життя був надзвичайно складним та болісним,
висвітлення його – суттєвий компонент курсу історії України у вищий
школі.
Наступна блок-схема, яку доцільно використати в лекції, це схема
“Радянізація західних областей”. Вона дає можливість наочно і чітко
сформулювати основні заходи радянської адміністрації щодо перебудови
економічного та суспільно-політичного життя Західної України на
радянських засадах.
Блок-схема “Окупаційний режим в Україні (4 зони окупації)” дозволяє
допомогти студенту краще запам’ятати інформацію, яку містить схема.
Блок-схеми – це, з одного боку, чудовий інструмент проектування змісту,
з іншого, – ефективний засіб візуалізації матеріалу. Як відомо, людина
запам’ятовує 10% з того, що читає, 20% з того, що чує, 30% з того, що
бачить, 50% з того, що одночасно бачить і чує. Тому саме цей метод
доцільно використовувати при структуруванні навчального матеріалу з
дисципліни «Історія України». Він дозволяє уникнути багатослівності,
властивій багатьом підручникам з цієї дисципліни, зробити поданий
матеріал наочним за допомогою великої кількості яскраво оформлених
таблиць, схем, графіків.
2. Використання растрових зображень.
gdo O
??O?Растрові зображення – найуживаніша форма представлення реальних
зображень: фотографій чи відсканованих ілюстрацій, тобто одна з форм
візуальних демонстраційних засобів. Наукові дослідження свідчать, що при
використанні візуальних демонстраційних засобів:
імовірність переконати слухачів вища на 43%;
люди готові заплатити за ті ж самі товари або послуги на 26% більше;
ви зможете розповісти ту ж саму історію за час, менший на 25-40%.
Отже, вдалі демонстраційні засоби пояснюють, додають конкретну форму,
посилюють те, що було сказано. Особливо це важливо в лекції з історії
України. Бажано пам’ятати, що сучасні студенти слабо знайомі з подіями
Другої світової війни, у більшості своїй ніколи не бачили фотографій її
видатних учасників. Тому, розповідаючи про рух опору на території
України, доцільно показати зображення (фотографії, відеокадри)
проводирів цього руху, дати, по можливості, стислі біографічні довідки.
Прикладом такого використання демонстраційних засобів можуть слугувати
інформаційно-демонстраційні блоки, присвячені діяльності як радянських
партизанів, так і УПА.
3. Застосування географічних карт.
Лекція з історії України, особливо з теми “Україна в роки Другої
світової війни (1939 – 1945)” може бути переконливою лише за умови
використання карт, на яких наочно показані воєнні дії конкретних
періодів війни. Зловживати цим засобом не можна, оскільки карта, як
правило, досить багато “важить”, але без неї у студента не може
скластися уявлення про перебіг воєнних подій на тому чи іншому етапі
війни. Тому бажано підключити до тексту лекції одну-максимум дві карти,
бажано таких, що розкриваються, мають відносно великий масштаб,
відзначаються чіткістю зображення, несуть інформацію, на передачу якої
словесними засобами викладач витратив би багато часу. У даному
конкретному випадку викладач застосував дві розкривні карти – “Наступ
німецьких військ (червень 1941 – липень 1942 рр.)” та “Наступ радянських
військ (1943-1944 рр.)”.
4. Використання відеофрагментів.
Особливість історії України як навчальної дисципліни полягає, зокрема, в
тому, що найкращим демонстраційним засобом, який може бути використаний
при викладанні курсу, можуть бути кадри відеохроніки. Це документи
великої історичної ваги, які, як правило, справляють на студентів велике
емоційне враження, добре запам’ятовуються, мають значний інформаційний
потенціал. Готуючи лекцію на тему “Україна в роки Другої світової війни
(1939 – 1945)”, автор використав кілька відеофрагментів, запозичених ним
з “Видеоприложения к Большой энциклопедии Кирилла и Мефодия” (М.,1997).
Саме тому вони озвучені російською мовою. Створюючи матеріали до
конференції, автор змушений був зменшити кількість відеофрагментів і
обмежитись лише двома, які ілюструють початок Великої Вітчизняної війни
та її закінчення – Парад Перемоги на Червоній площі в Москві 24 червня
1945 року.
5. Колір. Створювати дистанційний курс бажано, безумовно, в кольорі.
Доцільно виділити ключові моменти на аркуші кольором, що привертає
увагу. Бажано використовувати принаймні два кольори, але не більше
трьох. За використання кольору говорять цифри. Колір поліпшує розуміння
матеріалу до 73%. Тому дистанційний курс з історії України створено з
використанням кольорових рішень.
ВИСНОВОК
Отже, дистанційний курс історії України може слугувати яскравим
прикладом того, як комп’ютерні технології можуть виступати в ролі
ефективного інструмента пізнання предметної області.
ЛІТЕРАТУРА
Андреев А. Введение в дистанционное обучение. – М, 1997.
Боцула М.П. Підготовка посібників засобами Microsoft Word. Методичний
посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2005.
Гороховський О.І. Методичні аспекти створення навчальної літератури для
дистанційного навчання. Методичний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2004.
Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. Дистанційне навчання: Умови
застосування. Навчальний посібник/за ред. В.М. Кухаренка. – Харків: НТУ
«ХПІ», 2002.
Орчаков О.А., Калмыков А.А. Проектирование дистанционных курсов: Пособие
для преподавателей и методистов. / Под ред. О.А.Орчакова. – М.:
Издательство МНЭПУ, 2002.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
