.

Українознавство – предмет і методологія освіти та виховання в середній школі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
328 3983
Скачать документ

Реферат

на тему:

Українознавство – предмет і методологія освіти та виховання в середній
школі

Україна вступила у ІІІ тисячоліття суверенною і незалежною державою, а
це потребує нової ідеології, нової парадигми освіти ХХІ ст. Таку
парадигму, що ґрунтується на засадах гуманізму, демократії,
національного відродження, взаємоповаги між громадянами різних
національностей, утвердив Закон України «Про Освіту», ухвалений у травні
1991 р. та доповнений у березні 1996 р.

Стратегічні питання реформування освіти в Українській державі визначила
Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття) (1992 р.),
а саме: відродження і розбудова національної системи освіти як
найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави,
формування освіченої творчої особистості, становлення її фізичного і
морального здоров’я, забезпечення пріоритетності розвитку людини,
відтворення трансформації культури і духовності в усій різноманітності
вітчизняних та світових зразків. Перед освітою ставиться завдання:
виховати і сформувати національно свідоме молоде покоління, здатне до
інтеграції у світове співтовариство.

І виникає запитання: а що ж може бути засобом досягнення мети
педагогічної діяльності?

Це питання постало перед колективом нашої школи ще у 1994 р., сьогодні
воно постає перед педагогами всієї нашої держави.

Адже всім відомо, що соціальні, економічні, культурно-освітні умови, в
яких зростає наша молодь, не завжди сприяють формуванню високодуховної
особистості. Моніторинг шкільної молоді нашого району, проведений нами в
1998 р. на предмет духовного світу молоді, показав дефіцит патріотизму,
наших дітей більше цікавлять кримінальні справи (№0 % респондентів),
спорт (36%), проблеми моралі (32%), і лише 2% респондентів цікавили
питання державотворення.. Серед ідеалів, до яких прагнуть наші діти,
майже немає представників українського світу.

Духовний світ дітей заполонили герої кіносереалів, по-моделі, артисти
чужих держав, тому і рідко хто бачить ідеал у наших співвітчизниках.

Знайомство з Концепцією національної системи освіти (1991, 1995 рр.),
розробленою професором П.П. Кононенком, Концептуальними засадами
українознавства (П.П. Кононенко і Т.Усатенко) (1995 р.), Концепцією
національні школи-родини, авторами якої є Кононенко П.П. та Т.П.
Усатенко, знайомство з працями А.Алексюка, Г. Філліпчука, О
Вишневського, М.Стельмаховича, Б.Ступарика, у яких чітко визначена
пріоритетність національно-гуманітарної системи цінностей у філософії та
методології освіти, спонукало наш педагогічний колектив звернутися до
українознавства як до інтегративного і системоутворюючого предмета як
засобу національного виховання, що є аналогом державного. Адже
українознавча методологія передбачає розгляд історичних процесів через
призму інтересів української нації, історії народу, філософії, її
культури.

Інтегративний предмет українознавство у нас читається з 1 по 11 клас. Що
це дає, перш за все, дітям?

«Я вважаю, що цей урок, я навіть можу сказати, що він єдиний, дає
особисто мені все те, що повинна мати і відчувати людина, яка дійсно
може сказати: я – українець. Я з великим задоволенням приходжу на уроки,
де чую ті речі, які дуже мене цікавлять, спонукають замислитися над
проблемами сьогодення, і тільки на уроках українознавства я отримую
духовну наснагу для душі».

Таких прикладів можна навести чимало.

«На мою думку, уроки українознавства дуже потрібні, бо за роки існування
СРСР люди втратили свою духовність і забули про своє минуле і звичаї. А,
як відомо, людина без минулого не має майбутнього. Тому вже сьогодні,
коли вже існує незалежна Україна, потрібно з дитинства виховувати любов
до власної держави і народу, а також поповнювати знання народу про
власну культуру» (Бобровський Олексій, 10-А клас, 1998 р.)

Розкриваючи на уроках інтегративного курсу філософсько-гуманістичні
аспекти українознавства, ми запропонували дітям дати відповіді на
запитання:

1. Які основні риси ментальності українців?

2. Як ви розумієте «філософію серця» і яке місце вона займає в
ментальності українців?

3. Як розуміти слова: «Серце розумне, а розум добрий – ось кредо
української ментальності» (П.Кононенко)?

4. Як співвідносяться українська національна ідея і ментальність
українців?

Відповіді давали учні 9 – 10 класів нашої школи і 11 класів іншої, де
українознавство не вивчалось. Оцінюючи знання дітей за високим, середнім
і низьким рівнями, ми отримали такі результати: №252 – високий і
середній рівень знань – 77%, друге – 65%, третє – 67,5%, четверте – 74%.

А 11 класи іншої школи, відповідно, мали знання: 29%, 34,5%, 13%, 6,6%.

Зазначимо, що запитання для дітей були не простими, та й сам предмет
потребує великої енергії, насамперед душі, щоб його викладати без
підручників, методичних посібників, рекомендацій та і справжньої
підтримки Міністерства освіти і науки.

???????¤?¤?$???????%?Але ці знання необхідні, вони допомагають пізнати
себе, свій народ, змушують задуматись над проблемами життя і долі
українського народу, процесами націєтворення, державотворення, впливають
на формування світобачення дитини в аурі України, на її психологічний
розвиток, допомагаючи розібратися в категоріях «Я і мій народ», «Я і
світ».

Вивчення українознавства в школі яскраво доводить необхідність знання
українського світу для української молоді, щоб виховати патріотів,
пробудити гідність і національну свідомість. Борець за самостійну
Україну Микола Міхновський ще в далеких 20-х роках писав: «Часи
вишиваних сорочок, свити і горілки минули і ніколи вже не вернуться».
Тим більше тепер. Сучасним громадянам нашої молодої держави необхідно
облаштовувати державу згідно з сучасним розвитком цивілізації.

Важлива ланка інформаційно-методологічного забезпечення українознавства
– кабінет, що є творчою лабораторією вчителя школи і міста, де
створюються розробки уроків та календарних планів, проводяться зустрічі
з письменниками, вченими, круглі столи, конференції.

Сьогодні ми має Концепцію розвитку загальної середньої освіти
Міністерства освіти і науки України, в якій зазначено, що зміст шкільної
освіти має українознавчу спрямованість, і це, без сумніву, перемога
державотворчих особистостей. Але чому знову немає логічного закінчення
думки?

Наповнення базового змісту предметів компонента освіти українознавчими
цінностями, дає змогу дивитися на події, факти через призму інтересів
нації, держави, вивчати з позиції історичної правди, поєднати
національні та загальнолюдські цінності, формувати свідомість, розуміння
цілісної картини світу в категоріях Природа – Людина, виховувати
державотворців і давати вичерпні знання дитині про те, хто вона, чому
вона має таке світовідчуття, а не інше, що вплинуло на формування її
менталітету.

У контексті українознавства це – природа, історичний шлях народу,
економічні і політичні зв’язки впродовж віків з іншими народами,
перехрестя історичних доріг Сходу і Заходу, Півночі і Півдня.

І ці аспекти вчителі історії, географії, біології, фізики, хімії,
іноземної мови, трудового навчання намагаються розкривати на своїх
уроках, доповнюючи зміст предмета українознавчими питаннями, розробляючи
методичні рекомендації українознавчого спрямування змісту освіти. Так,
вивчаючи на уроках історії події в Україні 1917 – 1924 рр., діти
знайомляться із сторінками героїчної боротьби Холодноярської республіки
у 1917 – 1923 рр. Голосом борців за волю озивається до сьогоднішніх
поколінь і сторичний куточок, що закликає будувати свою державу, в якій
би господарем був трудівник і доля кожної людини була б цінніше за
будь-яку ідею.

Як відомо, українознавчий аспект природничих предметів має широкий
спектр дії на свідомість дитини. Проте зупинюсь лише на одному із
значущих напрямів: це висвітлення життя і наукової діяльності визначних
природодослідників-українців. Сьогодні вони повертаються в Україну до
нас, до наших дітей. Це чесний і хоробрий, добропорядний і шляхетний
Олександр Засядько – творець перших запалювальних гранатових бойових
ракет; перші творці теорії космічних польотів Микола Кибальчич, Юрій
Кондратюк, Костянтин Ціолковський і могутній Сергій Корольов, що
підтвердив їхню теорію. Ці визначні люди за походженням українці,
нащадки славних козацьких родин.

Степан Тимошенко, Іван Пулюй, Степан Рудницький, Володимир Вернадський.
Олександр Яната, Павло Тутківський, Микола Шарлемань, Михайло
Туган-Барановський, – вчені європейського і світового рівня,
природодослідники вищого ґатунку прагнули добра своїй Україні, черпали
наснагу в глибинних пластах української культури та Матері-Природи.

Діти мають знати не лише про цих визначних людей. гордитись їхніми
досягненнями, а й виховувати самоповагу і національну гідність.

Українознавча методологія передбачає отримання не лише інтегративних
знань про Україну, наповнення предметів базового компонента навчального
плану українознавчим матеріалом, а і впровадження інноваційних
технологій та структурування навчально-виховної роботи на основі
національних цінностей. Це дало нам можливість прийняти свою структуру
системи національного виховання, завдяки якій створюються сприятливі
умови для розвитку та саморозвитку дітей, формування
національно-зорієнтованої особистості дитини, здатної згармонізувати
свої стосунки з природою, суспільством, собою. Ще один важливий аспект
українознавства. У вчителя, який працює в просторі українознавства,
активізуються світоглядні, психологічні та професійні риси, зростає
професійна компетентність.

Таким чином, широкоаспектна дія українознавства на особистість здатна
сприяти націєтворенню, державотворенню, вихованню громадян України і
сьогодні є основою національного виховання та могутнім засобом
української національної школи.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020