.

Що значать імена Березень і Вересень-Вирисень? (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1662
Скачать документ

Реферат на тему:

Що значать імена Березень і Вересень-Вирисень?

Доповненням образу „іранізації“ Староукраїнських поглядів в добі
первісного зладження річного календаря, а також Іранських впливів на
розподіл року після Вавилонської концепції солярного року, буде розгляд
ще двох — на мою думку — дуже старих місячних імен на Україні, мабуть
давніших як аналізовані повище, бо простіших, природніших у своїх
провідних ідеях, хоча виразно запозичених з Іранської мови. Це два
подібні формою і змістом імена Вересень і Березень (відміна Марця).

Ім’я Вересень називає П. Кривда Соколенко (в згаданій повище статті в
„Новій Раді“) — нікому незрозумілим і тому непотрібним, що займає лиш
місце, в календарі, кращим і відповіднішим місячним іменам (на його
думку — Жовтневі).

Дійсно, не пояснено цього імени влучно досі нігде.

Були спроби пояснити це ім’я від Українського слова „верес“
(Heidelkraut), що ним називають зілля, яке цвіте й дістає ягідки в 9·ім
місяці року. Перші спроби такого пояснення, опертого не на етноґрафічних
записках з уст народу, а на індивідуальнім погляді, були в Молитвослові
з р. 1861 (видання львівського), в альманасі Вінок, ст. 245 та в
календарі Львовянин, з того часу. Опирався на тім поясненні й Фр.
Мікльошіч і приймав його за достовірне; щоби доказати походження імени
Вересень від назви зілля верес, наводив Мікльошіч назву того зілля зі
всіх слов’янських мов, бо показувалося, що вони є такі самісінькі у всіх
слов. народів.

Тимчасом отся спільність назви зілля вересу у всіх слов’ян нічим не
причинюється до пояснення походження імени місяця Вересня. Зілля верес є
марне, непоказне й не грає ніякої ролі в господарстві, ані як паша, ані
як зерно; не має ніякого мітольоґічного, ані реліґійного застосування,
не має ніякої долі в народних обрядах, або побутових поведінках; не
належить до лічничих зел.

До того, — імени місяця Вересень уживають між слов’янськими народами
лишень Українці й Поляки (wrzesie?) й Чехи (vresen).

Польське wrzesie? зовсім не відповідає відмінюванню іменника wrzos ( =
верес ), який має в другім відмінку: wrzosu, і форма wrzesie? не може
бути з wrzosu випроваджена.

Ніякого іншого вияснення імени Вересень, крім повищого, ніхто не
поставив. А прецінь це ім’я є незвичайно популярне, всюди на Україні
уживане й одиноке для дев’ятого в році місяця, крім жартівливої назви
„бабське літо“.

Українська назва „сівень“ для цього місяця є виняткова (у Хорватів і
Сербів іменем „sviba“ називають Апріль); крім того „сівень“ — це немов
одна частина широкої думки, яка унята іменем Вересень.

Подаючи понижче пояснення цього імени зі Староіранської мови, зазначу
передтим, як пояснене воно в такім поважнім Українськім лексиконі, як
Русько-німецький словар Евг. Желехівського (з 1886 р.). Буду подавати
оба пояснення також в Німецькій мові, щоби не звихнути ніякої думки,
висказаної в ориґіналах.

В словарі Е. Желехівського стоїть:

Вересень — September. „Monat der Nachernte, Taetigkeit, Wirksamkeit der
Landwirte, des Ackerbaues und des Saeens“. T. є. „місяць покінчення
жнив, невсипущих робіт і праць рільників, управи ріллі й сійби“.

Цьому імені відповідає отся Іранська рідня слів: var?z, verbum, „wirken
Praesens var?z – v?r?z — (iterativum) var?zaya, aorist – var??,
infinitiv v?r?zyeidyai, var?zi, „wirken („діло робити“), oefters im
Gegensatz zu denken (часто в протипоставленні до (слова) думати ; 2) mit
Objekt: tun, machen, verrichten, vollziehen, betaetigen (чинити, робити,
сповнити, виконати, взяти участь в роботі — спільно працювати).

Вислів v?r?zint?m, майже тотожний з Українським іменем вересень
відноситься особливо до пільних робіт (у Christ. Barthol. — сказано:
besonders von der Verrichtung der landwirtschaftlichen Arbeit) .
Новоперське varz, barz – Feldarbeit, Ackerbau (робота в поли, управа
ріллі). Подібні слова в сполуці: з aiwi – die Erde bearbeiten, bestellen
— землю обробляти, ріллю управляти; в спол. з us — wieder gut machen,
поправити. V?r?z?na, neutr. Wirken, Taetigkeit, робота діяльність;
v?r?zvant, adject., energisch, regsam – енерґійний, рухливий; var?zyant,
adj. wirksam — werktaetig — працьовитий, ділом занятий. Var?za, masc.
v?r?zya, Wirken, Verrichten von-, Taetigkeit: v?r?zai, var?zi, —
v?r?zyeidyai, infinitiv – zu wirken, zu tun, Wirksamkeit entfaiten.
var??ah, neutr.: 1) Kraft, Taetigkeit; 2) Wuerde — сила, діяльність,
гідність; var?tay, foem. Handeln, Tun; v?r?zyoto, landwirtschaftliche
Taetigkeit, Landwirtschaft.

Повищі Іранські вислови належать очевидячи до окремої, вибірної
катеґорії думок про енерґію, роботящість і її гідність, а рільництво й
рільне господарство є передовим предметом і ціллю тих змагань і
зобов’язань.

Українська господарська характеристика Вересня зовсім відповідає повище
висловленим Іранським ідеям, бо вся думка Українського народу перенята в
місяці Вересні лишень працею господарською та рільничою, і є зв’язана з
нею почуттями обов’язку, особистими амбіціями, надіями, втіхами або
журбою, мотивами особистими та суспільними й економічними.

Все те лучить нарід на всій Україні з іменем місяця „Вересень“ і
толкувати йому про те не потрібно.

Долучу цікаву заввагу, що книжкове ім’я „Вересень“ вимовляє Український
нарід вірно по-староіранськи: „Вирисень“ (грубе и, ы); що найменше
ствердив я це в Конюхах Бережанського повіту; особливо в тім тоні
звучить вимова жіноцтва, (що, як відомо, найкраще зберігає по селах
чистоту і красу Української мови й вимови).

В Українській живій мові є ґрупа споріднених слів дуже подібних до
Іранського дієслова var?z, оскільки розходиться про основну думку слова,
якою є жива, енерґійна, діяльність. Це слова: борзий (гл. словар. Е.
Желех), schnell, geschwind, rasch; борзо, adverb. — comparativ, боржій;
deminutiv. борзенько, rasch, flink; борзість, Schnelligkeit, Munterkeit;
борзинa = бистрина бистрість = Schnelligkeit eines Stromes; Stelle, wo
die Stroemung heftig ist; Stromschnelle.

Є вдаряюча подібність між Українськими місячними іменами Вересень і
Березень, а з порівняння відповідаючих їм Іранських висловів виходить
повна тотожність тих імен. Можна би тільки завважити, що ім’я Березень
приявляється еволютивом Вересня, що тим певніше, коли порівнати
Староіранське v?r?zyoto, а Ново-перське varz-, barz-. Це останнє слово
означує рільні роботи в полі — і з того виходить, що й Український
Березень означує господарські — пільні роботи (на прoвесні) — і є
справді весняним антиподом осіннього Вересня. З цеї причини підпадало би
тут ближче пояснення імени Березень як відміни імени Марця (принагідно —
Цвітня, бо на Гуцулії так називають Цвітень).

Що до відмін цього імени: „березозол“ і „березіль“, то я позволю собі
поставити під сумнів перше ім’я як народний твір (цю форму подає Евг.
Желехівський в Словарі як виняту з творів письменника Тимка Падури; може
бути що вона є самовільним перекрученням народного імени Березіль
автором); „зола“ в Українській мові значить лишень „луг“ (Die Lange), а
„золити“ значить мити, прати, лугом; отже „березозол“ як ім’я місяця
було би нісенітницею. Форма „березіль“ знаходиться в приказках Номиса;
про неї ще понижче мова.

Зверну ще увагу, що ім’я Березень сходиться звуково, етимольоґічно і
своїм значінням зі Староіранським місячним іменем Fra-vartin (з
фро-варсін, фро-варзін), в якім перша часть імени fra є тим самим, що
Укр. „про“ для означення руху в якімсь напрямі (гл. Слов. Евг.
Желехівс.), приміром: промостити дорогу; провести й і.; друга частина
Іранського імени значить тільки, що Вересень.

Іранське ім’я Вересень в чистій формі не виступає між Авестийськими
календарними іменами. Це очевидно, що наколи воно означало господарські
дуже пильні й важні роботи, то його іменем був унятий і час таких робіт.
Господарські осінні роботи не можна замкнути в клямрах місяця, вони
бувають коротші або довші, відповідно до потреби, стану аври, часу
покінчення жнив і т. і.

І в Українського народу не кінчаться пільні роботи в Вересні; вони
кінчаться звичайно в Жовтні, а зачинаються часто ще в Серпні. Тому ясна
річ, що ім’я Вересень означало первісно протяг часу господарських
осінніх робіт, а не ім’я місяця.

Для того нема його в гієратичнім Іранськім календарі, який був правильно
поділив рік на 12 місяців. Це ім’я було правдоподібно в
передавестийськім народнім календарі, а в часах Авести могло задержатися
як неофіційна назва господарського часу. Про існування тої назви в
Стаpoiранських передавестийських часах свідчить якраз факт її існування
в Українськім господарськім календарі, бо це очевидно назва не
Українського походження.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020