«Моє рідне село! моя добра мала батьківщино!»
Урок позакласного читання
МЕТА. Удосконалювати навички виразного читання ; формувати техніку
монологічного мовлення, уміння працювати в групах, розвивати елементи
логічної культури, вміння слухати, відповідати, розповідати. Виховувати
патріотизм ,любов до рідного краю , бажання примножувати і берегти
історію рідного села.
Обладнання. Книга Д.А. Абакумова « Конельська Попівка «( короткий
історичний нарис, документи і матеріали ) , ілюстрації ,
ХІД УРОКУ
1. Організаційний момент.
Вступне слово вчителя.
Доброго ранку! Доброго дня!
Вчора, сьогодні, завтра _ щодня.
Кожному дому щастя бажаю,
Квітам – цвітіння, житу – врожаю,
Небові – миру, голубу – неба,
Кожній дитині – всього, що їй треба.
Доброго ранку! Доброго дня !
2. Повідомлення теми та мети уроку.
– Нещодавно в нашому селі пройшла призентація книги
Д.А.Абакумова «Конельська Попівка» ( короткий історичний нарис,
документи і матеріали ).Цю книгу отримала кожна сім»я. Отже, ми маємо
можливість познайомитися з нею ближче.
a. На урок ми запросили палкого патріота, ентузіаста, краєзнавця
із давнім стажем, директора Конельськопопівського історичного музею Д.
А. Абакумова.
УЧИТЕЛЬ. Славетна Жашківщина, хліборобський край…Красиві неосяжні
простори, зелені . як оксамит поля, квітучі сади, калина і верба, зоряні
світанки, Чумацький шлях, живодійний Гірський Тікич – це все наш рідний
край , мала Батьківщина, яку ніхто не забуває , хто тут народився і
виріс.
Ф. Мороз «Жашківська земля»
Учень.
Десь там за даллю голубою,
Свою хтось землю вихваля,
Я ж завжди серденьком з тобою,
Кохана Жашківська земля.
Гостей стрічаєм хлібом – сіллю,
Добро і ласку прихиля
Гучні влаштовує весілля
Кохана Жашківська земля.
Нехай дорослий чи дитина
Вдячно й щиро промовля
Для мене в світі ти єдина
Кохана Жашківська земля.
Коли рядочки ці мережу,
І слово душу окриля –
Я всім єством тобі належу
Кохан Жашківська земля.
Моя душа тобі радіє,
Тебе щодня благословля
Моя ти Віронько й Надіє
Кохана Жашківська земля.
Учитель.
Кожне село Жашківського району має свою маленьку історію і своїх
славних синів та дочок, які щоденно та самовіддано працюють на благо
рідної землі, не чекаючи нагород і похвали.
У СЕЛІ Конельська Попівка впродовж десятиріч над створенням музейної
кімнати , яка пізніше переросла в музей села, працював директор Будинку
культури Дмитро Андрійович Абакумов. Справою всього його житя стала
організація Музею історії села Конельська Попівка.Нині музей займає
кілька кімнат, а у запасниках – експонатів ще на один.
Майже 30 років осередок історії існував на громадських засадах та
ентузіазмі лише однієї людини, і тільки на початку 2007 р. Музей історії
села Конельська Попівка отримав належне державне фінансування та став
філіалом Жашківського районного історичного музею.
3. Робота над темою уроку
Ми перегорнемо сторінки книги. А працювати ми будемо за таким планом.
1.Від давнини до революції 1917 р.
2. Буремні роки ХХ століття.
3 .Колективізація, голодомор, репресії.
4.Війна 1941- 1945 р.р.
5. Післявоєнна відбудова.
6. Роки розвитку.
7 Поетична скарбниця. .
УЧЕНЬ. Моє рідне село! Моя добра мала Батьківщино!
Процвітання тобі побажаю я знову і знову!
Хай щаслива зоря, земляки мої, вас не покине!
Нехай з вами завжди будуть Віра, Надія й Любов!
Сьогодні для нашого усного журналу готували матеріал учні в групах. Ми
прослухаємо , як вони зуміли вибрати головне з вказаних розділів.
1-а сторінка.»Від давнини до революції 1917 р.»
Перша згадка про село датується 1775р. Але засноване воно було
значно раніше. Щодо перших поселенців, то ними були селяни – втікачі, бо
саме вони залюднювали постійно спустошуваний український лісостеп.
Назва села Конельська Попівка пов»язана з назвою сусіднього містечка
Конела, а Конела – це і тутешня річка.
У 1768 р. Конела стала осередком територіального духовного
правління Переяславсько- Бориспільської єпархії. У фіскальних переписах
1775, 1778, 1784, 1787 роках серед населених пунктів Конельської округи
постійно згадується село Попівка. Та офіційну назву « Конельська
Попівка» воно отримало пізніше, що означало « попова власність».
У 1862 році в селі відкрито церковнопарафіяльну школу. Вона мала
вигляд звичайної селянської хати – глинобитні стіни, під сніпками. В
цьому приміщенні були дві класні кімнати і квартира для вчителя
Радоліцького. Двічі на тиждень батюшка читав учням Закон Божий.
У 1912 р. земство намагалося побудувати нову школу, але під
будівництво місцеві землевласники не виділили ділянки. І лише в 1914 р.
в центрі села було збудовано нову школу, на три класи з учительською.
У селі працював водяний млин, була гуральня, невеличкий
цегельний завод.
До складу Конельськопопівської волості входило десять населених
пунктів, серед них два містечна – Конела і Юстинград, села Конельські
Хутори, Конельська Циберманівка, Циберманівська Греюля Острожани,
зубриха, Копіювата, теолин. На всю волость був один судовий слідчий,
один сільський лікар та становий пристав третього стану.
Волость належала до Липовецького повіту Київської губернії.
2-а сторінка. « БУРЕМНІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ».
1917 рік. Хвиля революції докотилася з далекого Петрограда і в
село Конельську Попівку.
В січні 1918 р з допомогою революційних частин, що прибули з
Вінниці, в Липовецькому повіті , в тому числі і в селі Конельська
Попівка, була встановлена радянська влада.
10 (23) лютого 1918 р. невеличкий червоноармійський загін без
бою увійшов у село. Однак цей перший період радянської влади тривав
недовго. На Україну рушили німецькі війська. Червоноармійський загін
залишив Конельську Попівку, село зайняли німці.
Під час окупації багато наших односельців зазнали знущань і
катувань. Іноземні інтервенти щодня вивозили з України народне добро –
худобу, хліб, цукор.
В лютому 1919 р. частини Червоної Армії під командуванням Щорса і
Боженка звільнили Київ, а в перші весняні дні в Конельську Попівку
вступили бійці 7-го Сумського і 8 – го Чигиринських полків 2 –ї
Української дивізії. Над селом замайорів червоний прапор.
Проте перепочинок тривав недовго. У квітні 1920 р. на Україну вторглися
війська панської Польщі. Після довгих літ війни, що принесли розруху,
голод, настали мирні дні. З фронтів поверталися в село червоноармійці.
Новій владі доводилося вирішувати дуже нелегкі завдання.
3-я сторінка. КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ, ГОЛОДОМОР, РЕПРЕСІЇ.
?
T
?
O
ентузіазмом, надією на краще. В двадцятих роках активно діяла хата –
читальня. Щовечора в ній збиралася молодь, влаштовувались співи, ігри,
проводились бесіди, читки газет, а в шкільних кімнатах – репетиції
драматичного і хорового гуртків.
Далекий 1930 р. Перша колгоспна весна. Перший вихід колгоспної
ланки на прополювання цукрових буряків. Важкий то був час для хлібороба.
Земля скупилася на врожаї, та й заробітки були мізерні.
Згодом, в 1932 р. на ланах з’явився перший трактор.
Голодомор 1933р. Відтоді збігло більше 70 років. Але в пам’яті
народній біль залишився . В селі померло тоді з голоду 185 осіб.
4-а сторінка. ВІЙНА 1941-1945 р.р.
Перші дні війни. Односельцям у пам»ятку , як по «степовій
дорозі» із Монастирища на Соколівку нескінченним потоком рухалися
біженці – підводами, пішки, за ними – мобілізовані, ще не озброєнні і не
перевдягнуті у військову форму солдати.
В кінці липня поблизу села на юстинградському полі висадилися
німецькі десантники. Тут відбувся бій.
Аж 8 березня 1944 р. Конельську Попівку було звільнено від
німецько – фашистських загарбників.
9 травня 1987 р. в центрі села був урочисто відкритий гранітний
пам’ятник, він увічнює нашу пам»ять про воїнів,і партизанів , які
загинули за визволення Конельської Попівки від німецьких загарбників.
У селах Конельська Попівка, Добрій, Красноставці діяла
партизанська група Василя Кириловича Пороховського. На жаль, 2 травня
1943 р. фашисти напали на її слід. Всі вони полягли смертю хоробрих.
217 жителів нашого села брали участь у боях з
німецько-фашистськими загарбниками. З них 131 поліг смертю хоробрих, 150
удостоєні бойових орденів і медалей.
Звідали наші люди і неволю, рабську працю в Німеччині. Насильно
туди було відправлено із села 62 дівчат і 118 юнаків
5-а сторінка. ПІСЛЯВОЄННА ВІДБУДОВА.
Після війни заліковувались рани, піднімалося з руїн село. Це був
нелегкий період відбудови народного господарства.
У 1946 р. колгосп « Червона Нива» мав лише 11коней, у «
Перемозі» їх було 16, а в « Червоній Зірці» – 20. Хоча в цей час в селі
працювали трактори « Універсал» і « ХТЗ «, колгоспники частину землі
копали вручну, засівали також вручну, косили жито, пшеницю косами і
серпами , а снопи зносили у скирти на плечах.
