Обґрунтуйте класифікацію механічних елементів та властивості основних гранулометричних фракцій (реферат)

Реферат на тему:

Обґрунтуйте класифікацію механічних елементів та властивості основних
гранулометричних фракцій

Механічні елементи — це частинки різної величини, з яких складається
тверда фаза ґрунтів і ґрунтотворних порід. Вони містяться у ґрунті та
породі у вільному стані (наприклад, у піску) і в агрегатному стані, коли
вони з’єднані у структурні окремості — агрегати різної форми, величини
та міцності. Близькі за розміром і властивостями частинки ґрунту
групуються у фракції (каміння, гравій, пісок і т. д.).Таке групування
ґрунтових фракцій прийнято називати класифікацією механічних елементів.
В Україні використовується класифікація механічних елементів, яка
розроблена М.М. Годліним і пізніше удосконалена М.А. Качинським, а саме:

Назва фракції Розмір фракції, мм

І. Каміння ……………………………………..
………………………….. більше 3

2. Гравій ………………………………………..
………………………….. 3-1

3. Пісок: грубий …………………………….
………………………….. 1-0,5

середній ………………………………..
…………………………. 0,5-0,25

дрібний …………………………………
…………………………. 0,25-0,05

4. Пил: грубий ……………………………….
…………………………. 0,05-0,01

середній ………………………………..
…………………………. 0,01-0,005

дрібний …………………………………
…………………………. 0,005-0,001

5. Мул: грубий …… ………………………..
…………………………. 0,001 — 0,0005

дрібний …………………………………
…………………………. 0,0005-0,0001

6. Колоїди …………….. ……………………..
…………………………. менше 0,0001

7. Фізична глина ……………………………
…………………………. менше 0,01

8. Фізичний пісок …………………………..
…………………………. більше 0,01

Усі частинки ґрунту, більші за 1 мм, називаються скелетом, а частинки,
менші за 1 мм — дрібноземом.

Окремі фракції по-різному впливають на властивості ґрунтів і порід.
Переважно це обумовлено їх різним мінералогічним та хімічним складом.

Розглянемо найбільш характерні властивості механічних фракцій.

Каміння (понад 3 мм) представлене переважно уламками гірських порід.
Вони надають ґрунтові небажану властивість -кам’янистість, яка ускладнює
використання сільськогосподарських машин і знарядь.

Гравій (3-1 мм) складається із уламків первинних мінералів. Високий
вміст гравію у ґрунтах не перешкоджає обробітку ґрунту, але збільшує
водопроникність, зменшує водопідіймальну здатність і вологоємкість, що е
небажаним для багатьох сільськогосподарських культур.

Пісок (1-0,05) складається з уламків первинних мінералів і насамперед із
кварцу та польових шпатів. Ця фракція має високу водопроникність, не
набухає, не пластична. Тому природні піски, особливо дрібноземисті,
вважаються задовільними для багатьох сільськогосподарських культур.

Пил грубий (0,05-0,01 мм) за мінералогічним складом мало відрізняється
від піщаної фракції, тому має деякі властивості піску: не пластичний,
слабо набухає, має невисоку вологоємкість. Для середнього пилу (0,01
-0,005 мм) характерний підвищений вміст слюд, які надають фракції
особливої пластичності і зв’язності. Ця фракція більш дисперсна, краще
втримує вологу, має слабку водопроникність, нездатна до коагуляції. Тому
ґрунти, в яких переважає фракція грубого і середнього пилу, схильні до
запливання й ущільнення.

Пил тонкий (0,005-0,001 мм) характеризується відносно високою
дисперсністю, складається із первинних і вторинних мінералів. Він
схильний до коагуляції і структуроутворення., володіє вбирною здатністю,
містить підвищену кількість гумусу. Водночас він має низьку
водопроникність, містить багато недоступної для рослин води, схильний до
набухання й осідання, липкості, тріщинуватості, щільного складення.

Мул (менше 0,001 мм) складається переважно із високодисперсних вторинних
мінералів. Із первинних мінералів в ньому трапляються кварц, ортоклаз,
мусковіт. Мулиста фракція відіграє велику роль у фізико-хімічних
процесах, які відбуваються у ґрунті. Вона має високу вбирну здатність,
містить багато гумусу, елементів зольного й азотного живлення рослин.

Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом

В основу класифікації ґрунтів і порід за гранулометричним складом
покладено співвідношення фізичного піску та фізичної глини. Нині
переважно використовується класифікація ґрунтів за гранулометричним
складом, яка запропонована Н.А. Качинським (табл. 4.1).

Наприклад, якщо показник фізичної глини — 25,4%, а фізичного піску —
74,6% у підзолистому типі ґрунтоутворення, то гранулометричним складом
ґрунту буде легкосуглинковий.

Від гранулометричного складу ґрунтів значною мірою залежать їх
властивості. Піщані та супіщані ґрунти називають легкими, оскільки вони
легко обробляються, а суглинкові та глинисті — важкими, тому що їх
обробіток пов’язаний із значними енергетичними затратами.

Гранулометричний склад впливає на швидкість просихання ґрунту, визначає
опір ґрунтів на ґрунтообробні знаряддя.

Істотну роль гранулометричний склад ґрунту відіграє в тепловому режимі
ґрунтів: як правило, легкі ґрунти (піщані, супіщані) є теплішими, тобто
скоріше навесні розмерзаються і прогріваються, що особливо важливо для
умов Полісся; важкі ґрунти (суглинкові та глинисті) краще забезпечені
поживними речовинами, ніж піщані та супіщані.

Окремі сільськогосподарські культури в міру своїх фізіологічних
особливостей для оптимального росту і розвитку вимагають ґрунтів з
відповідним гранулометричним складом. Наприклад, виноград дає
найякісніші ягоди на щебенюватих ґрунтах; тютюн — на ґрунтах легкого
гранулометричного складу; картопля, баштанні та овочеві культури
найкраще ростуть на супіщаних і легкосуглинкових фунтах, а пшениця,
овес, буряки — на середньо- й важкосуглинкових ґрунтах.

Таблиця 1.

Класифікація ґрунтів І порід за гранулометричним складом

(за I.C. Каурічевим, 1982)

Список використаної літератури

Герасимов И.П., Глазовская М.А. Основы почвоведения и география почв.
М., Географгиз, 1990.

Добровольский В.В. Гипергенез четвертичного периода. — М., Недра, 1996.

Основи геології та геоморфології. – М., 1994.

Панас P. M. Ґрунтознавство: навчальний посібник. — Львів: «Новий Світ —
2000», 2006. — 372 с.

Петров В.П. Основы учения о древних корах выветривания. — М., Недра,
1997

Страхов Н.М. Основы теории литогенеза. Т.1. — М., изд во АН СССР, 1960.

Фридланд В.П. Почвы и коры выветривания влажных тропиков. М., Наука,
1964.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *