Реферат на тему:
Формування структури капіталу: переваги та недоліки
Теорії структури капіталу почали формуватися у 50—60-х роках XX
століття. Закордонні вчені виділили чотири типи формування структури
капіталу: традиціоналістська, індиферентна, компромісна, суперечна.
Основною тезою традиціоналістської концепції є можливість оптимізації
структури капіталу, індиферентної – неможливість. Компромісна концепція
– ринкова вартість підприємства залежить тільки від сумарної вартості
активів, а концепція суперечності – структура капіталу формується під
впливом ефективності використання капіталу і може змінюватися та чи інша
його частина.
Поняття “структура капіталу” у найзагальнішому вигляді закордонними та
вітчизняними економістами характеризується як співвідношення загальних
сум власних і позичених фінансових ресурсів. Вона має великий вплив на
результати фінансової, операційної і інвестиційної діяльності. Від
структури капіталу залежить прибутковість активів і власного капіталу,
коефіцієнти фінансової стійкості та платоспроможності і в підсумку
співвідношення ступеню прибутковості та ризику у процесі розвитку
підприємства.
Виділяють напрямки формування капіталу: змішане фінансування та повне
самофінансування. При виборі кожного з них враховують переваги та
недоліки джерел фінансування.
Переваги самофінансування: власний капітал є фінансовою основою
функціонування підприємства; формування власного капіталу є простішим
порівняно із залученням позикового капіталу і зумовлено це тим, що
рішення,
пов’язані зі збільшенням капіталу, приймають власники та менеджери
підприємства без отримання згоди інших суб’єктів господарювання; власний
капітал забезпечує більшу можливість генерування прибутку в усіх сферах
діяльності.
Недоліки самофінансування: обмеженість обсягу залучення фінансових
ресурсів для розширення операційної та інвестиційної діяльності
підприємства на окремих етапах його розвитку; висока вартість, коли
позиковий капітал оцінюється менеджментом підприємства за розмірами
відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких
цінових чинників, як дивіденди, трансакційні витрати; неможливе
забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової прибутковості
підприємства над економічною прибутковістю.
Процеси стабілізації економіки України зумовлюють зміни у структурі
капіталу. Стихійний процес пошуку джерел фінансування підприємствами не
завжди приводить до створення оптимальної його структури.
Є проблеми і у формуванні власного капіталу.
У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в
активах, інвестованих засновниками. Але сума власного капіталу – це
абстрактна вартість майна, яка не є її поточною чи реалізаційною
вартістю, тому що на неї впливають умовності обліку: методи оцінки
активів та зобов’язань підприємства.
Постає питання формування принципів оптимізації для встановлення
цільової структури власного капіталу з метою досягнення високих
фінансових результатів чи зменшення збитків підприємства, а також
зростання фінансової стійкості.
Якщо розрахувати структуру власного капіталу підприємств України за 2001
– 2003рр. по даним Державного комітету статистики, то дані показують
поступове збільшення питомої ваги статутного капіталу, зменшення питомої
ваги додаткового капіталу за рахунок зменшення питомої ваги непокритих
збитків.
Таблиця 1
Структура власного капіталу підприємств України у 2001 – 2003рр.
2001 2002 2003
млн.грн % млн.грн % млн.грн %
Статутний капітал 257685,8 56,3 273352,8 56,9 300123 57,2
Додатковий капітал 213536,9 46,6 217951,8 45,4 225633,8 43,0
Резервний капітал 7814,7 1,7 8737,0 1,8 9719,4 1,85
Нерозподілений прибуток (нерозподілений збиток) -21003,3 -4,6 -200012
-4,1 10960,7 2,05
458034,1 100 480040,4 100 524515,5 100
Структура власного капіталу підприємств сформувалася стихійно у процесі
приватизації основних засобів. Індексація відображалася на рахунку
“Інший додатковий капітал”, що призвело до зростання додаткового
капіталу, хоч для акціонерів краще було б деномінація та до оцінка
вартості акцій і зміна статутного капіталу.
Вище наведене свідчить, що розміри і структура як загального, так і
власного капіталів відіграють велике значення у діяльності підприємства.
Переорієнтація підприємств з використання позикових коштів від випуску
облігацій на активізацію фінансової діяльності є запорукою капіталізації
реального сектору економіки України.
Література
Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств //
Фінанси України. – 22. – №3.- с. 36-40.
Слав’юк Р.А. Оптимізація структури власного капіталу приватизованих
підприємств // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. –
2002. – №5. – с. 55-56
Фінанси України 2002. Державний комітет статистики. – К.- 2003. – с.
63
Фінанси України 2003. Державний комітет статистики. – К.- 2004. – с.
60 – 62
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter