.

Українська мова в середовищі іноземців (на прикладі ісламського суспільно-культурного центру "Арраід") (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
316 2741
Скачать документ

Реферат на тему:

Українська мова в середовищі іноземців (на прикладі ісламського
суспільно-культурного центру “Арраід”)

Відносини України з арабами мають достатньо міцне історичне підґрунтя.
У цьому контексті цілком закономірним можна вважати той факт, що майже
всі арабські країни були серед перших, хто визнав державну незалежність
України після всенародного референдуму 1 грудня 1991 р. [1].

Початок XX ст. – друга половина 1950-х років ознаменувалися послабленням
українсько-арабських контактів. Сергій Гуцало у своїй розвідці “Україна
і арабський Схід” [7] виокремив деякі події, які творили історію
відносин між країнами. Для прикладу: у Полтаві у 1905 – 1911 рр.
навчався всесвітньовідомий палестинський письменник Міхаіл Нуайме. У
Києві жив і працював відомий арабський філолог-дослідник, сирієць з
походження, Тауфік Кезма (1882 р., Дамаск – 1958 р., Київ), який став
професором Київського університету і залишив багату, досі не
опубліковану літературну та перекладацьку спадщину не лише російською, а
й українською мовою, що стала для нього рідною.

Проблемою функціонування української мови в середовищі іноземців
займалися багато дослідників, науковців, мовознавців, педагогів, зокрема
Н.Ф.Непийвода, С.Я.Єрмоленко, Л.М.Паламар, Яр Славутич [3] та ін.

У руслі підготовки до Міжнародного конгресу “Українська мова вчора,
сьогодні, завтра в Україні і в світі” триває соціолінгвістичний
моніторинг, який проводить НДІ українознавства. Обґрунтування
експерименту див. у попередньому номері часопису “Українознавство” [2].
Проводячи дослідження, ми намагаємось охопити якомога ширше коло
респондентів в Україні та за її межами. Одна з проблем, яка нас
найбільше цікавить, функціонування української мови в середовищі
іноземців, які проживають або навчаються в Україні. Виділення саме цієї
категорії респондентів серед загалу інших опитуваних обумовлене гострою
необхідністю простежити рівень володіння та міру використання
української мови серед іноземців. Саме з цією метою ми звернулися до
представників ісламського суспільно-культурного центру “Арраід”.

Мусульманська організація “Арраід”, якою керували етнічні араби, була
зареєстрована у 1997 р. Нині центром керує доктор Фарук Ашур.

Ще у 1992 році студенти-араби, які проживають в Україні, почали
формувати власні студентські братства. Міжобласна асоціація суспільних
організацій (МАГО) (в перекладі з арабської “передовий”) об’єднала в
один союз громадські організації в десяти обласних центрах України за
принципом рівноправних взаємовідносин.

З 1999 року відкриті і функціонують три ісламські суспільно-культурні
центри – у Києві, Сімферополі та Одесі. На сьогоднішній день таких
центрів уже шість, відкрито ще в Донецьку, Харкові і Вінниці. У
приміщеннях центрів знаходяться релігійні осередки, бібліотеки, де
зібрана численна література про іслам і східну культуру, працюють
недільні школи, де вивчаються арабська мова та східна культура.
Центральний офіс “Арраіду” розташований в Києві, а у Сімферополі
знаходиться регіональне представництво Асоціації. У Центрах також діють
регіональні громадські організації, які входять до “Арраіду”. Асоціація
нараховує приблизно від 25 до 70 членів в кожному Центрі на місцях у
десяти регіонах України. До неї належать переважно представники сходу,
зокрема араби, але є і українці.

Тут проводяться різноманітні конкурси, щомісячні лекції з культури
ісламу. Організовуються щорічні безкоштовні культурно-просвітницькі і
спортивно-оздоровчі табори для дітей та молоді. Разом з іншими
українськими організаціями Асоціація проводить наукові і громадські
заходи: конференції, круглі столи, зустрічі, прес-конференції, концерти.
Наприклад, нещодавно пройшов Другий всеукраїнський конкурс ісламознавчих
досліджень ім. Агатангела Кримського “Україна та ісламський світ”,
спільно з Міжобласною асоціацією громадських організацій “Арраід”,
Всеукраїнською громадською організацією “Український центр
ісламознавства” та ісламським громадським культурним центром у Києві. На
конкурс приймалися наукові роботи з релігієзнавства, історії,
джерелознавства, культурології, пам’яткознавства, мистецтвознавства,
філології, правознавства, економічних та інших наук і наукових
дисциплін, що досліджують означену тему. Тема конкурсу не мала
географічних, хронологічних, політичних та інших обмежень і за
проблематикою охоплювала різні регіони сучасної України та ісламського
світу, всі державні утворення, що колись існували на їхніх теренах.

Громадські організації, які входять до Асоціації, проводять на місцях
благодійні акції, беруть активну участь у заходах, які сприяють
зміцненню миру і злагоди в Україні.

З 1998 р. видається щомісячна російськомовна газета “Арраід”, яка
безкоштовно розповсюджується в різних регіонах України.

?????¤?¤?$?????@?ому живучи і працюючи на Україні, передачу ведуть
російською мовою? Мабуть, саме такі питання спонукали керівництво та
ведучих радіопередачі оволодіти українською мовою на належному рівні.
Раніше передача транслювалася лише в Києві та Київській області, зараз
охоплена вся Україна.

Відділом мови НДІ українознавства розроблена анкета для іноземців, яка
була запропонована українською мовою та (на прохання керівництва центру)
в перекладі на російську членам суспільно-культурної організації
“Арраід” у Києві. Це було зроблено для того, щоб респонденти мали вибір
при заповненні ближчого за розумінням варіанту анкети, бо майже всі
опитані розуміють, але не володіють українською мовою (лише 10%
заповнили україномовний варіант, але це вже багато про що говорить).
Зазначимо, що всі опитані чоловічої статі (в організації 90% чоловіків).
Це пов’язано з тим, що жінок-арабок в Україні дуже мало, зокрема це
дружини тих арабів-іноземців, які живуть або навчаються в Україні.
Результати опитування наведено в табл. 1.

З даних таблиці 1 ми бачимо, що 40% опитаних вважають українську мову
пануючою лише в державних установах та навчальних закладах, 25% –
гадають, що в Україні переважає російська мова і лише 15% відповіли –
українська. При аналізі відповідей на друге питання анкети з гордістю
підкреслю, що 40% респондентів хочуть вивчати українську мову, щоб
прилучитися до української культури. Будемо сподіватися, що ці відсотки
зростатимуть. 20-25% опитаних державна мова потрібна для того, щоб
працювати та навчатися в Україні, 10% – хотіли б оволодіти мовою заради
цікавості, 5% – щоб спілкуватися у повсякденному житті, 10% – вважають,
що їм це не потрібно і не цікаво. Слід зазначити, що найчастіше іноземці
чують українську мову по телебаченню (40%), натомість коливання
відповідей від 10 до 15% – від викладачів, на базарі, в транспорті.
Зауважимо, що 55% іноземців не дивує те, що в державних установах, на
вулицях українських міст, у магазинах, книгарнях іноді переважає
російська мова.

У спілкуванні з українцями 90% опитаних говорять російською, натомість
15% звертаються українською і намагаються нею спілкуватися, 5%
респондентів віддають перевагу у спілкуванні англійській мові. Російська
мова панує і в спілкуванні з іноземцями, які мешкають в Україні (45%),
30% розмовляють англійською і 25% своєю рідною – арабською. Відзначимо,
що 55% опитаних іноземців дивляться українські передачі та кінофільми
українською мовою. На питання: “Чого вам не вистачає для вивчення
української мови?” – 5 – 35% опитаних відповідають, що бракує сучасних
підручників, українознавчого центру при посольстві, де б іноземці мали
змогу вивчати українську мову, підготовчого відділення з вивчення
української мови для іноземців при вищих навчальних закладах (така
відповідь пояснюється тим, що суспільно-культурну організацію “Арраід”
відвідують переважно іноземці, які живуть на території України вже
близько десяти років. У той час коли вони тільки приїхали в Україну, не
було змоги вивчати українську мову у навчальних закладах на підготовчих
відділеннях, бо тоді всі предмети викладалися російською, а зараз
перебудовуватися дуже важко), нормального освіченого педагога, за браком
часу, бажання, цікавості, словника.

З телефонної розмови з Іслямом Гімадутіним (він займає посаду
завідуючого відділом зв’язків з громадськістю) я дізналася, що в
організації до української мови ставляться дуже позитивно, все
діловодство ведеться державною мовою, але між собою іноземці нею ще не
спілкуються, деякі з них відвідують курси з вивчення української мови.
За його словами, основною проблемою у вивченні української мови
іноземцями є велика завантаженість роботою, брак часу. На питання: “Які
Ви бачите перспективи в оволодінні українською мовою іноземцями?” Іслям
Гімадутін відповів, що зараз вищі навчальні заклади надають достатній
рівень мовної підготовки студентам-іноземцям. Тому тут немає ніяких
проблем. Цікаво спостерігати, як два студенти-африканці розмовляють між
собою українською мовою, в той час, коли не всі українці добре нею
володіють.

Мовна стійкість – звичка не переходити на чужу мову на своїй землі.
Ставлення краян до питомого голосу рідної землі теж визначає його силу і
привабливість для зовнішнього світу. Чи багато у нас курсів української
мови для іноземців бодай у столиці? Треба створити доступні центри
мовної підготовки іноземців, де б ознайомлювали з культурою, звичаями,
національними традиціями українського народу, з використанням мовних
засобів, українознавчих центрів при посольствах різних країн в Україні,
де б іноземці мали змогу вивчати українську мову. Необхідно видавати
більше розмовників та словників різних мов. Учімося самоповаги у
чисельно менших греків, чехів, угорців, фінів, естонців, латишів,
литовців, поляків, які знають рідну мову загалом значно краще і плекають
її свідоміше, ніж свою українці. Пам’ятаймо, що мова – це продуктивний
чинник, від її якості залежить наше благополуччя.

Література:

Гуцало С. Україна і арабський схід: історія взаємовідносин // Дивослово.
– 2003. – №11. – с. 77 – 80.

Карпенко Н. Анкетування як метод соціолінгвістики (на матеріалах
опитування школярів Полтавщини) // Українознавство. – 2005. – № 2. – с.
90 – 93.

Нечепоренко Л. Підручник з української мови для чужоземців // Дивослово.
– 1995. – №3. – с. 59 – 60.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020