Реферат НА ТЕМУ:
Заняття з рідної природи та мовленнєвого спілкування для дітей середньої
групи дошкільного закладу: «Чарівний зимовий сон»
Тема: “Чарівний зимовий сон”
Мета: учити дітей визначати природні ознаки, характерні для зимової
пори, розвивати вміння жестами утворювати і показувати природні явища.
Зв’язне мовлення: вправлятись у вмінні заперечувати неправильні
судження, аргументувати свою думку. Граматика: вправляти у побудові
нескладних речень – суджень.
Звукова культура: розвивати фонематичний слух, мовне дихання.
Виховувати бажання милуватися красою природи. Сприяти створенню
гарного настрою.
Матеріал: хата, дерева, одяг Зими, Сніговита, Хлопчика і Дівчинки,
крохмаль у мішечку, сніжки і кошик, дидактична гра “Зимова геометрична
мозаїка”, зефір білий.
Хід заняття
Вихователь. Дітки. Чуєте яка чарівна мелодія. Ходімо на звуки музики
(Заходять в зал). Маріє Дмитрівно, що ж за музику ви грали?
Марія Дмитрівна. (муз. керівник) Я заграла колискову.
Вихователь. Дітки, я почула цю мелодію і згадала свій сон. Він був
незвичайний, деякі події в ньому були заплутані. Хочете, я вам його
розповім?
Діти. Так! (Вихователь пропонує дітям сісти на пеньки)
Я розповідатиму вам свій сон, а ви спробуйте розплутати те. Що мені
наснилось. Щоб ви справді побачили мій сон, вам потрібно заплющити очі і
схилити голівку на складені долоні. (Звучить колискова).
Ось ми вже у сні. Розплющіть оченята. Подивіться як все відбувалось! У
своєму сні я побачила себе разом з вами і Королеву в білому вбранні з
довгим сніжно-білим волоссям.
(Заходить білосніжна Королева)
Вона йшла до нас, вкриваючи все навколо холодною, білою ковдрою. Цікаво,
хто ж вона?
Діти: Зама:
Вихователь: А може це Весна? Адже сади навесні теж білі. Тому що плові
дерева вкриті білим цвітом. Чому ж ви думаєте. Що це саме Зима, а не
Весна?
Діти (можливі відповіді).
Весна вбирається не тільки в біле, а й зелене.
Сніжно-біле волосся може бути лише у Зими, бо у Весни волосся у
квіточках.
Це Зима, бо вона холодна, а Весна тепла.
Вихователь: Так це справді Зима. Слухайте далі. Корова Зима змахнула
чарівною паличкою і на землю впав білий, лапатий дощ! З дощу діти
зліпили сніговита. Чи може таке бути?
Діти: можливі відповіді)
Ні, дощ не білий, а прозорий.
З дощу не можна нічого зліпити, ліпити можна з снігу.
Вихователь. Зима знову змахнула чарівною палицею і перетворила нас на
маленькі сніжиночки. Зима доторкається до нас чарівною паличкою). Ми,
маленькі сніжинки кружляли з Зимою у її гарному танку і падали на землю,
вкриваючи землю білим килимком снігу. Потім Зима закружляла хурделицею і
всі сніжиночки полетіли за нею.
(З’являються Хлопчик і Дівчинка)
Тут з хатинки вибігли діти, вони раділи, тішилися снігом і співали: (а
діти – сніжинки разом з ними).
Музична гра “Ми гуляли”
Ми гуляли, ми гуляли
Ручки в нас позамерзали
Не жалій своїх долонь
Хай в них з’явиться вогонь.
(Труть долоні одна до одної)
Ми гуляли, ми гуляли
Ніжки в нас позамерзали
Тупу—тупу! Не жалій
Гарно ніжки розігрій (Тупають)
Сніжки ліпимо охоче
З ними гратися ми хочем
Раз, два, три! Раз, два, три!
Гарно граємося ми! (Кидають сніжки)
Вихователь. Допоможемо розчистити дітками все від снігу (діти збирають
сніжки у кошик). Потім Хлопчик і Дівчинка почали котити снігові кульки.
Котили, котили і зробили сніговита (з’являється Сніговиик). А самі,
діти, побігли додому погрітися.
Сніговик стояв, стояв, ожив, зарухався, підійшов до нас і сказав:
Завірюха завиває, снігом землю засипає,
Ви скажіть мені, чого взимку не буває?
Взимку можна почут испів соловейка?!!!
Діти. Ні, бо солов’ї полетіли у Африку!
Ведмідь взимку збирає малину?!! Ні, тому що ведмідь взимку спить, а
малина взимку не росте!
Взимку можливо загоріти??!! Ні, бо сонце світить ат не гріє.
Взимку можна побачити на вулиці метелика?!! Ні, бо метелики сплять.
Сніговик. Знаєте добре. А моїх друзів-сніговиків біля їхніх хатинок
можете скласти?
Гра “Геометрична зимова мозаїка”
(Сніговик пропонує дітям поміркувати звідки у нього на носі з’явилася
пір’їнка, а потім виходить)
Вихователь. Слухайте сон дальше. Підійшла Королева Зима і сказала:
Зима. Одного свого друга, Сніговика, я вже побачила.
Але хто ж у мене ще є із друзів? Забула!
Вихователь. Я сказала, що ми їй нагадаємо і почали нагадувати. А Зима
відгадувати.
Дитина поскрипує крохмалем у мішечку (Мороз)
Діти дмухають (Вітер)
5 дітей показують сонце за допомогою рук (Сонце)
3 дітей показують ялинку за допомогою рук, стаючи один за одним (Ялинка)
3 дітей пурхають крильцями (зимові пташки)
Всі разом: (Зайчики)
На землі сніжок лежить.
Зайчик по сніжку біжить
Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки,
Бо без валянок й без шапки
Ой маленьке, зайченятко!
“Де твоя домівка – хатка?”
В мене хатка під дубком
Під малесеньким пеньком.
Вихователь. А потім у сні я почула, як Зима сумуючи сказала.
Зима. З вами мені так добре, весело і сумно від того, що маю вже йти. Я
розумію, що мене має змінити моя подруга Весна. Все рівно сумно.
Вихователь. Не сумуй Зимонько
Ми тебе будемо пам’ятати.
Дитина. Ми тебе будемо пам’ятати
І через рік знову в гості чекати.
Пісня “Летять сніжинки”
Зима. Дуже дякую! До зустрічі.
Вихователь. Пішла Зима.
Я прокинулась і ви також прокидайтесь, і побачила на столі біля свого
ліжка білосніжне пригощання. Думала, гадала звідки воно б могло узятися?
Можливо його мені принесла Зима, яка мені наснилася.
В думках їй подякувала і принесла вам, дітки, щоб разом пригоститись.
(Діти дякують)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter