Автоматизація обліку загальновиробничих витрат на прикладі ВАТ «Балтський МКК» Балтського району Одеської області (курсова робота)

Курсова робота

Автоматизація обліку загальновиробничих витрат на прикладі ВАТ
«Балтський МКК» Балтського району Одеської області

План

Вступ

Проблеми обліку та розподілу загальновиробничих витрат

Нормативно-правове забезпечення обліку загальновиробничих витрат

Теоретичні основи обліку загальновиробничих витрат

Коротка характеристика підприємства

Показники виробничо-фінансової діяльності

Стан облікового процесу

Облік та розподіл загальновиробничих витрат

Первинний облік загальновиробничих витрат

Синтетичний і аналітичний облік загальновиробничих витрат

Розподіл загальновиробничих витрат

Удосконалення обліку та розподілу загальновиробничих витрат

Облік загальновиробничих витрат при застосуванні ЕОМ

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В період створення в Україні ринкової економіки значення витрат
сільського господарства особливо важливе. В час, коли дотації для
сільськогосподарських виробників відсутні, вартість послуг зростає, а
ціни на продукцію залишаються низькими, саме через зниження витрат
можливо підняти рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської
продукції.

Для того, щоб вірно оцінити витрати, необхідно мати досконалу систему
обліку. В Україні нещодавно прийнятий новий Закон «Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність», затверджено більшість стандартів
бухгалтерського обліку, які базуються на міжнародних стандартах. Цими
документами принципово змінено методологію і підходи до обліку витрат.
Це в свою чергу вимагає змін економічного мислення спеціалістів
економічного профілю, проведення наукових досліджень, вивчення
міжнародного досвіду тощо.

Посилаючись на вищесказане можна зробити висновок, що питання обліку
витрат вимагають глибокого вивчення і тема курсової роботи є актуальною.

Сучасний розвиток науки і техніки вимагає нових підходів до вивчення
бухгалтерського обліку. Швидкий розвиток комп’ютерної техніки і
програмного забезпечення відкриває широкі можливості для застосування
різного роду автоматизованих систем в обліковому процесі. На
сьогоднішній день усі сучасні системи обробки економічної інформації
базуються на застосування персонально електронно-обчислювальних машин
(ПЕОМ).

Наявне технічне забезпечення відбило необхідність створення
централізованих центів обробки економічної інформації. На сьогоднішній
день бухгалтер може самостійно користуватися всіма засобами
автоматизованого обробітку даних.

В скрутних умовах господарювання перед керівництвом стоїть проблема
переходу до автоматизованого обробітку інформації. Треба вибирати:
купляти дорогу програму або шукати розумного програміста.

А чи знайдуться кошти, щоб купити програму, чи підійде куплена програма
саме для вирішення поставленої задачі, де знайти людину, що погодиться
працювати за малу зарплату? Ми пропонуємо свій погляд на дану проблему.
Вважається, що в сучасних умовах кожен спеціаліст, а зокрема бухгалтер,
повинен мати навички роботи з обчислювальною технікою та навички
проектування необхідних йому баз даних. Це допоможе не збільшувати штат
і одночасно уникнути зайвих витрат.

Застосування ПЕОМ також відкриває широкі можливості для аналогічної
роботи. Причому особливо підвищується оперативність кожного аналізу і
контролю за діяльністю підприємства. Це набуває особливо великого
значення в умовах конкуренції ринкового середовища.

Дана робота має за мету проілюструвати можливість використання ПЕОМ для
обліку загально виробничих витрат у ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти».
Пропонується варіант, коли бухгалтер, власноруч, без додаткових витрат
на придбання програмного забезпечення може використати ПЕОМ для
вирішення даної задачі з максимальною ефективністю. При виконанні роботи
вивчено економічні умови господарства, дана його коротка
природноекономічна характеристика. Розглянуте питання удосконалення
бухгалтерського обліку у зв’язку з переходом на нові Національні
стандарти обліку. В роботі спроектовані фрагменти автоматичної системи
обліку загально виробничих витрат на базі СУБД MSccess.

Проблеми обліку та розподілу загальновиробничих витрат

1.1. Нормативно-правове забезпечення обліку загальновиробничих витрат

Удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації
сприяє використання обчислювальної техніки для ведення обліку, аналізу
та планування виробництва. Відчутне здешевлення обчислювальної техніки
та наявність на ринку достатньої кількості пропозицій програмного
забезпечення дають непогану нагоду проводити автоматизацію облікових
процесів.

На різних етапах розвитку комп’ютерної техніки та інформаційних
технологій користувачі пропонували різні підходи до автоматизації
облікових процесів.

Першими кроками було впровадження комплексної механізації облікових
робіт. На думку Пізенгольця та Варави ця форма обліку була найбільш
ефективною в той час [25]. Цю ж думку підтримували Н.Т. Барановський,
В.Е. Антинентський, А.С. Барановська та інші [23].

На початку 90-х років ХХ століття вважали, що «… только с помощю ЭВМ
возможно решение…» [26]. Приймаючи до уваги великі обсяги інформації та
великі втрати часу пропонували використовувати стаціонарні ЕОМ на
спеціалізованих обчислювальних центрах.

Але, менш ніж через 5 років, ситуація кардинально змінилась. Це було
пов’язано з появою нової комп’ютерної техніки. Ті ж самі автори
переглянули свої погляди і змінили свої пропозиції. Вони побачили, що
розвитку автоматизації сприяють міні та мікро ПЕОМ. Тепер на їх основі
стало можливим перейти від централізованої до децентралізованої обробки
інформації [71]. Але одночасно пропонувалось продовжувати централізовану
обробку інформації на рівні району та області. З поширенням економічної
кризи на Україні в середині 90-х років діючі центри комп’ютерного
колективного користування виявилися неефективними. Крім того поява
відносно недорогих сучасних ПЕОМ сприяла виникненню новою комп’ютерної,
форми обліку на основі автоматизованих робочих місць (АРМ) [9]. В
кінці 90-х років на Україні повністю запанувала стратегія створення АРМ
бухгалтера. Концепція побудови таких робочих місць викладена у
підручнику Завгороднього В.П. [18]. Ці робочі місця пропонується
створювати на основі сучасних персональних ЕОМ з орієнтацією на
програмне середовище MS Windows.

Сьогодні в Україні переважають два шляхи розвитку автоматизації
бухгалтерського обліку, це використання мережених технологій та
використання ППП «1-С бухгалтерія» [8; 19].

Специфікою комп’ютеризації обліку витрат є те, що тут значною мірою
використовуються дані, отримані на інших ділянках обліку.
Комп’ютеризацією обліку повинен бути охоплений оперативний облік витрат,
який полягає в щоденному контролі за витрачанням матеріальних, трудових
і грошових ресурсів [31].

Теоретичні основи обліку загальновиробничих витрат

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку
та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність» [1].

З метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат,
застосовуються методики їх планування та обліку відповідно до Закону
України від 16 липня 1999 року, №996 «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), Закону
України від 22 травня 1997 року №283 «Про оподаткування прибутку
підприємств» (зі змінами та доповненнями) та національних положень
(стандартів) бухгалтерського обліку [5] розроблені Методичні
рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції
(робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств [6]. Дія методичних
рекомендацій також поширюється на структурні підрозділи
несільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом
сільськогосподарської продукції.

Згідно з П.2.21. Методичних рекомендацій з планування , обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
сільськогосподарських підприємств, до складу загальновиробничих витрат
включаються:

витрати на управління виробництвом (оплата праці, відрахування на
соціальні заходи й медичне страхування та витрати на оплату службових
відряджень апарату управління та спеціалістів галузей (цехів), дільниць,
підрозділів тощо);

амортизація необхідних активів загально виробничого (цехового,
дільничого, бригадного) призначення;

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну
оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого
призначення;

витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата
праці, включаючи відрахування на соціальні заходи, працівників, зайнятих
удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості
продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших
експлуатаційних характеристик у виробничому процесі і оплата послуг
сторонніх організацій тощо);

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше
утримання загальних приміщень виробничого призначення;

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та інші
витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами
та якістю продукції, робіт, послуг тощо); витрати на охорону праці,
техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо);

плата за оренду землі і майна виробничого призначення [6, с.346].

До складу загальновиробничих витрат входять окремі види витрат, що
стосуються всіх напрямків діяльності господарства, зокрема витрат на
утримання основних засобів (включаючи орендну плату), які обслуговують
виробничі процеси в різних напрямках діяльності підприємства; витрати на
утримання складів для зберігання виробничих запасів (крім складів для
зберігання продукції та витрат на реалізацію); втрат на пожежну охорону;
поточні витрати, пов’язанні з утриманням і експлуатацією засобів
природоохоронного призначення; витрати, пов’язанні з добуванням та
використанням природної сировини, в чат сні відрахувань для покриття
витрат на геологічну розвідку та пошуки корисних копалин, на
рекультивацію земель; плата за воду, що забирається з водогосподарських
систем у межах затверджених лімітів, а також платежі за використання
інших природних ресурсів; за викиди і скиди забруднених речовин у
навколишнє природне середовище; розміщення відходів та інших видів
шкідливого впливу в межах лімітів. Ці витрати обліковуються на окремому
субрахунку 91 і розподіляються між основними галузями та об’єктами
витрат пропорційно до суми прилеглих витрат (без витрат основних
матеріалів: кормів, насіння, сировини).

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №16 затверджене
Міністерством фінансів від 31.12.1999 року; визначає методологічні
засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати
підприємства.

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 16 витратами визначаються ті з них, які
або зменшують активи (наприклад, витрата сировини, матеріалів тощо), або
збільшують зобов’язання (наприклад, нарахована заробітна плата, вартість
послуг з операційної оренди тощо). Ще однією з умов визнання витрат є
відображення їх у бухгалтерському обліку одночасно з доходами, для
отримання яких здійснені ці витрати. Витрати визначаються витратами
певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони
здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного
періоду, відображаються у складі того звітного періоду, в якому вони
були здійсненні [5].

Згідно з П(С)БО 16 собівартість продукції формується із виробничої
собівартості, яка об’єднує прямі та загально виробничі витрати. Стандарт
також передбачає поділ загальновиробничих витрат на розподілені і
нерозподілені постійні витрати, з віднесенням перших у склад виробничої
собівартості продукції (дебет рахунка 23 «Виробництво»), а других – у
склад собівартості реалізованої продукції (дебет рахунка 90
«Собівартість реалізації») [6].

У П.15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 визначено, що до
складу загальновиробничих витрат включаються:

— витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління
цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне
страхування апарату управління цехами, дільницями; витрат на оплату
службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

— амортизація основних засобів загально виробничого (цехового,
дільничого, лінійного) призначення;

— амортизація нематеріальних активів загально виробничого (цехового,
дільничого, лінійного) призначення;

— витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну
оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого
призначення;

— витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата
праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих
удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості
продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших
експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів,
купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг
сторонніх організацій тощо);

— витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та
інше утримання виробничих приміщень;

— витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально
виробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне
страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на
здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю
продукції, робіт, послуг);

— витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього
природного середовища та інші витрати.

Таким чином Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»,
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 1999 року
№318 та Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання
собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських
підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України
від 18.05.2001р. №132 формують основу нормативну базу безпосередньо
обліку та розподілу загальновиробничих витрат.

В умовах комп’ютеризації суспільства ця нормативна база може бути
розширена.

На сьогоднішній день інформація також стає товаром, а тому всі відносини
в сфері інформації також регулюються чинним законодавством.

Країни з розвиненою економіко мають її розвинуту систему законодавства,
яка регламентує інформаційну діяльність. Наприклад, У США прийнято
більше 300 законодавчих актів про інформацію, користування нею та її
захист. В Україні законодавство в цій сфері відсутнє на відміну від
зарубіжних країн. Але за роки незалежності були прийняті кілька законів
в інформаційній сфері.

Одним з перших законів в Україні, які стосувалися інформації був Закон
України «Про науково-технічну інформацію» [4]. Цей закон визначив
основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, порядок
її створення і реалізації. Саме цей закон став основою для розробки
Закону «Про Національну програму інформатизації».

Важливим став і Закон України «Про захист інформації в автоматизованих
системах» [3]. Дія цього закону поширюється на будь-яку інформацію, що
обробляється в автоматизованих системах. Закон встановлює основи
регулювання правових відносин щодо захисту інформації, прав власності на
інформацію та прав доступу до інформації.

Основне значення для інформаційної діяльності має Закон України «Про
національну програму інформатизації»[2]. Цей закон надає право
громадянам України на інформацію і заклав правові основи інформаційної
діяльності. Базуючись на цьому законі уряд визначає основи державної
політики в області науково-технічного, економічного та соціального
процесу країни.

Отже, подальше проектування інформаційної системи базується на чинному
законодавстві і не порушує прав власності на інформацію.

Коротка характеристика підприємства

2.1. Показники виробничо-фінансової діяльності

ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» була заснована 1 серпня 2001 року.
61% акцій корпорації тримають підприємства Балтського району: СТОВ
«Колос», СТОВ «Угловатське», СТОВ «КНК», ВАТ «Агрохім», ТОВ «Нікос», ВАТ
«Балтський МКК дитячі продукти».

Балтський район за своїми природнокліматичними умовами відноситься до
Лісостепової зони, а точніше до Уманського агрогрунтового району.
Середньорічна температура повітря за багаторічними даними становить
+720С, середньорічна кількість опадів становить 511 мм.

Головний офіс ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» знаходиться в місті
Балта.

Кліматичні умови зони сприятливі для вирощування районованих
сільськогосподарських культур і утримання сільськогосподарських тварин.

Основним завданням ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» є ефективне
використання земельних, матеріальних і трудових ресурсів, виробництво
товарної продукції рослинництва і тваринництва, а також її переробка та
інші види діяльності спрямовані на задоволення акціонерів підприємства,
трудового колективу і всього населення. Діяльність підприємства
регулюється Статутом ВАТ «Балтським МКК дитячі продукти», законами
України, іншими законодавчими та нормативними актами.

Згідно Статуту ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» визначяє напрями
сільськогосподарського виробництва, його структури і обсяг, самостійно
розпоряджається виробленою продукцією та доходами, здійснює будь яку
діяльність, що не суперечить законодавству України.

Земля — найважливіший засіб виробництва в сільському господарстві.
Раціональне використання землі є однією з найважливіших
народногосподарських проблем. Тому необхідна організація такого рівня
використання земель, за якого темпи приросту урожайності
сільськогосподарських культур і збільшення валового виробництва
продукції значно випереджали темпи скорочення сільськогосподарських
угідь. Обсяг валової продукції значною мірою залежить від структури
земельних угідь.

Структура посівних площ корпорації наведена в таблиці 2.1. та на рис.
2.1.

Таблиця 2.1.

Структура посівних площ під урожай 2005 року по ВАТ «Балтський МКК
дитячі продукти»

Рис. 2.1. Структура посівних площ по ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти»

Ведучими галузями об’єднання є рослинництво і тваринництво. Поєднання
цих двох галузей дає змогу вести раціональне господарювання. Для того
щоб ефективно використовувати земельні, трудові та матеріально-технічні
ресурси, які знаходяться у розпорядженні комбінату необхідно правильно
визначити напрямок спеціалізації. Спеціалізація сільськогосподарських
підприємств являє собою процес суспільного поділу праці, який
характеризується розвитком окремих галузей виробництва відповідно до
грунтово кліматичних і економічних умов кожного підприємства.

Зупинимось докладніше на визначенні спеціалізації ВАТ «Балтський МКК
дитячі продукти». Для цього визначимо рівень спеціалізації який
визначається відношенням обсягу продукції основних галузей до загального
обсягу товарної продукції. Про структуру і спеціалізацію господарства
можна сказати, виходячи зданих таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Обсяг і структура продукції комбінату

Види продукції 2002 р. 2003р. 2004р. В середньому за 2002-2004рр

сума, тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, % сума,
тис. грн. питома вага, % сума, тис. грн. питома вага, %

Рослинництво 1878 79,6 2056 77,6 2085 76,5 2006,3 77,8

В т.ч. зернові і зернобобові 1408,5 59,7 1521,4 57 1592 58,4 1507,3 58,5

Соняшник 867,6 11,3 273,9 10,3 295 10,8 278,83 10,8

Інші технічні 201,9 8,6 260,7 9,8 198 7,3 220,2 8,5

Тваринництво 480,8 20,4 594 22,4 640,2 23,5 571,7 22,2

В т.ч. молоко 316,4 13,4 390,9 14,8 412,3 15,1 373,3 14,5

Приріст ВРХ 98,6 4,2 142,2 5,4 142,3 5,2 127,7 5,0

Свиней 65,8 2,8 60,9 2,3 76,6 2,8 67,8 2,6

Всього по господарству 2358,8 100 2650 100 2725,2 100 2578,0 100

Виходячи з даних таблиці можемо зазначити, що в ВАТ «Балтський МКК
дитячі продукти» значну увагу приділяють як галузі рослинництва, так і
галузі тваринництва. Питома вага виручки від реалізації продукції
рослинництва у загальній сумі виручки від реалізації за 3 роки становить
77,8%.

Якщо розглядати галузь рослинництва в розрізі окремих культур, то
найбільша питома вага в загальному обсязі реалізації припадає на зернові
і зернобобові – 58,5% або 1507,3 тис. грн.; соняшник – 10,8 або 278,83
тис. грн. Щодо галузі тваринництва, то в середньому за 2002-2004рр. від
реалізації продукції галузі отримували 571,7 тис. грн. або 22,2% від
загальної суми реалізації продукції сільського господарства. Протягом
останнього часу спостерігається тенденція збільшення реалізації
продукції по галузі тваринництва. Загальні показники 2004 року є
найбільш високими за період 2002-2004 років (480,8 тис. грн. у 2002 році
і 640,2 тис. грн. у 2004 році).

Для того, щоб мати наочне уявлення щодо зміни розмірів реалізації
продукції тваринництва і рослинництва представимо їх у вигляді графіка
(рис. 2.2).

Рис. 2.2. Динаміка реалізації продукції рослинництва і тваринництва ВАТ
«Балтський МКК дитячі продукти»

Узагальнюючим показником, за яким оцінюють рівень спеціалізації окремого
підприємства чи групи підприємств є коефіцієнт спеціалізації, який
визначається за формулою:

Кс = 100/(( (2і-1)*р)

На підставі проведених допоміжних розрахунків визначено коефіцієнт
спеціалізації в середньому за 2002-2004 роки:

Кс = 100/500 = 0,35

Коефіцієнт спеціалізації свідчить про середній рівень спеціалізації.
Виробничий напрямок ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» можна визначити
як зерновий з розвиненим тваринництвом.

Забезпеченість ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» трудовими ресурсами
та основними засобами та ефективність їх використання.

Важливу роль до розвитку сільськогосподарських підприємств відіграє
забезпеченість та ефективність використання трудових ресурсів, які поряд
з земельними ресурсами виступають одним з основних факторів виробництва.

Таким чином, запас трудових ресурсів складається з 2-х частин: зайнятих
суспільно-корисною працею та потенційно спроможних до праці людей. Для
господарства також важливим є достатня забезпеченість його трудовими
ресурсами, оскільки це є одним з головних елементів процесу виробництва
(таблиця 2.3).

Таблиця 2.3.

Забезпеченість ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» трудовими ресурсами

Роки Кількість працюючих Потреба Забезпеченість

на рік в напружений період на рік в напружений період

2002 312 326 320 95,7 97,5

2003 320 336 330 95,2 97,0

2004 326 336 330 97,2 98,8

Як свідчать дані таблиці 2.2. забезпеченість об’єднання трудовими
ресурсами залишається неповною але має тенденцію до збільшення.
Комбінату не вистачає працівників у напружений період щороку але ця
потреба зменшується.

Виходячи з розміру забезпечення робочою силою та закріпленості земельних
угідь планується в комбінаті потреба в основних фондах різного
спрямування. Для того, щоб мати більш повне уявлення про діяльність ВАТ
«Балтський МКК дитячі продукти» та його розміри, необхідно навести
відповідні дані (табл.. 2.4.).

Важливою складовою частиною успішного виконання сільськогосподарських
робіт в господарстві являються основні фонди.

Фонди – це сукупність усіх елементів матеріально-технічної бази
сільського господарства у грошовому виразі. За своїм економічним
значенням вони поділяються на виробничі і невиробничі.

Таблиця 2.4.

Розміри сільськогосподарського виробництва та основні показники
діяльності ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти»

Показники 2002р. 2003р. В середньому за 2002-2003рр. 2004р. Відхилення
показникі у 2004 році від середнього за 2002-2003рр.

+;- %

1 2 3 4 5 6 7

Площа с-г угідь, га 3988,57 4007,57 3998,0 4007,57 +95 +0,2

Середньорічна кількість працівників, осіб 312 320 316 326 +10 +3,1

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. 4188,6 4210,6 4199,6
4222,6 +23 +0,5

Продовження таблиці 2.4.

1 2 3 4 5 6 7

Виробництво валової продукції в діючих цінах, тис. грн. 2932 3158 3045
3251,4 +206,4 +6,8

Фондоозброєність, тис. грн. 13,42 13,16 13,29 12,95 -0,34 -2,5

Фондозабезпеченість, тис. грн. 73,51 78,80 76,16 81,13 +4,97 +6,5

Фондоємність, грн. 1,43 1,33 1,38 1,30 -0,08 -5,8

Фондовіддача, грн. 0,70 0,75 0,73 0,77 +0,04 +6,2

Рівень рентабельності, % 38 28 33 31 -2 -6,1

Основні фонди — це вартісне вираження засобів праці, будівель, споруд,
машин і обладнання, транспортних засобів і виробничого інвентарю,
робочої та продуктивної худоби, багаторічних плодових насаджень,
інструменту та інших засобів.

Основні фонди – це матеріально-речовинні цінності (засоби праці), що
багаторазово беруть участь у виробничому процесі, не змінюють своєї
натурально-речової форми і переносять свою вартість на готову продукцію
частково у міру зносу. По функціональному призначенню основні фонди
підприємства підрозділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі фонди
прямо чи побічно зв’язані з виробництвом продукції.

По використанню основні фонди підрозділяються на ті, що знаходяться в
експлуатації і ті, що знаходяться в запасі, резерві, консервації і т.п.

Основні фонди можна підрозділити на активні і пасивні. До активних
відносяться такі основні фонди, що безпосередньо беруть участь у
виробництві продукції і роблять безпосередній прямий вплив на обсяг
продукції, що випускається. До активних як правило відносять машини й
устаткування, транспортні засоби й інструменти.

Економічна ефективність використання основних фондів характеризується
такими показниками: фондоємність, фондовіддача, фондоозброєність,
фондозабезпеченість.

Фондовіддача – вартість валової продукції на одиницю вартості фондів.

Фондоємність – зворотній показник фондовіддачі: відношення вартості
основних фондів до вартості валової продукції сільського господарства
показує, скільки витрачено основних фондів для виробництва 1 гривні
продукції.

Фондоозброєність праці показує вартість основних фондів, що приходяться
на 1-го працівника.

Фондозабезпеченість показує вартість основних фондів, що приходяться на
1га сільськогосподарських угідь.

Як свідчать дані таблиці 2.3. в господарстві намітилась тенденція до
збільшення вартості основних фондів виробничого призначення. Так, в 2003
році середньорічна вартість основних фондів збільшилась на 22тис. грн.,
2004 році – 12 тис. грн.. Збільшення відбулося за рахунок того, що ВАТ
«Балтський МКК дитячі продукти» поновлює тракторний парк та засоби
механізації праці. З кожним роком зростає фондоозброєність, це позитивне
явище, тому що разом з цим зменшується кількість робіт, які необхідно
виконувати вручну, зменшується кількість простоїв з причин несправності,
а тому зменшуються витрати. У 2004 році рівень рентабельності в
порівнянні з середнім показником за 2 роки зменшився на 2 пункти, це
відбулося за рахунок понесення витрат на покращення
матеріально-технічної бази та зниження цін на сільськогосподарську
продукцію.

2.2. Стан облікового процесу

Відповідно до ст.8 Закону України «про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні» підприємство визначає самостійно свою облікову
політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми
внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, затверджує графік
документообігу, визначає технологію обробки облікової інформації.

Всі господарські операції в ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти»
відображують в бухгалтерському обліку за встановленими правилами методів
і облікових процедур, що складають зміст облікової політики.

Формування на підприємстві облікової політики є відповідальним завданням
і полягає насамперед у застосуванні нормативно передбачених принципів
ведення бухгалтерського обліку, складання і подання бухгалтерської і
фінансової звітності, в виборі методів і процедур обробки облікової
інформації. Для складання фінансової звітності у відповідно з прийнятими
національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і
представлення її користувачам в ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти»
використовують положення визначеної і затвердженої наказом керівника
облікової політики (додаток А).

Формування облікової політики потребує повнішого узгодження багатьох
питань організації процесів виробництва, первинного аналітичного і
синтетичного обліку і складання звітності за новими формами і вимогами,
тому ця робота має відповідати таким якісним характеристикам, як
зрозумілість та адекватність, тлумачення, достовірність, зі ставність,
доречність.

За правильну організацію бухгалтерського обліку у ВАТ «Балтський МКК
дитячі продукти» відповідає фінансовий директор, який створив відповідні
умови для ведення обліку, забезпечив неухильне виконання усіма
працівниками і службами правомірних вимог головного бухгалтера щодо
порядку оформлення та надання для обліку документів та відомостей.

Бухгалтерський облік у господарстві здійснює бухгалтерська служба, що є
самостійним структурним підрозділом, очолюваним головним бухгалтером. У
своїй роботі він керується Законом України «Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні», іншими законодавчими та нормативними
актами, несе відповідальність за дотримання встановлених єдиних
методологічних засад бухгалтерського обліку.

Підприємство веде бухгалтерський облік майна та результатів роботи
методом подвійного запису господарських операцій згідно із Планом
рахунків бухгалтерського обліку, введеного в дію з 1 січня 2000 року.

В ВАТ «Балтський МКК дитячі продукти» застосовується журнально-ордерна
форма обліку. Суть її заклечається в застосуванні журналів, допоміжних
відомостей, які є основними обліковими регістрами. Всі журнали
побудовані так, що в них поступово накопичуються і підраховуються дані
для перенесення їх у звітні форми.

В журналах записи проводяться на основі даних первинних документів.
Журнали являють собою багатогранні регістри, що призначені для
відображення кредитних оборотів головного рахунку, для якого відкрито
той чи інший журнал. Журнали побудовані за кредитовою ознакою, по
окремому синтетичному рахунку в розрізі кореспондуючих рахунків.
Дебетові обороти по синтетичному рахунку обліковуються в кількох
облікових регістрах. Об’єднання їх відбувається в Головній книзі при
записах в ній сум з різних журналів.

В окремих облікових регістрах (журналах і допоміжних відомостях)
аналітичний облік об’єднується з синтетичним.

В журналах аналітичний облік здійснюється по показниках, що необхідні
для контролю і складання періодичної і річної звітності. При
журнально-ордерній формі обліку, як правило застосовуються місячні
журнали, допоміжні відомості, що розраховані на більш тривалий час. При
журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку, записи в облікові
регістри здійснюються щодення або по мірі надходження первинних
документів. Щомісячно журнали закриваються, а їх підсумки переносять у
головну книгу, що відкривається на рік. На першому її листку ведеться
реєстр журналів, які мають додаткові значення. В цьому реєстрі по
кожному журналі записуються загальною сумою обороти за місяць по кредиту
одного чи групи рахунків, що включені в журнал. Наступні за реєстром
листки Головної книги призначені для записів даних по дебету і кредиту
кожного синтетичного рахунку окремо, причому дебетові обороти по кожному
рахунку записують з поділом по кореспондуючих рахунках.

Для того, щоб у дебеті рахунків Головної книги кореспондуючі рахунки
були розташовані в наростаючому порядку, їх проставляють в заголовках
граф наперед, при відкритті головної книги, керуючись кореспонденцією
рахунків.

Облік в ВАТ «Балтський МКК» здійснюється на підставі бухгалтерських
документів. Порядок їх складання та використання визначено «положенням
про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; яке
затверджено наказом Міністерства фінансів України » від 24 травня 1995
року №88.

В ВАТ «Балтський МКК» складено графік документообігу (додаток Б) для
раціональної організації бухгалтерського обліку з відображенням руху
первинних документів з моменту їх створення і до передачі в архів. Цей
графік затверджений керівником підприємства.

Працівники ВАТ «Балтський МКК» створюють і подають первинні документи за
графіком документообігу, для цього кожному виконавцю видається витяг з
графіка, де наводиться перелік документів, що відносяться до
функціональних обов’язків виконавця, терміни їх подання та підрозділи
підприємства, до яких передаються ці документи.

Контроль за дотриманням графіку документообігу здійснюється головним
бухгалтером. Його вимоги щодо надання до бухгалтерії необхідних
документів та відомостей є обов’язковими для всіх підрозділів і служб
підприємства.

Документи зберігаються відповідно до встановлених термінів зберігання
первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були
підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і
бланків, оформлення в передачу їх до архіву забезпечує головний
бухгалтер.

У ВАТ «Балтський МКК» налагоджено чіткий розподіл обов’язків між
працівниками бухгалтерії з врахуванням рівномірності завантаження і
кваліфікації кожного працівника (додаток В).

Облікова робота з бухгалтерії ВАТ «Балтський МКК» ведеться вчасно,
ритмічно та якісно, згідно плану документообігу – звіти
матеріально-відповідальних осіб разом з прикладними документами та інша
документація надходить в бухгалтерію до 25 числа кожного місяця. В
бухгалтерії проводиться обробка цієї документації і натуральні показники
переводяться у вартісні, проставляється кореспонденція рахунків,
робляться записи в різні відомості і журнали.

В ВАТ «Балтський МКК» для поліпшення організації бухгалтерського обліку
застосовують засоби механізації обліку, частини облікової роботи
проводяться з використанням ПЕОМ та спеціальних програм.

3. Облік та розподіл загальновиробничих витрат

3.1. Первинний облік загальновиробничих витрат

Важливе значення в організації обліку загальновиробничих витрат займає
чітке, вчасне і правильне ведення первинної документації, на підставі
якої проводять всі послідуючі записи в обліку.

Для обліку праці та її оплати в ВАТ «Балтський МКК» використовують різні
первинні документи. Для обліку праці та її оплати працівників з
посадовими окладами підприємства застосовують Табель обліку робочого
часу (ф.№64). В підприємстві цей документ ведуть за методом суцільної
реєстрації. Щодня за кожним працівником визначається відпрацьований і
невідпрацьований час. Табель ведуть в кожному структурному підрозділі
підприємства.

Кожному працівникові присвоюється табельний номер, який повадиться в
усіх документах до обліку праці та її оплати. У випадках звільнення
працівника його табельний номер не присвоюється іншому працівнику
протягом одного-двох років. У табелі проставляються за датами
відпрацьований час, дні неявки на роботу із зазначенням їх причин. При
цьому застосовують умовні позначення, що зазначені в кінці табеля; В –
вихідний, П – прогул, Х – хворів. Обліковець щодня записує в даний
документ відпрацьований кожним працівником час. Цей документ ведеться
протягом місяця. Табель обліку робочого часу є підставою для нарахування
оплати праці працівникам з погодинною оплатою.

Для нарахування оплати праці за виконання кінно-ручних робіт
використовують Обліковий листок праці і виконаних робіт. Ця форма має 2
варіанти (ф.№66, 66 — а). Форма №66 застосовується для обліку праці та
виконаних робіт групою працівників, а форма №66 – а призначена для
обліку праці та виконаних робіт окремим працівником. Щодня бригадир
записує в обліковий листок назву робіт, за якими обліковують затрати
праці працівників чи їх табельні номера. Після закінчення строку
підсумовують по вертикалі затрати праці за видами робіт, а по
горизонталі – кількість відпрацьованих днів, годин та суму оплати праці.

В обліковому листі тракториста-машиніста (Ф.№67) в підприємстві ведуть
облік виробітку та нарахованої оплати праці трактористів-машиністів.
Обліковий листок складають окремо на кожного механізатора. У ньому за
кожен відпрацьований день зазначається вид та обсяг виконаної роботи,
нарахована оплата праці, кількість витраченого пального. Записи в
обліковому листі роблять протягом 10-15 днів періоду виконання певної
роботи. Особливу увагу приділяють контролю за правильністю записів про
обсяг виконання робіт, що є підставою для нарахування заробітної плати.
Підписаний трактористом-машиністом та агрономом обліковий листок
передається до бухгалтерії, де його перевіряють, затверджують, після
чого він стає підставою для записів.

»

R

?

??????????Q

????????Q??

th

r ? 0

?

AE

??????????Q

Ffe

h

i

o

o

u

o

u

ue

th

Для відображення витрат автомобільного вантажного транспорту
господарства, транспортних робіт по переміщенню сільськогосподарської
продукції, на перевезенні працівників на поля, вивезенні
сільськогосподарської продукції з поля в місця її зберігання і
використання оформляють Подорожній лист вантажного автомобіля(ф.№1) для
обліку тонно-кілометрів та погодинної роботи при обслуговуванні бригад.
Підписують цей документ водій, диспетчер, завідуючий гаражем і механік.
Оформленні документи передають до бухгалтерії підприємства.

Первинним документом, на підставі якого вартість послуг легкового
автотранспорту включаються у загально виробничі витрати є подорожній
лист легкового автомобіля (ф.№3). В ньому містяться дані про відстань,
витрату пального та інші показники, необхідні для обліку. Диспетчер
заповнює подорожній лист до видачі його водієві.

В ВАТ «Балтський МКК» для обліку транспортних робіт, виконаних
тракторами, застосовують Подорожні листи тракториста (ф.№68). У цьому
документі вказують завдання трактористу, а на зворотній стороні – його
виконання. У господарстві дорожні листи можуть виписувати на кілька
днів, протягом яких трактор виконує одну і ту ж роботу.

Один із важливих елементів обліку – це облік руху і списання
матеріальних цінностей, які безпосередньо витрачаються при організації
та обслуговуванні виробництва. Списання вартості товарно-матеріальних у
витрати виробництва згідно прийнятої у ВАТ «Балтський МКК» облікової
політики здійснюється за методом середньозваженої собівартості.

На основі лімітно-забірної картки (ф.№117) отримують зі складу у підзвіт
необхідні виробничі запаси. Цей документ бухгалтерія на підставі
розпорядження керівника господарства складає в двох примірниках, з яких
один залишає собі, а інший віддає особі, яка отримуватиме цінності.

Паливно-мастильні матеріали, фактично витрачені на роботи загально
виробничого призначення галузей рослинництва, тваринництва, допоміжних
та промислових виробництв на підставі Облікових листів
тракториста-машиніста (ф.№67) включаються в структуру затрат. Відпускає
паливно-мастильні матеріали або видає талон на одержання їх (у літрах) у
підзвіт заправникам, трактористам-машиністам та водіям завідуючий
складом.

Документи по обліку витрат засобів праці також фіксують витрати по
використаних засобах праці, які виражаються у нарахованій амортизації.
Основні засоби, що використовуються у виробництві поступово зношуються,
а тому на них нараховується амортизація, що відображається у Відомості
нарахування амортизаційних відрахувань (ф.№10.2.8.с.-г.). Амортизаційні
відрахування в ВАТ «Балтський МКК» розраховується за податковим методом.

Малоцінні і швидкозношувані предмети в підприємстві списують у витрати
виробництва на основі Акту на списання виробничого і господарського
інвентарю, малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф.№126), який
складають члени комісії, які безпосередньо оглядають предмети, що
підлягають списанню, встановлюють їх непридатність для відновлення
(подальшого використання) і визначають можливість використання чи
реалізації матеріалів, що залишаються після списання предметів.

Кількість використаної електроенергії на потреби підприємства фіксується
за допомогою лічильників, які є в кожному підрозділі. В кінці місяця
інженер-енергетик здає в бухгалтерію підприємства Звіт про використання
електроенергії (ф.№127) і на основі цього документа і фактичної
собівартості 1 квт-год витрати електроенергії включаються у загально
виробничі витрати.

Загальновиробничі затрати включаються у витрати виробництва на підставі
бухгалтерських довідок. Базою для розподілу витрат рахунку 91
«Загальновиробничі витрати» в кінці року є сума всіх прямих витрат по
рахунку 231 «Рослинництво» за вирахуванням вартості насіння, по рахунку
232 «Тваринництво» за вирахуванням вартості кормів, 233 «Промислові
виробництва» за вирахуванням вартості сировини.

3.2. Синтетичний і аналітичний облік загальновиробничих витрат

Основними завданнями організації обліку загальновиробничих витрат у ВАТ
«Балтський МКК» є забезпечення правильного визначення та достовірної їх
оцінки, правильного і повного документального оформлення та своєчасного
відображення в регістрах, надання повної, достовірної та неупередженої
інформації про розмір цих витрат для потреб управління.

Облік загальновиробничих витрат в ВАТ «Балтський МКК» ведуть на
активному збірно-розподільчому рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».
По дебету цього рахунку збирають витрати, а по кредиту їх списують в
поряду розподілу на об’єкти обліку. До цих витрат відносять: витрати на
оплату праці апарату управління ферми; витрати на відрядження;
амортизація основних засобів, витрати на їх ремонт, утримання,
страхування; витрати на удосконалення технології виробництва; опалення,
освітлення, водопостачання, витрати на заходи з охорони праці і техніки
безпеки, а інші загальновиробничі витрати, що безпосередньо пов’язані з
галузями рослинництва, тваринництва та інших виробництв. Залишок на
рахунках протягом року не виводять, замість цього відображають дебетовий
і кредитовий оборот наростаючим підсумком. Наприкінці року визначають

До рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» в ВАТ «Балтський МКК» відкрито
такі субрахунки:

— 911 «Загальновиробничі витрати рослинництва»

— 912 «Загальновиробничі витрати тваринництва»

— 913 «Загальновиробничі витрати промислові виробництва»

— 914 «Загальновиробничі витрати допоміжних виробництв».

Облік загальновиробничих витрат в ВАТ «Балтський МКК» здійснюється за
наступними статтями:

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні заходи

Витрати на утримання основних засобів

Роботи і послуги

Інші витрати.

По статті «Витрати на оплату праці» обліковують основну та додаткову

оплату праці працівників апарату управління окремих галузей відповідно
до номенклатури посад апарату управління, основну і додаткову оплату
праці персоналу: інженера-енергетика, зоотехніка, бригадирів,
обліковців, завідувачів ферм, ветлікаря. Підставою для нарахування
оплати праці є Табелі обліку робочого часу (ф.№64), Облікові листи праці
й виконаних робіт (ф.№66, №66а), Облікові листи тракториста-машиніста
(ф.№67). При цьому нарахована заробітна плата відображається записом:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати » 6200,00 грн.

Кредит рахунка 66 «Розрахунки по оплаті праці».

За статтею «Відрахування на соціальні заходи» відображають суми
нарахувань на фонд оплати праці (у Фонд соціального страхування від
нещасних випадків та професійних захворювань, у розмірі 0,2% від фонду
оплати праці, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, у
розмірі 1,9% від фонду оплати праці).

В бухгалтерському обліку нарахування на фонд оплати праці відображають
статтею:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати » 130,20 грн.

Кредит рахунка 65 «Розрахунки за страхуванням».

Стаття «Витрати на утримання основних засобів» є комплексною. По цій
статті у ВАТ «Балтський МКК» ведуть облік різних витрат, пов’язаних з
утриманням основних засобів загально виробничого призначення. В складі
витрат на утримання основних засобів обліковується: вартість пального і
мастильних матеріалів, амортизаційні відрахування на повне відтворення і
капітальний ремонт основних засобів, які безпосередньо не відносяться на
об’єкти обліку витрат.

Облік витраченого палива на роботу тракторів, легкових та вантажних
автомобілів ведуть за кількістю та вартістю. Списання пального на
витрати рослинництва показують проводкою:

Дебет рахунку 91 «Загальновиробничі витрати » 4120,00 грн.

Кредит рахунка 203 «Паливо».

В бухгалтерському обліку нарахування амортизації на основні засоби
загально виробничого призначення відображають записом:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати » 990,40 грн.

Кредит рахунка 13 «Знос основних засобів».

Витрати по ремонту основних засобів загально виробничого призначення
списують проводкою:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати » 4560,40 грн.

Кредит рахунка 20 «Виробничі запаси».

При цьому нарахована заробітна плата працівникам відображається записом:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати » 650,00 грн.

Кредит рахунка 66 «Розрахунки по оплаті праці».

По статті «Роботи і послуги» ведуть облік виконаних для загально
виробничого призначення робіт і послуг власними допоміжними
виробництвами свого підприємства, а також обліковують вартість послуг
виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами та
організаціями. В склад даної статті включають вартість послуг власного
легкового, вантажного та гужового транспорту для поїздок обслуговуючого
персоналу галузі (рослинництва, тваринництва і промислові виробництва),
перевезення людей на поля, підвезення обідів на місця роботи. На цю
статтю щомісяця записують також послуги водо-електропостачання.

На вартість послуг власних допоміжних виробництв складають статтю:

Дебет рахунку 91 «Загальновиробничі витрати » 940,50 грн.

Кредит рахунку 234 «Допоміжні виробництва».

Вартість послуг сторонніх організацій включають у склад
загальновиробничих витрат проводкою: Дебет рахунку 91 «Загальновиробничі
витрати ». Кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та
підрядчиками» 7102,00 грн.

Затрати на освітлення та водопостачання будівель загально виробничого
призначення окремих галузей обліковують статтею:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати » 1530,40 грн.

Кредит рахунка 234 «Допоміжні виробництва».

По статті «Інші витрати» повинні відносити платежі по страхуванню
основних засобів загально галузевого призначення (проте в ВАТ «Балтський
МКК» такого страхування не здійснюють). У підприємстві по цій статті
ведуть облік витрат на відрядження працівників загально виробничого
призначення, плату стороннім організаціям за пожежну та сторожову
охорону, інші витрати, які не включені до попередніх статей. На цій же
статті враховують витрати на забезпечення нормальних умов праці й
техніки безпеки: влаштування і утримання душових в літній період,
забезпечення спецодягом і спецвзуттям, придбання довідників і плакатів з
охорони праці.

Витрати по відрядженнях агронома, зоотехніка та інших працівників
загально виробничого призначення в ВАТ «Балтський МКК» записують
проводкою:

Дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати ».

Кредит рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» 814,20 грн.

Вартість малоцінних швидкозношуваних предметів включають до складу
загальновиробничих витрат статтею:

Дебет рахунку 91 «Загальновиробничі витрати » 56,90 грн.

Кредит рахунку 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети».

Таким чином протягом року по дебету рахунку 91 відображається сума
визнаних витрат, а по кредиту, відповідно розподілу, списання їх на
рахунки 23 «Виробництво». Порядок обліку списання частини
загальновиробничих витрат відповідно розподілу буде розглянуто в розділі
3.3. Схема обліку виробничих та інших витрат показана на малюнку 3.1., а
схема послідовності оформлення документів на малюнку 3.2.

Рис. 3.1. Схема обліку виробничих та інших витрат ВАТ «Балтський МКК».

В ВАТ «Балтський МКК» на підставі первинних і зведених документів,
нагромаджувальних відомостей, звітів про рух продукції, матеріалів
роблять записи Виробничі звіти, де ведуть аналітичний облік витрат у
розрізі галузей та виробничих підрозділів.

Рис. 3.2. Схема послідовності оформлення документів при веденні обліку
загальновиробничих витрат в ВАТ «Балтський МКК».

3.3. Розподіл загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати в ВАТ «Балтський МКК» протягом року
накопичується по дебету рахунків 911, 912, 913 ,914, а в кінці року
розподіляються на об’єкти обліку витрат пропорційно до загальної суми
витрат без вартості насіння (в рослинництві), кормів (у тваринництві),
матеріалів і напівфабрикатів (у промислових виробництвах).

Розподіл загальновиробничих витрат рослинництва наведено в таблиці 3.1.

Коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат знаходять шляхом ділення
суми загальновиробничих витрат рослинництва, облічених на дебеті рахунку
911 «Загальновиробничі витрати рослинництва» на загальну суму бази
розподілу (витрати відображаються за мінусом вартості насіння). Потім
помноживши базу розподілу по кожному об’єкту на коефіцієнт розподілу
знаходять суму розподілу по кожному об’єкті на коефіцієнт розподілу
знаходять суму витрат, що необхідно віднести на конкретну культуру.

Списання частини загальновиробничих витрат на витрати рослинництва
показують проводками:

Дебет рахунка 231 «Рослинництво», «Озима пшениця» 5501,00 грн.

Кредит рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Розподіл загальновиробничих витрат тваринництва наведено в таблиці 3.2.

Розрахунки при розподілі загальновиробничих витрат тваринництва в ВАТ
«Балтський МКК» проводяться, виходячи з того, що базою розподілу є
загальна сума витрат за мінусом вартості кормів. Визначивши коефіцієнт
розподілу і перемноживши його на базу розподілу працівники бухгалтерії
ВАТ «Балтський МКК» отримують суми, які необхідні віднести на конкретний
об’єкт.

Таблиця 3.1.

Розподіл загальновиробничих витрат рослинництва в ВАТ «Балтський МКК»
2004р., грн..

Об’єкти обліку Прямі витрати База для розподілу загальновиробничих
витрат Коефіцієнт розподілу Загальновиробничі витрати

всього в т.ч. насіння

Пшениця озима 896855 38342 858513 0,041 35199

Ячмінь 563589 53288 510301 0,041 20922

Кукурудза 707929 114686 593243 0,041 24323

Овес 10174 1272 8902 0,041 365

Гречка 7169 646 6523 0,041 267

Боби 9836 2666 7170 0,041 294

Соя 571279 82368 488911 0,041 20043

Соняшник 390126 50376 339750 0,041 13930

Озима на з/к 64760 5737 59023 0,041 2420

Багаторічні трави 5062213 42828 5019385 0,041 205795

Кукурудза на з/к 53474 3982 49492 0,041 2029

Однорічні трави 285532 26590 258942 0,041 10617

Разом по рослин, 8522936 422781 8200155 0,041 336206

Таблиця 3.2.

Розподіл загальновиробничих витрат тваринництва в ВАТ «Балтський МКК»,
2004р. в грн..

Об’єкти обліку Прямі витрати База для розподілу загальновиробничих
витрат Коефіцієнт розподілу Загальновиробничі витрати

всього в т.ч. насіння

Основне стадо великої рогатої худоби 82915 42281 40634 0,078 3174

Велика рогата худоба на вирощуванні і відгодівлі 245030 117622 127408
0,078 9951

Свині 255337 114904 140433 0,078 10969

Разом по тваринництву 583282 274807 308475 0,078 24094

Списання частини загальновиробничих витрат на витрати тваринництва
оформляють проводками:

Дебет рахунка 232 «Тваринництво» «Основне стадо великої рогатої худоби»
317400,00 грн.

Кредит рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Списання частини загальновиробничих витрат на витрати промислових
виробництв оформляють проводками:

Дебет рахунка 233 «Промислові виробництва» «Олійня» 980,00 грн.

Кредит рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».

Таким чином, порядок розподілу загальновиробничих витрат відповідає
встановленому у Методичних рекомендаціях з планування, обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства
аграрної політики України від 18.05.2001 року №132.

3.4. Удосконалення обліку та розподілу загальновиробничих витрат

Питання економічної доцільності виникає кожний раз перед тими, хто
приймає рішення про виділення коштів на створення або впровадження
нового заходу, в тому числі створення інформаційної системи пролягає в
багатогранності визначення інформаційної системи як виробника
інформаційних продуктів, послуг [7].

В даному випадку інформаційна система буде розглядатись як будь-яка
форма організації (незалежно від її форми власності), що здійснює
автоматизацію процесів накопичення, обробки, пошуку та передачі
інформації в обліку загальновиробничих витрат.

Початково сформульовані академіком В.М.Глушковим науково-методичні
засади і практичні рекомендації щодо проектування автоматизованих систем
управління на методичні принципи створення комп’ютерних інформаційних
систем, закріплені державним стандартом [22].

Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні між
структурними елементами, які забезпечують цілісність системи;
установлювання напрямку виробничо-господарської діяльності системи та
конкретні функції, що реалізуються ними, і розвитку інформаційних
систем. Він дає змогу розглядати об’єкт дослідження як єдине ціле;
виявляти завдяки цьому різноманітні типи зв’язків.

Інформатизація сільськогосподарських підприємств і об’єднань передбачає
систематизоване одержання та використання в управлінні господарською
діяльністю слідуючих видів інформаційних матеріалів прогнозної
інформації, ринкової інформації; норм і нормативів; законодавчої,
розпорядчої та інструктивної інформації; обліково-аналітичної
інформації; науково-технічної інформації; ділової кореспонденції; іншої
інформації [24].

Споживачами цієї інформації є в основному керівники і спеціалісти
сільськогосподарських підприємств і об’єднань.

Обов’язки по збору, систематизації і використанню її в господарській
діяльності покладається на спеціалістів по тематичній спрямованості
(бухгалтерів, економістів, агрономів, зоотехніків, ветеринарів,
інженерів-механіків та ін.).

Проте з розвитком ринкових відносин перед ним постала проблема
одержання, засвоєння і використання великих обсягів прогнозної,
ринкової, науково-технічної інформації, особливістю якої є швидке
«старіння». В той же час кількість «чистих» спеціалістів-організаторів
зменшується, як і час, який вони можуть виділити на оволодіння цією
інформацією. Керівникам фермерських господарств зовсім не під силу
відслідкувати в необхідних обсягах потоки інформації виробничого
призначення [20].

Тому питання організації інформаційних систем підприємств і об’єднань
необхідно приділити належну увагу, раціоналізуючи їх на базі
застосування сучасних інформаційних технологій і технічних засобів
інформатизації.

Прогрес в розвитку комп’ютерної техніки і засобів зв’язку привів до
появи технічних засобів, які дозволяють значно підвищити швидкість
обробки інформації (до мільйонів операцій в секунду), відображати її на
екранах моніторів в текстовому, табличному, графічному, картографічному
та інших видах, прискоривши швидкість пошуку інформації на машинних
носіях і організувати архівне господарство у великих обсягах (до
десятків гігабайт), передавати значні обсяги даних на великі відстані
(від 1200 бод/сек. і вище).

Технічні засоби (принтери, сканери, ксерокопію вальна апаратура)
дозволяють швидко організувати друк, розмноження, копіювання і
редагування інформації, а засоби оперативного зв’язку (факси,
радіотелефони, електронна пошта) швидко пересилати документи,
обмінюватися недокоментованою інформацією.

Для побудови автоматизованої системи обліку загальновиробничих витрат в
даній роботі застосовано програмне забезпечення у вигляді СУБД Access, а
також технічне забезпечення у вигляді IBM-сумісного персонального
комп’ютера. Свій вибір на СУБД Access ми зупинили через те, що пакет
Microsoft Office є одним з найбільш поширених офісних пакетів. Оскільки
всі програми Microsoft Office є сумісними між собою, то це дасть
можливість використовувати дані з спроектованої бази для створення
текстових документів Microsoft Word та для аналізу у Microsoft Excel.

Структура бази даних повинна включати множину реквізитів, що є
необхідною і достатньою для задоволення тих вимог, які ставляться перед
обліковою службою, законодавством та апаратом управління підприємством.

Проведемо проектування бази даних для нашої предметної області. Перший
крок полягає у визначенні інформаційних потреб бази даних. На цьому
етапі необхідно з’ясувати такі питання: чи зможе нова система об’єднати
існуючі програми або їх необхідно буде кардинально переробляти для
спільної роботи з новою системою; які дані використовуються різними
програмами; чи зможуть програми спільно використовувати які-небудь із
цих даних; хто буде вводити дані в базу й у якій формі; як часто будуть
змінюватися дані; чи достатньо буде для даної предметної області однієї
бази або буде потрібно декілька баз даних із різноманітною структурою.

При створенні бази даних, призначеної для обліку загальновиробничих
витрат в якості функціональної діяльності можна ідентифікувати отримання
даних з задач обліку оплати праці, обліку основних засобів, обліку МШП,
робіт і послуг тощо. Визначившись з задачами необхідно вибрати всі
потрібні для ведення обліку реквізити.

Облік загальновиробничих витрат при застосуванні ЕОМ

По закінченню проектування бази даних користувач має можливість
працювати з отриманою інформацією. Але вся інформація буде вводитись
лише у вигляді таблиць. Це може бути незручно і привести до збільшення
помилок при введенні інформації. Тому для більшої зручності внесення
інформації пропонується повести наступний етап – проектування екранних
форм. На цьому етапі розробляється електронна копія первинного
документу.

Перед початком проектування необхідно визначити документи, які
підлягають вивченню і аналізу, встановити задовольняють чи ні діючі
форми вимогам машинної обробки, чи відображають вони специфіку
виробництва. При проектуванні форм вхідних документів виникає дві
проблеми: перша пов’язана із проектуванням змісту (інформації)
документу, який включає склад реквізитів і показників, які будуть в
нього входити. Друга проблема заклечається в проектуванні геометрії
документів, тобто розміщення реквізитів у формі документів. Зони
документів можуть бути лінійними і табличними.

При застосуванні електронно-обчислювальних машин практично вся
інформація зосереджена у системі масивів інформації, які складають базу
даних підприємства. Отже, в умовах автоматизації облікового процесу
вхідна інформація може бути отримана як з документів на звичайних
паперових носіях з візуальним сприйманням, так і на машинних носіях
[22].

Головною метою проектування форм вхідних документів є зменшення
реквізитів, які заповнюються вручну та забезпечення максимальної
точності вхідної інформації та розрахунків.

Для спроектованої бази даних необхідності в екранних формах, для
безпосереднього введення даних, немає через те, що ми обумовили
надходження даних з інших задач автоматично. Але для контролю
надходження на можливості корегування даних будемо такі форми
використовувати. Розробимо також форму для перевірки рознесення витрат
за статтями.

Форми для перевірки даних будуть розроблені у вигляді первинних
документів тих задач, звідки надходить інформація. Це форми, розроблені
з таких первинних документів: «Табель обліку використання робочого
часу», «Обліковий листок праці і виконаних робіт», «Обліковий лист
тракториста-машиніста», «Шляховий лист вантажного автомобіля», «Накладна
внутрігосподарського призначення», «Лімітно-забірна картка» та інші.

Всі ці екранні форми будуть представлені як складні. Всі вони будуть
мати всередині підлеглу форму у вигляді таблиці. Це обумовлено тим, що
первинні паперові документи є багаторядковими.

В даній формі для редагування відкриті тільки поля, які відповідають за
рознесення витрат. Дозволяється виправити значення субрахунку, рахунку
по дебету чи кредиту і безпосередньо код статті витрат при наявності
помилок. Номери первинних документів, назви, суми редагувати
забороняється, такі зміни можна буде внести безпосередньо тільки в
формах первинних документів.

В додатку Д наведено проекти екранної форми первинного документу для
проведення звірки даних. Форма даного типу є універсальною і може бути
використана в інших закладах і підприємствах. Наведена форма є складною,
тому що в ній використовується підлегла форма.

Завдяки використанню елементів форми («поле зі списком») в СУБД Access
кількість атрибутів, які ми вводимо зменшилась. Такі атрибути, як «Назва
матеріальних цінностей», «Одиниця виміру» вибираються із списку елемента
«поле зі списком», який пропонується формою.

Всі інші екранні форми будуються аналогічно до вказаної вище, але
враховуючи всі особливості побудови первинного документа на основі якого
вони проектуються.

При веденні будь-якого обліку основним завданням є отримання кінцевого
результату, тобто звітних або вихідних документів з розрахунковими
параметрами.

Тому, наступним етапом проектування інформаційного середовища є
проектування вихідних документів. При створенні інформаційної системи по
обліку загальновиробничих витрат необхідно отримати такі звітні
документи: «Відомість аналітичного обліку загальновиробничих витрат за
період», «Відомість відхилень від норм фактичних витрат», «Відомість
розподілу загальновиробничих витрат по статтях витрат» та інші.

Превагою автоматизованої системи обліку є те, що крім обов’язкових та
звичайних звітних форм в любий час користувач може отримати інформацію
про стан задачі.

Необхідною умовою проектування звітних форм (машинограм або відеограм) є
те, що вони повинні мати зміст стандартних (паперових) бланків. Вихідна
інформація формується в регламентному і запитному режимах. В
регламентному режимі отримують вихідні документи, що регламентовані по
строках і змісту. До цієї мети вихідні документи формуються в повному
об’ємі і є звітними документами бухгалтерського обліку.

В запитному режимі вихідна інформація видається згідно вимоги
користувача.

У Microsoft Access вихідні документи проектуються у вигляді звітів.

Звіт – це гнучкий і ефективний засіб для організації даних при виведенні
на друк. За допомогою звіту є можливість вивести необхідні відомості в
тому вигляді, у якому потрібно. Для створення зв’язку між звітом і
вихідними даними приміняються елементи управління. Ними можуть бути
поля, що містять імена або числа, надписи для заголовків, декоративні
лінії для графічного оформлення звіту.

Вся інформація у звіті розбивається на такі розділи: заголовок звіту,
верхній колонтитул, область даних, нижній колонтитул та примітки звіту.
Якщо в звіті проводяться групування даних, то додатково виводяться такі
розділи як заголовок групи та примітки групи. При друці розділи
розташовуються на сторінках у визначеному порядку.

З вище вказаного можна зробити висновок про те, що система управління
базами даних Microsoft Access дає змогу отримувати будь-які вихідні
документи в будь-якому розрізі залежно від конкретних потреб бухгалтера
або аудитора. У додатку Е наведений проект форми вихідного документа. В
даній задачі безпосередніх вихідних форм немає. Отримані дані та
розрахунки передаються в інші задачі, де і включаються до відповідних
вихідних документів. Тому ми запропонували створити вихідні форми
документів для перевірок рознесення витрат за статтями витрат та по
галузях виробництва.

Перевагою електронних звітних форм є те, що вони заповнюються повністю
автоматично, без участі працівника. При цьому значно підвищується
точність розрахунків. Іншим важливим моментом є те, що в дані до звіту
заносяться автоматично і їх неможливо змінити, не змінивши первинні
дані. Таким чином підвищує надійність і достовірність даних.

Аналогічним чином розробляються і інші вихідні документи, згадані вище.
Крім того, залежно від конкретних потреб можна розробити і інші
нестандарті вихідні документи.

Таким чином, комплексний підхід до обліку, контролю, аналізу й
управління основними засобами в умовах створення і ведення
інформаційної системи дозволить оперативно одержувати всі необхідні дані
за визначений період і істотно підвищить рівень управління
фінансово-господарською діяльністю товариства.

Для повного завершення проекту необхідно спроектувати систему меню
користувача. За допомогою цього меню користувач отримає можливість дуже
швидко вибирати режими роботи, переглядати або друкувати документи.

Систему меню можна спроектувати двох видів: на панелі у вигляді рядка
або у вікні у вигляді набору кнопок для кожного режиму. Ми пропонуємо
перший варіант. Пояснюється це тим, що дане меню буде комплексне і
займати менше місця, дозволить у вигляді діалогу вибирати наступні
пункти меню.

В даному меню запропоновано шість основних пунктів. Пункт «Отримання
даних» передбачає ініціативу режиму введення первинних даних в
комп’ютер. Передбачено три варіанти. Перший – зв’язок з іншими робочими
місцями через мережу і автоматичне отримання даних. Другий – перенесення
даних за допомогою дискет копіювання. Третій – ручне введення.

В пункті «Введення довідників користувач має можливість переглядати, а
при необхідності редагувати необхідну інформацію.

Пункт «Рознесення витрат» дозволяє в автоматичному режимі проводити
рознесення загальновиробничих витрат по їх видам або по галузям
виробництва. Рознесення відбувається над даними, які були введені в
комп’ютер. Для початку виконання роботи необхідно буде ввести період, за
який будуть розглядатись первинні дані.

«Звітні форми» — передбачає вибір потрібної звітної форми, її
автоматичне формування, перегляд на екрані, запису файлу або друк
документа. За допомогою пункту «перевірка даних» користувач може
перевірити вірність отриманих сум витрат, поглянувши відповідні первинні
документи, на основі яких ці витрати обраховувались.

Для завершення роботи та закриття програмного продукту передбачений
пункт «Кінець роботи».

Висновки та пропозиції

Провівши дослідження господарства та розробку проекту, що стосується
автоматизації обліку загальновиробничих витрат на прикладі ВАТ
«Балтський МКК» Балтського району Одеської області необхідно зробити
слідуючі висновки:

ВАТ «Балтський МКК» розташований у Лісостеповій зоні України і має
великі за обсягами виробництва розміри. Підприємство має у користуванні
4007,47га сільськогосподарських угідь, кількість працюючих становить 326
чоловік;

Господарство в достатній мірі забезпечено виробничими ресурсами, про що
свідчить досить високий та стабільний показник рентабельності. Рівень
рентабельності за останні чотири роки існування комбінату в середньому
складає 32%. Проте детально необхідно розробити інвестиційну політику на
наступні 3-5 років для найбільш ефективного залучення і використання
грошових коштів на поповнення основних виробничих фондів і
господарського інвентарю;

Підприємство має зерновий з розвиненим м’ясо-молочним скотарством
напрямок спеціалізації. Але необхідно боротися з неналежною ветеринарною
і поганою зоотехнічною роботою, виправити недоліки організації і оплати
праці в тваринництві;

В підприємстві використовується журнально-ордерна форма бухгалтерського
обліку. Проте, при використанні даної форми обліку значні витрати часу
йдуть на оформлення первинних документів у виробничих підрозділах, на
обробіток інформації в бухгалтерії та складання на їх основі форм
внутрішньогосподарської і загальнодержавної фінансової звітності.
Високими при цьому є і витрати на ведення облікового процесу у
тваринництві.

Враховуючи дані недоліки прийнятого способу ведення бухгалтерського
обліку та оцінюючи досягнення в галузі автоматизації бухгалтерського
обліку у сільськогосподарському підприємстві рекомендую використовувати
в обробці інформації комп’ютерні технології та програми.

При проектуванні значна увага була приділена вивченню концепції
реляційних баз даних, на основі якої працюють усі сучасні системи
управління базами даних. Було спроектовано базу даних, яка, на нашу
думку, задовольняє усім вимогам, що можуть бути представлені до неї у
товаристві.

Інструментом реалізації бази даних нами обрану систему управління базами
даних Microsoft Access. Свій вибір ми зупинили саме на цій системі через
те, що пакет офісних програм Microsoft є одним з найпопулярніших в нашій
країні. Крім нього, всі компоненти Microsoft суміжні між собою, що
відкриває широкі можливості для проведення аналізу даних із
застосуванням табличного процесора Excel, та підготовки високоякісних
документів за допомогою текстового редактора Word.

На майбутнє пропонується впровадження в підприємстві автоматизованої
системи обліку (на основі автоматизованих місць бухгалтерів), як
найбільш сучасної на даний час. Автоматизована система небуде
потребувати великих грошових вкладень якщо вірно провести всі етапи
проектування та скористатися власною програмною розробкою, фрагменти
якої і були спроектовані в роботі. Спроектована система дозволяє вводити
тільки оперативну інформацію, отримуючи всі інші дані в автоматичному
режимі з довідників, введення даних проводити в найбільш дружньому для
користувача режимі – за допомогою екранних форм, отримувати в
автоматичному режимі звітні форми документів, скоротити час обробки
документів, підвищити продуктивність праці та якість облікової системи.
Ща однією перевагою спроектованої автоматизованої системи є те, що при
необхідності система може бути дуже швидко перероблена, до неї можна
додавати нові форми, як первинних, так і звітних документів та
використовувати для надання даних іншим задачам обліку. Слід вказати і
на деякі організаційні роботи, які будуть потрібні при впроваджені
автоматизованої системи. Це придбання персональних ЕОМ, організація
автоматизованих робочих місць спеціалістів на базі ПЕОМ, навчання
персоналу бухгалтерії роботи на ПЕОМ.

Список використаної літератури

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16.07.99р. №99 – ХГУ (із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України від 11.05.2000р. №1707-111)// урядовий кур’єр – 2000 від
18 липня.

Закон України «Про Національну програму інформатизації»// Закон і
бізнес. – 1998 від 4 лютого.

Закон Україно «Про захист інформації в автоматизованих системах» №80/94
– ВР// Закон і бізнес. – 1994 від 5 липня.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» №3322 – ХІІ// Закон і
бізнес. – 1993 від 25 червня.

Барановський Н.Т., Васькин Ф.И. автоматизированая обработка
економической информации: Ученик. – М.: Фінанси и статистика, 1991. –
304с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ За ред.. Ф.Ф.Бутинця, —
Житомир; ЖКП, 2000. – 608с.

Грабова Н.М. теорія бухгалтерського обліку Навч. Посібник/ Під редакцією
М.В.Кружельного. – 6-те вид., доп., і переробл. – К.: А.С.К., 2001. –
272с.

Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Т. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках: Практ. Посібник з комент. – К.: А.С.К., 2001.
– 416с.

Гуйда Л. Порядок складання, прийняття і відображення первинних
документів у бухгалтерському обліку// Дебет-кредит. – 2000. — №47 –
с.54-57.

Гаєвський О.Ю. самовчитель роботи на персональному комп’ютері. – К.:
А.С.К., 2001.-416с

Гаєвський О.Ю. Самовчитель роботи в Microsoft Word: Word 97/2000. Excel
97/2000. Access 97/2000. Електронна пошта. – К.: А.С.К., 2003. – 480с.

Дема Д.І. Оподаткування фермерських господарств в Сполучених Штатах
Америки. – Житомир: Полісся, 1999. – 232с.

Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю,
аналізу. – К.: А.С.К., 1998. – 768с.

Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського
обліку та аудиту: Навч. Посібник. – К.: Знання – прес; 2003. – 349с.

Облік у селянському (фермерському) господарстві (посібник). За ред..
М.Я. Дем’яненка. – К.: ІАЕ, 2001. – 403с.

Пізенгольц М.З.; Варава А.П. Бухгалтерський учёт в сельськом хозяйстве.
Часть-1-м.:Агропромиздат. 1987. – 352с.

Пізенгольц М.З.; Варава А.П. Бухгалтерський учёт в сельськом хозяйстве.
Часть-1-м.:Агропромиздат. 1987. – 512с.

Плаксієнко В.Л. Про нові тенденції в структурі витрат сільського
господарства// Економіка АПК. – 1997. — №3. – с.25-32.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Підручник. – К.: А.С.К., 2000. – 230с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облі на підприємствах України з різними
формами власності: Навч. Посібник. – 3-є вид., — К.: А.С.К., 1998. –
784с.

PAGE

Рах. Активів і зобов’язань

(1-3, 6 клас)

Прямі витрати

Рах. 23

«Виробництво»

Рах. 21, 23

24-27

Рах. 91

«загальновиробничі витрати»

непрямі

розподіл

вихід

продукції

Рах. 90

«Собівартість реалізації»

Рах. 79

«Фінансові результати»

Рах. 92, 93, 94

Інші операції

витрати

Списання витрат

Надання послуг

Первинні документи

Накопичувальні та групувальні відомості

Звіти про рух матеріальних цінностей ф.№121

Виробничий звіт по основному виробництву ф.№10.3 а с.-г.

Виробничий звіт по іншим виробництвам

ф.№10.3 б с.-г.

Виробничий звіт по загальновиробничих витратах ф.№10.3 в с.-г.

Виробничий звіт по адміністративних витратах ф.№10.3 г с.-г.

Оборотна відомість ф.№10.3 е с.-г.

Зведена відомсть ф.№ 10.3 д с.-г. до Журналу-ордеру № 10.3 с.-г.

Журнал-ордер

№ 10.3 с.-г.

Головна книга

Баланс

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *