Реферат на тему:
Український історичний клуб Москви – 10 років активної громадської праці
(1995 – 2005)
Український Історичний Клуб (УІК) як українознавчий осередок в Росії
організовано 8 квітня 1995 року в українському відділі міської
бібліотеки №147 міста Москви. Ініціатором, організатором та першим
головою УІК став випускник Прикарпатського університету, учень
провідного в Україні та світі науковця і дослідника української історії,
академіка АН України В.В.Грабовецького (учня академіка І.П.Крип’якевича
зі школи М.С.Грушевського) – В.С.Ідзьо, який зараз працює в Москві
ректором, професором Українського університету. Напрацьовані й перейняті
під час навчання і співпраці під керівництвом доктора історичних наук
професора В.В.Грабовецького навики по організації українознавчих
закладів були використані при створенні Українського Історичного Клубу в
Росії. На своєму першому засіданні організаційне ядро уклало Статут
Клубу, вибрало Голову УІК і Раду. Згідно Статуту, УІК – добровільна
організація шанувальників української історії, культури і літератури,
яка входить до Об’єднання Українців Росії (ОУР), залишаючись при цьому
незалежною організацією, керівництво якої обирається на засіданні членів
Ради Клубу терміном на 5 років. УІК не політична організація і ставить
за мету українознавчу діяльність в галузі української історії,
української літератури, мови та української культури. Кожен член УІК
зобов’язаний брати активну участь в роботі Клубу, в його українознавчій,
науково-освітній, організаційній та міжнародній діяльності, вносити
посильну матеріальну допомогу на підтримку заходів, що їх проводить Рада
Клубу, зокрема на видання друкованих органів УІК – “Українського
Історичного Альманаху в Росії”, та “Наукового Вісника УІК”.
Потреба присутності УІК в російському культурному і науковому середовищі
визріла давно, адже в Москві і загалом в російській Федерації, у її
наукових, освітніх центрах, університетах та Російській Академії Наук
зосереджені чималі наукові сили, що давно займаються проблемами
слов’янських народів і українського зокрема. Це, наприклад випускник
Одеського педагогічного інституту доктор історичних наук, ведучий
фахівець Інституту археології РАН Б.О.Тимощук, в доробку якого є такі
наукові праці: “Давні слов’яни на Дністрі”, “Слов’яни Північної Буковини
V – IX ст.”, “Давньоруська Буковина”. На першому засіданні Б.О. Тимощук
виступив із доповіддю “Язичеські святилища давніх слов’ян”. У грудні
1995 р. в Посольстві України в РФ УІК провів презентацію його книги
“Східні слов’яни від общини до міст”, яка отримала першу премію РАН в
галузі гуманітарних досліджень. На загальних зборах УІК, Б.О.Тимощук був
обраний почесним Головою УІК. Основне організаційне ядро УІК складають
випускники університетів й інститутів. Заступником по міжнародних
зв’язках був обраний випускник історичного факультету Московського
державного педагогічного інституту О.Д.Кисельов, секретарем, син
репресованого викладача історії Уманського педагогічного інституту
О.Г.Храбан. Членами Ради УІК являються випускники історичних
факультетів: В.С.Ідзьо (Прикарпатський університет), Б.О.Тимощук
(Одеський педагогічний інститут), Р.В. Мартинюк (Ростовський
університет), С.М.Сімеряга (Московський державний університет),
В.М.Кабузан (Московський державний університет), П.П.Кононенко
(Київський державний університет), В.В.Грабовецький (Львівський
державний університет), Б.Г.Чопик (США, Університет штату Юта),
О.Ю.Котов (Історико-архівний Інститут, м.Москва), В.Я.Головко
(Московський державний університет), В.Я.Прохоренко (Московський
державний університет), Ю.Е.Шустова (Львівський національний
університет), І.Роздобудько (Московський педінститут), А.А.Мануйленко
(Московський державний університет), (М.С.Забочень (Московський
державний університет), О.С.Масикевич (Бухарестський університет),
(Київський державний університет), І.В.Малахов (Київський державний
університет), О.Мамай (Московський державний університет), П.М.Дуброво
(Вороніжський державний університет), М.Степанов (Московський державний
університет), В.С.Артюх (Тульський педагогічний інститут), В.П.Волков
(Московський державний університет), В.Чорномаз (Владивостоцький
університет). Членом Ради УІК був сьогодні покійний завідувач відділу
Інституту історії НАНУ В.Г.Сарбей. У 2000 р. на науковій конференції
“Українсько-російські відносини на зламі тисячоліть”, яку проводив УІК,
Клуб української інтелігенції Івано-Франківська та Івано-Франківський
осередок НТШ, доктор історичних наук, професор, академік, завідувач
кафедрою історії України Прикарпатського державногго університету та
історичного відділення НТШ В.В.Грабовецький був обраний почесним членом
УІК .Москви, заступником по організаційній роботі були інженер В. А.
Коломацький юрист В.Л.Скрицький, сьогодні заступником на цій посаді
філолог, випускниця філалогічногофакультету (українська філософія)
Харківського університету, Т.С.Петрова. В роботі засідань УІК беруть
участь члени різних українських організацій .Москви та ОУР. Варто
назвати деякі наукові розробки та повідомлення з якими виступили члени
клубу в 1995 – 1996 роках: Дивосвіт стародавнього населення України
згідно з історичними свідченнями Геродота (О.Д.Онопенко); Повстання
Українського народу 1768 – 1769р.р. (О.Г.Храбан); Етногенез
Дністро-Карпатських слов’ян (В.С.Ідзьо); Українська Церква і її
конфесіональні особливості (В.Шкарубський, о.Валерій, священик Київ);
Репресивні органи царської Росії та СРСР в Україні у XIX – XX ст.
(Ю.Ф.Овченко); Освіта в Росії і Україні в XIV – XIX ст.
(А.А.Мануйленко); Нові археологічні відкриття в Україні (Б.О.Тимощук);
Українська держава часів короля Данила (В.С.Ідзьо); Українське наукове
товариство ім.Т.Г.Шевченка, його зародження та діяльність
(А.А.Мануйленко); Стародавня історія України згідно свідчень Велесової
книги (О.Д.Онопенко); Історіографія України (В.Ф.Осауленко); Іконографія
гетьмана Мазепи (М.С.Забочень); Берестейська Унія і Петро Могила
(В.Шкарубський, о.Валерій, священик Київ); Галицька держава IX – XIIст.
– етногенез, культура, традиції (В.С.Ідзьо); Зародження московського
товариства українців “Cлавутич” і його роль в організації українців в
Росії (О.С.Іванченко); Походження українців (Ю.Г. Година); Історія та
соціологія України (О.Г.Храбан); М.С.Грушевський – науковий, культурний
та державний діяч (Владика Адріан Архієпископ Ногінськ); Київська Русь:
етногенез, культура традиції (В.С. Ідзьо); Життя і творчість
В.Т.Наріжного – попередника М.В.Гоголя (В.Ф.Калмиков); Шипинська земля
ХІІ – ХІІІ ст. (О.Ф.Масикевич); Фіно-угри та Київська Русь
(В.Ф.Кіселов); Боги слов’ян Київської Русі, Центральної і Східної Європи
(А.А.Бичков); Віра Київської Русі (А.А.Вишневський); Писемність слов’ян
Київської Русі; Центральної та Східної Європи (А.А.Бичков); Українська
діаспора Росії (О.О.Руденко-Десняк); М.С.Грушевський та його історична
школа (Б.Г.Чопик); Московські адреси М.С.Грушевського (М.С.Забочень);
Вернадський і Україна (В.П.Волков); Кельти і слов’яни, сфера
взаємовпливу на етапі формування держави у слов’ян (В.С.Ідзьо);
Посольство України і українські організації Москви та Росії
(В.Г.Крикуненко); Вернадський і Грушевський. (В.П.Волков).
Впродовж 1995 – 1996 років було проведено 32 засідання Клубу, які були
орієнтовані на українську громадськість Москви, спрямовані на з’ясування
питання слов’янського етногенезу, виникнення Київської Русі, формування
українського, білоруського і російського народів, а також численні
проблеми, пов’язані з історією, культурою та виникненням української
держави (йдеться про пропаганду культурних цінностей українського
народу). УІК проводить екскурсії по місцях українських першопоселень, по
шевченківських місцях міста Москви. Не вщухала робота Клубу і в 1997 р.
коли проводилися багаточисленні засідання й зустрічі з видатними
істориками України, Росії, світу, зокрема, професором Гарвардського
університету І.Шевченком, директором архівних надбань Канади, доктором
Ю.Болотенком, почесним президентом РАН, академіком-істориком
Б.О.Рибаковим, директором Інституту Балканістики і Слов’янознавства
В.К.Волковим, Головою ОУР О.О.Руденко-Десняком, завідувачем українського
відділу Інституту Слов’янознавства Л.Є.Горизонтовим, директором
Українського науково-дослідного нституту, що при Гарвардському
університеті Р.Шпорлюком. Гостем УІК був відомий в усьому світі
скульптор А.Молодожанін, автор незабутніх пам’ятників Т.Г.Шевченку в
Буенос-Айресі (Аргентина), Вашингтоні (США), пам’ятника св. Володимиру в
Лондоні, багаторічний політв?язень радянської імперії Іван Кандиба,
засновник газети “Нескорена Нація” та інші наукові та культурні діячі.
Визначною подією у житті УІК є його реєстрація, як регіональної
громадської організації Москви (св.№7571), яку провів Голова УІК В.С.
Ідзьо. УІК бере участь в різних громадських заходах, зокрема Голова УІК
був делегатом від УІК на ІІ конгресі Об’єднання українців Росії, що
проходив у Москві в жовтні 1997р., як Член Ради ОУР був учасником
зустрічі української діаспори з президентом України Леонідом Кучмою УІК
впродовж 1995 – 1997 років проводив спільні заходи із різними
українськими організаціями: наприклад, брав участь у святкуванні Дня
Незалежності України, яке проводив Культурний Центр України в РФ. УІК
співпрацює з Культурним Центром України в Москві, Посольством України в
РФ, Українською бібліотекою Москви, на базі якої проводить свої
засідання, активно працює по розбудові Українського Університету. В 1997
р. проведено першу міжнародну конференцію в Москві “Українська діаспора
Росії”, яка поклала початок консолідації українських науковців у Росії.
Діяльность УІК в 1997 р. була відзначена подякою президента України
Посольством України в РФ, особливо за відкриття українських
старожитностей в російських архівах і книгозбірнях, які для українського
народу, здавалося, вже були втрачені.
В 1998 році в роботу УІК включилися чільні україністи Москви, України,
Росії, світу. Були проведені такі заходи: презентація документального
фільму по матеріалах І міжнародної конференції “Українська діаспора
Росії”; Зустріч з Головою ОУР О.Руденко-Десняком, який виступив із
проблемною доповіддю “Українська діаспора Росії напередодні ІІ Конгресу
ОУР”; зустріч з академіком-істориком Б.О.Рибаковим на тему: “Етногенез
стародавніх слов’ян”; зустріч із льотчиком-космонавтом П.Р.Поповичем з
питань роботи ОУР і розбудови в Росії української вищої освіти; зустріч
із дочкою визначного українського мовознавця П. Плюща, М.Плющ, яка
виступила з доповіддю “Українська інтелігенція в 50 – 70 роках; зустріч
із радником з питань науки і культури посольства України в РФ
Ю.О.Сердюком (“Українська культура за межами України”); зустріч із
заступником голови торгово-економічної місії посольства України в РФ
О.Я.Бомбою (“Україно-російські торгово-економічні зв’язки – перспективи
розвитку”); доповідь Є.К.Дейч “А.Жуковський – український академік у
Франції (Доповідь про роботу НТШ у Європі”); 9 березня вечір,
присвячений Т.Г.Шевченку.
У програмі були: виступ почесного члена УІК М.С.Забочня “Кобзарі
Т.Г.Шевченка”; виступ народно-хорової капели під керівництвом
В.Скопенко; виступ гостя УІК, директора Українського Інституту при
Гарвардському університеті Романа Шпорлюка “ Українська діаспора
Америки”; зустріч із завідувачем кафедри південно-західних слов’ян
Г.Ф.Матвєєвим; зустріч із науковим співробітником Інституту археології
НАНУ Ю.О. Шиловим (“Індоєвропейці Дніпра”); зустріч з доктором
історичних наук, професором інституту історії РАН В.М.Кабузаном
(“Українці в Світі”); доповідь почесного Члена УІК, професора
О.С.Масикевича “Соломія Крушельницька очима іноземної преси”; вшанування
заступника голови УІК О.Я.Головка з 80 літтям; звіт О.Я.Головка про
поїздку до Відня й Лондона? зустріч з українською громадськістю Австрії
і Великобританії О.Я.Головка “ Запоріжська Січ на поч. XVIII ст. і
кошовий Кость Гордієнко”; зустріч із професором інституту історії РАН
О.О.Бичковим (“Історія України. Початкові віки: культура, язичництво,
писемність”); зустріч із науковим співробітником Інституту
слов’янознавства і балканістики І.В.Міхутіною (“Українське питання в
Росії на початку ХХ ст.”); зустріч із доктором історичних наук,
професором РДГУ Є.О.Саніним (“Українські гетьмани після Богдана
Хмельницького”); зустріч з Головою УІК, ректором Українського
історико-філологічного інституту, професором В.С.Ідзьо (“Український
Історичний Клуб (1995 – 1998), Український історико-філологічний
інститут (1997 – 1998) – громадські і наукові інституції для задоволення
національних , наукових і культурних потреб українців Росії”); зустріч
із науковим співробітником Інституту археології НАНУ Ю.О.Шиловим
(“Змієві вали, як археологічне джерело”); творча зустріч із прес-аташе
посольства України в РФ. В.А.Козловським “ Українська пресова служба в
РФ і українська громадськість Москви та Росії”; доповідь В.С.Ідзьо
”Запорізьке козацтво, як національна еліта в Українській державі в
середині XVII ст.”; участь УІК у Балто-слов’янському святі “Купала”.
В цей же час УІК бере участь в ряді міжнародних форумів, у
конференціях,. зокрема Голова УІК В. Ідзьо взяв участь у Міжнародному
науковому конгресі, конференції“125 років НТШ”, конференції, присвяченій
“80 літтю ЗУНР”, у польсько-українській конференції. В 1998 р. УІК
проведено чергову конференцію на тему: “Запорожзське козацтво в
українській історії, культурі і національній самосвідомості”, присвячену
300-літтю пам’яті гетьмана П.Дорошенка. Вершиною діяльності УІК в 1998
році було видання двох томів “ Наукового вісника Українського
Історичного Клубу”. В 1999 р. було проведено цикл лекцій:
А.А.Мануйленка, (члена Ради УІК): “Російська поразка в Чеченській
війні”; Незалежна Чеченська Республіка її перспектива стосунків з
Україною та Росією, члена УІК В.І.Дудченка – Міжнародна Азбука Вікторід
для української діаспори в Росії; (віце-президент кіномитців РФ) – В.З.
Довганя “Українське кіно та українські кіномитці в Росії”. УІК взяв
участь у читанні лекцій, які проводив Центр україністики і білорусистики
МГУ та український відділ Інституту Слов’янознавства “М.С.Грушевський –
політичний, науковий український діяч – національний символ України”. На
цю тему заслухали звіт про чергове відрядження в Україну та Польщу
Голови УІК, ректора УУМ і обговорили укладення договорів в Україні і в
Польщі. В серпні в Культурному Центрі України в Москві було проведено
наукову конференцію на тему “Українське питання в Росії. Середина XVII –
кінець XX ст.”, на якій були гостями президент Світового Конгресу
Українців п. Аскольд Лозинський, Голова Польсько-Українського Товариства
п.А.Байцар, Голова Об’єднання українців Росії О.Руденко-Десняк, Голова
Уральскої асоціації українців С.Паняк, численні гості з Америки,
Німеччини, Польщі, України, які ознайомилися з науковою діяльністю УІК,
з Центром преси і книги слов’янських народів Варшави, а 18 – 12 жовтня
проведено наукову конференцію у Варшаві “Річ Посполита: українці,
литовці, поляки, росіяни, білоруси”. Роботу Голови за 1998 – 1999 рр.
УІК оцінив схвально, що дозволило делегувати його на Раду голів
Об’єднання Українців Росії з правом повідомити про роботу УІК за 1995 –
1999 рр.
1999 р. Клуб завершив звітом Голови УІК (” Український Історичний Клуб –
5 років діяльності, (1995 – 2000″), та доповіддю секретаря УІК –
(“Гетьман України Павло Полуботок”).
Перше засідання у 2000 році відкрив закордонний член Ради УІК з Америки
п.Богдан Чопик, який виступив із доповідю: “Українська діаспора
Америки”. На другому засіданні гість Андрій Окара представив дискусійну
тему “Україна в пошуках імперської перспективи. Сучасна українська
історіософія та геостратегія”. Гість з Івано-Франківська п. В.Єшкелєв,
член Асоціації українських письменників, виступив із доповіддю “Сучасна
українська література, як аспект української культорології”. З науковою
доповіддю виступив отець Олександр (священник УГКЦ) (О.Сімченко
”Українська Греко-Католицька Церква – особливості розвитку УГКЦ в
Росії”); Н.В.Нагорний (”Український сепаратизм в Росії – ідеологія
національного росколу як література, що розпалює мажнаціональну
ворожнечу між українцями і росіянами в Росії”); М.С.Забочень
(Т.Г.Шевченко його батьківщина Звенигородщина по листівках ХІХ – ХХ
ст.); В.С.Ідзьо (“Українська держава в ХІІІ столітті” – презентація
монографії.); О.О.Григорович” (Українська діаспора Росїї та її
взаємовідносини з російською владою”); Ю.Г.Кононенко (”Розвиток
української бібліотечної справи в Москві”); Л.В.Поліщук ”(Валер’ян
Поліщук і українська інтелігенція у 20 – 30 роках ХХ ст.”); Є.Є.Ширяєв
(”Міжнародна Академія Євразії (МАЄ) і її діяльність в ХХІ столітті”.
Вступ УІК асоційованим членом в МАЄ.); О.Г.Храбан (”Питання
сепаратизму”); В.З.Довгань (”Українська кіноматографія в СРСР та
сучасній Росії”); Г.Ф.Матвеєв (”Україна. Росія. Польша. Історія,
культура”); М.Дмитрієв (”Сучаний стан вивчення проблеми генезису
Брестської унії”); А.Міхутіна (”М.Грушевський в Росії 1905 – 1917
роках”); Л.Горизонтов (”Перспектива розвитку слов’янознавства.
Український відділ Інституту історії слов’янознавства, його
діяльність”); І.Б.Голуб ”Мій батько-Антоненко-Давидович”; Т.Дудко
(”О.Довженко – українець в Москві, його роль і діяльність”);
П.П.Кононенко (”Українознавство в країнах СНД та зокрема в РФ”);
відбулися презентації наукової праці М.Забочня – “Україна в поштових
листівках”; В.Гаюка”Андрій Шептицький – його діяльність в Росії”;
монографії В.С.Ідзьо “Українська держава в ХІІІ ст”.
7 – 9 квітня 2000 року УІК провів IV Міжнародну конференцію “Українська
діаспора Росії”, яка була присвячена 5річчю УІК, в ній взяли участь 74
учасники з Росії, України, Чехії, Польщі, Білорусі. Визначними гостями
Конференції були: член Ради УІК, директор Інституту українознавства
(Київ) П.П.Кононенко, багаторічний політв’язень радянської імперії,
засновник газети “Нескорена Нація” І.Кандиба; директор музею релігії
(Львів) В.Гаюк, академік М.Симиряга, академік, президент Міжнародної
Академії Євразії Є.Є.Ширяєв, Голова українського товарисва
“Берестейщина” В.Петрукевич, голова товарисва “Вербиченька” (Республіка
Татарстан) Є.Савенко, А.Парубій (СНПУ), Голова Об’єднання українців
Росії О.О.Руденко-Десняк, радник з питань діаспори Посольсва України в
Р.Ф. О.М.Дарибогова, директор Культурного центру України в РФ
М.П.Сергієнко та багато інших науковців і громадських діячів.
20 – 22 травня УІК разом з Клубом української інтелігенції ім. Богдана
Лєпкого (Івано-Франківськ) та Івано-Франківським осередком НТШ провів
наукову конференцію “Українсько-Російські відносини на зламі
тисячоліть”, в якій взяло участь широке коло науковців з України: (Київ,
Харків, Львів, Тернопіль, Крим: Сімферополь, Керчь, Івано-Франківськ) та
Росії.
?????¤?¤?$?????n?ериторії України та Росії (В.Нагорний); Українці в
Росії напередодні ІІІ Світового Конгресу (О.Десняк); Перспективи
розвитку Українського університету, як науково-дослідної організаці
м.Москви (В.Ідзьо); Презентація Наукового вісника Українського
університету (М.2001, т.І); монографії В.С.Ідзьо”Ранньослов’янське
суспільство і ранньослов’янська державність та зародження і становлення
християнства на території України”. Гостем УІК була директор
Літературно-меморіального музею ім.М.Т.Рильського – Ніла Підпала, яка
виступила з доповіддю:” Музей М.Т.Рильського як науково-освітній заклад
по розвитку української літератури та мови” (Київ). Дочка визначного
українського мовознавця П.Плюща М.Плющ (Москва) зробила доповідь:
«П.Плющ як український мовознавець», В.Ідзьо витупив на тему: ІІІ
Конгрес Українців світу – перспективи розвитку та співпраці української
світової діаспори з Українською державою.
У 2001 р. УІК відзначив десяту річницю незалежності Української держави
низкою науково-культурних заходів: спільно з Товариством пам’ятників
історії та культури Львова відзначив 800-ліття з дня народження
видатного державного діяча України короля України-Руси Данила Галицького
науковою конференцією “Король Данило та Українська держава в ХІІІ
столітті”, яка відбулася 21 – 23 травня у Львові в приміщенні
Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Вона
проходила під головуванням Голови УІК Москви, ректора Українського
університету в Москві професора УУМ – Віктора Ідзьо. У конференції взяли
участь вчені України і Росії (з Києва, Львова, Москви, Нижньо-Камська
(Р.Татарстан), Мурманська, Оренбурга). Конференція завершилася
презентацією монографії В.С.Ідзьо “Українська держава в ХІІІ столітті”.
Було заслухано більше 30 наукових доповідей.
7 – 8 червня спільно з науково-релігійними організаціями в
Івано-Франківську проведено конференцію – “Галицька митрополія і її роль
в історочному, культурному та духовному житті Європи”, яка була
присвячена приїзду Святійшого Отця Івана-Павла ІІ, папи Римського в
Україну, в зустічі якого УІК брав участь. У кoнфepeнцiї взяли yчacть
вчeнi Mocкви, Hижнєкaмcькa (Pociйcькa Фeдepaцiя), Пpaги (Чecькa
Pecпyблiкa), Iвaнo-Фpaнкiвcька, Львова (Укpaїнa). Кoнфepeнцiя пройшла
під головуванням B.Iдзьo. На aдpecу кoнфepeнції пpийшли пpивiтaння:
гoлoви OУP п.Oлeкcaндpa Pyдeнкa-Дecнякa; вiд гoлoви Acoцiaцiї yкpaїнцiв
Уpaлy п.Cтeфaнa Пaнякa; диpeктopa Iнcтититyтy укpaїнoзнaвcтвa
Miнicтepcтвa нayки i ocвiти П.Koнoнeнкa; yкpaїнcькoї дiacпopи Aмepики,
пpeдcтaвникa УIK в CШA п.• Бoгдaнa Чoпикa; пpeдcтaвникa УIK в Kaнaдi п.
Bacиля Бypтнякa; roлoви Укpaїнcькoї iнiцiaтиви в Чecькiй Pecпyблiцi п.
Лiдiї Paйчинeць; пані. Марії Прокопів з Чехії; кaфeдpи icтopiї Укpaїни
Пpикapпaтcькoгo yнiвepcитeтy i, зoкpeмa, вiд вчитeля opгaнiзaтopa
aкaдeмiкa Boлoдимиpa Гpaбoвeцькoгo; виклaдaцькoгo cклaдy i вiцe-peктopa
Iвaнo-Фpaнкiвcькoї Teoлoгiчнoї aкaдeмiї Oлeгa Kacькiвa. Ha кoнфepeнцiї
бyлo зacлyxaнo 22 дoпoвiді.
Була проведена V Міжнародна наукова конференція “Українська діаспора в
Росії”, яка відбулася 15 – 16 серпня в Москві. В ній взяли участь
науковці з України (Харків, Миколаїв, Черкаси, Львів, Київ, Полтава,
Вінниця, Одеса, Тернопіль, Івано-Франківськ), Польщі (Ольштинек), Литви
(Вільнюс), США (Нью-Джерсі), Росії, представники українських громад
Республіки Татарстан (Нижньокамськ), Асоціації українців Уралу
(Єкатеринбург), Кубані (Сочі), Української громади Воронежської області,
Курської області, Кольського півострова (Мурманськ), Приморського краю
(Владивосток), Оренбурга, Самари, Республіки Карелія (Петрозаводськ). На
адресу конференції прийшли привітання з США від віце-президента
Міжнародної Академії Інформатизації, закордонного члена Ради УІК
Б.Г.Чопика, від представника УІК в Канаді п. В. Буртняка, від
української громадськості США, пані О. Кудряшової-Чопик., від академіка
М.Мушинки (Словакія), а також поздоровлення від українських громад з
Республіки Башкортостан (Уфа), Республіки Комі (Воркута), української
громади Республіки Хакасія. У конференції взяли участь чільні науковці з
провідних наукових установ Москви: Московського державного університету,
Московського державного відкритого педагогічного університету, Інституту
історії РАН, Інституту Археології РАН, а також чільних міжнародних
наукових установ: Інституту Українознавства Міністерства науки і освіти
(Київ), Міжнародної Академії Євразії (Москва), Міжнародної Академії
Інформатизації (США), Союзу Композиторів України (Київ), Шубертівського
Товариства в Харкові і багатьох інших. В плані конфереції було заявлено
55 доповідачів. Учасники конференції поклали квіти до пам’ятника
Т.Г.Шевченка, побували на території української пам’ятки історії
“Мазепині палати”, відвідали Українську церкву міста Москви XVII ст…
18 – 10 серпня УІК взяв участь у Світовому Конгресі Українців, що
пройшов у Києві на відзначення 10 річниці незалежності Української
держави. Приємно, що в Москві УІК було визнано за одну з найкращих
українських організацій в світі і відзначено роботу його голови В.Ідзьо.
