Реферат
не тему:
Вивчення і впровадження перспективних освітніх технологій. Метод
проектів
Системи освіти покликані сприяти реалізації основних завдань
соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, бо школа
готовить людину насамперед до активної діяльності у різних сферах
економіки, культури та політичного життя суспільства. Роль школи як
базового ланцюга освіти надзвичайно важлива. Здатність школи досить
«гнучко реагувати на запит суспільства, зберігаючи при цьому накопичений
позитивний досвід», мають велике значення.
На теперішній час практично всі розвинуті країни світу усвідомили
необхідність реформування своїх систем освіти з тим, щоб учень став
центральною фігурою навчального процесу. Це стало особливо очевидно,
коли освіта практично набула характеру обов’язкової масової середньої
освіти. Важливість такого підходу до освіти точно висловив американський
бізнесмен Джон Гріллос, сказавши, що його мало турбує міцність придбаних
учнями знань з тієї чи іншої галузі, оскільки ці знання підлягають
змінам кожен рік, і вони застаріють раніше, ніж учні зуміють їх
застосувати. Значно важливіше, вважає він, щоб в економіку приходили
молоді люди, котрі вміють самостійно вчитися працювати з інформацією,
самостійно вдосконалювати різногалузеві знання та вміння, придбавши,
якщо виявиться необхідним, нові знання, професії, тому що саме цим вони
мають займатися все свідоме життя.
Отже, суспільство інформаційних технологій зацікавлене в тому, щоб його
громадяни були здатні самостійно, активно діяти, приймати рішення,
адаптуватися до змінних умов життя.
Звідси сучасне інформаційне суспільство ставить перед усіма типами
навчальних закладів і насамперед перед школою завдання підготовки
випускників, здатних:
– гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи
необхідних знань; самостійно критично мислити; грамотно працювати з
інформацією; бути комунікабельними;
– самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту,
культурного рівня.
Для цього необхідні перш за все можливості залучити кожного учня в
активний пізнавальний процес, причому не процес пасивного оволодіння
знаннями, а активної пізнавальної діяльності кожного учня, застосування
на практиці цих знань та чіткого усвідомлення де, яким чином і для яких
цілей ці знання можуть бути застосовані. Це можливість працювати разом,
у співробітництві при розв’язанні різноманітних проблем, виявляючи при
цьому визначені комунікативні вміння, можливість широкого спілкування
однолітків з іншими школами свого регіону, других регіонів країни і
навіть інших країн світу, можливість вільного доступу до необхідної
інформації не тільки в інформаційних центрах своєї школи, а й у
наукових, культурних, інформаційних центрах усього світу з метою
формування особистої незалежної, але аргументованої думки з тієї чи
іншої проблеми, можливості її всебічного дослідження.
Розв’язування цих завдань потребує комплексних зусиль не тільки школи, а
й всього суспільства.
Вирішувати всі ці актуальні проблеми педагогіки треба ефективно і
послідовно, причому за достатньо короткі терміни, бо потреба у
перебудові освіти й розвитку відповідної навчально-матеріальної бази
очевидні вже сьогодні. З цією метою треба, враховуючи характер
системоутворюючих зв’язків між компонентами освітньої системи, знайти
той ланцюжок, за який можна витягти весь ланцюг, тобто реально виконати
цілі освіти у нових соціальних та економічних умовах. Таким ланцюжком
можуть стати нові педагогічні технології. Відділити одне від другого
неможливо, оскільки тільки широке впровадження нових педагогічних
технологій дасть змогу змінити саму парадигму освіти і тільки нові
інформаційні технології допоможуть найбільш ефективно реалізувати
можливості, закладені у нових педагогічних технологіях.
Учителі гімназії використовують комп’ютери на уроках, які проходять за
графіком, затвердженим директором, а також проводяться відкриті уроки на
педрадах, семінарах директорів та заступників директорів на рівні міста
та республіки.
Комп’ютерні уроки допомагають у навчанні, воно стає цікавим і
незвичайним, матеріал сприймається легше, зрозуміліше.
З минулого року комп’ютери використовують в Internet-олімпіаді з
англійської мови, її результати: 7 учнів – лауреати, а учень 10 класу Ян
Ахрамович посів II місце в Internet-олімпіаді Криму.
Використовуються комп’ютери і для випуску гімназійної газети, оформлення
дидактичного матеріалу і науково-пошукових робіт, ведення ділової
документації.
Одна з актуальних проблем, які стоять сьогодні перед школою – поліпшення
якості роботи педагогічних кадрів.
Сьогоднішній економічний стан нашої держави не дозволяє навіть мріяти
про спеціальну після вузівську підготовку вчителів для гімназистів.
Вихід один – зробити наголос на методичній роботі, і насамперед на
самостійній діяльності вчителя.
Слід зазначити, що самоосвітня діяльність вчителів визначається не
тільки побажаннями – вона регламентується нормативними документами.
Зокрема, актуальність проблематики самоосвіти є одним із критеріїв
оцінювання ефективності методичної роботи в школі.
Тому в подальшому виходимо з того, що самоосвіта – невід’ємна складова
частина діяльності вчителя.
Виконання цього завдання безпосередньо пов’язане з проблемою підвищення
фахового рівня та творчої майстерності вчителів, яка розв’язується
різними способами, насамперед за допомогою науково-методичної діяльності
педагогічного колективу.
Ефективність науково-методичної роботи як важливої складової системи
післядипломної освіти педагогічних кадрів значною мірою визначається
рівнем її організації.
Методична робота в школі має передбачити таку цілісну систему підвищення
науково-теоретичного й загальнокультурного рівнів психолого-педагогічної
підготовки, яка сприяла б зростанню професійної майстерності вчителя.
Кожен учитель у гімназії забезпечений набором періодики.
Формування духовно багатої особистості вчителя в наш час – питання дуже
важливе, бо зростає відповідальність педагогів за результати їхньої
праці. Суспільна значущість цієї проблеми характеризується словами
видатного педагога В.О.Сухомлинського: «Учень повинен знати і відчувати,
що на його совісті – доля кожної дитини, що від його духовної культури
та ідейного багатства залежить розум, здоров’я, щастя кожної людини, яку
виховує школа». Тільки духовно багата особистість може виховати духовно
розвинену людину.
Платон навчався в школі Сократа, прийшовши до вчителя 20-річним юнаком.
Після його смерті він заснував у Афінах власну філософську школу –
Академію. І ось до цієї Академії завітав 17-річний хлопець із Македонії,
якого звали Аристотель. Двадцять років він засвоював вчення Платона і
став геніальним філософом, учителем великого полководця Олександра
Македонського. Зі школи Арістотеля вийшов філософ Теофраст, у нього
гострив свій розум Стратон.
Так було колись. Отже, щоб були розумні і виховані учні, треба дбати,
аби були високоосвічені, духовно багаті вчителі.
Основою для оцінки рівня педагогічної майстерності є методична карта
участі педагогів у підвищенні науково-теоретичного рівня та
професіоналізму. Методичну карту веде окремо кожен учитель від однієї
атестації до наступної.
Атестація відіграє основну роль у становленні, згуртуванні та вихованні
творчого колективу. Під час атестації вивчають професійні якості
вчителя, його сильні та слабкі сторони, рівень загальної культури,
створюють оптимальні умови для вивчення й упровадження передового
педагогічного досвіду кращих учителів школи. А підсумком атестації
вчителя є його звіт на робочому місці.
Серед різноманітних напрямів нових педагогічних технологій найбільш
адекватними поставленим цілям з цієї точки зору є:
– навчально-ознайомча практика;
– науково-пошукова робота;
– колективний захист проекту.
Усі три напрями нових педагогічних технологій відносяться до так
названого гуманістичного підходу в психології і освіті, головною
відмінною рисою якого є особлива увага до індивідуальності людини, її
особистості, чіткої орієнтації на свідомий розвиток самостійного
критичного мислення.
Якщо кожен з цих напрямків педагогічних технологій буде інтегровано і
знайде своє місце в навчально-виховному процесі, поступово цілком
природно витискуючи традиційні методи і форми роботи, то з часом
вдасться напрацювати оптимальний підхід до організації навчального
процесу в наших умовах, враховуючи специфіку української школи та нашого
культурного середовища.
У нашому закладі учні проходили навчально-ознайомчу практику в
краєзнавчому та художньому музеях, редакції газети «Кримська світлиця»,
а практика під гаслом «Дорогами рідного краю» проводиться з першого року
існування гімназії. Вона здійснюється в рамках проектної діяльності за
підтримки фонду «Відродження».
За цей період учні провели геологічну практику в Коктебелі, де
досліджували мінеральний склад гірських порід. Знайомились із життям і
творчістю поетів і письменників Максиміліана Волошина та Олександра
Гріна, імена яких пов’язані зі східним Кримом, екологічна практика була
в с. Мар’їно, в якій на карту були нанесені всі сміттєзвалища;
краєзнавчу практику в с.Міжводному Чорноморського району, у якій вивчали
заселення українцями Криму і як результат – у селі відкрили клас з
українською мовою навчання.
Результати практик оформлюються у такому вигляді. Саме цю роботу брали в
американські та австралійські недільні школи для вивчення і на неї дав
відгук власний кореспондент щотижневика «Дзеркало тижня» в Криму Микола
Семена.
????¤?¤?$???????c?ьні дані з історії того регіону Криму, але й виклали
його в захоплюючій літературній формі, змогли співставити його з іншими
історичними та літературними фактами, піднялися до теоретичного
узагальнення зібраного історичного матеріалу. Тому як зразок для інших
робіт вона має велике значення.
Робота тим більш цінна для учнів гімназії майбутніх поколінь, що тут
зібрано той матеріал, який разом з людьми, що відійшли або ж скоро
відійдуть у небуття, міг бути втраченим назавжди. Але завдяки авторам
роботи цього не сталося. Пройдуть роки, але ця робота назавжди
зафіксувала історичні факти, які може будуть надихати вчених та
літераторів на нові твори, нові узагальнення, нові гіпотези.
Можна рекомендувати тиражувати твір «Дорогами рідного краю» в багатьох
примірниках, зберігати в бібліотеці, використовувати під час навчання як
теоретичний та практичний посібник для вивчення історії Криму. Є сенс
поширити його для бібліотек інших шкіл для того, щоб він служив зразком
для учнів та джерелом для вивчення історії рідного краю».
На сьогодні, виходячи з економічних умов, навчально-ознайомча практика
трансформувалася у курс «шкільне лісництво», який буде проходити на базі
Сімферопольського лісового господарства, під керівництвом його директора
Мамедова Західа Імрановича та головного лісничого Погребова Анатолія
Михайловича. Курс ділиться на теоретичну та практичну частину.
Мета курсу: виховання майбутніх працівників лісового господарства. На
своєму відведеному клаптику землі учні будуть вирощувати дерева від
висіву насіння до черенкування та охорони лісу.
Одним із засобів внести проблемність у процес пізнання, поставити учнів
у ситуацію активної мислительної пошукової діяльності є
науково-дослідницькі роботи, які здійснюються під керівництвом
викладачів гімназії та вищих навчальних закладів, її результати
відображаються у рефератах, у яких учні викладають власні погляди з
досліджуваних проблем. Добре продумана й організована
науково-дослідницька робота дасть змогу підвищити пізнавальну активність
гімназистів, їхній інтерес до процесу навчання, самостійність. Під час
її виконання гімназисти вчаться бути уважними, виділяти головне,
важливе, зіставляти, порівнювати, робити власні логічні висновки, давати
оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та
процесам, висловлювати судження, оформляти свої спостереження в мовному
плані образно, добираючи потрібні вислови.
З 2001 року учні нашої гімназії активно займаються індивідуальною
науково-пошуковою роботою з предметів українська мова та література,
українознавство, правознавство, зарубіжна література, іноземна мова,
географія, біологія, фізика, хімія та журналістика. Так 6 учнів стали
кандидатами у члени МАН «Шукач», а робота Кангієвої Алієв, учениці 11
класу «Українське законодавство про ЗМІ у порівнянні з
міжнародно-правовими нормативами» вийшла на III етап Всеукраїнського
конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, де отримала диплом
третього ступеня.
У цьому році 10 робіт гімназистів з рецензіями або відгуками пройшли на
міську сесію МАН з української літератури, українознавства, історії,
зарубіжної літератури, фізики, німецької мови, правознавства. Наприклад,
на роботу учениці 11 класу Шевченко Анастасії «Актуальні питання щодо
еволюції української діаспори і її роль в суспільстві на сучасному етапі
розвитку як об’єкту державної політики», яка була відіслана в Америку,
написала відгук Катерина Кричевська-Росандич, видатна художниця
українського походження.
«Робота Анастасії Шевченко – є чудова ілюстрація і я Вам низько клонюсь
за це!
На фоні стількох нарікань, зневірять, або не цікавості, які я чую,
дістаю з України – тут, раптом – досягнення, позитив, особливо така
серйозна, наукова праця, дуже гарно надрукована. В тому, що я прочитала
– я просто зворушена, що Ви приділили мені стільки місця! Я Вам бажаю
дальших успіхів, хоробрості і віри в себе!»
Одне слово, пошукова робота як вид діяльності розвиває у гімназистів
пізнавальний інтерес до предмета, самостійне усвідомлене сприйняття
дійсності, критично-оцінювальне ставлення до неї, формує міцні глибокі
знання, науковий світогляд і, що дуже важливо, забезпечує високий рівень
навченості учнів. А це, у свою чергу, сприятиме формуванню вільної,
мислячої, активної особистості, так потрібної нашому суспільству.
Вивчаючи зарубіжну педагогічну практику, ми бачимо, що там досить давно
успішно застосовується такий метод навчально-пошукової діяльності, як
проектна робота.
Метод проектів виник у 20-ті роки минулого століття у США. Його називали
також методом проблем і зв’язувався він з ідеями гуманістичного напрямку
у філософії та освіти. Ці напрямки, як і сам метод проектів, були вперше
опрацьовані американським філософом і педагогом Джорджем Дьюї, а також
його учнем Кілпатріком.
Метод проектів привернув увагу російських педагогів ще на початку 20
століття. Під керівництвом російського педагога Мацько у 1905 році була
організована невелика група співробітників, яка намагалась активно
використовувати проектні методи у практиці викладання. Пізніше, вже при
радянській владі, ці ідеї широко впроваджувались у школу, але
недостатньо продумано і послідовно – і постановою ЦК ВКП(б) у 1931 році
метод проектів був засуджений і з тих пір не робилося серйозних спроб
відродити його метод в шкільній практиці аж до 90-х років XX століття.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів,
умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в
інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Метод проектів завжди орієнтовано на самостійну діяльність учнів –
індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують у визначений. Цей
підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод
проектів завжди припускає розв’язування якоїсь проблеми, яка передбачає,
з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з
другого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки,
технології, творчих областей.
Тематика проектів може стосуватися якогось теоретичного питання шкільної
програми з метою поглибити знання учнів з цього питання, диференціювати
в процес навчання, частіше, однак, теми проектів відносяться і до
якогось практичного питання, актуального для практичного життя, з огляду
на що вимагаю залучення знань учнів не з одного предмета, а з різних
сфер їх творчого мислення, досліджувальних навичок. Таким чином
досягається цілком природна інтеграція знань.
Робота над проектом починається з формування проблеми, обґрунтування ЇЇ
соціальної і практичної значущості, а також висунення гіпотез щодо ЇЇ
вирішення. Наступний етап – планування роботи, визначення методів
дослідження, розподіл обов’язків між розробниками проекту.
У педагогічних дослідженнях застосовують, як правило, не один окремий
метод, а систему. Сукупність методів дослідження має забезпечити:
репрезентативність і валідність масиву первинної інформації;
формулювання наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових
теорій або систем наукового знання.
Учням відводиться головна роль у плануванні і проведенні роботи. Учитель
виступає, як правило, у ролі наукового керівника і консультанта.
Безпосередня робота над проектом починається зі збирання інформації, яка
стосується дослідницької проблеми. Пошук інформації супроводжується
роботою учнів у бібліотеках, в INTERNETі, відвідування різних
організацій і зустрічами зі спеціалістами.
Відмінною рисою проектної роботи є те, що в процесі її виконання
теоретичне вивчення того чи іншого питання неодмінно супроводжується
набуттям спеціальних практичних умінь і навичок. Це пов’язано з
необхідністю застосування нетрадиційних для шкільної практики методів
збору інформації: опитування, анкетування, інтерв’ювання тощо.
Зрозуміло, що використання згаданих методів збирання інформації вимагає
серйозної підготовчої роботи під керівництвом учителя.
Крім того, процес опрацьовування великої кількості інформації зумовлює
необхідність набуття навичок побудови таблиць, графіків та оформлення
інших видів наочного подання результатів роботи.
Виконання проектної роботи повинно завершуватись не тільки написанням
звіту, у якому детально викладено висновки дослідження, а й підготовкою
наочного матеріалу презентаційного характеру. Це може бути відеофільм,
фотомонтаж, макет, графічний чи ілюстративний матеріал, тобто все те, що
допомагає наочно й аргументовано представити результати реалізації
проекту.
Обговорення результату проектних робіт проходить у формі захисту перед
гімназистами і вчителями. Це, в свою чергу, вимагає від учнів вироблення
навичок публічного спілкування, дискутування, вміння аргументовано
відстоювати власну позицію.
Загалом робота над проектом характеризується особливими навичками
колективної діяльності і міжособистісного спілкування.
З 1999 року цей метод апробовується і в умовах нашої гімназії. Були
захисти двох проектів учнями: «Крим: український театр», який
досліджував, чи потрібен український театр у Сімферополі, методом
інтерв’юрування, а результат – лист до Верховної Ради Криму про
збереження театру. «Крим: українські школи», для якого учні пройшли
пішки від Москільця до Пневматики, опитуючи людей «Чи потрібні
українські школи в Криму?»
Педагогічний колектив і учні нашої гімназії високо оцінюють досвід
проведення проектних робіт. Адже їх виконання дає учням необмежені
можливості для розкриття свого творчого потенціалу, передбачає
моделювання ситуацій реального наукового пошуку, створює нові
мотиваційні настанови в процесі навчання. Робота над проектом неминуче
перетворює учнів на дослідників, дає їм величезний емоційний заряд.
Взагалі весь наш семінар – це великий проект, який складається з
міні-проектів, над якими працювали педагоги: це і відеофільм, і буклет,
і збірка про творчість художниці В.Поляниціної, створення штандарту
гімназії, великий святковий концерт.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
