Реферат на тему:
Українознавство у школах румунською мовою навчання в чернівецькій
області
Чернівецька область України – унікальний край, у якому поєднані
історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Розташований на
перехресті магістральних шляхів Центральної, Північної та Східної Європи
цей шматочок української землі, в силу свого геополітичного становища,
завжди був предметом зазіхань з боку сусідніх країн.
Характерною особливістю області є поліетнічний склад її населення.
Корінне населення складають українці, румуни та молдовани. За переписом
2001 року українці складали 70,8%, румуни – 10,7%, молдовани – 9%.
Але протягом віків, незалежно від того, під владою якого короля чи царя
перебували наші землі, тут не відбулося жодної міжнаціональної сутички.
Упродовж цього часу виробилася здорова народна етика доброзичливості у
національних стосунках аж до родинних взаємин включно. Це знайшло своє
відтворення і в різномовній народнопоетичній творчості, пісенних
запозиченнях, а також у поліетнічному характері культури нашого краю. У
скарбницю не лише національної, а й європейської культури зробили
помітний внесок письменники Юрій Федькович та Ольга Кобилянська, Богдан
П. Хаждеу та Михайло Емінеску, творчість якого почалася в Чернівцях,
КарлФранцоз та Пауль Целан, композитори Сидір Воробкевич, Чипріан
Порумбеско, Євзебій Мандичевський, художники Епамінандос Бучевський,
Євген Максимович і Микола Івасюк, оперні співаки Орест Руснак (більш
відомий світові як Герлах), Йосип Шмідт, учені Ганс Гросс, Омелян
Калужнянський, Раймунд-Фрідріх Кайндль, ІонСбієра, Степан Смаль-Стоцький
та багато інших діячів.
Історично усталені традиції продовжуються і розвиваються у наші дні.
Досить назвати імена співаків Дмитра Гнатюка і Софії Ротару, Назарія
Яремчука і Павла Дворського, письменників Михайла Івасюка і Михайла
Ткача, Василя Левицького і Аркадія Сучевяну, вчених-академіків Корнія
Товстюка, Лук’яна Анатичука, Василя Пішака.
Буковинське учительство було палким пропагандистом єдності з українським
народом, його культурою і літературою.
Принципово важливим у навчальному процесі стало запровадження державної
мови як фактора формування інформаційно-культурного і
політично-освітнього простору.
Успішно реалізується програма з українознавства.
В області збільшується кількість годин на вивчення української мови,
українознавства, української літератури, історії, географії та права
України, особливо в 10 – 11 класах. Велике значення в успішному
вирішенні цієї проблеми має свідомий підхід І глибоке розуміння широкої
батьківської громадськості. Серйозним питанням у галузі національної
освіти є науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу у
школах національних меншин, зокрема підручниками, посібниками,
словниками.
Рідна мова, література, історія інколи не завжди мають відповідне
забезпечення. Безумовно, держава робить кроки, які мають поліпшити
становище, згадаймо хоча б видані останніми роками підручники та
словники з польської, угорської, румунської та інших мов, підручники з
Історії, різноманітні посібники тощо. Але на жаль, цього замало. Потреби
зростають, а задовольняються надто повільно.
Чільне місце в діяльності системи освіти Буковини займає
науково-методичне забезпечення формування регіонального компонента
змісту освіти. В ньому акцентується увага на розвиток гуманітарного
аспекту. Значною мірою шкільний компонент спрямований на відродження
духовних цінностей нації. Цей аспект діяльності включає формування
комплексу регіональних програм, підручників, здійснюється підготовка
педагогічних кадрів.
Одним із найважливіших елементів регіонального компонента змісту освіти
в області є вивчення державної мови в школах з румунською мовою
навчання. З метою створення повноцінних умов для реалізації цього
завдання проводиться формування навчально-матеріальної бази, підготовка
відповідних кадрів, підвищення кваліфікації педагогів-україністів,
здійснюється ряд організаційних заходів, спрямованих, зокрема, на
видавничу діяльність у цьому напрямку.
У 1994 р. при ОІППО були створені авторські колективи для написання
регіональних підручників з української мови. У 1997 – 1998 рр. вийшла у
світ низка підручників з української мови і літератури для румунських
шкіл:
Бабич Н.Д. Українська мова: Підручник для 10 класу шкіл України з
румунською мовою навчання. – Львів: Світ, 1997. – 128с.
Бабич Н.Д. Українська мова: Підручник для 11 класу шкіл України з
румунською мовою навчання. – 1997. – 140с.
Білогорка М.В. Іонел вивчає українську мову. – Чернівці, 1996. – 140с.
Гуйванюк Н.В. Українська мова: Підручник для 8 – 9 класів шкіл України з
румунською мовою навчання. – 1998. – 254с.
Джука К.Г. Українсько-румунський словник лінгвістичних термінів. –
Чернівці: Прут, 1998. – 58с.
Скаб М.В., Скаб М.С. Українська мова: Підручник для 5 класу шкіл України
з румунською мовою навчання. – Львів: Світ, 199/. – 176с.
Джука К.Г., Лук’янюк К.М. Українська мова: Підручник для 6 класу шкіл
України з румунською мовою навчання. – Львів: Світ, 1998. – 168с.
Усі навчальні заклади Буковини на сьогодні повністю забезпечені цими
підручниками. Необхідна їх кількість направлена в інші області України,
що мають румуномовні школи. Вийшли з друку підручники з української мови
для початкової румуномовної школи, розроблені в Обласному Інституті
післядипломної педагогічної освіти.
Для вдосконалення вивчення державної мови педагогічними колективами
загальноосвітніх навчальних закладів області з різними мовами навчання
(на даний час у краї українською мовою навчається 80,5% учнів,
румунською – 17,2%, російською – 2,3%). Різноманітними предметами,
курсами, спецкурсами, факультативами україномовного циклу охоплено 30140
учнів (22%). Порівняно з 1996/1997 навч. роком удвічі зросла кількість
учнів, які поглиблено вивчають українську мову (з 2235 до 4532).
Науково-методична діяльність працівників освіти області значною мірою
спрямована на становлення і вдосконалення курсу „Українознавство” в
загальноосвітній школі. Даним курсом охоплено понад 40% учнів області.
У 1995 р. ОІППО розроблено і затверджено регіональну програму
„Українознавство в 1 – 11 класах” (Д.Д. Жмундуляк). Відповідно до цієї
програми написані та видані посібники:
Жмундуляк Д.Д., Вержак Р.Д. Українознавство в старших класах. –
Чернівці: Митець. – 1996. – 180с.
Жмундуляк Д.Д., Вержак Р.Д. Українознавство в початкових класах.
Жмундуляк Д.Д. Українознавство в запитаннях і відповідях.
Мінченко Т.А. Бережемо традиції рідного краю.
Мінченко Т.А. До скарбниці спадщини Буковини.
Мінченко Т.А. Збірник завдань з українознавства.
Лук’янюк К.М. Українська мова. Підручник для 7 класу шкіл України з
румунською мовою навчання. – Львів: Світ, 1999. – 148с.
Криган С.Г. Буквар. Пробний підручник для шкіл України з румунською
мовою навчання. – Чернівці: Букрек, 2000. – 144с.
Криган С.Г Українська мова. Усний курс: Пробний підручник для 1 класу
шкіл України з румунською мовою навчання. – Чернівці: Букрек, 2001. –
144с.
Криган С.Г. Українська мова: Пробний підручник для 3 класу шкіл України
з румунською мовою навчання. – Чернівці: Букрек, 2001. – 256с.
Криган С.Г. Українська мова: Пробний підручник для 4 класу шкіл України
з румунською мовою навчання. – Чернівці: Букрек, 2001. – 250с.
Джука К.Г. Румунсько-український розмовник. – Чернівці: Прут, 2000. –
256с.
Мінченко Т.А. У творчості – цвіт нації (Тези науково-дослідницьких робіт
з українознавства).
Відповідно до наказу Управління освіти і науки облдержадміністрації від
13 грудня 2002 р. №481 15 березня 2003р. проведено обласну олімпіаду з
українознавства.
Протягом січня – лютого 2003 року відбулися районні та міські олімпіади.
В обласній олімпіаді брали участь 84 учні, з них призерами стали 42, у
тому числі 20 учнів з румуномовних шкіл Герцаївського, Сторожинецького,
Глибоцького, Новоселицького районів.
З 1997 р. щорічно проводиться конкурс на кращого знавця звичаїв,
традицій, обрядів рідного краю. У 2002 р. володарем диплому „Гран-прі”
став фольклорно-етнографічний колектив „Бабусина скриня” з румуномовного
району (Сторожинецька ЗОНІ №1, керівник – учитель українознавства Демчик
Марія Троянівна).
Слід відзначити, що в усіх школах з румунською мовою навчання
викладається українознавство за програмою Науково-дослідного інституту
українознавства Міністерства освіти і науки України.
Отже, курс українознавства дає змогу учням шкіл з румунською мовою
навчання прилучитися до надбань культури нашої країни, розширює їхній
мовний кругозір.
Слід відзначити величезну роль українознавства у вивченні української
літератури. Адже засобами мистецтва, слова виховується любов до Вітчизни
– України, її мови, пісні, звичаїв і традицій.
Наприклад: 1 клас, тема 17. Чи любимо ми українську пісню, чи співаємо
ми народні пісні, чи розповідаємо народні легенди і перекази?
Національна пісенна інтонація заснована на мелодиці мови і є її
втіленням, тому національна пісня і музика як носії духовного коду
української нації мають стати обов’язковим елементом мовної освіти.
Залучення поетичної, народнопісенної творчості, образотворчого та
фольклорного мистецтва значною мірою збагатить культурний контекст
оволодіння українською мовою.
Зміст програми відповідає віковим особливостям учнів і розподіляється за
навчальними роками так, щоб сутність кожного відрізка (змісту) означала
близьке для їхнього життя соціокупьтурне середовище.
З – 5-го класу висвітлення українознавства здійснюється за концентрами:
5 клас – Наша Батьківщина. Серце України – столиця Київ;
6 клас – Українська історія;
7 клас – Українська держава;
8 – 9 класи – Українська нація у міжнародних зв’язках;
11 клас – Україна і світ;
12 клас – Українська людина, український світ, їх історична місія.
Базовий зміст навчального інтегративного курсу в усіх класах ділиться на
4 блоки, що передбачає шляхи вивчення генезису України та дослідження
перспектив розвитку української людини, нації і держави як природного та
культурно-історичного феномена.
Обсяг відповідних відомостей не може бути меншим, ніж це пропонується
для шкіл з українською мовою навчання, інакше діти більше знатимуть про
свою історичну (етнічну) батьківщину, ніж про землю, на якій і для якої
живуть вони та їхні батьки. Такий підхід дасть змогу урівноважити ці
знання, а також узгодити і поєднати комунікаційний та українознавчий
компоненти змісту.
Базовий зміст українознавства в школі становлять його чинники-концентри,
які розкриваються у своїй сутності і домінують більшою чи меншою мірою
залежно від завдань програми кожного класу та конкретної теми уроку. У
світлі цієї концентрації з українознавства в 1 – 5 класах вони
об’єднуються узагальнюючою темою: “Моя Україна” з концентрами :
1 – клас – Я і мій рід; мій край; дитина – родина – Україна;
2 клас – Українська природа;
3 клас – Українська мова;
4 клас – Український народ.
Особливості актуальності у вивченні державної мови набуває мотивація –
усвідомлення життєвої необхідності її високого статусу, прагнення не
лише пізнати мову, історію, культуру її носіїв, а й творчо застосовувати
здобуті знання у повсякденному житті. Особистісно значущими для дітей
можуть стати такі мотиви: розширення сфери спілкування; розширення
можливості задоволення пізнавальних потреб та життєвих інтересів;
милозвучність і краса самої мови; любов і шанобливе ставлення до народу
– носія цієї мови, інтерес до представленої нею культури; заохочення, що
підкріплює успіх. Завдання вчителя полягає в тому, щоб зробити ці мотиви
важливими й актуальними для учнів.
З огляду на неоднакові можливості учнів шкіл з державною і недержавними
мовами навчання у здобутті знань про Україну виникає потреба максимально
використати тематико-змістовний курс українознавства завдяки глибокому
знанню української мови.
Школа має реалізувати доленосне призначення української мови – бути
основним комунікативним, інформативним і культуротворчим засобом на всіх
теренах держави. Саме через мову школа має здійснити найважливіше
суспільне замовлення – виховати патріота, для якого Україна була б “не
хліб і кусень сала”, а тим, чим є Франція для француза, Італія для
італійця, США для американця – власною душею, початком і кінцем власної
долі (А. Мокренко).
Тому як справа великої державної ваги постає проблема опанування
української мови – рідної й державної. Особливої актуальності вона
набуває для шкіл з неукраїнською мовою навчання.
Нині проблема володіння державною мовою представниками національних
меншин переросла межі суто методичної та лінгвістичної. Вона має вихід у
політичну площину, оскільки торкається забезпечення конституційних прав
і свобод людини і громадянина.
Як же курс української мови і літератури бачиться крізь призму
українознавства?
Через навчання мови школа бере активну участь у становленні особистості,
як члена суспільства. Незаперечною є роль державної мови у соціалізації
громадян України різних національностей, стимулюванні їхнього
інтелектуального внеску в науковий потенціал, інтеграції в культуру
українського народу, формування української політичної, наукової і
мистецької еліти з представників національних меншин.
При рай(міськ)методкабінетах створено і працюють методоб’єднання
вчителів українознавства, які сприяють впровадженню різних форм і
методів роботи з школярами, інтегрованих уроків, уроків-конференцій,
уроків-концертів, уроків-зустрічей, фольклорних свят.
Для сприяння інтенсивного впровадження вивчення українознавства в
навчально-виховних закладах, підвищення рівня зацікавленості педагогів
предметом на базі Горбівської ЗОШ Герцаївського району відбувся семінар
вчителів українознавства на тему: „Роль фольклору у формуванні
національної свідомості підростаючого покоління” На базі Острицької ЗОШ
Новоселицького району в жовтні цікаво і змістовно організовано семінар
учителів українознавства на тему: „Нетрадиційні форми проведення уроків
і роль міжпредметних зв’язків для опанування учнями програми з
українознавства”. Вчителі району побували на уроках „Поняття духовності
та духовної культури в українознавстві”, „Мова як аналог української
культури, її відтворення й оберіг”, які провели вчителі О.Т.Нандриш та
Г.Г.Нандриш.
Особлива увага на цих семінарах зверталася на виховну та
науково-дослідницьку роботу, що сприяє формуванню духовності особистості
школяра. Така систематична робота з учителями має великий результат.
Так, нещодавно на II учнівській Обласній науково-практичній конференції
з українознавства „Українознавство – наука любові, етики,
життєтворчості” обдаровані учні Герцаївського, Сторожинецького,
Глибоцького, Новоселицького районів виступили із змістовними
науково-дослідницькими роботами.
Активну допомогу у проведенні семінарів надають методисти РМК
(О.І.Обершт, С.Б.Гульпе).
У цьому зв’язку не зайве нагадати про значний внесок, який зробили
представники інших націй у духовну скарбницю українського народу.
Згадаємо імена таких всесвітньовідомих діячів, як мовознавець і
письменник Агатангел Кримський, письменниця Марко Вовчок (росіянка Марія
Вілінська), педагог-просвітитель шведка Софія Русова, які мали кровну
спорідненість з українською нацією, та багато інших, які змогли
реалізувати свої геніальні здібності, свій інтелектуальний потенціал.
І хоч зроблено чимало, однак залишається ще багато нерозв’язаних
проблем.
Тернистими шляхами пройшов наш народ, наша нація, але не втратили ми
свого мирного характеру, своєї доброти і порядності. Іван Багряний –
відданий патріот України – колись проголосив:
Ми є. Були. І будем ми!
Й Вітчизна наша з нами.
Нехай же наша рідна Україна буде матір’ю нам
І всім тим, хто проживає на її теренах.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
