.

Свята день св. Юрія, Трійця (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 1633
Скачать документ

Свята день св. Юрія, Трійця

На 6 травня припадає день святого Юрія, за язичницьких часів — день
Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем
завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій
відмикає ключами землю, випускав тепло, росу, благословляє майбутні
врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили
поле свяченою водою, закопували ні нивах освячені крашанки та паски,
примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю» Діти
забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров’я,
дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо,
«щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме
врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу,
знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрії
вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом,
використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротях, парканах,
стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали
дьогтем хрести на воротях, дверях тощо.

Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли
овець, виконували обряди на заворожування краси.

Перше літне свято — Трійця, або Святого Духа. Тиждень перед Трійцею
відзначався як «зелений», «клечальний» або «русальний», а три останні
дні вважались Зеленими святами.

?????&???????k?ином, потім ішли до лісу, де частувались під березами або
прямо посеред поля. Після цього розходились парами завивати вінки на
березах чи колосках. Робилось це обережно, аби не пошкодити гілля дерев
чи колоски, а на Трійцю перевіряли їх, визначаючи за свіжістю, кому
судилось скільки жити.

Зелений четвер ще мав назву Русалчиного Великодня. За повір’ями, цього
дня виходять русалки і спостерігають, чи всі традиції чітко виконуються.
А треба було лишати на межах полів та на вікнах хліб, розвішувати на
деревах полотно для сорочок русалкам тощо. Не можна було працювати,
ходити в поле і на річку поодинці, обов’язково мати при собі любисток чи
полин — обереги від русалок.

На Зелені свята водили «тополю». Це відгомін вшанування рослин як
символів урожаю, здоров’я і краси: найвищу на зріст дівчину прикрашали
хустками, намистом, квітами і водили селом. Дівчина повинна була
кланятись усім зустрічним, бажати їм доброго здоров’я і врожаю, за що
дівчата одержували подарунки.

У Клечальну суботу дівчата, молодиці та діти зранку йшли збирати зілля
та ламати гілки певних дерев, аби прикрасити хати та господарські
будівлі. Вважалось, що у цьому клечанні ховаються душі померлих, які
прилітають, щоб оберегти хату від нечисті. Клечанням також вистеляли
долівки у хатах, з них робились захисні хрести, плелись вінки, що мали
силу оберега.

У Клечальну неділю зранку святково вбрані люди вирушали до церкви,
дівчата обов’язково прикрашали голови вінками, у руках несли букети
полину, барвінку, любистку. Після обідні всі збиралися біля храму, де на
майдані була закопана висока паля, прикрашена гіллям і квітами, коло неї
посаджені клени, лили, берізки, тут молодь водила хороводи, співаючи
троїцьких пісень.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019