Капітальні вкладення: суть, облік, витрати на утримання (курсова)

бухоблік

Курсова робота

на тему:

Капітальні вкладення: суть, облік, витрати на утримання.

TOC \o «1-3» \h \z \u HYPERLINK \l «_Toc30614120» ВСТУП PAGEREF
_Toc30614120 \h 3

HYPERLINK \l «_Toc30614121» 1. Капітальні вкладення – економічна
суть. PAGEREF _Toc30614121 \h 8

HYPERLINK \l «_Toc30614122» 2. Облік капітальних вкладень. PAGEREF
_Toc30614122 \h 15

HYPERLINK \l «_Toc30614123» 2.1. Організація облікового процесу
PAGEREF _Toc30614123 \h 15

HYPERLINK \l «_Toc30614124» 2.2. Облік капітальних вкладень.
PAGEREF _Toc30614124 \h 19

HYPERLINK \l «_Toc30614125» 3. Витрати на утримання необоротних
активів PAGEREF _Toc30614125 \h 37

HYPERLINK \l «_Toc30614126» ВИСНОВКИ PAGEREF _Toc30614126 \h 41

HYPERLINK \l «_Toc30614127» Список використаної літератури PAGEREF
_Toc30614127 \h 46

ВСТУП

В умовах побудови ринкових відносин в економіці України, впровадження
ринкових механізмів, структурних перебудов, реформування форм власності
і податкової системи, підвищуються вимоги до бухгалтерського обліку як
джерела достовірної інформації для прийняття суб’єктами ринку
(підприємствами) економічно обґрунтованих рішень і передбачення ризиків
у своїй операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності.

Чітко налагоджений облік фінансово-господарської діяльності підприємств
сприяє виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів
підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню
собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності
виробництва (робіт, послуг), що є обов’язковою умовою функціонування
підприємств в ринковій економіці.

Зараз у підприємств виникає необхідність активніше використовувати
бухгалтерський облік для того, щоб контролювати і вдосконалювати свою
роботу.

Необхідно зазначити, що зміни відбуваються не лише у діяльності
підприємств та народному господарстві України, також відбуваються зміни
і в самій системі бухгалтерського обліку.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності
і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських
операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не
тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів, але і за рахунок основних фондів, нематеріальних активів.

Невід’ємною частиною діяльності підприємства є капітальні
вкладення (в основні засоби, будівництво, нематеріальні активи).
Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в
процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом
тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього
середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову
вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби
шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.

Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій)
корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто
періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів,
здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику). Основні
засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом
багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму і властивості,
але поступово зношуються і переносять свою вартість на виготовлений
продукт.

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість виробничих
потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом гаданого терміна
їхньої експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди,
протягом котрих ці потужності будуть мати продуктивну корисність
(спроможність).

Капітальні активи – це майбутні економічні вигоди, які можливі до
одержання в результаті минулих операцій або угод по придбанню майна.
Майбутні економічні вигоди пов’язані зі спроможністю активів приносити
прибуток підприємству при його обміні на що-небудь ще, що подає цінність
для підприємства; шляхом його використання у виробництві чого-небудь
цінного для підприємства або шляхом застосування для погашення
зобов’язань. Майбутні економічні вигоди від активів звичайно приймають
форму притоку чистої готівки на підприємство. Для того щоб бути активом,
будь-який ресурс, крім готівки, повинний володіти трьома важливими
характеристиками:

1.Ресурс повинний окремо або в сполученні з іншими ресурсами
забезпечувати прямо або побічно майбутній притік грошових засобів.

2.Підприємство повинно мати можливість отримувати прибуток і
контролювати доступ до нього інших зацікавлених осіб. зацікавлених
осіб.

3.Операція або інша угода, що дає підприємству право на прибуток або
контроль над ним, повинна бути завершена. угода, що дає підприємству
право на прибуток або контроль над ній, повинна бути завершена.

Оцінка вартості активів за останній час широко обговорюється. Не було
вирішене питання про те, яким методом краще оцінювати вартість активі:
на основі минулих витрат або на основі ринкової вартості. Експерти і
спеціалісти в області здійснювали тиск на користь переходу на облік
ринкової вартості. Банки ж продовжують застосовувати метод оцінки по
минулих витратах, що відбиває неторговий характер більшості видів їхньої
діяльності.

Капітальні вкладення являють собою використання суспільством валового
національного продукту на відтворення основних фондів. За формою вони
виступають як сукупність витрат на створення нових, а також технічне
переозброєння, реконструкцію і розширення діючих основних фондів
виробничого і відтворювального призначення. Капітальні вкладення мають
важливе народногосподарське значення, обумовлене роллю, що виконують
знову створені чи модернізовані засоби праці в процесі виробництва
матеріальних благ. Як важливий фактор розширеного суспільного
відтворення досягнень науково-технічного прогресу, що створює
матеріальні умови для росту й удосконалювання суспільного виробництва і
підвищення матеріального добробуту народу. Капітальні вкладення
розрізняються по формах власності галузевій і територіальній ознаці,
призначенню споруджених об’єктів, формам відтворення основних фондів,
складу витрат, способу будівництва, джерелам фінансування.

Розрізняють галузеву, територіальну, відтворювальну і технологічну
структури капітальних вкладень, що визначають їхнього співвідношення в
різних галузях, регіонах, формах відтворення основних фондів і окремих
витрат.

Сучасна інвестиційна політика спрямована на забезпечення соціальної
спрямованості і високої народногосподарської ефективності капітальних
вкладень, а також на використання їх переважно на технічне переозброєння
і реконструкцію діючих підприємств.

Капітальні вкладення виступають як одна з форм інвестицій в економіку
країни. Безперервність і достатність їх є обов’язковими для нормального
функціонування економіки кожної країни. В даний час інвестиційна
діяльність у країні здійснюється в умовах загальної кризи її економіки,
нестабільності соціально-економічного положення в країні. Гіперінфляція,
лібералізація цін, дефіцит бюджету, важкий фінансовий стан підприємств і
організацій, платіжна криза, безупинний ріст вартості будівництва,
дорогий банківський кредит, а також інші кризові явища викликали різке
зниження обсягів капітальних вкладень, капітального будівництва і
уведення виробничих потужностей і об’єктів будівництва, що обумовило
спад виробництва необхідної продукції. Однієї з заходів для виходу
економіки з кризи повинна бути активізація інвестиційної діяльності, для
чого необхідно вишукати кошти для додаткових капітальних вкладень,
направити їх на виконання пріоритетних державних програм, забезпечити
їхнє цільове й ефективне використання.

1. Капітальні вкладення – економічна суть.

Інвестиції — відносно новий для нашої економіки термін. У рамках
централізованої планової системи використовувалося поняття «валові
капітальні вкладення», під яким малися на увазі всі витрати на
відтворення основних фондів, включаючи витрати на їх ремонт.

Капітальні вкладення забезпечуються коштами з різних джерел, основним з
який є національний доход, створюваний у сфері матеріального
виробництва. Поряд з національним доходом джерелом засобів для
капітальних вкладень є фонд відшкодування спожитих засобів праці.
Джерелом коштів виступають також кредити іноземних банків і фірм. Кошти
з цих джерел направляються на капітальні вкладення по декількох
розподільних каналах. Тому в практиці забезпечення капітальних вкладень
коштами з’являються різні по характері джерела коштів . До них варто
віднести: власні фінансові ресурси інвесторів (прибуток, амортизаційні
відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові
нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб); позикові
фінансові кошти інвесторів (облігаційні позики, банківські і бюджетні
кредити); притягнуті фінансові засоби інвесторів (кошти, отримані від
реалізації акцій, пайові й інші внески громадян і юридичних осіб);
бюджетні інвестиційні асигнування; кошти позабюджетних фондів,
безкоштовні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян.

Склад коштів, що направляються на капітальні вкладення, залежить від
того, хто є інвестором і яку формою власності він представляє. Так,
інвесторами державних капітальних вкладень є органи влади і керівництво
країною, областями й іншими адміністративно-територіальними утвореннями,
а також державні підприємства й організації. У першому випадку
капітальні вкладення здійснюються за рахунок коштів відповідних
бюджетів, позабюджетних фондів і позикових засобів. Державні
підприємства й організації, а також ті, котрі засновані на колективній
формі власності, забезпечують капітальні вкладення власними,
притягнутими і позиковими коштами.

Капітальні вкладення підприємства — це витрати на: будівельно-монтажні
роботи при зведенні будинків і споруджень; придбання, монтаж і
налагодження машин і устаткування; проектно-пошукові роботи; витрати по
відводу земельних ділянок і переселенню в зв’язку з будівництвом і ін.
Для обліку, аналізу й інших цілей капітальні вкладення на підприємстві
класифікуються по цілому ряді ознак.

Власні кошти підприємств і організацій утворяться відповідно до вимог
комерційного розрахунку і складаються з прибутку, амортизаційних
відрахувань і інших засобів. В останні роки зростає питома вага власних
коштів у загальному обсязі фінансування капітальних вкладень.

Важливим джерелом фінансування капітальних вкладень стає прибуток від
основної діяльності, що являє собою частину чистого доходу, що
залишається в розпорядженні підприємства й організації. Використання
прибутку для цієї мети створює залежність капітального будівництва на
діючих підприємствах від їхньої основної діяльності, оскільки своєчасне
і повне фінансування таких вкладень обумовлено виконанням плану
прибутку.

До інших власних коштів підприємств і організацій для капітальних
вкладень відносяться кошти, що мобілізують в ході будівництва в
результаті реалізації зайвих і непотрібних матеріалів і устаткування,
використання раніше оплачених матеріальних цінностей і насамперед
устаткування, а також ліквідації дебіторської заборгованості, що
відноситься до капітальних вкладень. Це джерело називається мобілізацією
внутрішніх ресурсів

Джерелом коштів на капітальні вкладення може бути довгостроковий кредит
як банківський, так і державний. Кредит надається, як правило, тим
інвесторам, у яких немає чи недостатньо власних засобів у всіх випадках
технічного переозброєння, реконструкції і розширення виробництва,
придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв, а також на
будівництво нових підприємств і споруджень.

По напрямку використання капітальні вкладення класифікуються на
виробничі і невиробничі. Виробничі капітальні вкладення направляються на
розвиток підприємства, невиробничі — на розвиток соціальної сфери.

По формах відтворення основних фондів розрізняють капітальні вкладення:

» на нове будівництво;

» на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств;

» на розширення діючих підприємств;

» на модернізацію устаткування.

Під інвестиціями розуміються кошти держави, підприємств і фізичних
осіб, що направляються на створення, відновлення основних фондів, на
реконструкцію і технічне переозброєння підприємств, а також на придбання
акцій, облігацій і інших цінних паперів і активів.

«Інвестиції» — більш широке поняття, ніж капітальні вкладення. Вони
охоплюють так звані реальні інвестиції (капітальні вкладення) і
портфельні (фінансові) інвестиції. Інвестиції грають дуже важливу роль в
економіці будь-якої держави. Вони є основою для:

» розширеного відтворювального процесу;

» прискорення НТП (технічного переозброєння і реконструкції діючих
підприємств, відновлення основних виробничих фондів, впровадження
але-виття техніки і технології);

» підвищення якості продукції і забезпечення її конкурентноздатності,
оновлення номенклатури й асортименту продукції, що випускається;

» зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, збільшення
обсягу продукції і прибутку від її реалізації.

Плануванню інвестицій повинний передувати глибокий аналіз їх
економічного обґрунтування з урахуванням ризику й інфляційних процесів.

Джерела фінансування капітальних вкладень на підприємстві

Способи і порядок фінансування мають дуже важливе значення, насамперед
для підвищення їх ефективності.

Розрізняють два способи фінансування капітальних вкладень:
централізований і децентралізований. При централізованому способі
джерелом фінансування капітальних вкладень є державний бюджет,
централізовані позабюджетні інвестиційні фонди й ін.; при
децентралізованому — це в основному джерела підприємств і індивідуальних
забудовників.

На підприємстві основними джерелами фінансування є: прибуток, який
залишається в розпорядженні підприємства; амортизаційні відрахування;
кошти, отримані від випуску і продажу акцій; кредити комерційних банків;
джерела вищестоящих організацій; кошти іноземних інвесторів і ін. Але
головними джерелами фінансування капітальних вкладень на підприємстві є
прибуток, що направляється підприємством на нагромадження, і
амортизаційні відрахування.

За останні роки в області фінансування капітальних вкладень відбулися
істотні зміни. Насамперед змінилося співвідношення між централізованими
і децентралізованими джерелами фінансування капітальних вкладень: частка
централізованих різко зменшилася, а частка децентралізованих
збільшилася. При переході на ринкові відносини це закономірне явище.

Якщо при плановій економіці централізовані джерела переважали, то з
переходом на ринкові відносини ситуація різко змінилася. Частка власних
засобів підприємств вже у 1998 р. склала 62,8%, а індивідуальних
забудовників — 2,5%. Це нормальний і природний процес, тому що у всіх
країнах з розвинутою ринковою економікою у фінансуванні капітальних
вкладень переважають приватні інвестиції, а не державні. Вважається, що
в цьому випадку вони краще використовуються.

Змінюється і структура джерел фінансування капітальних вкладень. В
останні роки спостерігається тенденція збільшення частки амортизаційних
відрахувань, що в свою чергу пов’язано з кількаразовою переоцінкою
основних виробничих фондів, а також з можливістю здійснення прискореної
амортизації. Тут доречно відзначити, що в розвинутих країнах частка
амортизаційних відрахувань у фінансуванні капітальних вкладень у
корпораціях досягає 70-85%.

У багатьох країнах світу проводиться практика по наданню значних пільг
по оподатковуванню, якщо фірми свій прибуток направляють на розвиток
виробництва.

Ця пільга надається підприємствам за умови повного використання ними сум
нарахованого зносу (амортизації) на останню звітну дату, але ця пільга
не повинна зменшувати фактичну суму податку на прибуток, нараховану без
обліку пільг, більш ніж на 50%.

Припливу в інвестиційну сферу приватного національного й іноземного
капіталу перешкоджає несприятливий інвестиційний клімат, що
зберігається, основними характеристиками якого є:

— висока загальна політична нестабільність;

— різкий спад виробництва в період з 1991 року, наслідком якого, є різке
скорочення внутрішнього попиту на промислову продукцію і послуги;

— недосконалість нормативно-правової бази в економіці в цілому й в
області іноземних інвестицій зокрема ;

— високий рівень оподатковування і зовнішньоторговельного мита;

— нерозвиненість ринку капіталів;

— недолік якісної інфраструктури;

— фактична відсутність єдиної державної політики в області залучення
іноземних інвестицій.

Взаємозв’язок цих проблем підсилює їх негативний вплив на інвестиційну
ситуацію.

2. Облік капітальних вкладень.

2.1. Організація облікового процесу

Для того щоб бухгалтерський облік був ефективним у кожній ланці
народного господарства, він повинний бути відповідним чином
організований, тобто необхідна організація облікового процесу, що
припускає збір облікової інформації, її обробку і т.д..

Організація облікового процесу в цілому в тій чи іншій ланці народного
господарства значною мірою залежить від організації облікового апарата
і праці облікових працівників. Таким чином, організація бухгалтерського
обліку включає організацію облікового процесу, облікового апарата і
праці облікових працівників.

Весь обліковий процес можна підрозділити на три стадії: первинний,
поточний і підсумковий облік.

Первинний облік, що здійснюється на першій стадії облікового процесу,
припускає збір первинних облікових даних про наявність засобів і
господарських операцій, їхнє бухгалтерське документування. На цій стадії
реалізуються в основному такі способи та методи бухгалтерського обліку,
як оцінка, документація.

Другою стадією облікового процесу є поточний облік. На цій стадії
протягом місяця здійснюється облікова реєстрація господарських операцій
на рахунках бухгалтерського обліку в облікових регістрах з використанням
різних способів методу бухгалтерського обліку — рахунків, подвійного
запису, інвентаризації, оцінки.

Третя стадія облікового процесу — підсумковий облік — являє собою
узагальнення даних поточного обліку, складання калькуляцій, балансу,
звітності. Здійснюється підсумковий облік за допомогою таких способів та
методів бухгалтерського обліку, як оцінка рахунка бухгалтерського
обліку, калькулювання, подвійний запис, баланс, звітність тощо. На
кожній з цих стадій облікового процесу необхідно організувати:

облікові номенклатури;

способи і техніку відображення облікових номенклатур;

матеріальні носії облікових даних і інформації;.

рух матеріальних носіїв облікових даних і інформації;

використання і збереження носіїв облікової інформації.

Перераховані напрямки організацій облікового процесу мають свої
особливості на окремих його стадіях.

Під обліковою номенклатурою розуміють склад (перелік) господарських
фактів, явищ, операцій і процесів. які підлягають відображенню в системі
бухгалтерського обліку. Наприклад, основні засоби, операції по їхньому
надходженню, експлуатації, поліпшенню і т.п. Звідси першорядною задачею
організації облікових номенклатур є добір цих фактів, явищ, а як
результат-формування складу облікових номенклатур. Облікові номенклатури
встановлюються по кожнім розділі обліку: облік матеріалів, облік коштів
і т.д..

Особливо важливе визначення складу облікових номенклатур при
автоматизації обліку, створенні БД.

Після того як облікові номенклатури встановлені, визначаються способи і
техніку їхнього відображення в документах, облікових регістрах, БД,
машинограмах, відеограмах і т.д..

Наступний напрямок організації технології облікового процесу —
організація матеріальних носіїв облікових даних і інформації. Відправним
моментом рішення даної задачі є добір матеріальних носіїв, найбільш
ефективних в умовах даного виробництва, виходячи з застосовуваних
засобів обчислювальної техніки, форми бухгалтерського обліку, виду
облікових номенклатур і ін.

При доборі матеріальних носіїв документів використовуються альбоми
типових форм документів; облікові регістри; бухгалтерська звітність,
типові проектні рішення автоматизації обліку по окремих його ділянках і
т.д..

Однак не всі типові носії облікових даних (документів) і інформації
(облікових регістрів) відповідають умовам того чи іншого підприємства
(організації, установи), особливо при використанні ПЕВМ, у зв’язку з чим
їх проектують і розробляють самостійно.

Заключним етапом організації матеріальних носіїв є складання робочих
альбомів матеріальних носіїв документів і облікових регістрів,
застосовуваних на даному підприємстві (організації, установі).

Використання матеріальних носіїв облікової інформації в обліковому
процесі зв’язано з виконанням цілого ряду операцій, просуванням їх по
різних підрозділах підприємства, бухгалтерії. Цей процес — рух
матеріальних носіїв облікової інформації — повинний бути раціонально
організований з використанням графічних (документограм, оперограм,
зведених графіків по ділянках обліку й ін.) і описових (робочих
інструкцій з роботи з документами, регістрами й ін.) методів. Ці методи
передбачають указівки про те, хто складає матеріальний носій, подальше
його просування, терміни виконання.

Завершується обліковий процес здачею носіїв облікової інформації на
збереження (в архів). На підприємствах (організаціях і установах)
установлюється строгий порядок збереження матеріальних носіїв облікової
інформації (здачу на збереження, видачу і т.д. ), а також визначаються
особи, відповідальні за їх збереження.

2.2. Облік капітальних вкладень.

Усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і
нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної
вартості, накопичуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством
витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних
необоротних активів, а за кредитом — їх зменшення у зв’язку з прийняттям
в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням
відповідних об’єктів.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:

151 «Капітальне будівництво»

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів”

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

155 «Формування основного стада»

На субрахунку 151 «Капітальне будівництво» відображаються:

• витрати на будівництво, що здійснюється для власних потреб
підприємства господарським або підрядним способом;

• вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва;

• авансові платежі для фінансування такого будівництва.

На субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» ведеться
облік витрат на придбання або виготовлення власними силами об’єктів
основних засобів (крім об’єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних
матеріальних активів» ведеться облік витрат підприємства на придбання
або виготовлення власними силами об’єктів, облік яких ведеться на
рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

На субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»
відображаються витрати підприємства на придбання або розробку власними
силами нематеріальних активів.

На субрахунку 155 «Формування основного стада» ведеться облік витрат на
формування основного стада робочої та продуктивної худоби (крім тварин,
які облічуються на рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»).

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за групами необоротних
активів, а також за окремими їх об’єктами.

Визначена за даними аналітичного обліку первісна вартість об’єкта
списується в дебет відповідного рахунка з обліку необоротних активів.

Підставою для списання первісної вартості об’єкта з кредиту рахунка 15
«Капітальні інвестиції» є акт приймання-передачі, складений комісією, що
визначена наказом керівника підприємства, і затверджений останнім.

Первісна вартість матеріальних і нематеріальних необоротних активів
придбаних або створених підприємством, включає:

• суми (без непрямих податків), що сплачують постачальнику;

• суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних
робіт;

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у
зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) необоротних
активів/які не відшкодовуються підприємству;

• витрати зі страхування ризиків, пов’язаних з доставкою об’єкта;

• витрати на установку, монтаж, налагодження об’єкта; ;

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з приведенням об’єкта у стан, у
якому він придатний для використання у запланованих цілях.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до
первісної вартості об’єктів, придбаних (створених) повністю або частково
за рахунок позикового капіталу.

Отримання необоротних активів від інших осіб

Розглянемо порядок обліку придбання необоротних активів і визначення їх
первісної вартості на конкретних прикладах.

• Приклад 1. Підприємство придбало (на умовах передоплати) комп’ютерне
устаткування за 36 000 грн. (у тому числі ПДВ). Витрати на тестування та
підключення устаткування спеціалізованою організацією становили 600 грн,
(у тому числі ПДВ).

Для відображення придбання устаткування в бухгалтерському обліку слід
зробити такі записи:

1) перерахування постачальнику оплати за устаткування, грн.:

Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами» 36 000

Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 36 000

Одночасно на суму ПДВ (при наявності податкової накладної), грн.:

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 6 000

Кредит 644 «Податковий кредит» 6 000

2) оприбуткування придбаного устаткування, грн.:

Дебет 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 30 000

Дебет 644 «Податковий кредит»
6 000

Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами» 36 000

3) прийняття зобов’язання щодо оплати послуги спеціалізованої
організації за тестування та підключення устаткування, грн.:

Дебет 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 500

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 100

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 600

4) прийняття в експлуатацію придбаного комп’ютерного устаткування, грн.:

Дебет 104 «Машини та обладнання» 30 500

Кредит 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 30 500

Таким чином, вартість придбаних (створених) об’єктів до приведення їх у
стан використання за призначенням облічується на відповідних субрахунках
рахунка 15 «Капітальні інвестиції».

У разі якщо об’єкт необоротних активів придбано в результаті бартерної
операції (або обміну із частковою оплатою грошовими коштами), його
оцінка залежить від того, чи мав місце обмін подібними або неподібними
об’єктами.

Подібними є об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та
однакову справедливу вартість.

У свою чергу об’єкти, які не відповідають одночасно цим двом критеріям,
є неподібними.

Первісна вартість об’єкта, придбаного в результаті обміну на подібний
об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта.

Приклад 2. Підприємство здійснило обмін свого автомобіля на інший
автомобіль. Первісна вартість відданого автомобіля — 40000 гри., а знос
— 10 000 грн. Обидва автомобілі мають однакову справедливу вартість та
однакове функціональне призначення — перевезення пасажирів.

У цьому випадку первісна вартість отриманого автомобіля дорівнює 30 000
грн. (40 000-10 000).

У бухгалтерському обліку підприємства слід зробити такий запис:

Дебет 105 «Транспортні засоби»
30 000

Дебет 131 «Знос основних засобів»
10 000

Кредит 105 «Транспортні засоби»
40 000

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу
вартість, то первісною вартістю об’єкта, отриманого в обмін на подібний
об’єкт, є його справедлива вартість. Різниця між залишковою та
справедливою вартістю такого об’єкта списується на витрати звітного
періоду.

• Приклад 3. Припустимо, що в попередньому прикладі справедлива вартість
автомобіля становить 26 000 грн.

Отже, залишкова вартість відданого автомобіля на 4 000 грн. перевищує
його справедливу вартість. У цьому випадку необхідно спочатку зробити
запис, грн.:

Дебет 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» 4 000

Кредит 105 «Транспортні засоби»
4 000

Після цього буде зроблено запис, наведений у прикладі.2, але з
урахуванням скоригованої залишкової вартості визначеного автомобіля.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін (або
частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості
переданого об’єкта, збільшеній або зменшеній на суму грошових коштів чи
їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Алгоритм визначення первісної вартості отриманого об’єкта в цьому
випадку можна подати таким чином (рис. 2.3):

• Приклад 4. Підприємство «Райдуга» придбало комп’ютери у ТОВ «Чисті
генії» в обмін на автомобіль (первісна вартість якого ЗО 000 грн.,
нарахований знос — 2 500 грн., справедлива вартість на момент обміну —
36 000 грн. (без ПДВ)). Крім того, підприємство «Райдуга» перерахувало
ТОВ «Чисті генії» 6 240 грн. (у тому числі ПДВ). Первісна вартість
комп’ютерів — 40 000 грн., нарахований знос — 2 000 грн.

Отже, наведені дані свідчать, що первісна вартість комп’ютерів дорівнює:

+ —

=

Рис. 1. Визначення первісної вартості об’єкта необоротних активів,
отриманого шляхом обміну на неподібний об’єкт

36 000 + 6 240 — (6240х20) /120=41 200 (грн.).

Виходячи із цього, у бухгалтерському обліку підприємству «Райдуга» слід
зробити такі записи:

1) списання переданого автомобіля, грн.:

Дебет 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»
27 500

Дебет 131 «Знос основних засобів»
2 500

Кредит 105 «Транспортні засоби»
30 000

2) відображення доходу від бартерної операції з урахуванням ПДВ (36 000
грн. + 36 000 грн. х 0,2), грн.:

Дебет 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 43 200

Кредит 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» 43 200

Одночасно на суму ПДВ, грн.:

Дебет 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» 7 200

Кредит 641 «Розрахунки за податками» 7 200

3) перерахування грошових коштів у часткову оплату комп’ютерів, грн.:

Дебет 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 6 240

Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 6 240

Одночасно на суму ПДВ, грн.:

Дебет 641 «Розрахунки за податками” 1
040

Кредит 644 «Податковий кредит»
1 040

4) надходження комп’ютерів від ТОВ „Чисті генії», грн.:

Дебет 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 41 200

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 41 200

Одночасно на суму ПДВ, грн.:

Дебет 644 «Податковий кредит» 1
040

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 7
200

Кредит 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 8 240

5) введення в експлуатацію придбаних комп’ютерів, грн.:

Дебет 104 «Машини та обладнання»
41 200

Кредит 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 41 200

У свою чергу, у бухгалтерському обліку ТОВ «Чисті генії» процес обміну
буде відображений такими записами:

1) отримання автомобіля від підприємства «Райдуга”, грн.:

Дебет 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 36 000

Дебет 641 «Розрахунки за податками»
7 200

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 43
200

2) введення отриманого автомобіля в експлуатацію, гри.:

Дебет 105 «Транспортні засоби»
36 000

Кредит 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 36 000

3) надходження коштів від підприємства «Райдуга» у часткову оплату
комп’ютерів, грн.:

Дебет 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 6 240

Кредит 681 «Розрахунки за авансами одержаними» 6 240

Одночасно на суму ПДВ, грн.:

Дебет 643 «Податкові зобов’язання» 1 040

Кредит 641 «Розрахунки за податками” 1 040

4) списання з балансу переданих комп’ютерів, грн.:

Дебет 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів” 38 000

Дебет 131 «Знос основних засобів»
2 000

Кредит 104 «Машини та обладнання»
40 000

5) відображення доходу від бартерної операції, грн.:

Дебет 681 «Розрахунки за авансами одержаними»
6 240

Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками » 43 200

Кредит 742 «Дохід від реалізації необоротних активів»
49 440

Одночасно на суму ПДВ, грн.:

Дебет 742 «Дохід від реалізації необоротних активів» 8 240

Кредит 641 «Розрахунки за податками»
7 200

Кредит 643 «Податкові зобов’язання»
1 040

Первісною вартістю необоротних активів, що внесені до статутного
капіталу підприємств, є погоджена засновниками (учасниками) підприємства
їх справедлива вартість.

Приклад 5. ВАТ «Морж» отримало від ТОВ «Пінгвін» патент на винахід в
обмін на випуск 5 000 простих акцій (номінальна вартість однієї акції —
0,5 грн.).

Балансова вартість патенту — 9 200 грн., а ринкова вартість простої
акції ВАТ «Морж» на момент здійснення операції — 10 грн. за акцію.
Виходячи із цього, первісна вартість придбаного патенту дорівнює 50 000
грн.

В обліку ВАТ «Морж» слід зробити такі записи:

випуск акцій, грн.:

Дебет 46 «Неоплачений капітал» 50 000

Кредит 40 «Статутний капітал» 2 500

Кредит 421 «Емісійний дохід» 47 500

2) отримання патенту, грн.:

Дебет 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» 50 000

Кредит 46 «Неоплачений капітал»
50 000

Одночасно, грн.:

Дебет 124 «Права на об’єкти промислової власності”
50 000

Кредит 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» 50 000

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх
справедливій вартості на дату отримання.

Приклад 2.6. Підприємство безоплатно отримало інвентар, залишкова
вартість якого за актом приймання-передачі становить 15 000 грн., а сума
нарахованого зносу за період експлуатації дорівнює 5 000 грн.

Ринкова вартість інвентарю з урахуванням зносу оцінюється підприємством
у сумі 28 000 грн., а очікуваний строк його експлуатації підприємством
становить 5 років.

Витрати підприємства на перевезення цього інвентарю транспортною
організацією становили 2 400 грн. (у тому числі ПДВ).

У бухгалтерському обліку підприємства безоплатне отримання інвентарю
буде відображене такими записами:

1) оприбутковання отриманого інвентарю, грн.:

Дебет 106 «Інструменти, прилади та інвентар» 28 000

Кредит 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» 28 000

2) відображення витрат на транспортування інвентарю, грн.:

Дебет 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» 2 000

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 400

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками” 2 400

3) включення до первісної вартості інвентарю витрат на його доставку,
грн.;

Дебет 106 «Інструменти, прилади та інвентар» 2 000

Кредит 152 «Придбання (створення) основних засобів» 2 000

4) перерахування оплати за послуги транспортної організації, грн.:

Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 2 400

Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» 2 400

Одночасно з нарахуванням амортизації безоплатно отриманих об’єктів
пропорційна частина їх вартості, відображена на субрахунку 424
«Безоплатно одержані необоротні активи», підлягає включенню до складу
доходу звітного періоду.

Сума, що підлягає щомісячному включенню до складу доходу підприємства,
дорівнює:

28000/5х12 = 467 (грн..)

На цю суму щомісячно слід робити запис:

Дебет 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

Кредит 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Створення необоротних активів власними силами

Оцінка необоротних матеріальних активів, створених власними силами,
здійснюється з дотриманням тих самих положень, що й оцінка придбаних
основних засобів.

Якщо об’єкт виготовлений власними силами, а підприємство також
виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість
такого об’єкта визначається відповідно до положень П(С)БО 16 «Витрати».

Собівартість об’єктів, виготовлених власними силами, відображається в
обліку записом:

Дебет 15 «Капітальні інвестиції»

Кредит 23 «Виробництво»

або

Кредит 26 «Готова продукція».

Первісна вартість об’єктів, збудованих власними силами, звичайно
включає:

• вартість робіт, виконаних субпідрядниками;

• вартість устаткування, що підлягає монтажу;

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• накладні витрати, що безпосередньо пов’язані з будівництвом активу;

• вартість ліцензії (або дозволу) на будівництво;

• оплату фахових послуг (архітекторів, юристів тощо).

Приклад 7. Підприємство здійснює будівництво складу матеріалів
господарським способом.

У процесі будівництва мали місце такі операції:

• придбане устаткування, що підлягає монтажу, на суму 120 000 грн. (у
тому числі ПДВ);

• витрачені будівельні матеріали на суму 500 000 грн.;

• нарахована заробітна плата працівникам, які приймають участь у
будівництві, — 200 000 грн.;

• відрахування на соціальне страхування становили 75 000 грн. (200 000
грн. х 37,5%);

• нарахована амортизація машин і механізмів, задіяних у процесі
будівництва, — 18 000 грн.;

• спожита електроенергія для освітлення будівельного майданчика на суму
15 000 грн.

Придбане устаткування, що підлягає монтажу, у бухгалтерському обліку
буде відображене записом, грн.:

Дебет 151 «Капітальне будівництво»
100 000

Дебет 641 «Розрахунки за податками» 20
000

Кредит 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
120 000

Для відображення інших витрат на будівництво слід скласти такий запис,
гри.:

Дебет 151 «Капітальне будівництво» 808 000

Кредит 205 «Будівельні матеріали» 500 000

Кредит 661 «Розрахунки за заробітною платою» 200 000

Кредит 65 «Розрахунки за страхуванням» 75 000

Кредит 131 «Знос основних засобів» 18 000

Кредит 92 «Адміністративні витрати» 15 000

Після введення в експлуатацію будівлі складу на підставі акта приймання
буде зроблений запис, грн.:

Дебет 103 «Будинки та споруди» 908 000

Кредит 151 «Капітальне будівництво» 908 000

До первісної вартості нематеріальних активів, розроблених підприємством,
включаються:

• вартість матеріалів та послуг, які використані або спожиті у процесі
створення нематеріального активу;

• зарплата та інші витрати на персонал (соціальне страхування,
підвищення кваліфікації тощо), прямо пов’язані зі створенням
нематеріального активу;

• будь-які інші прямі витрати на створення нематеріального активу (мито,
сплачене за реєстрацію юридичного права, амортизація патентів і
ліцензій, які були використані для створення нематеріального активу,
тощо);

• накладні витрати, які потрібні для створення нематеріального активу та
можуть бути включені до його первісної вартості шляхом розподілу.

Розподіл накладних витрат у цьому разі здійснюється аналогічно розподілу
загально виробничих витрат, передбаченому П(С)БО 16 «Витрати».

Не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, створених
підприємством:

• витрати на збут і адміністративні витрати, що прямо не пов’язані з
приведенням активу у стан, у якому він придатний для використання за
призначенням;

• непродуктивні витрати та первісні операційні збитки, які виникають до
моменту досягнення активом запланованої потужності;

• витрати на навчання персоналу управлінню активом.

• Приклад 8. Витрати конструкторського бюро підприємства на дослідження
і розробки у звітному періоді становили:

Вид витрат

Сума витрат на дослідження, грн.

Сума витрат на розробки, грн.

Прямі матеріальні витрати

20 000

45 000

Прямі витрати на оплату праці

110000

160 000

Накладні витрати

70 000

95 000

Разом

200000

300 000

У результаті розробки буде створено промисловий зразок, який відповідає
критеріям визнання згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Витрати на
дослідження будуть відображені записом, грн.:

Дебет 941 «Витрати на дослідження і розробки»
200 000

Кредит 20 «Виробничі запаси» 20
000

Кредит 65 «Розрахунки за страхуванням» 110 000

Кредит 66 «Розрахунки з оплати праці»

Кредит 91 «Загальновиробничі витрати»

або

Кредит 92 «Адміністративні витрати»
70 000

Витрати, пов’язані з розробкою нематеріального активу, будуть
відображені записом, грн.:

Дебет 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»
300 000

Кредит 20 «Виробничі запаси»
45 000

Кредит 65 «Розрахунки за страхуванням»
160 000

Кредит 66 «Розрахунки з оплати праці»

Кредит 91 «Загальновиробничі витрати»

або

Кредит 92 «Адміністративні витрати»
95 000

Після реєстрації та отримання патенту на розроблений промисловий зразок

буде зроблений запис:

Дебет 124 «Права на об’єкти промислової власності»

Кредит 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

3. Витрати на утримання необоротних активів

Після надходження необоротних активів підприємство може мати витрати,
пов’язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану. Підхід до
відображення таких витрат у бухгалтерському обліку залежить від їх
впливу на майбутні економічні вигоди, що очікуються від використання
об’єкта (рис. 2.).

Рис. 2. Підходи до обліку витрат, пов’язаних з утриманням основних
засобів.

Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів звичайно
здійснюються для відновлення або підтримання очікуваних від них
майбутніх економічних вигід. Через це такі видатки списуються на витрати
в момент їх виникнення.

При цьому дебетуються відповідні рахунки витрат (23, 91, 92, 93, 94) і
кредитуються рахунки витрачених коштів (чи інших активів) або
зобов’язань,

Витрати, пов’язані з поліпшенням стану основних засобів, що приводять до
збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включають до
балансової вартості основних засобів. Прикладами такого поліпшення є:

• модифікація об’єкта основних засобів з метою подовження строку його
корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

• заміна окремих частин верстата для підвищення якості продукції, яка
виробляється;

• впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дає змогу
зменшити первісне оцінені виробничі витрати.

Такі витрати накопичуються по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
( після завершення робіт списуються з кредиту цього рахунка в дебет
рахунків необоротних активів (10, 11 або 12).

Витрати, пов’язані з нематеріальними активами, що виникають після їх
придбання або створення, звичайно списують як витрати звітного періоду,
у якому вони понесені. Проте ці витрати можуть бути капіталізовані,
тобто додані до балансової вартості нематеріального активу, у таких
випадках:

1) існує ймовірність, що ці витрати призведуть до збільшення первісних
очіку-‘ ваних економічних вигід;
2) ці витрати можна достовірно оцінити та віднести до конкретного
активу.

• Приклад 9. Підприємство придбало програмне забезпечення для ведення
бухгалтерського обліку на комп’ютері за 5 000 грн.
І

Через рік це підприємство додатково придбало ще два модулі за 1 000
грн., які розширили можливості програмного забезпечення.

Якщо сума нарахованої амортизації програмного забезпечення за перший рік
використання становила 500 грн., тоді балансова вартість цього
нематеріального активу на кінець року дорівнюватиме:

5 000 -500+1 000 = 5 500 (грн.).

Витрати на придбання довідкової літератури та навчання персоналу роботі
з програмним забезпеченням будуть списані як адміністративні витрати.

ВИСНОВКИ

Підприємства і господарські організації здійснюють за рахунок власних
коштів технічне переозброєння, реконструкцію і розширення виробництва як
підрядним, так і господарським способами. В умовах переходу до ринку
відповідальність за цільове й ефективне використання власних засобів
покладається на інвесторів, що обумовлює особливості фінансування таких
капітальних вкладень.

Усі кошти на капітальні вкладення акумулюються на розрахунковому рахунку
інвесторів. На їхнє прохання установи банків можуть відкривати окремі
рахунки для обліку власних засобів на капітальні вкладення за окрему
плату.

Установи банків не оформляють фінансування будівництв, вони повинні
надавати їм для цього документи. Фінансування капітальних вкладень
здійснюється з розрахункового рахунка інвестора шляхом оплати
розрахункових документів на виконані проектні, будівельно-монтажні й
інші роботи, поставлене устаткування й інші витрати, зв’язані з
капітальними вкладеннями. Склад витрат і порядок їхньої оплати залежать
від характеру капітальних вкладень, способу виробництва
будівельно-монтажних робіт, а також методу фінансування витрат.

Установи банків не контролюють цільове й ефективне використання власних
засобів коштів на капітальні вкладення. Тільки на прохання інвестора, на
договірних засадах за окрему плату вони можуть здійснювати такий
контроль, наприклад, перевіряти якість проектно-кошторисної
документації, проводити контрольні обмірювання оплачених (представлених
до оплати робіт), робити інші види послуг по фінансуванню капітальних
вкладень. Плата за такі послуги повинна встановлюватися на рівні, що
забезпечує повне покриття витрат банку на їхнє надання й одержання
відповідного прибутку.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності
і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських
операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не
тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів, але і за рахунок основних фондів.

Усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і
нематеріальних необоротних активів, що включаються до їх первісної
вартості, накопичуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

За дебетом рахунка 15 відображається збільшення понесених підприємством
витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних
необоротних активів, а за кредитом — їх зменшення у зв’язку з прийняттям
в експлуатацію або приведенням у стан використання за призначенням
відповідних об’єктів.

Для обліку витрат, пов’язаних із придбанням або створенням різних видів
основних засобів використовуються відповідні субрахунки рахунку 15
“Капітальні інвестиції”:

• субрахунок 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” призначений
для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами
матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”
(крім об’єктів будівництва та основного стада);

• субрахунок 153 “Придбання (виготовлення) інших необоротних
матеріальних активів” призначений для обліку витрат підприємства на
придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік
яких ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;

• субрахунок 155 “Формування основного стада” призначений для обліку
витрат на формування основного стада робочої та продуктивної худоби
(крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та
вигодівлі”)

Збільшення первісно очікуваних економічних вигод може бути досягнута
двома шляхами:

1) збільшення надходжень грошових коштів внаслідок зростання виробничої
потужності об’єкту;

2) зменшення витрат, пов’язаних з використанням об’єкту основних
засобів.

Бухгалтерські записи для обліку таких витрат такі ж, як і при створенні
і придбанні основних засобів, тобто використовується рахунок 15
“капітальні інвестиції”.

Витрати накопичуються на рахунку 152 і після їх завершення включаються
до первісної вартості об’єкту основних засобів:

Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів ”

Кт 23 “Виробництво”

Кт 20 “Виробничі запаси”

Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”,

Кт 65 “Розрахунки по страхуванню”,

Кт 66 “Розрахунки по оплаті праці”.

Дт “Основні засоби”

Кт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів ”

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об’єкту окремо.

При введенню основного засобу в експлуатацію оформлюється форма № 03-1
«Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»
застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів
окремих об’єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення
внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу,
дільниці) до іншого, а також для виключення Їх зі складу основних
засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При отриманні (купівлі) основних засобів акт складає комісія, яка
призначається розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Акт
складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт. Складання
загального акта, яким оформлюється приймання декількох об’єктів основних
засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентаря,
інструментів, обладнання і т.п., якщо ці об’єкти однотипні, мають
однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох
примірниках (для підприємства, яке отримує, і підприємства, яке здає
основні засоби).

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт також
складається у двох примірниках у тому відділі, який здає основні засоби.

Список використаної літератури

Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні” від 16.07.99 р, №996-ХIV, зі змінами і доповненнями.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції
Закону України від 22.05.97 р, №І283/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” , від
27.04.00р. № 92.

Інструкція № 291 – “Інструкція про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу , зобов’язань і господарських
операцій підприємств і організацій” затверджена наказом Міністерства
фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

Інструкція № 114 – “ Про Затвердження Плану рахунків бухгалтерського
обліку бюджетних установ та застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку бюджетних установ”, від 10.12.99 р. № 114.

Бутинець Ф. А. Бухгалтерський фінансовий облік. –Житомир, 2000р.

Вербицка Л. В. “ Теорія бухгалтерського обліку” Нав.- метот. Посібник .
— К. : Логос, 1999 р.

Голов С. М. Управленческий учет. –К., 1998г

Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и
торговых предприятиях, 2000.

Мушинський Р., Токарь С. Бухгалтерський облік основних засобів за новими
правилами. // Бухгалтерія. – 2000. — № 48. – с. 55-57є

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік. – Київ: АСК. 2000р.

Фурсов О. Основні засоби в бухгалетрському обліку після 1 липня 2000
року. // Бухгалтерія. – 2000. — № 27. – с. 50-56.

Баланс № 6 від 08.02. 2001р.

PAGE

PAGE 1

СПРАВЕДЛИВА ВАРТІСТЬ ПЕРЕДАНОГО ОБ’ЄКТА

ПЕРВІСНА ВАРТІСТЬ ОТРИМАНОГО ОБ’ЄКТА

Сума переданих грошових коштів (або їх еквівалентів)

Сума отриманих грошових коштів (або їх еквівалентів)

Витрати, пов’язані

з утриманням необоротних активів

Вплив на майбутні економічні вигоди

Внаслідок поліпшення стану активу є ймовірність зростання майбутніх
економічних вигід

Відновлюються або зберігаються майбутні економічні вигоди

Капітальні витрати

(додаються до балансової вартості активу)

Поточні витрати

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *