Символіка ремісничих виробів
Мистецтво і побут давніх слов’ян були нерозривно пов’язані з народною
фантазією та міфологією. На предметах побуту та на прикрасах від
найдавнішого часу зустрічаються різноманітні зображення, головне з яких
— образ Великої богині. На фібулах та браслетах зображено фігуру жінки у
довгому, розширеному донизу одязі, із піднятими руками та сонячними
дисками навколо голови. Інколи руки богині безпосередньо переходять у
голови коней або птахів (ми вже згадували, що кінь і півень пов’язані з
культом сонця). Пізніше образ Великої богині (Берегині) переходить у
схематичне зображення жінки, замінюється зображенням дерева життя і
зустрічається лише у вишитих рушниках. На них богиня тримає в руках
квітуючий кущ або птаха — вісника весняного відродження або держить за
вуздечки коней, що символізують смерть чи відродження сонячного
божества. Взагалі зображення коня — один з найулюбленіших мотивів
народного мистецтва. Такі зображення найчастіше зустрічались на прялках,
гребінцях, дитячих іграшках тощо. Крім цих тварин, шанували ведмедів,
кабанів, оленів та кіз.
Особливо треба сказати про зображення собако-птаха з розкішним хвостом
із розшитих завитків. Це символічне зображення стародавнього бога
Сімаргла — охоронця дерева життя, який дає насіння всім рослинам, згодом
— Переплута — бога достатку й багатства, покровителя рослинного світу;
на малюнках хвіст і крила його утворюють рослинний орнамент.
?????&?????????частіше на тому рівні, до якого наливали воду, що
означало: хай ця посудина буде завжди повна. З гончарством пов’язано і
виготовлення писанок з декоративним розписом, що утверджували культ
сонця. Яйце символізувало зародження життя, джерело життя і всесвіту,
служило оберегом. Символіка розпису писанки поєднала в собі язичницьку й
християнську символіки. Трикутник означав триступеневе життя, або три
елементи — воду, повітря, вогонь, у християнській інтерпретації — святу
трійцю. Ламані хрести, кола, павутиння, вітрячки, розетки — символи
сонця — у християнстві набули смислу добробуту і щастя.
Квадратні хрести означали чотири сторони світу, у християнстві — символ
перемоги над гріхом та смертю. Різноманітні крапочки — це небесні
світила, у християнстві — сльози Божої Матері. Смерекові гілочки,
сосонки, інші рослини — символи вічної юності, здоров’я, краси, буяння
природи. Пшеничні колоски — побажання доброго врожаю. Рівні, хвилясті
лінії, які переперізують писанку,— символи вічності та безконечності. До
стародавніх мотивів додано рибу — символ Ісуса Христа і церкву —
святість.
Ідею родючості здавна виражали рослинами та їх корінням, найчастіше це
був священний хміль. Зображення пташиних крил символізували політ думки,
голови лева — силу й відвагу.
З часом язичницькі символи у всіх видах давнього мистецтва втратили свій
смисл оберегів і перетворились в орнаментовані мотиви — геометризовані,
зооморфні або рослинні. У вишивках із геометричним орнаментом дерево
життя позначали горизонтальною лінією, із рослинним орнаментом —
вазонами; охоронці дерева життя та священні солярні тварини
зображувались на анімалістичному орнаменті тощо.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
