.

Українські реліґійні роздуми-пісні про Неволю та Спасіння (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
303 1543
Скачать документ

Реферат на тему:

Українські реліґійні роздуми-пісні про Неволю та Спасіння

Як зрослася думка Українського народу з давнім мітольоґійним
світоглядом і яким загально улюбленим у народу є бачення Сокола в
Місячних символах, нехай послужить на доказ понизший примір.

Реліґійно-мітольоґійні Думи про Сокола-Соколя у Неволі.

Між Українськими народними думами, виданими в Київі 1927 р., є збірка т.
зв. Невільницьких Дум, а між ними чотири відміни Думи про Сокола , в
яких алеґорійно, оповіддю про зрабовання Соколяти, має бути з’ображено
захоплення в неволю козака, а відтак його визволення. Ніяких фактичних
історичних подій ні чисел в цій Думі нема, окрім згадки про царгородську
неволю та про півмітичну постать Івана Богуславця, українського
відступника, який доглядав Українських невольників в Царгороді.

Згадані „історичні“ думи (4 відміни Думи про Сокола) вражають своєю
алеґорійною формою, закриваючою через свою таємність майбутню історичну
подію, таємність неоправдану в історичній думі і невідповідаючу
козацькій вдачі, отвертій і сміливій, нескриваючій своїх думок і
почувань, хочби навіть підпали розчуленим настроям.

Не заперечуючи, що в цих думах порушено, — алеґорійно, — історичне
питання неволі Українського народу і боротьби за його визволення,
утрудненої ворогами народу, його зрадниками, — запримітимо, що в цих
Думах переважує прагнення чи душевна потреба співця, дати твір
виконавської вартости, опертий на традиційних, — успадкованих з
Первовіку, — красних і світоглядних рушійних думках.

Тими рушійними думками саме є тут реліґійно-мітольоґійні традиції, від
яких словесно-творча думка Українця, — що цими традиціями перейнятий від
Первовіку, — ніколи не буде вільна.

Передаємо короткий розбір однієї з цих „історичних“ дум, беручи відміну
В за найповнішу й найбагатшу у мітольоґійні рушійні думки та доповнюючи
її деякими образцями з відміни Г.

Вилинули Соколи с Чужої Сторони

Сіли впали у Лісі на Превоздобному Древі-Оpici

Ізвили собі Гніздо Щерлатноє

Ізнесли Яйце Жемчужноє і вивели собі

Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя

Та як полетів Сокіл Старий

На Чужу Україну Живности доставати

То він собі Живности не достав тілько

Бездільне своє та Безрідне Ясне Соколя

Утеряв

Шли Стрілці-Булахівці

Щерлатне Гніздо усмотріли та

Оріх-Древо зрубали та

Бездільне-Безрідне Ясне Соколя

Забрали

То він у Свою Україну прилітає

Свого Бездільного та Безрідного Соколяти

На місті не застає

То він Сизокрилого Орла стрічає

і до Єго Словами промовляє

Ей Сизокрилий Орле

Чи ти не чув чи не прибачив де то

Моє Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя

Поділося

Ей то Сизокрилий Орел теє зачуває

До Ясного Сокола Словами промовляє

Ей то ти то Ясний Соколе

Їхали Стрільці-Булахівці

З Города Цари-города

Та твоє Гніздо Щерлатноє увидали

Та Оріх-Дерево зрубали та

Твоє Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя

Забрали та в город Царіград заношали

Та сребраннє пута на ноги надівали

Жемчугом очи йому закривали

Та Івану Богославцю на утіху продавали

То-то Івась Богославець його забірає

Золоті пута на ноги надіває і жемчугом очі запускає

По Царгороді гуляє і Ясне Соколя

На руках носить серце своє утішає

Далі радить Орел Соколові, щоби він над Царгород полетів і до
поневоленого Соколяти заквилив, щоби воно не показувало ніякої
веселости, тужило, головку склоняло, робилося кволим, то Іван
Богославець може змилосердиться і скаже слугам викинути його на високий
вал, щоби воно прийшло до сил. Сокіл так зробив, полетів і до Соколяти
заквилив, а воно його почуло і його ради послухало, сумувало і неначе
хоріло. Тоді Іван Богославець змилосердився, наказав слугам золоті пута
з ніг Соколяти скинути й жемчуг з очей здоймити та на вал його викинути,
щоби воно на вітрі очуняло і до здоровля прийшло.