У 2002 р. УІК випустив і провів презентацію VI тому Наукового вісника
УІК, презентацію монографії голови УІК В.Ідзьо «Кельтська цивілізація на
території України», продовжив розбудову науково-дослідних відділів
Українського університету Москви, провів презентацію І тому (М.2001) та
ІІ тому (М.2002) “Наукових вісників Українського університету”,
відзначив Міжнародний жіночий день 8 березня для українських жінок
Москви лекцією: В.Ідзьо”Велика княгиня Анна – володарка України-Руси в
ХІІІ ст.”, взяв участь у покладанні квітів від української
громадськості, посольства України в РФ 9 березня до пам’ятника
Т.Г.Шевченку в Москві; організував зустріч з директором Міжнародного
центру ім.Л.Курбаса, доктором мистецтвознавства, чл.-кор. АМ України
Н.Корнієнком; провів зустріч з головою ОУР О.Руденоком-Десняком з питань
організації ІІІ Форуму ОУР; провів зустріч із закордонним Членом Ради
УУМ та УІК, віце-президентом Міжнародної Академії Інформатизації
докттором, професором Б.Г.Чопиком (США), який виступив з лекцією
”Українська освіта та наука на прикладі українських громад Америки та
Канади”. УІК провів зустріч із завідувачем технічного відділу УУМ
В.І.Дудченко (”Українська діаспора в Росії через призму технічних
засобів”), взяв участь в Російсько-українському форумі МЗС, де висловив
свої прохання та побажання до МЗС обох країн щодо питань фінансування
УУМ та УІК; взяв участь у презинтації в Москві члена ОУР, української
громади в Республіці Башкортостан; провів зустріч із науковою
співробітницею Інституту Слов’янознавства РАН І.В.Міхутіною (”Українське
питання в Росії”) та з доктром історичних наук, провідним науковим
співробітноком Інституту Історії РАН В.І.Котовим (“Українці в Росії по
демографічних джерелах”), з О.Я.Гордієнко-Головко (”Запорізька Січ і
Кость Гордієнко на передодні Полтавської битви”), з радником по питаннях
науки та культури Посольства України в РФ, доктором мистецтвознавства
проф. В.І.Рожком (“Українська діаспора в Москві та Росії. Історія та
сьогодення”).
100-річчя з дня народження учня М.К.Зерова було відзначене доповіддю
І.Л.Теліги ” Мій батько І.Л.Теліга – учень М.К.Зерова, український поет,
критик”, доповіддю М.П.Плющ: ”О.Л.Теліга – визначний учень М.К.Зерова.
До портрету українського літературознавця та інтелігента”. Працювали над
такою тематикою: В.А.Нагорний – ”Індоєвропейський конгломерат як носій
української національності і народності”; В.М.Кабузан – “ Сучасне
українство в Росії на прикладі московської організації українців –
Український Історичний Клуб”; Є.Є.Ширяєв – “Українська історія по
стародавніх картах”; Є.Г.Задорожнюк – ”Українська діаспора в Росії в Рік
України в Російській Федерації”; Л.Є.Горизонтов – “Bідділ
сxіднослов’янський Інституту слов’янознавства Російської академії наук”;
А.Л.Хорошкевич – “Взаємовідносини сучасних російських вчених з
Українським Історичним Клубом Москви”; Б.М.Флоря – ”Сучасна українська
діаспора у взаємовідносинах з російськими науково-дослідними закладами”;
Г.О.Санін – ”Вивчення доби Українського гетьманату сучасними російськими
та українськими вченими”.
19 – 21 квітня 2002р. голова УІК В.Ідзьо був обраний делегатом ІІІ
Форуму Об’єднання ОУР. 24 січня 2002 р. в Києві на Форумі українознавців
В.Ідзьо був нагороджений почесною грамотою Науково-дослідного інституту
українознавства Міністерства освіти і науки України – ”За визначні
заслуги в розвитку українознавства, впровадження його в науку,
виховання, освіту, культуру і державотворення та зміцнення єдності
України і світового українства”. Гостями УІК в 2002 р. були: голова
Українського товариства «Кобзар» В.Дорошенко (Республіка Башкортостан),
який виступив за темою ”Українці в Республіці Башкортостан”; заступник
голови Союзу Українок Башкирії” Т.Нікітіна-Коваленко (виступила за темою
“Українські жінки в Башкірії. Історія і сьогодення”), президент
Світового Конгресу Українців Аскольд Лозинський, який виступив за темою
“Світовий Конгрес українців на передодні VII Форуму СКУ”, та заступник
голови Об’єднання українців Польщі Генріх Колодій, який виступив за
темою “Українські історики Польщі в історичних дискусіях з питань
української діаспори в Польщі” та інші.
У 2002 році УІК прововів дві Міжнародні конференції. Одна з них:
«Кельтська цивілізація на території України» (Львів, 21 – 22 травня 2002
р.), на якій вперше, з наукової точки зору, поставлена проблема вивчення
кельтських старожитностей в Україні, проведено презентацію монографії
В.Ідзьо ”Кельтська цивілізація на території України”. В ній взяли участь
науковці з Росії, України, Польщі, Франції. Друга конференція – на тему:
«Українсько-російські відносини на зламі тисячоліть» (Івано-Франківськ,
5 – 6 червня 2002 р.). В ній взяли учсть науковці з України та Росії,
презентувалася монографія В.Ідзьо “Українська діаспора в Росії –
українсько-російські взаємовідносини: історія, наука , релігія”.
28 – 29 листопада відбулася традиційна наукова конференція в Москві –
“Українська діаспора в Росії”, в якій взяли учсть вчені з Росії,
України, Польщі, Литви, США, на нійректора УУМ, професора В.Ідзьо було
обрано членом-кореспондентом Міжнародної Академії Наук Євразії.
Головними гостями конференції були: віце-президент РАН, академік,
А.І.Савін (Москва), директор Інституту українознавства, академік
П.П.Кононенко (Київ), президент Міжнародної Академії Євразії, академік,
Є.Є.Ширяєв (Москва-Париж), віце-президент Міжнародної академії
інформатизації, професор Б.Г.Чопик (Ню-Джерсі, США), головний радник,
надзвичайний і повноважений посланник України С.Ю.Лазебник (Київ),
радник – посланник посольства України в РФ, доктор філософських наук,
професор Г.Ф.Хорунжий (Київ), директор КЦУ доктор історичних наук
В.Ю.Мельниченко (Київ), доктор історичних наук, провідний науковий
співробітник інституту історії РАН В.М.Кабузан (Москва), голова ОУР
О.Руденко-Десняк (Москва), голова правління Товариства “Знання” та
ректор Університету Сучасних знань В.І.Кушерець та інші. УІК взяв участь
у V Міжнародній Асоціації Украністів, що проходила в Україні в
Чернівцях, у Міжнародній науково-практичній конференції “Українська
освіта ХХІ століття: основні проблеми та напрямки розвитку»
(українознавчий аспект), що проходила в Києві.
У 2003 році – “Рік Росії в Україні” УІК провів: зустріч з головою ОУР
О.Руденком-Десняком з питань організації Ради ОУР та подальшої
співпраці, зустріч із заступнмком директора КЦУ п. Ю.М.Василенком з
питань співпраці УІК і КЦУ, а також активно проводив наукові засідання,
на яких із науковими доповідями виступили: В.Ідзьо (”Кельтська
цивілізаці на території України” презентація монографії), Т.Петрова (”До
питання про лінгвоцид української мови, літератури й культури з боку
Російської імперії на початку ХХ ст.”), В.Нагорний (” Індоєвропейська
культура на території України”), М.Плющ (”Брати Плєвако – державні та
громадські діячі в революційній Україні та еміграції”), В.Ідзьо
(”Український Університет – як науково-дослідний феномен української
діаспори”), В.Дудченко (”Азбука Вікторід – як основа українознавства”),
отець Олександр, священник УГКЦ у Москві (“Роль українського
християнства в розбухові УГКЦ у Росії”), Л.Чорнодубровський
(”Т.Г.Шевченко в Росії”). Було проведено презентацію кінофільму
українських кіномитців Польщі (Перемишль) про перебування в Об’єднанні
українців Польщі Голови УІК, ректора Українського університету Москви,
члена Ради об’єднання українців Росії” професора В.Ідзьо, презентацію,
обговорення VI і VII томів “Наукового Вісника Українського Історичного
Кулубу” (М.2002). Пройшло засідання з питань підготовки святкування
10-річчя Українського Історичного Клубу в 2005 році. УІК провів вечір
пам’яті почесного голови доктора історичних наук, професора УУМ
Б.О.Тимощука, вечір пам’яті почесного члена УІК, професора УУМ
О.С.Масикевича.
У 2003 році проведено п’ять Міжнародних нукових конференцій:
”Українсько-Російські відносини XVII – XXI cт.” (Івано-Франківськ, 26 –
27 квітня). “Король Данило і Українська держава в ХІІІ столітті в
історії, культурі, літературі та народному епосі” 750-літтю коронації
присвячується (Львів, 5 – 6 травня), “Українсько-російські відносини на
зламі тисячоліть” (Сімферополь, 20 – 21 червня), ”Українська держава:
історія та перспективи розвитку” (Львів, 25 – 26 вересня), “Українська
діаспора в Росії” (Москва 27 – 28 листопада) УІК випустив і провів
презентації VII та VIII томів Наукового вісника, (вперше в одному році
два томи) В.Ідзьо обраний членом президії Світової наукової ради
Світового Конгресу Українців.
У 2004 р. в КЦУ України в Москві УІК провів презентацію монографії
В.Iдзьо “Історія України – точка зору українського історика з Росії”,
організував зустріч із членом УІК з США доктора філологічних наук, проф.
Б.Г.Чопиком, який виступив із доповіддю “Українська діаспора в Америці:
історія, наука, культура”, організована презентація VIII тому Наукового
вісника УІК, в якому сконцентровані матеріали наукової конференції
“Українська діаспора в Росії”, проведеної УІК та УУМ в 2003р.
Організована також зустріч з головою ОУР з питань розбудови українського
науково-культурного життя в Росії. Професор В.Дудченко виступив із
доповіддю: ”Завдання і перспективи українських ЗМІ щодо задоволення
національно-культурних потреб українців в Росії”, О.Гордієнко-Головко –
з доповіддю: «Цар Петро І та гетьман Іван Мазепа – історичні
взаємовідносини напередодні Полтавської битви». Відзначена 9-а річниця
заснування УІК, на якій Голова УІК, В.Ідзьо виступив із доповіддю
“Український Історичний Клуб Москви – 9 років активної праці”. Вчений
секретар виступив із доповіддю “Біблія Кирило-Мефодіївців”. Проведено
презентацію VIII тому Наукового вісника УІК, в якому сконцентровані
наукові праці по матеріалах наукової конференції “Українсько-російські
відносини”, проведеної в Івано-Франківську. В.Дудченко виступив із
доповіддю: ” До проблеми вивчення сучасної української літературної та
історичної спадщини”, В.Кабузан на тему: «Українці в Уральському регіоні
– сучасна демографічна ситуація», В.Дудченко – “Загальна системна Азбука
Вікторід, як засіб для вивчення україністики в Росії”,
О.Гордієнко-Головко – «Історія української преси в ХХ столітті в час
румунської та німецької окупації», В.Iдзьо – “До історії однієї могили
на Закерзонні”(презентація монографії), Б.Чопик – “Українска діаспора в
США – перспектива розвитку”, В.Попов – «Галицьке Євангеліє – невідкладна
культурна пам’ятка для видання ЮНЕСКО», В.Ідзьо – «Історія України»
(презентація монографії), Ю.Шилов – “Індоєвропейці території України” в
процесі формування слов’янського етносу”, “Українська держава в ІХ –
ХІІІ столітті”.(презентація монографії), “Раннньослов’янське суспільство
і ранньослов’янська державність. Зародження і становлення християнства
на териорії України”(презентація монографії), О.Храбан – «Сталін
готувався захопити Європу», П.Дуброво – «С.Єфремов як український
публіцист», І.Сеульський – «Українська діаспора і Росії на прикладі
становлення розвитку та занепаду українських організацій Москви»,
М.Кравченко – «Сучасний стан еліти в історичний час виборів в Україні»,
В.Дудченко – «Єдність інформаційно-історичного українського простору і
“Міжнародна загальносистемна Азбука ВІКТОРІД”(презентація монографії).
УІК в 2004 році, видав і провів презентації Наукових вісників: тому ІХ,
присвяченого 80-річчю вченого секретаря і професора О.Г.Храбана, і тому
Х, матеріали якого присвячені 760-літтю Галицького Євангелія.
УІК вшанував Т.Шевченка радиційним покладанням квітів 9 березня до його
пам’ятника.
16 – 17 квітня в Івано-Франківську проведено Міжнародну наукову
конференцію “ Галицьке Євангеліє в історичному, культурному та
релігійному житті Європи”. 5 – 6 травня у приміщенні Бібліотеки
ім.І.Франка Львівського національного університету – презентація
Наукових вісників УІК, монографій членів УІК, а в приміщенні львіського
відділення Спілки письменників України Міжнародну проведено наукову
конференцію “Скелі та печери на території України та Європи в
язичницький та християнський період історії”.
27 травня в приміщенні державної хорової капели “Дударик”, проведено
презентацію монографій В.Ідзьо “Українська держава в ІХ – ХІІІ
століттях», та “Раннньослов’янське суспільство і ранньослов’янська
державність. Зародження і становлення християнства на териорії України”.
Завершився 2004 р. загальними зборами, де затверджено звіт голови УІК
В.Ідзьо та секретаря О.Храбана, прийняте рішення урочисто відзначити
10-ліття УІК Москви в 2005 р.
2005 р розпочався для УІК науковими доповідями: В.Ідзьо («Український
Історичний Клуб. Розвиток істориних досліджень української діасполри в
Росії – погляд через 10-тиліття»), О.Храбана («Український Історичний
Клуб Москви як засіб активного спілкування українців Москви з українцями
Росії у процесі становлення і розвитку українських історичних досліджень
в Росії»), О.Гордієнко-Головка («ХІ томів Наукового Вісника УІК як
інтелектуальний доробок та вклад української діаспори в Росії у світову
українську інтелектуальну спадщину»), В.Дудченка («Український
Історичний Клуб Москви як член Об’єднання українців Росії. Вклад УІК в
наукову та культурну спадщину українців Росії»), С.Святодуха («10 років
активної співпраці Українського Історичного Клубу з українськими
науково-освітніми організаціями Росії, Світу, України»).
На одному із засідань УІК головою УІК, професором В.Ідзьо було
виголошено доповідь: «Папа Римський Іван-Павло ІІ – як релігійний та
громадсько-культурний наставник для християн Європейського Сходу»,
присвчену пам’яті визначного просвітителя людства і всього христинського
світу.
Слід наголосити, що активність УІК в 2005 році буде особливо зростати у
зв’язку з 10- літнім ювілеєм. Запланованi презентації наступних випусків
Наукового вісника УІК, 4 міжнародні наукові конференції під загальною
назвою “Українська діаспора в Росії”.
Одже, сьогодні УІК в Росії – це організація, яка активно підтримує
діяльність та роботу Українського університету в Москві, робить
посильний внесок у розвиток українознавчих осередків в Росії.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
