Реферат на тему:

Завдання і організація медичної служби армії і фронту

Навчальна мета Дати студентам коротку характеристику сил і засобів
медичної служби армії і фронту, їх завдання та організацію розгортання і
роботи у воєнний час.

Час 90 хв.

Місце проведення Ауд. № 14

Навчально-матеріальне оснащення

а) Література

“Організація медичного забезпечення об’єднань”. Підручник – Л., 198 р.

Є.І.Смірнов “Війна і воєнна медицина”. 1933-1944 р.р.

Ф.І.Комаров ”Військово-медична підготовка студентів вищих медичних
закладів”. Підручник – М., 1985 р.

б) Наочні посібники

Схеми і таблиці

Схема організаційної структури АмедБр.

Принципова схема розгортання військово-польового госпіталю.

Стенд “Медична служба армії”.

Навчальні питання і розрахунок часу

Вступ 5 хв.

Основна частина 80 хв.

Коротка характеристика сил та засобів медичної служби об’єднання
10 хв.

Завдання, призначення частин і підрозділів АмедБр. 30 хв.

Поняття про госпітальну базу, її завдання та склад 25 хв.

4. Призначення, організаційна структура і принципова схема
розгортання військово-польових госпіталів 15 хв.

Підсумки 5 хв.

Вступ

Для надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування та
реабілітації важливу роль відіграють різні медичні частини та заклади,
які розгортаються в тиловій смузі у складі госпітальних баз або діють
самостійно на певних оперативних напрямках. Спеціалізація надання
медичної допомоги досягається використанням штатних спеціалізованих
госпіталів, які мають висококваліфікованих лікарів-спеціалістів і
спеціальне оснащення. За евакуаційним призначенням поранені , хворі та
уражені будуть поступати в госпіталь для:

поранених в голову, шию, хребет;

поранених в груди, живіт і таз;

поранених з переломами довгих, трубчастих кісток і пошкодженням великих
суглобів;

обпечених;

легкопоранених;

уражених ОР;

уражених іонізуючим випромінюванням;

інфекційних хворих;

неврологічних хворих;

хворих з психічними розладами;

хворих на туберкульоз;

хворих з шкірними і венеричними захворюваннями;

хворих жінок при пораженнях жіночих статевих органів.

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛ І ЗАСОБІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ОБ’ЄДНАНЬ

Під силами і засобами медичної служби об’єднань (армії) слід розуміти ті
частини та заклади, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні
начальника медичної служби армії: АмедБр., армійський медичний склад.

Медична служба армії, як орган управління службою здійснює планування
медичного забезпечення, бойових дій, організовує взаємодію між
військовою і армійською медичною службою, здійснює маневр силами і
засобами медичної служби армії в ході бойових дій і контролює діяльність
всіх медичних формувань об’єднання.

В складі органу управління медичної служби армії, крім начальника і його
заступників є:

4 старших офіцерів, які відповідають за певні напрямки діяльності
медичної служби (лікувально-евакуаційне, санітарно-гігієнічне,
протиепідемічне, забезпечення медичним майном;

медичні спеціалісти армії (хірург, терапевт, епідеміолог і
токсиколог-радіолог);

допоміжні спеціалісти (фінансист, бухгалтер, зав. таємним діловодством і
інші).

Армійські сили і засоби представлені АмедБр. І медичним армійським
складом.

ЗАВДАНЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ АРМІЇ

підсилення у необхідних випадках медичної служби з’єднань особовим
складом, санітарним транспортом, протиепідемічними засобами;

надання в ОМЗ і ОМедРотах кваліфікованої і першої лікарської допомоги
пораненим і хворим, тимчасова госпіталізація нетранспортабельних,
лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10
діб;

допомога медичній службі з’єднань в евакуації поранених з МПП і вогнищ
масових санітарних втрат в ОмедБ і ОМЗ, а також евакуацію з них в
госпітальні бази;

проведення кваліфікований медичної розвідки в смузі розташування і дії
військ армії;

організація і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних
заходів у військах;

проведення заходів медичної служби по захисту особового складу військ
від ЗМУ, захисту, охороні і обороні частин і підрозділів медичної служби
армії;

участь у заходах по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;

військово-медична підготовка і санітарна просвіта особового складу
військ, бойова підготовка особового складу медичної служби;

ведення медичного обліку та звітності, вивчення та узагальнення бойового
досвіду діяльності медичної служби армії;

забезпечення медичним майном особового складу військ, підрозділів,
частин і закладів медичної служби військ і армії.

Для виконання вище перелічених завдань медичної служби армії має АмедБр.
і медичний склад.

Організаційно АмедБр. складається з:

управління;

2-5 ОМЗ (окремий медичний загін);

1-2 ОМедРот (окрема медична рота);

1 ЗМП (загін медичного підсилення);

1 АСР (автосанітарна рота);

1 СЕЗ (санітарно-епідемічний загін).

О М З

Окремий, медичний загін призначений для надання кваліфікованої і першої
лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасової госпіталізації
нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами
видужання до 5-10 діб, а також для евакуації поранених і хворих з
медичних пунктів частин і вогнищ масових санітарних втрат.
Організаційно-штатна структура ОМЗ подібна до структури ОмедБ. Основними
підрозділами ОМЗ є:

управління;

дві рухомі медичні групи (РМГ);

евакуаційно-транспортний взвод;

підрозділи забезпечення і обслуговування.

Основу ОМЗ складають РМГ, які призначені для виконання таких же завдань,
як і медичні роти ОмедБ.

ОМЗ в ході бойових дій розгортаються за бойовим порядками дивізій армії
і забезпечують тим самим разом з ОмедБ безперервність в надані
кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим. На одному місці ОМЗ
може працювати від 1,5 до 3-х діб. Пропускна спроможність ОМЗ при
скороченому обсязі до 1000 поранених за добу, при наданні
кваліфікованої допомоги в повному обсязі – до 600 поранених за добу.
Госпітальне відділення кожного РМГ розгортається на 50 ліжок (за ОМО –
100 ліжок), команда видужуючих складає 150 чоловік (в кожній РМГ — по 75
чол.).

Загальна чисельність особового складу ОМЗ – 175 чол. (в т.ч. – 35
офіцерів, із них – 3 організатора, 16 хірургів, 6 терапевтів, 2
стоматологи і 2 анестезіологи).

Матеріально-технічне оснащення ОМЗ:

16 вантажних автомобілів;

14 санітарних автомобілів (УАЗ-452-а або АС-66);

2 автомобілі УАЗ-469 (для управління);

автоцистерни, причепи, 2 електростанції, 2 радіостанції, комутатор
зв’язку, похідні кухні і інше.

Принципіальна схема розгортання і роботи РМГ ОМЗ практично аналогічна
ОмедБ.

Загін медичного підсилення

У складі загону медичного підсилення є:

2 медичні розподільчі групи;

4 загальнохірургічні;

2 опікові;

2 офтальмологічні;

2 психоневрологічні;

2 токсико-радіологічні

Всього: 14 груп підсилення

Загін медичного підсилення в основному використовується для роботи в
ОмедБ чи ОМЗ, чим збільшують можливості цих формувань у проведенні
сортування поранених хворих, а також надання їм кваліфікованої медичної
допомоги. Наявність в цих групах певних лікарів-спеціалістів
(офтальмологів, токсикологів, психоневрологів і т. ін.), які відсутні у
штатній структурі ОмедБ і ОМЗ, дає можливість суттєво підвищити рівень
медичного сортування значної групи поранених і хворих та надання їм
певного виду кваліфікованої допомоги.

На медичні розподільчі групи ставляться специфічні завдання, а саме:

безперервний збір даних медичної, тактичної і тилової обстановки на
напрямку бойових дій армії;

керівництво медичною розвідкою;

розподіл сил і засобів медичної служби армії відповідно до рішення НМС
А;

рівномірний розподіл потоків поранених на ОМЗ і ОмедБ дивізій А;

систематичні доповіді НМС А про обстановку;

передача розпоряджень НМС А начальникам медичних служб дивізій,
командирам ОМЗ, СЕЗ і АСР;

організація евакуації поранених і хворих в лікувальні заклади фронту.

Автомобільна санітарна рота (АСР) армії

Автосанітарна рота армії призначена для підсилення
санітарно-транспортних підрозділів ОМЗ і ОмедБ, а також для евакуації
поранених і хворих з ОМЗ і ОмедБ в лікувальні заклади фронту. Санітарний
транспорт АСР може також використовуватись для евакуації поранених і
уражених безпосередньо з вогнищ (осередків) масових санітарних втрат.

В ході бойових дій санітарні автомобілі АСР можуть здійснювати доставку
медичного майна медичного складу армії в медичні частини та підрозділи
армії.

В склад АСР входять:

командир роти, заступник командира з виховної роботи, старшина роти;

відділення регулювання – 4 чоловіки;

2 санітарних взводи легких санітарних автомобілів (УАЗ-452-а) по 24
автомобілі в кожному;

1 санітарний взвод важких автомобілів (санітарних автобусів) – 24
автомобілі;

майстерня технічного обслуговування (рухома).

Всього в АСР – 149 чоловік особового складу. Евакуаційні можливості АСР
в залежності від типу автомобілів, якими вона буде укомплектована,
можуть коливатись від 850 до 1200 поранених і хворих за 1 рейс.

Санітарно-епідеміологічний загін (СЕЗ)

СЕЗ – є протиепідемічним закладом армії, призначеним для проведення
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на тилових
об’єктах. Підрозділи СЕЗ можуть використовуватись для проведення
кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для
підсилення медичної служби дивізії. СЕЗ також є тиловим консультативним
центром всього протиепідемічного захисту армії. В лабораторіях СЕЗ може
проводитись кваліфікована експертиза та дослідження ( бактеріологічні,
санітарно-гігієнічні, санітарно-хімічні, токсикологічні, вірусологічні).
Підрозділи СЕЗ безпосередньо приймають участь у виявлені частин і
з’єднань, які потрапили під дію бактеріологічного зараження, визначають
вид бактеріальних (біологічних) засобів, які застосував противник,
приймають участь в проведенні режимних (обсервація, карантин) та інших
заходів відповідно до обстановок, які склалися.

Основними підрозділами СЕЗ є:

управління;

рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А”;

дві рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б”;

поливочно- дезинфекційний взвод;

ізоляційно-карантинне відділення;

відділення варки середовищ;

віварій;

підрозділи обслуговування.

Рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А” використовується
для проведення санітарно-гігієнічних, радіометричних, токсикологічних,
бактеріологічних і вірусологічних лабораторних досліджень. В складі
лабораторії є старші лікарі-спеціалісти (епідеміолог, 3 бактеріологи,
вірусолог, спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, гігієніст, зоолог),
а також хімік-аналітик, лаборанти, санітари і водій.

Рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б” використовують для
проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки та
здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах.

На оснащенні лабораторій типу “А” і “Б” є польові медичні лабораторії на
шасі автомобіля ЗІЛ-137 і причепа.

Інфекційно-карантинне відділення СЕЗ забезпечує організацію і проведення
комплексу протиепідемічних заходів у військах, які потрапили в зону
бактеріологічного (біологічного) нападу противника, а також на етапах
медичної евакуації у випадках появи там хворих на особливо небезпечні
інфекції.

В складі відділення є лікарі (епідеміолог, інфекціоніст), фельдшер,
медичні сестри, санітари, повар, водій.

Поливочно-дезинфекційний взвод СЕЗ призначений для проведення санітарної
обробки особового складу частин, з’єднань і закладів армії згідно з
епідемічними показниками. Використовується взвод також при ліквідації
наслідків застосування противником ЗМУ.

Очолює взвод фельдшер, якому підпорядковані санітарні
інструктори-дезинфектори і дезинфектори-дозиметристи. У взводі є 10
дезинфекційно-душових установок ДДА-2, автоцистерни і резервуари для
води. Одна ДДА-2 влітку може забезпечити за 1 годину проведення
санітарної обробки до 100 чол. З дезинфекцією білизни і одягу, заражених
вегетативними формами мікроорганізмів.

Дезинфекційно-дератизаційне відділення проводить дезинфекцію

і дератизацію у епідемічних вогнищах і осередках (біологічного)
ураження.

Відділення варки середовищ і віварій призначені для забезпечення
лабораторій загону засобами для проведення бактеріологічних досліджень.

Медичний склад армії (МСА)

Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади
матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом,
збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин,
з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії
здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і
техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури.

В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий
запас “НЗ”, а на воєнний час – перехідний запас медичного майна
спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000
поранених і хворих.

ПОНЯТТЯ ПРО ГОСПІТАЛЬНУ БАЗУ, ЇЇ ЗАВДАННЯ ТА СКЛАД

Завдання медичної служби фронту:

організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її
завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням
маневру ними в інтересах армійської служби;

організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в
госпітальні бази;

надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої
допомоги та лікування в межах встановлених термінів;

організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних
заходів на території, яку займають війська фронту;

безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним
майном;

облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби4

підготовка медичних кадрів;

проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які
знаходились в госпітальних базах;

ремонт техніки, апаратури;

ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду
роботи медичної служби фронту.

Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів
медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних
частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним
розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного
потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей.
Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння
сучасних засобів знищення, зміни способів ведення збройної боротьби
викликають необхідність постійного перегляду та удосконалення
організаційно-штатної структури медичних частин і закладів фронту.

На сьогоднішній день, у відповідності до державної програми реформування
та розвитку ЗС України (ІІІ-й етап розвитку – до 2005 року) йде процес
якісного удосконалення вже створених ЗС. Відповідні зміни проходять і в
організаційно-штатній структурі медичної служби фронту.

Раніше медична служба фронту була представлена:

органами управління (управління медичної служби фронту, евакуаційний
пункт фронту, управління госпітальних баз фронту);

лікувальними закладами (передова і тилова госпітальні бази, ОМЗ,
стоматологічний загін фронту);

санітарно-транспортними частинами (окремий автомобільний санітарний
батальйон, окремий транспортно-санітарний авіаційний полк,
воєнно-санітарний поїзд, воєнно-санітарна летучка);

санітарно-гігієнічними протиепідемічними частинами (СЕЗ фронту);

закладами, які забезпечували медичним майном, технікою, киснем,
проводили заготівлю крові;

учбовим медичним батальйоном фронту.

Основні зміни відбулися в організаційно-штатній структурі госпітальних
баз. Так, замість передової госпітальної бази фронту у складі якої було
27 воєнно-польових госпіталів на 9300 ліжок, створюється пересувна
госпітальна база, у склад якої входить 5 військово-польових госпіталів:

2 ВПСГ (військово-польовий сортувальний госпіталь), на 500 ліжок кожний;

2 ВПГЛП (військово-польовий госпіталь для легкопоранених), на 1000 ліжок
кожний;

1 ВПІГ (військово-польовий інфекційний госпіталь) на 200 ліжок;

окрема автосанітарна рота;

окремий санітарно-епідеміологічний загін;

частини забезпечення.

Територіальна госпітальна база формується (замість тилової госпітальної
бази – 32 лікувальних заклади на 17 500 ліжок), як правило, в межах
однієї області на базі обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних
закладів області, базового та гарнізонних воєнних госпіталів, а також
госпіталів та лікарень інших міністерств та відомств. Планується
розгортання таких госпіталів:

терапевтичний госпіталь;

хірургічний госпіталь;

травматологічний госпіталь;

нейрохірургічний госпіталь;

психоневрологічний госпіталь;

опіковий госпіталь;

торакоабдомінальний госпіталь;

центр реабілітації.

Не виключене і розгортання інших закладів і госпіталів (туберкульозних,
інфекційних, шкірно-венеричних і ін.).

Основою медичного забезпечення військ в операціях буде створення певного
угрупування лікувальних закладів, які будуть розгортатися на 3-х
рубежах.

І-й рубіж – це пересувні госпітальні бази І-го ешелону фронту,
розгорнуті в тиловій смузі оперативних об’єднань (армій, армійських
корпусів), на відстані

90-100 км від переднього краю оборони з термінами лікування хворих та
поранених до 25-30 осіб.

ІІ-й рубіж – у стратегічній зоні оборони фронту за 70-100 км від
пересувних госпітальних баз І-го ешелону з термінами лікування хворих та
поранених 45-60 діб.

Ш-й рубіж лікувальних закладів утворюється тільки за рахунок
територіальної госпітальної бази центру з термінами лікування в них від

60-90 діб.

PAGE 1

PAGE 13

Похожие записи