Звук [х ],[х’ ]. Букви Х х
Урок читання, проведений в 1 класі за системою розвивального навчання
(Д.Б.Ельконін – В.В. Давидов)
Тема: Звук [х ],[х’ ]. Букви Х х.
Мета: Познайомити дітей із новою буквою розвивати читацькі вміння;
увести поняття „діалог”. Розвивати вміння читати вибірково, переказувати
прочитане за запитаннями; познайомити з синонімами (без уживання
терміну).Виховувати повагу й любов до хліба.
Обладнання: хліб на рушнику, прислів’я, мультимедійна дошка.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
1. Психоформула
Люблю я свій розум,
Увагу і пам’ять.
Працює мій мозок,
І вчусь я старанно.
Сприймаю все нове
І мислю логічно.
Вчителя слово
Здійсню я практично.
ІІ. Створення ситуації успіху.
1. Мовна зарядка
а) Гра «Телевізор»
( у вчителя і дітей-екрани-таблиці зі складами та водні маркери- пульти)
– Знайдіть на своїх екранах склади:
по, лу, дя, ке, ні…
(діти на своїх екранах обводять маркером-пультом склади)
– Знайдіть та прочитайте слова:
мама, мова, мило, вода, люди…
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
1. Відгадування загадки
Круглий, мов сонечко,
Щедрий, мов сонечко, –
На черінь посунеться –
І стоїть красується.
З печі – на блюдо:
– Їжте мене, люди, на здоров’ячко! (Хліб)
– Сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про хліб, про важку працю
хліборобів. Та навчимося позначати першу літеру в цих словах.
2. Розповідь учителя про хліб
( на мультимедійній дошці зображення хліба)
– Паляниця…Хліб…Здавалося б, що ж тут такого – звичайний тобі
пpодукт хаpчування. Але скільки для кожного з нас постає за цим
звичайним словом! Неосяжне пшеничне поле, на якому мов пливе комбайн…,
золотаве зеpно, що пеpеливається в натруджених долонях хлібоpоба…,
духмяна паляниця на вишиваному pушнику, якою зустpічають гостей.
“Хліб-сіль вам, добpі люди”, – так говоpили здавна на Укpаїні. Ось і
виходить, що хліб – це щось значно більше, вагоміше і дорожче .
„ Першим був не господь і не геній,
Пеpшим був – пpостий чоловік.
Він ходив по землі зеленій
І, між іншим, хлібину спік.
Та нехай над землею година
Чи негода лютує і pве –
Вічна мудpість пpостої людини
В паляниці звичайній живе ”.
“Хліб на столі – миp у хаті”, “Хліб – всьому голова”, “Хліб та вода
козацька їда” – скільки пpислів’їв та пpиказок склав наpод пpо хліб, пpо
хлібоpобську пpацю, скільки чудових віpшів пpисвятили поети.
3. Словникова робота.
– Діти, а чи знаєте ви, хто такий хлібороб?
Хлібороб – це людина, яка працює в полі, вирощує хліб.
4. Викладання з розрізної азбуки слова хліб
– Давайте викладемо слово хліб.
– Чому ми не можемо викласти це слово?
– Бо не знаємо як позначити перший звук.
IV. Розв’язування часткової задачі.
1. Знайомство з новою буквою та з’ясування її „роботи”.
– Ось буква, яка нам потрібна. Х
– Який звук вона позначає у слові хліб?
(Приголосний твердий)
– А чи може вона позначати приголосний м’який звук?
(хірург, сухі, хімія…)
– Звук цей може вимовлятися тільки перед наступним звуком [і]
2. Читання складів, слів.
а, о, у, и, і, е, у хі—–рург
хал—–ва
х ку—–хар
D :
¶
E
th
B
F
„
?
?
?
хус—–тина
хов—–рах
3. Гра „Аукціон”
(Діти пояснюють значення слова, якщо вірно – слово на таблички
віддається. Хто отримав найбільше слів, той і виграв. Якщо значення
слова діти не знають – звертаються до тлумачних словників.)
хірург халва –
кухар – хризантема –
хустина – Харків –
Хорол – ховрах –
Харитя – верховіття –
4. Складання речень за схемами з попереднього завдання.
5. Робота над прислів’ям.
(Прислів’я на мультимедійній дошці)
„Добром і хлібом хата багата”
– Як ви розумієте це прислів’я?
– Чому хліб це багатство?
6. Робота над текстом ( с. 95, „Сонечко”)
Хліб
На столі хліб поклали. Скоринка у хліба золотава. Від вогню позолота в
нього. Та не тільки від вогню. Від сонця позолота у хліба, від золотих
рук людини. Вони зерно у ріллю кинули. Проросло, заколосилося воно. Руки
обмолотили колосся, змололи зерно, тісто замісили, хліб спекли. Треба
любити і берегти хліб!
А). Читання тексту вчителем
– Про що розповідається в тексті?
Б). Читання тексту „ланцюжком”
В). Аналіз прочитаного
– Що поклали на стіл?
– Від чого позолота у хліба?
– Що робили руки людини?
– В якому значенні вжито словосполучення золоті руки?
– Чому вони золоті?
Г). Самостійне читання тексту + гра „День – ніч”
– До чого закликає автор нас?
7. Інсценізування казки „Легкий хліб” (Білоруська народна казка)
– Чи легко дається хліб людині?
– А чи існує легкий хліб, як ви гадаєте?
Легкий хліб
Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Розв’язав
торбинку і взявся їсти.
Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба.
Сподобався вовкові хліб. Він і каже:
— Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь,
чоловіче!
— Спершу треба землю зорати…
— Тоді й хліб буде?
— Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати…
— І можна хліб їсти?
— Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти…
— Тоді буде хліб,— облизнувся вовк.
— Ні ще. Дочекайся, доки жито зійде, холодну зиму перезимує,
навесні виросте, потім закрасує, потім почне наливати зернятка, потім
достигати…
— Ой,— зітхнув вовк.— Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь
мені, як легше їжу добувати.
— Ну, що ж,— говорить косар.— Раз не хочеш тяжкий хліб їсти, поїж
легкий. Йди на вигін, там кінь пасеться.
Прийшов вовк на вигін. Побачив коня:
— Коню, коню! Я тебе з’їм.
— Що ж,— каже кінь,— їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб
не поламати собі зуби об них.
— Ай справді,— погодився вовк. Нагнувся він підкови знімати, а кінь
як ударить його копитом у зуби… Перекинувся вовк та тікати.
3’їсти то він не з’їв коня, але спробував легкого хліба. І по цей день
вовк легкого хліба шукає.
– Отже, який можна зробити висновок?
– Чи зрозуміли ви, що легкого хліба не існує?
V. Рефлексія.
– Яку букву ми вивчили на уроці? Який звук вона позначає?
– Чи все було зрозуміло на уроці?
– Про що цікаве ви довідались ?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter