Організація управлінської праці в органах державної податкової служби (реферат)

Реферат на тему:

Організація управлінської праці в органах державної податкової служби

План

1. Поняття, завдання, основні напрями організації управлінської праці

2. Особливості організації управлінської праці окремих категорій
працівників органів ДПС України

Література 1. Поняття, завдання, основні напрями організації
управлінської праці

Питання про поняття та зміст організації управлінської праці – одне з
найбільш важливих у науці управління. Актуальність його зростає із
розширенням обсягу та складності роботи, що необхідно виконувати
працівникам органів ДПС, особливо інформації, яка надходить у зв’язку з
цим.

Будь-який трудовий процес – це єдність трьох його складових: власне
праці, предметів та знарядь праці. Для раціонального їх використання
необхідна та організація діяльності, яка забезпечила б раціональне
поєднання робочої сили із знаряддями та предметами праці для досягнення
конкретної “виробничої” мети. Проблема організації праці має відношення
як до сфери матеріального виробництва, так і до сфери управління,
зокрема органами ДПС. Тут ми маємо працівника ДПС (живу працю), методи
та засоби (включаючи технічні), обробку інформації (знаряддя праці), а
також інформацію (предмет праці).

Органічне поєднання даних компонентів здійснюється у трудовому процесі,
у результаті якого створюється продукт праці – зведення, аналітична
довідка, прогноз, проект управлінського рішення (наказу, інструкції,
положення тощо).

Для поєднання праці із її знаряддями та предметом недостатньо тільки їх
наявності. Тут потрібні організаційні передумови, які передбачають:

– оволодіння працівником технікою та відповідними прийомами та методами
обробки інформації;

– створення робочого місця;

– створення умов праці.

Крім того, для реалізації усіх передумов необхідні норми й порядок
використання ресурсів, дотримання дисципліни праці, форми її розподілу,
кооперації та стимулів.

Здійснення організаційних передумов, завдяки яким людські ресурси
поєднуються зі знаряддям та предметами праці, раціональне використання
даних компонентів і є організацією праці. Науковою вона стає у тому
випадку, коли в основу її кладуться результати наукових розробок, а не
тільки інтуїція, традиції та здоровий глузд.

Наукова організація праці – це така її організація, за якої практичному
впровадженню конкретних заходів передує ретельний науковий аналіз
трудових процесів та умов їх виконання.

Різновидністю організації праці є організація управлінської праці, яка
має своїм завданням раціоналізацію розумових зусиль і тим самим
підвищення продуктивності розумової праці. Іншими словами, організація
управлінської праці має максимально розвантажити людину, яка займається
оперуванням інформації, розробкою і реалізацією управлінських рішень,
від надлишкових фізичних, розумових навантажень і технічної праці з тим,
щоб у неї залишилось якомога більше часу і сил для творчої діяльності.

Ураховуючи зазначене, основними елементами (напрямами) організації
управлінської праці є:

– удосконалення форм розподілу та кооперації праці;

– поліпшення організації та обслуговування робочих місць;

– раціоналізація трудового процесу;

– впровадження передових прийомів і методів праці;

– удосконалення нормування праці;

– оптимізація матеріального й морального стимулювання;

– поліпшення умов праці;

– поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

– раціоналізація режимів праці;

– зміцнення дисципліни праці та розвиток творчої активності її
учасників.

Зазначені напрями організації управлінської праці універсальні, тобто
можуть застосовуватись у будь-який сфері людської діяльності. Зміст же
їх обумовлюється характером конкретної діяльності та особливостями
сфери, у якій вона здійснюється.

Усі названі напрями тією чи іншою мірою застосовуються в органах ДПС,
проте найбільше значення набули троє із них:

– організація раціонального використання часу;

– раціоналізація трудових операцій;

– створення сприятливих умов праці.

Підвищення ефективності використання робочого часу – одне з найбільш
важливих завдань, які стоять перед кожною соціальною системою.

Для органів ДПС економія часу виражається у здійсненні різних операцій
щодо управління з найменшими втратами часу.

З цього погляду управлінська праця має кількісну та якісну
характеристики.

До кількісних характеристик належать робочий день, фонд робочого часу,
ефективний фонд часу.

Робочий день – нормативно виділена частина доби, протягом якої працівник
виконує свої функціональні обов’язки.

Фонд робочого часу – загальна кількість робочого часу одного
співробітника або групи за визначений календарний проміжок (рік,
півріччя, квартал, місяць, тиждень).

Ефективний фонд часу – кількість робочого часу, яка корисно
використовується протягом планового періоду.

Номінальний фонд часу – максимальна кількість робочого часу, яка може
бути використана впродовж планового періоду.

Управлінська праця в органах ДПС характеризується і якісними
характеристиками, пов’язаними з видами витрат часу. Недостатньо добре
організована робота працівників податкової служби призводить до
невиправданих втрат часу як податківців, так і громадян та суб’єктів
підприємницької діяльності.

Діяльність керівників та інших працівників ДПС пов’язана з розв’язанням
різноманітних питань, що потребує високої загальної культури та
універсальності знань. Раціональне використання робочого часу сприяє
поповненню знань, попереджує психічні перевантаження.

Раціональна організація використання робочого часу визначається рядом
факторів: рівнем професійної підготовки працівників, стилем роботи
керівників, загальним характером організації праці, ступенем свідомості
працівників. Проте головним є розуміння працівниками необхідності
аналізувати витрати свого часу та планувати його використання.

Основу раціональної організації використання часу становить планування
особистої праці. Це передбачає попереднє вивчення та облік витрат часу
на окремі види робіт, виконуваних згідно з функціональними обов’язками,
і наступний аналіз даних обліку. Це дозволяє виявити структуру трудового
процесу, уявлення про яку буде тим повніше та об’єктивніше, чим більша
група працівників обстежується і чим триваліший період відповідного
вивчення.

Вивчення такої структури дає змогу з’ясувати, на розв’язання яких питань
робочий час в основному витрачається.

Порівняння організації управлінської праці співробітників, які обіймають
однакові посади, або однойменних груп співробітників різних установ дає
змогу виявити існуючі недоліки, упевнитись у можливості більш
раціонального виконання окремих операцій.

Інколи керівники витрачають багато часу на завдання, які можуть бути
виконані фахівцями або керівниками нижчого рівня. При цьому витрати часу
на самопідготовку, аналітичну роботу та інші питання, від розв’язання
яких багато в чому залежить підвищення ефективності діяльності органу, є
незначними. На розгляд перспективних проблем залишається все менше часу,
і вся діяльність керівника перетворюється в безперервне вирішення
поточних справ.

Діяльність співробітників часто здійснюється поза планом як протягом
робочого дня, так і у більш тривалі відрізки часу. Це нерідко
здійснюється під впливом непередбачуваних вказівок керівників, приходів
відвідувачів тощо і обумовлює відсутність ритмічності в роботі та
негативно впливає на продуктивність праці.

Внаслідок вимушених перерв робочий день складається з великого числа
дрібних відрізків часу. До цього приводять неочікувані виклики,
доручення, візити. Співробітник, якого відірвали від роботи, потім
витрачає на входження в неї значні відрізки часу.

Таким чином, аналіз даних, здобутих у результаті обліку витрат робочого
часу, сприяє визначенню:

– співвідношення між різними видами робіт, трудових операцій і їх
порівняльної трудомісткості, що дає змогу рекомендувати найбільш
правильну послідовність їх виконання протягом робочого дня, тижня тощо;

– нормативів трудових витрат, що дає можливість обґрунтувати пропозиції
щодо ущільнення робочого часу, прогнозувати його витрати у майбутньому;

– обсягу і видів невиробничих витрат часу, що допомагає підготувати та
здійснити доходи з усунення цих причин.

Результати такого вивчення дозволяють правильно розподілити робочий час
та спланувати його використання.

Облік та аналіз витрат робочого часу створює можливість їх нормування,
тобто визначення обґрунтованих його витрат на виконання певної роботи (у
годинах, хвилинах) одним або групою працівників відповідної
кваліфікації.

Частина елементів управлінської праці у зв’язку із впровадженням
технічних засобів, інформаційних технологій, типізацією завдань та
методів їх вирішення певною мірою втрачають творчий характер і можуть
бути нормовані. Це може бути здійснене шляхом:

– обґрунтування нормативів штатної чисельності окремих категорій
працівників з урахуванням факторів, що впливають на характер та
трудомісткість виконуваних ними функцій;

– впровадження науково обґрунтованих норм навантажень працівників,
задіяних на обслуговуванні платників податків та інших обов’язкових
платежів;

– встановлення норм керованості для керівників, виходячи із науково
обґрунтованої кількості безпосередньо підлеглих їм осіб.

Крім зазначених, важливим елементом організації управлінської праці є
створення сприятливих умов праці – забезпечення обладнанням та
устаткуванням, організацією робочих місць, рівня дотримання
санітарно-гігієнічних і естетичних норм, психологічного клімату в
колективі з метою забезпечення високої працездатності працівників
протягом тривалого часу.

До них належить забезпечення:

– достатніх розмірів робочих приміщень, їх раціонального планування,
виділення ізольованих кабінетів з урахуванням характеру і форм праці,
гігієнічних і естетичних вимог;

– достатньої кількості повітря, світла, правильне оформлення інтер’єрів
тощо;

– нормального температурного режиму та вентиляції в приміщенні;

– спокійної, нормалізованої обстановки у робочий час;

– зручного розміщення необхідних технічних засобів, документів та
довідкових матеріалів;

– наявності у службових приміщеннях зручних меблів, пристосованих до
характеру праці та фізичних даних працівників;

– створення нормального соціально-психологічного клімату колективу.

Наведене набуває специфічного змісту стосовно управлінської праці
взагалі, а в органах ДПС зокрема, оскільки тут вона потребує не тільки
витрат розумової енергії та фізичних сил, а переважно – неймовірних
психічних навантажень.

Витрати нервової енергії відбуваються у трьох напрямах:

– витрати інтелектуального порядку, тобто мислення, пам’яті, уваги під
час читання, слухання, мовлення, здійснення ряду інших розумових
процесів;

– моральні витрати, зумовлені постійною присутністю в управлінській
діяльності високої моральної відповідальності;

– емоційні витрати, які визначаються станом внутрішньої напруженості,
пов’язані з прийняттям і виконанням управлінських рішень, подоланням
конфліктних ситуацій, виконанням службових обов’язків в екстремальних
умовах.

Такі групи витрат притаманні працівникам усіх органів ДПС, проте
найбільш характерні вони для праці керівників, оперативних працівників
податкової міліції, працівників підрозділів примусового стягнення,
документальних перевірок та ряду інших.

2. Особливості організації управлінської праці окремих категорій
працівників органів ДПС України

Працівники органів ДПС в цілому належать до апарату управління і
поділяються на керівників, спеціалістів і технічних виконавців. Разом з
тим, кожна з цих категорій неоднаковою мірою виконує управлінські
функції. Якщо не викликає сумнівів управлінське призначення керівника,
то спеціалісти по-різному зайняті виконанням управлінських функцій.

Праця технічних виконавців не є управлінською у повному значенні слова,
проте організація управління, прийняття та реалізація управлінських
рішень перебувають під значним впливом дій технічних виконавців, які
впливають на чіткість, злагодженість роботи керівників та спеціалістів.

Рівень організації управлінської праці певних категорій працівників
значною мірою визначається рівнем організації та обслуговування робочих
місць.

Робоче місце – частина простору, зона трудової діяльності, оснащена
необхідними організаційно-технічними засобами, зв’язком, обладнанням,
іншими спеціальними приладами для виконання службових обов’язків.

Залежно від рівня механізації праці виконавців розрізняють три види
робочих місць:

– робочі місця ручної праці, де один або кілька виконавців виконують
операції за допомогою різних знарядь праці;

– механізовані робочі місця, де виконавець впливає на предмет праці за
допомогою механізованих знарядь, машин, праця яких визначається і
спрямовується працівником;

hi

hi

hi

– автоматизовані робочі місця, де робота здійснюється певними
механізмами, обладнанням у заздалегідь встановленій працівником
послідовності.

Залежно від кількості виконавців робочі місця розподіляються на
індивідуальні (обслуговуються одним працівником) та колективні
(призначені для групи працівників).

За ступенем спеціалізації розрізняють спеціалізовані робочі місця, де
виконується певна операція або обмежена кількість однотипних робіт (АРМ)
та універсальні робочі місця, які призначені для виконання різних робіт.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) – проблемно-орієнтований
програмно-технічний комплекс, призначений для забезпечення істотного
підвищення ефективності всіх процесів обробки інформації та прийняття
рішень певними категоріями працівників.

На даний час розроблена велика кількість АРМ: адміністратора,
економіста, фінансиста, диспетчера, юриста, інженера, конструктора,
технолога тощо.

Значна кількість (близько 50) їх функціонує у системі державної
податкової служби. У податковій службі перша версія АРМ з’явилась у 1991
році: АРМ податкового інспектора відділу обліку та звітності
“Держдоходи”. За допомогою цього АРМ усунені основні недоліки ручного
оперативного обліку податків і зборів.

Реєстрація платника податку – юридичної особи здійснюється у податковій
інспекції на підставі реєстраційних документів за допомогою АРМ “Облік
платників” та АРМ “Свідоцтво” – “Реєстрація платників ПДВ”, у результаті
якої всі відомості потрапляють до бази даних АІС податкової інспекції з
наступною передачею цих даних у центральну базу ДПА України (через
обласну ДПА) до державного реєстру юридичних осіб і держреєстру
платників ПДВ.

У результаті реєстрації платника у податковій інспекції відкривається
картка особового рахунку за кожним видом платежу, тобто скільки видів
платежів і відрахувань платник має, стільки відкривається карток.
Інформація про реєстрацію та відкриття карток особового рахунку
надходить в усі управління і відділи, що працюють у системі
оподаткування юридичних осіб, завдяки використанню мережевого варіанта
АРМ “Облік податків і платежів”, що замінив АРМ “Держдоходи”.

Облік усіх касових апаратів, як юридичних та фізичних осіб, здійснюється
за допомогою АРМ “Касові апарати”, оскільки за наявності у підприємця
торговельної діяльності та торговельного приміщення підприємець
обов’язково реєструє касовий апарат у відділі оперативного контролю ДПІ.
Інформація про реєстрацію підходить до бази даних зареєстрованих касових
апаратів на районному, обласному та центральному рівнях.

За наявності у платника податків оптової або роздрібної торгівлі,
громадського харчування, обміну валют, грального бізнесу, побутових
послуг ним обов’язково отримуються документи на придбання торгового
патенту. За допомогою АРМ “Патент” структурним підрозділом прямих
податків здійснюється реєстрація отримувача патенту та друк патенту на
спеціальному бланку суворої звітності, а також нараховуються суми до
сплати за кожен місяць. Таким чином, створюється актуальна база даних
про торгові патенти на всіх рівнях управління ДПС.

Згідно із законодавством, платник повинен звітувати через ДПІ про свої
прибутки та нараховані податки та збори, незалежно від того була
діяльність чи ні. З метою забезпечення оперативності приймання звітності
та автоматизованої її обробки, універсалізації технологічного процесу,
використання у роботі даних звітних документів платників податків та
встановлення жорсткого контролю за термінами їх подачі у податковій
службі експлуатуються два альтернативні програмні комплекси “Податкова
звітність” та “Звіт”. Обидва варіанти, створені різними розробниками,
належним чином реалізують поставлену мету, автоматизуючи операції:

– реєстрація форм звітності платників податків;

– введення нарахованих сум податків за зареєстрованими формами
звітності;

– введення даних за поданими формами звітності платників податків;

– контроль форми звітності на етапі введення даних;

– пакетний контроль усіх поданих форм;

– ведення реєстрів поданих та неподаних документів;

– ведення реєстрів нарахованих сум податків;

– ведення реєстрів контролю форм звітності.

У результаті зазначених операцій формується база даних, що
використовується для проведення аналізу звітної інформації платників
відповідними підрозділами ДПС.

Управління документальних перевірок юридичних осіб, управління (відділи)
валютного контролю у сфері зовнішньо-економічної діяльності та
відповідні підрозділи податкової міліції, що здійснюють документальний
контроль фінансової діяльності суб’єктів підприємницької діяльності,
результати таких перевірок обліковують за допомогою АРМ “Аудит”. За
допомогою зазначеного АРМ здійснюється:

– формування Національного плану перевірок на рік;

– формування квартальних планів, планів відділів і кожного інспектора;

– реєстрація результатів перевірок (актів, рішень, протоколів, постанов,
довідок), на підставі яких формується база даних донарахованих сум за
кожним платником та видом платежу.

За допомогою АРМ “Банк” здійснюється щоденне автоматичне рознесення
платежів з податків та зборів до карток особових рахунків платників,
здійснених останніми до банків. За умови порушення терміну сплати
проводиться автоматизоване нарахування пені за відсотковими ставками або
ставками НБУ, залежно від виду платежу із відображенням усієї інформації
у картці особового рахунка.

Структурні підрозділи ДПС з контролю у сфері зовнішньо-економічної
діяльності та оподаткування нерезидентів, які здійснюють і документальні
перевірки валютних операцій, використовують інформацію АРМ “Митниця”.
Цей АРМ надає можливість отримання інформації з імпортних, експортних і
бартерних операцій, що здійснювались суб’єктами підприємницької
діяльності й були зафіксовані під час перетину кордону валютно-митними
деклараціями.

Платники, що сплачують місцеві податки, знаходяться під контролем
відділу місцевих податків і зборів. Для своєї роботи інформацію про стан
платіжної дисципліни платника вони одержують з допомогою АРМ “Облік
податків і платежів”.

Для адміністрування податку з власників транспортних засобів
використовується АРМ “АUТО”, призначене для обробки одержаного від МРЕО
інформаційного файла про зареєстровані, перереєстровані, продані
транспортні засоби у відповідному регіоні.

У картці особового рахунка платника за кожним видом платежу
відображається інформація про нараховані, донараховані,
реструктуризовані або відстрочені платежі, про їх сплату та суми пені, у
разі невчасної сплати, про суми недоїмки або переплати за нарахованими,
донарахованими, реструктуризованими або відстроченими платежами, а також
про суми платежів, повернених до бюджету.

На підставі законодавства про державний реєстр створена центральна база
даних потенційних платників податків – фізичних осіб. Ця інформація для
центральної бази даних формується у податкових інспекціях, у відділі
державного реєстру фізичних осіб за допомогою АРМ “ДРФО” на підставі
операційних карток ф.1 Др, заповнених та поданих фізичними особами. У
результаті кожному громадянину видається особистий номер
(ідентифікаційний код), який фігурує у всіх фінансових документах, що
дозволяє автоматизованим способом вести облік державних доходів,
нарахованих та сплачених податків кожною фізичною особою.

Реєстрація підприємця в податковій інспекції здійснюється відділом
державного реєстру фізичних осіб за допомогою автоматизованої системи
обробки інформації (АСОІ) “Податки фізичних осіб” та АРМ “Свідоцтво ПДВ
фізичних осіб”, згідно з поданими ним реєстраційними документами.

Реєстрація фізичних осіб, які мають доходи не за місцем основної роботи,
виконується відділом оподаткування фізичних осіб за допомогою АСОІ
“Податки фізичних осіб” через введення інформації з Ф2 “Довідка про
одержані доходи та сплачені податки за виконання робіт за сумісництвом,
за договорами цивільно-правового характеру, разових та інших робіт,
дивіденди, авторські винагороди за відповідний період часу”.

Реєстрація фізичних осіб-платників земельного податку, нарахування цього
податку та облік його сплати в податкових інспекціях здійснюється із
застосуванням АРМ “Земля” відділом оподаткування фізичних осіб.

Для реєстрації громадян, які здійснюють несистематичний продаж
виробленої, переробленої та купленої продукції, речей та товарів,
використовується АРМ “Облік податку на промисел”. За його допомогою
здійснюється контроль та аналіз несистематичної торгівлі фізичними
особами, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, така торгівля
здійснюється не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Крім вищезгаданих АРМ, у кожному відділі податкової інспекції є ще АРМ,
за допомогою яких формуються звіти у вигляді електронного файла для
передачі електронною поштою до ДПА обласного рівня, а потім до ДПА
України.

Зазначені АРМ є складовою частиною автоматизованої інформаційної системи
податкової служби АІС “Податки”. Фундаментальною основою АІС “Податки” є
створення високоорганізованого інформаційного середовища. Це середовище
охоплює в рамках усієї податкової служби України інформаційне,
телекомунікаційне, технічне, програмне забезпечення, інформаційні
технології, бази даних з метою забезпечення можливості створення і
виконання ефективного системно-аналітичного апарату, що дозволяє на
якісно новому рівні інформаційного обслуговування вести повсякденну,
оперативну роботу, здійснювати системний аналіз стану та прогнозувати
діяльність податкової служби у цілому, приймати науково обґрунтовані
рішення щодо реалізації податкової політики.

ЛІТЕРАТУРА

Конституція України. – К., 1996.

Закон України “Про державну податкову службу України” // Відомості
Верховної Ради (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України
від 7 липня 1992 р. № 2555-ХІІ, 11 липня 1995 р. № 297/95-ВР, 16 травня
1996 р. № 203/96-ВР, 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР). – 1991. – № 6. – С.
37.

Закон України “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради (із
змінами згідно із Законами № 282-95-ВР від 11.07.95 та № 358-95-ВР від
05.10.95). – 1993. – № 52. – С. 490.

Закон України “Про систему оподаткування” // Урядовий кур’єр. – 1997. –
20 березня.

Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради (із змінами
і доповненнями, внесеними Законом України від 30.06.99). – 1992. – № 31.

Указ Президента України “Про затвердження Програми кадрового
забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних
підприємств, установ і організацій” від 10.10.95 № 1035/95.

Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органов
государственного управления. – К.: Наукова думка, 1979.

Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки. – К.:
“Експерт-Про”, 2000.

Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.

Асмус В.Ф. Платон. – М., 1969.

Атаев Л.А. Научная организация управленческого труда. – М., 1980.

Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М.,
1981. 

Бачило М.Л. Функции органов управления. – М., 1984.

Бизюкова Н.В. Кадры. Подбор и оценка. – М., 1984.

Білоус В.Т. Управління податковою службою в Україні. – Автореф. дис… к.
держ. упр. – К., 1998. – 22 с. 

Вицин С.Е. Определение и обоснование целей в социальном управлении. –
М.: Акад. МВД СССР, 1977.

Вицин С.Е. Методология системного подхода к исследованию и решению
социальных проблем. – М., 1978.

Венделин А.Г. Подготовка и принятие управленческих решений:
Методологический аспект. – М.: Экономика, 1977.

Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком, 1997. 

Голиков В.И. Теория принятия управленческих решений. – К., 1976.

Государственная служба / Под. ред. А.В. Оболонского. – М.: Дело, 1999.

Дерягин И.Я. Право и управление. – М., 1981.

Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. – К.:
Видавничий дім “Ін Юре”, 1999.

Евланов Л.Т. Теория и практика принятия решений. – М.: Экономика, 1984.

Жиголов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської
діяльності. – К., 1994.

Завадський Й.С. Менеджмент. – К., 1998.

Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: “А.С.К”,
2000.

Иванцевич Дж., Лобанов А.А. Человеческие ресурсы управления. – М.: Дело,
1993.

Киллен К. Вопросы управления: Пер. с анг. – М.: Экономика, 1981.

Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основи, 1994. 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *