.

Структурний симфонізм філософських творів Г.С.Сковороди (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2926
Скачать документ

Реферат на тему:

Структурний симфонізм  філософських творів Г.С.Сковороди

Щораз переглядаючи бібліографію праць, присвячених дослідженню чи
висвітленню творчого доробку Г.С.Сковороди, гідним подивуванню стає
неперервне додавання нових і нових імен, географія походження яких
поширилася практично на весь осяжний сучасний світ. Безперечно, що
головна вимога історико-філософської методології та
історико-філософського українознавства – дотримання повноти джерельної
основи дослідження –похитнулася під натиском цієї хвилі уваги науковців
та всіх зацікавлених з інших сфер знань і мистецтв. Систематичне
узагальнення творчого наукового доробку не встигає за клекотом нових
надходжень, а вирізнення актуальної проблематики у дослідженнях
творчості Г. Сковороди саме перетворюється на проблему.

Однак і в цих бібліографіях знаходяться питання, до яких виявлялося мало
зацікавленості. Часом дослідники не вбачали в них проблему, часом,
перебуваючи під оманою звичних визначень, у власних твердженнях
спиралися на ту чи іншу авторитетну думку. Як, наприклад, це сталося з
визначенням провідної форми філософських творів мислителя. Діалогічність
була названа єдиною принциповою основою філософського розмислу, а діалог
– єдиною літературною формою. І лише геній академіка П.Г.Тичини [1]
спонукав до того, щоб, попри авторитетність звички, усвідомити очевидне:
симфонізм є не лише формою філософських літературних творів Г.
Сковороди, але й культурним типом розмислу, формою мислення. І, власне,
цей догляд набуває значення предмета більш ґрунтовних досліджень, до
якого і необхідно створювати історіографію питання.

А з цим виникає істотна проблема, оскільки із зазначеного предмета
дослідження, з диспозиції такого висвітлення проблеми історіографія
виявляється заслабкою. Відтак – взаємини форми розмислу мислителя, які
унаочнилися у формі літературних філософських творів, та симфонізм – є
провідним предметом дослідження. І саме першу частину цієї розвідки
втілює матеріал статті.

Джерелознавча робота засвідчила, що цілісного представлення структур
філософських творів Г. Сковороди здійснено не було. Тобто не було надано
в одній площині наукового дослідження панорами структурних складових
його філософських літературних творів, що, гіпотетично, мало б сприяти
встановленню як літературної форми філософських творів, так і форми
філософського розмислу, яка як дія (чи не цілком коректно – причина)
спричинила утворення винятково відповідної літературної форми твору.

Подання в одній площині означеного матеріалу і складає перший щабель
вирішення проблеми визначення форми розмислу Г. Сковороди відповідно до
встановлення форми філософських літературних творів мислителя. Форма ж
філософських літературних творів зумовлюється унаочненням складових цих
творів, чи то встановленням  їхньої структури.

До засновків дослідження слід долучити суто джерелознавче підґрунтя та
означити певні методологічні чинники. Тобто дати відповіді на питання –
які твори Г. Сковороди ми можемо визначати як філософські та якими
засобами можливо унаочнити структуру творів і здійснити їхнє
узагальнення з метою отримання нового знання?

Відповідаючи на перше питання, використаємо науковий доробок доктора
Луки Луціва, поданого у статті «Григорій Сковорода і його філософія»:
«Тепер є згадки про 20 філософічних творів Сковороди, але не всі вони
дійшли до нас. В першому томі творів Сковороди, видання Академії Наук
Української РСР (Київ, 1961)  надруковано 17 творів. Ось вони: 1.
«Убудшеся вид?еша славу его». 2. «Да лобжет мя от лобзаній уст своих»,
обидва твори – дві вступні лекції в колегії, написані в 1765–1766 роках.
3. Начальная дверь ко християнскому добронравію», 1766. 4. Наркисс.
Разглагол о том: Узнай себе», 1766. 5. «Симфонія, нареченная книга
Асхань о познаніи самого себе» (1767). 6. Бес?да, нар?ченная двое – о
том, что блаженным быть легко» (1772). 7. Разговор пяти путников о
истинном щастіи в жизни» або те саме – «Разговор дружескій о душевном
мир?» (1772–1773). 8. Діялог, или Разглагол о древнем мир?» (1772–1773).
9. «Кольцо» (1774). 10. «Алфавит, или Букварь мира» (1774–1775). 11.
«Книжечка, называемая Silenus alcibiadis, сир?чь «Икона Алківіадская
(«Израильській змій» (1775–1776). 12. «Жена Лотова» (1780). 13. Брань
архистратига Михаила со сатаною о сем: легко быть благим» (1783). 14.
«Пря (=суперечка) со Варсавою (=з Сковородою) – 1784р. 15. «Благодарный
Еродій» (1787). 16. «Убогій жайворонок» (1787). 17. «Потоп зміин» (1791)
[2, 45], [3].

Не маючи змоги представити структури всіх 17 філософських творів Г.
Сковороди у форматі статті, ми зупинимося на тих, котрі відіграють
представницьку роль щодо певних типів філософських творів, які, на думку
автора, вичерпують формотворчі зразки філософської спадщини.

Зазначимо, що методологічним засобом унаочнення структурних складових
філософських творів Г. Сковороди стала історико-філософська
«експлікація», яка включається у визначення загальнонаукової експлікації
як конкретне застосування методу в конкретній галузі. Загальне
визначення експлікації цілком задовільне у викладі електронної
енциклопедії «Вікіпедія»: «Експліка?ція (лат. explicatio, від explico —
пояснюю, розгортаю) — 1) Наукове пояснення. 2) Процес, у результаті
якого розкривається зміст певної єдності, а її частини набувають
самостійного існування і можуть відрізнятись одна від іншої. В цьому
розумінні термін «експлікація» широко використовується в ідеалістичній
філософії. 3) Логіко-методологічний засіб заміщення звичного, але
неточного поняття чи уявлення точним науковим поняттям. 4) Пояснення
умовних позначень на планах, картах тощо (див Легенда) . 5) Режисерський
план постановки спектаклю. 6) Короткий письмовий супровід експозиції
музею або вистави, який містить пояснення й оцінку їх» [4].

І, безперечно, для представлення структур визначених творів у єдиному
середовищі маємо змогу спроби застосування методу моделювання в
історико-філософському дослідженні. Зазначимо лише, що застосування
методів моделювання в історико-філософській науці – практично невідоме,
але широко представлене в природничій науковій сфері та
суспільно-практичній. Що ж до можливості такого застосування, то ми
маємо прекрасний взірець відтворення шляхом моделювання філософських
зразків та теорій, адаптації їх до мети і предмета власного дослідження,
здійсненого визнаним філософом сучасності Т.В.Адорно у роботі «Негативна
діалектика» у 3 розділі – «Моделі» [5, 189-362]. Також подамо
найзагальніше визначення моделювання: «Моделювання (англ. simulation) —
подання різноманітних характеристик поведінки фізичної чи абстрактної
системи за допомогою іншої системи. Строго структурована методологія для
створення і підтвердження фізичного, математичного або логічного
представлення системи, об’єкта, явища або процесу» [4].

У наступному викладі будуть подані структури філософських творів, вибір
яких попередньо був зумовлений, експлікація яких була здійснена на
основі академічного видання творів Г. Сковороди зі збереженням всіх
правописних особливостей літературного стилю філософа, і так, як вони
представлені у друкованому виданні [3].

 

НАЧАЛЬНАЯ ДВЕРЬ

КО ХРИСТІАНСКОМУ ДОБРОНРАВІЮ

Написана в 1766 году для молодаго шляхетства

Харковской губерніи, а обновлена в 1780 году

ПРЕДДВЕРІЕ

ТВЕРДЬ БЕСЕДЫ

«Истинна господня пребывает вовеки».

«Вовек, господи, слово твое пребывает».

«Закон твой посреде чрева моего».

«Слово плоть бысть и веселися в ны».

«Посреди вас стоит, его же не весте».

Глава 1-я

О БОГЕ

Глава 2-я

О ВЕРЕ ВСЕЛЕННОЙ

Глава 3-я

О ПРОМЫСЛЕ ОБЩЕМ

Глава 4-я

О ПРОМЫСЛЕ ОСОБЕННОМ ДЛЯ ЧЕЛОВЕКА

Глава 5-я

О ДЕСЯТОСЛОВІИ

І

«Аз есмь господь бог твой, да не будут тебе бози иныи!..» и прочая.

ІІ

«Не сотвори себе кумира!..» и проч.

ІІІ

«Не пріемли имени!..» и проч.

ІV

«Помни день субботный!..» и протч.

V

«Чти отца твоего!..» и протч…

VI

«Не убій!» //

VII

«Не прелюбодействуй!»

VIII

«Не воруй!»

IX

«Не свидетельствуй ложно, или не клевещи!»

X

«Не пожелай!..»

Глава 6-я

О ИСТИННЕЙ ВЕРЕ

Глава 7-я

БЛАГОЧЕСТІЕ И ЦЕРЕМОНІА — РАЗНЬ

Глава 8-я

ЗАКОН БОЖІЙ И ПРЕДАНІЕ — РАЗНЬ

Глава 9-я

О СТРАСТЯХ, ИЛИ ГРЕХАХ

Глава 10-я

О ЛЮБВИ, ИЛИ ЧИСТОСЕРДЕЧІИ

А м и н ь

[3. 14-26].

 

НАРКІСС

РАЗГЛАГОЛ О ТОМ: УЗНАЙ СЕБЕ

ПРОЛОГ

ЧУДО, ЯВЛЕННОЕ В ВОДАХ НАРКІССУ

РАЗГОВОР О ТОМ: ЗНАЙ СЕБЕ

Лица: Л у к а,  его  Д р у г  и  С о с е д

РАЗГОВОР 2-й О ТОМ ЖЕ: ЗНАЙ СЕБЕ

Лица: К л е о п а,  Л у к а  и  Д р у г

РАЗГОВОР 3-й О ТОМ ЖЕ: ЗНАЙ СЕБЕ

Лица: К л е о п а, Ф и л о н,  Д р у г

РАЗГОВОР 4-й О ТОМ ЖЕ: ЗНАЙ СЕБЕ

Лица: Л у к а,  К л е о п а,  Ф и л о н,  Д р у г

РАЗГОВОР 5-й О ТОМ ЖЕ: ЗНАЙ СЕБЕ

Лица  т е  ж е

РОЗГОВОР 6-й О ТОМ ЖЕ: ЗНАЙ СЕБЕ

Лица  т е  ж е

РАЗГОВОР 7-й О ИСТИННОМ ЧЕЛОВЕКЕ

ИЛИ О ВОСКРЕСЕНІИ

Беседующія персоны: старец  П а м в а,  А н т о н,  К в а д р а т,  Д р
у г  и протчіи

СИМФОНІА, СИРЕЧЬ СОГЛАСІЕ СВЯЩЕННЫХ СЛОВ

СО СЛЕДУЮЩИМ СТИХОМ:

«РЕХ: СОХРАНЮ ПУТИ МОЯ, ЕЖЕ НЕ СОГРЕШАТИ

ЯЗЫКОМ МОИМ…»

Разговор: П а м в а, А н т о н, Л у к а  и протчіи

Хор

Симфоніа

Симфоніа

Симфоніа

Симфоніа

А м и н ь

[3. 27-82].

 

?СИМФОНІА, НАРЕЧЕННАЯ КНИГА АСХАНЬ,

О ПОЗНАНІИ САМАГО СЕБЕ

Рожденна 1767-го лета

ГЛАВИЗНА КНИГИ СЕЯ

«Земля бе невидима…и тма верху бездны».

«Еда познанна будут во тьме чудеса твоя и правда твоя в земле забенней?»

«Помяните чудеса его (сіесть), судбы уст его».

«Не утаится кость моя от тебе, юже сотворил еси втайне».

 «Дух вся испытует и глубины божія». //

СИМФОНІЯ

С сим стихом:

«Аще не увеси самую тебе, о добрая в женах, изыди ты в пятах паств и
паси козлища твоя у кущей пастырских».

«Песнь песней»

Лица в разговоре

П а м в а,  А н т о н,  Л у к а,  К о н о н,  Ф и л о н,  К в а д р а
т,  Д р у г

[3. 81-161].

БЕСЕДА, НАРЕЧЕННАЯ ДВОЕ, О ТОМ,

ЧТО БЛАЖЕННЫМ БЫТЬ ЛЕГКО

Персоны: М и х а и л,  Д а н і и л, 

И з р а и л, Ф а р р а,  Н а е м а н

ВРАТА ГОСПОДНЯ В НОВУЮ СТРАНУ,

В ПРЕДЕЛЫ ВЕЧНОСТИ

Там испытаем: легко ли быть блаженным?

[3. 162-186].

 

ДІАЛОГ, ИЛИ РАЗГЛАГОЛ О ДРЕВНЕМ МІРЕ

ЛЮБЕЗНОМУ ДРУГУ МИХАИЛУ ІОАННОВИЧУ

КОВАЛЕНСКОМУ

Писан 1772-го года, дан в дар 1788-го //

ОСНОВАНІЕ ДІАЛОГА

«Помянух дни древнія» (Псалом 142).

«Воззрите на древнія роды» (Сирах).

«Снесте ветхая ветхих» (Мойсей).

«Помянух судбы твоя отвека, господи, и утешихся».

«Поведаша мне законопреступницы глумленія, но не яко закон твой,
господи» (Псал?ом] 118).

Sola veritas est dulcis, viva, antiguissima, cetera omnia sunt foenum et
heri natus fungus.* // * Одна істина солодка, жива і дуже стара, – все
інше сіно і гриб (лат.).

РАЗГЛАГОЛ О ДРЕВНЕМ МІРЕ

Лица: А ф а н а с і й,  І я к о в,  Л о н г и н,  Е р м о л а й,  Г р и
г о р і й

А м и н ь.

[3. 187-206].

РАЗГОВОР ПЯТИ ПУТНИКОВ

О ИСТИННОМ ЩАСТІИ В ЖИЗНИ

[РАЗГОВОР ДРУЖЕСКІЙ О ДУШЕВНОМ МИРЕ]

[3. 207-247].

КОЛЬЦО

КОЛЬЦО. ДРУЖЕСКІЙ РАЗГОВОР

О ДУШЕВНОМ МИРЕ

Лица: А ф а н а с і й,  І а к о в, Л о н г и н,  Е р м о л а й,  Г р и г
о р і й

А Ф А Н А С І Й: Пускай же сему разговору будет имя:

«Кольцо».

[3. 248-315]

 РАЗГОВОР, НАЗЫВАЕМЫЙ АЛФАВИТ,

ИЛИ БУКВАРЬ МИРА

МИЛОСТИВОМУ ГОСУДАРЮ ВЛАДЫМИРУ

СТЕПАНОВИЧУ, ЕГО БЛАГОРОДІЮ ТЕВЯШОВУ

ОСНОВАНІЕ

«Аз есмь альфа и омега» (Апокал.).

«Слыши Израилю, воньми себе, внемли себе» (Моисей).

«Себе знающіи премудры суть» (Притч).

«Аще не увеси самую тебе… изыди» (Песнь песней).

«Узнай себе самаго…» (Фалис). //

ДРУЖЕСКИЙ РАЗГОВОР О ДУШЕВНОМ МИРЕ

Лица: А ф а н а с і й, Я к о в, Л о н г и н, Е р м о л а й, Г р и г о р
і й

НЕСКОЛЬКО ОКРУХОВ И КРУПИЦ

ИЗ ЯЗЫЧЕСКОЙ БОГОСЛОВІИ

БАСНЯ О КОТАХ

КАРТИНА ИЗОБРАЖЕННАГО БЕСА, НАЗЫВАЕМАГО ГРУСТЬ,

ТОСКА, СКУКА

ПРИМЕТЫ НЕКІИХ СРОДНОСТЕЙ

СРОДНОСТЬ К ХЛЕБОПАШЕСТВУ

СРОДНОСТЬ К ВОИНСТВУ

СРОДНОСТЬ К БОГОСЛОВІИ

ХОР ПРИРОДНЫХ БЛАГОВЕСТНИКОВ

НЕСКОЛЬКО СИМВОЛОВ, СИРЕЧЬ ГАДАТЕЛЬНЫХ

ИЛИ ТАИНСТВЕННЫХ ОБРАЗОВ,

ИЗ ЯЗЫЧЕЧКОЙ БОГОСЛОВІИ

[3. 316-370]

 

КНИЖЕЧКА,

НАЗЫВАЕМАЯ SILENUS ALCIBIADIS,

СИРЕЧЬ ИКОНА АЛКІВІАДСКАЯ

?ИЗРАИЛСКІЙ ЗМІЙ?

Написана 1776 года, марта 28-го

Поднесена в день пасхи

ГЛАВИЗНА СЕЯ КНИГИ

«Ты кто еси? И рече им Іисус: — Начаток» (Ев. Іоан., гл. 8).

«Блага Мудрость… паче же видящим солнце» (Премудр. Солом.).

«Блага ярость паче смеха. Яко в злобе лица ублажится сердце» (Премудр.
Солом.).

«Начало Сіону дам…» (Исаіа).

«Испытайте писаній… Та суть, свидетелствующая о мне» (Ев. Іоан. гл. 5).

«Не на лица зряще судите…» (Іоан. Ев.). //

Слово к богу.

«А te principium, tibi desinat», то есть: «Ты и от тебе начало исходит;
к тебе ж оно и конец свой приводит».

ПРЕДДВЕРІЕ, ИЛИ КРИЛЬЦО

Предел 1-й

ОБРАЩЕНІЕ ПРИТЧИ К БОГУ,  ИЛИ ВЕЧНОСТИ

Предел 2-й

В ВЕЩАХ МОЖНО ПРИМЕТИТЬ ВЕЧНОСТЬ

Предел 3-й

НАЧАЛО ВО ВСЕХ СИСТЕМАХ МІРСКИХ УМОЗРИТСЯ

И ВСЮ ТЛЕНЬ, КАК ОДЕЖДУ СВОЮ, НОСИТ;

ОНО ЕСТЬ МІР ПЕРВОРОДНЫЙ

Предел 4-й

ЗДЕСЬ НЕСКОЛЬКО ЗНАМЕНІЙ, ГЕРБОВ И ПЕЧАТЕЙ,

ТАЙНО ОБРАЗУЮЩИХ ГОРНЕЕ НАЧАЛО

Предел 5-й

НА СЕМ НАЧАЛЕ УТВЕРЖДЕНА ВСЯ БИБЛІА

Предел 6-й

БИБЛІА ЕСТЬ МАЛЕНЬКІЙ БОГООБРАЗНЫЙ МІР, ИЛИ МІРИК.

МІРОЗДАНІЕ КАСАЕТСЯ ДО ОДНОЙ ЕЯ, НЕ ДО ВЕЛИКАГО,

ТВАРЬМИ ОБИТАЕМАГО МІРА

Предел 7-й

О СИМВОЛАХ, ИЛИ ОБРАЗАХ.

КАК ОНЫЕ НАЗЫВАЛИСЯ У ЕЛЛИН?

А КАК НАЗЫВАЮТСЯ В БИБЛІИ?

Предел 8-й

ПЕРВЫЙ ОПЫТ, ИСПЫТЫВАЮЩІЙ СИЛУ СЛЕДУЮЩАГО СЛОВА:

«СОВЕРШИШАСЯ НЕБО И ЗЕМЛЯ…»

Предел 9-й

ИСПЫТЫВАЕТСЯ СИЛА СЛЕДУЮЩАГО СЛОВА:

«ПОЧИ В ДЕНЬ СЕДМЫЙ ОТ ВСЕХ ДЕЛ СВОИХ»

Предел 10-й

О ЗАХАРІЕВСКОМ СВЕЩНИКЕ

Предел 11-й

О СНАХ ФАРАОНОВЫХ

Предел 12-й

О ЖЕРТВЕ АВРААМСКОЙ

Предел 13-й

О СЕДМИ ХЛЕБАХ

Предел 14-й

О ПЛАЩЕНИЦЕ, ПЕТРУ НИЗПУЩЕННОЙ

Предел 15-й

О ЛЕСТВИЦЕ ІЯКОВЛЕЙ. О СЕДМИ ГРАДЕХ, ЖЕНАХ,

ТРУБАХ И ГОРАХ…

Предел 16-й

О БЕЗКОНЕЧНОЙ ПРОСТРАННОСТИ И НЕПРОХОДИМОСТИ

ДОМУ БОЖІЯ

Предел 17-й

О ЗМІЕ

КАТАВАСІА, ИЛИ СНИСХОЖДЕНІЕ

К о н е ц! И святому богу слава!

[3. 371-402]

КНИЖЕЧКА О ЧТЕНІИ СВЯЩЕНН[АГО]

ПИСАНІЯ, НАРЕЧЕННА ЖЕНА ЛОТОВА

ЛЮБЕЗНІЙ ДРУЖЕ МИХАЙЛЕ!

Примета 1-я

О НАСТАВНИКЕ

Примета 2-я

О СИМПАФІИ, ИЛИ СОСТРАСТІИ, МЕЖДУ ЧТЕЦОМ

И НАСТАВНИКОМ

Примета 3-я

О ОТВЕРЖЕНІИ СВЕЦКИХ МНЕНІЙ

Примета 4-я

О СТРАШНОЙ ОПАСНОСТИ В ЧТЕНІИ

Примета 5-я

О ЧТЕНІИ В МЕРУ

Примета 6-я

О ЧТЕНІИ В ПОЛЗУ ДУШЕВНУ

Примета 7-я

О ВЕРНОМ ВОЖДЕ

К о н е ц

И богу слава

[3. 403-437]

 

БРАНЬ АРХИСТРАТИГА МИХАИЛА СО САТАНОЮ

О СЕМ: ЛЕГКО БЫТЬ БЛАГИМ

Написана в 1783 лете //

ГЛАВИЗНА ТВОРЕНІЯ

«Убіет дракона, сущого в мори» (Исаіа)

«Како спаде денница!»

«Кленущу нечестивому сатану, сам кленет свою душу» (Сирах).

«Дондеже день озарит и денница возсіяет в сердцах ваших» (Петр). //

БОРБА И ПРЯ О ТОМ: ПРЕТРУДНО БЫТЬ ЗЛЫМ,

ЛЕГКО БЫТЬ БЛАГИМ

БЕСЕДА АНГЕЛСКАЯ

О клевете діаволской и о кознех, отводящих

от истиннаго утешенія

ЛЬВИНА ОГРАДА

ПУТЬ СПАСИТЕЛЬНЫЙ

ПУТЬ МИРА НАРЕЧЕН ПУСТ

ПУТЬ ШУІЙ, НАРЕЧЕН ВЕНТЕР //

БОГАЧ, ПУТЕШЕСТВУЯ, ПОЕТ ПЕСНЬ

КЛЕВЕТА

КОЗНЬ

АДСКОЕ ЦАРСТВО

На чем основанно?

ПЛАЧУЩАЯ НЕПЛОДЫ

ПЕСНЬ

ОБНОВЛЕНІЕ  МЫРА

ПЕСНЬ ПОБЕДНАЯ

АНТИФОН

К о н е ц.

[3. 438-469]

 

ДІАЛОГ. ИМЯ ЕМУ — ПОТОП ЗМІИН

Беседуют Душа и Нетленный Дух

1791 года, авг. 16

Глава 1-я

ПРИТЧА СЛЕПЫЙ И ОЧИТЫЙ

Глава 2-я

ДІАЛОГ, ИЛИ РАЗГЛАГОЛ

Особы в разглаголе: Д у ш а,  Н е т л е н н ы й  Д  у х

Глава 3-я

ИСПЫТУЕТСЯ БОЖІЯ СИЛА В НЕКІИХ

МЕСТАХ БІБЛИЧНЫХ

Глава 4-я

ПРОДОЛЖАЕТСЯ СУД НАД ЗМІЕМ

Глава 5-я

О ЗЛОБЕ ЗМІИНОЙ

ПЕСНЬ

Глава 6-я

О ПРЕОБРАЖЕНІИ

Излій на мя, боже, со небеси росу.

Да красный плод тебе принесу, как розу.

Яблоко райское

Из сада преображенскаго.

«Убуждшеся видеша славу его».

Глава 7-я

О ВОСКРЕСЕНІИ

Излій на мя, боже, со небесе росу,

Да красный грозд тебе принесу, как розу.

Грозд райскій

Из сада воскресенскаго.

«Да лобжет мя от лобзаній уст своих!»

К о н е ц.

[3. 533-580]

Змоделювавши єдине тло структур окремих філософських творів лише на
цьому щаблі, ми набуваємо можливість аналізу структурних особливостей
філософських творів Г. Сковороди. Оскільки аналітика структур є другим
кроком і, відповідно, наступним матеріалом статті, наголосимо лише на
найтиповіших рисах, які поєднують складові різних творів.

Як бачимо, більшість вагомих творів має досить ґрунтовну структуру
взаємопов’язаних складових. Практично у кожному творі представлена
типова для Г. Сковороди структура, що засвідчує про існування логічного
алгоритму розгляду питання. Істотного значення для творів набуває
формулювання інтегративного, а не одиничного однорідного засновку, що є
безумовно креативним для філософування XVIII ст. Водночас, типом і
методом поєднання складників засновку є симфонічна інтеграція, тобто
поєднання складових відбувається шляхом симфонізації з метою отримання
симфонічного для всього твору дієвого чинника. Одночасно це є і
унікальна тональність твору, оскільки заміна одного з складників
засновку неминуче призвела б до зміни і підбору змістів у всіх наступних
розділах. І, врешті, з безпосередніх висновків очевидно, що симфонія як
засіб формування шляху розгляду проблеми рівнозначно притаманний творам
як і діалогічні засоби.

Завершимо попередній аналіз експлікованих і змодельованих у спільному
середовищі структур творів Г. Сковороди знаменними висловлюваннями
знаного в Україні і світі диригента, автора наукового дослідження у
галузі музикології Г.Г.Макаренка «Музика і філософія: Шопенгауер,
Вагнер, Ніцше»: «Музика і філософія – на перший погляд несподіване
поєднання. Але це тільки перше враження. Непереборне бажання висвітлити
близькість – більш того, своєрідну тотожність цих явищ і стало приводом
до написання цієї книги» [6. 4]; «Естетика класицизму (XVII–XVIII ст.–
Т.К.) із заздалегідь встановленими, чітко визначеними закономірностями у
царині художньої культури стала благодатним «ґрунтом» для виникнення у
музичному мистецтві симфонізму як системи музичних образів, які,
розвиваючись, приводять до нової якості. Симфонізм як вищий ступінь
музичного мислення став одним з найбільш значних
раціонально-філософських проявів у художній культурі» [6, 6].

Література

Тичина П. Сковорода. Симфонія. – К., 1971.

Луців Л.  Григорій Сковорода і його філософія // Альманах українського
народного союзу. – Джерзі Ситі – Ню Йорк, 1972.

Григорій Сковорода. Твори: у двох томах.– Видавництво Академії Наук
Української РСР. – Київ, 1961.– Т.1.

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/” http://uk.wikipedia.org/

Адорно Т.В. Негативная диалектика. – Москва, 2003.

Макаренко Г. Музика і філософія: Шопенгауер, Вагнер, Ніцше. – Київ,
2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020