Реферат на тему:
Облік витрат, пов’язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом
автотранспорту
Згідно з наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 № 102 Про
затвердження положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту система технічного
обслуговування і ремонту автотранспорту на підприємствах, які
використовують автотранспорт у виробничих цілях, у тому числі для
надання транспортних послуг стороннім споживачам, складається з певних
елементів (рис. 3.1). Економічний зміст терміна “ремонт” та облік витрат
на ремонт визначають відповідно до П(С)БО-7. Під час здійснення
технічного обслуговування і ремонту підприємство може нести певні
витрати, пов’язані з оплатою праці, використанням запасних частин,
оплатою послуг сторонніх організацій тощо. У бухгалтерському обліку
згідно з п. 15 П(С)БО-7 витрати, пов’язані з ремонтом основних засобів
(у тому числі автотранспортних), включаються до витрат діяльності в
повному обсязі. Витрати, пов’язані зі збільшенням майбутніх економічних
вигод, початково-очікуваних від використання транспорту, включаються до
складу первісної вартості конкретного автомобіля. Необхідно врахувати,
що коли під час капітального ремонту замінюється будь-який базовий
агрегат автомобіля і при цьому поліпшуються його технічні показники
порівняно з цими ж параметрами до заміни (наприклад, автомобіль буде
менше використовувати бензину), то в бухгалтерському обліку витрати,
пов’язані з такою заміною, повинні збільшити первісну вартість
автомобіля. Водночас слід пам’ятати про вимоги податкового обліку: до
складу валових витрат можуть включатися витрати звітного періоду,
пов’язані з ремонтом та іншими видами удосконалення автомобіля, у сумі,
що не перевищує 5 % балансової вартості всіх основних засобів
підприємства, визначеній станом на початок звітного року. Сума витрат,
понесених у зазначених цілях, яка перевищує 5 %, збільшує балансову
вартість другої групи основних засобів, оскільки автотранспортні засоби
належать саме до цієї групи основних засобів.
Рис. 3.1. Система технічного обслуговування і ремонту
Коли вартість ремонту не перевищує 5 %, то з метою уникнення подвійного
віднесення вартості запасних частин до складу валових витрат запасні
частини беруть участь при розрахунку приросту (зменшенні) балансової
вартості запасів. Коли ж сума ремонту перевищує 5 %, вартість
використаних при ремонті запасних частин повинна виключатися із залишків
запасів на початок звітного періоду (лист ДПАУ від 17.11.98 №
13445/10/15-117).
Але такий облік запасних частин є досить трудомістким і може стати
причиною серйозних помилок, оскільки при проведенні конкретного ремонту,
наприклад на початку року, практично неможливо передбачити загальну суму
ремонту, який буде здійснено у звітному році. У цьому випадку більш
доцільним є не включати вартість запасних частин до складу валових
витрат при їх придбанні і, відповідно, не враховувати вартість таких
запчастин згідно з п. 5.9 Закону України “Про прибуток” до фактичного їх
використання для проведення ремонтних робіт.
Вартість використаних при ремонті запасних частин відображається у
складі валових витрат або шляхом амортизації суми перевищення вартості
ремонту більше 5 %, або шляхом прямого включення при віднесенні 5 %
вартості ремонту до витрат звітного періоду. При цьому сума ПДВ,
сплачена постачальникові у зв’язку з придбанням запасних частин, повинна
бути віднесена до складу податкового кредиту у відповідному звітному
періоді (тобто у звітному періоді придбання таких запасних частин).
Приклад. У І кварталі 2004 р. підприємство виконало поточний ремонт
власного легкового автомобіля (табл. 3.7). При цьому використовувалися
послуги станції технічного обслуговування, вартість яких становить 1500
грн, крім того, ПДВ 20 % — 300 грн. Також у процесі ремонтних робіт були
використані запасні частини, що значилися на балансі підприємства —
обліковою вартістю в сумі 300 грн.
Крім легкового, в господарській діяльності підприємства використовується
також і вантажний автомобіль.
Балансова вартість усіх основних засобів підприємства (за даними не
бухгалтерського, а податкового обліку) на початок звітного року
становила 211 грн (5 % від вказаної балансової вартості становить 10,55
грн).
