ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
Облік і аналіз розрахунків з персоналом підприємства по оплаті праці
(на матеріалах ЗАТ «Коломийське ЗБМ»)
ЗМІСТ
стор.
Вступ
————————————————————————
—————- 3
Розділ 1. Теоретичні основи та економічна сутність оплати праці
————- 7
1.1. Економічна суть оплати праці
——————————————– 7
1.2. Організація оплати праці
————————————————- 14
1.3. Особливості нормативно-правової бази з обліку і аналізу
розрахунків по оплаті праці
————————————————————————
– 27
Розділ 2. Облік розрахунків по оплаті праці
—————————————– 36
. Коротка характеристика підприємства ———————————
36
. Мета і завдання обліку розрахунків по оплаті праці —————–
38
. Облік та документування розрахунків по оплаті праці
——————- 40
2.4. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці:
2.4.1. Організація обліку нарахувань на заробітну плату
———- 56
2.4.2. Організація обліку утримань із заробітної плати
———— 60
Розділ 3. Аналіз розрахунків по оплаті праці
————————————————– 67
3.1. Аналіз складу, структури та динаміки фонду оплати праці ——-
67
3.2. Аналіз середнього заробітку працівників
—————————————— 81
3.3. Аналіз ефективності використання коштів на оплату праці
—————— 87
3.4. Удосконалення обліку і аналізу розрахунків по оплаті праці ——
93
Висновки
————————————————————————
———– 102
Список використаних джерел
——————————————————— 105
Додатки
————————————————————————
————- 114
ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому, що із відомих на сьогоднішній день
факторів виробництва одним із головних, а частіше і основних, який
вимагає найбільших затрат, є праця. Економічні перетворення, які
здійснюються в Україні протягом останніх років спрямовані на
реформування господарського механізму адекватного ринковій економіці.
Виробництво кожної країни і кожної галузі залежить від ряду факторів.
Такими факторами є кадри, праця та її оплата. В цілому ефективність
виробництва залежить від кваліфікації робітників, їх використання, що
впливає на обсяг і темпи збільшення виробленої продукції, використання
матеріально-технічних засобів. Використання трудових ресурсів пов’язано
зі зміною показника продуктивності праці. На ріст же продуктивності
праці впливає система оплати праці, тому що вона є стимулюючим фактором
для росту кваліфікації праці, підвищення технічного рівня виконаної
роботи. Все залежить від людей, їх кваліфікації, уміння і бажання
працювати. А заробітна плата є саме тою причиною, що приводить робітника
на його робоче місце.
Крім того, окремі аспекти їх обліку і аналізу за національними
стандартами безпосередньо на підприємствах галузі недостатньо висвітлені
в економічній літературі. Отже, дослідження обліку і аналізу розрахунків
по оплаті праці на окремо взятому підприємстві є актуальним.
Метою дипломної роботи є вивчення ведення обліку та аналізу розрахунків
по оплаті праці на підприємстві, закріплення і поглиблення знань,
отриманих в процесі навчання, вирішення поставлених задач та логічне їх
обґрунтування, розробка певних пропозицій, щодо удосконалення методики
обліку і аналізу розрахунків по оплаті праці з врахуванням національних
стандартів. Реалізація мети потребує формування завдань дослідження.
Виходячи з вищесказаного в дипломній роботі поставлені і вирішені такі
завдання:
обґрунтування актуальності теми дослідження;
вивчення теоретичних основ обліку та аналізу розрахунків по оплаті
праці;
вивчення нормативно-законодавчих актів;
вивчення і аналіз наукової літератури з даної теми;
здобуття практичного досвіду обліку та аналізу розрахунків по оплаті
праці;
проведення порівняння практики обліку розрахунків по оплаті праці в ЗАТ
«Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів» з вимогами
національного законодавства;
проведення аналізу організації обліку розрахунків по оплаті праці;
узагальнення результатів дослідження;
використання даних первинного фінансового та управлінського обліку,
статистичної звітності та іншої інформації;
10) обґрунтування пропозицій і конкретних висновків щодо поліпшення
обліку трудових ресурсів, впровадження яких в ЗАТ «Коломийське
заводоуправління будівельних матеріалів» м. Коломия забезпечить
дотримання методики обліку і аналізу у відповідності з вимогами чинного
законодавства України.
Об`єктом дослідження є ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних
матеріалів», яке займається виробництвом цегли з випаленої глини, кахлю
декоративного, черепиці гребеневої та інших будівельних матеріалів.
Предметом дослідження є методичні аспекти обліку і аналізу розрахунків
по оплаті праці, фонду оплати праці і обліковий процесу в умовах
ринкових відносин з урахуванням специфіки ЗАТ «Коломийське
заводоуправління будівельних матеріалів».
Методи дослідження. У дипломній роботі використовувались такі методи
дослідження як системний аналіз – для деталізації і розчленування
об’єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез – для
узагальнення різних аспектів обліку і аналізу розрахунків по оплаті
праці; інформаційне моделювання – для забезпечення дослідження
нормативно-довідковими матеріалами; абстрагування – для формування
узагальнених висновків на основі системного аналізу і синтезу теорій і
практики організації системи забезпечення обліку розрахунків по оплаті
праці; конкретизація – для обґрунтування змісту форм облікового
забезпечення; дослідження документів та реєстрів обліку за формою і
змістом – для виявлення їхньої відповідності щодо інформаційної ємності
адекватного вимогам стандартів; статистичні і аналітичні розрахунки;
порівняння – для зіставлення даних у динаміці; групування – для
визначення залежності показників одне від одного; середніх і відносних
величин та прийоми елімінування при аналізі розрахунків по оплаті праці;
конструктивний – для групування пропозицій щодо обліку розрахунків по
оплаті праці; графічний – для наочного зображення результатів
дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дипломній
роботі узагальнено і проаналізовано наукову і методичну літературу з
обраної теми дослідження, обґрунтовано методику обліку і аналізу
розрахунків по оплаті праці із врахуванням вимог національного
законодавства.
Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що
запропонована методика апробована в ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» м. Коломия,
отже є реальною, і може бути застосована на інших підприємствах галузі.
Практичне значення отриманих результатів засвідчує довідка про
впровадження окремих із них в ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» м. Коломия
(довідка від 20 травня 2007 р. № 357).
Обсяг та структура роботи. Дипломна робота складається із літератури та
додатків. Вона викладена на 113 сторінках, ілюстрована 21 таблицею, 14
рисунками та 24 додатками. Список використаної літератури включає 113
найменувань.
У вступі окреслено наукове обґрунтування актуальності і значення
обраної теми, сформовано мету, завдання, предмет і об’єкти дослідження,
наведено перелік застосованих методів дослідження, розкрито сутність
теми, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми,
розкрито необхідність проведення дослідження, структура дипломної
роботи, характеристика базового підприємства.
У першому розділі «Теоретичні основи та економічна сутність оплати
праці» розкрито теоретичні основи трудових ресурсів та фонду оплати
праці. Також розглянуто економічну сутність заробітної плати, форм і
систем оплати праці, стан теоретичних напрацювань та нормативного
забезпечення з даної теми.
У другому розділі «Облік розрахунків по оплаті праці» окреслено мету і
головні завдання обліку розрахунків по оплаті праці, розкрито
організацію обліку використання трудових ресурсів та фонду оплати праці
на ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів». В цьому
розділі дано коротку характеристику підприємства, розглянуто облік і
документальне оформлення обліку розрахунків по оплаті праці на
підприємстві, проведено синтетичний і аналітичний облік розрахунків по
оплаті праці, розглянуто організацію обліку нарахувань та утримань.
У третьому розділі «Аналіз розрахунків по оплаті праці» проведено
ґрунтовний аналіз розрахунків по оплаті праці та фонду оплати праці на
матеріалах ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів»,
а також запропоновано шляхи вдосконалення обліку і аналізу розрахунків
по оплаті праці, розглянута автоматизація обліку праці та її оплати та
інші пропозиції щодо поліпшення обліку на підприємстві.
Висновки і пропозиції роботи містять стислий виклад актуальності теми,
зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, наголошення на якісних
і кількісних показниках здобутих результатів, викладено рекомендації
щодо їх використання.
Аналіз проводиться за 2004?2006 роки.
Джерела інформації для обліку та аналізу розрахунків по оплаті праці
представлені у Додатках.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Економічна суть оплати праці
Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься
заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче
значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну
категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також
внаслідок однобічного підходу до її визначення у політичній економії
соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні
відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.
У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки
визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної
плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що
розподіляється за працею між окремими працівниками.
Заробітна плата – це одна з найскладніших економічних категорій і одне з
найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку,
є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального
добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є
суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації
працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації
заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення
зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві,
бо включають інтереси всіх учасників трудового процесу [49, c. 446].
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна
плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за
трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує
працівникові за виконану ним роботу [11].
Сутність поняття “заробітна плата“ складна і багатостороння, тому
розглядати її потрібно з різних позицій (табл. 1.1) [82, с. 334]:
Таблиця 1.1
Сутність поняття “заробітна плата”
№ п/п Підходи щодо суті поняття “заробітна плата”
1 заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відносини між
роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної
вартості
2 заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому
виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за
роботу, яку виконано або виконано
3 в умовах ринкової економіки заробітна плата – це елемент ринку праці,
що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її позиції і
виражає ринкову вартість використання найманої праці
4 для найманого працівника заробітна плата – це основна частина його
трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до
праці і який має забезпечити об’єктивно відтворення робочої сили
5 для підприємця заробітна плата – це елемент витрат виробництва, і
водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості
працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці
Суть заробітної плати виявляється також у функціях, які вона виконує в
процесі суспільного відтворення. Найважливішими функціями є такі (табл.
1.2) [82, с. 331]:
Таблиця 1.2
Функції заробітної плати
Назва функції Призначення функції
Відтворювальна забезпечення працівників та членів їхніх сімей
необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили для
відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання
потреб. Ця функція тісно пов’язана з особливостями державного
регулювання заробітної плати, із встановлення на державному рівні такого
її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили
Стимулююча встановлення залежності її розміру від кількості й якості
праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи
підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до
постійного покращення результатів праці
Регулююча оптимізація розміщення робочої сили за регіонами, галузями
господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури.
Формування ефективного функціонуючого ринку праці передбачає свободу
кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї
праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює
професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально
задовольняла зростаючі потреби
Продовж. табл. 1.2
Соціальна відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між
найманими працівниками та власниками засобів виробництва. Заробітна
плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході
у відповідності з його трудовим внеском
Функція формування платоспроможного попиту населення узгодження
платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб,
забезпечених грошовими коштами покупців, із одного боку, і виробництва
споживчих товарів – з іншого. Оскільки платоспроможний попит формується
під дією двох основних факторів – потреб та доходів населення, то за
допомогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції
між товарною пропозицією та попитом
Для забезпечення реалізації заробітною платою зазначених вище функцій
необхідне дотримання таких найважливіших принципів:
а) підвищення реальної заробітної плати мірою зростання ефективності
виробництва та праці. Порушення цього принципу може привести, з одного
боку, до виплати незароблених грошей, а значить до інфляції, що в
кінцевому рахунку веде до зниження реальної заробітної плати.
б) диференціація заробітної плати в залежності від трудового внеску
працівника в результаті діяльності підприємства, від змісту і умов
праці, від місця положення підприємства, його галузевої належності. Цей
принцип заснований на необхідності посилення матеріальної зацікавленості
працівників у підвищенні кваліфікації, у виконанні більш складної
роботи, забезпеченні високої якості продукції.
в) однакова оплата за однакову працю. В умовах ринкової економіки цей
принцип слід трактувати, по-перше, як недопущення дискримінації у оплаті
праці за статтю, віком, національністю тощо, і по-друге, як принцип
справедливості при розподілі в середині підприємства, що передбачає
адекватну оцінку праці через її оплату.
г) державне регулювання оплати праці. Включає законодавство і угоди в
сфері праці, податкову систему, встановлення залежності між динамікою і
індивідуальних доходів і інфляцією. Засобом державного регулювання
оплати праці, що забезпечує соціальну захищеність низькооплачуваних
працівників, є встановлення мінімальної зарплати.
д) врахування впливу ринку праці. Ринок праці – це така сфера, де в
кінцевому підсумку формується оцінка різних видів праці. Заробітна плата
кожного працівника знаходиться в тісній залежності від його положення на
ринку праці, від співвідношення попиту і пропозиції праці певної якості.
На ринку праці представлений широкий діапазон розмірів заробітної плати
як на державних і приватних підприємствах, так і у неформальному
секторі, де відсутні будь-який соціальний і правовий захист і умови
оплати праці цілком визначаються роботодавцем.
е) простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці.
Стимул стає стимулом лише у тому випадку, коли у працівників є про
нього інформація, і вона зрозуміла їм як не спеціалістам у галузі
економіки праці [83, с. 694].
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної
роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та
господарської діяльності підприємства. За трудовим договором
роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу заробітну
плату, яка складається з таких частин: основна заробітна плата,
додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати
(табл. 1.3) [60, с. 492].
Таблиця 1.3
Складові елементи фонду заробітної плати
Фонди Характеристика фондів
Фонд оплати праці Основний економічний показник, що широко
використовується у господарській практиці, статистичній звітності,
аналізі. Він включає в себе основну та додаткову заробітну плату
персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати
(крім тих, які у законодавчо встановленому порядку до фонду оплати праці
не входять, наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна
допомога та деякі інші)
Фонд основної заробітної плати
Заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) За
відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами,
включаючи преміальні доплати робітникам за перевиконання норм виробітку
(крім одноразових премій), доплати за роботу у нічний час, у
понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників
Фонд додаткової заробітної плати
Виплати, пов’язані з різними надбавками та доплатами, які
передбачені чинним законодавством (наприклад, персональні надбавки за
суміщення професій, за шкідливі умови праці тощо), а також оплата
щорічних і додаткових відпусток, передбачених законодавством, і робочого
часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських
обов’язків
Загальний фонд заробітної плати підприємства Фонд основної заробітної
плати та фонд додаткової заробітної плати разом
Продовж. табл. 1.3
Інші
заохочувальні та компенсаційні виплати з фонду оплати праці До них
належать винагороди за підсумками роботи за рік, суми наданих трудових і
соціальних пільг працівникам (наприклад, одноразова допомога ветеранам
праці, здешевлення вартості харчування працівників тощо), суми
матеріальної допомоги
В межах фонду додаткової заробітної плати виконуються такі доплати до
тарифних ставок робітникам за високу професійну майстерність:
для робітників ІІІ розряду – до 12%;
для робітників ІV розряду – до 16%;
для робітниківV розряду – до 20%;
для робітниківVІ розряду – до 24% [41, с. 158].
З урахуванням своїх можливостей підприємства можуть запроваджувати
пільгові виплати у вигляді додаткових відпусток понад передбачені
законодавством (в тому числі жінкам, що виховують дітей), надбавок до
пенсій, оплати путівок працівникам та їхнім дітям на лікування і
відпочинок коштом підприємства, надання працівникам матеріальної
допомоги тощо.
Розрізняють заробітну плату номінальну та реальну. Номінальна заробітна
плата – це її вираз у кількості одержаних грошових одиниць. Реальна
заробітна плата – її вираз через кількість матеріальних благ і послуг,
які може придбати працівник за свою грошову заробітну плату [82, с.
341].
На підставі названих вище принципів і функцій заробітної плати в умовах
побудови ринкових відносин створюється організація заробітної плати
безпосередньо на підприємствах.
Організація оплати праці
Під організацію заробітної плати розуміємо її побудову, тобто приведення
її елементів в певну систему, що забезпечує взаємозв’язок кількості й
якості праці з розмірами заробітної плати. Організація заробітної плати
на підприємстві визначається трьома елементами: тарифною системою,
нормуванням праці та формами оплати праці.
В економічній системі, що ґрунтується на різноманітних формах власності
і господарювання, механізм організації заробітної плати складається з
таких елементів:
а) ринкового регулювання;
б) державного регулювання;
в) колективно-договірного регулювання через укладання генеральної,
галузевих регіональних угод; колективних договорів на рівні
підприємств; трудових договорів з найманими працівниками;
г) механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпосередньо на
підприємстві (в структурному підрозділі) з використанням таких
елементів, як тарифна система або безтарифна модель нормування праці,
форми і системи оплати праці та преміювання.
Безпосередньо робота по організації заробітної плати полягає у виборі
моделі формування заробітної плати (тарифної чи безтарифної), виборі
форм і систем заробітної плати, розробці умов і правил преміювання. При
цьому критерієм економічної ефективності організації заробітної плати
повинно бути випереджаюче зростання доходу підприємства порівняно зі
зростання фонду заробітної плати [41, с. 153].
Організація оплати праці проводиться на основі:
законодавчих та інших нормативних документів;
генеральної угоди на державному рівні;
галузевих, генеральних угод;
трудових договорів.
Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою
організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка
складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційних характеристик (рис. 1.1) [44, с. 389].
Рис. 1.1. Схема побудови тарифної системи України
Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких
забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов
її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що
характеризують якісну сторону праці.
Як зазначалося вище тарифна система оплати праці включає:
а) тарифну сітку – коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності
від кваліфікації;
б) тарифні ставки – суми, які нараховуються за певний проміжок часу
(година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в
залежності від їх складності, а робітників – в залежності від їх
кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є
основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних
коефіцієнтів , за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність
розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному
кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у
скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку
першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює
одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається
складністю виробництва і робіт, що виконуються і обумовлюється в
колективному договорі [82, с. 339].
Для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців використовуються
схеми посадових окладів, розміри яких встановлюються залежно від посад,
що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації,
умов праці масштабів і складності виробництва, обсягів, складності і
важливості робіт.
В останні роки на підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери
замість відокремленого формування тарифних ставок робітників і схем
посадових окладів спеціалістів успішно застосовуються єдині тарифні
сітки (ЄТС), що містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій
персоналу. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній
методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки
відмінностей у праці всіх працівників .
Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати
праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду
обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових
можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та
генеральною тарифними угодами . В будь якому випадку вона не може бути
меншою законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати .
На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду
розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду.
Залежно від обраної одиниці часу тарифні ставки бувають годинні, денні
та місячні (оклади). Найпоширенішими є годинні тарифні ставки, оскільки
на їх основі розраховуються різноманітні доплати. Денна і місячна
тарифні ставки розраховуються множенням годинної ставки на кількість
годин у зміні , або на середньомісячну кількість робочих годин .
Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, об’єднані
в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник (ЄТКД) – це збірники
нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт
і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За
допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників проводиться тарифікація
робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних
розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення
кваліфікації робітників. Діючий ЄТКД вміщує 72 випуски за різними
виробництвами і видами робіт, за його допомогою можна проводити
тарифікацію понад 5 тисяч робіт і професій робітників [109, с. 201].
Підприємства самостійно розробляють і затверджують форми й системи
оплати праці: тарифні ставки й посадові оклади, відрядні розцінки,
премії, надбавки і доплати за умовами, передбаченими договором. Державні
тарифні ставки і оклади на підприємствах можуть використовуватися як
орієнтири для визначення оплати праці залежно від професій, кваліфікації
працівників, складності умов, виконуваних ними робіт. Тепер основою
побудови системи тарифних ставок і окладів є мінімальна заробітна плата.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх
форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати.
Вона встановлюється Кабінетом Міністрів України [52, с. 224].
Мінімальна заробітна плата – розмір плати за просту, некваліфіковану
працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником
місячну, годинну норму праці. Наприклад, якщо з 1 січня 2006 року розмір
мінімальної заробітної плати складав 350 грн., з 1 січня 2007 року –
400 грн., а з 1 квітня 2007 р. – 420 грн. Розмір оплати праці може бути
нижчим від установленої мінімальної заробітної плати у разі невиконання
норм виробітку, виготовлення продукції з браком, простою та інших
причин.
До мінімальної заробітної плати не включаються:
доплати;
надбавки;
заохочувальні і компенсаційні виплати [105, с. 319]
Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати
є форми й системи оплати праці. Останні виступають, з одного боку,
з`єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з
другого – засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи
організації оплати праці є способом установлення залежності величини
заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.
Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та
організаціями самостійно у колективному договорі з дотримуванням вимог і
гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими
(регіональними) угодами (рис. 1.2) [82, с. 329].
Рис. 1.2. Форми та системи заробітної плати
Форми і системи заробітної плати – це механізм встановлення розміру
заробітку в залежності від кількості та якості праці і її результатів.
Обираючи певну заробітної плати і конкретно систему формування
заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та якістю праці
конкретних працівників.
Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати відрядну й
почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці:
1) кількості виробленої продукції;
2) кількості відпрацьованого часу;
Форми заробітної плати мають відповідати таким вимогам:
найповніше враховувати результати праці, створювати передумови для
постійного зростання ефективності та якості праці;
сприяти підвищенню матеріальної заінтересованості працівників у
постійному виявленні і використанні резервів підвищення продуктивності
праці і якості продукції [41, с. 155].
При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає
відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його
тарифною ставкою, чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.
Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і
спеціалістів.
Умовами застосування погодинної оплати праці є відсутність можливості
збільшення випуску продукції, виробничий процес суворо регламентовано,
функції робітника зводяться до спостереження за технологічним процесом,
збільшення випуску продукції може привести до браку або погіршенню її
якості.
За почасової форми заробітної плати умовою отримання заробітку за
фактично відпрацьований час повинно бути виконання певного обсягу
роботи, який встановлюється нормованим завданням [75, с. 101].
Існує дві системи погодинної форми оплати праці: погодинна проста і
погодинна-преміальна.
При простій погодинній системі оплата праці проводиться виходячи тільки
із кількості відпрацьованого часу й тарифної ставки (посадового окладу)
відповідно до їх кваліфікації. Застосування погодинної оплати праці
передбачає обов’язкове дотримання встановлених законодавством норм
тривалості робочого часу, які не повинні перевищувати 40 годин на
тиждень [52, с. 240].
Проста почасова система (заробіток З пп залежить від тарифної ставки С,
що відповідає присвоєному працівникові тарифного розряду, та
відпрацьованого ним часу Ч ) :
З пп = С . Ч
(1.1)
Погодинно-преміальна форма оплати праці застосовується з метою
підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої
праці. При цій системі поряд з виплатою посадових окладів або ставки за
одиницю роботи, за досягнення певних кількісних і якісних показників
працівнику виплачується надбавка до заробітної плати, тобто премія. У
більшості випадків розмір премій установлюється у відсотках до
нарахованої заробітної плати.
Почасово – преміальна система (заробіток З ппр залежить від тарифної
ставки С, відпрацьованого часу Ч та премії за досягнення певних
кількісних або якісних показників П):
З ппр = С . Ч + П
(1.2)
Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовується щодо
працівників, робота яких має стабільний характер (службовці, деякі
посади робітників) і щодо керівників і спеціалістів. Така оплата праці
теж може бути простою (весь заробіток складається лише із встановленого
окладу), і преміальною (заробіток складається із встановленого окладу та
премії за досягнення певних показників, що заохочуються).
При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена
працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку
прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із
встановленої відрядної розцінки. Сьогодні в Україні переважною формою
оплати праці робітників залишається відрядна. Почасова заробітна плата
застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.
Відрядна форма оплати праці застосовується при наявності кількісних
показників роботи, які залежать від конкретного робітника, можливості
точного обліку обсягу виконаних робіт, необхідності на конкретній
виробничій ділянці стимулювати робітників в подальшому збільшенні
виробітку продукції або обсягів виконаних робіт, можливості технічного
нормування праці [75, с. 255].
Відрядна форма оплати праці поділяється на кілька систем, котрі залежать
від способу обліку і порядку оплати виготовлюваної продукції, а саме:
пряма відрядна;
відрядно-прогресивна;
відрядно-преміальна;
акордна;
опосередковано-відрядна;
відсоткова [109, с. 193].
При прямій відрядній формі оплати праці основу оплати становить відрядна
розцінка, котра визначається діленням годинної ставки, що відповідає
розряду даної конкретної роботи, на годинну норму виробітку (або
множенням цієї ставки на норму часу). Заробіток працівника при прямій
відрядній оплаті праці визначається множенням розцінки на кількість
виробленої прийнятої придатної продукції.
Проста відрядна система (відрядний заробіток Зв розраховується множенням
кількості виробленої продукції К на її розцінку Ц) :
З в = К . Ц (1.3)
Відрядно-прогресивна форма оплати праці передбачає збільшення відрядної
розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконання робіт чи
надання послуг протягом встановленого робочого дня, зміни.
Відрядно – прогресивна система (робота, виконана в межах встановленої
норми Н о, оплачується за звичайними розцінками Ц о, а робота, виконана
понад норму – Н п – за прогресивно – зростаючими розцінками Ц п) [75,
с. 220]:
З прог = Н о . Ц о + Н п . Ц п
(1.4)
При відрядно-преміальній системі оплати праці, окрім оплати за
звичайними розцінками за кількість виробленої продукції або виконаних
робіт в межах встановленого завдання, здійснюється преміювання
працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції,
збільшення обсягу виконаних робіт.
Відрядно-преміальна система (оплата праці З вп включає відрядний
заробіток Зв і премії за досягнення результатів , що заохочуються , –
П):
З вп = З в + П = К . Ц + П
(1.5)
Акордна оплата праці застосовується, коли виконавцю (виконавцям)
заробітна плата нараховується за певну виконану роботу. Специфіка цієї
форми оплати праці в тому, що доручена робота повинна бути виконана в
певні терміни, при цьому час, витрачений на виконання дорученої роботи,
особливої ролі не відіграє.
Опосередковано-відрядна оплата передбачає оплату праці допоміжним
робітникам у відсотках до заробітку основних робітників. Специфіка цієї
системи у тому, що заробітна плата підсобних працівників залежить від
результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують [62, с.
105].
Опосередковано-відрядна система (заробіток працівника З нв. Залежить від
результатів праці працівників, що ним обслуговуються (коефіцієнта
виконання норми виробітку К вн)):
Знв = С . Ч . Квн
(1.6)
Особливим різновидом відрядних систем заробітної плати є відсоткова,
при якій заробіток працівника складається з фіксованого окладу
(гарантованого мінімуму) і комісійної винагороди, яка визначається по
нормативу (%) від результуючого показника (розмір З встановлюється як
частка п певних показників (результатів роботи, що заохочуються – Р
– відсоток від виторгу, товарообігу, доходу , прибутку тощо):
З = п . Р
(1.7)
Залежно від форм організації праці відрядна оплата може бути
індивідуальною або колективною (бригадною). Заробіток працівника при
індивідуальній відрядній оплаті праці залежить від кількості
виготовленої ним продукції та відрядної розцінки за одиницю виробів. При
колективній (бригадній) оплаті праці заробіток кожного працівника
залежить від результату роботи всієї бригади. В цьому випадку для
визначення індивідуального внеску кожного робітника до результату роботи
бригади можуть бути застосовані коефіцієнти трудової участі.
КТУ – це узагальнений показник, який відображає реальний вклад кожного
члена бригади в загальні результати роботи з обліком індивідуальної
продуктивності, якості праці та відношенні до праці.
Розподіл зароблених бригадою коштів між робітниками бригади здійснюється
згідно з чинним законодавством на підставі присвоєних розрядів і
відпрацьованого часу, а також за умовними розрядами і коефіцієнтами
трудової участі, які визначаються рішенням ради бригади, виходячи з
трудового внеску кожного робітника у загальні результати роботи [44, с.
68].
Вибір чи розробка конкретної системи заробітної плати є прерогативою
роботодавця. Адміністрація підприємства, виходячи із завдань обсягів
якості і термінів виробництва продукції і враховуючи можливості
працівників впливати на реалізацію певних резервів виробництва,
розробляє конкретні системи заробітної плати, пояснює їх працівникам і
додає до колективної угоди. Критерієм правильності вибору певної системи
заробітної плати повинна бути її економічна ефективність, її вплив на
зростання продуктивності праці і зменшення собівартості продукції.
Економічні свободи, що їх одержали підприємства з початком перехідного
до ринкової економіки періоду, сприяли зростанню активності в пошуках
найраціональнішої організації праці і її оплати. В результаті чого це
спричинило виникнення і поширення так званих безтарифних моделей
організації оплати праці [46, c. 224].
Спільним для безтарифних систем оплати праці є таке:
працівникам гарантується лише мінімальний обов’язковий рівень
заробітної плати, існування якого обумовлене законодавством про
мінімальну заробітну плату;
спочатку визначається загальна сума заробленої колективом заробітної
плати, потім з неї вираховується сума гарантованої оплати всіх
працівників підприємства, а залишок (він повинен становити більшу
частину ) розподіляється між членами колективу за певними встановленими
заздалегідь правилами;
рівні умови щодо можливості впливу на розмір своєї заробітної плати
ставляться всі робітники підприємства, незалежно від категорії і
посади. Правила розподілу колективного заробітку складаються так, щоб
зацікавити кожного працівника в покращанні саме тих показників роботи ,
які важливі для досягнення бажаного спільного кінцевого результату ;
найважливішою проблемою є розробка правил розподілу колективного
заробітку саме таким чином, щоб максимально націлювати працівників на
покращання саме тих показників роботи, які важливі для досягнення
бажаного спільного кінцевого результату. Умовою ефективного застосування
безтарифних систем організації оплати праці є наявність такого
колективу, члени якого добре знають один одного, бачать і можуть оцінити
роботу інших, цілком довіряють своїм керівникам.
Основна перевага безтарифних систем оплати праці полягає у оптимальному
поєднанні індивідуальної і колективної зацікавленості в покращенні
результатів роботи. Заробіток кожного працівника рівною мірою залежить
від розміру прибутку, який є результатом спільної роботи і буде
ділитися між усіма членами колективу і від його частки в цьому поділі
[86, c.62].
Згідно КЗпП на підприємствах час від часу трапляються випадки, які дещо
відрізняються від нормального режиму роботи на підприємстві оплата цих
випадків має свої особливості (табл. 1.4) [54, c. 348]:
Таблиця 1.4
Особливі випадки оплати праці
Випадки оплати праці Умови оплати праці
оплата праці з виготовлення продукції, визнаної браком не з вини
працівника здійснюється оплата за зниженими розцінками. Місячна
заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою за дві
третини тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).
оплата простою, допущеного не з вини працівника проводиться з розрахунку
не нижче двох третин тарифної ставки (окладу) такого працівника. Про
початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього
підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений
ним орган, бригадира, майстра, інших посадових осіб. Якщо простій
пов’язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпечної для життя і
здоров’я працівника, то за ним зберігається середній заробіток на весь
період такого простою. Час простою, що виник з вини працівника, не
оплачується
робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що
встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і
колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки
(окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Годинами нічної роботи
вважається час із 22 до 6 години
Продовж. табл. 1.4
робота у святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі:
відрядникам за подвійним відрядними розцінками;
працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками – в розмірі
подвійної погодинної або денної ставки;
працівникам, які отримують місячний оклад, – у розмірі одинарної
погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася
в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної
погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася
понад місячну норму
оплата праці в понаднормовий час здійснюється в подвійному розмірі
годинної ставки за погодинною системою оплати праці, за відрядної
системи оплати праці – доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника
відповідної кваліфікації
В умовах ринкової економіки значно змінилася оплата праці, яка стала
залежною не тільки від результатів праці робітників, але і від
ефективної діяльності виробничих підрозділів. Обираючи певну форму
заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, підприємець
управляє інтенсивністю і якістю праці конкретного працівника, об’єднаних
одним виробничим процесом і спільністю умов праці [52, с. 228].
Правильно підібрана система заробітної плати, яка враховує особливості
трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем,
професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є
ефективним організаційним засобом і мотивуючим фактором.
Особливості нормативно-правової бази з обліку і аналізу розрахунків по
оплаті праці
Трудові відносини в Україні регулюються численними законодавчими та
нормативними актами. Основним законодавчим актом є Конституція України,
на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про
працю.
У ст. 43-46 Конституції України сказано, що кожен громадянин має право
на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові
умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого
мінімуму. Цікаве те, що кожен громадянин має право на своєчасне
отримання винагороди за свою працю і це його право захищається
законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні
громадянинові для повної реалізації своїх прав.
Для регулювання питань оплати праці використовують нижченаведені закони,
нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Система оплати праці регулюється на основі Кодексу законів про працю
(КзПП) від 10.12.1971 р. з подальшими змінами і доповненнями, який є
основним законодавчим актом у сфері трудових відносин. Він регулює
трудові відносини працівників незалежно від форми власності, виду
діяльності та галузевої приналежності.
Закон України ”Про оплату праці” від 24.03.95 р. №108/995-ВР, зі змінами
і доповненнями є базовим із питань оплати праці. Цей Закон визначає
економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників,
які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з
підприємствами, установами всіх форм власності та господарювання, і
спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції
заробітної плати.
В цьому законі даються визначення «заробітна плата», «основна заробітна
плата», «додаткова заробітна плата». Відповідно до Закону України ”Про
оплату праці” та Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої
Наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 р. № 323, витрати
на оплату праці складаються з фонду основної та фонду додаткової
заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Визначається і мінімальна заробітна плата – законодавчо встановлений
розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не
може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму
праці. Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як
мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральним
узгодженням. Згідно Закону України “Про встановлення розміру мінімальної
заробітної плати” від 01.06.2000 р. №1766-ІІІ зі змінами і доповненнями
мінімальна заробітна плата з 01.04.2007р. становить 420 грн.
Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств є частина доходу
та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.
Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках,
передбачених законодавством. За порушення законодавства про оплату праці
винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної,
адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з
законодавством.
Постанова від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку
обчислення середньої заробітної плати» зі змінами, внесеними згідно з
Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 16.05.95. Цей Порядок
обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:
а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у
зв‘язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей,
або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;
б) надання працівникам творчої відпустки;
в) виконання працівниками державних і громадянських обов’язків у робочий
час;
г) переведення працівників на іншу, легшу нижче оплачувану роботу за
станом здоров’я;
д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох
років, на іншу, легшу роботу;
е) службових відряджень;
є) забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та
допомогою по вагітності і пологах;
ж) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати
провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної
відпустки, додаткових відпусток у зв‘язку з навчанням, творчої
відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для
виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з
виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю
надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної
відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом
якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої
щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов‘язків,
службового відрядження тощо) та допомога у зв‘язку з тимчасовою
непрацездатністю. Святкові та неробочі дні, які припадають на період
відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не
оплачуються.
Наказ Міністерства статистики України від 22.05.1996 р. № 144 затверджує
перелік типових форм первинних документів з обліку праці та заробітної
плати.
Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному
господарстві України, затверджена наказом Міністру України № 171 від
07.07.95 за погодженням Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіном
України.
Згідно з п.5.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
від 22.05.1997 р. до валових витрат підприємства належать витрати на
оплату праці, що охоплюють витрати на виплату основної та додаткової
заробітної плати.
Постанова від 28 червня 1997 року № 651 «Про порядок визначення розміру
допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку із
вагітністю та пологами особам, які мають постійно обчислювальний доход,
та особам, доход яких повністю може бути обчислений лише за результатами
роботи за рік».
Особам, які мають постійно обчислювальний доход, допомога у зв’язку з
тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з вагітністю та пологами
надається органами фонду соціального страхування України за умови сплати
ними добровільних страхових внесків до зазначеного фонду. Розмір
допомоги визначається шляхом множення середньоденного доходу на
кількість календарних днів тимчасової непрацездатності з урахуванням
коефіцієнтів, величина яких залежить від безперервного стажу роботи
особи.
Закон України «Про відпустки» вводиться в дію Постановою Верховної Ради
№ 505/96-ВР від 15.11.96 р. з 1 січня 1997 року, статті 7, 8 і частину
першу статті 10 – з 1 січня 1998 року. Цей Закон встановлює державні
гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок
надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення
здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво
важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Державні
гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією
України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими
законами та нормативно-правовими актами України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових
відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від
форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також
працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземні громадяни та
особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки
нарівні з громадянами України.
Також цим Законом встановлюються наступні види відпусток:
щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із
шкідливими і важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий
характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
творча відпустка;
соціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
відпустки без збереження заробітної плати.
Згідно ст.73 КзПП святкові і неробочі дні при визначенні тривалості
відпусток не враховуються. Щорічна основна відпустка надається
працівникам тривалістю не менш 24 календарних днів за відпрацьований
робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору.
Щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку за
однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової
відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України.
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись
одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна
тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може
перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на
підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за
всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової
відпустки працівникам, які мають дітей.
Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»
від 26.12.1992 р. № 13-92 та Інструкція ГДПІУ від 21.03.1993 р. №12 з
наступними змінами і доповненнями, а також Закон України «Про внесення
змін та доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий
податок з громадян» від 13.02.1998 р. є основними нормативними
документами, що регламентують утримання прибуткового податку.
Платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України, іноземні
громадяни та особи без громадянства. Об’єктом оподаткування є сукупний
оподатковуваний дохід за календарний рік, одержаний з різних джерел на
території України і за її межами. Ставка прибуткового податку з
01.01.2007 р. становить 15%.
Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»
від 26.06.1997 р. № 400 із змінами та доповненнями встановлюється
порядок нарахування і сплати страхових внесків до Пенсійного фонду.
Платниками збору є :
1. Суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності,
їх об’єднань, бюджетні, громадські та інші установи та організації,
об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –
суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих
працівників. Об’єктом оподаткування для них є фактичні витрати на оплату
праці працівників. Для них встановлюються ставки збору в таких розмірах:
за ставкою 4% від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за
ставкою 32,3% для інших працівників такого підприємства;
2. Фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору
(контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з
цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, тощо.
Для даної категорії встановлено шкалу ставок для нарахування збору в
розмірі від 0,5 до 2%.
Законом України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням і похованням» від 18.01.2001р. №2240-ІІІ зі змінами і
доповненнями встановлено розмір внесків на соціальне страхування:
– для роботодавців – 1,5% від суми фактичних витрат на оплату праці
найманих працівників;
– для найманих працівників – від суми оплати праці: 0,5% – для
працівників заробітна плата яких не перевищує 500 грн.; 1% – для
працівників, заробітна плата яких вища за 500 грн.
Закон України ”Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок
безробіття” від 02.03.2000 р. №1533-III, зі змінами і доповненнями
встановлює, що платниками збору на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття є суб’єкти, визначені в Законі України «Про збір на
обов’язкове державне пенсійне страхування». Встановлюються ставки збору
в таких розмірах: для роботодавців – 1,3% від об’єкта оподаткування,
для найманих працівників – 0,5% від суми оплати праці, а також
заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній
формі, які оподатковуються прибутковим податком з громадян.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. №1105-XIV визначає,
що платниками страхових внесків є тільки роботодавці. Розміри страхових
внесків залежать від класу професійного ризику виробництва. Усі галузі
економіки (види робіт) розділено на 20 класів. Для кожного з них
передбачено відповідний страховий тариф (від 0,2% до 3,9%).
Постанова Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.98р. м. Київ «Про
обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності». Кабінет
Міністрів України постановляє :
а) 100% середньої заробітної плати (доходу), розрахованої згідно з
законодавством :
робітникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;
робітникам, у яких тимчасова непрацездатність наступила внаслідок
професійного захворювання;
робітникам, які мають на утриманні трьох та більше дітей у віці до 16
років (учнів до 18 років);
ветеранам війни та особам, на яких розповсюджується дія Закону України
«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та ін.;
б) 80% середньої заробітної плати (доходу) розрахованого згідно
законодавства: робітникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8
років;
в) 60% середньої заробітної плати (доходу), розрахованого відповідно
законодавства – робітникам, які мають загальний трудовий стаж до 5
років.
Згідно Постанови КМУ № 439 від 06.05.2001 р. оплата перших п’яти днів
непрацездатності здійснюється за рахунок коштів підприємства.
Закон України “Про колективні договори і угоди“ передбачає складання
угод трьох рівнів: на державному – Державні, на галузевому – галузеві,
на регіональному – регіональні угоди. На виробничому рівні
(підприємства, що мають права юридичної особи та використовують найману
працю) – укладаються колективні договори. У відповідності з цим Законом
сторонами переговорів з метою укладання угод з питань, пов’язаних із
трудовими відносинами, на всіх рівнях виступають, з одного боку –
власники ( власники майна підприємств ) або уповноважені ними органи, а
з іншого – профспілки або інші представницькі організації працюючих, що
мають відповідні повноваження.
Дія Генерального або галузевих угод на підприємства недержавних форм
власності не поширюються, якщо їх представники не приймали участі у
переговорах, не підписали угоди, або не уповноважили на це інші органи.
Відповідно до П(С)БО-16 “Витрати”, витрати на оплату праці (поряд з
іншими витратами) відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із
зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Нарахована заробітна
плата збільшує суму зобов’язань, які зменшують власний капітал. Тому
важливо, щоб витрати на оплату праці були достовірно оцінені, згідно із
затвердженими нормами виробітку, розцінками, посадовими окладами за
фактично відпрацьований час.
Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві
здійснюється :
Міністерством праці України та його органами;
фінансовими органами;
органами Державної податкової інспекції;
професійними спілками та іншими органами (організаціями), що
представляють інтереси найманих працівників.
Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює
Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
РОЗДІЛ 2
ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ПО ОПЛАТІ ПРАЦІ
2.1. Коротка характеристика підприємства
Об’єктом дослідження даної дипломної роботи було обрано Закрите
Акціонерне Товариство «Коломийське заводоуправління будівельних
матеріалів», скорочена назва якого: ЗАТ «Коломийське ЗУБМ».
Товариство розташовано за такою адресою: Івано-Франківська область,
м. Коломия, вул. Тютюнника, 2.
ЗАТ засновано відповідно до установчого договору між чотирма заводами
будівельних матеріалів в м. Коломия шляхом об’єднання майна.
Метою діяльності Товариства є об’єднання матеріальних та фінансових
ресурсів для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку.
Предметом діяльності Товариства є:
виробництво будівельних матеріалів (а саме, цегли з випаленої глини,
кахлю декоративного, черепиці гребеневої та ін.);
реалізація виготовленої продукції;
надання транспортних послуг організаціям та громадянам.
торгівельно-комерційна діяльність .
зовнішньоекономічна діяльність в установленому Законодавством порядку.
Товариство є власником:
майна, переданого засновниками у власність;
продукції, виробленої в результаті своєї господарської діяльності;
одержаних доходів, як від виробничої діяльності, так від інших видів
діяльності в межах чинного законодавства;
іншого майна.
Товариство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати,
передавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та
інші матеріальні цінності.
Учасниками Товариства є акціонери. Акції ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» можуть
розподілятись тільки серед засновників товариства.
Статутний фонд Товариства становить 6118000 грн. Статутний фонд
Товариства поділено на 1203693 штук простих іменних акцій, номінальною
вартістю 5 грн. кожна. Товариство має право збільшувати або зменшувати
розмір Статутного фонду.
Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів
господарської діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її
в установленому обсязі органам статистики.
Середньооблікова чисельність працюючих в заводоуправлінні – 650 чол.
Голова правління ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» – Симотюк Іван Дмитрович.
Трудовий колектив Товариства створюють усі громадяни, які своєю працею
беруть участь у його діяльності на підставі трудового договору, а також
інших форм погодження регулюючих трудові відношення робітника з
Товариством.
Товариство самостійно встановлює форми та системи оплати праці, а також
інші види винагородження робітників.
Товариство може бути ліквідовано:
за рішенням вищого органу Товариства;
на підставі рішення суду або арбітражного суду у разі визнання
Товариства банкрутом.
Ліквідація Товариства вважається завершеною, а Товариством таким, що
припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до
державного реєстру.
Заборгованості по виплаті заробітної плати в заводоуправлінні немає.
Заводоуправління працює стабільно і прибутково.
Мета і завдання обліку розрахунків по оплаті праці
Кожен громадянин має право на працю, яке реалізує укладенням трудового
договору на одному чи кількох підприємствах, в установах або
організаціях, якщо іншого не передбачено законодавством, колективним
договором або згодою сторін. Облік праці та заробітної плати є одним із
найважливіших у всій системі обліку на підприємстві [14].
Метою обліку розрахунків з персоналом підприємства по оплаті праці На
ЗАТ «Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів» є встановлення
об’єктивної істини про інформацію, відображену у фінансовій звітності, в
бухгалтерському обліку та первинних документах щодо повноти,
об’єктивності, достовірності та законності з питань дотримання трудового
законодавства і розрахунків з оплати праці.
Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є:
забезпечення контролю за додержанням кількісного складу працівників,
використанням робочого часу і додержанням трудової дисципліни;
визначення відпрацьованого часу і виробленої продукції, контроль за
виконанням норм виробітку;
виявлення фактичного обсягу фонду заробітної плати всьому колективу
підприємства і здійснення контролю його як за складовими частинами
(відділами, цехами тощо), так і в цілому по підприємству;
у встановлені строки здійснювати розрахунки з персоналом підприємства з
оплати праці (нарахування зарплати та інших виплат, сум утримання та
видачі на руки);
обчислення заробітної плати кожному працівникові;
розподіл нарахованої заробітної плати за напрямами витрат;
ведення розрахунків з працівниками підприємства щодо утриманих податків
і органами соціального страхування щодо відрахувань на соціальне
страхування тощо;
облік кожної суми заробітної плати працівникам підприємства як складової
частини витрат підприємства за господарськими процесами відповідно до
місця і об’єкту застосування праці;
контроль правильності використання заробітної плати в кожному підрозділі
підприємства і встановлення відповідальності за зниження продуктивності
праці; відображення витрат по заробітній платі на рахунках
бухгалтерського обліку.
своєчасно і правильно відносити на собівартість продукції (робіт,
послуг) суми нарахованої заробітної плати та відрахувань органам
соціального страхування, Пенсійному фонду;
збирати і групувати показники праці та заробітної плати для складання
необхідної звітності, а також для розрахунків з органами соціального
страхування, соціального страхування на випадок безробіття, Пенсійним
фондом.
складання звітності та інше [106, с. 127].
Для того, щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, в ЗАТ
створені:
– контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;
– правильність документального оформлення виробки робочих та службовців;
– своєчасне нарахування заробітної плати та допомог, а також їх видача;
– своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;
– розподіл заробітної плати по об’єктах калькулювання;
правильність документального оформлення виробітку робочих та
службовців;
планування звітів про працю [105, с. 308].
На сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питання
розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.
Облік та документування розрахунків по оплаті праці
Типові форми первинного обліку особового складу затверджено наказами
Мінстату України від 19.10.1995 року №253 та від 22.05.1996 року №144.
Сюди входять (табл. 2.1) [54, с. 353]:
Таблиця 2.1
Типові форми первинного обліку особового складу
Номер форми Назва типової форми
П-1 Наказ про прийняття на роботу
П-2 Особова картка
П-3 Алфавітна картка
П-4 Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує
науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи
П-5 Наказ про переведення на іншу роботу
П-6 Наказ про надання відпустки
П-7 Список про надання відпустки
П-8 Наказ про припинення дії трудового договору (контракту)
П-12 Табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної
плати
П-13 Табель використання робочого часу
П-14 Табель використання робочого часу
П-15 Список осіб, які працювали в понаднормовий час
П-16 Листок обліку простоїв
Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік
чисельності персоналу та затрат робочого часу. На ЗАТ «Коломийське
заводоуправління будівельних матеріалів» (далі – «Коломийське ЗУБМ»)
відділом кадрів ведеться оперативний облік особового складу працівників,
який допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по
підприємству та його структурних підрозділах. Для цього використовується
єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та
уніфіковані регістри обліку особового складу.
Форма №П-1 «Наказ про прийом на роботу» застосовується для обліку
прийнятих на роботу працівників, який заповнюється у відділі кадрів ЗАТ.
Завізований начальником відділу кадрів, проект наказу в необхідних
випадках є направленням на переговори і пропуском в цех (відділ) для
ознайомлення з умовами роботи. Начальник цеху робить висновок про
можливість зарахування: на зворотній стороні проекту наказу
(розпорядження) вказується, ким може бути прийнятий на роботу той, хто
наймається, по якому розряду, чи з яким окладом і тривалість строку
випробування.
Згода працівника з умовами праці, результати переговорів, в разі
необхідності медичного огляду, відмітки про проходження інструктажу з
техніки безпеки та інші відмітки проставляються на зворотній стороні
форми.
Проект наказу про прийом на роботу працівника, яким встановлюють оклад,
візується у відповідній службі ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» для підтвердження
вакантної посади і окладу, що встановлюється за штатним розписом.
Підписаний керівником підприємства наказ (розпорядження) оголошується
працівнику під розписку.
На підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів
заповнює документ первинного обліку «Особова картка» (форма № П-2), яка
містить загальні відомості, такі, як ім’я, рік та місце народження,
освіта, спеціальність та кваліфікація за дипломом, загальний та
безперервний стаж роботи, останнє місце роботи, дата, причина
звільнення, родинний стан, серія паспорту та його номер, домашня адреса
та телефон. Також особова картка містить відомості про військовий облік.
На зворотній стороні картки містяться відмітки про призначення,
переведення робітника, надання відпустки, звільнення. Особові картки
застосовуються для запису за кожний місяць протягом року всіх видів
нарахувань та утримань із заробітної плати працівника. Інформація,
представлена у особових картках, надалі використовується для розрахунку
середньої заробітної плати, а також при представленні різного роду
довідок.
Також на підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів
присвоює кожному працівникові табельний номер, робить відповідні записи
у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний
йому документ. Трудова книжка є основним документом про трудову
діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які
працюють в заводоуправлінні понад п’ять днів. Працівникам, що стають на
роботу вперше, трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після
прийняття на роботу. Записи в особовій картці мають відповідати записам,
здійснюваним у трудовій книжці.
Форма № П-5 «Наказ про переведення на іншу роботу» застосовується при
оформленні переведення працівника із одного цеху в інший. Наказ
заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках. Один
примірник зберігається у відділі кадрів, другий передається до
бухгалтерії.
При звільненні працівників на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» працівником відділу
кадрів оформляється у двох примірниках на всіх працівників «Наказ про
припинення трудового договору» (форма № П-8) . Один екземпляр
залишається у відділі кадрів, а другий передається в бухгалтерію. Наказ
підписується начальником цеху та керівником підприємства. У розділі
«Довідка про нездані майново-матеріальні та інші цінності» робляться
відмітки про нездані цінності, що рахуються за працівником. Вихідна
допомога сплачується у розмірі не менше середньомісячного заробітку в
разі призупинення трудового договору.
Проводиться кінцевий розрахунок як по зарплаті за відпрацьований час у
звітному місяці, так і за час відпустки, котрий до звільнення не був
використаний. На підставі наказу про припинення трудового договору
бухгалтерія заводоуправління робить розрахунок із працівником.
Наступним етапом розгляду документального оформлення обліку розрахунків
по оплаті праці на підприємстві є розгляд типової форми первинного
обліку використання робочого часу. Облік робочого часу і контроль за
станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним
обліком. Сутність табельного обліку – в щоденній реєстрації явки
працівників на роботу, виходу з роботи, спізнень і неявок із зазначенням
причин, а також часу простоїв і надурочної роботи. Табельний облік є
формою контролю за використанням робочого часу та станом трудової
дисципліни на підприємстві.
Для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для
контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу в
ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» використовують «Табель обліку використання
робочого часу» (форми № П-12, П-13). Якщо ф. П-13 використовується
тільки для обліку робочого часу, то ф. П-12 призначено і для розрахунку
заробітної плати. До табеля заносяться прізвища всіх працюючих. Ведеться
табель окремо по кожному цеху і відділу табельниками. У табелі
позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки
на роботу.
Табель ведеться на протязі місяця керівником конкретного підрозділу.
Вкінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та
зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок
по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час.
Включення до табеля і виключення з нього працівників здійснюються на
підставі первинних документів щодо обліку кадрів. Пізніше повністю
оформлений табель із підписами вказаних осіб передається в бухгалтерію.
Для працівників з погодинною оплатою праці дані табеля є основою для
нарахування їм заробітної плати. Поряд з тим, для працівників як із
погодинною, так і відрядною оплатою праці дані табеля є основою для
здійснення аналізу і контролю за використанням робочого часу в ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ».
Тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Перед
вихідними та святковими днями тривалість робочого часу робітників
скорочується на 1 годину [52, с. 240].
Скорочено тривалість робочого часу для певних категорій працівників:
у віці від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
у віці від 15 до 16 років – 24 години на тиждень.
За скороченої тривалості робочого часу оплату здійснюють як за повний
робочий час.
Робітники, працюючі по сумісництву, отримують заробітну плату за
фактично виконану працю. Оплата праці працівникам проводиться згідно з
їхнім особистим трудовим внеском із урахуванням кінцевого результату
роботи підприємства, її максимальний розмір не обмежується.
За час простою з вини робітника заробітну плату в заводоуправлінні не
виплачують, а за простій не з вини робітника на підставі простійних
листів, плату нараховують у зменшеному розмірі, але не більше половини
тарифної ставки почасової оплати праці робітника відповідно до його
кваліфікації.
При виготовленні продукції, котра була забракована, оплата праці по її
виготовленню проводиться по зниженим розцінкам. На оплату робіт з
виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою
«Виправлення браку».
Форма № П-15 «Список осіб, які працювали в надурочний час»
використовується для обліку часу, який відпрацьовано надурочно, та
оплати роботи в надурочний час. Праця у святкові і вихідні дні
оплачується у подвійному розмірі. Облік часу простоїв здійснюється на
підставі «Листка обліку простоїв» (форма № П-16).
Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних
первинних та групових документів.
При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні робіт в ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» заробіток працюючого визначається множенням кількості
виготовлених виробів (обсягу виконаних робіт, послуг), вказаних у
належних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю праці.
Тому для обліку обсягів виконаних робіт, затрат робочого часу і
нарахованої заробітної плати працівників-відрядників на ЗАТ «Коломийське
ЗУБМ» використовується «Наряд на відрядну роботу (індивідуальний)», який
відкривається на кожного працівника у розрахунку на календарний місяць.
Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно
точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним
робітником.
Наряд містить такі реквізити: номер наряду, дату видачі, прізвище, ім’я
та по-батькові робітника, його табельний номер, назву цеху, шифр виробу,
одиниці виміру, розцінку за розрядом роботи, кількість виробітку в
натуральному виразі, норму часу та суму заробітної плати.
Розрахунок заробітної плати робітників із відрядною оплатою праці за
весь розрахунковий період виконується на підставі первинних документів
за обліком виробітку заробітної плати, доплат за надурочні години
роботи, нарахування премій та інше, а також шляхом підрахунку різного
роду утримань та визначення суми, яка належить видачі на руки.
Первинними документами доплат робітнику-відряднику є:
лист на доплату – у випадках, коли з незалежних від робітника обставин
виникають відхилення від встановленого технологічного процесу, що
викликають допоміжні витрати робочого часу порівняно з встановленою
нормою;
лист простою (форма № П-16) – лист на оплату простою не з вини
робітника;
акт про брак (форма № П-46) – за умови, що частковий брак продукції
стався з вини (або не з вини) робітника;
Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною
оплатою праці необхідні відомості про посадові оклади (на основі
штатного розпису); про присвоєні розряди (на основі наказів по
підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу
за відповідний період. Розрахунок заробітної плати робітників з
погодинною оплатою праці виконується на підставі обліку фактично
відпрацьованого часу, доплат за надурочні часи роботи, нарахування
премій та інше, а також шляхом підрахунку іншого роду утримань та
визначення суми, яка належить видачі на руки. При погодинній системі
оплати праці основна зарплата нараховується шляхом множення кількості
відпрацьованих годин згідно табелю робочого часу і розцінки за одну
годину.
При нарахуванні заробітної плати всім категоріям персоналу важливо
врахувати всі виплати, які повинні бути включені до складу основної і
додаткової зарплати, та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Надбавки і премії відносяться до виплат стимулюючого характеру, якими
заохочуються окремі категорії робітників за високоякісну і
висококваліфіковану роботу. На ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» розроблене і
затверджене Положення про преміювання підприємства.
Кабінетом Міністрів України узгоджено такі надбавки та премії:
а) за високу професійну майстерність (ІІІ розряд – 12%, IV розряд –
16%, V розряд – 20% , VI і вищі розряди – 24%);
б) за високі досягнення в праці (до 50% посадового окладу) [41, с.
159].
Для робітників із погодинною формою оплати праці використовується
«Відомість на виплату премій». Вона містить у собі прізвище, ім’я та
по-батькові працівників, їхні професії, розряди, скільки було
відпрацьовано годин. Далі розміщені такі колонки: годинні або денні
тарифні ставки, тариф за відпрацьований час, відсоток виконання плану,
сумісництво, нічні та святкові. Остання колонка – це розмір до виплати.
Загальна сума формується шляхом підсумування тарифу за відпрацьований
час, відсотки виконання плану, тарифу, премії, сумісництва, нічних та
святкових.
Заробітна плата спеціалістам нараховується наступним чином: при повному
робочому місяці проставляється присвоєний оклад згідно з наказом по
підприємству й відповідно до посади, а при неповному робочому місяці –
оклад ділиться на кількість робочих днів у даному робочому місяці й
отриману денну заробітну плату множать на кількість відпрацьованих
(згідно з табелем) робочих днів.
Також однією із складових нарахувань на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» є
нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати
цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Допомога в разі
тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати
працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності.
Підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності є
листок непрацездатності, який видається лікувальним закладом, і табелю
обліку використаного часу.
Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності загальний
трудовий стаж визначається на день його хвороби (а не безперервний).
Треба зауважити, що допомога по тимчасовій непрацездатності
обраховується, виходячи із загального трудового стажу працівника і
складає:
100 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний
трудовий стаж працівника 8 і більше років;
80 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний
трудовий стаж працівника – від 5 до 8 років;
60 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний
трудовий стаж працівника – менше 5 років [5].
Сума лікарняних = середньоденна заробітна плата x кількість днів хвороби
x розмір щоденної допомоги по хворобі (залежить від стажу роботи
працівника).
Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або
травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується
власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства.
Починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення
працездатності допомога оплачується Фондом соціального страхування.
При нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності мають місце такі
бухгалтерські проведення:
Дт 23, 92, 93 Кт 661 (за перші 5 днів)
Дт 652 Кт 661 (всі наступні дні).
Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші
суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування,
відносяться з дебету рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” у кредит
субрахунку 661.
Основна відпустка гарантована працівнику незалежно від того, де він
працює і яку роботу виконує.
Законом України «Про відпустки» визначені наступні види відпусток:
щорічні відпустки і основна відпустка, додаткова відпустка за роботу із
шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливі
умови праці та інші додаткові відпустки;
додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
соціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
творча відпустка;
відпустка без збереження заробітної плати.
Статтею 6 Закону України «Про відпустки» передбачена щорічна основна
відпустка не менше 24 календарних днів. Переведення робочих днів в
календарні проводиться по такому принципу. Тривалість відпустки в
робочих днях помножується на 7 (тривалість тижня в календарних днях) та
ділиться на 6 (тривалість тижня в робочих днях). Святкові і неробочі дні
не враховуються (відпустка продовжується на кількість таких днів).
Тривалість відпусток розраховується в календарних днях. Заробітна плата
за час відпусток розраховується виходячи із середнього заробітку [9].
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки на ЗАТ
провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи,
що передують місяцю надання відпустки (згідно Закону України «Про
відпустки»).
Щорічна основна і додаткова відпустки надаються працівнику з таким
розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення
робочого року. Оплата щорічних відпусток входить до фонду додаткової
заробітної плати. Порядок обкладання обов’язковими податками і зборами
сум відпускних такий же, як і порядок оподаткування основної заробітної
плати. Ненадання щорічної відпустки в перелічених випадках є порушенням
законодавства про працю і карається адміністративним штрафом.
Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається
працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і
положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток
в заводоуправлінні застосовується «Наказ про надання відпустки» (форма
№П-6), який заповнюється у двох примірниках. Один залишається у відділі
кадрів, другий передається до бухгалтерії. Відпустки для групи
працівників оформляються за допомоги форми «Список про надання
відпустки» (ф. № П-7).
На підставі наказу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці
працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що
належить за відпустку. При наданні відпустки без оплати поруч із
зазначенням кількості днів відпустки зазначається «без оплати».
У бухгалтерському обліку на суму створеного резерву на оплату відпусток
працівникам і винагород на вислугу років (які виплачуються один раз на
рік) робиться запис по дебету рахунка 23 “Виробництво”, 91
“Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати
на збут” та ін., та кредиту рахунка 471 “Забезпечення виплат відпусток”.
Нарахована заробітна плата за час відпустки відноситься на зменшення
раніше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденції
з кредитом рахунка 661 “Розрахунки з оплати праці”. Сальдо (кредитове)
рахунка 471 “Забезпечення виплат відпусток” показує залишок
невикористаного на кінець року резерву.
Також типовими формами первинного обліку по розрахунках з робітниками і
службовцями є:
П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»;
П-52 «Розрахунок заробітної плати»;
П-53 «Платіжна відомість»;
П-54, П-54а «Особовий рахунок».
Первинні документи по обліку виробітку та заробітної плати здаються для
перевірки та наступних розрахунків за встановленим графіком в
розрахунковий відділ бухгалтерії.
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку,
відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по
оплаті праці на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» використовується
«Розрахунково-платіжна відомість», яка складається в одному екземплярі.
Ця відомість складається з трьох розділів:
нараховано;
відраховано;
належна на 1-ше число наступного за звітним місяцем сума до виплати.
Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію:
по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими;
по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.
Складаються розрахунково-платіжні відомості на заробітну плату щомісячно
по кожному цеху, допоміжних службах та відділах з групуванням прізвищ
працюючих у розрізі категорій на підставі існуючих методик і відповідної
первинної документації. Розрахунково-платіжна відомість слугує основою
для нарахування і виплати заробітної плати, до неї вноситься додаткова
графа «Підпис про одержання або відмітка про видачу».
Вона містить в собі відомості по всім нарахуванням, по видам оплат,
таким як відрядна, додаткова, нічна, погодинна, відсоток виконання
плану, понаднормова робота, премія, сумісництво; по всім відрахуванням,
таким, як аванс, фонд соціального страхування, фонд зайнятості. У кінці
містяться колонки: сума до виплати та відмітка про видачу. Не
зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до
фонду заробітної плати робітників, які враховуються при підрахунку їх
середніх розмірів: одноразові допомоги та добові, пенсії.
Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та
службовцями є формування даних синтетичного та аналітичного обліку
розрахунків та звітності. Узагальнення інформації про розрахунки з
персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій,
допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у
встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) на
ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» здійснюється на рахунку 66 «Розрахунки з оплати
праці». Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» –
пасивний, балансовий, розрахунковий і має два субрахунки:
661 «Розрахунки за заробітною платою»,
662 «Розрахунки з депонентами».
По кредиту субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається
нарахована заробітна плата всьому персоналу підприємства:
працівникам основного і допоміжних виробництв;
працівникам за обслуговування та ремонт обладнання цехів основного
виробництва;
службовцям та обслуговуючому персоналу;
спеціалістам;
суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;
суми нарахованих премій та ін.
Кредитове сальдо по рахунку означає заборгованість підприємства перед
персоналом по нарахованих: основній і додатковій заробітній платі,
преміях, допомоги з тимчасової втрати працездатності, матеріальної
допомоги, але не виданих ще працівникам.
По дебету субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається
виплачена заробітна плата, премії, депонована заробітна плата, а також
суми утримання податків, платежів за виконавчими документами, вартість
одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та
інші утримання із сум оплати праці персоналу.
Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним
працівником, видами виплат та утримань.
Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку
(тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту
синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої
заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх
утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту
синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. Залишок по кредиту
рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.
Суми невиплаченої заробітної плати в бухгалтерії депонуються на
субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами». Нараховані, але не одержані
персоналом у встановлений термін суми з оплати праці, відображають за
дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредиту
субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».
По дебету субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» відображається
видача депонованих сум. По кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з
депонентами» відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати,
премій, допомог та інше працівникам підприємства.
Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у «Книзі
обліку розрахунків з депонентами», яка відкривається у розрахунку на
один календарний рік. Видача депонованої заробітної плати здійснюється
лише за «Видатковим касовим ордером», який виписується окремо на кожного
працівника для погашення однієї або декількох заборгованостей.
Сума заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3
роки), підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по
дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» і кредиту рахунка 642
«Розрахунки за обов’язковими платежами».
Нарахування заробітної плати – це водночас її розподіл на відповідні
рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання. При нарахуванні
заробітної плати кредит рахунка 661 «Розрахунки з оплати праці»
кореспондує з рахунками відповідних витрат. ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»
використовує в обліку рахунки класу 9 “Витрати діяльності”, то
нарахування витрат на оплату праці і обов’язкових зборів буде
відноситись в дебет рахунків: 23 “Виробництво” (оплата праці працівників
безпосередньо зайнятих у виробництві продукції), 91 “Загальновиробничі
витрати” (оплата праці ІТП виробничих цехів), 92 “Адміністративні
витрати” (оплата праці апарату управління), 93 “Витрати на збут” (оплата
праці персоналу відділу збуту), 94 “Інші витрати операційної
діяльності”. При такому варіанті ведення обліку витрати вкінці звітного
періоду у повній сумі списуються на рахунок фінансових результатів,
тобто з кредиту відповідного субрахунку 9 класу у дебет рахунка 791
“Результат основної діяльності”.
Заробітна плата є одним з елементів витрат виробництва та однією з
важливих статей собівартості. Залежно від виду діяльності, у процесі
якої нараховується заробітна плата, можна класифікувати й самі витрати
на оплату праці (рис. 2.1) [39, с. 302].
Рис. 2.1. Класифікація витрат на оплату праці
Порядок відображення в обліку операцій, пов’язаних з нарахуванням
заробітної плати, в ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» представлено в табл. 2.2:
Таблиця 2.2
Головні бухгалтерські проводки щодо нарахування заробітної плати
№ п/п
Найменування господарської операції Бухгалтерська
проводка
Дт Кт
1 2 3 4
1 Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів робітникам
основного і допоміжного виробництв та ін. 23 661
2 Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і
адміністративному персоналу 91, 92 661
3 Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх
періодів 39 661
4 Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією
продукції 93 661
5 Нарахована заробітна плата працівникам основного та допоміжного
виробництв 23 661
6 Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим капітальним
будівництвом 151 661
7 Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятих на роботах з
виправлення браку продукції 24 661
8 Нараховані суми оплати праці, пов‘язані з операціями по вибуттю
(реалізації) основних засобів 972 661
9 Нарахована матеріальна допомога згідно із заявами працівників 949 661
Продовж. табл. 2.2
10 Нарахована працівникам допомога з тимчасової непрацездатності 652
(23,92) 661
11 Нестачі, раніше віднесені за рахунок винних осіб, списані за рахунок
підприємства 92 661
12 Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим вантажними роботами
і придбанням матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей 20 661
13 Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів
цільового фінансування 48 661
14 Нараховані відпусткові виплати за рахунок резерву на оплату відпусток
47 661
15 Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо) 65 661
16 Нарахована вихідна допомога передбачена діючим законодавством. 23,91,
92 661
17 Депонована заробітна плата 661 662
18 Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов‘язану з
ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо 991 661
19 Погашена працівником надмірно отримана сума заробітної плати шляхом
внесення готівки в касу підприємства 301 661
20 Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками 661 30
2.4. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці
2.4.1. Організація обліку нарахувань на заробітну плату
Соціальне страхування – одна із гарантій здійснення прав працюючих на
матеріальне забезпечення.
До фондів соціального захисту відносяться:
Пенсійний фонд;
фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку
з тимчасовою втратою працездатності;
фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок
безробіття;
фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання [109, с.
209].
Облік зборів у ці фонди в бухгалтерії заводоуправління здійснюється на
пасивному балансовому синтетичному рахунку 65 «Розрахунки за
страхуванням» за відповідними субрахунками:
651 «За пенсійним забезпеченням»;
652 «За соціальним страхуванням»;
653 «За страхуванням на випадок безробіття»;
656 «За індивідуальним страхуванням».
За кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» відображаються
нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів
страхування кошти. За дебетом – погашення заборгованості та витрачання
коштів страхування на підприємстві.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування» з 01.01.2007 року підприємство нараховує збір у Пенсійний
фонд в розмірі 32,3% від нарахованої зарплати [7].
Бухгалтерія підприємства перераховує нараховані внески до Пенсійного
фонду (так само, як і в інші фонди соціального страхування) одночасно з
отриманням коштів у банку на видачу заробітної плати, але не пізніше,
ніж через 20 днів після закінчення базового періоду. Базовим періодом
для страхувальників є місяць. Виплати допомог і пенсій в обліку
відображається по дебету рахунка 651 “За пенсійним забезпеченням” та
кредиту рахунку 30 “Каса”. Нарахований і сплачений збір на пенсійне
страхування відображається в обліку записами:
Дт 23, 91, 92, 93 Кт 651,
Дт 651 Кт 311.
Згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» перераховує у фонд загальнообов’язкового державного
соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
1,5% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.
Нарахування збору відображається проведенням Дт 23, 91, 92, 93 Кт 652,
а його сплата – Дт 652 Кт 311.
У Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття бухгалтерія заводоуправління нараховує збір на фонд
оплати праці множенням встановленої ставки 1,3% на суму нарахованої
заробітної плати. В обліку нарахований і сплачений даний збір
записується: Дт 23, 91, 92, 93 Кт 653, Дт 653 Кт 311.
Також підприємство перераховує кошти у фонд загальнообов’язкового
державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності –
2,18%. Даний збір сплачує тільки заводоуправління.
Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності» всі наймані
працівники повинні бути застраховані роботодавцем. Строк страхування
розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови
сплати страхового внеску. Страхування припиняється, якщо страховий
внесок до цього фонду не перераховано протягом трьох місяців з дня
подання заяви [3].
Нарахування і сплата збору у фонд від нещасних випадків відображається
записом:
Дт 23, 91, 92, 93 Кт 656,
Дт 656 Кт 311.
Страхові внески до системи страхування в ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»
нараховують на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що
включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та
інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Збір до відповідних
фондів заводоуправління сплачує одночасно з одержанням коштів на виплату
заробітної плати в установі банку.
ЗАТ використовує рахунки класу 9 і нарахування витрат на оплату праці та
обов’язкових зборів відноситься в дебет відповідних рахунків (табл. 2.3)
[37, с.412]:
Таблиця 2.3
Рахунки витрат на оплату праці
Напрями витрат Рахунки бухгалтерського обліку
Оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у виробництві продукції
і відрахування на неї 23 “Виробництво“.
Оплата праці інженерно-технічного персоналу (ІТП) виробничих цехів і
відрахування на неї 91 “Загально виробничі
витрати “
Оплата праці апарату управління і відрахування на неї 92
“Адміністративні витрати”
Оплата праці продавців, персоналу відділу збуту і відрахування на неї
93”Витрати на збут“
В ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» існує такий порядок відображення обліку
операцій, пов’язаних з відрахуванням на заробітну плату, який наведено в
табл.2.4:
Таблиця 2.4
Головні бухгалтерські проводки щодо відрахувань на заробітну плату
Зміст операцій
Дт Кт
Нарахування збору на пенсійне страхування:
робітникам (32,3 %)
службі збуту (32,3 %)
управлінському персоналу (32,3 %)
23
93
92
651
651
651
Нарахування збору на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності:
робітникам (1,5 %)
службі збуту (1,5 %)
управлінському персоналу (1,5 %)
23
93
92
652
652
652
Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безробіття:
робітникам (1,3 %)
службі збуту (1,3 %)
управлінському персоналу (1,3 %)
23
93
92
653
653
653
Нарахування збору на соціальне страхування від нещасного випадку:
робітникам (2,18 %)
службі збуту (2,18 %)
управлінському персоналу (2,18 %)
23
93
92
656
656
656
В кінці місяця після того, як залишки по дебету і по кредиту рахунків
були занесені до Головної книги, дані із Головної книги переносяться до
четвертого розділу пасиву Балансу «Поточні зобов’язання».
2.4.2. Організація обліку утримань із заробітної плати
Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить
до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених
утримань із оплати праці. Після нарахування суми заробітної плати
бухгалтерія проводить розрахунок утримань. Різниця між нарахованою сумою
заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного
робітника.
Утримання, які проводяться із заробітної плати, представляють собою
форму стягнення з робітників та службовців податків та інших платежів.
Згідно з діючим законодавством, з заробітної плати робочих та службовців
бухгалтерія ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» утримує:
– збір до Пенсійного фонду;
– збір на соціальне страхування;
– збір на соціальне страхування на випадок безробіття;
– за виконавчими листами (аліменти);
– неповернені своєчасно підзвітні суми;
– за заподіяну матеріальну шкоду;
– профспілкові внески та ін.
Обов’язкові страхові внески з працівників до Пенсійного фонду на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» з 01.04.2007 року сплачуються в розмірі 0,5% (з
частини доходу, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної
особи в розмірі 561 грн.) та 2% (з частини доходу, що перевищує
прожитковий мінімум 561грн.) [7].
Згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» обов’язковий
збір у фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатності з найманих постійних працівників вираховується у розмірі
0,5% із суми, якщо заробітна плата менше прожиткового мінімуму 561 грн.;
1% із суми, якщо заробітна плата більше прожиткового мінімуму.
У Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття з найманих постійних працівників із сум, які
підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, вираховується
0,5%.
Утримання із заробітної плати відображаються оборотом по дебету
субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» у кореспонденції із
кредитом субрахунків:
збір в Пенсійний фонд (651),
збір на соціальне страхування (652),
збір на страхування на випадок безробіття (653).
Обов’язкові страхові внески працюючих заводоуправління перераховує на
рахунок Пенсійного фонду та рахунки інших фондів соціального страхування
одночасно зі сплатою прибуткового податку в день одержання в банках
коштів на виплату заробітної плати.
Кожний місяць в ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» утримуються профспілкові внески у
розмірі 1%, якщо працівник є членом профспілки. Такі операції
обліковують на субрахунку 377. Також із заробітної плати утримуються
суми авансів за першу половину місяця.
Відповідно до Указу Президента України від 22.11.95 № 1082/95 «Про
внесення змін в Указ Президента України від 13.09.94 № 519», прибутковий
податок – це обов’язків платіж, що встановлюється державою для фізичних
осіб, які отримують доходи. Сукупний оподаткований доход для вирахування
прибуткового податку визначається в гривнях.
Ставка прибуткового податку з 01.01.2007 р. становить 15%. При
розрахунку прибуткового податку бухгалтерія ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»
використовує соціальну пільгу в розмірі 200 грн., якщо сукупний дохід
працівника менше 740 грн. Під час роботи за сумісництвом утримання
прибуткового податку здійснюється за ставкою 20%, при цьому
неоподатковуваний мінімум не віднімається.
Для обліку прибуткового податку в ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» використовують
рахунок 641 «Розрахунки з бюджетом» / «Прибутковий податок» (табл. 2.5):
Таблиця 2.5
Бухгалтерські проводки по утриманню із заробітної плати прибуткового
податку
Зміст операції Дебет Кредит
Утримання прибуткового податку 661 641
Перерахування прибуткового податку 641 311
Вищеназвані збори сплачують всі категорії працівників, які працюють на
умовах найму. Збори утримуються з усіх видів виплат, що належать до
сукупного оподатковуваного доходу.
Після утримання прибуткового податку проводиться відрахування аліментів:
а) на 1 дитину – 25 %;
б) на 2 дитини – 33 %;
в) на 3 і більше – 50 %.
Підставою для утримання і переказу аліментів є виконавчі листи.
Бухгалтерія реєструє одержані виконавчі листи в спеціальному журналі.
Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку за мінусом
прибуткового податку, що утримується з нього. Облік розрахунків за
виконавчими документами здійснюють на субрахунку 685 «Розрахунки з
іншими кредиторами» (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Бухгалтерські проводки по утриманню із заробітної плати за виконавчими
листами
Зміст операції Дт Кт
Утримання з заробітної плати:
– аліментів;
– адміністративного штрафу 661
661 685
685
Виплата аліментів одержувачу з каси підприємства 685 301
Перерахування утриманого адміністративного штрафу 685 311
По виконавчим листам за рішенням суду або фінансових органів із
заробітної плати робітників та службовців утримується сума на користь
третьої особи. Доставка грошових переказів одержувачу аліментів
здійснюється за рахунок платника аліментів (тобто за рахунок зарплати
платника). При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими листами
за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% зарплати.
Загальна сума всіх утримань на повинна перевищувати 20% (а в окремих
випадках, передбачених законодавством, – 50%) суми заробітку, який
залишається після вирахувань прибуткового податку, відрахувань до
Пенсійного фонду та соціального страхування на випадок безробіття. Ці
обмеження не розповсюджуються на утримання із заробітної плати при
стягненні аліментів на неповнолітніх дітей [11].
Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту
синтетичного рахунка 661. В кінці місяця після того, як залишки по
дебету і по кредиту рахунків були занесені до Головної книги, дані із
Головної книги переносяться до Балансу підприємства. Суми відображаються
у четвертому розділі пасиву балансу «Поточні зобов’язання», у таких
колонках, як поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування та з
оплати праці.
Як видно з табл. 2.7, утримання із заробітної плати в ЗАТ «Коломийське
ЗУБМ» відображається в обліку наступним чином:
Таблиця 2.7
Бухгалтерські проведення по утриманнях із заробітної плати
№ п/п Назва господарської операції Дт Кт
1 Депонована заробітна плата 661 662
2 Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками 661 301
3 Утримання із заробітної плати збору до пенсійного фонду 661 651
4 Утримання із заробітної плати збору на соціальне страхування 661 652
5 Утримання із заробітної плати збору на соціальне страхування на
випадок безробіття 661 653
6 Сплачено суму до відповідних фондів соціального страхування 651,652,
653 311
7 Утримано суми з відшкодування матеріальних збитків 661 375
8 Утримані із заробітної плати профспілкові внески 661 377
9 Утримані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми. 661 372
10 Утримані із заробітної плати суми допущеного браку 661 24
Бухгалтерія забезпечує достовірний облік виконуваної працівником роботи
і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Грошові кошти для виплати заробітної плати заводоуправління отримує по
чеку розрахункового рахунку банку. Разом з чеком підприємство
представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням
іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із
заробітної плати.
Видачу заробітної плати із каси підприємство здійснює у
«Розрахунково-платіжній відомості». На розрахунково-платіжних відомостях
повинен бути надпис про дозвіл на виплату грошових засобів, підписаний
керівником підприємства і головним бухгалтером із вказанням суми та
терміну виплати (як правило, на протязі трьох робочих днів, включаючи
день одержання грошей в банку). Відомість підписують керівник
підприємства і головний бухгалтер.
Загальна сума, яка належить до видачі, складає перехідну суму
розрахунків по заробітній платі, яка погашається в наступному місяці
шляхом видачі її готівкою чи депонування суми, яка не була запитана. В
ній заповнюється табельний номер робітника, його П.І.Б. Дані вносяться у
відомість на основі відповідних первинних документів. По кожному
робітнику вносять суми заробітної плати, включаючи всі види оплати,
тобто премії, доплати за роботу у нічний час, за роботу у святкові дні,
надбавки за вислугу років, а також всі види оплат, які не входять до
фонду заробітної плати. Підраховується загальна сума заробітної плати.
Далі вказуються усі утримання та відрахування (прибутковий податок,
внески у Пенсійний фонд, у фонд обов’язкового соціального страхування,
на випадок безробіття, аліменти, аванс та інші). Підраховується загальна
сума утримань та визначається сума, яка буде відображатися до виплати.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, в
строки, встановлені у колективному договорі. У разі, коли день виплати
заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем,
заробітна плата в ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» виплачується напередодні.
Відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під
розписку, яка затверджує отримання грошей або по довіреності. Заробітна
плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей
з розрахункового рахунку. По закінченні встановленого строку у відомості
напроти прізвища особи, яка не одержала заробітну плату касир ставить
штемпель «Депоновано». Далі підраховується по кожній відомості й
записується на титульній частині відомості фактично виплачену суму, суму
заробітної плати, яка підлягає депонуванню і звіряють їх з загальним
підсумком по відомості. При необхідності в колонці «Примітка» вказується
номер пред’явленого документа. Бухгалтер виписує видатковий касовий
ордер на видану суму заробітної плати. По даним касового звіту у
переліку розрахунково-платіжних документів проставляються суми
виплаченої і депонованої заробітної плати, а потім підсумок звіряють з
залишком по рахунку 661. Бухгалтер, який одержав касовий звіт перевіряє
по відомості правильність депонованої заробітної плати і записує суму по
кожному депоненту у реєстр депонентів невиданої заробітної плати.
Депонентська заборгованість виплачується в установленому порядку по
видатковим касовим ордерам. Після останнього запису робиться підсумковий
рядок для загальної суми по відомості.
За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати в ЗАТ
може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на
вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за
рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Видача авансу за роботу в першій половині місяця виконується за
платіжною відомістю. А кінцевий результат розрахунку заробітної плати
підприємства виконується при виплаті заробітної плати за другу половину
місяця. Вилучені з банку грошові кошти на видачу вказаної заробітної
плати, але не виплачені у встановлений термін повертаються у банк, який
видає їх потім на першу вимогу ЗАТ «Коломийське ЗУБМ».
РОЗДІЛ 3
АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ ПО ОПЛАТІ ПРАЦІ
3.1. Аналіз складу, структури та динаміки фонду оплати праці
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня
продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку із оплатою
праці. Із ростом продуктивності праці створюються реальні можливості для
підвищення рівня його оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно
використовувати таким чином, щоб темпи росту продуктивності праці
випереджали темпи росту його оплати. Тільки при таких умовах створюються
можливості для підвищення темпів розширеного відтворення.
У зв’язку з цим аналіз використання засобів на оплату праці на кожному
підприємстві має велике значення. В процесі його потрібно здійснювати
систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати
праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту
продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції [97, с. 224].
Таким чином, розмір середньої заробітної плати робітника безпосередньо
залежить від використання ним робочого часу, досягнутого рівня
продуктивності праці і виробітку. Рівень оплати праці (грошова оплата
одного дня) залежить також від загальних результатів господарської
діяльності : чим вища продуктивність праці, тим вищий рівень оплати
праці робітників. У свою чергу, підвищення матеріальної
заінтересованості працюючих сприяє зростанню трудової активності,
кращому використанню робочого часу, зміцненню трудової дисципліни і
підвищенню продуктивності праці.
Основними завданнями аналізу фонду оплати праці на підприємствах є :
визначення суми абсолютної і відносної перевитрати (економії) фонду
заробітної плати та виявлення причин, що її зумовили;
вивчення структури фонду заробітної плати (оплати праці), застосування
матеріальних стимулів за високі результати праці;
3) визначення резервів, які має підприємство для зменшення витрат на
оплату праці і відповідно для підвищення рентабельності його роботи [79,
с.651].
У зв’язку з цим насамперед визначаються склад і структура фонду оплати
праці підприємства, динаміка цих показників.
Для підвищення матеріальної заінтересованості працюючих у якісних
результатах своєї праці використовують різні варіанти заохочувальних
розрахунків за проміжні або кінцеві результати праці. Тому під час
аналізу оплати праці з’ясовують, за які показники нараховується
додаткова оплата праці, чи зважують при цьому на якість виробленої
продукції.
До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємства на
оплату праці незалежно від джерела фінансування цих виплат [60, с. 452].
Джерелами інформації для проведення аналізу є звіти: ф.№1–ПВ «Звіт з
праці», ф.№3–ПВ «Звіт про використання робочого часу», ф.№1–ПВ «Звіт
підприємства по продукції», ф.№1–підприємництво «Звіт про основні
показники діяльності підприємства за рік» та ф.№2 річної фінансової
звітності «Звіт про фінансові результати» за період з 2004-2006р.
Аналіз фонду оплати праці працівників підприємства проводиться у
наступній послідовності:
Аналіз складу і структури фонду оплати праці, динаміка цих показників
(табл. 3.1)
Цей аналіз полягає у визначенні питомої ваги кожного виду доплат у
загальному фонді оплати праці. При цьому був використаний: «Звіт з
праці» за 2004-2006 р.
Таблиця 3.1
Аналіз складу, структури та динаміки фонду заробітної плати працівників
ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» за 2004-2006р.
Показники 2004 рік 2005 рік 2006 рік Відхилення
Сума,
тис.грн. Питома вага, % Сума,
тис.грн. Питома вага, % Сума,
тис.грн. Питома вага, % 2004 р. до 2005 р. 2004 р. до 2005 р.
Абсол. відхилення, +;- Темп, % Структури, % Частки пунктів, % Абсол.
відхилення, +;- Темп, % Структури, % Частки пунктів, %
1.Фонд основної заробітної плати, всього 1658,8 68,92 2384,3 67,91
3489,8 66,45 +725,5 +43,7 +65,7 -1,01 +1105,5 +46,37 +63,52 -1,46
2.Фонд додаткової заробітної плати, всього 725,8 30,16 1106,9 31,53
1724,7 32,84 +381,1 +52,5 +34,5 +1,37 +617,8 +55,81 +35,5 +1,31
– надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів 139,1 5,78
194,1 5,53 297,4 5,66 +55,0 +39,5 +4,98 -0,25 +103,3 +53,22 +5,94 +0,13
– премії за виробничі результати 441,3 18,34 687,0 19,57 1073,6 20,44
+245,7 +55,7 +22,25 +1,23 +386,6 +56,27 +22,21 +0,87
Продовж. табл. 3.1
– виплати в порядку компенсації втрати заробітної плати внаслідок
зростання споживчих цін 0,1 0,004 11,0 0,31 23,6 0,45 +10,9 +10900 +0,99
+0,306 +12,6 +114,55 +0,72 +0,14
3.Заохочувальні та компенсаційні виплати, всього 22,1 0,92 19,9 0,57
37,0 0,7 -2,2 -10 -0,2 -0,35 +17,1 +85,93 +0,98 +0,13
– матеріальна допомога 1,5 0,04 2,7 0,08 0,4 0,008 +1,2 +80 +0,11 +0,04
-2,3 -85,18 -0,13 -0,072
– соціальні пільги, що носять індивід. характер 1,6 0,07 2,5 0,07 – –
+0,9 +56,25 +0,08 – -2,5 -100 -0,14 -0,07
Оплата за невідпрацьований час 145,3 6,04 214,6 6,11 330,1 6,29 +69,3
+47,7 +6,27 +0,07 +115,5 +53,82 +6,64 +0,18
2.Фонд оплати праці, всього (ряд.1+ ряд.2+ ряд.3) 2406,7 100 3511,1 100
5251,5 100 +1104,4 +45,89 100 – +1740,4 +49,57 100 –
Нижче подано графічне зображення структури фонду заробітної плати за
2004, 2005 та 2006 роки (відповідно рис. 3.1; 3.2; 3.3):
Рис. 3.1. Структура та склад фонду оплати праці за 2004 рік (тис.грн.)
Рис. 3.2. Структура та склад фонду оплати праці за 2005 рік (тис.грн.)
Рис. 3.3. Структура та склад фонду оплати праці за 2006 рік (тис.грн.)
Таким чином, було встановлено, що питома вага фонду основної заробітної
плати в 2005 році на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» зменшилась із 68,9% до 67,9%
у порівнянні з 2004 р. (тобто, на 1%), абсолютна її величина зросла на
725,5 тис.грн. В той час, як фонд додаткової заробітної плати збільшився
з 30,16% до 31,53% (тобто, на 1,37% або на 381,1 тис.грн.). Також
зменшились заохочувальні і компенсаційні виплати з 0,92% до 0,57%
(тобто, на 0,35%), але абсолютна її величина зросла на 2,2 тис.грн.
Загальний фонд оплати праці в 2005 році збільшився на 1104,4 тис.грн.
(рис. 3.4).
Рис. 3.4. Структура і динаміка фонду заробітної плати за
2004-2005р.(тис.грн.)
Також видно, що питома вага фонду основної заробітної плати в 2006 році
на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» зменшилась із 67,91% до 66,45% у порівнянні з
2005 р. (тобто, на 1,46%), абсолютна її величина зросла на 1105,5
тис.грн. В той час, як фонд додаткової заробітної плати збільшився з
31,5% до 32,8% (тобто, на 1,3% або на 617,8 тис.грн.). Також збільшилась
і питома вага заохочувальних та компенсаційних виплат з 0,57% до 0,7%
(тобто, на 0,13% або на 17,1 тис.грн.). Загальний фонд оплати праці в
2006 році збільшився на 1740,4 тис.грн. (рис. 3.5).
Рис. 3.5. Структура і динаміка фонду заробітної плати за
2005-2006р.(тис.грн.)
Розрахунок абсолютного та відносного відхилення фонду заробітної плати
Розпочинаючи аналіз використання фонду заробітної плати, в першу чергу
потрібно розрахувати абсолютне та відносне відхилення фактичної його
величини від планової.
Абсолютне відхилення (?ФЗПабс) визначається шляхом порівняння фактично
використаних засобів на оплату праці (ФЗПф) із плановим фондом зарплати
(ФЗПпл) в цілому по підприємству, виробничим підрозділам і категоріям
працівників:
?ФЗПабс = ФЗПф – ФЗПпл
(3.1)
Однак при цьому потрібно враховувати, що абсолютне відхилення саме по
собі не характеризує використання фонду зарплати, тому що цей показник
визначається без врахування ступеню виконання плану по виробництву
продукції [79, с. 224].
Відносне відхилення розраховується як різниця між фактично нарахованою
сумою заробітної плати та плановим фондом, скоректованим на коефіцієнт
виконання плану по виробництву продукції. При цьому потрібно мати на
увазі, що коректується тільки перемінна частина фонду заробітної плати,
котра змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції. Це зарплата
робітникам за відрядними розцінками, премії робітникам та управлінському
персоналу за виробничі результати та сума відпускних, що відповідає
частині перемінної зарплати.
Постійна частина оплати праці не змінюється при збільшенні або зменшенні
обсягу виробництва (зарплата робітникам по тарифним ставкам, зарплата
службовцям за окладами, усі види доплат, оплата праці робітників
будівельних бригад, соціальної сфери, сума відпускних):
?ФЗПвід = ФЗПф – ФЗПск = ФЗПф – (ФЗПпл.пер. * Квп) + ФЗПпл.пост.,
(3.2)
де ?ФЗПвід – відносне відхилення по фонду зарплати ;
ФЗПф – фактичний фонд зарплати ;
ФЗПск – фонд зарплати плановий, скоректований на коефіцієнт виконання
плану по випуску продукції ;
ФЗПпл.пер. та ФЗПпл.пост. – перемінна та постійна сума планового фонду
зарплати ;
Квп – коефіцієнт виконання плану по виробництву продукції [63, с.425].
Для аналізу використаємо дані «Звіту з праці» та «Звіту підприємства по
продукції» за 2004-2006 р.
Дані для розрахунку оформимо у вигляді таблиці (табл. 3.2):
Таблиця 3.2
Показники аналізу фонду заробітної плати за 2004-2006 р. (тис.грн.)
Показники 2004 рік 2005 рік 2006 рік
Фонд заробітної плати 2406,7 3511,1 5251,5
у тому числі :
—перемінна частина 1658,8 2384,3 3489,8
—постійна частина 747,9 1126,8 1761,7
Обсяг виробництва продукції 12135,5 16262,7 25282,3
Таким чином, були визначені показники аналізу фонду заробітної плати.
Спочатку розрахуємо показники абсолютного та відносного відхилення фонду
заробітної плати за 2005 рік. Для цього нам необхідно розрахувати
відсоток виконання плану по виробництву продукції. Він складає :
Квп = 16262,7 / 12135,5 = 1,34
Розрахуємо абсолютне та відносне відхилення по фонду оплати праці :
?ФЗПабс = 3511,1 – 2406,7 = +1104,4 тис.грн.
З наведеного розрахунку можна побачити, що абсолютне відхилення фонду
заробітної плати на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» в 2005 році становило 1104,4
тис.грн.
?ФЗПвід = 3511,1 – (1658,8 * 1,34 + 747,9) = 3511,1 – 2970,8 =
+540,3тис.грн.
Таким чином, були розраховані абсолютне та відносне відхилення по фонду
оплати праці в 2005 році. Результати свідчать про те, що на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» у 2005 році була наявна перевитрата у використанні
фонду заробітної плати у розмірі 540,3 тис.грн.
Аналогічні розрахунки проведемо для аналізу абсолютного та відносного
відхилення фонду заробітної плати за 2006 рік.
Також розрахуємо відсоток виконання плану по виробництву продукції. Він
складає :
Квп = 25282,3 / 16262,7 = 1,555
Розрахуємо абсолютне та відносне відхилення по фонду оплати праці :
?ФЗПабс = 5251,5 – 3511,1 = +1740,4 тис.грн.
З наведеного розрахунку можна побачити, що абсолютне відхилення фонду
заробітної плати на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» в 2006 році становило 1740,4
тис.грн.
?ФЗПвід = 5251,5 – (2384,3* 1,555 + 1126,8) = 5251,5 – 4833,5 =
+418,0тис.грн.
Одже, були розраховані абсолютне та відносне відхилення по фонду оплати
праці за 2006 р. Результати свідчать про те, що на ЗАТ «Коломийське
ЗУБМ» у 2006 році була наявна перевитрата у використанні фонду
заробітної плати у сумі 418 тис.грн.
Визначення впливу факторів на абсолютне та відносне відхилення фонду
заробітної плати
У процесі аналізу необхідно вивчити причини відхилень фактичних
показників від планових, структуру фонду зарплати за категоріями
працюючих, а також проаналізувати вплив факторів на абсолютне і відносне
відхилення фонду оплати праці.
На абсолютне відхилення фонду зарплати впливає два фактори:
1) чисельність робітників;
2) середньорічна зарплата одного робітника.
Для визначення впливу чисельності на абсолютне відхилення фонду зарплати
необхідно відхилення від планової чисельності помножити на середню
планову зарплати одного робітника у звітному періоді.
Для визначення впливу зміни середньої зарплати на абсолютне
відхилення фонду зарплати необхідно суму відхилень від планової
середньорічної зарплати помножити на фактичну чисельність робітників.
Проведемо розрахунок впливу факторів на абсолютне та відносне
відхилення фонду заробітної плати за 2005 рік (табл. 3.3):
Таблиця 3.3
Вихідні дані для аналізу впливу факторів на абсолютне та відносне
відхилення ФЗП за 2005 рік (тис.грн.)
Показники 2004 рік 2005 рік % виконання плану Абсолютне відхилення +;-
Товарна продукція 12135,5 16262,7 134,01 +4127,2
Фонд заробітної плати, 2406,7 3511,1 145,89 +1104,4
у тому числі:
– перемінна частина
1658,8
2384,3
143,74
+725,5
– постійна частина 747,9 1126,8 150,66 +378,9
Продовж. табл. 3.3
Середньооблікова чисельність працівників, чол. 564 582 103,19 +18
Середньорічна заробітна плата одного працівника 4,267 6,033 141,39
+1,766
Абсолютне відхилення ФЗП на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» у 2005 році –
перевитрати 1104,4 тис.грн.
Вплив на абсолютне відхилення ФЗП:
зміни чисельності робітників:
?ФЗПабс(СОЧ) = (СОЧ1 – СОЧ0) * Сзп0,
(3.3)
де СОЧ1 – чисельність працівників звітного періоду;
СОЧ0 – чисельність працівників попереднього періоду;
Сзп0 – середньорічна заробітна плата попереднього періоду.
?ФЗПабс(СОЧ) = (582 – 564) * 4,267 = +18 * 4,267 = +76,8 (тис.грн.)
зміни середньорічної заробітної плати одного працівника:
?ФЗПабс(Сзп) = (Сзп1 – Сзп0) * СОЧ1,
(3.4)
де Сзп1 – середньорічна заробітна плата звітного періоду.
?ФЗПабс(Сзп) = (6,033 – 4,267) * 582 = +1,766 * 582 = +1027,6 (тис.грн.)
зміни двох факторів разом:
?ФЗПабс(СОЧ + Сзп) = +76,8 + 1027,6 = +1104,4 (тис.грн.)
Відносне відхилення фонду зарплати залежить від:
– виконання плану виробництва продукції;
– середньої зарплати одного працюючого;
– чисельність працюючих.
Щоб знайти вплив ступеню виконання плану виробництва на відносне
відхилення фонду зарплати, необхідно плановий фонд зарплати помножити на
відсоток перевиконання планових завдань.
Методика розрахунку впливу зміни двох інших факторів на відносне
відхилення фонду зарплати аналогічна розрахунку впливу змін цих факторів
на абсолютне відхилення.
Відносне відхилення ФЗП на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» у 2005 році –
перевитрати 540,3 тис.грн.
Вплив на відносне відхилення ФЗП:
ступеня виконання плану виробництва:
?ФЗПвід(ВП) = – ФЗПпл.пер. * (Квп – 1) / 100 (3.5)
?ФЗПвід(ВП) = -1658,8 * 34,01 / 100 = -564,1 (тис.грн.)
зміни чисельності робітників:
?ФЗПвід(СОЧ) = +76,8 (тис.грн.)
зміни середньорічної заробітної плати одного працівника:
?ФЗПвід(Сзп) = (6,033 – 4,267) * 582 = +1,766 * 582 = +1027,6 (тис.грн.)
за рахунок зміни всіх трьох факторів разом:
?ФЗПвід(ВП + СОЧ + Сзп) = -564,1 + 76,8 + 1027,6 = 540,3 (тис.грн.)
Отже, на абсолютні перевитрати фонду в 2005 році вплинули 2 фактори:
збільшення середньооблікової чисельності працівників на 18 чол. призвело
до перевитрат фонду зарплати на 76,8 тис.грн.;
підвищення середньорічної зарплати одного робітника на 1,766 тис.грн.
призвело до перевитрат фонду зарплати на 1027,6 тис.грн.;
зміна чисельності працівників і середньорічної зарплати разом призвели
до перевитрат ФЗП на 1104,4 тис.грн.
На відносне відхилення ФЗП вплинуло 3 фактори:
зміна чисельності працівників – перевитрати на 76,8 тис.грн.;
зміна середньорічної зарплати – перевитрати на 1027,6 тис.грн.;
ступінь виконання плану виробництва на 34% призвів до економії фонду
заробітної плати на 564,1 тис.грн.;
зміна трьох факторів разом призвела до перевитрат ФЗП на 540,3 тис.грн.
Ще проведемо розрахунок впливу факторів на абсолютне та відносне
відхилення фонду заробітної плати за 2006 рік на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»
(табл. 3.4):
Таблиця 3.4
Вихідні дані для аналізу впливу факторів на абсолютне та відносне
відхилення ФЗП за 2006 рік (тис.грн.)
Показники 2005 рік 2006 рік % виконання плану Абсолютне відхилення +;-
Товарна продукція 16262,7 25282,3 155,46 +9091,6
Фонд заробітної плати 3511,1 5251,5 149,57 +1740,4
у тому числі:
– перемінна частина
2384,3
3489,8
146,37
+1105,5
– постійна частина 1126,8 1761,7 156,35 +634,9
Середньооблікова чисельність працівників, чол. 582 650 111,68 +68
Середньорічна заробітна плата одного працівника 6,033 8,079 133,91
+2,046
Абсолютне відхилення ФЗП на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» у 2006 році –
перевитрати 1740,4 тис.грн.
Вплив на абсолютне відхилення ФЗП:
зміни чисельності робітників:
?ФЗПабс(СОЧ) = (650 – 582) * 6,033 = +68 * 6,033 = +410,2 (тис.грн.)
зміни середньорічної заробітної плати одного працівника:
?ФЗПабс(Сзп) = (8,079 – 6,033) * 650 = +2,046 * 650 = +1330,2 (тис.грн.)
зміни двох факторів разом:
?ФЗПабс(СОЧ + Сзп) = +410,2 +1330,2 = 1740,4 (тис.грн.)
Відносне відхилення ФЗП на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» у 2006 році –
перевитрати 418 тис.грн.
Вплив на відносне відхилення ФЗП:
ступеня виконання плану виробництва:
?ФЗПвід(ВП) = -2384,3 * 0,5546 / 100 = -1322,4 (тис.грн.)
зміни чисельності робітників:
?ФЗПвід(СОЧ) = +410,2 (тис.грн.)
зміни середньорічної заробітної плати одного працівника:
?ФЗПвід(Сзп) = +1330,2 (тис.грн.)
за рахунок зміни всіх трьох факторів разом:
?ФЗПвід(ВП + СОЧ + Сзп) = -1322,4 + 410,2 + 1330,2 = 418 (тис.грн.)
Отже, на абсолютні перевитрати фонду в 2006 році вплинули 2 фактори:
збільшення середньооблікової чисельності працівників на 68 чол. призвело
до перевитрат фонду зарплати на 410,2 тис.грн.;
підвищення середньорічної зарплати одного робітника на 2,046 тис.грн.
призвело до перевитрат фонду зарплати на 1330,2 тис.грн.;
зміна чисельності працівників і середньорічної зарплати разом призвели
до перевитрат ФЗП на 1740,4 тис.грн.
На відносне відхилення ФЗП вплинуло 3 фактори:
зміна чисельності працівників – перевитрати на 410,2 тис.грн.;
зміна середньорічної зарплати – перевитрати на 1330,2 тис.грн.;
ступінь виконання плану виробництва на 55,46% призвів до економії фонду
заробітної плати на 1322,4 тис.грн.;
зміна трьох факторів разом призвела до перевитрат ФЗП на 418 тис.грн.
3.2. Аналіз середнього заробітку працівників
Важливе значення під час аналізу використання фонду заробітної плати має
вивчення даних про середній заробіток працюючих, його зміну, а також про
фактори, що впливають на його рівень. Тому подальший аналіз повинен бути
спрямований на вивчення причин зміни середньої заробітної плати
працюючих. При цьому потрібно враховувати що середньорічна зарплата
робітників залежить від кількості відпрацьованих днів кожним робітником,
тривалості робочого дня та середньогодинної заробітної плати [60, с.
456].
Джерелом інформації для проведення аналізу середньорічної зарплати є
звіти: ф.№1–ПВ «Звіт з праці» та ф.№3–ПВ «Звіт про використання робочого
часу» за період з 2004-2006р.
Для аналізу впливу факторів використаємо прийом елімінування, а саме –
спосіб абсолютних різниць. Вихідні дані для аналізу середньорічної
заробітної плати на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» за 2004-2006 р. представлені
у табл. 3.5:
Таблиця 3.5
Показники для аналізу середньорічної заробітної плати за 2004-2006р.
Показники 2004 рік 2005 рік 2006 рік Абсолютне відхилення +;-
2005р. до 2004р. 2006р. до 2005р.
1. Фонд заробітної плати, всього (тис.грн.) 2406,7 3511,1 5251,5 +1104,4
+1740,4
2. Середньооблікова чисельність працівників, чол. 564 582 650 +18 +68
3. Відпрацьовано всіма працівниками, люд./год. 1019425 1073796 1219999
+54371 +146203
4. Середньорічна заробітна плата одного працівника, тис.грн. 4,267 6,033
8,079 +1,766 +2,046
Продовж. табл. 3.5
5. Відпрацьовано одним працівником, год.
(р.3/р.2) 1807,5 1845,0 1877,0 +37,5 +32,0
6. Тривалість робочого дня, год. 8 8 8 – –
7. Відпрацьовано всіма працівниками, люд./днів (р.3 / р.6) 127428 134225
152500 +6797 +18275
8. Відпрацьовано одним працівником, днів (р.7 / р.2) 226 231 235 +5 +4
9. Середньогодинна зарплата, грн. (р.1 / р.3) 2,36 3,27 4,30 +0,91
+1,03
Сзп = (Дн*Тдн*Сзпгод.), (3.6)
де Дн – кількість днів відпрацьованих одним працівником;
Тдн – тривалість робочого дня;
Сзпгод. – середньогодинна зарплата.
Вплив на середньорічну заробітну плату в 2005 році:
зміни кількості днів відпрацьованих одним працівником:
?Сзп(Дн.) = (231 – 226) * 8 * 2,36 = +88,58 (грн.) = +0,089 (тис.грн.)
зміни тривалості робочого дня:
?Сзп(трив.) = 231 * (8 – 8) * 2,36 = 0 (грн.)
зміни середньогодинної зарплати одного працівника:
?Сзп(ЗПгод) = 231 * 8 * (3,27 – 2,36) = 1677 (грн.) = +1,677 (тис.грн.)
зміни трьох факторів разом:
?Сзп(Дн.+трив.+ЗПгод.) = +0,089 + 0 + 1,677 = 1,766 (тис.грн.)
Отже, на зміну середньорічної заробітної плати на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»
в 2005 році вплинули наступні фактори:
збільшення відпрацьованих днів одним працівником на 5 днів призвело до
збільшення середньорічної заробітної плати на 0,089 тис.грн.;
тривалість робочого дня не змінилась і не вплинула на розмір
середньорічної заробітної плати;
збільшення середньогодинної зарплати на 0,91 грн. призвело до збільшення
середньорічної заробітної плати на 1,677 тис.грн.;
зміна трьох факторів разом спричинила підвищення середньорічної
заробітної плати на 1,766 тис.грн.
Аналогічні розрахунки проведемо і для аналізу середньорічної заробітної
плати на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» в 2006 році.
Нижче за допомогою способу абсолютних різниць розрахуємо вплив факторів.
Вплив на середньорічну заробітну плату:
зміни кількості днів відпрацьованих одним працівником:
?Сзп(Дн.) = (235 – 231) * 8 * 3,27 = +104,34 (грн.) = +0,104 (тис.грн.)
зміни тривалості робочого дня:
?Сзп(трив.) = 235 * (8 – 8) * 3,27 = 0 (грн.)
зміни середньогодинної зарплати одного працівника:
?Сзп(ЗПгод) = 235 * 8 * (4,3 – 3,27) = +1942 (грн.) = + 1,942 (тис.грн.)
зміни трьох факторів разом:
?Сзп(Дн.+трив.+ЗПгод.) = +0,104 + 0 + 1,942 = 2,046 (тис.грн.)
Таким чином, на зміну середньорічної заробітної плати на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» в 2006 році вплинули наступні фактори:
збільшення відпрацьованих днів одним працівником на 4 дні призвело до
збільшення середньорічної заробітної плати на 0,104 тис.грн.;
тривалість робочого дня не змінилась і не вплинула на розмір
середньорічної заробітної плати;
збільшення середньогодинної зарплати на 1,03 грн. призвело до збільшення
середньорічної заробітної плати на 1,942 тис.грн.;
зміна трьох факторів разом спричинила підвищення середньорічної
заробітної плати на 2,046 тис.грн.
У процесі аналізу необхідно встановити відповідність між темпами росту
середньої заробітної плати та продуктивністю праці. Як вже відмічалось,
для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку та
рентабельності, необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці
випереджали темпи росту його оплати. Якщо цей принцип не дотримується,
то відбуваються перевитрачання фонду заробітної плати, підвищення
собівартості продукції та, відповідно, зменшення суми прибутку.
Для оцінки співвідношення розраховують коефіцієнт випередження темпів
зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої
заробітної плати, приріст середньої заробітної плати на 1% приросту
продуктивності праці чи приріст продуктивності праці на 1% приросту
середньої заробітної плати. Коефіцієнт випередження є співвідношенням
індексів продуктивності праці та середньої заробітної плати.
В умовах інфляції під час аналізу індексу росту середньої заробітної
плати необхідно враховувати індекс росту цін на споживчі товари та
послуги [60, с. 458].
Джерелами інформації для проведення аналізу є звіти: ф.№1–ПВ «Звіт з
праці» та ф.№1–ПВ «Звіт підприємства по продукції» за 2004-2006р.
Проведемо розрахунок коефіцієнта випередження та інших показників
використання трудових ресурсів на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» за 2005 рік
(табл. 3.6):
Таблиця 3.6
Розрахунок показників використання трудових ресурсів в 2005 році
Показники Одиниця виміру 2004 рік 2005 рік Відхилення
+;- %
Обсяг випуску товарної продукції тис.грн. 12135,5 16262,7 +4127,2 +34,0
Чисельність працівників чол. 564 582 +18 +3,2
Фонд оплати праці тис.грн. 2406,7 3511,1 +1104,4 +45,9
Продуктивність праці тис.грн./ чол. 21,5 27,9 +6,4 +29,8
Середньорічна заробітна плата одного працівника тис.грн. 4,267 6,033
+1,766 +41,4
Продукція на 1 грн. оплати праці грн. 5,04 4,63 -0,41 -8,13
Співвідношення приросту чисельності виробничого персоналу в розрахунку
на 1% приросту продукції чол. / грн. x x x +0,09
Квипер. = Приріст Сзп / Приріст ПП, (3.7)
де Приріст Сзп – темп зростання середньої заробітної плати;
Приріст ПП – темп зростання продуктивності праці.
Квипер. = 41,4 / 29,8 = 1,39
Коефіцієнт випередження свідчить про те, що темпи росту середньої
заробітної плати в 2005 році випереджали темпи зростання продуктивності
праці в 1,39 рази, що є свідченням непродуктивного використання трудових
ресурсів.
Також проведемо аналогічні розрахунки коефіцієнта випередження та інших
показників використання трудових ресурсів на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» за
2006 рік (табл. 3.7):
Таблиця 3.7
Розрахунок показників використання трудових ресурсів в 2006 році
Показники Одиниця виміру 2005 рік 2006 рік Відхилення
+;- %
Обсяг випуску товарної продукції тис.грн. 16262,7 25282,3 +9091,6 +55,46
Чисельність працівників чол. 582 650 +68 +11,68
Фонд оплати праці тис.грн. 3511,1 5251,5 +1740,4 +49,57
Продуктивність праці тис.грн./ чол. 27,9 38,9 +17,4 +80,93
Середньорічна заробітна плата одного працівника тис.грн. 6,033 8,079
+2,046 +33,91
Продукція на 1 грн. оплати праці грн. 4,63 4,81 +0,18 +3,89
Співвідношення приросту чисельності виробничого персоналу в розрахунку
на 1% приросту продукції чол. / грн. x x x 0,21
Квипер. = Приріст ПП / Приріст Сзп
Квипер. = 80,93 / 33,91 = 2,39
Коефіцієнт випередження свідчить про те, що в 2006 році на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» темпи росту середньої заробітної плати випереджали
темпи зростання продуктивності праці в 2,39 рази, що є свідченням
інтенсифікації використання трудових ресурсів.
3.3. Аналіз ефективності використання коштів на оплату праці
Наступним етапом аналізу є визначення структури елементів операційних
витрат, розрахунок частки в них витрат на оплату праці.
Джерелом інформації для аналізу є ф.2 річної фінансової звітності «Звіт
про фінансові результати» за період з 2004-2006 роки.
Проаналізуємо структуру та динаміку операційних витрат за 2004-05 р.
(табл. 3.8):
Таблиця 3.8
Склад та структура елементів операційних витрат за 2004-05 р. (тис.грн.)
Показники 2004 рік 2005 рік Зміни за звітний період
Сума, тис.грн. Питома вага, % Сума, тис.грн. Питома вага, % Абсолютне
відхилення, +;– частки пунктів, %
Матеріальні затрати 5402,0 52,7 5990,4 47,5 +588,4 -5,2
Витрати на оплату праці 2370,5 23,1 3492,5 27,7 +1122,0 +4,6
Відрахування на соціальні заходи 904,0 8,8 1332,6 10,6 +428,6 +1,8
Амортизація 686,1 6,7 986,8 7,8 +300,7 +1,1
Інші операційні витрати 879,6 8,7 798,9 6,4 -80,7 -2,3
Разом 10242,2 100 12601,2 100 +2359,0 –
На рис. 3.6, 3.7, 3.8 графічно подано структуру елементів операційних
витрат відповідно за 2004, 2005 та 2006 роки.
Рис. 3.6. Структура елементів операційних витрат за 2004 рік
Рис. 3.7. Структура елементів операційних витрат за 2005 рік
Рис. 3.8. Структура елементів операційних витрат за 2006 рік
Провівши аналіз, можна зробити висновок, що питома вага витрат на оплату
праці у складі елементів операційних витрат у 2005 році збільшилась із
23,1% до 27,7% (тобто, на 4,6% або на 1122 тис.грн.) у порівнянні з 2004
р. (рис.3.9).
Рис. 3.9. Динаміка елементів операційних витрат за 2004-2005 рік
(тис.грн.)
Також нижче проведемо аналіз витрат на оплату праці у складі елементів
операційних витрат за 2006 рік (табл. 3.9):
Таблиця 3.9
Склад та структура елементів операційних витрат за 2005-06 р. (тис.грн.)
