.

Святкуваня Івана Купала (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 837
Скачать документ

Святкуваня Івана Купала

Починалась підготовка до свята рано-вранці, колій матері йшли по воду,
де примовляли тричі: «Вода швидко йде, так щоб до моєї дочки швидко
свати їхали! Як сонцем всі люди радіють, як любить дитина свою мамку,
так щоб хлопці гинули за моєю дівкою». Після цього жінка тричі
зачерпувала купальську воду, в якій варила траву тирлич. Умившись цим
відваром, дівка мала надію вийти скоро заміж.

Так само до схід сонця дівчата йшли на дзвіницю обмивати найбільшого
дзвона, обмивали його зсередини, приказуючи: «Як серце тебе розбиває,
щоб серце (називалось ім’я хлопця) так за мною розбивалось; який ти
голосний, аби і я така голосна була; як люди йдуть до церкви, коли ти
дзвониш, так щоб до мене старости йшли; як люди сонечку радіють, коли ти
їх кличеш, аби вони і мною так раділи» Вода, яка стікала із дзвона,
збиралась у посудину і зберігалась вдома. Дівчина, яка до схід сонця
вмивалась тією водою, вірила, що вийде заміж саме за того хлопця, за
якого схоче.

Хлопці починали обхід села, збираючи мотлох на купальське вогнище і
зносячи його до заздалегідь визначеного місця. Потім люди сходилися до
громадських криниць, де відбувалось богослужіння. Цікаво, до ця традиція
виникла відносно недавно. Служителі церкви, зрозумівши марність боротьби
із «поганським святом», архаїчну традицію вшанування води
християнізували. Після моління жінки сипали мак до криниці або
прикрашали їх вінками цибулі чи просто
квітами, виконуючи обряд закликання дощу.

Перед заходом сонця двоє хлопців приносили щойно зрубане деревце і
закопували на обраному для святкування місці. Дівчата обмітали довкола
верби галявину, посипали її чебрецем, м’ятою, волошками та ін., гілки
заквітчували, а на самий вершечок вішали вінки з калини та барвінку.
Коли з’являлись перші зорі, починалося свято: дівчата надягали вінки,
запалювали на деревці свічки і, повільно кружляючи у хороводі навколо
деревця, співали купальські пісні.

<

?????&??????? ?той не матиме пари принаймні до наступного року. Дівчата
бігли до річки, де пускали вінки на воду, слідкуючи, у який бік попливе
кожен вінок. Потім дівчата «заворожували красу», роздягаючись і
обливаючись водою.

Хлопці сиділи окремо від дівчат, оскільки у такому роз’єднанні полягав
один із елементів обряду. Дівчата співали, звертаючись до когось із
хлопців, наприклад:

Летіли гуси рядом, рядом,

Вдарили дзвони разом, разом.

Ідіть, дівчата, дивитися,

Як буде Петро женитися.

Він буде брати вірняночку —

Тую дівчину Ганну, паняночку.

Закінчивши співати, запитували Петра: «Є спасибі чи нема?»
Стверджувальна відповідь означала, що хлопець повинен підійти до
дівчини, поцілувати і бути їй парою до кінця свята, а заперечення чи
мовчанка карались насмішкою:

А спасибі нема, буде сич і сова,

На пеньочку сиділа, рябу сучку доїла,

Надоїла молока, напоїла Петра-козака.

Часто діалог між хлопцями і дівчатами відбувався у
гумористично-пісенному стилі, коли обидва гурти висміювали риси
характеру когось із чоловічої або дівочої половини.

Розбившись на пари, дівчата з хлопцями стрибали через вогонь. Це дійство
набувало символіки шлюбної церемонії.

Під кінець свята спалювалось або саме деревце, або Марена, так само їх
могли топити у воді. Молодь вирушала на пошуки цвіту папороті, щоб потім
зійтись зустрічати схід сонця.

Чарівну квітку папороті дістати було дуже важко, вона знаходилась під
охороною нечистої сили. Тому, хто вирішив ризикнути і знайти її,
потрібно дотримуватись строгих правил у підготовці та пошуку квітки.
Найперше треба взяти скатертину, на якій святили паску, свячену воду і
крейду, потім знайти в лісі, де росте папороть, глуху місцину, куди неї
доходить голос півня, накреслити навколо себе крейдою замкнене коло,
покропити свяченою водою, розстелити на землі скатертину і чекати
півночі. Неї можна оглядатись ні на шум, ні на голос, а коли папороть
зацвіте, треба її зірвати, розрізати мізинець на лівій руці і прикласти
до рани цвіт, потім зав’язати рану, щоб квітка вросла в тіло. Після
цього можна стати знахарем, розуміти мову тварин, знаходити і діставати
скарби, навіть закляті, які в ніч на Івана Купала виходять із глибини
землі на поверхню «купатися».

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019