Особливості обліку використання шин і акумуляторів
Особливої уваги потребують витрати, пов’язані з експлуатацією шин та
акумуляторів. Згідно з наказом 102 операції щодо заміни шин і
акумуляторів не належать до удосконалення транспортних засобів. Проте
вказані операції не включаються до складу робіт з технічного
обслуговування.
Згідно з листом ДПАУ від 27.01.99 № 1258/7/15/1117 витрати, пов’язані з
використанням акумуляторних батарей і шин, у податковому обліку
враховують у складі валових витрат як запаси. Але вказаним листом
установлено виняток для легкових автомобілів. Така вимога суперечить
змісту пп. 5.4.10 Закону України “Про прибуток”, в якому не згадується
про шини й акумулятори для легкових автомобілів, зокрема і про запасні
частини загалом.
При придбанні автомобіля з шинами й акумулятором їх вартість включається
до первісної вартості автомобіля. Шини й акумулятори, придбані для
заміни у процесі експлуатації, враховуються як матеріали підприємства.
З метою дотримання вимог Норм експлуатаційного пробігу автомобільних
шин, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 08.12.97 №
420, згідно з якими основним критерієм визначення норм списання шин є
кілометраж їх пробігу, облік шин на підприємстві доцільно вести з
використанням Картки обліку автомобільної шини. Зазначена Картка повинна
містити таку інформацію:
• найменування підприємства-виробникашини;
• технічні характеристики шини;
• марку і модель автомобіля, на якому шина використовується;
• дату монтажу і демонтажу шини;
• пробіг шини в тис. км (з точністю до 0,1 тис. км) з початку
експлуатації;
• технічний стан шини під час установки;
• причини зняття шини з експлуатації тощо.
Картку обліку шини доцільно оформляти на кожну шину, що надійшла.
Усі заміни шини необхідно фіксувати в Картках обліку шини. Після
нормативного пробігу шина може бути списана.
Стосовно акумуляторів слід зауважити, що згідно з Правилами нагляду та
підтримання в робочому стані стартерних свинцево-кислотних акумуляторних
батарей від 08.12.97 № 417 основним критерієм їх списання є гарантійний
термін експлуатації. Таким чином, підприємство повинне так організувати
аналітичний облік, щоб забезпечити отримання інформації про дату
введення в експлуатацію конкретного акумулятора.
Заміна акумулятора проводиться на підставі акта, складеного в довільній
формі, який підтверджує непридатність акумуляторної батареї, що
замінюється.
Приклад. Підприємство придбало 10 шин по 300 грн на суму 3000 грн, крім
того ПДВ — 600 грн, і акумулятор для вантажного автомобіля вартістю 500
грн, крім того, ПДВ 20 % — 100 грн.
У звітному кварталі в експлуатацію надійшли 3 шини та акумулятор.
Відображено бухгалтерські проведення у табл. 3.8.
Особливості обліку вогнегасників і автомобільної аптечки
При експлуатації автотранспорту потрібно забезпечити наявність в
автомобілі:
• вогнегасника (на підставі Постанови KM України “Про забезпечення
транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння” від 08.10.98 №
1128);
• аптечки з відповідним наповненням (на підставі наказу Міністерства
охорони здоров’я України “Про затвердження переліків лікарських засобів
у медичних аптечках транспортних засобів” від 07.07.98 № 187).
Оскільки без понесених витрат, пов’язаних з придбанням указаних ТМЦ,
використання автотранспортних засобів неможливе, ці витрати повинні
розглядатися як такі, що пов’язані з господарською діяльністю
підприємства.
У бухгалтерському обліку вогнегасник буде належати до складу необоротних
малоцінних активів, оскільки його вартість є невеликою і, як правило, не
перевищує установлену на підприємстві граничну вартість, визначену для
розмежування основних засобів і необоротних малоцінних активів, а його
строк служби перевищує один рік.
Щодо витрат на придбання аптечки слід зауважити, що спеціальних вимог до
обліку ліків, які повинні бути в автомобільній аптечці, немає, і в
бухгалтерському обліку вони будуть списуватися відразу як матеріали.
Список використаної літератури.:
Галузі народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мінстату
України від 24.01.94 № 21.
Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в
будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України
від 29.12.2000 № 416/299.
Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 1996. — 160 с
Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.
А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —672
с.
Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-ги.
— Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с
Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Облік і
аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери,
1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
