Облiк малоцiнних та швидкозношуваних предметiв (курсова)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів та їх
обліку

Розділ 2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком
корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу)

Розділ 3. Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (зі строком
корисного використання більше одного року)

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Реформування системи бухгалтерського обліку й фінансової звітності,
потрібної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою
частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин
ринкового спрямування.

Необхідність переходу підприємств у 2000-2001 рр. на Національні
стандарти бухгалтерського обліку зумовлена рамками реалізації
стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним
простором, який передбачає адаптацію законодавства України до
законодавств розвинутих країн і спрямований на розвиток ринкових
відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення
приватизацією різних галузей.

Чітка побудова бухгалтерського фінансового обліку відповідно до змін, що
відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку
як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття
економічно обгрунтованих, рішень і попереджень ризику у
виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємств, у системі
оподаткування, у зобов’язаннях довгострокових, поточних і розрахункових
операцій, у складанні балансу, фінансової звітності тощо.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» і Планом
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язання і
господарських операцій підприємств і організацій внесено зміни щодо
обліку операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами. Починаючи
з 01.01.2000р. малоцінні і швидкозношувані предмети можуть відноситися
до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних штивах у
складі запасів.

Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку
запаси включають — малоцінні і швидкозношувані предмети, які
використовуються не більше одного року або одного операційного циклу,
якщо він більше року.

Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають
відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат
виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому
такі предмети, незалежно від вартості, визнаються малоцінними і
швидкозношуваними й обліковуються як запаси. Малоцінні і швидкозношувані
предмети, строк корисного використання яких більше одного року,
обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів. Проте
Положенням (стандартом) 9 не визначено, які предмети належать до
малоцінних і швидкозношуваних з урахуванням їх вартісної оцінки для
того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у
складі оборотних активів — запасів.

Актуальність обраної для написання теми курсової роботи зумовлює той
факт, що основна проблема пов’язана з обліком малоцінних і
швидкозношуваних предметів, полягає у визначенні їх вартісної межі. Таку
межу підприємства визначають самостійно, виходячи з конкретних умов
господарювання.

Метою курсової роботи стало вивчення ряду питань – визначення малоцінних
та швидкозношуваних предметів та їх обліку, обліку малоцінних і
швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше
одного року (або одного операційного циклу), обліку малоцінних
необоротних матеріальних активів (зі строком корисного використання
більше одного року).

Для досягненя поставленої мети використовувалалася нормативно-правова
база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна
виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік
на підприємствах України”, Грабової Н.М., Кривоноса Ю.Г. “Облік основних
господарських операцій в бухгалтерських проводках” Марочкіна А.М.
“Бухгалтерський облік за Національними стандартами”.

Курсова робоа складається із наступних розділів: розділу 1 “Визначення
малоцінних та швидкозношуваних предметів та їх обліку”, розділу 2 “Облік
малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного
використання менше одного року (або одного операційного циклу)”, розділу
3 “Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (зі строком
корисного використання більше одного року)”.

Розділ 1. Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів та їх
обліку

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в
підприємстві є такими ж засобами праці, як і основні засоби
використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і
поступово зношуються), але мають особливості оборотних засобів1.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і
звітності в Україні № 250 від 3 квітня 1993 р (з липня 1999 р. не діє),
зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії
МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2) предмети вартістю за одиницю (табл. 1);

Таблиця 1

МШП вартістю за одиницю за періоди з січня 1992 року

Період Норматив вартості за одиницю МШП Нормативний акт

з 01.01.92 р. по 31.12.92 р. до 1500 крб. Постанова КМУ від 17.01.91 р.

з 01.01.93 р. по 30.0993 р до 25000 крб. Постанова КМУ від 03 04.93 р.

понад 15 мінімальних зарплат

з 01.10.93 р. по 30.11.94 р. з 01.1093 р. — понад 300 тис. крб., з
01.12.93 р. — понад 900 тис. крб. Постанова КМУ № 804 від 24.09.93 р.

з 01.12.94 р. по 30.04.95 р. до 5 млн крб. Наказ МФУ № 112 від 18.11.94
р.

з 01.05.95 р. по 30 09 95 р. до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян (до 21 млн крб) Постанова КМУ № 307 від 26.04.95 р.

з 01.10.95 р. до 15 н. м. (до 25,5 млн І з 01.01.99 р. теж — до 255 грн.
Постанова КМУ № 307 від 26.04.95 р.

з 02.01.99 р. до 01 01.2000 р. до 500 грн. Наказ Мінфіну України № 258
від 17.12.98 р.

3) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і
терміну служби;

4) бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги,
тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі
терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти,
пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін );

5) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і
масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального
замовлення незалежно від вартості);

6) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно
від їх вартості і терміну служби;

7) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, а
також одяг і взуття в закладах охорони здоров’я, освіти, соціального
захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості і
терміну служби;

8) тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на
зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з
01.01 2000 р. терміном служби до 1 року);

9) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для
здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого
в п. 2, за вартістю придбання або виготовлення;

10) предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу
групу, незважаючи на такий же характер їх використання в підприємстві,
як і основних засобів, зумовлено дізома причинами.

По-перше, таке ввділення очищує категорію основних засобів від усякого
роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з
невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при
такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів
залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.

По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати
(поновлювати) малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх
оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні
засоби поновлюються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок
спеціального фінансування.

Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних
засобів.

Таким чином, за своїм характером малоцінні і швидкозношувані предмети
аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх —
аналогічні матеріалам.

Цим проміжним станом між основними засобами і матеріалами малоцінних та
швидкозношуваних предметів і зумовлювались особливості їх обліку.

Малоцінні та швидаозношувані предмети можуть знаходитися на складах
підприємства і в експлуатації (наприклад, в цехах або конторі
підприємства) на матеріальній відповідальності окремих працівників. За
своїм складом малоцінні предмети поділяються (класифікуються) таким
чином (Додаток 1)).

Для обліку всіх цих предметів у Плані рахунків передбачено рахунок № 22
«Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів повинен
будуватися:

по-перше, за відповідними субрахунками;

по-друге, за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

по-третє, за окремими предметами, що належать до складу кожної групи
малоцінних і швидкозношуваних предметів (за номенклатурними номерами).

Основні форми бухгалтерських документів, що використовуються при обліку
малоцінних та швидкозношуваних предметів, наведені у розділі 4, пункті
4.1 частини І.

Розглянемо одну з них.

Форма № МШ-6 «Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних
засобів затверджена наказом Міністерства статистики Укра їци № 145 від
22.05.96 р. В цій формі вказуються прізвище, ім’я та по батькові,
табельний номер, цех, дільниця, відділ, професія, посада, дата прийому
на роботу, дата зміни професії (посади), стать, зріст; розміри — одягу,
взуття, головного убору та іншого, передбаченого затвердженими нормами —
найменування спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, параграф норм,
одиниця виміру» кількість, строк служби. На звороті форми № МШ-6
позначається видача та повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних
засобів.

При автоматизованій обробці даних з обліку малоцінних та
швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

Типові галузеві норми безкоштовної видачі спеціального одягу,
спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам
та службовцям, зайнятим на будівельно-монтажних та ремоятно-будІвельних
роботах, затверджені постановою Державного комітету СРСР Із соціальних
питань та Президії Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок №
166/П-5 від 9.06.81 р. Доповнені та змінені постановами цих органів №
120/П-6 від 25.04.84 р„ № 289/П-8 від 21.08.85 р. та № 230/П-6 від
20.06.86 р.

Основними завданнями обліку малодійних та швидкозношуваних предметів є:

1) визначення первісної вартості придбаних малоцінних та
швидкозношуваних предметів;

2) контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в
період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

3) контроль за правильністю використання малоцінних та швидкозношуваних
предметів під час їх експлуатації;

4) виявлення зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів за час їх
експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати
підприємства кожного періоду.

Які ж загальні шляхи вирішення цих завдань?

Визначення собівартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних
предметів забезпечується організацією обліку їх заготівлі та придбання.

Контроль за зберіганням малоцінних та швидкозношуваних предметів шляхом
обліку їх наявності і руху за місцями зберігання — на складах, у
коморах, за матеріально відповідальними особами. Інструмент, спецодяг,
спецвзуття тощо, видані йа руки робітника^ для тривалого користування,
обліковуються за кожним робітником окремо.

Облік інвентарю, переданого в експлуатацію, забезпечується шляхом
ведення опису цього інвентарю по кожній особі, що відповідає за
зберігання малоцінного інвентарю.

Контроль за правильним використанням малоцінних предметів, що
перебувають в експлуатації, здійснюється так само.

Слід мати на увазі, що до малоцінних та швидкозношуваних предметів
належать різні дрібні предмети, які можуть у зв’язку з неохайним
ставленням до них зробитися раніше встановленого строку непридатними.
Звідси можливі випадки незаконного списування окремих предметів за
рахунок підприємства. Працівник бухгалтерського обліку має старанно
перевіряти відповідність прийнятих ним активів на списування малоцінних
та швидкозношуваних предметів, що стали непридатними. Виявлення зносу
малоцінних та швидкозношуваних предметів, що перебувають в експлуатації,
й віднесення його на затрати підприємства забезпечується визначеною
системою щомісячних розрахунків, спрямованих на погашення вартості МШП1.

Розділ 2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком
корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу)

Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком
корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу)
повинна повністю грунтуватись на Положенні (стандарті) 91, згідно з яким
первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за
плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

— суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за
вирахуванням непрямих податків;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв’язку з придбанняммалоцінних і
швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

— транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів,
оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і
транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх
використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування
запасів;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням малоцінних і
швидкозношуваних предметів і доведенням їх до стану, в якому вони
придатні для використання в запланованих цілях1.

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших
малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а
одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства
засновниками (учасниками) — справедлива вартість, узгоджена сторонами.

Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 «Малоцінні і
швидксютошувані предметам за первинною вартістю їх предбання або
виготовлення.

»

$

4

6

»

$

&

(

4

6

6

&

:У бухгалтерії підприємства складають групувальні відомості надходження
МШП таким же чином, як і групувальні відомості надходження матеріалів
(субрахунки №№ 201, 202 та ін. рахунка № 20 «Виробничі запаси»), а також
ведуть сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

Відпуск інструменту в експлуатацію здійснюється на основа «Вимог» цехів
або фізичних осіб (табл. ЗЛ4). У бухгалтері ці «Вимоги» вносяться до
групувальної відомості з метою синтетичного обліку.

Відпуск робітникам інструментів та інших МШП у тривале користування
оформлюється випискою «Вимоги» у двох примірниках.

Списування МШП, що стали непридатними, оформлюється «Актом на списування
МШП»1.

При придбанні малоціййих. і швидкозношуваних предметів у постачальників
в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:

1) на покупну вартість предметів, що підлягає до оплати постачальнику
(без ПДВ):

Д-т рах. 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

2) на суму податкового кредиту по ПДВ:

Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»

К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

3) на суму, сплачену постачальнику за придбані малоцінні предмети
(включаючи ПДВ):

Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

К-т рах. 31 «Рахунки в банках».

Оприбуткування підприємством малоцінних і швидкозношуваних предметів,
одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається
записом по дебету рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» і
кредиту рахунків:

40 «Статутний капітал» (на вартість малоцінних предметів, внесених
засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);

23 «Виробництво» (на вартість інструментів, пристосувань та інших
предметів, виготовлених у своєму виробництві);

745 «Доход від безоплатно одержаних активів» (на вартість предметів,
безоплатно одержаних від інших юридичних і фізичних осіб) та ін.

Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за
видами предметів (однорідними групами), установленими виходячи з потреб
підприємства.

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в
експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9 виключається із складу
активів (списується з балансу). При цьому в бухгалтерському обліку
робиться запис по кредиту рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані
предмети» і дебету рахунків:

23 «Виробництво» (на вартість спеціального оснащення та інших предметів,
які використовуються у виробництві для виготовлення певних виробів,
виконання окремих замовлень);

91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» (на
вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів загального призначення,
які використовуються в цехах та інших підрозділах основного і допоміжних
виробництв, у тому числі і по догляду за машинами й устаткуванням, а
також для загальногосподарських потреб);

93 «Витрати на збут» (на вартість малоцінних предметів. які
використовуються в підрозділах, пов’язаних із збутом (реалізацією)
продукції (товарів, робіт, послуг);

949 «Інші витрати операційної діяльності» (на вартість предметів,
переданих у користування обслуговуючим виробництвам і господарствам) та
ін.

