Методрозробка
практичного заняття з латинської мови
І. Тема практичного заняття.
а) Граматична тема: Substanbirem. Граматичні категорії іменника.
Значення відмінків в латинські мові. Відміни. Declinatio І. Основні
ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові
закінчення. Відмінювання в Nom, i gen i Pl. Вживання іменників І відміни
з прийменниками in, cum, ex. Неузгоджене означення.
б) Лексична тема: Вивчення лексичного мінімуму.
ІІ. Мета практичного заняття.
а) Навчальна мета: навчити студентів відмінювати іменники І відміни,
правильно перекладати медичні терміни, всклад яких входять іменники
даної відміни, вірно перекладати неузгоджене означення на рідну мову.
б) Виховна мета: Інтерпретуючи афоризми Summum bonum medicinae sanitas
найвище благо медицини – здоров’я. Провести бесіду про те, що для
кожного медика найбільшим щастям є бачити кожного з нас здоровим.
в) Професійне спрямування заняття.
Навчити студентів грамотно перекладати медичні терміни та рецепти, в
склад яких входять іменники І відміни.
ІІІ. Етапи досягнення дидактичної мети.
№ п/п Основні учбові елементи Рівень засвоєння
1 Засвоїти відмінкові закінчення іменників І відміни 2
2 Навчити студентів відмінювати іменники І відміни 2
3 Виробити навики правильно перекладати мед.терміни, в склад яких
входять іменники І відміни 2
4 Засвоїти лексичний мінімум до І відміни 2
IV. Методичні рекомендації студентам.
V. План і організаційна структура практичного заняття.
№ п/п Етапи і основні питання заняття хв Оснащу.
уроку Рівень засв. Кількість оп.студ
І Оргмомент 2 Кабінет лат.мови
ІІ Перевірка дом.завдання 20
2 1
а) перевірка лексично-граматичних структур
1) відмінювання дієслів у Praesens ind. acbivi ctpassir
конспект 2 2
2) Відмінювання дієслів у Praesens coniunctir activi et passivi
Підручник таблиці 2 3
б) читання і переклад вправи №3, ІІ
Підручник ст.56, 86 2 2
в) переклад рецептів
Підручник ст.57, ст. 87 2 2
2) текстовий контроль
карточки 2 2
ІІІ Подача нового матеріалу
1. Пояснення нового матеріалу 43
2
2. Роботи над новою лексикою І відміни
Табл. 1 10
3. Ознайомлення з терміноелементами та дублетами
1 10
IV Переклад рецептів лексичних груп, термінів (робота з розд.матеріалом)
10 Карточки, підручник
12
V Підведення підсумків 5
VI. Подача нового матеріалу.
І. Підготовчий етап.
Повторити вживання стандартних рецептурних формул.
Пояснення нового граматичного матеріалу: Substantium. Відміни.
Declinatio I. Неузгоджене означення.
Опрацювання лексики І відміни.
Опрацювання рецептурної лексики.
Завдання для контролю вихідного рівня.
№ п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв.
1. Як визначається відміна іменників? 1. Відміна іменників визначається
за закінченням родового відмінка однини.
Ів. – ае, ІІІв. – i, ІІ –is, IV-us, V-ei. 2
2 Які закінчення мають іменники І відміни у Наз. і Родовому відмінках?
2. Nom. sing – a
gen. sing – al 2
3 Назвати винятки щодо іменників І відміни 3. Іменники чоловічого роду з
закінченням – а зі значенням професії
collega, al, m
poeta, ae, m
pkarmacopola, ae, m
oculista, ae, m 2
4 Навести приклади вживання іменників з неузгодженими означеннями 4.
aqua mentral – м’ятна вода
columna vertebrarum – хребетний стовп
massa pilularum – пілюльна маса
tinctura Belladonnal настойка красавки 2
5 Провідміняти в Pl. Mixtura, al, f 5. N. mixtural
g. mixturarum
D. mixturis
Acc. misturas
Abl. mixturis
ІІ. Основний етап.
а) Аналітичне читання рецептів з іменниками І відміни
б) Переклад лат.речень, рецептів.
VII. Завдання для контролю кінцевого рівня знань.
№ п/п Питання Еталон відповіді Рівень засв.
1 Перекласти
а) перелом ключиці
б) настойка валер’янки
в) приготуй мікстуру
а) fractura claviculae
б) tinctura Valerianae
в) Prepara mixturam 2
2 Провідміняти у Sing. Costa, al, f 2. N. costa
g. costae
D. costae
Ase. costam
Abl. costa 2
V. Пояснення домашнього завдання:
1) И.Я. Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка §9-§12; §22-§24. Впр. VI
стор. 48, впр. VII, стор.48.
2) Є.М. Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. §29-§37.
Методичні вказівки для студентів по темі:
Перша відміна іменників. Неузгоджене означення.
Рекомендована література:
И.А. Козовик, Р.И.Малец. Учебник латинського язика. К. 1988 г.
Теорія: §9, §10, §11, §12; §22, §23, §24.
Вправи: ст.27; ст.47-48.
Лат. прислів’я: ст. 48.
Є.М. Шевченко. Латинська мова і основи медичної термінології. К. 1997 р.
Теорія: §29, §33, §34, §35; §36.
Вправи: §31, §38.
Лат. прислів’я: ст. 28.
Контрольні питання.
Назвати основні ознаки іменників в лат. мові?
Як змінюються іменники?
Як визначається основа іменників?
Які іменники належать до І відміни?
Утворити називний і родовий відмінки множинні від таких іменників:
verfebra, as, f; guffa, ae, f; scatula, as, f?
Назвати грецькі дублети до таких лат. іменників: tela, ae, f; aqua, ae,
f; lingua, ae, f; mamma, ae, f?
Латинсько-грецькі дублети іменників І відміни.
1. aqua, ae, f hydor, hydr – вода
2. cellula, ae, f cytos, cyt – клітина
3. cornea, ae, f keras, kerat – рогівка
4. femina, ae, f dyne, dynaec – жінка
5. glandula, ae, f aden, aden – залоза
6. lingua, ae, f glossa, gloss – язик
7. mamma, ae, f mas tos, mast – молочна залоза
8. medulla, ae, f myelos, myel – кістковий мозок
9. urina, ae, f uron, ur – сеча
10. vena, ae, f phleps, phleb – вена
11. vertebra, ae, f spondyl, spondyl – хребець
12. tela, ae, f his tos, hist – тканина
Substantirum. Граматичні категорії іменників. Відміни. Declinatio I.
Основні ознаки іменників І відміни, їх рід, словникова форма, відмінкові
закінчення. Відмінювання в Nom. Igen. Sing i Pl., вживання інших
відмінків (Асс. І Abl.) в рецептах. Грецькі іменники І відміни.
Неузгоджене означення. Переклад його на рідну мову.
Саме іменники (Substanbirum) складає основну частину медичних термінів.
Кожен іменник у лат. мові належить до певного роду: чоловічого, жіночого
і середнього. У словниках рід позначається скорочено початковою літерою
прикметника – назви роду:
m (genus masculinum)
f (genus femininum)
n (genus neutrum)
Рід іменників у лат. і укр. мові співпадає рідко, наприклад: caput
(голова) в лат. мові – с.р., в укр. мові – ж.р.
N.B. Назви міст, країн, островів, дерев, кущів у лат. мові жіночого
роду, назви місяців і річок – чоловічого роду.
Іменники в лат. мові вживаються в одн. (numerus singularis), у множині
(numerus pluralis).
У лат. мові є 6 відмінків (Casus):
Nominabivus (Nov.) хто? що?
Genibivus (Gen.) кого? чого?
Dabivus (Dab.) кому? чому?
Accusativus (Ace.) кого? що? куди?
Ablabivus (Abl.) ким? чим? де? коли?
Vocabivus (Voc.) клична форма
У лат. мові є 5 відмін. У словинках іменник записується у 2-х відмінках:
повна форма Називний відмінок і закінчення Родового відмінка та
приголосна літера, яка вказує на рід цього іменника costa, ae, f – ребро
apex, icis, m – верхівка facies, ei, f – лице.
Належність іменників до тієї чи іншої відміни визначають за закінченням
його родового відмінка
Відміна Genet. sing. Рід Приклади
І – ae – f cjsta, ae,f – ребро
ІІ -і- m, n musculus, m – мяз
snpusum, i, n – настій
ІІІ -is- m, f, n apex, icis, m – верхівка
pars, rtis, f – частина
os, ossis, n – кістка
IV -us- m, n рrocessus, us, m -відросток
cornu, us, n – ріг
V -ei- f facies, ei, f – лице
Іменники пишуться і завчаються в Наз. і Род. відм. одн з вказівкою роду:
Incisura, ae, f – вирізка
facies, ei, f – лице
pulmo, onis, m – легеня
ala, ae, f – крило.
Замість повної форми родового відм.одн. пишеться тільки його закінчення,
а в ІІІ в. – частина основи: homo, inis, m – людина (основа homin)
radix, icis, f – корінь (основа
radic).
Основу іменника визначають відкидаючи закінчення родового відмінника
одн. N.В. визначаючи основу іменників ІІІ відм., не слід відкидати всі
літери, які стоять у словнику після коми, а лише закінчення –is-,
наприклад: musculus, I, m – muscul-
apex, ieis, m – apic
corpus, oris, n – corpor –
До І відміни належать іменники жіночого роду, які в Nom. Sing
закінчуються на –а, а в Gen.Sing приймають закінчення ае.
Наприклад costa, ae, f mixtura, ae, f
vena, ae, f angina, ae, f
gutta, ae, f fractura, ae, f
Відмінкові закінчення.
Sing Pl
Nom a ae
Gen ae arum
Dat ae is
Ace am as
Abl a is
Voc a ae
Відмінники, закінчення яких співпадають, відрізняються за допомогою
запитань.
До І відмінку належать деякі іменники чоловічого роду з закінченням –а-
зі значенням професії: oculista, ae, m – окуліст
pharmacopola, ae, m – аптекар
poeta, ae, m – поет
collega, ae, m – друг
agricola, ae, m – селянин
pharmacenta, ae, m – фармацевт
Грецькі іменники І відміни
За І відмінком відміняються іменники грецького походження жіночого роду,
як у Наз.відм.одн. закінчуються на –е-, в Gen.Sing – es, Abl.Sing – e, а
також іменники чоловічого роду на –еs- , Gen- ае. В Abl.Sing іменники
жіночого роду і чоловічого роду закінчуються на –еn-.
Іменники жіночого роду грецького походження.
aloe, es, f – алое
diastole, es, f – розширення серця
dyspnoe, es, f – задишка
haemoptoe, es, f – кровохаркання
phlegmone, es, f – флегмона
rhaphe, es, f – шов
systole, es, f – скорочення серця
Іменники чоловічого роду гр. походження
diabetes, ae, m – діабет
ascites, ae, m – асцит, черевна водянка
Відмінювання
Sing.
Pf.
f m f m
Nom. systole ascites systolae ascitae
Gen. systoles ascitae systolarym ascitarum
Dat. systolae asciyae systolis ascitis
Ace. systolen asciten systolas ascitas
Abl. systole ascite systolis ascitis
Прийменники в лат. мові вживаються тільки з 2-ма відмінками:
Acc. і Abl. Наприклад:
per – через (Асс.) per horam – протягом години
ex – із (Abl.) ex agua – з води
Прийменники in (в, на, у), sub (під) вживаються із Асс. і Аbl. в
залежності від питання.
куди? – Асс. sub linguam (під язик)
де? – Abl. in agua (у воді)
Якщо йдеться про поділ на чатсини, то прийменники in вживається з Асс.
cum з (ким? чим?) вживається Abl.
cum collega (з товаришем)
Acc Abl
аd – до, при в, для
соntra – прото
inter – між
infra – під, нижче
untra – всередині
per – через
post – після
super, supra – над, понад
ante – перед, до а (перед приг.) – від
ab (перед гол. ih) – від
e – (перед.пригл.) – з (кого, чого)
ex – (перд гол. ih) – з (кого, чого)
de – про, за
cum – з
sine – без
pro – для, за
Двочленні і багаточленні терміни складаються із загального терміна
(іменника) та означень, які в тій чи іншій мірі конкретизують загальний
термін. Означення можуть бути узгоджені (виражені прикметниками;
дієприслівниками) та неузгоджені.
Неузгоджене означення вираж. імен у Род.відмін. одн. або множини.
Наприклад: crista costae – гребінь ребра
tinctura valerianae – настойка валеріани
auqa menthae – м’ятна вода
Неузгоджене означення можна перекладати укр.мовою іменником або
прикметником.
При відмінювання словосполучень, у які входять неузгоджене означення,
відміняються лише означальні іменники, а неузгоджене означення (імен.)
не змінюється.
massa pilularum
massae pilularum
massae pilularum
massam pilularum
Винятки: aqua Amygdalarum вода мигдалів
massa pilularum пілюльна маса
oleum olivarum оливкове масло
Неузгоджене означення, яке вказує на назву рослин, а також хім. елемента
або лікарського засобу, пишеться з великої літери.
Tabuletta Bromcamphorae
Рекомендована література:
М.М.За калюжний, А.В.Янков, В.В.Чогал. Лат.мова і основи медичної
термінології. – Т., 1999 р. §17-§19; §30-§38.
И.А.Козовик, Р.И.Малец. Учебник лат.языка. – К., 1988 г. §9-§12;
§22-§26.
Є.М.Шевченко. Лат.мова і основи мед.термінології. – К., 1999 р. §28-§29;
§33-§36.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