І тоді

Ой у Святую Неділеньку барзо рано-пораненьку

Бездільне та безрідне Ясне Соколя забірали

Золоті пута з ніг скидали жемчуг з очей знімали

Та на Високий Вал виношали

На Тихий Вітер пускали

То Ясний Сокіл на Сиру Землю крильця свої спускає

І своє Дитя Бездільне та Безрідне Ясне Соколя

Поспішно на крила хватає

Під Високу Висоту залітає

……………………………………………………………

……………………………………………………………

Од Царіграда-города Ясний Сокіл одлітає

До свого Дитяти Словами промовляє

Чи лучше каже Бездільне Безрідне Ясне Соколя

У Чистому Полі безпешно гуляти

Ніж у Царіграді-городі у Івана Богославця

На руках проживати

( HYPERLINK “http://www.pisni.org.ua/sview1.php?id=84372825” Інша
відміна Думи про Сокола-Соколя у Неволі)

Маємо в сій Думі усі місячно-мітольогійні рушійні думки, зазначені в
попередніх взірцях в Австронезькім і в Українських, тільки може ще з
більшою точністю зображень і з доповненням бракуючих попередньо рушійних
думок.

Маємо передовсім особливо улюблений Український Місячний сивол — Райське
Дерево в Превоздобнім Древі-Оpici. І стародавнє слово „древо“,
стародавній вислів „пре(в)оздобноє“ (з 7. відмінком на о), — т. зн. не
лишень незвичайно красне, але і містичної, неземної краси, — вказує, що
се старовіцька рушійна думка.

Є Щерлатне (в червоних блесках астральних Місяця-в-Повні) Гніздо, символ
Первовічного зародкового вогнища; є Жемчужне Яйце, — Перше ядерце Світа,
— так виразно тут оповіщене в порівнянні з алегорійним Австронезьким
Камінцем Жемчужним, або Щедрівчаним Сріблом-Золотом в Гнізденци.

Знесли те Яйце Соколи з Чужої Сторони, — з широкого світа, світова сила,
— впали у Лісі, на Преоздобному Оpici несподівано, первісно, занесли
Яйце Жемчужне, але вивели не своє Соколя, але Безрідне.

В цім Слові є не лиш оповіщення будучої біди, але і зазначення, що ця
твар, яка з нього виклюється, буде відокремлена в світі і жити своїм
життям.

Чому це Соколя називається Ясним, як не тому, що воно є символом
Астрального світила; і Сокіл Старий називається опісля в Думі Ясним, бо
це він як Родитель такого Соколяти повинен бути такої природи, як його
плід.

Тому і Яйце, знесене Соколами, є Жемчужне, з світляними блесками.

Стрільці-Булахівці, які напали на Соколя, що ледве що виклюлося з Яйця,
— це звичайна мітольоґійна постава усіх Щедрівок, які співають про три
ясні переміни Місяця, що на нього з самого почину його розвитку
зачаюється ворог аби його ясне обличчя затемнити і взяти його в Темну
Неволю.

Не знаю, чи не є назва Булахівців походження Турецького, бо Турецьке
bulak, bula?yk, значить скаламучений, мутний, нечистий, — bulamak
значить замазати; bulut — значить хмара. Тому-то Булахівці не тільки
накладають золоті пута на Соколя, але закривають його очі жемчугом, щоб
воно було темне на очі.

І в тій роботі є чудова містика і поезія й мітольоґійна фіґура. —

Соколя, — Молодий Місяць, — не може бути по своїй природі чорним, але на
час буцім невидючим, тому і сама заслона його очей буде жемчужна так, як
уся його природа.

Булахівці самі є чорні й нечисті — і хоча затемнюють світ перед очима
Ясного Соколяти й беруть його в Чорну Неволю, але негідні і не в силі
його Ясні Очі замарати, його Світлу природу змінити.

Жемчуг на очах Соколяти і золоті пута не є символом богацтва й роскоші в
неволі, або неволі в богацтві, але є самі про себе символами Місячними —
і видатними Місячними символами в сій Думі.

Вони є запозичені з найбільш загально улюблених образців Щедрівок, де
вони як Жемчужна Роса в ясні Місячні ночі з’ображують чарівний блеск
Місяця та є його поетичним символом.

В одній Щедрівці Сокіл випрошуючися у мітичного Стрільця від
застрілення, жертвується послужити йому як він буде женитися.

І каже:

Як меш їхати у Ляцькую Землю

По Королівну по свою рівну

Знаряжу Мости Дорогим Каменем

Загачу Гати Ляцькими Шати

Зволочу Ліса Паволоками

Засію Поля Дрібнов Жемчугов

Зйідеш на Мости задзвенят Мости

Задзвонят Мости Дорогим Каменем

Зйідеш на Гати зашумят Гати

Зашумят Гати Ляцькими Шати

Зйідеш на Ліса зашумят Ліса

Зашумят Ліса Паволоками

Зйідеш на Поля засвітят Поля

Засвітят Поля Дрібнов Жемчугов

Приведеш Панєнку перед свою Неньку …

Це чудовний образ Ночи з темними лісами, з таємним шумом з ріжних
сторін, з дзенькотом кінських копит об камінь, що відозветься
несподівано серед ночи; з блеском перлистої роси, що так чудово відбиває
від тіней ночи.

Але є тут при всім і містика жемчуга, пригадка з чого і як зродився
первісно Місяць; давня мітольоґійна незабутня традиція.

Закриті очі Соколяти — це невидючий темний Місяць; символ двоякий —
темного Новю і близькости появи Нового Місяця, надія на нього.

Але напад Булахівців на молоде Соколя, захоплення його в Неволю — це
неначе неправильність в символістиці Місячній, — або це високо
мистецький драматичний хист поета.

Порядком природним Молодий Місяць родиться; появлюється як срібний серп
Молодика; росте, більшає; доходить до молодецького розвитку („Білий
Молодчик“) і до повні своєї сили і слави. Аж по трьох четвертинах свого
існування він зачинає слабнути, нидіти, аж поки не одоліють його темні
сили природи.

Тут же діється неначе насильство в природі: на мале Ясне Соколя, що
інощо зачинає й бажає жити, нападають темні Булахівці, засліплюють йому
очі та беруть його в Неволю.

А може це і звичайна Місячно-мітольоґійна подія — мале Соколя щойно
виклювається з Жемчужного Яйця, це ще Нів і Місяць нерозвинений,
поневолена сила, а співець своєю уявою дає тому поневоленню більше
поетичного змісту; з тої Неволі будить його квиління Старого Сокола,
сили старої незагибаючої природи Місяця.

І коли приходить слушний час — „в Неділю рано-пораненьку“ (сьомий день
тижня, Місячний символ, конець Новю), — „хватає Старий Сокіл своє Дитя,
Бездольне та Безрідне Ясне Соколя, поспішно на крила, під Високу Висоту
залітає, та город Царигород — місце свого поневолення — заклинає“…

На одно ще звернемо увагу, як згідне з усіми мітольоґійними традиціями в
шануванні Місяця.

У всіх чотирьох відмінах Думи про Сокола завсігди Соколя визволюється з
Неволі, і ніколи у ній не пропадає.

Це є якраз провідна ідея Українського шанування Місяця, що Місяць
невмирущий, хоч загибає на час, але відроджується на ново.

Це відома нам реліґійно-мітольоґійна ідея старовіцьких Свят Різдва і
Щедрого Вечера про Прадіда народу, що жиє невмирущий на Небі.

Джерело: Українські релігійні роздуми про Спасіння © Видавництво
„Павутинонька“, Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2003

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020