Реферат на тему:
Звичаї нашого народу (ВЕЛИКДЕНЬ)
”Не я б’ю — верба б’є, за тиждень – Великдень!” — кажуть у Вербну
неділю. Ще й б’ють прутиком вербовим по плечах, аби здоровим бути,
міцним. У неділю, за тиждень до Великодня, вшановується свято Вхід
Господній в Єрусалим. Коли Ісус Христос в’їжджав у місто на ослі, люди
його щиро вітали: кидали під ноги зелене гілля, одіж, квіти. І якщо на
Вербну неділю йдемо до церкви з гілочками верби, то мовби заново вітаємо
Христа.
Хто йшов до церкви, мусів прутики ламати сам. Наиліпше з того дерева,
яке своїми руками посадив. Освячене гілля клали за образи. Іншу освячену
гілочку несли у двір, на ставок — садили. Коли прийметься, значить і
розростеться рясно, і добро в тій оселі запанує.
Вважалося, що верба за образами у хаті захищатиме від грому. Як
носитимеш при собі — нічого злого з тобою не трапиться.
Освячена в церкві верба володіла надзвичайно цілющими властивостями. Не
раз бабусі просили: “З’їж, доню, китицю — не буде горло боліти…”
Помагало. Накладали у купіль, коли дитина мала нездорові діжки. На
голівку так робилося.
Кидали в молоко при кип’яченні — зникали з людини чари, злий погляд,
перехід. Китицю у вогонь кинеш — до хати не прилетить жоден недобрий
дух, Вербові котики варто класти до вінчальних свічок, щоби не розділив
молодят грім.
Як вигонили перший раз в новому році на пасовище худобу, обов’язково
постьобували освяченою вербою.
Рибалки кидали її у воду — гарно плодитиметься риба. У стайні залишено —
на ведіння худоби. Як в стіжок запхано, значить, щоби не гнило сіно,
солома.
Чи не найцікавіше: на Вербну неділю вважалося добрим освідчитися у
коханні. Тоді кохання ніхто не розіб’є. І це все могли робити чи не
робитися як веліла душа, як хотілося. Але в цей день ^обов’язково батьки
з дітьми, уся родина говорила й навчалася Слів Божих. Найменші
повторювали почуте від дорослих: “Я є Господь Бог твій, що вивів тебе з
землі єгипетської, з дому неволі. Тому: Не знай інших Богів, крім Мене,
не взивай марно імені Господа Бога твого, пам’ятай день святий
святкувати, шануй вітця свого і матір свою, щоб було тобі добре і щоб
довго прожив ти на землі
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
