.

Символіка писанки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 3603
Скачать документ

Символіка писанки

Писанка — важливий предмет язичницького культу, її історія сягає сивої
давнини і пов’язана з релігійними уявленнями первісних людей, зокрема з
поклонінням плодоріддю, з ритуалом величання весняного відродження життя
на землі. Яйце символізує сонце і відродження, у такому значенні воно
відоме всім народам світу. На писанках повторюються малюнки, що
знаходять археологи на мальованій кераміці трипільської доби, це дає
підстави розрізняти слов’янські й неслов’янські доісторичні могили, адже
писанкарство було притаманне саме слов’янським етнічним групам, які
пізніше стали називатись українцями.

У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Керамічні писанки
із кульками всередині, які постукували при струсі і відганяли злі сили,
знайдено у похованнях в Києві та Новгороді. Ці міста були осередками
писанкарства за часів Київської Русі. Взагалі ж археологами виявлено
близько 20 пунктів на території України, де побутувало мистецтво
виготовлення цих амулетів.

Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — вона приносить добро,
щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Господарі закопували
писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам,
розкладали писанки на могилах батьків та дідів, закопували у могили
дітей, дарували один одному закохані хлопці й дівчата тощо. Вважалось,
що писанку треба вміти написати, знати, коли саме це зробити, вміти
замолити, а найголовніше — розбиратись, кому яку дарувати, щоб символіка
оберега відповідала смислу дарування.

З часом звичаї, пов’язані з писанкою, втратили свою первісну символіку;
залишившись поєднаними із гаївками-веснянками, дитячими іграми та
Великоднем, дістали нову інтерпретацію давні поганські символи,
наповнившись християнським змістом.

Процес виготовлення писанки досить складний. Раніше це можна було робити
лише у чітко визначений час, з певними замовляннями, чарівні знаки
писались відповідними кольорами. Зараз залишилась лише символіка знаку і
кольору. За технікою виготовлення раніше існувало двадцять різновидів,
на сьогодні широко побутують лише п’ять. Символічних малюнків у писанці
понад сто, найпопулярніші такі:

кривулька, безконечник (меандри) — означає нитку життя, вічність
сонячного руху;

тригвер, ружа, зірка, хрест (квадратний) — символи сонця, чотирьох
сторін світу, тригвер, або триніг, (відомий з трипільської культури),
знаменує собою небо, землю і повітря або повітря, вогонь і воду —
символи життя;

сорок клинців — символізують сорок точок життя, успіх господарства,
добробут та чесність людини;

?????&???????S? (круторіг, вітрячки, розетки, павутиння) — один з
найдавніших солярних знаків;

крапочки — небесні світила, у християнстві — сльози Божої Матері;

смерекові гілки, рослини — вічна юність, здоров’я, краса, буяння
природи;

пшеничні колоски — символи врожаю.

Яйця, пофарбовані в один колір, називаються крашанками, їхні кольори теж
мають певну символіку. Червоне яйце означав радість, життя, любов, для
молодих — надію на одруження; жовте — місяць і зорі, у господарстві —
врожай; блакитне — небо, повітря, магічне значення — здоров’я; зелене —
воскресіння природи, багатство природи і плодоріддя — землю, врожай;
чорне з білим — пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих
сил. Сполучення кількох кольорів з узорами в орнаменті з чотирьох-п’яти
фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо.

Кожна місцевість має свої особливості у визначенні головних кольорів: на
Поліссі, Волині, частині Поділля виготовляють писанки переважно червоні;
для Подніпров’я характерні широкі симетричні поля і товсті лінії;
Наддністрянському Поділлю характерні чорні писанки з темним і білим
тлом; бойківські писанки — двобарвні; гуцульські — ясні, писані жовтим і
білим по червоному. Писанки дарували із певним смислом, вважаючи, що
вони допомагають, заворожують. Дітям дарували писанки світлих кольорів,
хлопцям і дівчатам — із солярними символами та тригверами, веселих
кольорів; господарям — писанки із сорока клинцями або кривульками;
літнім людям — з чорними барвами та поясами («небесними мостами»).

Способи виготовлення писанок теж різні. Найпоширеніший такий: у
«писальце» (перо, зроблене з тонкої бляхи) наливають розтоплений віск і
виписують орнамент, потім опускають яйце у фарбу. Там, де воском
намальовано, залишиться біле; потім воском покриваються ті місця, де має
залишитись новий колір, і так далі. Коли всі орнаменти нанесені, яйце
трохи підігрівається, щоб віск розтопився.

Про писанки збереглось багато легенд. Одна з них така: доля світу
залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть
писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занехають, тоді зло у
вигляді страшного диявола звільниться зі своїх залізних пут і знищить
світ. Цей диявол живе під землею, прикутий до скелі ланцюгами. Щороку
він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться ще
писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно
стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає
найбільше зло. Отже, пишіть писанки.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019