Загальна характеристика Коломийського району (реферат)

реферат з фізичної географії

Загальна характеристика Коломийського району

Географічне розміщення

Район утворений в 1939 році. Вперше згадується в 1241 році. Населення
району складає 105300 чоловік, в тому числі міського -12653 чоловік та
сільського — 92647чолоеік. Район нараховує 83 населених пункти, 3
селищних рада та 47 сільських рад. Кількість дворів — 35516, з них в
селах — 31394, в селищах — 4122.

Загальна кількість трудових ресурсів — 57800 чоловік, в тому числі
працездатне населення у працездатному віці складає 57300 чоловік. У всіх
сферах економічної діяльності району зайнято 44400 чоловік.

Район розташований в південно — східній частині Івано-Франківської
області в зоні лісостепу. З півночі межує з Тисменицьким, з
північно-східної частини з Тлумацьким, на сході з Городенківським та
Снятинським, на півдні Косівським, на заході — з Надвірнянським районами
Івано-Франківської області.

Загальна площа району становить 102606 га. Рельєф неоднорідний, чітко
виділяється гірська місцевість з рівнинами вздовж річкових долин.
Поверхня району а основному рівнинно-хвиляста. Клімат помірно —
континентальний з м’якою зимою.

Ріки району відносяться до типу гірських річок. Основною рікою району
являється ріка Прут довжиною 910 км. Водні ресурси представляють собою
озера, ставки, струмки, площа яких становить 2323 га. Ґрунтові води
залягають на глибині від 3 до 10 метрів. Наповнення водоносного
горизонту йде в основному за рахунок атмосферних опадів і поверхневих
вод під час паводків.

Площа земель лісового фонду району становить 25326 га, з яких до лісів І
групи (площею 7468 га) відносяться переважно захисні, водоохоронні,
протиерозійні та інші функції. В цій групі лісів рубки головного
користування обмежені. До II групи лісів (площею 15624 га) відносяться
ліси, які являються експлуатаційними. Лісова рослинність представлена в
основному дубом, грабом, березою, липою та іншими видами.

Демографія

На території Коломийського району Івано-Франківської області проживає
105,3 тис. осіб наявного населення (станом на 1.01.2003р.), що становить
7,5% від загального населення області. Кількість міського населення
становила 12,6 тис. осіб (12,0%), а сільського 92,7 тис. осіб (88,0%).

З кожним роком населення району зменшується, в основному за рахунок
сільського населення. Зміни в чисельності населення відбуваються як за
рахунок природного, так і міграційного руху.

За останні роки спостерігаються негативні тенденції в демографічній
ситуації Коломийського району.

Демографічна ситуація є кризовою. Так, у 40 сільських радах у 2002 році
смертність перевищила народжуваність.

Починаючи з 1980 року в районі відбувається постійне скорочення рівня
народжуваності. Якщо у 1980 році він становив 18,7 осіб на 1000 жителів,
у 1995 році -12,8, то в 2002 році -10,0 особи. Рівень смертності за цей
період зріс: з 11,4 у 1980 році до 14,0 осіб у 2002 році.

Природне скорочення населення розпочалось у районі з 1995 року. Тільки у
2002 році в районі народилось 1050 осіб, а померло 1481 особа, в
результаті природне скорочення за минулий рік склало 431 чол.

За даними Всеукраїнського перепису населення на території Коломийського
району в національному складі абсолютну більшість переважають українці,
яких нараховується 105,3 тис. осіб, або 99,4% від загальної кількості
населення. Проживають також росіяни, поляки, білоруси, та представники
інших національностей.

1.3. Історія району

Адміністративним, економічним та культурним центром Коломийського району
є місто обласного підпорядкування Коломия. Одне з найдавніших поселень
Галичини, воно вперше згадується з письмових джерелах в 1241 році. Хоч
без сумніву, місто засноване набагато раніше, про що свідчать
археологічні знахідки в його околицях.

Про багате історичне минуле Коломийщини свідчать пам’ятки архітектури,
що збереглися до наших днів. У селах і селищах району є 54 споруди, які
цінні своїм стилем, способом будівництва, використанням місцевих
будівельних матеріалів. Найважливіші и найдавніші з них — костел
бернардинів, келія монастиря і дзвіниця у Гвіздці; церква св. Михайла у
Великій Кам’янці; дзвіниця XVІІІ століття і школа дяківська з
Печеніжині; церква Вознесіння Господнього у Струпкові; церква св. Юрія
та дзвіниця в Баб’янці; костел — пам’ятка готичної архітектури з Отинії.
А чого лише вартує перлина дерев’яної архітектури — Благовіщенська (або
Спаська) церква з Коломиї, яка збудована 1587 року, відома ще й своїм
чудовим іконостасом та дзвіницею!

Серед пам’яток старовини — величний парафіяльний костел у стилі барокко,
який було споруджено 1775 року, військова казарми, ратуша та магістрат,
костел єзуїтів, гімназія і скарбничий уряд, будинок товариства “Сокіл» і
школа уршулянок, залізничний вокзал та Свято-Михайлівська церква.

1855 року збудовано церкву святого Михайла; 1877-го зведено нову ратушу;
на цей період припадає спорудження будинку освітньої зади, з якому тепер
знаходиться музей історії міста; 1892 року завершено будівництво
Народного Дому;: з’являються міські квартали, прикрашені оригінальним
вирішенням пам’яток українські та західноєвропейської архітектури.

2000 року в Коломиї відкрито унікальну архітектурну споруду — музей
писанки.

Коломия здавна славилась як духовний центр Гуцульщини й Покуття. Чого
лише вартує Коломийський музей народного мистецтва, з якому зібрано
більш як двадцять п’ять тисяч експонатів! Спорудження його будівлі тісно
пов’язане з іменем мишинського пароха Йосафата Бобринського

Щедра коломийська земля на талановитих людей. Багато її вихідців вписали
не одну славну сторінку не тільки свого краю, але й України. У місті над
Прутом народилися, жили і творили у Микола Верещинський, Андрій
Чайковський, Кирило Трильовський, Лез Бачинський, Олена Кисилевська. 3
Коломийщини йшли письменники Мирослав Ірчан, Степан Мельничук і Петро
Козланюк На коломийських теренах сформувались як письменники
Шевченківські лауреати Ірина Вільде Дмитро Павличко, Роман Іваничук,
Тарас Мельничук, Василь Герасим’юк, тут працювала народна поетеса
Марійка Підгірянка. Ми пишаємося нашими краянами: відомим композитором
Анатолієм Кос-Анатольським; датським живописцем і графіком Ярославом
Петраком; публіцистом, літературознавцем і громадським діячем Остапом
Терлецьким; сопілкарем-віртуозом Василем Попадюком і поетом-піснярем
Кволою Бакаєм, заслуженим артистом України Василем Симчичем; академіками
Володимиром Грабовецьким, Василем Лизанчуком, Ярославом Жупанським,
Михайлом Козаком докторами наук Золотом Панькізим та Мирославом
Романюком.

Коломийщика дала світові й відомих діячів інших народів, представники
яких мешкали в краї. Зокрема тут народились польські письменники
Францішек Карпінський (с. Голосків) та Станіслав Вінценз (с. Слобода).
Нині тут встановлено пам’ятні знаки.

У районі функціонують загальноосвітні школи й дві допоміжні
школи-інтернати, Коломийське духовне училище, два професійно-технічних
училища — Коршівське й Отинійське. В місті — 10 загальноосвітніх шкіл і
гімназія, ще професійне училище та технічний ліцей, 10 навчальних
закладів І-ІV рівнів акредитації.

«Медичну допомогу населенню Коломийщини надають центральна районна
лікарня, Отинійська і Гвіздецька райлікарні, 15 сільських амбулаторій,
49 фельдшерсько-акушерських пунктів, дермато-венерологічний
фтизіопульмонологічний та онкологічний диспансери, інфекційна й дитяча
лікарні, стоматполіклініка станція швидкої допомоги. Мешканці району,
його гості можуть набратися сил і здоров’я помилуватися гірськими
краєвидами й подихати цілющим повітрям в оздоровчих комплексах «Слобода»
“Прикарпатські зорі” інших, які діють у мальовничій Слободі.

На Коломийшині діють музеї Мирослава Ірчана в П’ядиках і Олекси Довбуша
у Печеніжині, музей народного мистецтва Гульщини та Покуття ім.
Й. Кобринського музей писанки та
музей історії міста — а Коломиї, Коломийський обласний драматичний
театр, кінотеатр «Джерело». Культурно відпочити можна також у парку
культури і відпочинку ім Трильовського, пам’ятці садово-паркового
мистецтва, та а парку ім. Тараса Шевченка.

Для задоволення духовних потреб жителів району а селах і селищах діють
11 0 храмів і будинків молитви.

Ось така Коломийщина: багата на історико-архітектурні пам’ятки й
історичні місця, мистецькі осередки і навчальні заклади, чудову природу
та прекрасних людей.

ПРИРОДНЕ ДОВКІЛЛЯ

Поверхневі води

Водні ресурси району s невід’ємною і надзвичайно важливою частиною
природних багатств. Вони забезпечують потреби народного господарства та
населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод.

Поверхневі води району представлені басейном річки Прут, водосховищами,
ставками та озерами. Основним джерелом поновлення водних ресурсів є
атмосферні опади, щорічний об’єм яких складає 1,5 км3.

Забір свіжої води з басейну р. Прут складає 7,5 млн. м3 в рік.

Найбільшим водоспоживачем є промисловість, на долю якої припадає 3,5
млн. м3 води, або 50 % від загального водоспоживання в
житлово-комунальному господарстві — 35 млн. м3 води, в інших галузях —
0,5 млн. м3 води. Одним з найбільших забруднювачів водних ресурсів в
районі є «Водоканал» м. Коломия.

Незадовільний стан з очищенням стічних вод на підприємствах комунального
господарства району. В результаті невідповідного технічного стану,
неправильної експлуатації очисних споруд каналізації, вони працюють не
ефективно. Це — очисні споруди м. Коломиї, Коломийської ВК-41.

Для будівництва промислових і житлових об’єктів, автомобільних шляхів та
благоустрою району, у великих обсягах здійснюється безсистемна розробка
і вибір піщано-гравійної суміші, з русла ріки басейну Прут. Така
розробка негативно впливає на гідрологічний і гідробіологічний стан
річок, приводить до пониження русел, розливу цілісності берегів,
активного розвитку долинної та бокової ерозії, а також їх забруднення.

Озера, ставки

Природних водойм на території району дуже мало. Представлені вони,
невеликими озерами, які утворилися в старицях річок.

Крім заплавних озер природного походження в долинах рік поширені штучні
водойми — ставки.

В районі нараховується 134 ставків, загальною площею водного дзеркала
біля 386,7 га та сумарним об’ємом біля 5 млн. м3.

Водосховище і ставки відіграють певну роль у регулюванні стоку рік, а
також використовуються для розведення і вирощування риби.

Рослинні ресурси

Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші
природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство
рослинного світу. В минулому панівним типом рослинності в області були
ліси. Тепер вони займають 38,1 % території, причому зосереджені головним
чином у гірській частині. На рівнині та в передгір’ях Карпат (до 500 м
н.р.м.) переважають дубові та дубово-грабові ліси з буком, явором,
горобиною, берестом тощо.

Нижній гірській пояс Карпат (44 — 700 м н.р.м.) представлений буковими,
смереково-ялицево-буковими лісами, у трав’яному покриві яких переважають
середньоєвропейські неморальні види. З трав’янистих рослин в лісах
переважають бореальні види (кислиця звичайна, чорниця, брусниця, зелені
мохи).

Трав’яна рослинність по району представлена переважно луками-заплавними,
є невелика кількість боліт. В рівнинній частині залишились невеликі
осередки лучно-степової рослинності з пануванням кількох видів ковили,
сеслерії Хефлера, вівсюнцю пустельного, переважно в місцях, непридатних
для землеробства, і на крутих схилах.

На території Коломийщини розташовані дві широтні рослинні зони — лісові
та лісостепова.

Флора Колмийщини налічує 500 видів судинних рослин, що складає 30 %
судинних рослин України. В гірських районах зростають види рослин,
характерні для північних та європейських широколистяних лісів. У
рівнинній частині району зустрічаються як лісові, так і лучно-степові
види рослин.

Флора району дуже багата на реліктові види, тобто залишки рослинного
світу давніх часів. Серед третинних реліктів — береза темна.

Майже третина природної флори Коломийщини потребує певної або часткової
охорони.

Внаслідок антропогенного впливу на природне середовище, заготівлі
лікарської сировини, збору декоративних рослин звужуються й інших видів.
Багато видів реслин-тирличі, родіола рожева, ранньовесняні ефемероїди,
орхідеї потрапили в Червону книгу саме через нерегламентований надмірний
збір та заготівлю.

Тваринні ресурси

Тваринний світ — один з компонентів природних ресурсів району.
Різноманітність і багатство природних ландшафтів та вигідно географічне
розташування стало передумовою розвитку та існування своєрідної
рідкісної фауни, котра порівняно з іншими регіонами України значно
багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці-74 видами, птахи — 280
видами.

На території району проживає 15 видів фауни, які перебувають під
загрозою зникнення і занесення до Червоної книги України. Ці види
потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування,
проведення постійно спостереження за станом популяцій та наукових
досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення.

З області проживають наступні представники фауни, що занесені з Червону
книгу:

Ссавці:

1. Широковух звичайний

2. Широковух європейський

3. Борсук звичайний

4. Видра річкова

5. Ют лісовий

6. Рись

Птахи:

Лелека чорний

Землеводні:

1. Тритон карпатський

2. Саламандра плямиста

Плазуни:

1. Полоз лісовий

2. Мідянка

Риси:

Чоп малий (Прут, притоки)

Ліси Коломийщини населяють цінні мисливські види тварин — олень
благородний, козуля європейська, кабан, куниця лісова лисиця, заєць,
білка.

Більшість лісових мисливських угідь району представлені середніми та
незадовільними змовами для існування основних видів мисливської фауни,
що викликано переважанням у насадженнях середньовікових високо
повноцінних деревостанів та сильно вираженим “фактором турбування».

До найбільших річок гірської частини належать: Прут з притоками. В них
поширені в’юн, бичок карась, плітка, головець, окунь, зустрічаються
райдужна та струмкова форель.

Ліси, зелені зони

Площа вкритих лісовою рослинністю земель Коломийщини складає 25 тис. га.
Загальний запас деревостанів оцінюється в 3,4 тис. м3.

Землі лісового фонду Коломийського району займають 16,1 тис. га. Запаси
стовбурної деревини складають 9,7 тис. м3.

З метою посилення контролю за дотриманням Лісового кодексу України та
раціонального використання лісових ресурсів з районі вжито ряд
організаційних та управлінських заходів: розпорядженнями
облдержадміністрації заборонено вивіз круглих лісоматеріалів за межі
області та схвалено проект Концепції ефективного використання лісових
ресурсів Карпатського регіону.

Заповідні території та об’єкти

Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття шляхом створення
нових та вдосконалення існуючих заповідних територій є одним з
пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Коломийщині.

Станом на 01.01.2003 року а районі нараховується 18 заповідних територій
та об’єктів загальною площею 362,5 га, з них: загальнодержавного
значення площею 208,0 га, 1 заказник, З пам’ятки природи, 1
дендрологічний парк, 2 парки пам’яток садово-паркового мистецтва, 12
заповідник урочищ.

За розмірами близько половини припадає на дрібні ( від 1 до 10 га),
трохи менше — на об’єкти в 10 до 100 га. Великих заповідних територій
(від 1000 га і більше) немає. В Коломийському районі— відсоток
заповідності менше одиниці. Всього охороняється 7 боліт загальною площею
32,6 га.

Згідно фізико-географічного районування найбільше заповідних об’єктів
зосереджено в гірській частині — біля 50 % природно-заповідного фонду
району.

Унікальним також є ботанічний заказник загальнодержавного значення
«Княждвірський», де охороняється тис ягідний.

Охорона ґрунтів та лісів

На територіях та об’єктах природно-заповідного фонду забороняється
будь-яка господарська діяльність, яка суперечить їх цільовому
призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ, або створює
загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти. Таким
чином, сучасна мережа ПЗФ забезпечує збереження різноманітних фунтів. На
заповідних об’єктах забороняється розорювання земель, крім спеціально
відведених для цього ділянок, застосування пестицидів і мінеральних
добрив, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ,
скотомогильників полів фільтрації тощо.

Значну ґрунтозахисну роль виконують лісові заповідні об’єкти з корінними
деревостанами. Основна частка заповідного фонду знаходиться з
держлісфонді.

Стан чистоти рік та поверхневих водойм

Характеристика стану річки Прут дана за середньорічними значеннями
показників якості вед з основних створах. Для оцінки якості вод
використано гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин
для водойм рибогосподарського водокористування.

В граничному з Чернівецькою областю створі а м. Снятині стан річки Прут
на протязі шести останніх років спостерігається теж стабільний. В 2002
році стан ріки дещо покращився.

Першою з величиною рікою а районі є р. Прут. Довжина її 967 км, площа
водозбору — 27540 м2. Ріка бере свій початок на східному схилі Говерли і
тече по території району протягом 80 км.

В створі ще м. Коломиї якість води за всіма показниками відповідала
нормам для рибогосподарських водотоків. У створі нижче випуску зворотних
вод Коломийського ВУВКГ якість води у ріці поліпшилась у 2002 році
спостерігалося перевищення норм ГКД, тільки по іону амонію -1,4 ГДК.

Якість вод ріки Прут у створі вище Снятинського ККП протягом всіх років
була в межах норм.

Кисневий режим з усіх створах добрий, концентрація розчиненого кисню з
межах 9-11 ,мг/дм3 при нормі не мене 5 мг/дм3.

Якість вод приток другого порядку р. Прут: рік Добровідка, Турка
контролювалися у 4 створах.

Якість вод. Добровідки з створі нижче випуску зворотних вод дослідна
станція поліпшилась проти минулого року.

Річка Турів усіх створах чиста, якість води відповідає нормам за всіма
показниками.

Стан підземних вод

В районі налічується з родовища прісних підземних вод, які занесені до
Державного балансу запасів корисних копалин України.

За ресурсами прісних підземних вод Коломийщина відноситься до
малозабезпечених. Переважна кількість родовищ підземних вод приурочена
до четвертинних алювіальних відкладів долин р.Прут.

Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється
за рахунок підземних вод.

На території району здавлено близько 30 джерел мінеральних вод.

Станом на 21.01.2003 року на базі джерел мінеральних вод працювало 3
підприємства по розливу та реалізації лікувально-столової та природної
столової води.

Використання мінеральних вод з районі недостатнє, особливо, з
лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх
використання для бальнеології та розливу.

В Коломийському районі поширені сульфідні води.

Стан атмосферного повітря

На стан атмосферного повітря району впливають викиди стаціонарних джерел
80 підприємств. З 1137 стаціонарних джерел закинуто 396,5 тис тонн
забруднюючих речовин. В загальній кількості викидів 77 % припадає на
газоподібні та рідкі, серед яких переважають оксиди вуглецю, азоту та
сірки і 23 % — на тверді.

Основним забруником атмосферного повітря залишаються: ветсанзавод і
близько 30 тисяч одиниць автотранспорту. Відновлення роботи всіх
виробництв без здійснення запланованих раніше повітроохоронних заходів
може спричинити до значного збільшення валових викидів та
наднормативного забруднення атмосферного повітря в районі розташування
цих підприємств.

Загрози природному довкіллю (повені, зсуву, провали)

Коломийський район вирізняється в області високою динамікою розвитку при
поверхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як
внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних
(екзогенних) та антропогенних чинників.

Неотектонічні рухи земної кори з межах області на сучасному етапі
геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з
середньомісячною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що згідно з геологічними
мірками є доволі високим показником.

Згідно з схемою сейсмічного районування Коломийщина входить в межі 4-5
бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є
наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів з
межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на
території Коломийщини.

На території району поширені наступні небезпечні геодинамічні процеси:
зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний
змив та ін.

Посилення проявів екзогенних геологічних процесів на протязі останніх
років підвищило рівень екологічного ризику території, привело до
руйнування житлових і промислових об’єктів, доріг, мостів та ліній
електропередач.

Зсувні процеси особливо розвинуті з передгірських і гірських територіях
району, де – мають широке розповсюдження піщано-глинисті відклади молас
та карпатського фліша.

Враховуючи кризові умови, що складались в районі у зв’язку з
активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природні заходи по
попередженню зсувів.

Великої шкоди довкілля завдають процеси водної ерозії, що ведуть до
розмиву берегів річок. Вказані процеси найбільш інтенсивно проявляються
з передгірській частині району на р. Прут та їх притоках.

КУЛЫУРА

Культура Коломийщини вносить вагомий вклад у розвиток і збагачення краю,
що славиться видатними людьми та добрими ділами.

На сьогодні в районі діє 30 аматорських колективів, які носять звання
«народний».

Починаючи з 30-х років на Коломийщині почалося велике піднесення
культурного життя, в 1989 році було започатковано проведення
фольклорно-етнографічного фестивалю «Коломийка».

В 1995 році вперше з районі було проведено свято Юні таланти, в якому
брали участь обдаровані діти району та була організована виставка
дитячих робіт декоративно-прикладного мистецтва і юних художників.

З 1996 році в Коломиї посходив фестиваль “Коломийка», в якому взяло
участь 3 фольклорних колективи Івано-Франківської області та
Миколаївської, Рівненської, Чернівецької областей України, республіки
Крим, Біллорусії, Росії. Фестиваль згуртував навколо себе людей, які
закохані в українську національну пісню. Колективи району побували на
аналогічних фестивалях а Миколаївській, Сумській, Закарпатській області

8 1997 році хеораграфічний колектив будинку культури смт. Отинія
демонстрував свою майстерність на обласному cвяті танцю «Прикарпатські
візерунки» в м. Городенка.

1998 рік ознаменувався проведенням фольклорного фестивалю «Коломийка»,
почесними гостями якого були Павло Дворський — народний артист України,
Віталій Іваницький — директор фестивалю «На хвилях Світяз». Руслан
Бубнов — начальник відділу культури національних меншин української
культури закордоном Міністерства культури України. В цьому ж році
фольклорний колектив Народного дому с. Спас Долішнє був запрошений на
фестиваль українського фольклору з республіку Молдова.

Оркестр народах інструментів та жіночий вокальний ансамбль будинку
культури с Княждвір на запрошення української громади гастролювали з
Німеччині.

1999 рік був визначальним в роботі закладів культури району. Кращі
аматорські колективи взяли участь у Першому Всеукраїнському огляді
народної творчості, а у вересні цього року п’ять колективів, а саме:
народний фольклорно-етнографічний колектив Народного дому с. Мишин,
народний хоровий колектив будинку культури с. П’ядики. ансамбль
сопілкарів клубу с. Лісний Хлібичин.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *