Інноваційні форми бібліотечно-бібліографічної роботи та використання
електронних інформаційних ресурсів
Краснова Тетяна Олексіївна,
Катеринопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1
Катеринопільської районної ради Черкаської області, бібліотекар
Уже давно сказали, що нове — це не витискання старого, а інша якість
діяльності. Останнім часом до сфери науково-методичної роботи вводиться
поняття «бібліотечна інновація» як відображення орієнтації бібліотеки на
безперервний розвиток у відповідності до мінливості умов.
Бібліотечні інновації не виникають з «нічого». Вони
з’являються на шляху дотримання традицій, незалежно від того, якими є
аспекти діяльності: змістовні чи організаційно-технологічні. Візьмемо,
наприклад, таку звичну форму, як виставка. Якщо бібліотекар не
професіонал і не вміє відокремити в експозиції сталі елементи, без яких
вона просто зруйнується, то він не зможе придумати й нові.
Виховання інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури
учнів є ключовим напрямом роботи шкільної бібліотеки.
Основними напрямками роботи шкільної бібліотеки у формуванні
системи бібліотечно-бібліографічних знань учнів визначено:
– створення позитивної мотивації на самостійне отримання нової
інформації на основі базових знань її пошуку та систематизації;
– ознайомлення з різними джерелами інформації та їх систематизація;
– формування умінь та навичок роботи з довідковим апаратом та фондом
бібліотеки, книгою (за її структурними елементами,
довідково-бібліографічним апаратом), періодичними виданнями, інформацією
на електронних носіях;
– впровадження інноваційних технологій;
– здійснення моніторингу базових знань, умінь та навичок основ
інформаційної культури.
В бібліотеках застосовуються різноманітні форми популяризації
бібліотечно-бібліографічних знань:
– усна форма: індивідуальні і групові консультації, огляди довідкових,
бібліографічних і інформаційних видань, лекції, бібліографічні семінари,
читацькі конференції;
– наочні форми: відкритий доступ до книжкових фондів; виставки
довідкових, бібліографічних, інформаційних видань, нових надходжень і
т.п.; бібліотечні плакати різного призначення: схеми розміщення
книжкового фонду, розташування різних частин довідково-пошукового
апарату, правила користування каталогами, схеми-алгоритми різних
варіантів пошуку інформації тощо;
– друковані видання: путівники, пам’ятки, листівки, буклети про фонди і
довідково-пошуковий апарат і т.д.;
Під час проведення бібліотечно-бібліографічних занять здійснюється
особистісно-орієнтований підхід, враховуються базові знання школярів на
основі даних моніторингу.
Моніторинг – це система збору, обробки, збереження і поширення
інформації про освітню систему чи окремі її компоненти, орієнтовані на
інформаційне забезпечення управління, що дозволяє зробити висновок про
стан об’єкта в будь-який момент і дати прогноз його розвитку.
Метою моніторингового дослідження є розробка особистісно
зорієнтованої моделі шкільної бібліотеки.
Основні етапи проведення моніторингового дослідження.
І етап
Цілеспрямування та планування дослідження.
1. Визначення мети та завдань дослідження.
2. Визначення об’єктів дослідження.
3. Розрахунок та формування добірки.
4. Визначення критеріїв та показників оцінювання.
5. Вибір методів дослідження.
ІІ етап
Розробка інструментарію.
1.Розробка тестів та їх апробація.
2. Розробка анкет та їх апробація.
3. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів та
учасників дослідження.
4. Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку
одержаних результатів дослідження.
ІІІ етап.
Проведення дослідження.
1.Підготовка учасників, проведення інструктажу.
2. Основне дослідження.
ІV етап
Збір та обробка результатів.
V етап
Аналіз результатів дослідження.
1.Узагальнення статистичної інформації.
2. Виявлення фактору впливу.
3. Підготовка рекомендацій щодо корекційної роботи, усунення
негативних
факторів.
На основі моніторингового дослідження визначають рівень
бібліотечно-бібліографічних знань учнів. А зробити це можна за допомогою
таких методів роботи, як анкетування, тестування, соціологічне
опитування.
В своїй бібліотечній роботі практикую проведення моніторингу
бібліотечно-бібліографічних знань на основі анкетування, далі отримані
дані розміщую в наведені нижче таблиці і аналізую результати.
Моніторинг рівня розвитку бібліотечно-бібліографічної грамотності
2 – 4 класи
Клас Контин
гент Знання правил коритування бібліотекою Знання про
структуру
книги Знання про
розміщення
книг у бібліо
теці Навички роботи з тематичною картотекою Початкові
знання
про
довідкову книгу Вміння
самостійного
вибору книг
в бібліотеці
2–А
Всього
5 – 9 класи
Клас Контин
гент Вміння робити тематичну добірку книг Вміння працювати з довідковим
апаратом книги Вміння працювати з бібліографічним апаратом книги Навички
роботи з суспільно-політичною літературою Вміння працювати з
періодичними виданнями Вміння
самостійно
працювати з книгою
6 -А
6 –Б
Всього
10 – 11 класи
Клас Контин
h
gdbY»
Eu}thbO ?
Eu}thbO ?
Eu}thbO ?
gdbY»
^„Eugd`@ae
^„EugdbY»
Вміння працювати з критичною літературою Вміння працювати з довідковою,
енциклопедичною
словниковою літературою Вміння вільно орієнтуватися в каталогах,
картотеках Вміння
користуватися послугами інших бібліотек міста
10-А
10- Б
Всього
Підбиваючи підсумки вищезазначеному, можна стверджувати, що пошук
форм і методів формування інформаційної культури учасників
навчально-виховного процесу – процес постійний і творчий. І по мірі
того, як швидко буде розвиватися інформаційне суспільство, потреба в
інформаційно компетентній особистості буде постійно зростати, а це, в
свою чергу, буде сприяти впровадженню нових, цікавих форм роботи.
Сьогодні неможливо уявити життя без комп’ютеризації та
інтернетизації всіх його сфер. Молодь уже переконалась: хто не володіє
комп’ютером, не вміє «ходити» по Інтернету, той зупинився у своєму
розвитку у вчорашньому дні і не має перспективи повної самореалізації в
майбутньому. Навчитися працювати в мережі Інтернет – це завдання №1 для
сучасних бібліотекарів, що обслуговують сучасних користувачів!
Аналізуючи розмаїтість читацьких запитів, можна виділити вимоги,
висунуті до створення баз даних: інформативність, оперативність,
доступність до джерел інформації різних вікових категорій читачів.
Задоволення цих вимог допомагає вірно спрямувати процес спілкування
дитини з комп’ютером, домогтися того, щоб освоєння комп’ютерної техніки
не перетворилося для дитини лише в розвагу, марне витрачання часу, а
було пов’язане з процесом мислення, пошуком інформації в освітніх цілях.
Поява комп’ютера в дитячих бібліотеках викликає багато
суперечок, але, здається, вже ні в кого більше не виникає сумнівів, що
він не замінить книгу. Часто електронна машина нерідко сприймається як
зло, як дорога, але дуже шкідлива забава. Між тим очевидно – зло
міститься не в самому комп’ютері, а в його невмілому використанні. Як
показує досвід, у процесі роботи з комп’ютером у дітей проблеми
технічного характеру не виникають. Завданням же бібліотекаря
залишається не тільки створення і забезпечення можливостей доступу
читачів до інформаційних ресурсів, але і виховання інформаційної
культури, перетворення бібліотеки в центр інтелектуального розвитку
дитини.
Щоб зробити можливим доступ учнів до інформаційних ресурсів
користуюся «пам’ятками»
П А М ‘Я Т К А
Правила користування комп’ютером в читальній залі бібліотеки
1. Користування комп’ютером в бібліотеці школи безкоштовне.
2. ДОСТУП В ІНТЕРНЕТ Є ПРИВІЛЕЄМ ЧИТАЧА БІБЛІОТЕКИ, А НЕ ЙОГО ПРАВОМ.
Порушення Правил користування комп’ютером, зафіксоване бібліотекарем, є
достатньою підставою ДЛЯ ПОЗБАВЛЕННЯ КОРИСТУВАЧА ДАНОЇ ПРИВІЛЕГІЇ
3. Доступ до Інтернет в бібліотеці розглядається виключно як засіб
одержання інформації, тобто для навчання та підвищення професійного
рівня і не може використовуватись для ігор, Chat, ICQ, електронної пошти
4. Читачі можуть записати отриману ними інформацію на USB
Flash-накопичувачі, сумісні з типовими драйверами, або передати її
електронною поштою.
5. За комп’ютером може працювати тільки один читач
6. За пошкодження програмно-технічних засобів читачі притягаються до
відповідальності згідно з чинним законодавством
П А М’ Я Т К А .
Читачам не дозволяється:
· Приступати до роботи за комп’ютером без дозволу співробітника
Бібліотеки;
· Захаращувати робоче місце за комп’ютером;
· Приносити з собою продукти харчування і напої;
· Переміщувати процесорний блок комп’ютера;
· Вилучати будь-які файли на комп’ютері та встановлювати власне
програмне забезпечення;
· Недопустимо самостійно змінювати настройки комп’ютера та програмного
забезпечення. У випадку виникнення труднощів з використанням обладнання
необхідно звернутись за допомогою до бібліотекаря;
· Використовувати комп’ютер для потреб, не пов’язаних з пошуком і
отриманням науково-інформаційних ресурсів;
· Користуватися ІР-телефонією, інтернет-іграми, чатами, НАДСИЛАТИ
ЕЛЕКТРОННУ ПОШТУ, неправомірно «скачувати» і використовувати ліцензію на
програмне забезпечення, порушувати закони копірайту;
· Переглядати і розповсюджувати заборонені законом матеріали, сайти, що
містять зображення порнографічного змісту або пропагують насилля над
особистістю;
· Перешкоджати роботі інших користувачів, використовуючи велику
кількість ресурсів системи, вимикати або перезавантажувати комп’ютер;
· Завантажувати з Інтернет архівні файли, які розпаковуються;
· ПОРУШУВАТИ ДІЛОВИЙ РИТМ читальної зали: голосно розмовляти,
користуватися мобільним телефоном, заважати роботі інших користувачів
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Айвазян, О. Сучасне та майбутнє в тенденціях використання
інформаційних технологій в бібліотечній практиці [Текст] / О. Айвазян //
Вища школа – К. – 2008. – №5. – С. 48-52.
2. Артемов Ю. И. Зачем школьной библиотеке компьютер? / Ю. Артемов //
Бібл. форум України. — 2004. – № 4. – С. 27-29.
3. Вербицкая Н., Бодряков В. Моніторинг результатов ученого
процесса//Директор школы.- 1997.- №1.- С. 33-37
4. Лукіна Т.О. Моніторинг якості освіти: теорія і практика.- К.:
Шкільний світ. Вид.Л. Галіцина.2006.- 128с.
5 Л.О.Сілкіна Моніторинг читацьких інтересів.//Виховна робота в
школі.-2006.- №11.- С.40-44.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