У 1950 р. силами односельчан в центрі села , неподалік
теперішнього Будинку культури , було збудовано одноповерховий
глинобитний клуб, під жерстяною покрівлею. Будували його в основному
жінки.
…Березень 1954 р. В Казахстані розгорнулися роботи по освоєнню
цілинних і перелогових земель. З усіх усюд їхали туди добровольці. Із
нашого села першоцілинниками стали 13 осіб.
На той час в селі працювала семирічна школа. У 1955 р. відкрився
восьмий клас, а наступного року – дев»ятий, а в 1957 р. – десятий. Школа
стала середньою.
1955р. – початок будівництва електростанції в селі.
У 1960 р. в селі почало працювати відділення зв»язку.
З 1965 р. і по сьогодні Конельська Попівка Відноситься до
Жашківського району.
В 1961 р. в центрі села було розпочато будівництво
двоповерхового Будинку культури на 450 місць. На жовтневі свята 1967 р.
сільський Будинок культури урочисто відкрили. З відкриттям будинку
культури помітно активізувалося культурно – мистецьке життя в селі.
6 – а сторінка, РОКИ РОЗВИТКУ.
У січні 1972 року в селі Конельська Попівка за даними сільської
ради було 466 дворів, в яких проживало 1228 осіб.
В центрі села було збудоване адміністративне приміщення, де в
1974 р. розмістилася сільська рада, фельдшерсько – акушерський пункт.
Гарний подарунок отримали діти. У 1974 р. до старої школи було
добудоване двоповерхове приміщення.
1 вересня 1979 р. під час навчального польоту загинув , виводячи
палаючий літак за межі нашого села , військовий пілот А.Д. Геєць. А 1980
р. курсантами військової автошколи було встановлено гранітну пам»ятну
плиту на честь загиблого льотчика.
1987 р. за кошти колгоспу добудовано школу із спортзалом.
1987 р. відкрито пам»ятні плити воїнам і партизанам, які
загинули в період Великої Вітчизняної війни.
9 травня 1993р. Відкриття Меморіалу та пам’ятної плити нашим
односельчанам жертвам голодомору 1932 – 1933 р.
20 жовтня 2006 р. Урочисте запалення голубого вогника в оселях
жителів с. Конельська Попівка.
7-а сторінка. ПОЕТИЧНА СКАРБНИЦЯ.
Учитель.
Рідне село ! Воно справді зігріває душу кожного з нас! Це тепло проникає
глибоко до серця. І де б ми не були , а невидимі промінчики притягують
до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села, до отчого дому.
Здається , нема нічого кращого на світі за побачення із знайомими
вулицями, батьківською хатою.
Ми позмагаємось у виразному читанні віршів (творчість учнів нашої
школи).
С Е Л О
Село! Яке воно чудове –
Таке прекрасне і казкове.
По всіх усюдах простяглось.
Воно неначе диво.Щось
Видніється в далечині ,
Чи це не мариться мені?
Стоїть блискучо – жовте поле,
А там на ньому, ніби в морі
Ростуть духмяні колоски…
А там гаї , лани, садки…
Шумить лісочок край села,
І хата рідная моя.
А біля неї дві берізки
Порозпускали довгі кіски,
І коло світлої криниці
Росте калинонька – дівиця…
Люблю своє село я дуже,
І ти люби, його мій друже!
Поліщук Вікторія, учениця 5 –го класу.
Моя сім»я, твоя сім’я –
Маленькі дві родини.
А дві родини – вже село,
Частинка України.
як не любити нам сім’ю,
Твою й мою родину?
Де в світі краще є село?
Де краща є країна.
Подолян Маргарита, учениця 5-го класу.
Учитель. Дмитро Андрійович Абакумов скромний і непримітний чоловік, має
велике серце і прекрасну душу! Адже створити в віддаленому селі музей,
який має звання народного, зберігати ньому так багато експонатів, що
несуть цінну інформацію про історію не тільки рідного краю, а й всієї
країни, будь-кому не під силу. Це можуть здійснювати тільки такі чудові
люди, яким духовне завжди є вищим будь чого матеріального.
До слова запрошуємо директора Конельськопопівського історичного
музею Д.А.Абакумова.
4.ПІДСУМОК УРОКУ.
– Чи сподобався вам урок ?
– Що нового ви дізналися на уроці7
– Попробуйте і ви написати вірш про наше село.
Дорогі діти. Оберігайте і пам»ятайте історію рідного села. Адже у вас і
для вас , Батьківщина починається саме тут, де ви народилися.
ЛІТЕРАТУРА.
1.Історія населених пунктів Жашківщини.
Д. Абакумов « Конельська Попівка « Короткий історичний
нарис, документи і матеріали ).
2. Газета « Жашківщина»
3. Учнівська творчість ( вірші )
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
