Комп’ютерна презентація як чинник, що сприяє розвитку ігрової діяльності
дошкільників як засобу формування
життєво-компетентної особистості Брайко Тетяна Анатоліївна
вихователь ДНЗ №21, м. Сміли, Черкаської області
«Розумно організована гра є дієвим методом формування важливих рис
особистості: дисциплінованості, кмітливості, сміливості, витривалості,
винахідливості, спритності, рішучості, наполегливості, організованості,
сртиманості».
М. Стельмахович
«Гра робить з дитиною те, що вода з камінчиками».
Софія Русова
Упродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у
суспільстві. У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її
допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. В грі
діти і підлітки перевіряють свою силу і спритність, у них виникає
бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного.
Гра дарує щохвилинну радість, задоволення актуальні невідкладні потреби,
а ще – спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються й
закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання
соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому.
У теорії діяльності О. М. Леонтьєва [9] особистість розглядається у
контексті зародження, функціонування і структури психічного відображення
у процесі діяльності. Визначальною є зовнішня, предметна, практична
діяльність, від якої залежать (є похідними) усі види внутрішньої
психічної діяльності особистості. Психічний розвиток людини для різних
вікових періодів відбувається у процесі різних видів діяльності. Саме
через діяльність вона оволодіває суспільно-історичним досвідом, який
накопичено людством, – засвоює знання, уміння та навички і набуває
властивих людині психічних якостей та здібностей. Проте не всі види
діяльності мають однакове значення для психічного розвитку. Як зазначає
О. М. Леонтьєв [9], діяльність у цілому не складається механічно із
окремих видів діяльності. Одні види діяльності на даному етапі
відіграють головну роль у розвитку, інші – другорядну. Для кожного
вікового періоду існує своя, так звана, провідна діяльність. Провідна
діяльність, за означенням О.М. Леонтьєва, – це не просто діяльність, яка
найбільш часто зустрічається на даному етапі розвитку, а діяльність,
якій людина приділяє найбільше свого часу. Так для дошкільного віку
провідною дільністю є гра.
На шостому-сьомому роках життя відбуваються подальші зміни у фізичному,
психічному (психологічному), соціальному розвитку дошкільника.
Різноманітнішими та багатшими стають зміст та форми дитячої діяльності.
Провідною діяльністю залишається ігрова діяльність, яка ускладнюється.
Сюжетно-рольова гра в старшому дошкільному віці вступає у пору свого
розвіту: ускладнюються сюжети, вона набуває творчого характеру,
виникають ігри-фантазії, ігри з правилами, режисерські ігри. В
іграх-фантазіях дитина втілює образи своєї уяви, придумує сюжет,
вдається до його трансформації відповідно до динаміки розгортання
ігрового задуму, використовує на власний розсуд ігрові модулі, іграшки,
різноманітні матеріали (природні, предметні, ігрові) [2, с.187].
Урізноманітнюються творчі дитячі ігри. Старший дошкільник виявляє
інтерес не лише до сюжетно-рольових, а й до ігор-драматизації,
інценівок, театралізацій, ігор з елементами праці та художньо-естетичної
діяльності, конструктивних, спортивних, дадактичних, рухливих,
інтелектуальних.
У цей віковий період pакладаються основи учбової діяльності, що
зароджується всередині гри. Дитина починає навчатися, граючись,
ставиться до навчання як до своєрідної рольової гри з правилами.
Оволодіваючи ними, дошкільник, непомітно для себе оволодіває
елементарними учбовими діями, в нього виникає бажання та вміння вчитися,
розивається готовність протягом нетривалого часу навчатися, тобто діяти
у спеціально створених, регламентованих за змістом, формами організації
та часом умовами [4].
У старшому дошкільному віці істотно змінюється самосвідомість:
розвивається елементарний образ „Я”, формується певне самоставлення та
система уяви про себе, формується самооцінка та пов’язаний з нею рівень
домагань, збільшується кількість особистісних якостей та видів
діяльності, які дитина може оцінити; формується елементарна життєва
перспектива.
Розвивається рефлексія – здатність аналізувати й осмислювати власні дії,
вчинки, мотиви, думки, співвідносити їх з очікуваннями автритетних для
неї інших людей та моральними нормами. Удосконалюється можливість
контролювати виконання своїх дій; формуються позиції одночасно виконавця
та контролера, розвивається здатність співвідносити власну поведінку з
ідеальним еталоном [5].
Триває становлення вольових дій дитини – стає цілеспрямованішою її
діяльність, мета починає співвідноситися з мотивом, зростає регульована
роль мовлення в ході ігрової, продуктивної, трудової та учбової
діяльності. У процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджувалися,
самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають,
що навчаються.
У світовій педагогіці гра розглядається як будь-яке змагання або
змагання між граючими, дії яких обмежені певними умовами (правилами) та
спрямовані на досягнення певної мети (виграш, перемога, приз тощо). Але
гра, будучи розвагою, відпочинком, здатна перерости в навчання, у
творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці
[3].
x
?
ue
??????
???????
?????
??????$???????U
???????????U
????¤?¤?$???????U
???????????U
Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди
використовували з давніх-давен. Широке застосування гра знаходить у
народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. На відміну
від ігор взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку – чітко поставлену
мету навчання й відповідні їй педагогічні результати, які можуть бути
обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються
навчально-пізнавальною спрямованістю.
Дидактична гра спрямована на формування у дитини потреби в знаннях,
активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом,
удосконалення пізнавальних умінь і навичок. Дидактичні ігри та прийоми
підвищують ефективність сприймання дітьми навчального матеріалу,
урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент
цікавості. У дидактичній грі як формі навчання взаємодіють навчальна
(пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони [1, c. 62-63].
Навчальний вплив дидактичної гри підсилюється використанням на заняттях
нових інформаційних технологій. Наприклад, для проведення дидактичної
гри „Подорож до зоопарку” дітям пропонується здійснити уявну подорож до
зоопарку, яка супроводжується комп’ютерною презентацією. Подорож можна
розпочати завданням, поданим на слайді (див. рис.1).
Далі, вихователь пропонує дітям уявити яких тварин вони можуть побачити
у зоопарку, пригадати чим вони харчуються, як пересуваються тощо (див.
рис. 2, а)).
Слід зазначити, що на такому занятті дітям пропонується відповісти не
тільки на змістові питання: як називається? де живе? чим харчується?
Дітям пропонується, також, здійснити аналіз та порівняння представників
тваринного світу, обговоривши питання: чим подібні і чим відрізняються
кролик і кішка? що є спільного і відмінного у кішки і кошеняти? що
спільного у кішки з тигром? яка відмінність між білкою і кішкою? у чому
їх подібність? чим схожі кінь і корова? що у них відмінного? (див.
рис. 2, б)).
а) б)
Рис. 2. Обговорюємо „побачене” у зоопарку.
Продовження подорожі по зоопарку супроводжується обговорення того, яких
з побачених тварин діти можуть спостерігати на власних подвір’ях, або
подвір’ях родичів, сусідів (див. рис. 3, а)). Закінчується подорож
обговоренням проблемних питань: чому переважна більшість жаб має зелене
або коричневе забарвлення? де раки зимують? чому ведмідь міцніше спить
тоді, коли зима сніжна? як білочка сушить собі гриби на зиму? (див.
рис. 3, а)).
а) б)
Рис. 3. Постановка змістових і проблемних питань під час проведення
дидактичної гри.
Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її
повноцінного розумового розвитку. М. Стельмахович зазначав: «Гра вчить
зосереджувати зусилля, керувати собою, бути точним, додержувати правил
поведінки, діяти з урахуванням вимог колективу».
Гра – це величезне світле вікно через яке в духовний світ дитини
вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ.
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на заняттях,
справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії вихователя та
його вихованців, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами
змагання, безпосередності, природного інтересу. Так А. Макаренко називав
гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – «радістю творчою», «радістю
перемоги». А у В.Сухомлинського читаємо: «У грі розкривається перед
дітьми світ, творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути
повноцінного дитячого розвитку».
Використання нових інформаційних та педагогічних технологій підвищує
інтерес дітей до навчання, активізує їхні пізнавальні можливості,
підвищує ефективність ігрової діяльності дошкільників як засобу
формування життєво-компетентної особистості.
Список використаної літератури
Базова програма „Я у Світі”: групові та індивідуальні форми роботи в ДНЗ
/ упоряд. О.Б. Полєвікова. – 2-ге вид. – Х.: Вид. група „Основа”, 2010.
– 206 с.
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі” / Наук.
кер. та заг. ред. О. Л. Кононко. – 3-тє вид., випр. – К.: Світич, 2009.
– 430 с.
Бєлкіна Е. В., Гончаренко А. М. та ін. Педагогічні новації в роботі
дошкільних закладів. – К.: Навчальні посібники, 1999.
Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. Р. ІІІ – автор М.
Вовчик-Блакитна. – К., 1976. – 216 с.
Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко,
Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. 2-ге вид. – К.: Каравела,
2008. – 400 с.
Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні:
Наук.-метод. посібн. / Наук. ред. О. Л. Кононко. – К.: Ред. журн.
„Дошкільне виховання”. – 2003.
Кононко О. Л. Запорука особистісного зростання дошкільника. // Дошкільне
виховання. – 1999. – №10. – С. 12-14.
Кулачківська С. Є., Ладивір С. О. Я – дошкільник (вікові та
індивідуальні аспекти психічного розвитку) . – К.: Нора-принт, 1996.
Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1977.
– 304 с.
Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини
дошкільного віку „Я у Світі” / Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко. –
2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2009. – 208 с.
Обучение и воспитание дошкольников в деятельности / Науч. ред.
Буре Р. С. – М.: А.П.О., 1994.
Рис. 1. Початок дидактичної гри
„Подорож до зоопарку”
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
