.

Теоретичні та практичні засади підготовки та проведення курсів підвищення кваліфікації вітчизняних педагогічних кадрів з українознавства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 6368
Скачать документ

Реферат

на тему:

Теоретичні та практичні засади підготовки та проведення курсів
підвищення кваліфікації вітчизняних педагогічних кадрів з
українознавства

в контексті етнонаціонального державотворчого процесу

Майже всі ці теоретичні засади по підготовці курсів підвищення
кваліфікації вітчизняних педагогічних кадрів з українознавства було
успішно втілено в життя науковими співробітниками НДІУ. Протягом 2002 –
2006 років ними було підготовлено і проведено шість курсів підвищення
кваліфікації та ще були проведені курси (на Закарпатті, в місті
Берегове) вченими-українознавцями як співорганізаторами.

Перші курси підвищення кваліфікації вчителів українознавства
Чернівецької області були проведені у Чернівцях на базі Чернівецького
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (директор П.
Осколов) за сприяння Управління освіти і науки обласної державної
адміністрації, згідно з річним планом, від 24 листопада по 5 грудня 2003
р.

У своїй статті «Курси підвищення кваліфікації вчителів українознавства
Чернівецької області» Л. Горенко та А. Пономаренко зазначали:
«Співробітники НДІУ українознавства, відповідно до програми,
затвердженої Міністерством освіти і науки України, здійснили курс лекцій
з актуальних проблем українознавства та провели практичні заняття.
Професор П. Кононенко висвітлив такі питання: предмет і завдання курсу;
етапи, проблеми, перспективи розвитку українознавства; українознавство
як методологія і окремий предмет; вітчизняний і зарубіжний досвід;
українознавство як інтегративна форма, його частини – крає-, країно-,
суспільство-, народознавство; українознавство в теорії та практиці;
світочі українознавства; Л.Токар, завідувач відділу історичних та
теоретико-методологічних проблем українознавства НДІУ, розглянув питання
теорії та методології українознавства як науки та навчальної дисципліни;
Т. Усатенко, старший науковий співробітник відділу національної освіти
НДІУ, ознайомила слухачів із сучасною концепцією національної освіти в
Україні, зокрема, концепцією школи-родини; Л. Горенко-Баранівська,
завідувач відділу національної культури НДІУ, висвітлила основні напрями
розвитку української національної культури в українознавчому аспекті; А.
Пономаренко, завідувач відділу мови НДІУ, акцентувала увагу на
інтегративній ролі мови в системі українознавства; П. Шкрібляк, директор
філії «Гуцульщина» НДІУ, схарактеризував досвід філії «Гуцульщина» як
регіональної бази українознавчих студій. Теоретичний матеріал постійно
підкріплювався практичними заняттями у міських та сільських школах.
Інститут українознавства запропонував збірник програм з українознавства,
монографію Т. Усатенко, посібник Л. Горенко-Баранівської «Культура як
українознавство», методичні рекомендації до вивчення курсу «Філологія як
українознавство», посібник з мови для 3 класу М. Кононенка і Н. Поклад
та інші методичні матеріали. Слід зазначити, що Чернівецький обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти дбає про розробку своїх
навчальних планів і посібників з українознавства з урахуванням реалій
Чернівецького краю» [1, 157].

 Наводимо список слухачів курсів підвищення кваліфікації з
українознавства, які отримали посвідчення про їх закінчення: Мінченко
Тамара Антонівна – Чернівецький обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти; Адамчук Тетяна Олександрівна – Гімназія смт.
Кельменці; Бродовінська Олена Анатоліївна – Хотинська ЗОШ I-III ст. (м.
Хотин); Гаврилюк Марія Іллівна – Верхньопетрівецька ЗОШ № 1
Сторожинецького р-ну; Деренович Ірина Василівна – Чорнівська ЗОШ I-III
ст. Новоселицького р-ну; Дорожкіна Наталія Костянтинівна – Комарівська
ЗОШ I-III ст. Сторожинецького р-ну; Зарешняк Тетяна Михайлівна –
Новодністровська ЗОШ № 1 Сокирянського р-ну; Зюбак Світлана Степанівна –
Довгопільська ЗОШ I-III ст. Путивльського р-ну; Коваль Юлія Степанівна –
Глибоцька ЗОШ I-III ст. Глибоцького р-ну; Ковальчук Ганна Михайлівна –
Заставнівська ЗОШ I-III ст. (м. Заставна); Лукащук Ярослава Онисимівна –
Чернівецька гімназія № 4 ім. Панаса Мирного; Маніліч Марія Георгіївна –
Старобросківська ЗОШ I-III ст. Сторожинецького р-ну; Нікітіна Анжела
Миколаївна – Строїнецька ЗОШ I-III ст. Новоселицького р-ну; Русу Альона
Іванівна – Великобудська ЗОШ I-III ст. Герцаївського р-ну; Савчук Ганна
Іванівна – Коболчинська ЗОШ Сокирянського р-ну; Сірякова Оксана
Вікторівна – Новоселицька гімназія (м. Новоселиця); Січевська Галина
Петрівна – ЗНЗ № 14 м. Чернівці; Тедорян Марта Іванівна – Острицька ЗОШ
I-III ст. Герцаївського р-ну; Федорюк Вікторія Григорівна –
Слобода-Комарівська ЗОШ I-III ст. Сторожинецького р-ну; Філіпчук Михайло
Петрович – Киселівський ЗНЗ I-III ст. Кіцманського р-ну; Храпко Світлана
Дмитрівна – Реваківський ЗНЗ I-III ст. Кіцманського р-ну; Цуркан Руслан
Миколайович – Ржавинська ЗОШ I-III ст. Заставнівського р-ну (всього 22
слухачі) [1, 159].

Спеціально для цих курсів співробітниками НДІУ був підготовлений
методичний посібник «Філологія як українознавство: Методичні
рекомендації до вивчення курсу» / Укл. П.П. Кононенко, А. К.Мойсеєнко,
С.В. Костянтинова, А.Ю. Пономаренко, С.А. Яременко, С.П. Денисюк, О.А.
Хоменко. – К.: НДІУ, 2003. – 100 с. Ці методичні рекомендації стали
частиною навчально – методичного комплексу для слухачів курсів
підвищення кваліфікації. Курс «Філологія як українознавство»,
саморозгортаючись у площині українознавчих методологічних концептів,
органічно поєднав два структурні елементи: «Мова як українознавство» та
«Література як українознавство» [15, 5].

Другі курси підвищення кваліфікації вчителів-українознавців були
проведені у м. Києві з 29 грудня 2003 р. до 10 січня 2004 р. у
приміщенні НДІУ МОН України (вул.Ісаакяна, 18). У понеділок, 29.12.2003
р., відбулося офіційне відкриття, на якому були присутні представники з
Головного управління освіти Київської міської державної адміністрації, а
потім директор Інституту українознавства професор П.Кононенко прочитав
лекції: «Вступ до спеціальності «Українознавство», концептуальна
структура та головні завдання навчального курсу «Українознавство»,
«Українознавство як система інтегративних завдань про Україну і світове
українство в усіх часо-просторових вимірах», «Предмет, об’єкт і
концентри українознавства». Другого дня, у вівторок, 30.12.2003 р.,
присутні прослухали такі лекції професора П.Кононенка – «Історичні та
теоретико-методологічні засади українознавства як науки», професора Я.
Калакури – «Історія, найважливіші етапи розвитку, історіографія та
джерела українознавства», доцента Л. Токаря – «Теоретико-методологічні
засади українознавства як науки і навчальної дисципліни». У середу,
31.12.2003 р., відбулися такі лекції: «Український етнос: витоки,
зародження, основні етапи розвитку та перспективи» (професор П.
Кононенко), «Природа України в системі українознавства» (кандидат
біологічних наук В. Сніжко), «Мова в системі українознавства» (кандидат
філологічних наук А. Пономаренко). Після закінчення лекційних занять
слухачам були роздані теми українознавчих рефератів. З 31грудня до 4
січня 2004 р. слухачі курсів відпочивали і працювали над виконанням
підсумкових робіт. У понеділок, 5.01.2004 р., наукові співробітники
провели лекції на такі теми: «Український національний і державотворчий
процес» (професор Я. Калакура), «Громадянське суспільство в
українознавчому вимірі» (доцент Л. Токар), «Національна культура в
системі українознавства» (кандидат мистецтвознавства Л.
Горенко-Баранівська). У вівторок, 6.01.2004 р., відбулись лекційні
заняття на теми: «Роль і місце художньої словесності в просторі
українознавства як інтегративної науки» (професор А. Погрібний),
«Універсалістська та парадигмальна місія української словесності в
українознавчому дискурсі» (науковий співробітник НДІУ О. Хоменко),
«Ментальність як вимір історичного та сучасного буття українського
народу» (кандидат філософських наук Т. Кононенко). У середу, 7.01.2004
р., слухачі працювали за індивідуальними графіками. У четвер, 8.01.2004
р., відбулися такі лекції: «Україна як суб’єкт міжнародних відносин та
геополітичних процесів», «Українська діаспора, українознавчі центри і
школи за межами України» (П.Кононенко), «Досвід та уроки буття
українського народу» (Л. Токар). У п’ятницю, 9.01.2004 р., слухачам були
прочитані такі лекції: «Українознавство в навчально-виховному процесі»,
«Українська школа-родина» (Т. Усатенко), «Історична місія України й
українства» (П. Кононенко). У суботу, 10.01.2004 р., в першій половині
дня був проведений захист підсумкових робіт слухачів курсів. Після
перерви відбулося підведення підсумків курсів та урочисте вручення
свідоцтв державного зразка. Їх отримали такі вчителі-українознавці:
Слабко Олена Анатоліївна, Маркова Майя Петрівна, Остролуцька Марія
Миколаївна, Самійленко Катерина Петрівна, Міненко Зінаїда Яківна,
Висоцька Валентина Василівна, Барабань Ольга Юріївна, Луцишин Євгеній
Теодорович, Романюк Валентина Вікторівна, Шашкевич Наталія Йосипівна,
Желізко Світлана Станіславівна, Стефан Анастасія Іванівна, Чайка Алла
Леонідівна, Понур Юрій Сергійович, Толочко Ірина Григорівна, Білецький
Володимир Федорович, Онофрійчук Любов Петрівна, Мінаєва Світлана
Володимирівна, Мельник Олена Василівна, Старжинська Наталія Миколаївна,
Мегедь Ірина Анатоліївна, Підставкіна Ірина Миколаївна, Василяка Галина
Олексіївна, Воропай Лілія Іванівна, Самусєва Оксана Володимирівна,
Боровська Майя Степанівна, Бровій Наталія Петрівна, Безштанько Наталія
Василівна, Романчик Олександра Григорівна (всього 29 слухачів).

Треті курси підвищення кваліфікації для наукових працівників були
проведені співробітниками НДІУ в Києві з 5 по 21 квітня 2004 р. на базі
Інституту. Першого дня були прочитані лекції: «Предмет і завдання
українознавства як науки і навчальної дисципліни» (П. Кононенко),
«Витоки та основні етапи розвитку (періодизація) українознавства» (П.
Кононенко). 6 квітня 2004 р. – лекції: «Джерела та історіографія
сучасного українознавства» (С.Калакура) та «Національна ідея в системі
українознавства» (Л. Токар). 7 квітня 2004 р. – лекції: «Зміст
українознавства: соціальні функції та структура» (Л. Токар),
«Теоретико-методологічні основи українознавства» (Л. Токар). 8 квітня
2004 р. відбувся семінар на тему: «Історичні та теоретико-методологічні
засади українознавства як науки» (П. Кононенко, Л. Токар). 9 квітня 2004
р. були прочитані лекції: «Етнонаціональний феномен українців: історичні
уроки формування та розвитку» (П. Кононенко), «Етнонаціональна
самоіндентифікація українського народу» (Л. Токар). 10 квітня відбувся
семінар на тему: «Закономірності формування та розвитку українського
народу» (П. Кононенко). 12 квітня були прочитані лекції: «Природа
України в системі українознавства» (В. Сніжко), «Українська мова в
системі українознавства» (А. Пономаренко). 13 квітня відбувся семінар на
тему: «Українська природа, люди, екологія: взаємовпливи та взаємодія в
процесі розвитку» (В. Сніжко), а потім була прочитана лекція «Українська
словесність як художнє українознавство» (О. Хоменко). 14 квітня були
прочитані лекції: «Українознавчі виміри громадянського суспільства» (Л.
Токар), «Державотворення в Україні» (С. Калакура). 15 квітня відбувся
семінар «Українознавство і розбудова громадянського суспільства та
незалежної демократичної держави в Україні» (С. Калакура). 16 квітня
були прочитані лекції: «Національна культура в системі українознавства»
(Л. Горенко-Баранівська), «Етнонаціональне і загальнолюдське в системі
духовних і культурних цінностей» (Л. Горенко-Баранівська). 17 квітня
відбувся семінар «Українознавство і проблеми розвитку національної
культури» (Л.Горенко-Баранівська.). 18 квітня були прочитані лекції:
«Українська національна свідомість: особливості формування та розвитку»
(доцент Т. Кононенко), «Ментальність українців: особливість формування
та розвитку» (доцент Т. Кононенко). 19 квітня відбувся семінар на тему:
«Філософсько-світоглядні проблеми українознавства» (Т.Кононенко), а
потім була прочитана лекція «Досвід і уроки буття народу в системі
українознавства» (Л. Токар). 20 квітня були прочитані лекції:
«Українознавство і розвиток національної науки та освіти» (Г. Філіпчук),
«Українознавство в змісті освіти» (кандидат педагогічних наук Г.
Сазоненко). 21 квітня – лекції: «Україна й українці в сучасному світі»
(П. Кононенко), «Історична місія та доля українського народу» (П.
Кононенко).