Проте для запобігання зловживань по місцях використання має бути
забезпечений оперативний контроль за збереженням малоцінних і
швидкозношуваних предметів шляхом ведення карток (ф. № МШ-2, № МШ-6),
спеціальних описів. Інструменти і пристосування, що видаються з цехових
комор робітникам у тривале користування, записуються в інструментальну
картку робітника. Контроль за збереженням інструментів, що видаютьсй з
цехової комірчини робітникам на нетривалий час, забезпечується за
допомогою інструментальних марок (жетонів) з вибитими табельними
номерами робітників, в обмін на які видається потрібний інструмент тощо.

Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети» придатні для
подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю на дебет
рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» в кореспонденції з
кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Предмети,
що прийшли до непридатності, на підставі актів про вибуття малоцінних і
швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8) прибуткуються на дебет рахунка
209 «Інші матеріали» (на вартість одержаних корисних відходів
(металолом, запасні частини тощо), зданих за накладними на склад і
оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації) в
кореспонденції з кредитом рахунка 719 «Інші доходи від операційної
діяльності»1.

Розділ 3. Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (зі строком
корисного використання більше одного року)

Відповідно до Плану рахунків облік малоцінних і швидкозношуваних
предметів зі строком корисного використання більше одного року ведеться
у складі необоротних активів на рахунку 112 «Малоцінні необоротні
матеріальні активи». Їх вартість погашається шляхом нарахування зносу за
встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного
строку корисного використання таких предметів.

Ні про що інше з цього питання у нормативних документах не зазначається.
Отже, підприємствам надано вільний вибір не тільки у визначенні норм
зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, але і щодо віднесення
зазначених предметів до необоротних чи оборотних активів.

У практиці обліку підприємств найбільш поширеним є метод рівномірного
нарахування зносу по малоцінних необоротних матеріальних активах,
виходячи з корисного строку їх використання. Для зручності знос
нараховують не по кожному об’єкту, а по групі однорідних за призначенням
і строком служби предметів.

На суму нарахованого зносу по переданих в експлуатацію малоцінних
необоротних матеріальних активах у бухгалтерському обліку роблять запис
по кредиту рахунка 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» у
кореспонденції з дебетом рахунків:

23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» (на суму нарахованого
зносу по малоцінних активах, що використовуються у виробництві);

92 «Адміністративні витрати» (на суму нарахованого зносу по малоцінних
активах загальногосподарського призначення) та ін1.

Вартість малоцінних необоротних матеріальних активів, що прийшли до
непридатності, списується з кредиту рахунка 112 «Малоцінні необоротні
матеріальні активи» в кореспонденції з дебетом рахунків:

976 «Списання необоротних активів» (у сумі залишкової вартості);

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» (на суму нарахованого
зносу).

Металолом та інші цінні відходи, одержані від списання малоцінних
необоротних матеріальних активів, прибуткуються в доходи підприємства за
ціною можливого використання або реалізації записом:

Д-т рах. 209 «Інші матеріали»

К-т рах. 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

ВИСНОВКИ

Малоцінні та швидкозношувані предмети в теперішній час розділені на дві
групи — одну їх частину відносять до запасів (які відповідно
відображаються в складі запасів у другому розділі активу балансу
«Оборотні активи»), а іншу частину — до «Малоцінних необоротних
активів», які у свою чергу відображаються в першому розділі активу
балансу «Необоротні активи» у складі «Основних засобів».

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» до складу запасів віднесені малоцінні і
швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більш як один
рік або протягом нормального операційного циклу, якщо він більше одного
року. Такі МШП як інструменти, господарський інвентар, спеціальне
оснащення, спеціальний одяг і т.п., не мають вартісного критерію. Згідно
з П(С)БО 9 «Запаси» первісна вартість МШП визначається подібно до інших
запасів і складається з фактичних витрат.

Відповідно до Плану рахунків для обліку та узагальнення інформації про
наявність і рух МШП, що належать підприємству, призначений рахунок 22
«Малоцінні та швидкозношувані предмети». Слід зазначити, що в момент
передачі в експлуатацію їх вартість списується з балансу на витрати:

Д 23 «Виробництво» з наступним списанням на Д 90 «Собівартість
реалізації»

Д 91 «Загальновиробничі витрати»

Д 92 «Адміністративні витрати»

К 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Подальший їх облік здійснюється позасистемне, тобто аналітичним способом
без відображення на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку за
місцями їх експлуатації і за відповідальними за збереження особами
протягом усього строку їх фактичного використання. Аналітична відомість
обліку списаних МШП розробляється підприємством самостійно. Вона повинна
включати найменування МШП, їх кількість, первісну вартість, місце
експлуатації, прізвище відповідальної особи, дані про надходження та
вибуття. Виключаються з відомості ті предмети, що списані по акту у
зв’язку з непридатністю чи нестачею, або в зв’язку з поверненням на
склад. У разі повернення списаних МШП на склад витрати не зменшуються, а
сума прибуткування на баланс визнається доходом:

Д 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

К 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Для ведення обліку МШП, які входять до складу запасів, слід
використовувати первинні документи, форми яких затверджені наказом
Міністерства статистики України від 21.06.96 р. № 193 (форми №№ М-4,
М-8, М-9, М-11, М-12), наказом Міністерства статистики України від
22.05.96 р. № 145 (форми № МШ-1…. МШ-8). Основні форми для обліку МШП
наведені в Додатках №№ 21, 22, 23 до даного навчального посібника.

На рахунку 11 «Інші нематеріальні активи», субрахунку 112 «Малоцінні
необоротні активи» відбивається вартість необоротних активів, строк
корисного використання яких більше року, зокрема спеціальні інструменти
і спеціальні пристосування. Погашається така вартість нарахуванням
зносу, що обліковується на субрахунку 132 «Знос інших матеріальних
необоротних активів». З огляду на те, що ця частина МШП належить до
основних засобів, аналітичний облік ведеться за правилами основних
засобів за інвентарними номерами.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується
прямолінійним або виробничим методом. Амортизацію малоцінних необоротних
матеріальних активів можна нараховувати, крім зазначених двох, ще двома
методами:

1) у першому місяці використання об’єкта — в розмірі 50% від його
вартості, що амортизується, і 50% вартості, що залишилася, амортизується
в місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) унаслідок
невідповідності критеріям визнання активом;

2) у першому місяці використання об’єкта одразу амортизується 100% від
його вартості.

Список використаної літератури

Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХР/ «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність»

Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану
вартість» (із змінами та доповненнями)

Закон України від 27.03.91 р. № 887-ХІІ «Про підприємства в Україні»

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції
Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями)

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від
11.08.94 р. № 69

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 31.03.99 р. № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
21.06.99 р. № 391/3684

Положения (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене
наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044

Положения (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене
наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. № 27/4248

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. № 89

Положения про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95
р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №
168/704

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. № 1706 «Про
затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із
застосуванням міжнародних стандартів»

Алпатова Я. Порядок формування звіту про фінансові результати. — Баланс.
— 2000 — №11(292).

Горицкая Я. Г. Новая финансовая отчетность.— К.: Техника, 1999.

Грабова Н.М., Кривоноса Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. — К.: А.С.К.» 2002.

Козлова Е, Я., Парашутин Я. В. Бухгалтерский учет.— М.: Финансы и
статистика, 1994. Харламова Г. В., Ларикова Л. Ф., Ляхов А. Я.
Практическое пособие бухгалтеру-менеджеру.— X.: Основа, 1995.

Кузьмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку. —
К.: «Все про бухгалтерський облік», 1999.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002.

Нидлз Б., Андерсон X,, Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета. — М.:
Финансы и статистика, 1994.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
— К.: АСК, 2002.

1 Горицкая Я. Г. Новая финансовая отчетность.— К.: Техника, 1999. – С.
107.

1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002.- С.279-283.

1 Положения (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене
наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044

1 Грабова Н.М., Кривоноса Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. — К.: А.С.К.» 2002. – С.94-98.

1 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України. — К.: АСК, 2002. – С. 286.

1 Грабова Н.М., Кривоноса Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. — К.: А.С.К.» 2002. – С. 96-104.

1 Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002. – С. 91-92.

PAGE

PAGE 3

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *