Шпаргалка

Шпаргалка

Акціонерне товариство – підприємство, яке створене на засадах угоди
юридичними та фізичними особами шляхом об’єднання їхнього майна з метою
здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого поділений на
певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе
відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Актив балансу – перша частина бухгалтерського балансу підприємства, в
якій відображено майно за складом і розміщенням.

Амортизація – процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів
засобів на вартість продукції, що виробляється, з метою її повного
відшкодування.

Асоціація – форма договірного об’єднання підприємств та інших
підприємницьких структур з метою постійної координації підприємницької
діяльності.

Баланс нетто – бухгалтерський баланс, який не включає регулюючі статті.

Баланс-брутто – бухгалтерський баланс, який включає регулюючі статті.

Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства за всіма
видами діяльності, яка відображається в його балансі.

Банкрутство – неспроможність юридичної особи – суб’єкта підриємницької
діяльності, повя‘зана з недостатністю активів у ліквідній формі,
задовольнити у встановлений для цього строк пред’явлені з боку
кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед бюджетом.

Валова виручка – повна сума грошових надходжень від реалізації
продукції, робіт, послуг і матеріальних цінностей.

Валова продукція – вартісний показник, який характеризує загальний
показник промислово- виробничої діяльності підприємства. До її складу
включають: готову продукцію; напівфабрикати, які відпускаються на
сторону; вартість промислових робіт та послуг; залишки незавершиного
виробництва, інструментів і приладів.

Валовий прибуток – різниця між сукупністю доходів і видатків фірми до
сплати податків.

Велике підприємство – суб’єкт господарювання, який виробляє або велику
частку загального обсягу виробництва галузі, або вважається великим за
розміром (кількість зайнятих робітників чи акціонерів, обсяг реалізації,
розмір активів, прибуток), або якому притаманні обидві ознаки.

Виробнича інфраструктура – комплекс галузей господарства, які
обслуговують сферу матеріального виробництва.

Виробнича потужність – максимально можливий випуск продукції у
номенклатурі та асортименті при повному використанні виробничого
обладнання та виробничих площ з урахуванням застосування передової
техніки виробництва і наукової організації праці.

Виробничий процес – сукупність взаємопов’язаних процесів праці та
природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали та
напівфабрикати перетворюються на готову продукцію.

Виробничі фонди – сукупність засобів виробництва, які має підприємство
для здійснення процесу виробництва. До складу виробничих фондів входять
основні та оборотні фонди.

Внутрішня норма дохідної інвестиції – дисконтна ставка, за якої чистий
приведений дохід дорівнює нулю.

Господарське товариство – підприємства, установи, організації, створені
на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання
їхнього майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Дочірнє підприємство – підприємство з правами юридичної особи,
контрольний пакет акцій або статутний фонд якого належать іншому
підприємству.

Економічна безпека держави – такий стан економіки, який дозволяє гідно
задовольняти суспільні потреби при ефективному використанні продуктивних
сил, навколишнього середовища і світових господарських зв’язків.

Економічна безпека підприємства – стан найефективнішого використання
корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей для запобігання
внутрішніхм і зовнішним негативним впливам і загрозам, забезпечення
стійкого функціонування.

Економічна ефективність виробництва – кількісне співвідношення
результатів господарської діяльності і витрат.

Заробітна плата – сукупність виплат у грошовій формі, які отримує
робітник за певний період часу.

Інвестиції – вкладення капіталу в підприємницьку діяльність з метою
забезпечення його збільшення у майбутньому.

Індекс рентабельності інвестицій – показник оцінки ефективності
інвестицій, який визначається як відношення суми дисконтованих грошових
потоків за весь інвестиційний період до суми дисконтованих інвестицій.

Інновація — використання результатів наукових досліджень і розробок,
спрямованих на вдосконалення процесу виробничої діяльності, економічних,
правових та соціальних відносин у сфери науки, культури, освіти та інших
сферах діяльності суспільства.

Календарне планування – складник оперативно-виробничого планування, яке
включає розробку конкретних виробничих завдань для підприємства в цілому
та його структурних підрозділах на короткий період часу.

Кваліфікація – сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що
визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних
функцій обумовленої складності.

Колективне підприємство – суб’єкт господарювання, утворений в процесі
викупу державного підприємства або на основі іншого законного придбання
майна трудовим колективом.