У зв’язку із закінченням курсів підвищення кваліфікації для наукових
працівників та виконанням і захистом ними курсових робіт, Вчена рада
НДІУ ухвалила: завідувачу відділу філософії освіти і освітніх технологій
Вельбовець Г.Г. видати посвідчення про закінчення курсів підвищення
кваліфікації слухачам: Філіпчуку Георгію Георгійовичу, доктору
педагогічних наук, професору, провідному науковому співробітнику НДІУ;
Сніжку Валерію Володимировичу, кандидату біологічних наук, завідувачу
відділу НДІУ; Барану Володимиру Даниловичу, доктору історичних наук,
члену- кореспонденту НАН України, провідному науковому співробітнику
НДІУ; Кононенку Тарасу Петровичу, кандидату філософських наук,
заступнику директора НДІУ; Калакурі Ярославу Степановичу, доктору
історичних наук, професору, провідному науковому співробітнику НДІУ;
Панчуку Маю Івановичу, доктору історичних наук, професору, провідному
науковому співробітнику НДІУ; Терпиловському Ростиславу Всеволодовичу,
доктору історичних наук, провідному науковому співробітнику НДІУ;
Ярошинському Олегу Богдановичу, кандидату історичних наук, вченому
секретарю НДІУ; Шевченку Володимиру Ісаковичу, доктору філософських
наук, провідному науковому співробітнику НДІУ; Солдатенку Володимиру
Федоровичу, доктору історичних наук, професору, провідному науковому
співробітнику НДІУ; Баранівському Василю Федоровичу, доктору
філософських наук, професору Національної академії оборони України;
Бичку Ігореві Валентиновичу, доктору філософських наук, професору КНУ
імені Тараса Шевченка; Лою Анатолію Миколайовичу, доктору філософських
наук, професору КНУ імені Тараса Шевченка; Ятченку Володимиру
Феодосійовичу, доктору філософських наук, доценту Національної аграрної
академії; Недюсі Миколі Петровичу, доктору філософських наук, професору
Державної податкової академії; Токарю Леоніду Кириловичу, кандидату
історичних наук, завідувачу відділу НДІУ; Фігурному Юрію Степановичу,
кандидату історичних наук, завідувачу відділу НДІУ; Горенко-Баранівській
Ларисі Іванівні, кандидату мистецтвознавства, завідувачу відділу НДІУ;
Сазоненко Ганні Стефанівні, кандидату педагогічних наук, старшому
науковому співробітнику НДІУ; Пономаренко Аліні Юріївні, кандидату
філологічних наук, завідувачу відділу НДІУ (всього 20 слухачів).

Також для слухачів курсів підвищення кваліфікації був підготовлений
навчальний посібник «Філологія як українознавство» (Київ: МЕФ, 2003.–156
с.). Його автори – П.Кононенко, А.Мойсеєнко, А.Пономаренко,
С.Костянтинова, С.Яременко, С.Денисюк, О.Хоменко, Н.Макаренко. У
передмові, зокрема, було зазначено: «За результатами курсів підвищення
кваліфікації слухач мусить системно уявляти розвиток філології як
українознавчої дисципліни в напрямках: часопростір мови й літератури,
мова і література в динаміці поступу сучасного державотворення.
Сукупність умінь та навичок визначається методологічною основою
зазначеного курсу. Слухачі мають оволодіти комплексом знань і практичних
навичок, які дадуть змогу їм поєднати в педагогічних стратегіях
середньої та вищої школи світоглядні засади українознавства з
фактологічною насиченістю предметних курсів. Слухач курсів підвищення
кваліфікації має сприяти актуалізації в учнів та студентів
українознавчого бачення мови і літератури як світоглядних феноменів;
прищеплювати ідеали патріотизму та працелюбства в опануванні відповідних
знань; мати розроблені і підготовлені методичні матеріали для
забезпечення навчального процесу; підвищувати власний професійний і
освітній рівень» [16, 6].

Четверті курси підвищення кваліфікації вчителів українознавства
Деснянського району Києва були проведені в столиці України з 18 по 29
квітня 2005 р. в НДІУ МОН України. На них слухачам було прочитано цілий
ряд надзвичайно цікавих і пізнавальних лекцій. 18.04.2005 р., в
понеділок, відбулися такі лекції П.Кононенка: «Предмет і завдання
навчального курсу «Українознавство» та «Історія становлення та основні
етапи розвитку (періодизація) українознавства»; В. Сніжка – «Природа
України в системі українознавства»; А. Погрібного та старшого наукового
співробітника О.Хоменка– «Українська словесність як художнє
українознавство»; Я. Калакури– «Джерела та історіографія сучасного
українознавства». 19.04.05 р. були прочитані лекції: П. Кононенка –
«Етнонаціональний феномен українців», С. Єрмоленко– «Українська мова в
самопізнанні народу», Л. Токаря– «Зміст, структура та функції
українознавства», «Теоретико-методологічні основи українознавства»,
«Національна ідея як внутрішня сутність і самовираження нації». 20.04.05
р. відбулася лекція Л. Токаря «Самоідентифікація в системі самопізнання
й самовираження українського народу», а потім проведене семінарське
заняття під керівництвом П. Кононенка (1 група) та Л.Токаря (2 група) на
тему: «Історичні та теоретико-методологічні основи українознавства».
Відбулася лекція Л. Горенко-Баранівської «Національна культура в системі
українознавства» та семінарське заняття під керівництвом П. Кононенка (1
група) і Ю. Фігурного (2 група) на тему: «Закономірності формування та
важливі уроки розвитку українського народу». 21.04.05р. були прочитані
лекції: «Державотворення в Україні: українознавчий аспект» (Я.
Калакура), «Національна культура як світовий феномен: етнонаціональне і
загальнолюдське в системі духовних і культурних цінностей народу» (Л.
Горенко-Баранівська), «Українська національна свідомість: особливості
формування та розвитку» (Т. Кононенко), відбулось семінарське заняття
під керівництвом В. Сніжка (1 група) і старшого наукового співробітника
М. Кононенка «Природа і люди України: взаємодія та взаємовпливи в
процесі розвитку». 22.04.05 р. Т. Кононенко прочитав лекцію
«Ментальність українців як уособлення їх природно-соціальної сутності»,
а після перерви відбулося семінарське заняття на тему: «Українознавство
і проблеми розвитку національної культури», де головували в 1-й групі Л.
Горенко-Баранівська, а в 2-й – старший науковий співробітник В.
Коротя-Ковальська, Л. Токар прочитав дві лекції: «Українознавство і
побудова громадянського суспільства в Україні» та «Національні інтереси
в самопізнанні й самотворенні українського народу». 25.04.05 р. вперше
для слухачів було проведено виїзне заняття у ЗОШ № 252 міста Києва, де
науковий співробітник НДІУ І. Пасемко прочитав дві лекції: «Українці в
сучасному світі» та «Міжнародні зв’язки українців в системі
українознавства», а опісля науковим співробітником НДІУ В.
Крижанівською, директором ЗОШ №252 Людмилою Яресько і вчителем
українознавства цієї ж школи Т. Якшиною було проведено практичне заняття
«Українознавство в загальноосвітній школі». 26.04 2005 р. були прочитані
лекції: «Історична місія і доля українського народу» (П. Кононенко) та
«Історичний досвід та уроки буття народу в системі українознавства» (Л.
Токар). Після перерви відбулося обговорення за «круглим столом»
освітньої програми з українознавства для загальноосвітніх шкіл та
освітніх програм для вищої школи і курсів підвищення кваліфікації.
27.04.2005 р. вдруге для слухачів було проведено виїзне заняття в ЗОШ №
41 міста Києва, де професор Г. Філіпчук прочитав лекції:
«Українознавство в системі наук і навчальних дисциплін» і
«Українознавство в змісті освіти», а опісля В. Крижанівською, директором
ЗОШ № 41 О.Онаць і вчителями українознавства Ю.Гавриленко та А. Гончарук
було проведено практичне заняття «Формування в учнів громадянської
позиції, почуття патріотизму засобами українознавства».

28.04.2005 р. відбувся захист письмових робіт слухачами курсів
підвищення кваліфікації. 29.04.2005 р. за участю співробітників
Деснянського районного управління освіти та Головного управління освіти
м. Києва, співробітників НДІУ МОН України та слухачів курсів підвищення
кваліфікації відбулося обговорення за  «круглим столом» на тему:
«Проблеми впровадження українознавства в освітній процес». Під час
обговорення були розглянуті організаційні питання, проблеми підготовки
та використання кадрів, структурування змісту та форми українознавства в
різних ланках освіти, проаналізовано посібники, підручники, методичні
поради й цікаві форми вивчення педагогічного досвіду. Після недовгої
перерви було підведено підсумки роботи курсів підвищення кваліфікації
вчителів українознавства Деснянського району м. Києва та відбулося
вручення посвідчень. Їх отримали: Андріяшик Ольга Анатоліївна– вчитель
історії СЗШ № 301, Беркут Євгенія Григорівна– вчитель трудового навчання
та українознавства СЗШ № 293, Бровченко Лілія Михайлівна – вчитель
трудового навчання СЗШ № 39, Гарбар Тамара Миколаївна – вчитель
української мови та літератури СЗШ № 264, Давидюк Людмила Олександрівна–
вчитель російської мови та літератури СЗШ № 147, Денисенко Тетяна
Василівна – вчитель української мови та літератури СЗШ № 320, Зелянська
Тетяна Борисівна –вчитель української мови та літератури СЗШ № 270,
Ільницька Ганна Валеріївна – педагог-організатор СЗШ № 119, Єсипова
Надія Антонівна – вчитель зарубіжної літератури СЗШ № 249, Крапива
Тетяна Миколаївна – вчитель історії СЗШ № 190, Кравченко Ольга
Володимирівна –вчитель української мови та літератури СЗШ № 277, Ковтун
Варвара Олександрівна – вчитель української мови та літератури СЗШ №
250, Коваленко Леонора Василівна – вчитель української мови та
літератури СЗШ № 292, Курицина Марина Олександрівна– вчитель географії
СЗШ № 306, Курочка Інна Іванівна – бібліотекар СЗШ № 248, Лич Олена
Василівна – вчитель української мови та літератури СЗШ № 212, Матісько
Валентина Миколаївна – вчитель зарубіжної літератури СЗШ № 238, Михалко
Наталя Володимирівна – заступник директора з виховної роботи СЗШ №275,
Марченко Людмила Анатоліївна – вчитель історії  СЗШ № 321, Новицька
Наталя Борисівна – педагог-організатор СЗШ № 207, Павленко Людмила
Іванівна – вчитель історії СЗШ № 278, Приходько Світлана Михайлівна–
педагог-організатор СЗШ № 307, Паламарчук Тамара Юріївна – вчитель
української мови та літератури ГКМК, Ромах Світлана Миколаївна – вчитель
української мови та літератури СЗШ № 202, Сова Леся Юріївна – вчитель
української мови та літератури СЗШ № 263, Скопич Ніна Петрівна – вчитель
трудового навчання гімназії «Троєщина», Срібняк Олена Сергіївна –
вчитель історії СЗШ № 152, Люльченко Ірина Вікторівна – вчитель
української мови та літератури СЗШ № 282, Федорів Ольга Омелянівна –
вчитель географії СЗШ № 313, Юрківська Ніна Володимирівна – вчитель
української мови та літератури СЗШ № 218, Андреєва Ірина Петрівна –
вчитель російської мови та літератури СЗШ № 192, Мишко Олена Михайлівна
– вчитель української мови та літератури СЗШ № 300, Удін-Нєкрасов Василь
Олександрович– вчитель історії СЗШ № 294, Гребінь Людмила Іванівна –
вчитель української мови та літератури СЗШ № 213, Вовк Оксана
Олександрівна – вчитель української мови та літератури
Економіко-правового ліцею м. Києва, Гончарук Олена Василівна – вчитель
української мови та літератури СЗШ № 308, Бабкіна Тетяна Анатоліївна  –
вчитель української мови та основ безпеки життєдіяльності СЗШ № 251,
Тимощук Валентина Федорівна – вчитель історії та права СЗШ № 276,
Кравченко Лідія Олександрівна– директор Української середньої школи м.
Риги (Латвія), Степанова Анна Анатоліївна –вчитель-методист ІПК (всього
40 слухачів).

Треба наголосити, що для слухачів курсів науковими співробітниками НДІУ
МОН України було підготовлене навчальне видання «Мова в системі
українознавства: Дидактичний матеріал для слухачів курсів підвищення
кваліфікації працівників галузі освіти/ Укладачі: Аліна Юріївна
Пономаренко, Петро Петрович Кононенко, Світлана Яківна Єрмоленко,
Світлана Володимирівна Костянтинова, Світлана Андріївна Яременко. – К.:
Міленіум, 2005.– 142 с. Цей дидактичний матеріал є частиною
навчально-методичного комплексу для слухачів курсів підвищення
кваліфікації.

????¤?¤?$??????? ?сом знань і практичних навичок, які дадуть змогу їм
поєднати в педагогічних стратегіях середньої та вищої школи світоглядні
засади українознавства з фактологічною насиченістю предметних курсів.
Слухач курсів підвищення кваліфікації має сприяти актуалізації в учнів
та студентів українознавчого бачення мови як світоглядного
феномена;прищеплювати ідеали патріотизму та працелюбства в опануванні
відповідних знань; мати розроблені і підготовлені методичні матеріали
для забезпечення навчального процесу;підвищувати власний професійний
освітній рівень» [6, 5].

У липні 2005 р. (з 4.07. до 23.07.) Закарпатський угорський педагогічний
інститут імені Ференца Ракоці II разом із Закарпатським угорським
педагогічним товариством провели курси для вчителів-предметників. Вперше
в цьому році на них було запроваджено курси підвищення кваліфікації для
вчителів української мови і літератури в угорськомовних школах. За
навчальним планом були передбачені пленарні заняття, присвячені розгляду
стану сучасної освіти в Україні, державних критеріїв оцінювання знань
учнів, а також секційні (для вчителів-предметників): форми і методи
викладання української мови в національних школах, традиції та звичаї
українського народу при викладанні української мови і літератури в
угорськомовних школах, позакласна та позашкільна робота серед дітей в
угорськомовних школах через призму закарпатського фольклору. Також
вперше з часів проведення таких курсів у цьому педагогічному закладі ряд
секційних занять провели співробітники НДІУ МОН України, зокрема секцію
«Українська література XX століття» очолив і прочитав цикл цікавих
лекцій доктор філологічних наук, професор, академік П.Кононенко, секцію
«Освіта України сьогодні» вів доктор педагогічних наук, академік
Г.Філіпчук, секцію «Українознавча мовна освіта в школах національних
меншин» – кандидат філологічних наук, завідувач відділу мови НДІУ
А.Пономаренко. Пані Ангеліна відзначає, що ці лекції викликали велике
зацікавлення і дискусії, адже для вчителів завжди актуальною є
інформація про нові наукові досягнення і сучасні методичні розробки, а
сільському педагогові часто майже неможливо її отримати, бо в окремих
школах не вистачає навіть звичайних шкільних підручників, художньої
літератури українською мовою, а про якісь освітянські видання вже й
зовсім не йдеться [9, 153].

П’яті курси підвищення кваліфікації з українознавства були проведені
співробітниками НДІУ МОН України в Автономній Республіці Крим, у місті
Сімферополі, на базі Кримського республіканського інституту
післядипломної педагогічної освіти (КРІППО) (директор – доктор
філологічних наук О.Рудяков) і Навчально-виховного комплексу «Українська
школа-гімназія» (директор Н.Руденко) з 14 листопада по 16 грудня 2005 р.
Треба особливо наголосити про вагому роль співробітників Кримської філії
НДІУ (директор В.Лукашенко) в успішному проведенні й завершенні цих
курсів. Також варто зазначити, що вперше курси підвищення кваліфікації
для вчителів та викладачів АР Крим з українознавства були розділені на
три етапи. На першому (з 14.11 – до 19.11.2005 р.) співробітниками НДІУ
було прочитано лекції: «Предмет і завдання навчального курсу»,
«Українознавство», «Теоретико-методологічні основи українознавства як
науки» (14 листопада, П.Кононенко); «Історія, етапи становлення й
розвитку (періодизація) українознавства» (Л.Токар). 15 листопада –
«Етнонаціональний феномен українців: історичні умови формування та
розвитку» (П.Кононенко), «Українська мова в системі українознавства»
(А.Пономаренко), «Україна – нація, держава» (Л.Токар). 16 листопада –
«Мова в самопізнанні й самотворенні народу» (А.Пономаренко), «Україна і
українство: історична місія та доля» (П.Кононенко), «Природа України в
системі українознавства» (М.Кононенко). 17 листопада – «Українознавча
методологія у викладанні природничих предметів» (М.Кононенко),
«Національна культура в системі українознавства»
(Л.Горенко-Баранівська), «Україна в міжнародних відносинах» (О.Галько,
С.Наливайко). 18 листопада – «Етнонаціональне й загальнолюдське в
системі культурних і духовних цінностей» (Л.Горенко-Баранівська),
«Ментальність українців: особливості формування і розвитку» (О.Галько),
«Українська словесність як художнє українознавство» (О.Хоменко),
«Порівняльні дослідження в системі українознавства» (С.Наливайко). 19
листопада спочатку для слухачів курсів співробітниками НДІУ
Л.Горенко-Баранівською, О.Галько, С.Наливайком, О.Хоменком був
проведений «круглий стіл» на тему: «Українознавство у змісті освіти», а
після перерви О.Хоменко прочитав лекцію «Досвід і уроки буття народу в
системі українознавства». На цьому перший етап курсів – лекційний –
закінчився.

Друга частина курсів (з 20.11 до 11.12.2005 р.) – осмислення отриманого
емпіричного матеріалу. Слухачі приступили до написання підсумкових робіт
(рефератів) з українознавства, тому що тільки наявність тексту реферату
та його успішний привселюдний захист давав слухачам можливість успішно
завершити курси та отримати посвідчення – офіційний державний
сертифікат.

Третій етап тривав з 12 до 16 грудня 2005 р. 12 грудня слухачі отримали
від співробітників НДІУ важливу інформацію про порядок захисту
підсумкових робіт, потім В.Лукашенко прочитав лекцію «Використання
модерних інноваційних технологій у сучасному світоглядно-виховному
національному педагогічному процесі», а опісля зі своїми співробітниками
В.Свідзінським, Г.Лукашенко, А.Лукашенко, М.Коваленко провів практичне
заняття з цієї проблематики. 13 грудня розпочався захист підсумкових
робіт. За наказом директора НДІУ МОН України П.Кононенка була створена
комісія по захисту, яку очолила А.Пономаренко. До її складу увійшли:
С.Денисюк, Ю.Фігурний, О.Хоменко. Захист відбувався так: спочатку слухач
коротко розповідав про актуальність і новизну досліджуваної теми,
розкривав її основні положення та робив висновки. Потім науковий
керівник-консультант зачитував свою рецензію на підсумкову роботу і
давав науково-обґрунтоване бачення найбільш дискусійних і концептуальних
проблем з цієї теми. Опісля проходило жваве обговорення роботи, в якому
брали участь не тільки члени комісії, але й слухачі. Остаточну оцінку
члени комісії визначали на підсумковому вечірньому засіданні. При цьому
враховувалися бали (роботи оцінювалися за п’ятибальною шкалою) як
рецензента, так і загальне враження, яке отримали члени комісії від
захисту підсумкової роботи (успішне, добре, задовільне, незадовільне).
Члени комісії прийшли до висновку, що публічний (так, саме привселюдний,
в колі своїх колег-слухачів, а не віч-на-віч зі своїм рецензентом)
захист підсумкових робіт має дуже велике значення, навіть якщо зміст
роботи може бути слабкий (більш-менш) і не відповідати рівню високого
бала, бо успішний захист, вміння слухача переконувати, володіти
ситуацією, фахово обґрунтовувати свої концепції, робити виважені
висновки тощо часом перекриває ті недоліки, що мають місце в підсумковій
роботі.

Після захисту перших семи підсумкових робіт було проведено «круглий
стіл» «Історія. Теорія, методологія українознавства як науки і
навчальної дисципліни. Україна – етнос. Україна – нація, держава». 14
грудня відбувся захист підсумкових робіт слухачами другої підгрупи і
«круглий стіл» на тему: «Україна – природа. Україна – мова. Україна –
культура». Після завершення захисту комісія під головуванням
А.Пономаренко провела своє останнє засідання, на якому були узгоджені й
виставлені оцінки підсумкових робіт, а потім оголошені. Потім
вченими-українознавцями був проведений заключний «круглий стіл» на тему:
«Україна – художня словесність. Україна в міжнародних відносинах.
Ментальність, доля, історична місія». На завершальному етапі (16 грудня)
О.Хоменко прочитав слухачам останню лекцію: «Образ Києва в українській
історії та українській художній словесності», після чого відбулося
урочисте вручення директором НДІУ МОН України професором П.Кононенком і
директором КРІППО О.Рудяковим посвідчень, які отримали: Бережна Тамара
Василівна – вчитель початкових класів НВК «Українська школа-гімназія” м.
Сімферополь, Лєснікова Олена Миколаївна – вчитель початкових класів НВК
«Українська школа-гімназія» м. Сімферополь, Заєць Людмила Альфансасівна
– вчитель української мови та літератури Кіровської СЗШ № 2 Кіровського
р-ну, Лехман Таїсія Миколаївна – вчитель хімії і біології Лівадійського
НВК м. Ялта, Луценко Тетяна Петрівна – вчитель української мови та
літератури НВК “Школа-гімназія” м. Чорноморськ, Фадеєва Ольга Сергіївна
– вчитель української мови та літератури м. Красногвардійськ, Сємакіна
Ольга Ігорівна – вчитель географії та історії ЗСШ №33 м. Сімферополь,
Пачина Світлана Дмитрівна – вчитель української мови та літератури КУВК
«Школа-гімназія № 3» м. Красноперекопськ, Градицька Іванна Миколаївна –
вчитель української мови та літератури НВО №15 м. Ялта, Степчин Катерина
Олександрівна – вчитель української мови та літератури Семисотської ЗСШ
Ленінського р-ну, Трофименко Валентина Володимирівна – вчитель
української мови та літератури ЗОШ №9 м. Керч, Алексейчук Наталія
Борисівна – вчитель історії та правознавства Победнінської ЗСШ
Джанкойського р-ну, Дмитрук Дмитрій Васильович – вчитель історії НВК
«Школа-гімназія № 3» м. Сімферополь, Данилевич Олена Миколаївна –
вчитель історії СЗШ № 21 м. Сімферополь, Солодун Мальвіна Іванівна –
вчитель історії СЗШ № 14 м. Сімферополь, Єпішко Тетяна Анатоліївна –
вчитель української мови та літератури Гімназії ім. А.П.Чехова м. Ялта,
Тум Наталія Борисівна – вчитель української мови та літератури
Гришинської ЗСШ Первомайського р-ну, Ганіна Людмила Борисівна – вчитель
української мови та літератури СЗШ № 31 м. Сімферополь, Стешенко
Валентина Дмитрівна – вчитель української мови та літератури КРІППО м.
Сімферополь, Касьяненко Віктор Іванович – вчитель історії та
правознавства КУВК «Школа-гімназія № 3» м. Красноперекопськ, Овчиннікова
Ольга Анатоліївна – вчитель української мови та літератури ЗСШ № 1 м.
Армянськ, Єфіменко Сергій Володимирович – вчитель українознавства НВК
«Українська школа-гімназія» м. Сімферополь, Ганьшина Валентина
Володимирівна – вчитель української мови та літератури Кизиловської ЗСШ
Сімферопольського р-ну (всього 23 слухачі).

Також для слухачів курсів підвищення кваліфікації з українознавства
науковими співробітниками НДІУ МОН України П.Кононенком, А.Пономаренко,
Л.Токарем була підготовлена навчальна програма підвищення кваліфікації
працівників галузі освіти з українознавства. Її головна мета – оновлення
й розширення знання теоретичного матеріалу з українознавства,
ознайомлення слухачів з новими технологіями викладання цієї
інтегративної дисципліни в практиці роботи освітян. Укладачі в
пояснювальній записці наголошували, що в курсах підвищення кваліфікації
з українознавства беруть участь слухачі освітньо-кваліфікаційного рівня
«спеціаліст». Вони можуть застосовувати набуті знання як у роботі у
середніх загальноосвітніх закладах, так і у вищій школі при викладанні
відповідних гуманітарних дисциплін. Навчальний план курсу
«Українознавство» розрахований на 72 години, 12 модулів. А саме: Модуль
1 = Вступ до спеціальності «Українознавство». Модуль 2 = Історія, етапи
розвитку, історіографія та джерела українознавства. Модуль 3 = Україна –
етнос. Модуль 4 = Україна – природа, екологія. Модуль 5 = Україна –
мова. Модуль 6 = Україна – нація, держава. Модуль 7 = Україна –
культура. Модуль 8 = Україна – художня словесність. Модуль 9 = Україна в
міжнародних відносинах. Модуль 10 = Україна – ментальність, доля. Модуль
11 = Досвід та уроки буття українського народу. Україна – історична
місія. Модуль 12 = Українознавство в навчально-виховному процесі. Щодо
форми підсумкового контролю, то за результатами навчання на курсах
підвищення кваліфікації слухачі беруть участь у семінарських заняттях,
“круглих столах”, готують і захищають підсумкові роботи, складають
залік, який охоплює всі розділи програми [13, 7-8].

Шості курси підвищення кваліфікації з українознавства педагогічних
працівників загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області
були проведені співробітниками НДІУ МОН України з 22.05 по 02.06.2006 р.
в м. Чернігові на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти (ЧОІППО). На цих курсах із слухачами було проведено,
згідно навчального плану, цілісний комплекс лекційних і семінарських
занять з курсу «Українознавство».

22 травня 2006 р. відбулося відкриття курсів. Потім слухачам було
прочитано такі лекції: «Вступ до спеціальності «Українознавство»,
“Українознавство як система інтегративних знань про Україну і світове
українство в усіх часо-просторових вимірах”. “Предмет і завдання
навчального курсу «Українознавство», «Теоретико-методологічні засади
українознавства як науки і навчальної дисципліни. Зміст і структура
курсу. Концентри українознавства» (П.Кононенко), «Мова в системі
українознавства» (А.Пономаренко), «Українознавство як інтегративне явище
в навчально-виховному процесі» (В.Крижанівська). 23 травня відбулися
такі лекції: «Основні етапи розвитку українознавства. Історична
зумовленість становлення системи інтегративних знань про Україну і
світове українство. Історіографія українознавства», «Українознавство і
побудова національної держави в Україні» (Л.Токар), «Український етнос:
витоки та основні етапи розвитку. Концепції і теорії етногенезу в
українознавстві», «Ентонаціональна самоідентифікація українського
народу. Проблеми, перспективи розвитку українського етносу в Україні і
зарубіжних країнах. Сучасний стан та перспективи розвитку української
етнології» (Ю.Фігурний). Опісля Ю.Фігурний провів зі слухачами курсів
практичне заняття на тему: «Підготовка, написання і захист підсумкових
робіт слухачами курсів підвищення кваліфікації». 24 травня відбулася
лекція «Мовні сайти в мережі Інтернет як складова частина українознавчих
ресурсів» (А.Гривко). Треба відзначити та наголосити, що пані Антоніна
спеціально для слухачів курсів підготувала цінне українознавче навчальне
видання «Мовні сайти в мережі Інтернет як складова частина
українознавчих ресурсів: Дидактичний матеріал /НДІ українознавства»//
Упор. А.В. Гривко. – К.,2006. – 28 с. Воно було створене у межах
інноваційних проектів НДІУ МОН України у відділі «Мова як
українознавство» (завідувач А.Пономаренко), та, як зазначається у
передмові, головне його завдання – короткий огляд українських
Інтернет-сайтів, які або присвячені українській мові, або просто будуть
корисними як мовознавцям, так і усім зацікавленим [7, 3-4]. Під час
проведення лекції А.Гривко застосувала новітні інноваційні технології. В
той же день відбулися ще такі лекційні заняття: «Українська словесність
як художнє українознавство. Роль і місце художньої словесності в
просторі українознавства як інтегративної науки», «Література як засіб
самовисвітлення, самовираження, самозбереження національної ідентичності
українства» (Л.Касян); «Українська культура як визначальний чинник в
системі пізнання і самопізнання українського народу» (О.Семенюченко). 25
травня відбулися лекції: «Україна як суб’єкт міжнародних відносин та
геополітичних процесів: історико-культурний та теоретико-методологічний
аспекти», «Українська діаспора: шляхи збереження національної
ідентичності українців за кордоном. Діяльність українознавчих центрів у
діаспорі. Школи українознавства» (О.Галько), «Природа України в системі
українознавства», «Природа як об’єкт людської практики і пізнання,
взаємозалежність  природи, духовність природи. Українознавча методологія
у викладанні природничих предметів» (М.Кононенко). 26 травня були
проведенні такі заняття на теми: «Цілісність екосистеми та цілісність
людини. Роль природи у формуванні людини. Синтез природи і мистецтва»,
«Етносоціальне й етноестетичне в системі культурних і духовних
цінностей. Творення людиною другої природи та особливості її
світоглядного впливу» (В.Сніжко), «Досвід та історичні уроки як наукові
категорії, синтезована форма прояву закономірностей історичного
процесу», «Досвід та уроки буття українського народу в системі
українознавства: етнонаціогенез та державотворення. Україна – історична
місія» (П.Кононенко). Опісля Ю.Фігурний провів зі слухачами практичне
заняття і консультацію щодо написання підсумкових робіт з прослуханого
курсу «Українознавство». На цьому був завершений перший етап курсів –
лекційний (22 – 26.05.2006 р.).

Другий етап – самостійна робота слухачів щодо підготовки та написання
підсумкових робіт – тривав з 27 до 31 травня. Третій етап – завершальний
(захист підсумкових робіт, проведення підсумкових «круглих столів»,
урочисте вручення сертифікаційних посвідчень) – відбувся 1 і 2 червня.
1.06.2006 р. під головуванням завідувача відділу філософії освіти та
освітніх технологій В.Крижанівської був проведений «круглий стіл»
«Українознавство в змісті національної освіти й виховання. Родина,
школа, суспільство і українознавчі цінності». На ньому відбувся
конструктивний обмін щодо перспектив впровадження і розвитку
українознавства в національному навчально-виховному процесі. Після
перерви розпочався захист підсумкових робіт. Комісія по захисту
підсумкових робіт працювала під головуванням директора НДІУ МОН України
професора П.Кононенка. До її складу входили такі співробітники НДІУ:
В.Крижанівська, завідувач відділу філософії освіти та освітніх
технологій; Ю.Фігурний, завідувач відділу української етнології;
А.Пономаренко, завідувач відділу «Мова як українознавство»; О.Галько,
завідувач відділу координації вітчизняних та зарубіжних центрів
українознавства; Л.Касян, науковий співробітник відділу національної
культури; О.Семенюченко, молодший науковий співробітник відділу
національної культури. Захист підсумкових робіт слухачами першої групи
пройшов на доброму професійному рівні. 2 червня відбувся завершальний
«круглий стіл» на тему: «Українознавство в загальноосвітньому
навчальному закладі: проблеми, реалії, перспективи». Успішно завершився
і захист підсумкових робіт слухачами другої групи. На завершальному
засіданні комісії були остаточно узгоджені оцінки слухацьких робіт,
після оголошення яких директор НДІУ П.Кононенко і ректор ЧОІППО
В.Скрипка урочисто вручили посвідчення слухачам курсів. Їх отримали:
Сидоренко Сергій Миколайович – учитель Куковицького ЗНЗ, Циба В’ячеслав
Миколайович – Кропивнянського ЗНЗ I-III ст. Ніжинського району,
Цехмістер Олександр Григорович – Роїщенського ЗОНЗ I-III ст., Лисенко
Тетяна Василівна – Будянського ЗНЗ Корюківського р-ну, Пацук Оксана
Іванівна – Тупичівської ЗОШ I-III ст. Городнянського р-ну, Дронова
Валентина Олександрівна – Поборницького ЗНЗ Коропського р-ну, Хоменко
Оксана Юріївна – Варванського ЗНЗ, Бондаренко Тетяна Василівна –
викладач ЧОІППО, Козирод Лариса Юріївна – вчитель ЗНЗ “Монастирищенська
школа-родина” Ічнянського р-ну, Штайнеккер Оксана Володимирівна –
гімназії № 3 м. Ніжин, Паншина Олександра Григорівна – Чемерського ЗОНЗ
I-III ст., Жукотська Галина Борисівна – ЗОНЗ, Биховець Тамара
Олександрівна – Щорського ЗНЗ I-III ст., Іценко Ірина Олександрівна –
ЗНЗ № 6 м. Прилуки, Зацнова Людмила Миколаївна – ЗОНЗ I-III ст. с.
Кобижча, Лойченко Ганна Михайлівна – ЗНЗ I-III ст. Сосницького р-ну,
Макаренко Олена Михайлівна – ЗОШ I-III ст. Прилуцького р-ну, Коструба
Тетяна Михайлівна – Смичинська ЗОНЗ I-III ст., Крепостна Олена
Владиславівна – Хибалівської ЗОШ I-III ст. Куликівського р-ну (всього 19
слухачів).

Отже, шості курси підвищення кваліфікації з українознавства педагогічних
працівників загальноосвітніх навчальних закладів Чернігівської області
були проведені на високому професійному рівні. Співробітники НДІУ
прочитали слухачам цілий ряд запланованих лекцій, провели з ними
практичні заняття, «круглі столи». Все це, на наш погляд, сприяло більш
повному й цілісному осягненню слухачами методики викладання
українознавства в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, а також
долучення до сучасних освітніх технологій у викладанні українознавства.
Разом з тим, вчені-українознавці отримали неоціненний практичний досвід
щодо впровадження власних теоретико-методологічних розробок у сучасний,
реальний вітчизняний навчально-виховний процес, тим самим не тільки
посилюючи наукове й навчально-методичне забезпечення курсу
«Українознавство» та обґрунтовуючи його базові положення як в системі
позаурочної та позашкільної роботи, так і в цілому в українській родині,
школі й суспільстві, а, насамперед, стверджуючи вирішальну роль НДІУ МОН
України у формуванні комплексної українознавчої політики.

Наостанок ми хочемо подякувати керівному складу ЧОІППО – його ректору,
кандидату філософських наук, доценту Віталію Івановичу Скрипці,
проректору з науково-методичної роботи, кандидату педагогічних наук,
доценту Олексію Анатолійовичу Гальонці, проректору з
науково-педагогічної роботи, кандидату філософських наук Віктору
Михайловичу Довбні і декану факультету підвищення кваліфікації
працівників освіти Ларисі Федорівні Пархоменко за їх щиросердечне
сприяння успішному проведенню та завершенню курсів підвищення
кваліфікації  педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних
закладів Чернігівської області з українознавства.

Таким чином, за п’ять років (2002 – 2006) НДІУ МОН України організував і
провів шість курсів підвищення кваліфікації працівників у галузі освіти
та ще був активним співорганізатором курсів у м. Берегове (Закарпаття).
За ці роки нелегкої, але надзвичайно продуктивної праці на освітянській
ниві, а саме: в галузі підвищення кваліфікації працівників освіти
(посвідчення державного зразка отримали 153 слухачі),
вчені-українознавці набули цінну інформацію, цілісний комплекс
практичних знань і навичок, які не тільки допоможуть їм забезпечити
наукове та навчально-методичне підґрунтя курсу «Українознавство», а й
дозволять реально впроваджувати українознавство в національну освіту й
виховання. Будь-які наукові знання не варті ані ламаного шеляга, якщо
вони залишаються кантівською «річчю в собі» та зберігаються у вигляді
рукописів чи книг, тихо й мирно припадаючи пилом на полицях і в
книгосховищах, де час від часу стають потрібними лише деяким ученим… Ми
переконані, що переважну більшість інформації (всю – не можна, тому що є
такі знання, наприклад, створення зброї масового ураження тощо, які
треба пильно оберігати від недоброзичливців і нелюдів), отриману під час
наукових досліджень, пошуків та експериментів, треба вміти
використовувати для добра людської цивілізації,  її розвитку та
самовдосконалення. На наш погляд, це твердження дуже актуальне саме для
українознавства як цілісної інтегративної системи наукових знань (науки)
про Україну, українців і світове українство у просторі та в часі загалом
і українознавства як комплексно-об’єднуючого явища в національному
навчально-виховному процесі зокрема. Тому всі новітні наукові знання
вчених-українознавців обов’язково повинні стати надбанням вітчизняних
освітян (викладачів, вчителів тощо), а вже через них – набутком
студентів, школярів і всіх бажаючих. Саме для пришвидшення  процесу
передачі нового знання по ланцюжку вчений – вчитель – учень та
покращення його якості повинне, на нашу думку, слугувати, насамперед,
проведення курсів підвищення кваліфікації вітчизняних педагогічних
кадрів з українознавства. Ось це і намагалися фахово робити
співробітники НДІУ МОН України, які протягом п’яти років не тільки
організовували цілий ряд курсів, а й сприяли тому, щоб посилились роль і
місце українознавства як у вітчизняному навчально-виховному процесі, так
і в етнонаціональному державотворчому розвитку незалежної України.

Ми переконані, що курси підвищення кваліфікації працівників галузі
освіти, які викладають українознавство чи інші дотичні до нього предмети
(історію, українську мову і літературу, географію тощо), дають змогу не
тільки підвищити їх професійний і кваліфікаційний рівень, але й
допомагають їм налагодити тісний і продуктивний, взаємовигідний обмін з
дослідниками і розробниками теоретичного підґрунтя українознавства, 
науковцями-практиками, які щодня намагаються донести й доносять
концептуально-засадничі твердження та вміння їх застосовувати в
повсякденному житті до української молоді – майбутніх будівничих і
архітекторів Української Самостійної Соборної Держави.

Література

Горенко Л., Пономаренко А. Курси підвищення кваліфікації вчителів
українознавства Чернівецької області//Українознавство. – 2003.– № 4 (9).
–  С.156 -159.

Кононенко П. Українська освіта: стан, проблеми, перспективи в Україні і
в світі //Українознавство.– 2006.– № 1.– С.  6 – 16.

Кононенко П.П. Українознавство.– К.: Міленіум, 2006. – 870 с.

Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Освіта XXI століття: Філософія
родинності. – К.: Артек, 2001. – 204с.

Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. –
К.:Знання – Прес, 2002. – 669с.

Мова в системі українознавства: Дидактичний матеріал для слухачів курсів
підвищення кваліфікації працівників галузі освіти /Укл. А. Ю.
Пономаренко, П.П. Кононенко, С.Я. Єрмоленко, С.В. Костянтинова, С.А.
Яременко. –К.: Міленіум, 2005. – 142с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020