Реалізація ідеї розвиваючого навчання на уроках інформатики в молодшому
віці
Комп’ютер, упевнено і надійно зайняв своє місце в житті сучасної людини,
активно входить в шкільні будні. При цьому віковий кордон зустрічі з
комп’ютером, його оволодінням нестримно знижується. З простими ігровими
комп’ютерними пристроями дитина взаємодіє вже з 3 – 4 років. До моменту
вступу до школи (6-7 років ) у дітей, як правило, є деякий досвід
спілкування з комп’ютерними пристроями і тоді виникають питання: як
працює комп’ютер; з чого він складається; що у нього усередині; чому він
виконує команди. На ці та інші питання і покликаний відповісти шкільний
курс інформатики. Починати навчання доцільно з молодшого шкільного віку,
оскільки відомо, що найміцніші і довічні знання і навики чоловік отримує
в початковій школі.
Це пов’язано з тим, що:
– молодший шкільний вік більш сприятливий до навчання;
– знання і навики, отримані в початковій школі, стають основою і засобом
всієї подальшої пізнавальної діяльності.
Проте методика початкового навчання багато років була пов’язана в
основному з теорією емпіричного мислення, що мало сприяло формуванню у
молодших школярів повноцінної учбової діяльності і основ теоретичного
мислення. Виникла необхідність в нових підходах до навчання в початковій
школі. І саме таким новим підходом є система розвиваючого початкового
навчання. Навчання, яке, забезпечує повноцінне засвоєння знань, формує
учбову діяльність і тим самим безпосередньо впливає на розумовий
розвиток, і є розвиваюче навчання.
З врахуванням особливостей учбової діяльності в молодшому шкільному
віці була складена програма з інформатики для учнів 1-4 класів.
У основу занять покладені наступні принципи:
– формування основ інформаційної культури, тобто опанування основних
понять інформатики, такими, як команда, алгоритм, виконавець;
– розвиток логічного і образного мислення, що можливо завдяки широкому
використанню графічних і звукових засобів;
– вживання ЕОМ для вирішення творчих завдань конструювання і
проектування;
– закладання основ алгоритмізації, структуризації діяльності,
направленої на рішення поставленої задачі;
– індивідуалізація і диференціація навчання, наочність, доступність
подачі інформації, введення ігрового елементу в процесі навчання.
Y
и предметами як українська мова (кросворди), математика (вирішення
прикладів в ігровій формі), малювання, музика. Навчання мистецтву
роздумувати, умінню планувати свої дії, здатність передбачати різні
обставини і діяти відповідно до них – це завдання допомагає нам вирішити
програмний продукт. Таким чином, учні знайомляться з комп’ютером,
вчаться спілкуватися з ЕОМ в режимі діалогу, знайомляться з поняттями
меню, курсор, програмними засобами, розвивають логічне і алгоритмічне
мислення.
Але введення дисципліни «Сходинки до інформатики» у молодшому шкільному
віці поряд з явними достоїнствами породило безліч проблем, в т.ч.:
– норматив роботи на ЕОМ для молодших школярів не більше 15 хвилин.
Отже, урок розбивається на 2 частини: теоретичну і практичну, причому
практична частина уроку має бути продовженням теоретичної;
– слабке уміння учнів говорити і вести записи в зошитах услід за
поясненнями вчителя.
Йдучи від простого до складного, вирішуючи цікаві завдання з казковими
сюжетами і героями, учень вирішує логічні завдання, направлені на
опанування мистецтва складання алгоритмів; у ігровій формі знайомиться з
складними поняттями: комп’ютер, монітор, клавіатура; спостережливість,
аналіз і синтез матеріалу формується при виконанні завдань на установку
схожості і відмінності.
Потім йдуть складніші завдання, розраховані не лише на пояснення
вчителя, виконання разом з вчителем, але і на самостійну роботу.
Завдання вчать дітей мислити, правильно і зв’язно викладати свої думки.
Взагалі гра – істотний компонент пізнавальної діяльності дітей молодшого
шкільного віку. Прагнення до гри, інтерес до ігрових ситуацій на уроці,
захопленість ігровим сюжетом – це закономірне явище, обумовлене
психологічною потребою дітей цього віку.
Крім того, ефективність організації розумової діяльності дітей молодшого
шкільного віку в значній мірі залежить від умов протікання
навчально-пізнавального процесу в школі, одним з яких є стиль взаємин
вчителя і учня. Дитина повинна відчувати радість спілкування з дорослою
людиною (вчителем) – лише в цьому випадку її пізнавальна праця буде
ефективною, а навчання розвиваючим.
Таким чином, серед важливих вимог до організації пізнавального процесу
шестирічних дітей в умовах розвиваючого навчання можна виділити
наступні:
– гуманістичне відношення до дітей, максимальний облік їх індивідуальних
особливостей, створення атмосфери, що сприяє їх всебічному розвитку;
– цілеспрямованість побудови навчання з
врахуванням його ефективності для спільного розвитку дітей;
– використання всіляких видів
діяльності на уроці з метою перемикання уваги учнів у зв’язку з його
нестійкістю;
– поєднання ігрової форми з учбовим
змістом завдань, вживаних в навчанні;
– включення нових знань в практичну
діяльність учнів, як необхідну умову їх успішного засвоєння.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