Командитне товариство – товариство, в якому разом з одним або більш
учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку
діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім
своїм майном, є один або більше учасників, що їхня відповідальність
обмежується вкладом у майні товариства.

Комерційне підприємство – самостійна виокремлина господарська одиниця з
правом юридичної особи, яка займається комерційною діяльністю і має за
мету отримання максимального прибутку.

Конкурентноспроможність продукції – сукупність споживчих якостей товару,
які відображають його відмінність від аналогічного товару за ступенем
відповідності конкретним суспільним потребам і вартості.

Консорціум – тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського
капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї та досягнення
загальної мети.

Концерн – форма статутного об’єднання підприємницьких структур, що
характеризуються органічним поєднанням власності та контролю.

Корпорація – акціонерна форма власності, що передбачає колективне
володіння власністю (капіталом), концентрацію функцій управління
підприємством в руках професійних управляючих (менеджерів).

Кредитоспроможність підприємства – наявність у підприємства передумов
для отримання кредиту та його повернення в строк.

Ліквідність підприємства – спроможність підприємства своєчасно
розрахуватися за забов’язаннями або можливість перетворення статтей
активу балансу в гроші для оплати забов’язань.

Мале підприємство – суб’єкт господарювання з певним кількісним критерієм
чисельності працюючих та обсягів господарського обігу.

Масове виробництво тип виробництва, який характеризується вузькою
номенклатурою і великим обсягом випуску продукції, яка безперервно
виробляється протягом тривалого часу.

Методи управління – способи, засоби управлінської діяльності, за
допомогою яких робота персоналу спрямовується на досягнення цілей, які
стоять перед об’єктом управління.

Мотивація – спонукальна причина, привід до будь-якої дії.

Науково-технічна революція – докорінна якісна трансформація суспільного
розвитку на основі новітніх наукових відкриттів і винаходів, що
справляють революціонізуючий вплив на змінювання знарядь і предметів
праці, технології, організації та управління виробництвом, характеру
трудової діяльності людей.

Науково-технічний прогрес – постійний процес створення нових і
вдосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої
продукції з використанням досягнень науки.

Нематеріальні активи – права на використання об’єктів промислової та
інтелектуальної власності, а також інші майнові права.

°

E TH i

i

?

I i

&

&

^Jph7 – складова потенціалу підприємства, здатна приносити економічну
користь протягом тривалого періоду, для якої характерні відсутність
матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розміру
майбутнього прибутку від її використання.

Оборотні кошти — сукупність грошових коштів підприємства, необхідних
для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів і
фондів обігу.

Оборотні фонди частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності
предметів праці, елементи яких цілком споживаються у виробничому циклі,
змінюють або ж повністю втрачають свою натуральну форму й переносять
повністю свою вартість на вартість продукції, що виробляється.

Одиничне виробництво – тип виробництва, який характеризується широкою
номенклатурою продукції і малим обсягом її випуску.

Оперативно-виробниче планування – система рахунків з регулювання процесу
виробництва з метою ритмічної роботи.

Організаційна структура управління – форма системи управління, яка
визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

Організаційний прогрес – удосконалення існуючих і застосування нових
методів і форм організації виробництва і праці, елементів господарського
механізму в усіх ланках управління економікою.

Орендне підприємство — суб’єкт господарювання, який здійснює
підприємницьку діяльність на основі взятого ним в оренду майнового
комплексу.

Основні фонди – засоби праці, які мають вартість і функціонують у
виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня
вартість переноситься конкретною працею на виготовлену продукцію (платні
послуги) частинами в міру спрацювання.

Партнерські зв’язки – система договірних відносин, які встановлюються
між підприємцями (партнерами) і дозволяють кожному з них досягти
очікуваного результату за рахунок обміну плодами своєї діяльності.

Пасив балансу – друга частина бухгалтерського балансу підприємства, в
якій відображено джерела формування майна.

Персонал – сукупність постійних працівників, які мають необхідну
професійну підготовку та (або) досвід практичної діяльності.

Підприємництво – самостійна, ініціативна фінансово-господарська
діяльність громадян, яка спрямована на отримання прибутку (доходу) і
здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту
майнову відповідальність або ж від імені та під майнову відповідальність
юридичної особи-підприємства (організації).

Підприємство – самостійна виокремлена виробнича господарська одиниця
(суб’єкт господарювання) в системі суспільного розподілу праці; основна
форма організації виробничо-господарської діяльності у сучасній
економіці.

Планування – процес розробки плану, який регламентує певний порядок,
послідовність здійснення наміченої на конкретний період програми дій
(розвитку) конкретного об’єкта з визначенням мети, змісту, обсягів,
методів і засобів, терміну виконання.

Платоспроможність підприємства – спроможність підприємства виконувати
свої зовнішні забов’язання, використовуючи свої активи.

Повне товариство – товариство, всі учасники якого займаються спільною
підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за
зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Прибуток – кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, який
визначається як різниця між виручкою і витратами.

Приватне підприємство – підприємство, яке функціонує на основі права
приватної власності.

Продуктивність праці – кількісне відношення обсягу отриманого продукту
до праці, затраченої на її виготовлення.

Професія – вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує
відповідного комплексу спеціальних знань і практичних навичок.

Реальні інвестиції – вкладення капіталу в матеріальні та нематеріальні
активи підприємства.

Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-економічних,
правових і технічних заходів, спрямованих на зміну структури
підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правових
форм, з метою конкурентноспроможності продукції та підвищення
ефективності виробництва.

Санація – комплекс послідовних взаємопов‘язаних заходів
фінансово-економічного, виробничо-технічного, соціального характеру,
спрямованих на виведення суб’єкта господарювання з кризи і відновлення
або досягнення ним прибутковості та конкурентноспроможності.

Серійне виробництво – тип виробництва, який характеризується обмеженою
номенклатурою і відносно великим обсягом випуску продукції, яка
виробляється періодично повторюваними партіями.

Сертифікація – дія, яка за допомогою сертифіката відповідності або знака
відповідності підтверджує, що продукція чи послуга відповідає певному
стандарту або іншому нормативно-технічному документу.

Синдикат – одна із форм монопольного об’єднання підприємств з метою
здійснення комерційної діяльності при одночасовому зберіганні юридичної
та виробничої самостійності.

Собівартість продукціії – грошова форма поточних витрат підприємства на
виробництво та збут товарів, робіт, послуг.

Спеціальність – різновид трудової діяльності в межах професії.

Спільне підприємство – підприємство, створене на основі об’єднання майна
двох або більше країн, які мають права юридичної особи.

Стандартизація – діяльність із встановленням норм, правел і
характеристик з метою забезпечення якості продукціі.

Стратегічне планування – процес прийняття управлінських рішень щодо
формування стратегій, розподілу ресурсів, адаптації компанії до умов
зовнішнього середовища, внутрішньої організації.

Термін окупності інвестицій – показник ефективності інвестицій, що
характеризує термін, за який вони повністю окупаються.

Технічний розвиток підприємства – сукупність організаційно-технічних
заходів, які виступають завершальним етапом певних науково-технічних
програм, здійснюється у межах підприємства і виконують роль
інтенсифікатора щодо певних ділянок виробничого процесу.

Товариство з додатковою відповідальністю – товариство, статутний фонд
якого поділений на частки, розміри яких визначені установчими
документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги
своїми внесками до статутного фонду, а у разі недостатності цих сум –
додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному
розмірі до внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю – товариство, що має статутний
фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими
документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх
вкладів.

Товарна продукція – економічний показник, який характерізує у
грошовомувигляді обсяг виробленої та готової до реалізації продукції.

Трудові ресурси – частина працездатного населення, що за своїми
віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері
діяльності.

Управління – цілеспрямований тиск на організовану систему, який
забезпечує збереження її певної структури, підтримку режиму та мети
діяльності.

Фінансовий стан підприємства – система показників, які відображають
наявність, розміщення і використання ресурсів, фінансову стійкість
підприємства, ліквідність балансу.

Фінансові інвестиції – вкладення капіталу в різні види фінансових
інструментів.

Франчайзинг – надання права на виробництво та (або) збут продукції
(послуги) з практичною допомогою у справі організації та управління
бізнесом.

Функції управління – певний вид діяльності людей з управління
підприємством. Розрізняють такі функції: планування, організація,
мотивація і контроль.

Холдинг – вид підприємницької діяльності, який передбачає придбання
контрольних пакетів акцій різних компаній з метою встановлення ними
контролю.

Ціна – грошовий вираз вартості товару.

Чистий прибуток – залишок валового прибутку після сплати податків.

Чистий приведений дохід – показник оцінки ефективності інвестицій, який
визначається як різниця між сумою дисконтованих грошових потоків за весь
інвестиційний період та сумою дисконтованих інвестицій.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *