.

Виготовлення драниці та ґонту (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 563
Скачать документ

Виготовлення драниці та ґонту

До давніх лісових промислів належало також виробництво дахівки — драниці
та ґонту, якими накривали замки, будинки феодалів і купців, громадські
споруди (церкви, дзвіниці, млини, школи), а гуцули і поліщуки — також
свої житла і господарські будівлі. У середньовіччі заготівля дахівки
була однією з численних панщизняних повинностей селян багатьох населених
пунктів Карпат, Волині й Полісся. Цю продукцію також експортували у
значній кількості в країни Європи.

Технологія виготовлення драниці та ґонту була досить простою. В лісі
вибирали гладкі смерекові або соснові дерева з рівним волокном. Стовбур
зрізаного дерева розрізали на колоди довжиною до одного метра. Колоди
розколювали сокирою і клинами на половини і четвертини. Останні клали на
торець і сокирою або спеціальним ножем-деруном відколювали від них тонкі
дощечки — драниці.

Oe

?????&???????i?усіднього ґонту. В цьому полягала перевага ґонту над
драницями, оскільки зроблена з нього дахівка надійніше захищала будівлю
від дощу і снігу.

Обидва види лісової продукції виробляли як безпосередньо в лісі, так і в
домашніх умовах, попередньо доставивши заготовлену сировину (колоди)
додому. Це допоміжне заняття почало втрачати своє промислове значення з
поширенням інших видів дахівки — спочатку черепиці, а згодом бляхи,
шиферу, руберойду. Разом з тим у Карпатах та на Поліссі для власних
потреб, а також для покриття громадських сільських споруд драниці та
ґонту виробляли ще до недавнього часу — до 70-х років XX ст.

Крім згаданих допоміжних занять і промислів, в Україні було відомо
багато інших: заготівля сировини (лика, лози, дубової та березової
кори); виробництво будівельних матеріалів (саману і цегли), скла та
заліза; видобування селітри, яма застосовували при виготовленні пороху і
скла; торгівля; відхожі та мандрівні промисли, пов’язані з виконанням
різноманітнім сільськогосподарських робіт, будівництвом доріг, побутовим
обслуговуванням населення тощо. Абсолютна більшість із ним втратила своє
історичне значення з розвитком промисловості, впровадженням у
виробництво сучасних технологій, поширенням новітніх форм організації
праці та видів продукції.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019