Показники 2005 рік 2006 рік Зміни за звітний період
Сума, тис.грн. Сума, тис.грн. Сума, тис.грн. Питома вага, % Абсолютне
відхилення, +;– частки пунктів, %
Матеріальні затрати 5990,4 47,5 8249,4 45,1 +2259,0 -2,4
Витрати на оплату праці 3492,5 27,7 5302,9 29,0 +1810,4 +1,3
Продовж. табл. 3.9
Відрахування на соціальні заходи 1332,6 10,6 2051,3 11,2 +718,7 +0,6
Амортизація 986,8 7,8 1246,3 6,8 +259,5 -1,0
Інші операційні витрати 798,9 6,4 1447,6 7,9 +648,7 +1,5
Разом 12601,2 100 18297,5 100 +5696,3 –
Вищенаведені розрахунки показують, що питома вага витрат на оплату праці
у складі елементів операційних витрат у 2006 році збільшилась із 27,7%
до 29% (тобто, на 1,3% або на 1810,4 тис.грн.) у порівнянні з 2005 р.
(рис. 3.10).
Рис. 3.10. Динаміка елементів операційних витрат за 2005-2006 рік
(тис.грн.)
Далі необхідно оцінити ефективність використання коштів на оплату праці.
Для цього розрахуємо співвідношення обсягу виробництва, собівартості
продукції, валового і чистого прибутку до фонду заробітної плати та
вивчимо динаміку цих показників (табл. 3.10). В даному випадку, джерелом
інформації є «Звіт про фінансові результати», «Звіт з праці» за
2004-2006 роки.
Таблиця 3.10
Ефективність використання коштів на оплату праці на ЗАТ «Коломийське
ЗУБМ» за 2004-06 роки
Показники Од-ця виміру 2004 рік 2005 рік 2006 рік Абсолютне
відхилення +;-
2005р. до 2004р. 2006р. до 2005р.
1. Обсяг виробництва продукції тис.грн. 12135,5 16262,7 25282,3 +4127,2
+9019,6
2. Собівартість реалізованої продукції тис.грн. 9216,5 11299,3 16190,6
+2082,8 +4891,3
3. Чистий дохід тис.грн. 12321,9 16703,7 25141,3 +4381,8 +8437,6
4. Валовий прибуток тис.грн. 3105,4 5404,4 8950,7 +2299,0 +3546,3
5. Чистий прибуток тис.грн. 977,8 2864,8 5385,6 +1887,0 +2520,8
6. Фонд оплати праці тис.грн. 2406,7 3511,1 5251,5 +1104,4 +1740,4
7. Продукція на 1 грн. оплати праці (р.1 / р.6) грн. 5,04 4,63 4,81
-0,41 +0,18
8. Величина собівартості продукції на 1 грн. оплати праці (р.2 / р.6)
грн. 3,83 3,22 3,08 -0,61 -0,14
9. Величина чистого доходу на 1 грн. оплати праці (р.3 / р.6) грн. 5,12
4,76 4,79 -0,36 +0,03
10. Величина валового прибутку на 1 грн. оплати праці (р.4 / р.6) грн.
1,29 1,54 1,70 +0,25 +0,16
11. Величина чистого приб. на 1 грн. ОП (р.5/р.6) грн. 0,41 0,82 1,03
+0,41 +0,21
Таким чином, проведені розрахунки свідчать, що в 2005 році величина
продукції на 1 грн. оплати праці зменшилась на 0,41 грн., величина
собівартості продукції зменшилась на 0,61 грн., величина чистого доходу
на 1 грн. оплати праці знизилась на 0,36 грн., величина валового
прибутку зросла на 0,25 грн., величина чистого прибутку на 1 грн. оплати
праці збільшилась на 0,41 грн.
В 2006 році на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» величина продукції на 1 грн.
оплати праці збільшилась на 0,18 грн., величина собівартості продукції
зменшилась на 0,14 грн., величина чистого доходу на 1 грн. оплати праці
зросла на 0,03 грн., величина валового прибутку зросла на 0,16 грн.,
величина чистого прибутку на 1 грн. оплати праці збільшилась на 0,21
грн.
В цілому, можна зробити висновок, що в 2006 р. на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»
ефективно використовувались кошти на оплату праці.
3.4. Удосконалення обліку і аналізу розрахунків по оплаті праці
На сьогоднішній день дуже широко використовуються засоби обчислювальної
техніки – це призвело до появи нових прийомів та методів організації
обліку. Відмінною їх особливістю є можливість складання в автоматичному
режимі машинограм, узагальнюючих облікову інформацію в розрізах,
необхідних для управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської
звітності.
Нині відбувається швидке оснащення організацій комп’ютерами. Вони
дозволяють накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах
(карточках, вільних листах та ін.) так і на машинних носіях інформації
(наприклад, на жорсткому диску, дискетах).
Відносно просто можна засвоїти та експлуатувати комп’ютери в якості
персональної техніки, оснащувати ними бухгалтерів і на їх основі
створювати автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера. Одним з
обов`язкових умов автоматизації та обліку є наявність програми
реєстрації та обробки бухгалтерських даних [62, с. 559].
Найголовніша передумова, яка, на нашу думку, сприяє поліпшенню обліку
розрахунків з оплати праці на ЗАТ «КЗУБМ» – автоматизація обліку праці
та її оплати із використанням автоматизованих робочих місць.
Для того, щоб реалізувати завдання обліку праці та заробітної плати
створена інформаційна база із використанням трьох категорійних
автоматизованих робочих місць бухгалтера (рис. 3.11):
Рис. 3.11. Схема взаємозв’язку АРМ бухгалтера по обліку розрахунків з
оплати праці з іншими АРМ та інформаційною системою підприємства [50, с.
172].
Ведення обліку праці і заробітної плати на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» набуло
кращих результатів за допомогою програми «1С: Предприятие 7.7».
Програма «1С: Предприятие 7.7» є універсальною бухгалтерською програмою
і призначена для ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського
обліку по різних розділах.
Аналітичний облік ведеться по об’єктах аналітичного обліку (субконто) у
натуральному і вартісному вираженнях. Програма надає можливість ручного
й автоматичного введення проводок. Усі проводки заносяться в журнал
операцій. При перегляді проводок у журналі операцій їх можна обмежити
довільним тимчасовим інтервалом, групувати і шукати по різних параметрах
проводок.
Крім журналу операцій програма підтримує кілька списків довідкової
інформації (довідників):
план рахунків;
список видів об’єктів аналітичного обліку;
списки об’єктів аналітичного обліку (субконто);
констант і т.д. [68, с. 316].
Для обліку розрахунків з оплати праці призначений рахунок 66 “Розрахунки
з оплати праці”, по якому в програмі передбачене ведення аналітичного
обліку по співробітниках підприємства (субконто виду “Сотрудники”).
Крім того, у типовій конфігурації на рахунку 66 ведеться аналітичний
облік по субконто “Месяц начислення зарплаты”, що має тип “дата”.
Об’єктами такої аналітики є дати початку місяців, у яких було зроблене
нарахування заробітної плати (тобто, був проведений документ “Начисление
зароботтной платы”).
Для погодинної оплати праці (відповідно до встановлених посадових
окладів), яка вимагає введення операцій, пов’язаних з нарахуванням
розрахунку сум відрахувань і утримань, і виплатою заробітної плати, в
типовій конфігурації програми передбачені відповідні документи
“Начисление зароботной платы” та “Выплата зароботной платы”.
За допомогою документа “Начисление зароботной платы можливе виконання
декількох операцій:
нарахування заробітної плати співробітникам підприємства;
формування відомості нарахування авансу;
внесення до інформаційної бази залишків взаєморозрахунків зі
співробітниками на початок звітного періоду.
В документі “Начисление зароботной платы” повинен бути визначений вид
доплат, бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці,
кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітної плати,
величина, що визначає середньооблікову чисельність співробітників.
Для нарахування основної заробітної плати співробітникам підприємства,
автоматичного розрахунку сум відрахувань і утримань, формування
відповідного набору бухгалтерських проводок у реквізиті “Вид виплаты”
слід вибрати значення “Основная з/п”. За допомогою документа з таким
видом виплати можна одержати друковані форми платіжної відомості,
відомостей відрахувань від заробітної плати до фондів, а також
розрахункові листки за зазначений період по співробітниках, що вказані у
його табличній частині.
Для формування відомості нарахування авансу реквізит “Вид виплаты”
повинен бути встановлений у значення “Аванс”. У цьому випадку при
автоматичному заповнені табличної частини документа в графу “К выдаче”
по кожному співробітнику будуть розміщені суми з реквізиту “Аванс
довідники “Сотрудники”. Суму авансу в разі необхідності можна
відредагувати вручну. Зауважимо, що в реквізиті “К выдаче” показується
заборгованість підприємства перед співробітниками, а не різниця між
нарахованою й утриманою сумами. При проведенні документу з видом виплат
“Аванс” бухгалтерські проводки не формуються.
Для введення сальдо по розрахунках з співробітниками на самому початку
роботи призначений документ із видом виплати “Внесение остатков”. У
цьому випадку розрахунково-платіжна відомість містить реквізити
“Начислено”, “Подоходный”, “К выдаче”. В разі необхідності можна
автоматично сформувати звіт “Форма №8ДР”, для чого потрібно внести дані
про нараховані суми, суми утриманого прибуткового податку зі
співробітників за кожен місяць звітного року окремо, тобто окремим
документом “Начисление зарплаты”.
На закладці “Дополнительно” документу “Начисление зароботной платы”
визначається бухгалтерський рахунок витрат, на який списується сума
податків та рахунок обліку валових витрат.
Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному
співробітнику відповідно до бази оподаткування і ставок, зазначених для
них у довіднику “Налоги и отчисления” призводить натискання кнопки
“Рассчитать”. При цьому у графах “Начислено”, “Удержано”, “К выплате”
відобразяться підсумкові суми всіх нарахувань, утримань по співробітнику
і сума, що підлягає виплаті.
Документ “Выплата зароботной платы” призначений для формування
друкованої форми платіжної відомості, бухгалтерських проводок, що
відображають факт виплати заробітної плати (заборгованостей по
заробітній платі) співробітникам.
Заповнення діалогової форми документа варто починати з визначення виду
виплат аналогічно документу “Начисление зароботной платы” та періоду, за
який буде здійснюватися виплата заробітної плати співробітникам, виду
виплати, а також рахунку обліку оплати праці.
В обох зазначених вище документах є кнопка “Заполнить”, призначена для
автоматичного заповнення табличної частини документа. В документ
“Начисление зароботной платы” буде внесено всіх співробітників
підприємства, і заповнено графу “Начислено” відповідно до окладу,
зазначеного для співробітника в довіднику “Сотрудники” (розміру авансу
для виплати “Аванс”) і числа відпрацьованих співробітником днів,
зазначеного в графі “Дн”.
Для документів “Выплата зароботной платы” з видом виплати “Аванс” треба
здійснити вибір одного з документів “Начисление зароботной платы”, на
підставі якого буде заповнену табличну частину документу. Як варіанти
будуть запропоновані всі документи “Начисление зароботной платы” з таким
же видом виплат, що були введені в поточному місяці. Для документа
“Выплата зароботной платы” з видом виплати “Основная з/п” таблична
частина буде заповнена поточним сальдо взаєморозрахунків по кожному
співробітнику обраного підрозділу [38, с. 448].
Дані про розрахунки із співробітниками з оплати праці можна отримати,
використавши стандартні звіти, зокрема:
Аналіз рахунка за субконто – використовується для отримання інформації
про суму нарахованої заробітної плати, стягнені податки та збори і суму
до виплати в розрізі співробітників;
Оборотно-сальдова відомість – використовується для отримання
узагальнюючої інформації про стан розрахунків із заробітної плати за
певний період;
Журнал-ордер по субконто – використовується для отримання інформації по
конкретному субрахунку не лише в цілому, але й в кореспонденції з іншими
рахунками [100, с. 420].
Відзначимо, що операції з нарахування і виплати заробітної плати на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» з сотнями робітників оформляються тисячами проведень
у місяць, оскільки типовою конфігурацією «1С: Бухгалтерія» передбачено
ведення аналітичного обліку розрахунків за заробітною платою на рахунку
66 в розрізі співробітників. Тобто для кожного співробітника
нараховується заробітна плата з одночасним віднесенням її на рахунок
витрат, здійснюється формування проведень за податками та зборами в
державні фонди та відбувається сплата (депонування) нарахованої
заробітної плати.
Цей процес є достатньо важким та трудомістким і не обмежується лише
формуванням документів «Нарахування ЗП» та «Виплата ЗП». Для його
спрощення можна скористатися можливістю нарахування заробітної плати
співробітникам за допомогою програми «1С: Зарплата і кадри». Підсумкові
дані за нарахованою заробітною платою з цього модуля доведеться
переносити в модуль «1С: Предприятие 7.7» з подальшим формуванням
проведень з обліку виробничих витрат та відрахувань в соціальні фонди,
що проводяться з фонду оплати праці.
Пропозиції щодо поліпшення обліку та аналізу на підприємстві
Наведемо декілька пропозицій, які, на нашу думку, сприятимуть поліпшенню
обліку на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ».
1. На ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»потрібно запропонувати можливість виплати
заробітної плати працівникам підприємства пластиковими картками.
Я вважаю, що розвиток електронної техніки дає змогу широко
використовувати безготівкові розрахунки у формі пластикових карток, що
містять зашифровану інформацію, яка дозволяє їх власникам здійснювати
платежі та отримувати готівкові кошти.
Пластикова картка являє собою пластинку з нанесеною магнітною смугою або
вмонтованою мікросхемою, яка містить ключ до спеціального карткового
рахунка в банку. За паперової технології продавець за допомогою
спеціального терміналу зчитує інформацію з картки, здійснює авторизацію
і виявляє можливість оплати покупки. Держатель картки в електронній
системі напряму зв’язується з емітентом через термінал. Замість підпису
на рахунку він вводить за допомогою клавіатури секретну комбінацію цифр,
що за правильного набору санкціонує дебетування його банківського
рахунка.
Картки для банківських автоматів – це різновид дебетових карток, які
дають можливість власникові рахунка в банку одержувати готівкові кошти в
межах залишку коштів на рахунку через автоматичне обладнання,
встановлене в банках, торгових залах, на вокзалах тощо. При наявності
картки гроші можна одержати в будь-який час, у святкові чи вихідні дні.
Крім цього, власник картки звільнений від необхідності відвідувати своє
відділення банку і може скористатися автоматами, розміщеними в торгових
центрах, на вокзалах тощо.
Таким чином, на наш погляд, більш перспективною формою розрахунків по
заробітній платі на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» буде форма безготівкових
розрахунків пластиковими картками.
2. Наступна пропозиція, не менш важлива, ніж перша, – це підготовка та
підвищення кваліфікації працюючих підприємства.
Освіта персоналу має свої нюанси, але в результаті підвищення
кваліфікації виграють і підприємство, і громадяни. Організація має бути
зацікавлена в рості своїх кадрів, в кваліфікованих спеціалістах,
працівниках, здібних забезпечити реалізацію завдань її розвитку, адже,
якщо головний бухгалтер кваліфікований в своїй сфері спеціаліст, то і
облік буде в належному стані.
Однак при рішенні кадрових питань не слід зупинятися тільки на
підвищенні професійної кваліфікації, необхідно зацікавити людей в
підвищенні продуктивності праці, стимулювати їх не тільки матеріально,
але й застосовувати ефективні форми психологічної мотивації, створити
необхідні організаційні, економічні і психологічні умови для об’єднання
інтересів працівників з інтересами підприємства.
3. Варто зазначити, що на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» немає аудиторської
групи. Але, на нашу думку, наявність аудиторської групи дуже важлива для
підприємства. Всередині організації за вимогою та з ініціативи її
керівництва аудиторами підприємства проводиться і внутрішній аудит.
Завдання внутрішньої аудиторської служби полягає в допомозі працівникам
підприємства ефективно виконувати свої посадові обов’язки. Відділ
внутрішнього аудиту має бути складовою частиною підприємства і
функціонувати в рамках політики, визначеної керівництвом і правлінням.
Основна функція внутрішніх аудиторів полягатиме в перевірці структури
внутрішнього контролю заводоуправління та оцінці рівня її адекватності і
ефективності. Виконуючи цю функцію, внутрішні аудитори можуть часто
проводити фінансовий аудит, операційний аудит та перевірку на
відповідальність.
Внутрішні аудитори будуть забезпечувати адміністрацію цінною інформацією
для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування їх
бізнесу.
Також внутрішні аудитори перевіряють організацію праці та її оплати.
Вони повинні перевіряти: дотримання законодавства щодо організації
ведення бухгалтерського обліку; реальність відображення у первинних
документах та формах звітності чисельності працівників та
середньоспискової чисельності працюючих на підприємстві; правильність
визначення обсягів виконання робіт; наявність у документах обліку осіб,
що не брали участі у виконанні робіт; достовірність відображення у
документах обліку виконання робіт; ідентичність даних аналітичного
обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунку 66
«Розрахунки з оплати праці» у Головній книзі й балансі на однакову дату
та підписів у відомості й особовій справі; законність доплат і надбавок
до основної заробітної плати; правильність підрахунків підсумків у
первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та фінансової
звітності; реальність віднесення витрат з оплати праці на собівартість
продукції та інше.
Таким чином, ми бачимо, що аудиторська група на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ»
необхідна.
4. Наступна наша пропозиція – удосконалення витрат на оплату праці в
управлінському обліку.
Витрати на оплату праці є третьою після матеріальних витрат та інших
операційних витрат по значимості складовою частиною операційної
діяльності підприємств більшості галузей економіки, в тому числі і
заводоуправління. Значна частина цих витрат потребує досконалого обліку.
Особливо великі завдання стоять перед управлінським обліком таких
витрат. На наш погляд, він повинен включати в себе рішення таких питань:
вибір оптимальних систем та форм оплати праці; визначення витрат на
оплату праці в структурі майбутніх контрактів; облік витрат на оплату
праці по калькуляційним статтям та видам діяльності; облік витрат на
оплату праці у розрізі матеріально відповідальних осіб із складанням
внутрішньої звітності.
На нашу думку, для отримання необхідної інформації про структуру витрат
на оплату праці, їх облік необхідно здійснювати по таким калькуляційним
статтям, як:
основна заробітна плата працюючих;
додаткова заробітна плата працюючих.
Також я вважаю, що облік витрат праці повинен проходити в два
самостійних етапи:
калькулювання заробітної плати кожного працівника, включаючи утримання
із неї, а також виплати та відрахування в пенсійний фонд та інші (облік
заробітної плати);
розподіл витрат на оплату праці по замовленням на рахунки накладних
витрат та рахунки виробництва (облік витрат на робочу силу).
Оскільки витрати на оплату праці тісно пов’язані із чисельністю
працюючих, тому, на наш погляд, на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» необхідно
забезпечувати планування необхідної кількості робітників.
Також до зобов’язань працівників управлінської бухгалтерії слід включати
вибір оптимальних форм та систем оплати праці.
На підприємстві використовується погодинна та відрядна оплата праці із
відповідними системами.
5. Тому, я хотів би запропонувати використання акордної системи праці,
при якій визначають сукупний заробіток за виконання певних стадій роботи
або виробництва певного обсягу робіт. Специфіка цієї системи у тому, що
доручена робота повинна бути виконана за визначені строки, при цьому
час, витрачений на її виконання, великої ролі при начисленні заробітної
плати не відіграє. Основним первинним документом по обліку зарплати при
акордній системі є акордний наряд. На наш погляд, разом із відповідною
формою оплати праці він може знайти більш широке використання на
практиці та стати діючим механізмом розвитку економічних відносин на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ».
ВИСНОВКИ
Проведені в дипломній роботі дослідження були спрямовані на розробку
певних пропозицій, щодо вдосконалення організації обліку і аналізу
розрахунків з оплати праці на ЗАТ «Коломийське заводоуправління
будівельних матеріалів».
Спочатку було проведено вивчення теоретичних основ обліку та аналізу
розрахунків по оплаті праці, облікова характеристика фонду оплати праці.
Були розглянуті такі основні поняття, як заробітна плата, основна
заробітна плата, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати,
мінімальна заробітна плата. Також були вивчені погодинна та відрядна
форми оплати праці та системи оплати праці. В дипломній роботі наведене
ознайомлення з нормативно-правовою базою обліку та аналізу розрахунків
по оплаті праці.
Об’єктом дослідження випускної дипломної роботи було обрано ЗАТ
«Коломийське заводоуправління будівельних матеріалів», котре займається
виробництвом та реалізацією цегли з випаленої глини, кахлю
декоративного, черепиці гребеневої та інших будівельних матеріалів.
Далі ми здобули практичного досвіду з обліку розрахунків по оплаті
праці. Також був розглянутий облік робочого часу, табельний облік, облік
виробітку, порядок нарахування та виплати заробітної плати, був
розкритий облік розрахунків із органами соціального страхування.
Наступним етапом в нашому дослідженні було вивчення документального
оформлення обліку розрахунків по оплаті праці на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ».
Ми визначили, що на підприємстві відділом кадрів ведеться облік
особового складу працівників. Для обліку прийнятих на роботу працівників
застосовується наказ про прийом на роботу. На підставі цього наказу
заповнюється особова картка, робляться записи у трудовій книжці.
При оформленні переведення працівника із одного цеху в інший на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ» застосовується наказ про переведення на іншу роботу,
а при оформленні відпусток застосовується наказ про надання відпустки.
При звільненні працівника заповнюється наказ про припинення трудового
договору.
Для обліку використання трудового часу на підприємстві використовують
табель обліку використання робочого часу. Облік виробітку
робітниками-відрядниками на підприємстві здійснюють за нарядами.
Для того, щоб нараховувати заробітну плату, яка належить кожному
працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми
здійснюють необхідні відрахування. При розрахунку прибуткового податку
певним категоріям працівників надається соціальна пільга. Для виплати
заробітної плати використовуються платіжні відомості.
Далі був розглянутий синтетичний і аналітичний облік розрахунків по
оплаті праці, організація обліку нарахувань та відрахувань. Були
розглянуті типові господарські операції по таких рахунках, як 661, 662,
651, 652, 653, 656, 641/3. Була розглянута Головна книга по цим
рахункам.
Аналітичний облік розрахунків із робітниками і службовцями по оплаті
праці на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ» ведеться в особових картках на кожного
працівника. Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у
книзі обліку розрахунків з депонентами. Через три роки, якщо депоновані
суми не були отримані, то вони перераховуються у бюджет.
Наступним етапом нашого дослідження було проведення аналізу розрахунків
з оплати праці на ЗАТ «Коломийське ЗУБМ».
Аналізуючи фонд оплати праці, було виявлено, що фонд оплати праці в 2005
році збільшився в порівнянні з минулим на 1104,4 тис.грн., в 2006 році
його показник зріс на 1740,4 тис.грн. При цьому було виявлено, що на
ЗАТ «КЗУБМ» в 2005 р. була наявна перевитрата у використанні фонду
заробітної плати у розмірі 540,3 тис.грн., а в 2006 році – перевитрата
на суму 418 тис.грн.
Також аналітичні розрахунки свідчать, що в 2006 році темпи росту
продуктивності праці випереджали темпи росту середньорічної заробітної
плати. При цьому коефіцієнт випередження становить 2,39. Ще в процесі
аналізу було встановлено, що величина чистого прибутку на 1 грн. оплати
праці в 2005 році зросла на 0,41 грн., в 2006 році – збільшилась на 0,21
грн.
Це є свідченням ефективного використання трудових ресурсів на ЗАТ
«Коломийське ЗУБМ».
В процесі практичного ознайомлення було виявлено, в заводоуправлінні
здійснюється автоматизоване ведення обліку розрахунків з оплати праці за
допомогою програми «1С: Предприятие 7.7», яка значно полегшує роботу
працівників бухгалтерії ЗАТ «Коломийське ЗУБМ». Але було б доцільніше
для його спрощення скористатися допомогою програми «1С: Зарплата і
кадри». Підсумкові дані з неї можна переносити в модуль «1С:
Бухгалтерія7.7» з подальшим формуванням проведень.
І останнім нашим етапом дослідження було обґрунтування пропозицій щодо
удосконалення обліку та аналізу розрахунків з оплати праці на
підприємстві. Нами було наведено декілька пропозицій:
– удосконалення витрат на оплату праці в управлінському обліку;
– використання акордної системи праці;
– введення аудиторської групи;
– виплата заробітної плати працівникам підприємства пластиковими
картками;
– додаткова освіта персоналу підприємства.
Таким чином, ми вивчили ведення обліку та аналізу фонду оплати праці на
ЗАТ «Коломийське ЗУБМ», закріпили та поглибили знання, отримані в
процесі навчання, вирішили поставлені завдання та логічно їх
обґрунтували.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. №1576-ХІІ.
// Все про бухгалтерський облік. – 1999. – №29. – с. 18-29.
Закон України “Про підприємництво” від 7.02.1991 р. №698-ХІІ. // Все про
бухгалтерський облік. – 1999. – №29. – с. 2-7.
Закон України “ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що
спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р., № 1105 –ХІV.
Закон України “ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття “ від 02.03.2000р., № 1533-ІІІ.
Закон України “ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими
народженням і похованням“ від 18.01.2001р., № 2240-ІІІ.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 р. №996-XIV // Нове діло, 2000. – №15 (34). –
13-20 жовтня.
Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”
від 26.06.1997 № 400/97-ВР зі змінами // Бухгалтерія. – 2001. – №35. –
с. 110-113.
Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №887-ХІІ.
// Все про бухгалтерський облік. – 1999. – №29. – с. 8-17.
Закон України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15.11.96.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» із змінами і
доповненнями, внесеними Законами України від 25 березня 2005 року
№2505-IV.
Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.95.
Інструкція «Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту
підприємства» від 18 серпня 1995 року № 139 зі змінами і доповненнями,
внесеними 28 жовтня 1996 року № 231, від 17 листопада 1997 року № 247 і
від 19 лютого 1998 року № 37.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарський операцій підприємств і
організацій, затверджена наказом МФУ від 30.10.99 р. № 291 //
Бухгалтерський облік та аудит.- 2000.- № 1.- с. 14-64.
Кодекс законів про працю України, прийнятий Законом УРСР від 10.12.71р.
з подальшими змінами і доповненнями.
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28 червня
1996 року. -К.: Видавництво «Право». – 1996.
Наказ Мінстату України від 19.10.1995 року №253 та від 22.05.1996 року
№144 «Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу».
Національні стандарти бухгалтерського обліку з останніми змінами та
доповненнями станом на 5 лютого 2003 року // Все про бухгалтерський
облік. – 2003. – № 14 (802). – 13 лютого.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарський операцій підприємств і організацій, затверджена наказом
МФУ від 30.10.99 р. № 291 // Бухгалтерський облік та аудит.- 2000.- №
1.- с. 3-13.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до
фінансової звітності” // Все про бухгалтерський облік.- 2002, – № 84.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. // Все про
бухгалтерський облік. – 2002., – № 84.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові
результати ”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від
31.03.99р. №87.// Все про бухгалтерський облік.- 2002.- №84.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “ Звіт про рух грошових
коштів”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від
31.03.99р. №87.// Все про бухгалтерський облік.- 2002.- №84.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний
капітал”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від
31.03.99р. №87.// Все про бухгалтерський облік.- 2002.- №84.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і
зміни у фінансових звітах”, затверджено наказом Міністерства фінансів
України від 28.05.99р. № 137.// Все про бухгалтерський облік.- 2002.-
№84.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”// Все про
бухгалтерський облік.- 2002, – № 84. – с. 35-36.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”// Все про
бухгалтерський облік.- 2002, – № 84. – с. 52-56.
Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському
обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня
1995 року № 88.
Постанова від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку
обчислення середньої заробітної плати» зі змінами, внесеними згідно з
Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 16.05.95.
Про колективні договори і угоди: Закон України // Законодавство України
про працю станом на 25 травня 1999р.- К.: Істина, 1999.
Абрютина М. С. Финансовый анализ. – М.: 2000. – 654 с.
Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / М.И.
Семенов, И.Т. Трибулин, В.И. Лойко, Т.П. Барановская; Под общ. ред. И.Т.
Трибулина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 416 с.
Баканов М.И. Экономический анализ: ситуации, тесты, примеры, задачи,
выбор оптимальных решений, финансовое прогнозирование: Учебное пособие
для вузов. – М., 2003.
Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е
изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 416 с.
Басовский Л.Е. Теория экономического анализа: Учебное пособие. – М.:
ИНФРА-М, 2001. – 222 с.
Басовский Л.Е., Лунева А.М. Экономический анализ: Учебное пособие. – М.,
2003.
Болюк М.А., Горбатюк М.І. Збірник задач з курсу “економічний аналіз”:
Навчальний посібник для ВНЗ. – К.: КНЕУ, 2002.
Бутинець Т.А. Документування господарських операцій: теорія,
методологія, комп’ютеризація. Наукове видання. – Житомир: ЖІТІ, 2002. –
412с.
Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для
студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і
аудит”./ Ф.Ф.Бутинець, С.В.Івахненков, Т.В.Давидюк, Т.В.Шахрайчук. За
ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця: 2-ге вид., перероблене і доповнене. – Житомир:
ПП “Рута”, 2002. – 544 с.
Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і
план рахунків, стандарти, кореспонденція рахунків, звітність:
Навч.посіб. / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця. – 3-тє вид., перероб. І доповн.
– Житомир: ЖІТІ: ПП “Рута”, 2001. – 512 с.
Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум:
Навчальний посібник для студентів вузів. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 416 с.
Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник.
Нормативно-практичні матеріали. За ред. Р.Л.Хом’яка – Львів:
Національний університет „Львівська політехніка”
(Інформаційно-видавничий центр „ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної
освіти), „Інтелект – Захід”, 2001. – 718 с.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навч.-практ.
Посіб. / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”,
2001. – 832 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: Конспект лекцій: Навчальний посібник
для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і
аудит”. / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. –
Житомир: ЖІТІ, 2003. – 300 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця.
– 3-тє вид., перероб. і доп. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 672 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця.
– Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів вищих
навчальних закладів спеціальності “Облік і аудит”. / За ред. Проф.
Ф.Ф.Бутинця. – 5-те вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. –
724 с.
Бухгалтерський фінансовий облік: Практикум: Навчальне видання для
студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і
аудит”. / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця та доцента Л.В. Чижевської. – 3-тє
вид., доп. і перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 512 с.
Вітлінський В.В., Верченко П.І. Аналіз, моделювання та управління
економічним ризиком: Навчально – методичний посібник для самостійного
вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000.
Г.І. Башнянин, П.Ю.Лазур, В.С.Медведєв. Політична економія. – К.:
“Ніка-Центр Ельга”, 2000. – 528 с.
Гиляровская Л.Т. Экономический анализ: Учебное пособие для вузов. 2-е
изд. – М., 2002.
Грабова Н. М. Кривоносов Ю. Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2000. – 504 с.
Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и
торговых предприятиях. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.
Дихал І. Збори до соціальних фондів//Баланс.-2000.-№33.
Должанський М.І. Бухгалтерський облік в Україні з використанням П(С)БО:
Навч. посіб. – Л.: Львівський банк. Інститут НБУ, 2003. – 494 с.
Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Комплексный анализ бухгалтерской
отчетности. – 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Изд-во “Дело и Сервис”,
2001. – 304с.
Дубій О. 12 уроків з 1С:Бухгалтерії. 2-ге оновлене вид. – Львів: БаК,
2002.
Економічна енциклопедія: у 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та
ін. – К.: ВЦ “Академія”, 2002.
Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. –
К.: Знання – Прес, 2001. – 581 с.
Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюха, В.З. Бучевський,
М.І. Горбуток; за ред. Акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ,
2001. – 540 с.
Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. За ред. проф.
Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 680 с.
Економічний аналіз: Практикум / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир, 2003.
Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу
та аудиту. – К.: А.С.К., 1998. – 768 с.
Завьялова З.М. Теория экономического анализа: Курс лекций. – М., 2002.
Загальна економічна теорія (політична економія). Підручник. У 2-х
частинах / За ред. І.В.Буяна, В.М.Ковальчука. – Тернопіль: Лідер, 2000.
– Ч.І.
Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 4-те
вид., випр. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, Л.: Вид-во Львів. Банк.
інст-ту НБУ, 2002. – 566 с.
Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономической теории. – М.: “Рыбари”,
2000. – 479 с.
Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.посібник. – К.: Знання –
Прес, 2000. – 207 с.
Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського
обліку: історія, теорія, перспективи: Наукове видання. – Житомир: АСА,
2001. – 416 с.
Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 152
с.
Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. – М., Финансы и
статистика, 2001.
Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности предприятия
/ Шадрина. – Благовест-В, 2003.
Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч.
посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 378 с.
Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства:
Навчальний посібник. 2-ге вид. стер. – К.: Знання, 2001.
Лень В. С., Гливенко В. В. Бухгалтерський облік в Україні, основи та
практика. – К.: Знання, 2004. – 805 с.
Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік. – К.: Центр навчальної літератури,
2003. – 695 с.
Любушин Н.П. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия:
учебное пособие для вузов. – М., 2002.
Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П., Маркарьян С.Э. Финансовый анализ. –
К.: ИД ФБК – ПРЕСС, 2002.
Матвиец С. Индексация заработной платы / Баланс – 2003, №20,
с. 77-90.
Мних Є.В., Ференц І.Д. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Львів:
“Армія України”, 2000. – 144 с.
Москаленко С. Порядок начисления отпускных / Баланс – 2002, №21, с.
68-71.
Мочерний С.В. Політична економія: Навчальний посібник. – К.:
“Знання-Прес”, 2002. – 687 с.
Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія: Підручник. – К.:
Видавничий центр “Академія”, 2004. – 856 с.
Мочерний С.В., Устенко О.А., Фомішин С.В. Політична економія. – Херсон:
“Дніпро”, 2002. – 794 с.
Мэнкью Н. Принципы экономикс: Учебник. – СПб., 2000.
Олійник О.В. Економічний аналіз: Практикум для студентів вищих
навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. / За ред.
проф. Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 496 с.
Організація бухгалтерського обліку. Вправи, ситуації, тести: Навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106
“Облік і аудит”. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. – 2-ге вид., доп. і
перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 288 с.
Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів
вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. / Ф.Ф.Бутинець, О.В.
Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге вид., доп. і перероб. –
Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
Організація бухгалтерського обліку. Підручник для студентів
спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. проф.
Ф.Ф.Бутинця. – 3-тє вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. –
592 с.
Основы экономической теории. Политэкономия: Учебник / Под ред. Д.Д.
Москвина. – М.: “Эдиториал УРСС”, 2001. – 527 с.
Основы экономической теории: политэкономический аспект: Учебник / Под
ред. Г.Н. Климко. – 3-е изд. – К.: “Знання-Прес”, 2001.
Павленко А.Ф., Чумаченко М.Г. Трансформація курсу “Економічний аналіз
діяльності підприємства”: Наук. Доповідь. – К.: КНЕУ, 2001. – 88 с.
Павловська В.М. Фінансовий аналіз. – К.: КНЕУ, 2002.
Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики : Навч.
посібник. – К.: Т-во “Знання”. КОО, 2000. – 245 с.
Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання:
Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 454 с.
Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002.
– 628 с.
Ріппа М.Б. Фінансові проблеми реформування системи пенсійного
забезпечення. //Фінанси України. – 2000. – №5.
Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб.
Пособие. – 7-е изд., испр. – Мн.: Новое знание, 2002. – 704 с.
Синько Н. Оплата труда / Бухгалтерский учет и аудит – 2002, №4,
с.71-73.
Синько Н. Розрахунок відпускних: наочні приклади / Все про
бухгалтерський облік – 2004, №41, с. 63-73.
Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: Навч. Посібник. – Вид.
2-ге, перероб. і доп. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна,
О.С. Краєва; За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.
Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку,
економічного контролю та аналізу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 260 с.
Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. Посіб. – 3-тє вид., перероб. і
доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.
Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства:
Навчальний посібник. – Київ, – Львів, 2000.
Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навч. посібник. – 3-тє видання,
перероблене. – Львів: “Новий світ-2000”, 2004. – 344 с.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України: Підручник.
– 5-те вид., доп. й перероб. – К.: А.С.К., 2000. – 784 с.
Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування
бухгалтерського фінансового обліку. – К.: А.С.К., 2001. – 348 с.
Усач Б.Ф. та ін. Система документування і первинного обліку праці та
заробітної плати // Вісник ТАНГ. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. –
с.114-119.
Федорович Р.В. Теорія економічного аналізу: Підручник для ВНЗ. – Т.:
Економічна думка, 2002.
Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік:
Посібник. – К.: ВЦ “Академія”, 2002. – 672 с.
Чистов Д.В. Хозяйственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7. – М.,
2000. – 576 с.
Чубко О. Отпуска: правовые основы, оформление и учет / Бухгалтерский
учет и аудит – 2002, №6, с. 33-58.
Шуремов Е.Л., Умнова Э.А., Воропаева Т.В. Автоматизированные
информационные системы бухгалтерского учета, анализа и аудита: Учеб.
пособ. для вузов. – М.: Перспектива, 2001. – 363 с.
Экономический анализ: Учебник для вузов / Под ред. Л.Т. Гиляровской. –
М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 527 с.
PAGE
PAGE 114
Тарифна система
Тарифно – кваліфікаційні довідники
Тарифні сітки
Тарифні ставки
Заробітна плата
Погодинна форма оплати праці
Відрядна форма оплати праці
Відрядно – прогресивна система
Відрядно – преміальна система
Акордна система
Опосередковано – відрядна система
Бригадна система
Погодинно – преміальна система
Пряма відрядна система
Пряма погодинна система
Виробнича собівартість
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
Прямі витрати на оплату праці
Інші прямі витрати
Загально виробничі витрати
Витрати на оплату праці у складі
операційних витрат
АРМ бухгалтера І категорії (цех, відділ, дільниця і т.д)
АРМ бухгалтера ІІ категорії (бухгалтерія)
АРМ бухгалтера ІІ категорії по обліку затрат на виробництво
АРМ бухгалтера зведеного обліку і складання звітності
Інформаційна система підприємства
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
