Особливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості (реферат)

Особливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості

Підприємства харчової промисловості при формуванні цін мають враховувати
особливості ціноутворення, які визначаються роллю галузі в житті країни
і суспільства, структурою харчової промисловості, функціями, які вона
виконує. На ціноутворення в харчовій промисловості впливають: виробник,
споживач, держава та імпортери продовольства. Вивчення впливу цих
суб’єктів на підприємство харчової промисловості обумовлює визначення
особливостей ціноутворення.

Вітчизняні та зарубіжні вчені А. Наумчик, О. Варченко, Б. Пасхавер, Г.
Черевко, О. Лівінський, В. Котляренко та інші досліджували особливості
діяльності підприємств харчової промисловості. Так, А. Наумчик визначає
складові зовнішнього середовища, які впливають на діяльність
підприємства. О. Варченко спирається на питання державного та ринкового
регулювання продовольчої безпеки через регулювання цін та ціноутворення
на підприємствах харчової промисловості. Б. Пасхавер також приділяє
значну увагу питанням продовольчої безпеки, ціновій ситуації та ціновій
політиці в агросфері, ціновій конкуренції на продукти харчування. За Г.
Черевко та О. Лівінським держава вагомо впливає на ціноутворення в
різних галузях промисловості, а особливо на підприємствах харчової
промисловості. В. Котляренко узагальнює чинники впливу на розвиток
харчової промисловості. Разом з тим, окремі питання ще залишаються
недостатньо вивченими. Зокрема, практично залишається недослідженим таке
складне, але дуже важливе питання, як особливості ціноутворення на
підприємствах харчової промисловості.

Визначення цін на підприємстві залежить від декількох особливостей
діяльності підприємств. І однією з цих особливостей є галузева
приналежність.

Виділимо та охарактеризуємо такі особливості ціноутворення на
підприємствах харчової промисловості: соціальний характер продукції
галузі; масштаб державного регулювання; залежність цін на продукцію
харчової промисловості від витрат та цін постачальників сировини;
інтенсивність конкуренції на продукти харчування на світовому та
національному ринках. З метою з’ясування інтенсивності впливу
особливостей ціноутворення на ціну на підприємствах харчової
промисловості ці особливості проаналізуємо як в теоретичному аспекті,
так і з точки зору практичної діяльності певного підприємства харчової
промисловості.

Соціальний характер харчової промисловості пояснюється ґрунтовним
впливом рівня цін на життєдіяльність населення. Виходячи з визначення
характеристики структури харчової промисловості, ролі галузі та переліку
функцій, які виконує галузь в житті країни, визначальною стає така
особливість як соціальний характер галузі. Харчова промисловість має
соціальне значення, забезпечує здоров’я нації та соціально-економічну
безпеку країни [1]. Соціальний характер галузі проявляється також у
гарантуванні продовольчої безпеки країни [2]. Оскільки розвиток харчової
промисловості нерозривно пов’язаний з продовольчою безпекою держави,
наявність продуктів харчування впливає на фізичний та психічний стан
людей, від чого змінюється рівень соціального, політичного та
економічного спокою в державі [3]. Найбільш соціально важливими галузями
харчової промисловості є хлібопекарська, м’ясна, молокопереробна.
Поступаються їм рибна, мукомельно-круп’яна, олійножирова,
плодоовочеконсервна. При визначенні цін на продукцію соціально важливих
галузей харчової промисловості доцільно враховувати рівень доходів
населення.

Оскільки держава підтримує соціально незахищені категорії населення
через регуляторну цінову політику, для підприємств харчової
промисловості, в яких ціноутворення підлягає державному регулюванню,
основною особливістю, що має враховуватися у встановленні цін, є
державне регулювання. Держава обмежує рівень рентабельності, тобто
здійснюється регулювання складових ціни [4], а також встановлює
мінімальні чи максимальні ціни на деякі продукти харчування. На одних
підприємствах харчової промисловості таке регулювання здійснюється
постійно, на інших — тільки в період кризи в економіці. Крім
адміністративних методів регулювання ціноутворення в харчовій
промисловості, держава використовує опосередковане регулювання цін, яке
проявляється в різних формах [5], а саме: надання підприємствам
податкових пільг, повне звільнення від сплати податків, державне
замовлення, виважена експортно-імпортна політика, суворе дотримання
чинного антимонопольного законодавства, державна інвестиційна політика.

Державою регулюються ціни на такі види продукції підприємств харчової
промисловості: встановлюються граничні рівні рентабельності та
торговельні націнки на дитяче харчування, хліб, борошно, передбачається
регулювання цін на макаронні вироби, крупи, цукор, м’ясну та молочну
продукцію, яйця, соняшникову олію; з метою підтримки вітчизняного
виробника встановлюються мінімальні ціни на цукор та алкогольні напої. З
метою підтримки вітчизняного виробника встановлюють мінімальні ціни на
цукор та алкогольні напої. На інші види продукції харчової промисловості
встановлюються вільні ринкові ціни самим підприємством-виробником. Не
поширюється регулювання рівня рентабельності при зміні цін на пиво,
безалкогольні напої, кондитерські вироби, карамель, ірис, молоко
згущене, коньяки, вина виноградні марочні. З метою обмеження монополізму
здійснюється декларування цін на м’ясопродукти, молочну продукцію,
маргарин, сіль, цукор, олію. Отже, поширення масштабу державного
регулювання цін обмежує дії підприємств харчової промисловості щодо
ціноутворення і вносить значні обмеження до прогнозування цін.

становить 80-90% ціни виробу. У зв’язку з цим кінцева ціна на виріб
залежить від ціни сировини і матеріалів, які виробляє агропромисловий
комплекс. Постачальниками сировини для харчової промисловості виступають
рослинництво та тваринництво. А тут спостерігається пряма залежність
ціни від погодно-кліматичних умов, які є передумовою врожайності.
Посушливе чи, навпаки, занадто вологе літо, може стати основним чинником
зміни цін на продукти харчування в харчовій промисловості. Слід також
зазначити на процеси реструктуризації в сільському господарстві протягом
останніх років. Ці зміни опосередковано також можуть спричиняти
коливання рівня цін на сільськогосподарську сировину. Агропромисловий
комплекс України виробляє майже всі ресурси, які необхідні для
виробництва продуктів харчування підприємствам харчової промисловості за
незначним винятком. Відсутню сировину підприємства харчової
промисловості купують на світовому ринку, орієнтуючись на світові ціни.

Рівень конкуренції на всі продукти харчування досягли неймовірних
розмірів, що свідчить про те, що сформована ціна на підприємствах
харчової промисловості має відповідати кон’юнктурі ринку. На даному
етапі умови для конкуренції на внутрішньому ринку вітчизняних продуктів
з імпортними аналогами несприятливі [6]. У наших товаровиробників вищі
затрати виробництва, що пов’язане із технологічним відставанням,
загальним станом економіки і інфляційними процесами. Крім того, відсутня
необхідна ринкова інфраструктура, нерозвинутий маркетинг, у тому числі і
рекламні заходи для просування товарів вітчизняного виробництва. Отже,
Україна, насамперед, має захистити внутрішній ринок від зовнішньої
експансії, а також вести активний пошук споживачів своєї продовольчої
продукції відповідно до кон’юнктури світового ринку на основі
довгострокового взаємовигідного партнерства, виходу з кризи та
подальшого розвитку підприємств харчової промисловості. Крім того,
необхідно впровадити нові високі технології з випуску
конкурентноспроможної продукції на діючих підприємствах, створювати малі
підприємства з переробки сільгосппродукції [7].

Узагальнюючи, слід визначити такі особливості ціноутворення на
підприємствах харчової промисловості, які дійсно вагомо впливають на
формування цін. До них слід віднести: соціальний характер продукції
галузі, масштаб державного контролю та регулювання, залежність цін на
продукцію від цін на сировину, інтенсивність конкуренції на міжнародному
та національному ринках.

Визначення інтенсивності впливу особливостей ціноутворення на формування
цін на продукти харчування подано в табл. 1.

Таблиця 1

Вплив особливостей ціноутворення на підприємствах харчової промисловості
на ціну на продукти харчування

**** — дуже сильний вплив на рівень цін на продукти харчування,

*** — сильний вплив на рівень цін на продукти харчування,

** — середній вплив на рівень цін на продукти харчування,

* — незначний вплив на рівень цін на продукти харчування,

0 — відсутній вплив на рівень цін на продукти харчування.

Висновки.

Розгляд особливостей ціноутворення на підприємствах харчової
промисловості (табл.1) дозволяє зробити наступні висновки. Кожне
підприємство галузі зіштовхується з визначеними особливостями
ціноутворення, які з певною інтенсивністю впливають на прогнозовану
ціну. Найбільш суттєвого впливу зазнають м’ясна, молокопереробна,
мукомельно-круп’яна, олійножирова промисловість. Найменший вплив
особливостей формування цін випробовують кондитерська та
пивобезалкогольна галузі.

Крім наведених особливостей ціноутворення, існують інші ціноутворюючі
чинники, які є характерними не для всіх підприємств харчової
промисловості, але які слід враховувати при формуванні цін. При цьому
слід звернути увагу на залежність цін від витрат на паливо та
енергоносії, витрат на упаковку, сезонності виробництва продуктів
харчування, світові котирування цін. Слід зазначити, що вплив цих
чинників вносить певні корективи на визначення остаточної ціни
продукції. Так, вартість енергоносіїв впливатиме на формування цін при
виробництві хліба, макаронних виробів, круп, кондитерських виробів,
ковбасних виробів, твердого сиру, соків та пива. Вартість палива слід
врахувати в ціноутворенні на макаронні вироби, крупи, рибні вироби,
цукор, соняшникову олію, мінеральну воду, горілку, вино, плодоовочеві
консерви, кондитерські вироби, приправи, харчові добавки. Вартість
упаковки істотно збільшуватиме ціну на соки, соуси, консерви, пиво,
алкоголь, безалкогольні напої, соняшникову олію. Сезонність виробництва
і споживання спричиняє коливання цін на молочні вироби, морозиво, цукор,
соняшникову олію, плодоовочеві консерви, пиво, безалкогольні напої,
алкоголь. Від світових котирувань цін залежать ціни на борошно, крупи,
м’ясні та рибні вироби, цукор.

На підприємствах харчової промисловості особливості певні особливості
вагомо впливають на формування цін, а інші — мають незначний вплив.
Визначення цього впливу потрібно виробникам продуктів харчування на
етапі прогнозування цін. Розробляючи прогноз цін, важко не звернути
увагу на ці галузеві особливості, притаманні найбільшою мірою
підприємствам харчової промисловості.

Література:

1. Наумчик А. Методологические подходы к формированию стратегии развития
аграрного сектора / А. Наумчик//Вісник Київського національного
торговельно-економічного університету.-2006. — №2. — С.24-30.

2. Варченко О. К вопросу соединения государственного и рыночного
регулирования продовольственной безопасности / О. Варченко // Экономика
Украины. — 2004. — № 7. — С. 53-59.

3. Пасхавер Б. Продовольственный аспект преодоления бедности / Б.
Пасхавер // Экономика Украины. -2004. — № 10. — С. 71-76.

4. Черевко Г.В. Держава і ринок / Г.В. Черево, П.С. Березівський — Л.:
Українські технології, 1998. — 116 с.

5. Лівінський О.М. Державне управління і ціноутворення в ринкових умовах
/ О. М. Лівінський // Економіка та держава. — 2005. — № 3. — С. 6-9.

6. Никитин С. Мировые цены: особенности формирования / С. Никитин //
МЭМО. — 1997. — № 3. — С. 5-18.

7. Котляренко В.О. Євроінтеграційна модель харчової промисловості 21
ст.: можливості для України / В.О. Котляренко // Формування ринкових
відносин в України. — 2004. — № 3. — с. 38-45.

8. Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Збірник наукових праць. № 20,
2008 рік, с.23-28

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *