Розвиток навичок читки нот з листа (реферат)

Реферат на тему:

Розвиток навичок читки нот з листа

ПЛАН

І. Значення читки з листа у формування музично-інтелектуальних якостей
учнів.

ІІ. Основні елементи навику читки з листа:

Структурна читка.

Швидкість і точність моторної реакції.

а) орієнтація рук і пальців на клавіатурі;

б) аплікатурна техніка.

Мислення попередження музичного тексту.

ІІІ. Допоміжні прийоми при уповільненому формуванні навиків читки з
листа.

Бібліографія.

Читання це одне з джерел мислення і розумового розвитку.

В.О.Сухомлинський

Навчати читці з нотного тексту значить перед усім всестороннього
розвивати учня як музиканта.

М.Е. Файгін.

Про значення читки з листа для розвитку учнів музична педагогіка
говорить з давніх пір. Висловлення на цю тему можна зустріти в трактатах
Ф.Е.Баха, Х.Шубарта і інших видатних педагогів – музикантів ХVІІ-ХVІІІ
віків, Але особливі переваги читки з листа музичного тексту для
професіонала любого рангу не раз наголошувались також великими
виконавцями і педагогами дальших часів. Нагадаєм, що необхідність
вправлятися в читці з нот з першого погляду – а prima vista – спеціально
підкреслювалася в “Правилах” А.Гензельта.

До другої половини ХІХ століття вимоги по читці з нот були включені в
навчальні програми практично всіх авторитетних музичних закладів
Західної Європи та Росії. В цих навчальних закладах, очолюваних
висококваліфікованими і досвідченими спеціалістами, читці з листа дійсно
приділялось повсякденна і пристальна увага. Так, в Московській
консерваторії вимоги в цьому плані були досить серйозні. Сам М.Г.Пін
штейн заставляв своїх учнів акомпанувати з листа концерти. На подібній
основі базувались заняття М.С.Звєрєва, В.Ію.Сафонова, а в біль пізніші
часи Л.В.Ніколаєва, Т.Т. Нейгауза. Вони вважали, що читка з листа
повинна складати певну частину повсякденного “раціону” занять
учня-музиканта.

В чому ж конкретно користь читки з листа? В силу яких причин вона здатна
стимулювати загальному музичний розвиток учня?

“Читка з лист а- форма діяльності, яка відкриває великі можливості для
всестороннього і широкого ознайомлення з музичною літературою. Іншими
словами. Читка з лист а- постійна і швидка зміна нових музичних
сприйняттів, вражень, “Відкриттів”, інтенсивний поті багатої і
різнохарактерної музичної інформації.

“Скільки читаєм — стільки знаєм” – ця давня, багаторазово перевірена
істина повністю зберігає своє значення і в музичній освіті”.

(5, ст. 145-146)

Формування музично-ітелектуальних якостей здійснюється в музичній
педагогіці, як і в любій іншій навчальній діяльності, в ході оволодіння
відповідними знаннями; процеси музичного мислення знаходяться в тісній
єдностіз процесами музичного пізнання. Звідси – значення читки з листа:
розширюючи горизонти пізнаного в учнем в музиці, поповнюючи його фонд
слухових вражень, збагачуючи професійний досвід, збагачуючи багаж
спеціальних відомостей і т.д., — вона здатна зіграти найактивнішу роль в
процесах становлення і розвитку музично свідомості.

Музично-інтелектуальні якості кристалізуються, звичайно, не тільки при
читці, але і в інших видах професійної діяльності. Однак, іменно читкою
з листа створюються умови “максимального сприяння”. Чому ж, в силу яких
обставин? Перш за все тому, що читаючи музику, учень має справу з
творами, які не обов’язково потім розучувати, освоювати у виконавському
плані. Нема необхідності спеціально студіювати їх, удосконалювати у
технічному відношенні. Ці твори, говорячи словами В.Й.Сухомлинського”,
.. не для запам’ятовування, не для заучування. А проста із потреби
мислити, пізнавати, відкривати, осягати, врешті, вражатися”, Звідси і
особливий психологічний настрій при заняттях читки з листа. Спеціальні
спостереження показують, що музичне мислення учнів при читці, звичайно
при достатньо умілій, кваліфікованій читці, помітно тонізується,
сприйняття стає більш яскравим, живим, загостреним, цінним. “Тут є одна
тонка психологічна закономірність – співвідноситись з собою, —
відбиваєшся в духовному житті особистості з найбільшою силою те, що не
обов’язково запам’ятовувати, що не потрібно вдаватися до специфічного
анатомування”, — писав В.А.Сухомлинський (5,с.146).

Сприйнятливі умови для активізації музично-інтелектуальних сил учня, які
створюються читкою з листа, обумовлюються тим, що ознайомлення з новою
музикою – процес, який завжди має особливо яскраву, привабливу емоційну
окраску. Ця обставина неодноразово підкреслювалась багатьма музикантами.

Так, фактори емоційного плану відіграють принципово важливу роль в
структурі розумової діяльності взагалі і в художньо-образному мисленні
людини особливо. На гребені емоційональної хвилі відбувається загальне
піднесення музично-інтелектуальних дій, вони насигуються більшого
енергією протікають з особливою чіткістю, Із цього висновок, що заняття
читкою з листа, якщо вони викликають безпосередній і
яскравоемоційональний відгук, важливі не тільки як спосіб розширення
репертуарного кругозору або накопичення різноманітних музично-історичних
відомостей; ці заняття сприяють поглибленню, збагаченню, якісному
поліпшенню самих процесів музичної думки.

Таким чином, читка з листа – один з найкоротших, найбільш перспективних
шляхів в напрямку загальному зичного розвитку учнів. Іменно в процесі
читки з листа зі всією своєю вагою і повнотою виявляють себе такі
основні дидактичні принципи навчання:

а) збільшення об’єму, використовуваного в навчанні музичного матеріалу;

б) пришвидшення темпів його проходження.

Отже, читка з листа – це засвоєння максимуму інформації в мінімум часу.

Звідси висновок: якщо загальному зичний розвиток призваний бути
особливою спеціальною метою фортепіанної педагогіки, то читка музики з
листа має в принципі, всі підстави, стати одним з головних, спеціальних
засобів практичного досягнення цієї мети.

На жаль, незважаючи на те, що важливість цієї роботи признавалась завжди
і всіма, в навчальному процесі їй ти не менше не завжди приділяється
достатньо уваги. Однією з причин цього є прагнення деяких педагогів
скрупульозно “відпрацювати” з учнями основні твори програми, старанно
відпрацювати невелике за рахунок багатого, з тим, щоб забезпечити
успішність залікових виступів.

З великою старанністю відпрацьовуючи обов’язкові програми, надаючи цьому
основну частину свого часу і сил, учні ігнорують можливість вільного
музикування за інструментом, читку з листа. Ігнорують по тій причині, що
не навчені належним чином цьому, не уміють читати, а prinea vista
незнайомий нотний текб.

Проте, слід сказати, що маючи багату традиціями методику навчання
музичного виконання, музично-інструментальна педагогіка (перш за все
фортепіанна) і на даний час не має ґрунтовно аргументованої,
всесторонньо опрацьованої методики навчання читки з листа.

З психологічної точки зору – розвинутий навик читки з листа – це складна
високорганізована система, основана на тісному синтезі зору, слуху і
моторики. Заслуговують уваги висловлення Вальтера Пізекінга, який
сказав, що швидкість і інтенсивність думки настільки велика, що деталь
цього процесу навіть не вспіває охоплюватись свідомістю або пам’яттю
виконавця. Нотні знаки ніби автоматично переходять в технічно-ігрові
рухи, пальці в стані надзвичайної зібраності працюють дуже впевнено.

В процесі читки нотного тексту, координації дій правої і лівої руки,
педалізацію і т.п. – всюди ми зустрінемося фіз. Взаємопроникненням
свідомості і підсвідомості волі і автоматизмів, функціонуючих всередині
ціле – фі велеспрямованої дії.

В арній період оволодіння навиком читки з нот зорове сприйняття кожного
сигналу (знаку) визиваю відпвідну русальну реакцію (спочатку не
безпосередньо, а потім – усвідомлення видимого) і піаністичних дій, які
вимагаються. (Так буває при звичайному методі навчання читці нот).
Побачивши нотний знак, учень мусить: це – “до”, заграти потрібно
таким-то пальцем, потім знаходить клавішу “до”, добуває звук, чує його і
оцінює – правильно! Помилка! (Тут спрощуються завдання щодо характеру
звучання: грати на форте чи піано, коротко чи протяжно і т.д.). По мірі
досвіду набутого, цей шлях скорочується: середні ланки перестають бути
досить-таки відчутними. Видима нотна картина породжує одночасно і
слухові і ігрові відчуття, переступаючи як би в безпосередньо
піаністичний рух. Поступово процес з однієї сторони ущільнюється, з
іншої – розширюється: втрачається необхідність аналізувати: — що за нота
перед нами, яким пальцем вона повинна бути взята і де її місце на
клавіатурі. Відтворення видимої ноти на інструменті набуває вигляду
автоматичної реакції. Поряд з цим, розширюється здатність грати і
одночасно сприймати звуковий результат. Граючи з листа ми бачим уже не
ноту за нотою, зриму ситуацію, яка дає нам можливість “нальоту”
схоплювати “Біглим оком” нотні записи.

Привичні стереотипи музичної думки в привичних нотних вираженнях є
символами – сигналами знайомих нам стереотипів музичного мислення.
Завдяки цьому, ми одержуємо можливість по окремих елементах нотного
запису не тільки домислювати те, що не було охоплено зором, але і
передбачити наступне.

Проаналізуємо основні елементи, з яких складається навик читки з ІІ
листа. Цей аналіз допоможе узагальнити принципи його формування і
розвитку.

Є дві умови вільної читки по нотах.

Це впевнене знання мови нот, системи нотних знаків, позначень і
прискорене читання, прискорене сприйняття нотної графіки. Граючи з
листа, навіть у помірному темпі музикант не має можливості бачити і
усвідомити кожен нотний знак. На допомогу йому приходять різні прийоми
прискореного читання. Один з них – “відносне” читання, яке відбувається
на основі уявлення відстані між нотами. Одна нота (звичайно нижня нота
інтервалу або акорду, перша нота в горизонтальній послідовності звуків)
сприймається по абсолютному положенні на нотному стані, інші – на
відстані між нею і сусідніми нотами, тобто відносно.

Структурна читка ставить перед піаністом більш скидане завдання. Ніж
перед скрипачем чи віолончелістом. Тому корисно розділити проблему
структурної читки на 2 відносно самостійних процеси: сприйняття по
горизонталі і вертикалі. Вона набувається за допомогою спеціального
тренування. Наприклад:

Учню пропонується п’єса акордової фактури. Акордова послідовність
виконується у формі швидкої гармонічної фігурації починаючи з баса
вертикаль переводиться у горизонталь.

Текст. Викладений у вигляді гармонічної фігурації, виконується акордами,
тобто звужується, при цьому напрацьовується вміння швидко узнавати
гармонічну логіку арпезжованого тексту.

Учень записує п’єсу гомофонного. Поліфонічного або акордового складу на
трьох чи чотирьох нотних станах, потім виконує по партитурі.

Серед вправ, які розвивають навик швидкого сприйняття тексту по великих
смислових розділах, є так зване, фотографування. Учню показують на
декілька секунд і зразу закривають. Якийсь відривок тексту, який він
повинне запам’ятати. У момент виконання потрібно читати і
запам’ятовувати наступний відривок, і так до кінця п’єси. В процесі цієї
вправи поступово збільшується швидкість сприйняття і об’єм фрагментів
запам’ятованих.

2. Функціонування навики неможливе без налагодженої системи відображення
музики на інструменті, без миттєвої реакції виконавця на сигнали нотного
тексту.

Швидкість і точність реакції на нотну картину оприділяється, в найменшій
мірі, двома факторами. Один з них – впевнена, не вимагаюча постійної
підтримки зором.орієнтація рук і пальців на клавіатурі.

Видатні педагоги ХVІІ сторіччя Ф.Купперен, Ф.Мари ург, Ф.Е. Вах, Д.Тюрк
– пропонували деякі прийоми, які допомагають набути вільну, незалежну
від зору, орієнтацію рук. Одна з найбільш поширених рекомендацій –
рузучення і виконання п’єс із закритого від очей клавіатурою за
допомогою планки чи тканини. Друга рекомендація –виконання вивчених п’с
напам’ять із закритими очима його в темноті.

Сучасні автори, в основному звертаються до тих же прийомів, розвиваючи
ті чи інші сторони цього навику.

Так в першому розділі “Школи читки з листа”, який називається
“Орієнтування на клавіатурі”, доцент Мюнхенської консерваторії
В.Кайльман пише: “Щоб оволодіти технікою читки з листа необхідно
спочатку розділити функції рук…” “погляд направити тільки на нотний
текст, пальці рук повинні управляти клавішами всліпу…” Важливішою
умовою читки з листа є гра всліпу.

Щоб виробити впевнену орієнтацію, В. Кальман радить:

І. Добре запам’ятати і мислено уявити як виглядають 2 групи клавіш, які
складають одну октаву;

ІІ. Не дивлячись на руки, знаходити в різних октавах білі клавіші, які
охоплюють групу чорних; при цьому пальні беззвучно дотикаються до
чорних, які є надійним орієнтиром тому, що вони згруповані по дві або
три”. (2, ст. 52-53).

В нашій практиці, крім вправ, які подібні на ті, що пропонує Кайльман,
використовуються і інші форми пересування. Наприклад: учень грає гаму на
1 октаву (по legato), потім грає різними штрихами, не дивлячись на руки.
Зручно вибирати гами з чорними клавішами: Сі,М: ля-ля жор. до
соль-мінор.

Другий приклад: окремими руками виконуються короткі мотивчики,
гармонічні інтервали чи акорди, які ніби перекликаються один з другим в
різних октавах. Це ніби гра “попав — — не попав”, і учень перестає
боятися досить високо підіймати руки над клавіатурою.

Необхідно створити умови як сприяють приспособленню зорі, внаслідок,
чого значно збільшується об’єм візуального сприйняття. Для цього учень
читає спочатку тільки текст, розміщений на нижній частині нотної
сторінки. Цей текст, — 2 останні лінійки – попадає у фокус зору. Це
значить, що виконавець бачить спочатку нечітко руку на клавішах. По ходу
вправляння контури рук і клавіатури стають більш чіткими. Пізніше ця
виразність зберігається і при читці лінійок, які розміщені ближче до
центру, а потім на верхній частині нотного листка. Цей метод дає добрий
результат.

2 т. Друга умова, яка сприяє швидкості точності моторної реакції на
нотну картину – аплікатурна техніка. Як вказує Л.А. Беренбойм, — “Погана
читка з листа буває від того, що учень не уявляє собі як розставити
пальці в нотному тексті. Тому типова аплікатура основних фортепіанних
технічних форм-гам, арнезжованих послідовностей, двійних нот і акордів –
повинен ввійти в “плоть и кровь” учня в протилежному випадку – настає
повна анархія в області аплікатури”. Аплікатурні вправи дають кращий
результат, якщо вони поєднуються з роботою по вивченні клавіатури сліпим
методом (І.ст. 35).

Деякі вправи можна побудувати на основі типових етюдних формул (Етюди
Чорні-Гермара).

Навик позиційних змін відпрацьовується на матеріалі арпеджіо –“ламаних”
і довгих.

Паралельно з методичними аплікатурами вправами в одній позиції
починається виховання аплікатурної реакції на вертикальні комплекси –
інтервали і акорди.

3.Оглянуті елементи навику читки з листа в принципі відіграють важливу
роль. Але в ще таке вміння без якого осмислене, виразне виконання
практично неможливе. Мається на увазі здатність передбачати розгортання
музичного тексту, передбачити хоча б в загальних окрисах його найближчі
моменти. На це вказував І.Гофман: “Читка з листа в значній долі
зводиться до передбачення. Як ви можете впевнитися, проаналізувавши своє
читання книг”. (3. ст.. 76). В свою чергу здатність передбачити
продовження тексту залежить від двох взаємозв’язаних факторів. Перший
характеризує ступінь складності тексту (чи елементарніша структура, тим
легше вгадати його продовження).

Другий фактор зв’язаний з начитаністю музиканта, тобто з його
музично-виконавським досвідом. Щоб розвинути у музиканта уміння уявляти
можливе продовження тексту, необхідно допомогти йому послідовно засвоїти
закономірності фортепіанної музики різних стилів, напрямків.

В рамках стилю набуває індивідуального характеру лад, ритм, фактура,
форма, жанр. Для того передбачення оприділюється вмінням орієнтуватися і
даному стилі.

На перших порах, систематизуючи нотний матеріал доцільно опиратися на
фортепіанну фактуру. Вона стає своєрідним ключем до засвоєння різних
стилів. Поруч з фактурою значне місце займає метро ритмічний малюнок. В
багатьох жанрах склались стійкі ритмічні формули, які служать
характерною ознакою даного жанру-маршу, вальсу, полонезу, мазурки,
польки, колискової. Викладач повинен добитись того, щоб учень засвоїв
типові ритмічні звороти, характерні для даного жанру.

Від розвинутої здатності читки з листа в значній мірі залежить успіх
процесу ознайомлення з твором. Незалежно від рівня обдарованості учня
вміння читати з листа прискорює сприйняття тексту і активізує музичний
розвиток учня в цілому.

Не можуть бути одинакові вимоги до всіх відносно читки з листа. Разом з
тим небезпечна думка і та, яка підтверджує думку про неможливість
відпрацювати таке вміння.

Навик гри з листа повинен бути закладений в структурі занять і його
цілеспрямований розвиток необхідно проводити з перших уроків. “На
початках процес читки протікає повільно і напружено внаслідок того, що
увага учня перегружена (побачити ноту, впізнати її і знайти на
клавіатурі, ритм і т.д.), а слух пасивний (сприймає звук тільки після
його видобуття). В дальнійшому зорове сприйняття асоціюється із
звуковисотним, а нотний знак – з відповідною клавішою. В результаті весь
процес проходить значно швидше і потім вкладається в один імпульс 9в
одну дію)” (4. ст. 19).

Робота по читці з листа не обмежується початковим періодом навчання.
Наприклад, існує ще гра в 4-ри руки (з педагогом або товаришем) повинна
продовжуватись на протязі всього часу навчання, поступові охоплюючи
багатий і цікавий матеріал складніших творів.

Помимо удосконалення навиків читки з нот, ця робота буде розвивати
здатність охоплювати твір вцілому, а також, що дуже важливо розширювати
музичний кругозір.

Завдання педагога – вибрати комплекс засобів, які впливають на розвиток
здібності читки з листа. Тут мова може йти про відповідний підбір
репертуару і допоміжні прийоми, які активізують визрівання цієї
здібності.

Якими ж загальними установами слід керуватися при підборі репертуару?
Рівень складності творів, які підбираються повинне бути набагато нижчий
як від творів, які входять в індивідуальний репертуарний план учня. При
цьому ряд творів повинне майже безпосередньо прочитуватись, не визиваючи
митної зупинки в утворенні зорово-слухово-рухального зв’язку.

Найбільш елементарні вимоги до фактури творів такі: прозора 9частіше
всього двопланова) гомофонно-гармонічна структура, однорідний ритмічний
малюнок кожного елементу викладу на протязі всього твору або його
великих епізодів, легко схоплюючи внутрішнім слухом мелодія, повільні і
середні темпи, тональності з невеликою кількістю ключових знаків,
зручний фортепіанний виклад. В даному випадку використовується
літературна других, третіх, четвертих і частково п’ятих класів.

Додатковим матеріалом, який впливає на швидкість прочитання різних
позиційних угрупувань може служити така етюдна література, де фактурна
зручність поєднується з образністю музичної мови. Такими якостями
наділені етюди із тв. 37 Лемуєна, тв. 32 Тедіке.

Успіх розвитку навиків читки з листа залежить також від умілої
орієнтації педагога в підборі циклів творів, які закріплюють найбільш
типові фактурні прийоми в читаючому нотному тексті. Наприклад, для
вальсової музики корисно використати такий тим а піаністичного викладу,
де інтонаційно різноманітна мелодика поєднується із стійко пульсуючою
ритмікою супроводу (“Валь”, тв 12 Тріга, “Маленька танцівниця”
Гладковського, “Вальс”. Дворіанаса, “В мріях”, Пахульского). Або при
прочитуванні рухливих мініатюр з елементами віртуозності слід
вишуковувати таку фактуру, де б жива ритміка мелодії супроводжувалась як
би автоматично фігурами акормпонементу, які повторюються (“Клоуни”
Кабалевського, “Шарманка”, “Танець” Шостаковича, “Не конячці”
Любарського).

Читка з листа згаданих фактур полегшена тим, що увага учням фіксується,
головним чином, на мелодичній лінії, в той час як супровід “охоплюється”
майже без додаткових зусиль.

4. Які ж допоміжні прийоми можуть бути вжиті педагогом при уповільненому
формуванні навиків читки з листа? Мова може йти про виправдане вилучення
окремих складових сторін комплексу “бачу-чую-граю” і їх різнорідне
опрацювання.

Уже загальний зоровий огляд фактури нового тексту є для учня попередньою
підготовкою до його прочитання. Мається на увазі місцезнаходження
мелодії і супроводу, вияснення темпових позначень, тональності, розміру,
знаходження спільності фактурних та аплікатурних прийомів. Набуття
навиків безупинної читки допускає використання різних підготовчих
прийомів роботи, таких як, наприклад, окрема читка партій кожної руки
або спеціально вилучених найбільш складних епізодів тексту. Корисне
програвання всього тексту в заповільненому темпі, або в основному темпі
при допуску заповільнення в складних епізодах. При клопітливому
уповільненому читанні тексту важливо зконцертувати увагу учня на
зоровому обсязі ясно оформлених в ритмічному і синтактичному відношеннях
угрупувань, поступово добиваючись їх внутрішнього чуття

На ранньому етапі формування навиків читки з листа можливе внесення
деяких полегшень. Наприклад, виконавські вказівки, які стосуються
динаміки, Агогіки, артикуляції, — можуть лише частково і досить загально
виконуватись.

Надаючи важливого значення формуванню аплікатурної орієнтації в розвитку
навиків читки з листа, слід в кожному творчі для читки направляти увагу
учня на розпізнавання і виконавське відчуття логіки аплікатурних
прийомів. Уже при прочитанні позиційних мелодичних фігур необхідно
прививати учню швидку орієнтацію в розміщенні пальців, виходячи з охвату
крайніми (1-5) пальцями обігруючитх звуків всієї побудови.

Закріпленню навиків логічного розміщення пальців в типових формулах
дрібної техніки може сприяти читка з листа етюдної літератури (Черні,
ряд Бермера, Лемуана т. 37).

Значно сприяє набуттю навиків швидкої орієнтації в аплікатурних прийомах
і напрацюванні уміння уже освоєний прийом автоматично переносити на
дальший споріднений фактурний виклад, систематична робота педагога з
учнем під аналітичним розбором аплікатурних принципів досвідчених
піаністів-реакторів в складених ними циклах творів педагогічного
репертуару. Таке розпізнавання, полегшуючи викладацьке засвоєння тексту,
надасть неоціниму (безцінну) допомогу в прискоренні процесу читки з
листа.

Достатньо загострити увагу учня на таких сторонах організації
аплікатури, як зберігання одного типу аплікатурної формули в споріднених
фактурах, заповнення позиційних фігур максимальним розміщенням всіх
пальців. Так, в “Темі з варіаціями” Щуровського, “Клоунах”
Кабалевського, — стабільний аплікатурний прийом чергування третього
пальці із другим на штрих і других долях тактів. Це може бути свого роду
корисною вправою на прискорене формування навиків читки з листа.

Виключно ефективний вплив на одночасну читку партій обох рук надає
збереження одного типу аплікатури в кожній з них або навіть
спорідненість аплікатурних прийомів в обох партіях. Такі явища можна
знайти в Гуморесці “Косенку”, Козачці” Прокофє’єва. На ранніх ступенях
розвитку навиків читки з листа досить суттєво примінення повного
розміщення всіх пальців, які охоплюють тягучі позиційні епізоди творів
(“Маленька п’єса) Тедіке, “Пастораль” В.Косенка).

ДО всього викладу про підбір творів, використання підготовчих прийомів
слід додати, що важливу дію на формування навиків читки надає
систематична гра 4-х ручних ансамблів з педагогом на уроках. “При цьому
учню забороняється поправлятися або зупинятися, але дозволяється в
тяжких місцях пропускати частину тексту, голосів, частину акордів –
навіть цілі такти з тим, щоб потім точно “зловити” партнера” (6. ст.60)

Так зароджуються необхідні вольові імпульси, які часто допомагають учню
миттєво вирішувати завдання, які перед ним стоять.

Набуття навиків читки з листа має вирішальне значення не тільки при
розучуванні творів, але і для більш інтенсивного розвитку музичного в
цілому.

Список використаної літератури

Баренбойм Л. Фортепіанна педагогіка (ч.т. М., 1937)

Брянська Ф. Навик гри з листа. Питання ф-ної педагогіки. (М. 1976 р.)

Гофман І. Фортепіанна гра. Відповіді на запитання (М. 1961).

Тиманкин “Воспитание пианиста” (М.1984).

Пипін Г. “Обучение игре на фортепиано”. (М.1984)

Щанов А. “Фортепианная педагогика” (М.1960).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *