Податкова система України в умовах трансформаційного періоду та напрями її вдосконалення (реферат)

Реферат на тему:

Податкова система України в умовах трансформаційного періоду та напрями
її вдосконалення

Податки є важливим складовим елементом економічних відносин
суспільства. Вони виникли разом з появою держави, як умова її розвитку і
функціонування. Протягом усього періоду існування фіскальної системи
ведуться пошуки формування такої податкової системи, яка б, з одного
боку, забезпечувала казну для виконання державою її функцій, а з другого
боку, сприяла б розвитку економіки, зростанню національного багатства
країни та добробуту її народу.

Основні теоретичні засади оподаткування сформульовано в працях класиків
економічної теорії — А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Кейнса, Дж. Стюарта Міля.
Характерною рисою сучасних теорій податків західних економістів є не
стільки відмінність між різними концепціями, ідеями, науковими школами,
підходами до формування податкової політики, як їхня конвергенція,
взаємопроникнення окремих положень однієї школи в концепцію іншої і
навпаки. Таке взаємозбагачення забезпечує формування цілеспрямованої
ефективної податкової системи в країні.

Податки виконують фіскальну (бюджетонаповнюючу), розподільчо-регулюючу,
стимулюючо-обмежувальну функцію, функцію соціального захисту
непрацездатної частини населення. Остання є відносно новою для них
функцією, характерною для країн з розвинутою ринковою економікою.
Податки все більшою мірою використовуються для вирішення соціальних
проблем — забезпечення належного рівня життя, охорони здоров’я,
загального професійного навчання населення тощо.

Україна до дня проголошення своєї незалежності не мала своєї податкової
системи. Її формування започатковано лише в 1991-1992 рр. прийняттям
низки законів та затвердженням порядку їх стягнення. Вибудова податкової
системи України відбувалася без її попереднього науково-теоретичного
обґрунтування, методом проб і помилок, запозичення схем оподаткування
країн ринкової економіки. Засадничі принципи розбудови податкової
системи впроваджувалися не лише з врахуванням об’єктивних
соціально-економічних процесів, а й тиску політичних чинників. Процес
формування податкової системи триває і дотепер.

Динаміка структури податків в Україні відображає постійні зміни в них,
що є наслідком нестабільності податкового законодавства, внесення до
нього доповнень, змін, які не завжди сприяють його поліпшенню. Це
несприятливо впливає на розвиток економіки, фінансовий стан підприємств,
інвестиційний клімат та очікування економічних агентів.

В податковій системі України провідну роль відіграють прямі податки,
якими оподатковуються доходи фізичних, юридичних осіб та джерела, які
приносять дохід (власність, земля, лісові ресурси тощо). В бюджетних
доходах України частина цих податків у 2003 р. (без коштів соціальних
фондів) становила 60,6%. Основними видами прямих податків є податок на
доходи фізичних осіб, податок на прибуток, а також податок на ресурси,
що приносять дохід фізичним та юридичним особам.

gdEK¤

„`„a$gdEK¤ Існує необхідність внесення змін до Закону «Про оподаткування
доходів фізичних осіб» у тій його частині, у якій передбачена сплата
податків з доходів, отриманих у вигляді процентів на грошові вклади в
ощадбанку, комерційних банках. Цей новий для нашого населення вид
податкового платежу, як і інші, має бути диференційований залежно від
величини отриманого за вкладами доходу. Річний дохід, який не перевищує
річний фонд прожиткового мінімуму, має бути звільнений від сплати
податку, а оподатковуватися лише та сума, яка перевищує його.

Доцільно, впровадити диференційований податок на нерухомість, житло,
звільнити від цього податку тих громадян, які користуються житлом у
межах, встановлених законом норм користування житловою площею.
Наднормативний лишок повинен оподатковуватися залежно від його величини.

В умовах розширення актів перепродажу майна, нерухомості та інших
матеріальних цінностей з метою отримання спекулятивного доходу та
збільшення надходження коштів у бюджет держави доцільно встановити
податок на доход, який утворюється як різниця між ціною, за якою
реалізується нерухомість, і ціною, за якою вона придбана. Впровадження
цього податку дасть можливість, з одного боку, отримати додаткові
грошові ресурси в бюджет, а з другого — звузити тіньовий ринок
нерухомості, де при купівлі-продажу діє низька офіційна і висока
неофіційна ринкова ціна, яка передається продавцеві неврахованою
готівкою або перераховується на рахунок в банку.

Для стимулювання виробництва і підвищення його ефективності доцільно
впровадити норму оподаткування, за якої приріст прибутку в
оподатковуваному періоді, порівняно з попереднім роком, оподатковується
за ставкою, яка в 2 рази менша базової, а в пріоритетних галузях — за
нульовою ставкою. Це буде вигідно і підприємствам, і державі в
довгостроковому періоді.

Існує нагальна необхідність вдосконалення справляння ПДВ. Нині він через
невпорядкованість податкових пільг значною мірою втратив
бюджетонаповнюючу функцію і став одним із найбільш криміналізованих
видів податку. В 2004 р. в бюджет держави надійшло ПДВ в обсязі всього
4,8% валового внутрішнього продукту (16,7 млн. грн.), а мало б бути за
логікою його стягнення — 20%. Удосконалення тут має йти по лінії
диференціації ставок ПДВ за товарними групами залежно від їх
соціально-економічного значення в житті населення та їх ролі у розвитку
виробництва.   

Для підвищення ефективності стягнення ПДВ необхідно провести своєрідну
інвентаризацію усіх наданих пільг по ПДВ з тим, щоб відмінити пільги для
тих платників податків, які використовують їх не за призначенням, або
яким вони надані необґрунтовано. Наведення елементарного порядку в цій
справі дало б можливість істотно збільшити надходження у бюджет.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *