Реферат на тему:
Янко Наталя Дмитрівна
(10.12.1962, Київ – 10.07.2002, Київ) – мистецтвознавець, дослідниця
української скульптури кінця ХІХ – початку ХХ ст. У 1980–1985 рр.
навчалася в Київському державному художньому інституті на факультеті
теорії та історії мистецтва. З 1985 по 1993-й – працювала у відділі
історико-краєзнавчих досліджень Інституту історії НАН України. Брала
активну участь як методист, редактор та автор статей у підготовці
28-томного видання Зводу пам’яток історії та культури України, зокрема
видань “Методична підготовка статей про пам’ятники монументальної
скульптури до “Зводу пам’яток” (1988), “Монументальна пластика
Полтавщини” (1987), “Монументальна скульптура Запорізького краю” (1990),
Зводу пам’яток міста Києва, книга 1 (1999). Учасниця крайових,
регіональних та всесоюзних краєзнавчих конференцій. Нагороджена Почесною
грамотою Президії Українського товариства охорони пам’яток історії та
культури (1988) та Почесною грамотою Міністерства освіти УРСР (1988) за
розробку історико-краєзнавчої тематики та використання результатів
наукових досліджень у навчально-виховній роботі в загальноосвітніх
школах. Високої оцінки та щирої подяки заслужила робота Наталі Дмитрівни
на посаді вченого секретаря секції історії дитячої Малої Академії наук у
Києві.
З 1993 року до останніх днів Н. Д. Янко працювала у відділі
образотворчого мистецтва ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України, де разом з
плановими завданнями готувала кандидатську дисертацію на тему
“Монументальна скульптура в забудові міст України ХІХ – першої третини
ХХ століття”.
З 1991 року, по смерті відомого українського скульптора О. О. Ковальова,
з яким родину Янко пов’язувала багаторічна близька дружба, Наталя
Дмитрівна на добродійних засадах дбайливо і сумлінно виконувала
обов’язки хранителя меморіальної квартири і творів митця, займалася
популяризацією його мистецтва, виступала із статтями в газетах.
Тяжка тривала хвороба передчасно перервала її життя. Але і в останні
роки вона продовжувала працювати, не втрачала інтересу до дослідницької
праці. Серед останніх її публікацій відгук на монографію доктора
архітектури В. І. Тимофієнка “Нариси всесвітньої історії архітектури
Стародавнього світу” (АНТ, № 7–9, 2002), “Основні терміни в класифікації
скульптури” (Проблеми українського термінологічного словникарства в
мистецтвознавстві й етнології. Том 1. Науковий збірник пам’яті Миколи
Трохименка.– К., 2002).
Усім, хто знав Наталю Дмитрівну Янко і працював з нею, вона
запам’яталася надзвичайно сумлінною, працьовитою, ретельною і
відповідальною людиною з доброзичливою, щирою і відкритою вдачею, з
добрим серцем і любов’ю до життя. Світла їй пам’ять.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
