Опалко Г.П., вихователь-методист,
Веровенко С.С., Запісецька О.І.,
Горницька А.О., Лопатіна Л.А.,
Никифорова О.М., вихователі
ДНЗ № 8, м. Умань
Набуття дошкільниками творчого досвіду в різних видах
дитячої діяльності
Головна умова прогресивного розвитку суспільства – людина, що здатна до
творення. Виховання творчої особистості починається з дошкільного віку,
що передбачає насамперед:
– створення умов розвивального середовища;
– своєчасне виявлення природних задатків, нахилів і здібностей дитини;
– інтеграцію родинного та суспільного виховання;
– формування готовності педагога до інноваційної діяльності.
Психолого-педагогічні дослідження переконують, що дошкільний вік –
сензетивний період для розвитку творчих здібностей, формування інтересів
особистості і здіснення можливостей проявити себе в різних видах
діяльності. Засновник космонавтики К.Е. Ціолковський, який відкрив
таємницю народження творчого інтелекту, зазначив: «Спочатку я відкривав
істини відомі багатьом, потім став відкривати істини, відомі декому, і
нарешті став відкривати істини, нікому не відомі». Це і є шлях
становлення творчої сторони інтелекту, який відповідно і проходить
дитина з допомогою дорослих. Одним з найголовніших завдань освіти
взагалі і дошкільної освіти зокрема є створення умов для розвитку
творчої особистості. Здібність, обдарованість, талант розглядаються, як
правило, з урахуванням вікових особливостей.
Творчість (креативність) – це діяльність, результатом якої є створення
матеріальних і духовних цінностей, найвищий рівень пізнання. Це процес
розв’язання завдання, стан натхнення людини – спалах її енергетичного
потенціалу, який розкриває межу невідомого, виокремлює його частку й
перетворює його на відоме. Основними показниками творчих здібностей є
розмаїття їх інтересів, незалежність дитини, гнучкість розуму,
допитливість, наполегливість. Розвиток творчої активності дошкільників
вимагає впровадження в навчально-виховний процес форм і методів
навчання, що значною мірою могли б забезпечити формування творчого
мислення, проблемного бачення, фантазії та уяви дошкільників.
Стимулювання пізнавальної активності, пошук нового у звичайному,
усвідомлення і засвоєння матеріалу через запитання, формування вмінь
прогнозувати наслідки прийнятих рішень; розкриття навчальних тем як
вправ на активізацію уяви.
Навчальна діяльність має бути спрямована на розвиток творчого
потенціалу та здійснюватися за таким напрямком:
передача знань, умінь, навичок та досвіду творчої діяльності від
дорослого до дитини;
організація навчально-виховного процесу, спрямованого на створення
середовища (що сприяє спонуканню дитини на власні відкриття і знахідки);
виконання завдань, спрямованих на прояв творчості (пропонувати виконати
будь-яку дію);
виконання завдань, спрямованих на просту комплексну творчість (наявність
більше двох стимулів у навколишньому середовищі з метою вибору одного);
виконання завдань з проявом складної проблемної творчості (необхідність
поєднати між собою окремі елементи, щоб створити кінцевий результат);
виконання завдань з проявом складної проблемної творчості (відкриття,
винаходи, теорії);
здійснення аналізу виконання завдання.
Вирішення творчих завдань в умовах індивідуальної взаємодії дорослого і
дитини здійснюється шляхом організації матеріально-ігрового середовища;
винайдення індивідуальних форм взаємодії з кожною дитиною; педагогічного
стимулювання творчого пошуку дитини; прогнозування успіху.
Вирішення творчих завдань в умовах колективної взаємодії дитини з
дорослим та групою однолітків відбувається в першу чергу впливом на
соціальний статус окремих дітей у групі однолітків та сім’ї;
педагогічним стимулюванням творчого пошуку дитини, проявом
індивідуальності, оригінальності, впливом на пізнавальну сферу дитини,
моделювання ситуації, успіху.
Для широкого практикування творчого пошуку і реалізації творчих задумів
необхідна організація різноманітних видів діяльності, створення
пізнавального середовища, що спонукатиме дітей до творчості,
стимулювання творчих проявів, індивідуального стилю дітей та визначення
перспектив кожної дитини у позитивному зростанні пізнавальної
активності у різних видах діяльності. Розвиток потенційних творчих
можливостей в роботі з дітьми раннього віку включає створення
психоемоційного комфорту в групі, внутрішніх передумов для подальшого
психічного і особистісного розвитку дитини. Дитина у цьому віці –
справжня дослідниця: спілкуючись з природою та людьми, діючи з
різноманітними предметами, вона імпровізує, вигадує, фантазує,
випробовує, дитина починає планувати свої дії та прогнозувати очікуванні
результати. Якщо дитині третього року життя дали метелика (іграшкового),
а на крила наділи гумове кільце – дитина спочатку дивується, чому не
ворушаться крила, потім починає досліджувати, знімає те, що заважає їм
рухатись і очікує результату. Здатність до самодіяльності прагнення
діяти по-своєму, при цьому не лише наслідуючи побачене, а й вносячи
елементи новизни – важливий показник здатності до творчої активності.
E
E
I
I
?
E
?
&
AE o
dh`„Aa$gd”[
gd9~AE
$
?
&
o
ність дорослого (вихователя, рідних) з самостійністю дитини. Дорослі
створюють внутрішні передумови для подальшого психічного і особистісного
розвитку дитини, надаючи їй інформацію про природу, предметний світ,
людей, що навколо, саму себе, по-можливості цілісно, через розкриття
безмежності горизонтів; організовують освоєння нею різноманітних
способів діяльності, стимулюють пошукову діяльність.
Протягом молодшого віку вдосконалюються мислительні дії дитини, вона
вправніше аналізує та узагальнює здобуту у різних сферах інформацію.
Діти проявляють елементи творчості під час ігор, на заняттях з природи,
мовлення, логічного розвитку, малювання, ліплення, аплікації, музичних
та фізкультурних заняттях. У повсякденному житті – під час
конструктивних ігор, у самостійній художній діяльності, театралізованих
іграх. Наприклад, на занятті з малювання «Колобок котиться по доріжці»
деякі діти самостійно домалювали сонечко, травичку, квіточки, змогли
розповісти з радістю про свій малюнок. Діти з задоволенням ліплять
знайомі предмети та вигадують щось своє (казковий герой, автомобіль,
літак…). Для заохочень вихователі використовують різноманітні методи та
прийоми відповідно до сучасних інноваційних технологій.
Розвиток творчих можливостей дітей середнього віку включає:
– створення сприятливих умов для творчих занять;
– індивідуальну роботу, роботу в парах, у підгрупах, спрямовані на
підсилення активності кожної дитини;
– інтерактивні форми занять.
Вихователі приділяють особливу увагу розвитку уяви та сприймання в
процесі мовленнєво-творчої діяльності, з успіхом використовують
технології Т.А. Сидорчук, А.Б. Кузнєцова «Навчання дошкільників творчому
розповіданні за картиною», К. Крутій «Використання схем під час
складання описових розповідей», «Квадрат Воскобовича». Розвивають
здібності дитини – творити, стимулюють прагнення роботи по-своєму,
виявляти оригінальність, діяти на власний розсуд, покладатись на власний
досвід. Тому в процесі навчально-виховної роботи використовуються
розвивальні ігри, заняття за задумом, «валеологічні хвилинки» з
вирішенням проблемних завдань, «екологічні стежинки» з метою пошукового
ставлення до дійсності, завданням на здатність прогнозувати,
передбачити, робити припущення під час дослідницької діяльності з
різними речовинами, предметами (пісок, вода, глина, насіння, каміння,
грунт).
Формуючи моральні якості дітей створюються різні соціально-моральні
ситуації для виявлення дотепності, почуття гумору, надається можливості
для самостійного вирішення самоаналізу, знаходження компромісного,
сприятливого розв’язання. В індивідуальній роботі використовуються
завдання такі як «Надати нове життя старим іграшкам», «Уяви себе
чарівником», «Продовжи життя казковим героям», «Намалюй свої думки,
почуття, мрії», «Майбутні кухарі».
Уміння досліджувати, винаходити, придумати, зробити те, чого ще не було
в старшому віці проявляються більш активно. Однією з найважливіших
здібностей зростаючої творчої особистості є вміння нестандартно
подивитися на звичні справи, речі й побачити у звичному щось особливе.
Важливо підтримувати й розвивати просторову уяву, націлювати на
конструювання не лише за готовим зразком, але й за малюнком, описом,
умовним кресленням, з несподіваними варіаціями. Навчальна діяльність має
бути спрямована на розвиток творчого потенціалу та здійснюватись за
такими напрямками:
– інтерактивні форми занять;
– нагромадження досвіду пошукової і дослідницької роботи, надання
свободи вибору;
– вправляння в комбінуванні, перетворенні конструюванні;
– розвиток уяви, фантазії, прогнозування успіху,;
– участь у роботі гуртків за інтересами.
Для досягнення цієї мети з дітьми старшого віку використовуються
«Поетичні хвилинки» – їх можна проводити в усіх видах навчально-виховної
діяльності. Це складання рими до слів, окремих рядків, пізніше віршів.
Практика показує, що діти успішно можуть складати казки, оповідання,
складають логічне закінчення за поданим початком (закінчення казки,
оповідання, легенди). В процесі театралізації діти вчаться емоційно
перевтілюватись в героя, передавати почуття, враження, своє ставлення до
подій. Коли вивчається тема «Про наших друзів – тварин», вихователь
пропонує глянути на світ «з собачої точки зору» – розказати від першої
особи.
«Підбір підписів до малюнків» – це метод перевірки рівня розвитку
«творчих» психічних процесів як: точність мислення, готовність пам’яті,
її асоціативність. Доброго творчого досвіду діти набувають під час
використання в навчально-виховній роботі дидактичних, сюжетно-рольових,
розвивальних ігор, розв’язання логічних завдань таких як: «Знайди всі
можливі стежки», «Знайди пару», «Визначи послідовність явищ», «Що
станеться, якщо…», «Обручі», «Логічний потяг». Активізує пізнавальну ,
творчу діяльність дітей використання інноваційних технологій: «Логіки
світу», «Казкові лабіринти» Воскобовича, елементи «Ейдетики»,
розвивальні кубики Нікітіна.
Зображувальна діяльність надає широкий спектр для творчих проявів у
дошкільників. На заняттях часто використовуються нетрадиційні, сучасні
форми для здійснення всебічного розвитку дітей. Діти залучаються до
відтворення в художній формі своїх уявлень, почуттів, думок, підтримуючи
творчу основу. Творчі діти зустрічаються досить часто, тому педагогам
необхідно своєчасно знайти, зберегти і розвивати у дітей здібності,
обдарованість, талант. Особлива увага до дітей, що відвідують
компенсуючі групи, з метою формування впевненості в своїх силах,
виховання оптимізму педагоги багато працюють індивідуально, здійснюючи
диференційований підхід до дітей, створюють для них умови повноцінного
прояву їх можливостей, використовуючи багатий дидактичний матеріал,
інноваційні технології, педагогічні прийоми, методи,
проектно-дослідницьку діяльність, відповідно діагнозу дітей.
Основною передумовою формування дитячої креативності є професійність,
педагогічна майстерність та фахова підготовка педагогів. В ДНЗ
систематично проводиться робота з педкадрами для підвищення
поінформованості з питань сучасних методичних новинок, формування
прагнення до самоосвіти, саморозвитку, стимулювання творчого
потенціалу.
З метою більшого охоплення дітей з творчими здібностями діють гуртки –
драматизації, хореографії, співочий гурток «Веселкові барви», група
шляхетності, природничо-дослідницький, фізкультурно-оздоровчий.
PAGE
PAGE 4
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
